nтравень

“а время движется назад “

Нас  душат  собственные  руки  
Молчанье  рабское  и  страх  
А  в  переулке  темном  ***  
Голь  исповедуют  в  грехах
Какое  счастье  быть  в  отаре  
В  бараний  рог  трубит  пастух  
Все  совершенно,  мудро…  Твари  
Пьяны  от  жертвенных  услуг  
Их  идол  праведный  и  сытый  
Зрит  благодетельно  на  чад  
Любуясь  кровью  в  грязь  пролитой  
Толпой,  бегущей  на  парад
На  монолитное  скопленье  
Увечных,  низменных,  скупых…  
На  безграничное  презренье  
К  себе  самим  –  к  чертям  святых!
Одно  им  в  радость:  быть  в  отаре
В  бараний  рог  гудит  пастух
Все  совершенно,  мудро…  сами
Спешат  на  жертвенник  услуг.      101018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810237
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 16.10.2018

Нова стратегія сиру (бабусям і дідусям)

**
Такі  щасливі  пики  ситі
Не  можна  кращих  побажати…  
Майстерно  б  долю  закрутити  –
Не  зупиняються  брехати  
Віддайте  владу  божевільням
Хай  тішаться  на  ваших  шиях
Повзуть  у  м’язи,  мозок  цвіллю
Заповнюють  світогляд  сиром
І  обіцянками  палкими    
Із  року  в  рік  ведуть  у  краще
В  оманні  мрії…  Золотими
Сльозами  шлях  кровавий  в  хащі…
Нема  де  голову  приткнути?
Бо  звідусіль  щось  щиро  зичать
Хто  ласку  божу,  хто  онучі…
Чужі  недоїдки  вам  личать?
Зозуля  ж  б’ється  наче  мати
І  безутішна  хоче  їсти
І  безтурботно  хоче  жити
За  ваш  рахунок  сиві  діти
За  наш  рахунок  мляві  діти…  060918

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805690
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2018

"Колгосп тварин"

**
Садочки  квітнуть  ніжно,  мило
Є  щось  гарніше  на  землі?
А  за  парканом  свині-звірі
А  за  парканом  люті  пси
І  де  ж  той,  Боже,  образ  милий?
Велична  правда,  щирість  мрій…?
Чи  цей  чиновник  очмарілий,
Чи  ненажерливий  їх  тхір?
Нові  маєтки  повставали:
Суддя  злодюзі  тьмарить  дах
Ростуть  садиби,  мури,  зали…
Ми  ж  відганяємо  комах  
Якесь  мерзенне  сьогодення  
Посохлі  саджанці  –  штирі
Немов  луна  зайшло  знамення    
Хто  прагнув  змін?  –  мовчать,  німі…
Пани  ж  у  котре  побратались
Та  їдуть  далі  на  горбах
А  поруч  злидні  об’єднались
Гуляють  вітром  по  хатах
Ми  ж  по  одинці,  всі  окремо  –
Так  легше  гнутися  панам?
Віддали  віру  Агасферам
І  тихо,  нишком  по  куткам
А  там,  за  щільними  дверима
Горлаті  півні  в  курнику
Погрози  сиплемо  гнівливо
Даємо  волю  кулаку.
Спливає  час,  згасає  воля
Все  поросло  –  пусті  жнива
Ми  не  готові,  мало  болі,
Чи  втома  спить  у  джерела?
Бажання  гасне  щось  писати
За  вітром  віються  слова
Та  й  недолугі,  кострубаті
Або  ж  вологі  –  сіра  мла
Немає  сил,  нема  натхнення
Повзе  бур’ян  по  смітнику
Йому  байдужі  одкровення
Думки  бентежні  про  красу
А  ми  будуємо  руїни
Або  ж  латаємо  до  дір
Оділи  хакі,  як  мундири
Щось  переможне  тягне  тхір…  040918

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805534
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2018

гламурикам натхнення!!

"Римування"
Це  не  поезія  –  якийсь  гламур
Коли  ні  холодно,  ні  жарко
В  підштанках  пурхає  Амур
І  серце  тане  наче  шкварка
Солодкі  сльози  божевіль
Вплелися  в  рештки  гриму
Лице  тьмяніє  мов  кисіль
В  обличчя  дивишся  як  в  спину
Болотом  тягнеться  той  шлях
Де  романтично  пріють  хвилі
І  тінь  страждання  мов  гусак
В  багнюку  топче  мрії  сині
Пливе  знервована  луна
Вночі  і  вдень…  чи  сонце  блякле?
Гілок  гойдається  петля
І  щось  розмазує  розм’якле
І  бульбашки  натхненних  слів
Підносять  в  небо  по  драбині
Величний  прапор  із  віршів  –
Штанці  вологі  на  жердині…  120118

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771089
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.01.2018

де їх нема

[i](у  нас  народний  депутат  розклеїв  щирі  привітання  ми  вдячні  Б***  Р***,  достойні  оплесків  старання)[/i]
Знайди  омріяний  куточок
Від  скрути  вільне  місце  є?
Де  у  Сірка  не  зичать  очі
Де  щастя  заздрість  не  псує
Де  люди  чемні  і  дбайливі,
Ласкава  посмішка  –  пряма
А  не  знервовані  й  крикливі
Яких  засліплює  ганьба
Де  чути  спів,  де  віра  щира
Де  свято  справжніх  почуттів!
А  не  жахіття  людозвіра
Гнилі  підмостя  для  щурів
Де  небо  вільне  –  не  в  решітку
А  шкура  злазить  лиш  в  вужа
Де  руки  тягнуться  по  квітку
А  не  до  горла  та  ножа
Чи  бісам  важко  відпочити
Від  ратних  справ,  від  справ  лихих?
Немає  правди  –  мертві  діти  –
Ляльки,  спаскуджені  для  втіх
І  хомути  мов  амулети  –
На  шиях  тягнемо  цей  збрід
По  стінах  гасла  і  портрети
Тих,  що  зганьбились  на  весь  світ
 *
Чи  то  закони  не  працюють?
Бо  їх  нема
Чи  правосуддя  люд  не  чує?
Бо  скрізь  тюрма
Країну  злодій  розбудує?
Так,  для  себе
Пиху  бундючну  мов  статую
У  храм  вже  пре:
Священний  ідол  –  всі  вклоніться
А  може  біс?
 Поважно  вмощує  сідниці
Серливий  лис
Куди  нас  тягнуть  сподівання?
Та  у  лайно
А  що  там  наші  побажання?
Для  них  –  ніщо
Нема  країни  без  Законів
Її  й  нема
Де  ж  справедливості  канони?
Цвіте  сміття.        080118

