| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Мій адресат вже не читає тих листів,
Мій скромний біль таїться лиш в мені ,
Мій дивний клич вже не відкличеться у ньому.
Цей дивний збій закінчився раптово .
Цей дивний час невизнаних подій
Зупиниться у ній-в мені одній ,
Залишиться заклякне скам’яне
І вже нікуди мабуть не піде.
Мій ангел чорний ,наче демон з самоти.
Він ходить простолюдом між людьми,
Мій адресат вже не чекає слова
Мій адресат вже не чекає вдома...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2020
Самотність вона така..
Така незламна й непохитна,
Така до болю вже ніколи не твоя,
Така відверта й не тобі привітна.
Лови її ...лови в цю мить безлику.
За лезо лиш граніт на аркуш поклади
І заховай десь глибоко і дико,
І поклянись назавжди берегти.
Така м‘ягка й до болю ніжна,
Така терпка і знову не твоя ,
Така весело-сумовита,навіть грізна
І свіжа як нескошена трава.
Пручається кусається і рветься...
В політ думок вже лине в путь,
А ти..ех ти...ти ніби вже далеко,
Твої думки вже не її несуть.
І вилетить душа та десь далеко,
У хмарах ночі знайде свій прибій.
І зовсім не важливо де є рай а де вже пекло,
Бо все перемішалося у ній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2020
Ти мене втратив ,як нікого ніхто не втрачав.
В моіх очах не побачиш ніколи любові.
Дощ парасольками тихо тече водночас...
Враз перед світом ми стали такі безборонні.
Тихо...Цей сон огортає мене...
Сильно...Дощ паде в земельні окови...
Не знаю ,чи ще щось тривожить тебе,
Чи маревом більш не повернусь ніколи.
Я не скажу тобі привіт або прощай,
Твої щоденні справи вже не ладять душу.
Я полечу із нею ген-за небокраї.
Тебе на іншому куточку світу десь залишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2020
Бери...бери лиш руками
Голодну і спраглу мене.
Пручайся від себе думками,
Тікай бо вже се не мине.
Зоходь зі свойого порогу.
Плетись ,поки сонце не згасне.
Заходь за обрив виднокола.
Там тіні кохання погаснуть.
Нехай те причинне уявство,
Що думкою в тобі багріє
Не тліє, не вмре, не погасне,
А тихо собі шаленіє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
Я хочу тебе ще почути здалеку,
Відчути твій дотик вповні,
як лелека
На смак відчуває тепло барв осінніх
І клекіт ховає в жалю голосіннім.
Я хочу тебе ще надихатись гірко,
Вдихати світанок,а ввечері-зірку
І ,смак відчуваючи твого тепла,
Я хочу горнутись до тебе здаля.
Я хочу в тобі від людей заховатись
Від друзів і рідних,в негоду і свято.
Оте найщиріше,що є серед нас
Хай тут і залишиться, не йде на показ.
У тобі ще стільки пропорцій незнаних,
І граней непізнаних.
Завжди цікаво
Яку мандру доля готує для нас...
Бо й правді : «на все є свій час».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2019
Літнє сонце в осінніх рясах.
Так прекрасно: в них ти і я
Крокували собі поза часом,
Хоч була вже осіння пора.
Так чарівно: яскраво крилатою
У зелених твоїх тонах
Обробляла багряними шатами
Кожне місце, де ти зустрічав.
Так невимушено і так щиро
Закрутились у щастя світлі.
Моя радість пахне миром
Воно мало кому помітне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2018
Сонця промені грають в волоссі,
Вітер сонцю щось тихо сказав.
І мені на хвилину здалося,
Вітер в сонці кохання впізнав.
Щось принадливо,ніжно,мрійливо,
Щось таке, що, мабуть, лиш для двох
Говорив вітер сонцю сміливо.
І мовчання я чула його.
День у день зустрічала їх вранці.
Сонце в хмарках вітало мене.
І розсунувши неба фіранки ,
Я у вітрі пізнала тебе.
Сонце душу в мені осягнуло,
Віддзеркалення тут віднайшло.
Воно сповнене там саме було,
Де кохання у душу прийшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2018
Робота зроблена, її вже не збагнути,
Не передать, не осягнути.
Не звієш вітром вже слова
Ті, що збудися до кінця.
Кінець всьому: журбі, надії,
Коханню, радості і мрії.
Кінець поривів сподівання
І неосяжного бажання.
Бо там, де смерть і куля в груди,
Не поховають тебе люди.
