| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Сумна весна. Безлюдна і німа.
Пташиний спів підсилює німотність
Коли людей, їх голосів, нема.
Тривожить і гнітить така самотність.
Світ вірусом незнаним окупований.
Поза житлом нам звичний устрій скований.
Утримує усіх незримий тин –
Життєво необхідний карантин.
А у заразнім пеклі без гоміння
На амбразури йдуть рятівники.
Ці люди ще твердіші, ніж каміння,
Це вірні клятві медпрацівники.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873493
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2020
Невидимий, нечутний і підступний
І, у своїй «короні», неприступний,
Цей вірус з кажана чи панголіна
Уже поставив людство на коліна.
Впинається в легені їжаками
Упали ниць і королі, і президенти.
Імунітет, як щит, прийде з роками,
А поки – всі ми в жертви претенденти.
Обвив весь світ смертельним серпантином,
Цей вибух ланцюгової реакції.
Без ліків, щеплень, протидійні акції
Обмежені суворим карантином.
У лихоманці труситься планета –
Враз виникла жахлива ситуація.
Слабких піймав дефолт в свої тенета,
На горизонті фондова стагнація.
...Проходить все. Пройде і пандемія,
І вже народи світу розуміють:
Для захисту людської популяції
Єднатися усі повинні нації.
Квітень 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871766
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2020
«Дощик, дощик, ти вже злива!
Плаче груша, плаче слива»
Костенко Л.В.
Жара, залежні кличуть медицину.
Дощ, більше місяця, міняв місцину.
Аж ось знайшов, в прийдешньому циклоні.
Відразу вдарив в вікна на балконі.
Світанок тут приносив насолоду
Тут він шукав вечірню прохолоду.
Тут доконав його фатальний приступ,
І на лиці поставив тінь землисту.
З відкритого вікна линуло, як з відра.
Вона ж, чомусь, не відійшла, зосталась.
І враз ридання, з глибини нутра,
В потоці сліз в потік дощу дістались.
Скінчилась злива. Сіє дощик стиха,
У прохолоді стало легше дихать.
Вона вже не ридає, тільки хлипа.
Вже станула в душі із льоду глиба.
Липень 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843373
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.07.2019
Боги, щоб непокірних настрахати,
Зробили дію безкінечним змістом.
Так став Сізіф найпершим альпіністом,
Приреченим на гору камінь пхати.
З роками зверху утворилась лунка.
Лежить в ній камінь. Утікай з заслання!
Штовхає сам... Гуркоче камінь лунко,
І жде Сізіфа нове подолання.
Хоч альпінізм – вид спорту небезпечний,
Без грошей, він і зовсім недоречний, –
На Еверест зійти немає сподівань!
Дарма, Сізіфи не живуть без тренувань.
Вони свідомо дряпаються вгору
Їм наймиліше це пересування.
Це їх життя, їх спосіб існування,
Їх мрія – підкорить найвищу гору.
Лютий 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828290
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 08.03.2019
Зимовий бал збирає, ще сумуючих,
Під впливом почуттів, іще існуючих,
І мрій, що не забудуться ніколи –
Недавно відлетілих з школи.
“Її не буде!” – хором всі промовили.
“На краще!” – відбиваюсь жартами.
І “незалежні” з ними йти підмовили
В хлопчачий гурт, з вином і картами.
Надворі і в душі буран зривається
Хміль не дає його в собі тримати.
Йду у ніч, лиш на прощання виривається:
“Мене на відділку чекає мати!”
Сюрпризи новорічні видає зима!
Збиває вітер з ніг, вверх вихори зніма.
Дороги в переметі вже нема
Навкруг, через відключення, пітьма.
На мить, раптовий розпач пронизав.
Осліп в дорозі, де ходив роками,
“Зберися!” – глузд здоровий підсказав.
В імлі знайомий кущ хита гілками.
І вже світліють кілька цяток кволих,
Нарешті, подорожі настає кінець.
Там я не буду зрадженим ніколи,
Дороговказ для мене – мамин каганець.
Лютий 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2019
А.К.
З дня випуску минуло сорок років...
Так, це Вона, і я не помилився.
Всміхається, до неї кілька кроків,
Та, на яку весь час молився.
І з часом Вона стала ще світліша -
Потік добра з напівзаплющених повік.
Вже поруч, наймиліша, найніжніша,
Яка в мені вселилася навік.
Блаженна мить, повинен я насмілитись.
І, сподіваюсь, що, нарешті це зроблю.
Всі почуття в признання зможуть втілитись:
"Лише тебе любив, і ще люблю".