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770244
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2018

переход

“Переход”
Бежал  вперед,  навстречу  пуле
Змеиный  посвист  и...    удар!
И  выпал  “ноль”,  ведь  Жребий  –  шулер
Был  выбран  ты,  а  взвод  бежал...
И  взвод  бежал,  и  крик  змеился  
А  позади,  шла  Тишина
У  тех,  кто  резко  оступился  
Она  сличала  имена…  
Змеею  кровь  ползет  из  раны  
Ползет  и  пенится  в  грязи
И  пред  сошествием  нирваны
Сомкнутся  радужно  круги
Провалы  глубже,  даль  туманней
Открылась  сонная  звезда
И  проступают  остро  камни
Где  обмелевшая  река
Струится  кровь,  питает  землю
Непостижим  в  движенье  прах
И  душит  Тень,  и  страху  внемля  
Крошатся  сгустки  на  губах
Уходит  кровь,  немеют  силы
Все  ближе  сонная  звезда:
Врата  разверстые  могилы  
В  них  Вечность  –  Смерти  госпожа  
Берет  приветливо  за  руку  
Иди:  владенья  широки  
Здесь  столько  света,  краски  –  звуки
Упокоение  души…  
Прорвался  взвод,  лишь  путь  дымился  
И  мирно  Смерть  вдогонку  шла  
И  с  тех,  кто  резко  оступился  
Снимала  Жизни  имена…  070118

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770101
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 07.01.2018

призрак

"Призрак  смерти"
Желанья  наши  просто  грязь  
Прилипшая  к  подошвам  Жизни
*
Взгляни:  здесь  смерти  отраженье  –
Истлевший  призрак  в  зеркалах  
Он  ловит  каждое  движенье  
В  его  объятьях  меркнет  страх  
Провалы  глаз  густей  от  мрака
Язык,  обросший  чешуей  
И  свечи  сальные  из  праха  
И  горб  второю  головой
Вгрызаясь  в  плоть,  врачует  души  
Тот  пес  цепной  с  ним  Госпожа  …  
И  слышно  треск  костей  снаружи:
Мертвец  в  объятьях  мертвеца  
Их  не  терзают  долг  и  память  
Их  горизонт  в  ином  огне
И  черный  саван  –  мертвых  знамя
Да  бисер  капель  на  стекле  
Мы  ждем  отчаянно  покоя
А  ляжем  в  грязь,  сырую  мглу  
Презревший  –  умирает  стоя  
Презренный  –  лежа  на  боку  
Дамоклов  меч  у  изголовья
За  паутинку  держит  Рок
И  слово  “Опыт”  пишут  кровью  
И  пишут  светом  слово  “Бог”            040118

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769765
рубрика: Поезія, Мистика
дата поступления 05.01.2018

двое

"Двое"
Здесь  люди-тени,  люди-студни  …  
Не  слышно  сердца  храбреца  
Сквозь  героические  будни  
Усталый  шепот  мертвеца  
Вовнутрь  сгибаются  колени
Хрустят  суставы,  кисти  рук,
Заломленные  в  умиленье,
Из  шеи,  наростом,  паук
И  лицемерность  –  слов  забава
Стекает  желчь,  зеленый  смех
Под  глянцем  плещется  отрава  
В  телах  бездушных  тленья  смерч
Со  вздохом,  полным  обреченья
Снуют  средь  праха,  в  западне  –
Убогом  коконе  влеченья
Две  тени  в  призрачном  огне
В  объятьях  мертвенно-холодных  
Супруга  долг,    супруги  стыд
Игра  в  любовников  бесплотных
Под  сенью  у  могильных  плит  
И  безразличные  друг  к  другу
Проходят  мимо,  в  пелене
И  захлестнувшая  их  вьюга
День,  увядающий  в  их  сне
И  голоса  все  глуше,  дальше
Сумбурный  шорох  тонких  лап
И  преисполненные  фальши  
Их  клятвы  –  суетный  набат
А  за  порогом  все  иначе
И  оживают  мертвецы
Почти  забывшие  о  счастье  
Почти  изгнавшие  мечты
И  с  вожделением  порока
Стучат  их  темные  сердца
И  разлетается  высоко  
Слов  обольстительных  пыльца.  030118

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769643
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 04.01.2018

ничто не вечно под луной…

“Ничто  не  вечно  под  луной  “
Печально  жить,  стирая  тело  
Стирая  радости,  мечты
И  вот,  обведенное  мелом
Лежит  бесчувственно  в  крови
С  цветка,  увядшего  мгновенно
Вспорхнула  бабочкой  душа
И  разрастается  блаженно  
Тряпичной  куклы  пустота
Бортами  грязными  качая
Унесся  дикий  грузовик  
И  лишь  нахлынувшая  стая  
Её  хранит  предсмертный  вскрик
Они  стояли  полукругом  
Глазели,  жадно,  не  таясь  
Завороженные  испугом  
Меланхолически  крестясь
Жизнь  не  приемлет  постоянства  
Мечом  сорвалась  глыба  льда
И  средь  хрустального  убранства  
Спит  Иоанна  голова  
Брезент  наброшен  на  останки  
Привстал  ребенок  на  носках  
И  перевернутые  санки  
И  “Отче  наш”  бубнит  монах  
На  козырьке,  впадая  в  ступор  
С  железным  кием  человек  
Считал,  склонившихся  над  трупом  
Не  поднимая  желтых  век  …  
А  там,  кого  из  магазина  
Несет  учтивая  толпа?
И  сладкий  запах  апельсина  
И  сердце,  струйкой  изо  рта
Да  только  поздно,  смерть  внезапна  
Кружит  забвения  покой…  
Жизнь  быстротечна  и  напрасна?
Иль  сонно  жил  –  не  всей  душой?
День  убегал,  запасшись  данью:
В  надгробьях  даты,  имена  …  
Слепая  смерть,  прикрывшись  рванью
Вращает  судеб  жернова  …  251217