Лиш скажуть в серці: «ми з тобою
І духом, брате, і душою»
І через дні хтось гірко плаче,
І хор співає «Пливе кача».
То мати сина десь плекає,
Всю біль у нього виливає.
Зіщулившись старенька плаче:
«Мій сину дорогий, нехай побачить
Той ірод грішний сих дітей,
Що просяться до батькових грудей,
Що лиш у ньому захист мали,
І миру в Бога все благали.
Нехай Всевишній мя простить,
Дозволить лиш тебе від себе відпустить»
Так мати з сином розмовляла,
Благословенная у своїй мові,
І лиш просебе промовляла
Святі слова-слова любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719412
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2017
Чи ще зустрінемось ,чи ні?
Ти ,ніби сон або уява,
Ти, наче пам’яті десниця млява,
Що не дає полинути у сни.
Яскраве сяйво моє у житті,
Ти ,наче зірванець із пут облуди,
Не знаючи куди ввійти,
Ти не насмілився звертати всюди,
Куди дозволено зайти.
Ти все шукав, до чогось прагнув,
Чогось боявся і когось плекав
Палахкотів так світло й явно,
Цього вогоню ніхто ще досі не пройняв.
Невільником свойого серця,
Невільником всього життя,
Зроби лиш того ,хто пройметься
Твоїм незримим почуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2016
) Минає літо, тепла осінь вже сіті тут свої плете
вінки збирає у колосся та думку в тиху ніч гряде
Душа чекає трохи дива, ще трохи світла і тепла
Мов човен гордо і сміливо перепливає океан.
В житті комусь ми є лиш «хтось»
А для когось ми цілий всесвіт
Найголовніше це знайти того
У кого щосекунди ти у серці.
Маленький човен мрії та надій
Не сколихне тебе лиш доти
Допоки в думці хтось живе твоїй
У майбутті існує поки.
Минуло літо й тепла осінь вже давно була
Минуло все та в серці все ще тліє
І поштовхом легенького осіннього човна
Ми знову повертаємся у мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2016
Я ніколи не гляну у вічі тобі моя ,ненько,
В них багато є болі від цієї облуди й брехні.
Ти поглянь на народ: він від правди звертає тихенько.
Та брехня тобі в горлі комком вже стоїть.
Ні, не знаю я чи ти бідна, жива чи здорова,
Знаю лиш ,що душа твоя чиста від зла,
Що вона ,мов криниця прозора-прозора,
Всяк від нечисті всіх крізь добро наповня.
Подивися на нас-ми твої материнськії діти
Ти живи, ти молись, ти над нами витай.
убираєш у собі усі гріхи світу?
Ти на них не дивись, а за нами подбай.
Ти росою сльозей своїх можеш умиться
Від дітей цих невдячних ,що із плоті твоєї грядуть.
Як же ж нелюди ці не бояться у твої зіниці дивиться?
Біль і зраду для неньки у іншу країну несуть.
Ти омий їх пречистою правдою віри,
Що мов голуб з твоєї душі вилітав.
І нехай буде так ,як ти цього із давна хотіла,
Щоб вкраїнський народ із неволі гнилої повстав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693038
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.10.2016
Поезія повинна бути для народу,
Його думок,його ідей.
Порушуючи усі страхи і незгоди,
Поет живе,митець гряде.
Поезія повинна бути для кохання.
Оспівування цього щирісного почуття.
Вона,неначе пісня та остання,
Хвороба серця,думки і життя.
Поезія-це сон і квіти в травах,
Життя і смерть,це вічність й небуття.
Поезія-це щось живе й яскраве,
Це сплеск емоцій,які поринули у небуття.
Емоції,палітра кольорів і барви,
Це щось глибинне і таке просте,
Це щось незриме і таке незламне.
Далеке,та водночас і таке близьке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644490
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2016
Червоне листя і червоний човник.
І небо десь червоне ген із висоти.
Холодна ніч,холодний гай і морок.
Й вогонь,та вже холодний там,де морози і сніги.
Тут люди з радістю і щастям
Танцюють вальс без спраги та жаги.
А там,там горе і нещастя
І темрява,і морок,і мости.
Мости,які не зійдуться ніколи.
Не той то рівень і не тая висота.
Ніколи не побачать теє горе
Ті люди,що пішли по головах.
Тут матінка дитиночку годує
Останню краплю-молоко їй подає.