Червень 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2018
Він йшов, похнюпившись, накульгуючи, з поля.
Свистіли на чужих трибунах глядачі.
Нестерпну біль в коліні і плечі
Підсилила судді-хабарника сваволя.
У ріднім клубі, певно, це сезон останній...
Запрошують у європейський другорядний.
Та і родина мріє бачить світ порядний.
А він не має відповіді в цім питанні.
Свою надійність в захисті доводив ділом.
Від травм не корчивсь, захищав ворота тілом.
Всі сили – боротьбі, і, поки, має змогу.
Та розуміє – вік і форма вже не ті.
І не судилося здійснитися меті –
Здобути в першості країни перемогу.
Вересень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793006
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.05.2018
Скручена, скороблена,
На кілок настромлена.
Та у всяку пору
Витіва по двору?
(Мітла)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784375
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 25.03.2018
Скручена, скороблена,
На кілок настромлена.
Та у всяку пору
Витіва по двору.
(Мітла)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784371
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 25.03.2018
В лісі, що за козаки
Мають білі ковпаки?
(Пеньки)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784370
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 25.03.2018
Святково вдягнена, весела дітвора
Біля будівлі, що стоїть на розі.
Прийшла, нарешті, і шкільна пора,
Це вересень стоїть вже на порозі.
І Аня теж іде… у дитсадок,
На тротуар каштанчики упали.
А вранішній, з туманом, холодок,
Підказує – осінні дні настали.
Яка красива осінь золота!
Зелене листя всюди пожовтіло,
На землю з тихим шелестом зліта,
А в небо павутиння полетіло.
Березень 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729063
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.04.2017
Воно прийшло, нарешті, літо красне!
Несе тепло – садам, полям, лугам.
Допізна ввечері зоря не гасне.
І чути цілий день дитячий гам.
Дарами літа Анечка смакує,
І овочів, і фруктів не бракує
А в них – на рік запаси вітамінні,
Малечі для вживання неодмінні.
Притягують водойми в літню пору,
Купання любить Аня – в річці, в морі.
У прохолоді – захист від жари,
І гарт, щоб не хворіти в дні суворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729061
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.04.2017
Уже він обігнав зимову нічку
І будить Аню з вранішнього сну.
Це сонячний промінчик пестить щічку,
На вушко шепче: «Зустрічай весну!»
Після зими природа оживає
Радіє сонцю, зеленіє і цвіте.
Весною все, мов соловей, співає,
І Аня з дітками радіє і росте.
В весняних передзвонах світанкових,
На Воскресіння, в радощах святкових,
Всі моляться, дорослі і малі,
Щоб мир і спокій панували на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728401
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.04.2017
Радіє Анечка: «Уже прийшла зима!»
Вночі усе покрила ковдра сніжна.
Легесенька, як пух, на дотик ніжна,
Під нею стомлена земля дріма.
А діткам взимку весело й цікаво,
І Миколай, і дід Мороз мандрують,
Малечі подарунки скрізь дарують
І до ялинки просять всіх ласкаво.
А ще – у січні Аня народилася!
З різдвяними святами нагодилася,
Тому так радо зиму зустріча
Усміхнене, допитливе дівча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728400
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.04.2017
У зиму йдуть космічні каруселі,
І квітка вогняна скрізь знову зацвіла,
Щоб, із корпускулами світла і тепла,
Ставали теплими людські оселі.
…Природний газ дешевим був і зручним.
Користуватись ним усіх примусив.
Та надра вичерпали. Вартість «плюсів»
Вертає в села паливо підручне.
Дідівський побут реставрують зміни –
Знов оживають печі і каміни,
Щоб виграти із холодом борню.
В багатших – дрова, в бідних - в’язки хмизу.
Це – замість газу. Так долають кризу.
І, як язичники, вклоняються вогню.
Лютий, 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720448
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 26.02.2017
Про гріх страшний бабуся говорила,
Коли дивились ми на місяць вповні:
«Там піднімає брата брат на вила,
Це заздрість знищила устої кровні».
Цей гріх з Адама на віки відбився,
Хоч остороги всі часи звучать:
«Проклятий Богом буде братовбивця,
На кожного чатує Каїна печать!»
Борис і Гліб, святі сини Святого…
Їх брат убив, щоб князем буть єдиним.
Жорстокий кат із княжої родини,
Цей монстр, з жадобою єства пустого.
Розкол релігій у середньовіччі
Перетворив єдиновірців у катів.
І гинули в кривавім протиріччі,
І нищили, одурені, братів.
Палає світ в суспільних потрясіннях.