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768381
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.12.2017

старик

"Старик"
Ночью  долгой  не  сплю,  волочусь  между  снов  
Увязая  в  снегу,  где  не  видно  следов
Лунный  путь  одинок,  Месяц  –  дряхлый  Старик
Перешедший  порог,  за  которым  тупик
И  не  слышно  шагов,  рядом  нет  никого  
Ни  друзей,  ни  врагов,  а  огни  далеко  
Кто  вернулся  домой,  кто  исчез  невпопад  
Кто-то  сам  стал  чужой  и  избавиться  рад  
И  крадется  Старик  междурядьями  дней  
Здесь,  внизу,  в  тишине  силуэты  людей  
В  небе  ж  полно  светил  –  крыльев  боже  не  дал  
И  снуют  средь  могил:  за  левшою  вандал  
Над  щетиной  крестов  чахнет  вялый  рассвет  
Ждет  колонна  ослов  с  кучей  траурных  лент  
И  бумажный  венок  камнем  ляжет  на  грудь  
А  они  средь  могил  продолжают  свой  путь  ...    
Сажей  вымаран  снег:  кто  сгорел,  кто-то  сгнил
Слизь  уходит  под  снег  и  развеется  дым  
В  ком  блаженствует  свет,  в  ком  сгущается  тьма
Разве  нужен  совет,  коль  на  шее  узда?      
И  мой  путь  одинок,  я  тот  дряхлый  старик
Перешедший  порог,  за  которым  тупик…        241217

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767864
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.12.2017

слимаки

“Слимаки”
(хабарникам)
Їм  не  потрібні  співчуття
Істоти  –  є,  а  люди  –  мертві
Їх  не  бентежить  каяття  –
Життя  приховано  в  конверті
Минає  день,  минає  ніч
На  паперті  їх  душі-тіні
І  ані  жодних  протиріч
Сухі  їх  очі  тьмяно-сині…
Долоні-пазурі  тремтять
Хіба  ж  від  страху?  Ні,  наснаги!
Сумління,  докори…  хай  сплять!
Грошима  шарудять  "трудяги"  
Беруть  прокльони  і  біду
Зневагу  і  гірке  тужіння
Жебрачу  долю  і  суму
Своїм  нащадкам-поколінням
І  мов  змія  сичить  душа
Усе  минеться  –  злізе  шкіра
І  вік  живуть  чужим  життям
Тельця  обравши  за  кумира
Їм  не  потрібні  співчуття
Істоти  –  є,  а  люди  –  мертві
Їх  не  бентежить  каяття:
Життя  поховано  в  конверті.  241217

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767856
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.12.2017

любовная бытовуха

"Любовная  бытовуха"
Желанья  толкают  за  двери  
Лавировать  вздохом  и  взглядом
Подогнаны  гривы  и  перья  
И  тело  готово  в  оплату  
Удушливый  запах  клеенки  
С  цветами  увядшими  смешан  
Призывно  сверкают  глазенки
И  голос  мечтательно  нежен  
За  банку  консервную  туши
Еды  наменяют  и  водки
И  будут  похмельные  души
Стенать  о  роскошной  молодке
Любовь  это  нечто  формально  –
Без  страсти  елозят  в  постели
К  одним  просочится  нирвана  
К  другим  замиранье  качели
А  бицепс  сердечный:  дай  флирта  –
Взрывается,    корчится,  гложет
Принцессою  бредят  и  принцем  
А  встретиться  жалкое,  Боже…    
Играют  в  жену  или  мужа  
И  роются  в  шарме  дешевом
Съедая  друг  друга  на  ужин
И  с  взглядами  вместе  и  словом    
Трагедии  мыльная  пена
Раздуется  и  пузырится
Невзрачное  нечто:  измена
В  умишках  ничтожных  гнездится
Желанья  сильнее  рассудка  
В  униженных  стержнем  –  зараза
И  мнется  в  руках  незабудка
И  мутная  капля  экстаза...  141217

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766125
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 15.12.2017

осінні роздуми

"Осінні  роздуми"
Зими  нема,  агонія  дощів
Поліссям    жебракує  Осінь
Уздовж  брудних  узбіч,  кущів
Облізлих  пагорбів  та  сосен…
Загрузли  промені  –  суцільна  тінь
В  ріллі  багнистій  в’язне  й  вітер
Патлатий  дощ  –  гривастий  сивий  кінь
Неквапно  тягнеться  на  цвинтар
Готичні  привиди    хитких  тополь
Розбитий  шлях  і  цвіль  притулку
Напризволяще  кинута  юдоль
Самім  творцем  –  без  порятунку
Параліч  волі  –  спогади  подій
Загублених  у  днях  минулих
Кістки  обгризених  надій  і  мрій
Стирчать  з  могил  німих,  безчулих
В  легкій  сорочці-павутинні  Смерть
З  Життям  біжить  навперегони
Жнив  нескінченних  втягне  круговерть
І  виплюне  лушпинням  в  схрони
Де  ж  сніг?  Пульсує  кров,  пульсує  прах  
Заціпенілий  погляд  вгору
Клекоче  в  небі  хижий  птах
І  Цербер  клацає  знадвору  
І  сутінки  з  початку  і  в  кінці
Безкраї  хмари,  грати,  штори…
Прийдешній  світ  розгойдують  мерці
Їх  прагнення,  їх  вади,  долі…  121217

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765815
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2017