А там,там люди розкошують і жирують
І із народу ненаситно кров людськую п'є.
Усе довкола прагне змін грядущих
І зміна ця потрібна в сюю ж мить,
Що у думкає живе в людині всемогутній,
Яка усе плекає і пянить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627222
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2015
І шум і гам посеред міста.
Воно понуре у барвистім листі.
Занедбані думки і мрії у людей.
Життя і біль-усе переплетінь пісень.
А ми навчилися уже й не жити,
І не кохать й не боронити.
Уся буденність поросла в кошмар,
Історія-в болючий сон примар.
Байдужість поросла у вічність.
А щастя залишилося у віршах.
Усе оточуюче нас впадає в прах.
Життя іде галопом по кістках.
Та віра в майбуття ще змушує в серцях
Плекати слово "Україна" на вустах.
Робота зроблена...Майден стояв та ще не зник.
Він у думках у нас іще живих.
Добром і вірою ми лиш здобудем долю.
І людство днесь зуміє зрозуміть то слово "Воля".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626932
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2015
А він лежав й ніхто того не розумів,
Що у думках родилось,зажевріло.
Й лише єдина голова,що попелов взялась
Його так ніжно розуміла і пестила.
Кохання,біль,утрати-все перед очима вмить пройшло.
І серце десь забилося у груди.
Життя...То ось заради чого слід було
Той хліб насушний кровію здобути.
Життя...Чи є щось головне?
Чи є щось головніше аніж жити?
Звичайно є!А може?Та невже!?
Невже нема? Заради кого це робити?
Та біль зіграла важкий танець у думках.
Та й смерть неначе одступає мимоволі...
А якщо ні?Якщо усе це лише страх?
і я живий,а не валяюся у полі.
Як в дома,де серед степів,серед ланів й жита,
Де просто так,щоби снаги набраться,
Де можна десь сховатись у снопах.
І щоб ніхто не бачив,не дізнався.
Щоб все було як до війни,
Щоб люди цінували і любили.
О Боже мій,о Краю мій,болить!
І враз усі думки неначе розчавіли.
Той біль нестерпний був як дзвін.
Від кулі,що ворожий снайпер вцілив.
Та ось знайома десь рука торкнулася мене,
Неначе ангел мій спаситель уже поруч.
Усе:і біль й війна мине.
А ось найважливіше у житті-це наша воля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626927
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2015
Я горджуся тим,що я зі Львова,
Тим,що народилась в цих краях.
Навіть українська мами колискова
Збуджує бажання у серцях.
Від колиски ще навчала мати
"Ти не лож і ближнього люби".
То невже так легко закопати
Наші поривання у житті?
Всі оці політики і фракції,
Це ж бо все злиденне лихваря.
Хочу я,щоб мати стала бабцею
Вільного,вкраїнського дитя.
Хочу,щоб народ простий,освідчений
На землі родючій щоб витав.
Наша доля щоб була уквітчена,
Крізь слова Шевченко щоб повстав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626668
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2015
Зима,що серце просвітила
Залишить спогад у серцях.
Прекрасна,мила Україна,
Небесна сотня у віках.
Вона повстала і повстане
Іще не раз у нас в думках,
І скаже світлій вірі слава
І слава кожному із нас,
Хто за вкраїну,за свободу
Ту кров святу пролєє,
І хто свому народу
Віддасть усе єство,
Що в нім живе.
Минають дні,а віри все немає
Її спалив до дна той весь ворожий люд.
Та віра тільки в того не вмирає,
Хто за щасливе майбуття своє подбає,
Усе до краплі викладе,що має.
І не боїться і гординя не бере.
Потухлі стіни,
Зроблені окопи.
Там барикади,
Тут обурений народ.
І Беркут знову-знову на підході,
А людям,що робити?
А люди йдуть.
А люди йдуть і маса давить в спину.
Аж раптом чути постріл десь заздалегіть.
То ж він потрапив у саму людину.
"Допоможіть,допоможіть!!!"
Усі збігаються і медики й буденні.
В усіх турбота є за це своя.
Тож лікарі медикаменти колять незліченно,
Та повернути вже його не можна до життя.
І плачуть всі,бо шкода їм Сергія,
Який так ревно говорив Шевченкові слова.
Й хотів лиш волі він для України,
Хоча батьки бути не звідсіля.
Тож був цей постріл перший,не останній
Та перший,що підняв усіх з колін.
Підняв усю вкраїну до повстання.
І волі прагнути усім звелів!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626666
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2015