У революціях, у громадянських бійнях.
І потрапляють, молодь особливо,
У жорна сатани, в криваве мливо.
Іде до Апокаліпсису людство…
Пора вже без гріхів життя почать!
Щоб в світі розцвітало життєлюбство,
Щоб зняти з себе Каїна печать.
Лютий, 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720446
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2017
Біля нашої ялинки
Ми розсиплемо зернинки.
Це – для півника рудого,
Вогняного, молодого.
Буде в Новім році править
На планеті півень бравий.
Хай здолає люте зло,
Щоб добро до нас прийшло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711798
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.01.2017
Все подвір’я біля хати,
Мусить хтось охороняти.
І для песика Сірка,
Зліпим ми помічника.
Стерегти ялинку звик
Непохитний Сніговик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711796
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.01.2017
Щедрувальної мандрівки
Новорічні ці щедрівки -
Будем щиро щедрувати,
А Ви - щедро дарувати!
Щоб синіло мирне небо!
Нам страхіть війни не треба...
В Новім році щоб щастило,
Щоб земля врожай вродила!
Щоб добрішими ми стали,
І щасливі дні настали,
Щоб дитяче щебетання
Скрізь лунало в щедруваннях!
Січень 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710762
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2017
Сльота осіння все навкруг мережить...
Холодний вітер; дощ, буває, як з відра.
Раптовий дискомфорт, застуди, нежить -
І в душах у людей з'являється хандра.
Негода, що спричинена циклоном,
Роботи в полі змусила обмежить,
З надією за змінами погоди стежить, -
Просити сонця у небес земним поклоном.
Та ось пора, з коротким літом, бабиним,
Дарує настрій всім, теплом цим звабленим,
Цим золотом осіннім зачарованим.
Хоча попереду ще марафон зимовий,
Можливі для життя важкі умови,
Сум відійшов, це дяка дням дарованим.
Жовтень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693460
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 09.10.2016
Мій рідний край - це озеро, край рідного села...
...Над вогнищем вже закипає юшка.
І кум на коропа закинув "закидушки",
Вечірня тиша навкруги лягла.
Потрійна юшка, свіжі овочі, чарчина -
Кум вміє готувати й частувать.
Та чути - скинувсь короп. Ця причина
Заставила його йти снасті чатувать.
По плесу починає місяць блискать,
А я вже сплю. І не в чарчині річ.
Це знову, як давно колись, колиска,
Мене заколисала надворсклянська ніч.
Враз чую кумів крик. Злетіла сна облуда,
Біжу з підсакою, допомогти зібравсь.
Та короп-велетень, вагою до півпуда,
Останній раз рвонувся, і у корчі зірвавсь..
...Розвиднилось. В руці легенька поплавчанка.
А поплавець танцює і в воді зника...
І вже моя кума, красуня-полтавчанка,
Несе нам повний глек парного молока.
Вересень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689064
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2016
«Зима! Крестьянин, торжествуя…»
А.С. Пушкин
Весна! Котяра, торжествуя,
На крышу обновляет путь,
И, запах кошечки почуяв,
Спешит ей сделать что-нибудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
«Навіть коли Любов все не приходить,
Ми відкриті їй назустріч!»
Пауло Коельйо
«Любіть! Ви потребуєте кохання.
Керуйтесь все життя цим постулатом!»
...В моїм оточенні придушені бажання –
Затиснутих, кудись несе всіх ескалатор.
Але пронизаний я покликом одвічним,
І мрію про любов свою єдину...
Тому вдивляюсь пильно у потік зустрічний
З надією побачить цю людину.
Щоб, вирвані із буднів силою небесною,
З’єднались ми в ріку, що перепони рушить,
Що понесе країною чудесною
Любов’ю переплетені тіла і душі.
Грудень, 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
Нарешті, пара прилетіла, подолала труднощі.
І качечка, з своїм пернатим другом,
Красиво покружлявши над залитим лугом,
Відчули потяг до весняних любощів.
...Пора серпнева, коли все дозріло,
Качине плем’я також підросло.
І вранці, тільки небо посіріло,
Качиний виводок піднявся на крило.
Стою з рушницею. Сьогодні я щасливий.
Наперекір всім негараздам, в час мінливий,
Я знову бачу, відчуваю рідний край.
І ось, минаючи свинцеву зливу,
Старійшина заплави, качур невразливий,
Летить велично в пурпуровий небокрай.
Березень, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656232
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.03.2016
Від діда, у моїй рідні – культ полювання...
Гуртом, ще підлітками, зайців ми зганяли
Та на стрільців їх з гончаками заганяли,
І завжди в поле йшли з бажанням й хвилюванням.