на зломі літа

"на  зломі  літа,  малюнок"  
Не  вдарив  грім,  лиш  блискавка  німа  
Далеким  спалахом  за  лісом
На  мить  розколота  мечем  пітьма,
Прошита  велетенським  списом
І  знов  довкружжя  огортає  сон
Мов  кажанів  нечутні  крила
І  чари  оксамитові  відьом
Русалчин  гріх  в  спокусі  милій
Вуаллю  срібною  полоще  річка  млу
І  очерет  застиг  обніжком
Стікають  зорі  –  краплі  кришталю
Знемога  лащиться  мов  кішка
Рогатий  місяць  вийшов  босоніж
Щоб  пастися  у  стиглих  травах
Стинає  стебла  тіней  гострий  ніж
З  край  неба  шириться  заграва
Бадьора  оргія  горлатих  жаб
В  угарі  млосного  завзяття
І  десь  із  хащі  апелює  цап…
Життя  не  згасне,  ні,  не  згасне!
Знамення  осені  –  клин  журавлів
В  безодні  неба,  ледь-ледь  видно
Курличучи  із  літа  полетів
І  розчинивсь  в  імлі  безслідно…  091217

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765259
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2017

чотири роки

"Чотири  роки"
Чотири  роки  –  хрест  важкий:
Комусь  нести,  комусь  брехати
Чимало  стежок  –  шлях  вузький
На  лобі  зморшки  наче  грати  
За  ними  мрії  як  в  тюрмі  –
П’явки  у  мозок  повпивались  
Серця  палали:  боротьби!
Та  в  твані  тихій  розсмоктались  …
 І  тільки  шерех  бульбашок:
Отруйні  чорні  і  смердючі
І  пнеться  "обраний"  божок
В  туман  –  невипрані  онучі
Чотири  роки,  гідність  де?
У  тих,  хто  вихватив  посади?
Чи  хто  віддав  за  мрії  все
Без  нарікання  і  бравади?
Натужно  потяг  рушив  з  дна
Повзуть  вагонів  черепахи
В  купе  напхалася  рідня
По  спинам  лізуть  посіпаки
І  замітають  геть  сліди
В  Іуди  сльози  запозичать…
Від  злиднів  йдуть  до  нас  свати
А  "божім"  грошей  ніде  діти
Чотири  роки,  правда  де?
Повзе  в  багнюці  бідолаха
Колишній  злодій  кари  жде?
З  новим  гуляють  в  нашій  хаті
Мерзотна  здатність  в  крадіїв
Всім  обіцянки  роздавати
Зробити  з  інших  прохачів
Щоб  їм  же  їхнє  продавати
Куди  нас  пнуть  "рятівники"  –
В  довічні  пошуки  свободи?
Чи  ми  сліпі  мандрівники,
У  раї  їхньому  колоди?
Чотири  роки  з  гадом  гад
Сміються  з  нас  і  лицемірять
Облич  не  видно,  тільки  зад
Солодкуватий  сморід  звіря
І  кишенькова  владна  рать
В  цукрових  паростках  свавілля…
Здійметься  ж  полум’я  з  багать!
Чи  марно  пропадуть  зусилля?  011217

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764168
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2017

"Передзимовий малюнок"

Хапливо  вечір  ллє  чорнило
Попід  дерева  та  кущі
На  шибках  сонце  від  жевріло
Сховало  промені  свої
Знадвору  скиглить  пес-приблуда
Шукає  їжі  і  тепла
Слизька  стежина  розітнута
Лежить  вздовж  мертвого  рілля
Заціпенілі  груддя  глини
Обволікає  дьогтем  ніч
Мов  краплі  цокають  хвилини
Муркоче  кіт,  чатує  піч
Понура  осінь  в  сінях  пріє
Голодні  тіні  по  кутках…
А  на  картині  море  сине
Сріблясті  крила  миє  птах…
З  нефриту  звірі    на  комоді
Троянди  в’януть  у  вінку  
Відтяті  стебла  на  підлозі
Безглузда  кара  за  красу  
Дрібничок  різних  легіони  –
Уламки  довгого  життя
Призи  зі  смертю  в  перегони
Крізь  марнославство  та  сміття
А  за  вікном  безодня  виру
І  десь  позаду  рубікон
Шагреневу  порвали  шкіру
Приходить  старість  –  білий  сон
Стомився  рух  і  мляво  плине,
Згасає  в  тиші.  Довга  ніч.
Мов  краплі  тягнуться  години
Зиму  з  горища  кличе  сич…  281117

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762970
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2017

"Grand Buildings +…?"

**
"Grand  Buildings  +…?"
 
Царі  новітні  геть  прибрали
Усе  до  рук,  до  "райських"  скринь
Доки  співаємо  хорали
То  гроші  десь  дзелень  у  тінь

Ми  ті  пташки  і  голі  й  босі
Прикуті  долею  до  гнізд
В  нас  від  троянд  шипи  та  роси
Ще  й  кострубатий  липне  лист

Порожні  надра,  ліс  мов  поле,
Гниють  смердючі  рівчаки…
І  десь  високо  в  небі  воля
Як  ті  омріяні  зірки

Немає  що  вже  грабувати
Крім  нас  самих,  крім  мрій  і  сліз
Борги  кому,  народ  за  грати?
Дзелень-дзелень  свинячий  хвіст

Нові  царі  грабують  злидні
Грабують  душі,  волю,  світ…
Дзелень-дзелень  у  їх  макітрі
Дзелень-дзелень  свинячий  хвіст

Кущі  десь  "райські"  ліс  Панами,
Пливе  Британія  кудись,
Відходить  осінь,  жовті  плями…
Дзелень-дзелень  каміння  віз…    201117

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761311
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2017

иллюзии

**
“Иллюзии”
Так  отвратительно    ходить    меж  мертвых  
За  каждой  маской  чудится  лицо  
И  среди  чувств  презреннных  и  затертых
Как  в  шелухе,  выискивать  зерно
Отогревать  их  впалые  ладони
Внимать  хуле:  то  жалостной,  то  злой
Толпа  бежит  в  бессмысленной  погоне
За  синей  птицей  с  клеткою    стальной
Означат  путь  бездарными  годами
Нора  к  норе  с  замшелостью  пустот
И  опочиют  плотными  рядами
Окончив  праха  кругооборот.  191117

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761206
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.11.2017

