| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Я так стомилась лити сльози,
І дзеркало не бачить просвіту в очах.
Раніше, все казалося серйозним,
Тепер від нього залишився прах.
І з кожним днем, я тлію, як та свічка,
Дивуюсь - як я ще жива?!
Майбутнє, то неначе темна нічка,
Воно десь губиться в моїх думках.
І серденько давно вже мило не шепоче,
Напевно, вже не здатне покохать.
Та дні ідуть, минають ночі,
А очі - все не хочуть висихать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016