Коли підріс, щоб не ходив без толку,
Довірили мені стареньку одностволку.
Тоді й побачив, що потрібна праця,
Удача й хист, щоб вполювати зайця.
Нарешті, пролунав мій перший вдалий постріл!
Вп’ялись в загривок зайцю зуби гострі,
А в мене, мов дитячий, крик підранка...
Наплив емоцій, на душі сум’яття.
Ця суміш почуттів – жалю й завзяття,
Не залишала і у сні, до ранку.
Лютий, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656231
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 31.03.2016
Мигтять в зимовім небі зоряні Плеяди,
В сузір’я переселені богами.
І сплять, укутані поліськими снігами,
Переселенки із Донецька, три троянди.
Одна не вкоренилась, і всихає гілка,
Місцевою недугою уражена.
Її уже у цвіт не поцілує бджілка,
В який вона щорік була наряджена.
Хазяйка, її дітки, також залишились...
Прийшло на Схід країни лихоліття.
Те, що приносить смерть, якого всі страшились.
Яке, і від троянд, лишає тільки віття.
Вона надіється почути добрі вісті,
Багато днів її пронизує скорбота.
Там її дім, в, назавжди, ріднім місті,
Її коханий, друзі і робота.
І часто сняться їй проспекти неозорі
В освітленні святковім з чепурних гірлянд.
А в небі літнім мерехтливі зорі,
У диво-місті, де росте мільйон троянд...
Березень, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016
З позаминулого століття журавлів
В наш час приводить поклик матінки-природи
І їх, немов Антея, що торкнувсь Землі,
Знов Гея збереже, в потомстві їх відродить.
“Вже рідний край!” – гукнув вожак зраділий
“Потрібне ще зусилля, щоб перемогти!”
Враз закричав табун, у мандрах поріділий,
І полетіли журавлі, і досягли мети…
Та де ж подівся ти, наш Дніпре життєдайний?
Де води Борисфена, які славив Геродот?
Людьми спотворений цей дар, нам Богом даний,
В зелену каламуть, в відстійник нечистот.
Перегатили русло монстри рукотворні.
І дамба, мов дамоклів меч, над Містом нависа.
Та обривають береги моря потворні…
Лісів, лугів і плавнів знищена краса.
Затоплені своїми, не ордою,
Людські оселі, храми, кладовища…
Кричали журавлі, їх гнізда під водою.
І зникли в небо, мов туман, все вище й вище.
Червень, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
Цнотливими устоями язичена,
У перші дні липневої пори,
З прадавнини, оця жага язичеська,
Мандрує на Купальські вечори.
Вода й Вогонь – це символи очищення
Тріумф любові, й всього злого знищення.
Крізь них проходить в майбуття дорога,
В буяння пристрастей, освячених Сварогом.
…Ця мить у памʼяті закарбуватись варта,
Цей перший спалах ніжних почуттів…
На тому березі вже догорає ватра,
А ми в обіймах, і неначе в забутті.
Липень, 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2015
Сльозинки краплями, а далі – вже струмками,
Як тільки мамин помах на пероні щез…
І довго, з ностальгічними думками,
В мені він буде, мов журливий полонез.
Ридаю нині разом з польським графом…
Цього відʼїзду я у долі не прохала.
І до Європи я не гнана страхом,
А тільки зрадою того, кого кохала.
Володимир Дивнич
Червень, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2015
Синочку мій! Одна моя опора…
Зустрітись хочу, і до тебе прихилитись
Пішов служити ти у цю весняну пору,
Душею не кривив, щоб ухилитись.
В тривозі я весь час, на сході бʼють гармати.
Там знову жах, дияволом керований.
Благаю Бога, як і кожна мати,
Щоб спокій дарував в цей край згорьований.
Я прокидаюсь – і про тебе думаю.
Молюсь за тебе, проводжаючи зорю.
Живу постійно із цією думкою,
І я з тобою, мій синочку, говорю…
Серпень, 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2015
Зачервоніли вишні і черешні,
Гудінням бджіл усе навкруг бринить,
Рубіни в лист несуть суниці обережні,
І жайворонка спів у вишині дзвенить.
Так мирний червень красить все довкола…
А в сорок першому, як маки, він палав!
І гинули тоді, щоби ніколи
Кров не лилась, люд голови не клав.
Чому ж у цьому червні плачуть діти?
Невже це дійсність, а не сон кошмарний?
Невже це червоніє кров, не квіти?
Невже Велика Перемога була марна?
Червень, 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627946
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2015