не приведи нас Бог…

“не  приведи  нас  Бог”
Мир  распадается  –  карточный  домик  
Дворец  иллюзорный  соткан  из  лжи  
Ролью  меняются  трагик  и  комик  
Из  декораций  одни  миражи  
Люди  иль  тени  в  сумерках  движутся  
Ищешь  их  взгляды  –  пустые  зрачки
Под  оболочкой  серая  жижица
В  коей  плодятся  забот  червяки
Душу  откроешь  –  мерзкое,  подлое
Липнет  и  тянет  на  самое  дно
Жаждешь  простое  и  благородное  
Но  вместо  шпаги  топор  на  плечо
*
Средь  неживых  приходится  скитаться  
И  лицемерию  внимать  шутов  
И  унижаясь,  глупым  улыбаться  
И  быть  хвостом  на  заднице    ослов.  181117

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761027
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 18.11.2017

Відходить осінь

"Відходить  осінь"
Гуляє  осінь  у  садочку
Опалим  листям  шурхотить  
Верба  в  терновому  віночку  
Над  чорним  дзеркалом  стоїть  
І  ні  комахи,  ні  пташини
У  неба  щільній  сивині
Липкі  пастки  з  рудої  глини
Тенет  лахміття  по  стерні
Вітри  у  мушлі  награвали  
Мелодії  журних  пісень  
Болотні  привиди-примари
Лили  туман  із  вогких  жмень
Прозорі  тіні  під  горіхом
Уламки  чорного  гілля…
Мабуть  туга  на  пару  з  лихом
Граблями  дерли  тут  сміття
Порожні  гнізда,  жах  омели  –
До  крон  вп’ялися  будяки
Мов  замуровані,  оселі
В  німому  подиху  зими…
Спочила  осінь,  холод  плине  
Зірчастий  іній  мерехтить
В  червоній  ягоді    калини
Веселки  іскорка  горить  171117

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760960
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.11.2017

без натхнення

"Без  натхнення?"  
Незламні  штампи?  Ні,  затерті
І  сніг,  і  дощ  –  лишень  вода
В  уяві  прісній  вони  мертві
Для  цапа  квіти  та  ж  трава
Якщо  не  тускле  –  чорно-біле
А  інші  фарби  вже  табу?
Дратує  плач,  і  сміх,  і  крила…
Хоч  не  лишає  млявих  сну
Думки  безбарвні  –  постулати
Авторитетні,  аж  святі
Та  без  натхнення  тільки  лати
Відлуння  скрипу  в  пустоті
Залізні  стержні  в  землю  вбиті  –
Корінням  вам  не  прорости
Не  подарує  стержень  квітів
Іржею  вік  йому  цвісти
Сліпим,  глухим  і  всім  байдужим:
Метаморфози  сплять  в  душі
Застигле  ближче?  Дивні  люди
Життя  тече,  біжить…  куди?  
Чи  так  можливо  –  без  натхнення?
До  купи  купа:  гній,  сміття…
А  може  пошепки,  таємно
У  вас  проснеться  каяття?...    111117

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759916
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2017

гнів

«Гнів»
В  очах  сумних  прожилки  болю
Чи  проросте  в  них  злість  і  гнів?
Клянемо  все,  як  власну  долю
Не  розбереш  то  плач,  чи  спів?
В  очах  холодних  гасне  подив
Байдужий  світ  –  це  мертвий  світ
Агонії  осінній  подих…
Накриє  бруд  пухнастий  сніг…
І  запанує  біла  тиша?
І  ані  злиднів,  ні  калік?
Останній  подих?  –  Буря  свище,
Несамовитий  вп’явся  крик!
Чом  кожний  день  як  кара  божа?
В  митарствах  марили:  тепла
Та  нагородою  рогожа
А  замість  свят  гризе  журба
З  очей  стражденних  сходять  сльози
Приходить  злість,  зростає  гнів
Страшне  буття,  а  не  погрози
Гучніше  скиглень  чути  спів
Чим  вабить  смертних  досконалість?
Віддаємо  за  неї  все  святе
А  нас  очікує  зухвалість
Або  ж  байдуже  і  пусте
До  волі  шлях  життями  кращих
Завжди  був  встелений,  завжди
Не  бути  нам  в  хлівах  і  хащах!
Бо  в  серці  волю  зберегли
В  очах  сухих  не  має  болі
Проснулась  лють,  палає  гнів!
І  небо  чорне  сипле  солі
І  сміх  гримить  на  жах  щурів  071117

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759496
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2017

осіння антидепресія

“Осіння  антидепресія”
Блукало  сіре  і  вологе
Наздоганяла  чорна  цвіль
Щоб  світ  поглинути  убогий,
Тваринний  страх,  нестерпну  біль
Думки  мов  камені  та  брили
Незграбні  тонуть  кораблі
Нема  бажань,  немає  сили
Холодний  дощ  дзвенить  в  імлі
Змиває  геть  живе  і  мертве
І  нескінченний  смуток  ллє
Гілки  гойдаються  обдерті
Рівчак  бурхливий  бруд  несе
Набряклі  вулиці,  будинки
Ганчір’я  з  неба  вниз  сповзло
Суцільна  прірва.  Без  зупинки
Мотлошить  дощ,  ліхтар  звело
Підступно  тіні  обступили
Замкнули  коло  –  зграя  псів
Невірне  світло  гонить  хвилі…
А  на  зап’ястях  слід  зубів
А  на  губах  і  кров  і  сльози
Петля  дурна,  чи  у  вікно?
Це  дух  слабкий,  це  витік  мозок,
То  воля  грішна,  то  вже  дно?
Жаління  кволого  до  себе
Безмовний  крик,  невтішний  плач
Синиця,  кинута  у  небі…
Собі  ти  сам  і  кат  і  наглядач
Блукало  сіре  і  вологе
Та  наздогнала  чорна  цвіль
І  світ  поглинула  убогий,
Тваринний  страх,  нестерпну  біль…  301017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758026
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 31.10.2017

будівельники

"Будівельники"
Ніхто  нам  раю  не  збудує  
А  тільки  миром,  тож,  не  всі  
Хапун  за  цеглою  слідкує
Щоб  кращу  вирвати  собі
Діяч  поважно  руки  миє:
Поради  й  напрямок  вказав
В  хабарника  ще  досить  сили
Збирати  гроші  у  рукав
Їх  не  багато,  але  вдало
Залізли  трутні  на  верхи  
Щоб  мимо  них  ніщо  не  впало
Хай  люд  працює  за  гріхи
Їм  щиросердя  не  потрібно
Як  ланцюги,  то  золоті
Було  б  їм  тепло,  було  б  хлібно  
Хай  бідні  гнуться  до  землі
А  хто  ні  слави,  ані  грошей
Та  діамантів  не  шукав
Отримав  злидні,  розпач,  воші,
Зібрав  багнюки  у  рукав...
Хтось  скаже:  ні,  пуста  намова,
У  чесних  свято  на  душі!  
Не  пріє  віра  мов  солома!
Багаті,  бідні...  всі  в  землі.    271017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757600
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2017

вечернее

День  увядает,  топи  бездонны  
Блеклое,  дряблое,  пьется  туман  
Солнце  в  закате  –  цветок  белладонны  
Гулы  камлания  –  город-шаман  
Памяти  сито  цедит  бесцельно  
Время  ушедшее  –  горсти  песка  
Миг  бесконечный  –  мир  параллельный  
Хмарь  прозябания  длится  века  
Что  там  мечталось?  Жизнь  опрокинет  
Поле  ромашек  на  ржавый  пустырь  
Бледное  солнце  в  бездну  почиет
Над  горизонтом  всплыл  лунный  пузырь  
Черных  деревьев  нагие  колонны
Вышли,  увязли  в  гниющей  листве
Эхо  воронье,  шорохи,  стоны
Страх  одиночества  в  том  торжестве
Ночи  мицелий  в  тело  врастает  
Мир  параллельный  в  наш  сумрачный  мир
Щупальца-корни  тьма  распускает
Ночь  расползается  –  спелый  инжир.      271017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757593
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.10.2017

депрессия

"Ночь  депрессии"
Мы  живем  притаившись  
У  родного  гнезда  
Да  и  здесь  мы  излишни
Разрушаем  себя
Обжигаясь  о  звезды  
Месяц  рыщет,  как  вор
Желтый  тянется  воздух
Из-под  спущенных    штор
Жизнь  бывает  жестока  
Распаляем  тоску
В  душах  бренных  глубоко
Спит  стремленье  к  Отцу
А  года  уплывают
Подражая  луне
И  умрет  средь  развалин
Свет  угасший  в  окне
Мы  давно  на  поминках
И  хороним  мечты
Растеклись  по  пылинкам
Миражей  миражи
Фотографий  иконы
Пальцев  нервная  дрожь
Сгустки  крови  –  пионы  
Где  их  срезавший  нож?...
Где  предчувствие  счастья?...
К  полосе  полоса
Черно-белые  с  фальшью
Как  слепых  голоса
Неприятие  силы
К  смерти  путь  одинок  
Без  крестов  ждут  могилы
Кто  не  отбыл  свой  срок.  251017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757046
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 25.10.2017

ковалям

*
Сумна  картина  мов  ті  грати:
Здичілі  сад,  горожа,  хлів…    
І  поле  дурнів  коло  хати  
І  нічого  крім  будяків…
*
Невже  цей  жереб  дав  нам  Боже:
Хомут,  радіючи  тягти?
Прийде  Герой  і  допоможе?
Чому  ж  тріщать  у  нас  хребти?
Ростуть  династії  роками
Хамелеонів  та  химер
І  цвіркунів  із  павуками…
І  невідлучний  шкуродер…  
Вони  посваряться  на  людях  
Та  позаочі  мов  рідня
Бо  в  них  із  глини  серце  в  грудях  –
До  влади  вкупі  йде  сім'я  
За  що  нам  щастя  впало  Боже  –
У  спадок  виродків  борги?
Спасе  нас  Пастир,  допоможе,
Чи  позгинає  в  три  дуги?
Росли  династії  роками
Хамелеонів  та  химер
І  цвіркунів  із  павуками…
І  український  Агасфер…
Усе  міняється  довкола
Але  не  ті  в  кого  жнива
Лис,  коронований  престолом…
Крадій,  клонований  з  лайна…
Хіба  то  Бог  надав  їм  сили  
Країну  в  урвище  стягти?
В  багнюці  хати  і  могили
Стирчать  руїни  мов  кістки…
Яку  пошлеш  нам  вдачу  Боже  –
Шматочок  сиру  з  під  ворон?
Невже  нас  голод  переможе  
І  в  ситий  пожене  полон?
Цвітуть  династії  роками
Хамелеонів  та  химер
І  цвіркунів  із  павуками…
У  президентші  йдуть  прем’єр…
Кульгава  правда  віру  точить  
Приречені  хомут  тягти?
Або  їх  Сила  перекорчить!
Або  ж  зігнемось  в  три  дуги
*
Які  ще  іспити  готуєш  Боже?
Віддай  вже  молот  ковалю
Чекати  поки  доля  переможе?
Хай  люди  викують  свою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756594
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2017

диванна хвороба

“  Диванна  хвороба  “  
Лежиш  та  дивишся  у  стелю
А  час  повзе,  а  ти  лежиш
Заходить  цвіль  в  твою  оселю
І  час  іде,  і  ти  мовчиш
На  самоті  примари-бджоли
В  порожнім  вулику  гудуть
Байдужий  ти,  чи  мозок  кволий?
Під  божевільню  підведуть
Залізні  двері,  вікна  в  ґратах
Зворотній  неможливо  шлях
А  час  тече,  нудьга  в  палатах
І  пил  перетворився  в  прах
Руйнує  душі  марнотратство
Днів  неповторних,  днів  п’янких
Твій  час  летить,  гниє  багатство
Життя,  миттєвостей  стрімких
І  тіло  ветхе  засихає
Пустелі  прах,  пустелі  пил…
Твій  час  помер,  усе  зникає
А  ти,  як  буцімто  й  не  жив…  151017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2017

а може досить?…

“А  може  досить?…”
То  де  ж  та  єдність  між  братами?
За  кроком  крок  йдемо  з  пітьми
Чи  може  тьма  біжить  за  нами
Чи  перед  нами  навпаки?
Країна  мрій  де  мрійник  кожний
Завзятий  кожний  будівник…
А  що  не  злодій  то  заможний
Що  не  політик  –  рятівник
Усі  безкарні  бо  безгрішні
За  муром  мур,  судів  стіна…
І  десь,  далеко,  безутішно
Волає  в  світ  чужий  вдова
Ні  що  не  сталося,  сплять  люди?
Чи  ви  сліпі,  чи  ви  глухі?
Чи  вкотре,  думають  Іуди
Все  обійдеться  залюбки?
Брати  зберуться  у  багаття  –
Криві,  ошукані,  німі…
І  обдаруєте  їх  щастям:
Пташині  крихти,  кізяки…
Та  запанує  лад  і  спокій
І  квітами  затягнеться  стіна
Земний  уклін  вам  і  глибокий…
А  може  досить  –  ви  та  тьма!
Пухлина  чорна  і  смердюча
Що  роз’їдає  всіх  і  все…
Багата  земле  і  родюча
Чому  ж  плодить  вона  пусте?…
*
Хиткі  і  віра  і  культура
І  наймит  наймита  кляне
І  вартовий  чужого  муру
За  гроші  матір  зацькує
Затьмарить  заздрість  жадні  очі
Забудуть  щирість  і  красу
Думки  омріяні  дівочі
В  багнюку  втопчуть  мов  росу  
Ще  й  дурням  стане  вихвалятись
Між  посіпаками  підуть
Зрадливим  радше  обійматись
Іудам  й  долю  продадуть.
А  може  досить?      131017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755297
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.10.2017

гонщик

"Гонщик"
Вниз  по  палой  листве  
Словно  с  горки  в  снегу  
На  крутом  вираже
Продолжая  дугу
Тело  с  трассы  ушло,  
Из  объятий  небес
Теплой  ртутью  стекло...
След  от  пальцев  –  надрез:  
Чье-то  имя,  как  гимн
Начертил  второпях
И  останется  с  ним  
Чтобы  вытеснить  страх
Шорох  черной  листвы  
Омывает  следы  
Боли  не  было,  нет
Тусклый  меркнущий  свет
Радуг  пепельных  дым
Кто  успел  молодым
Полюбить  и  уйти
Тот  уносит  мечты
Сердце  выдавит  кровь
И  окрасит  листву
В  рассеченную  бровь
Ночь  положит  звезду
Словно  смерти  печать
Поцелуй  навсегда...
Невозможно  дышать
И  душа  в  никуда
Уплывает  сквозь  сон
Затихающий  звон...
Из  ольшаника  в  ночь
Уползает  змея
Смерти  верная  дочь
Жизни  –  мост  забытья…  111017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754791
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2017

не посапали

“Не  посапали  “
Хіба  оце  ми  обирали?  
Чи  вкотре  дурнів  провели?  
Смітник  засіяли  квітками
Ті  ж  самі  лізуть  будяки
І  знову  лицарі  помпезні  –
В  чом  їх  наснага,  мудрість,  честь?
Повстали  постаті  кремезні:
Співуча  слава  всіх  нашесть!
Чумні  банкети  і  паради
Та  пики  ситі  по  кущах
Одним  литаври,  тим  снаряди
Бо  в  паперових  туз  в  руках
Там  десь  війна,  смердять  городи
Глухим  співають  солов’ї  
І  реп’яхи  як  нагороди…
В  червонім  сонці  кров  землі
*
Десь  плаче  мати,  сиріт  будить
Від  болю  серденько  пече…
А  той  хто  владою  паскудить  
Від  гніву  людського  втече?
*
Цвіте  корупція  на  крові
Четвертий  рік,  кровавий  рік…
Вужі  біснуються  на  волі
Від  правосуддя  кожний  втік
І  зачаїлись  проміж  нами
І  розповзлися  у  тепло
Куди  йдемо  між  смітниками?
Куди  ми  Боженько  йдемо?  101017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754789
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.10.2017

що дивно…

"Що  дивно…"
Не  звикнути  що  скрізь  дволикі
У  краї  ріднім  мов  на  чужині
Князьки  суворі  та  великі
От  тільки  човен  згнив  на  мілині
Облич  нема  –  самі  посади
І  карнавальні  маски  на  стільцях
Лукаві  прийняті  Засади
Та  понад  кріслом  дах,  над  дахом  дах…
Державний  дім  –  мурашник  ситний
Де  владні  трутні  –  спритні  упирі
Хабарник  почестю  повитий
Нащадок  вдалий  зради  і  брехні
І  що  із  того,  чи  не  знають?
Їм  байдуже  до  стомлених  людей
Над  горем  інших  позіхають
Не  відведуть  безжалісних  очей
А  людям  плюнути  б  в  ті  очі
Хоча  і  цю  ганьбу  переживуть
Допоки  дідько  косу  точить
Вони  ще  крові  досхочу  поп’ють
Дійдемо  к  світлу  у  тунелі,
Чи  нескінченний  потяг  у  пітьмі?
Що  дивно:
Тягар  –  це  влада,  а  гантелі
Тягти  брехнею  стомленій  юрбі.  051017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753962
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.10.2017

осіннє

**
"Осіннє"
Життя  людське  –  опале  листя
Куди  не  глянь:  пошарпані,  руді…
Гілля  стальне  –  це  особистість
І  камені  –  маєтки  із  землі
І  безутішна  жовта  осінь
Колючий  вітер  крилами  дзвенить
Летять  птахи,  як  в  пастку,  в  просинь
Де  щезне  все  –  сакральна  мить
Услід  за  літом  тане  сонце
Втяглось  тепло  в  провалля  височінь
Над  обрієм  блищить  віконце
То  місяць  білий,  зоряний  то  млин
А  в  ранці  дощ  сліди  змиває
Зрівняв  в  багнюці  листя  і  гілля
У  хмарах  сивих  тінь  блукає
У  кронах  плаче  вітер-немовля
Розбито  дзеркало  –  калюжі
Щемкий,  холодний,  нескінченний  шлях
Стовп  за  стовпом  стирчить  байдуже
А  у  яругах  вештається  жах…
Життя  людське  –  опале  листя
Куди  не  глянь:  пошарпані,  руді…
Гілля  криве  –  це  особистість
І  камені  –  надгробки  із  землі…  041017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753846
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2017

зітреться все…

"Зітреться  все…"
Зітреться  геть:  велике  і  нікчемне
Час  невблаганно  втягне  у  пітьму
І  все  нетлінне,  вічне  і  буденне
Впаде  сміттям  у  прірву  світову…
Зітруться  спогади  п’янкі,  чуттєві
І  блиск  очей,  і  посмішок  вогонь
І  обіцянки  чільні  і  миттєві
Спітнілий  дотик  зламаних  долонь…
Зітреться  гнів  і  розпач  самогубців
Останній  хрип  старого  віслюка
Солодкі  співи  чемних  душогубців
І  рай  катів  на  купі  кізяка
Зітреться  вмить  і  жадібне,  і  підле
Гадючі  ікла,  шкіра  від  вужа
І  все  пусте,  мерзотне,  остогидле
Залишиться  лишень  сама  душа
І  неприкаяна  і  сиротлива
Метеликом  на  полум’я  летить  
Та  за  гріхи  згоріти  страхітливо
Або  ж  зіллятись  з  сяйвом  щоб  світить.  021017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753473
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2017

чудні ми люди…

"Чудні  ми  люди…"
Чудні  ті  люди,  що  сказати?
Прозорий  погляд,  очі  з  скла
Душа  закована  у  грати
Щоб  серце  мляве  не  пекла
На  зустріч  йдуть  і  скрізь  проходять
Скрізь  привітання,  сміх,  тіла…
Чи  один  одного  знаходять  
Мов  та  отруєна  стріла
Хтось  на  плечах  несе  каміння
А  хтось  страждань  волочить  тінь
Той  геть  пустий,  немов  лушпиння
І  дулі  мне  у  божу  синь      
Або  ж  ламає  стіни,  двері
Корчує  сад,  руйнує  світ!
Раби  прикуті  до  галери  –
То  душить  гнів,  то  давить  лід
А  ще  й  прокльони,  заздрість,  чвари…
І  нишком  тягнуть  в  хлів  як  в  рай
Скарби,  сміття,  безладдя,  хмари…
Вдень  патріот,  вночі  шахрай
Слабкі  застигли  у  калюжах
Благають  звідти:  Боже,  дай!
Та  ліс  пихатих,  ліс  байдужих
Та  все  байраки,  а  не  гай
А  ми  тут  хто,  яка  в  нас  справа?
Чи  метушливі  горобці  
Кипуча  сиплеться  орава
І  прапор  гордо  у  руці
А  хто  спритніший  має  волю?
Хто  галасливий  має  честь?
Чи,  сподіваючись  на  долю
Прийняти  шлях  із  перехресть?  270917

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752809
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2017

все в шоколаде

“Шоколадный  парламент”
*
Страна  моя  Коррупция  чинушей  рай
Обласканным  -  презумпция,  рабам  -  сарай
В  костюмы  облаченная  паяцев  рать
Продажная,  блудливая  убогих  знать  
*
Нет  ни  желания,  ни  воли  
Безликих  клика:  глух  иль  нем  
Бурьяном  убранное  поле  
Фальшивый  идол  правит  всем
Слепых  несет  безвольно  ветер
Уводит  слабых  правды  клон...
Средь  популизма,  грязи,  сплетен
Ждет  преклонений  фараон
Посулы  сладких  награждений:
Чинов  раздача  и  рабов
И  областей,  и  учреждений
И  патриотов,  дураков...
А  ОН  один  безгрешный  в  вере
ОН  Шива,  Яхве…  ОН  –  святой!
Склонись  и  льсти  в  собачьей  мере
Иль  наказание:  изгой!  
А  позади  -  обрыв  и  пропасть
А  посреди  -  крестов  стена
И  впереди  ждут  кровь  и  копоть
И  горечь  жженого  зерна…
Страна  моя  Коррупция  чинушей  рай
Обласканным  -  презумпция,  рабам  -  сарай
В  костюмы  облаченная  паяцев  рать
Продажная  блудливая  убогих  знать
*
Но,  не  забудется  напрасно
Ни  кто  нам  враг,  ни  кто  нам  друг
Придут  и  юные,  чтоб  властно
Отвергнуть  старческий  недуг!    100817

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745486
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 10.08.2017

зной

"Зной"
День  смолкал  обожженный  и  вялый  
Угасая  в  сиреневой  мгле  
Дым  с  реки  расстилался  беспалый      
Неба  гарь  на  вишневом  желе  
Изнывающий  воздух  слоился  
Оседая  тягучей  росой  
А  туман,  распускаясь,  клубился
У  канав  шелестел  сухостой    
Надвигались  тяжелые  тени
Над  обмякшею  плесенью  нив
Заходящего  солнца  ступени
В  сонных  омутах  черных  глубин
Ночь.  Луна,  чертыхаясь,  повисла  
Среди  ярко  начищенных  звезд  
Млечный  путь,  как  наяды  монисто
Или  к  вечности  призрачный  мост…
С  простыней  выдираясь  насилу  
Как  из  пластыря  влажная  плоть  
Потянулись  к  ночному  светилу
Сновиденья,  спешащие  прочь…  100817

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745485
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 10.08.2017

жара

"Жара"
Льнет  жары  удушающий  смрад  
И  с  деревьев  стекает  смола  
Паутиной  облепленный  сад
Дышат,  жабрами  окон,  дома
Птицы  вязнут    в  небесной  пыли
Под  ногами  крошится  трава
Раскаленные  камни-угли
И  вращаются  солнц  жернова
Заползает  нагая  толпа  
В  тонкогубую  дряблую  тень
И  виляет  обрубок  хвоста
И  беснуется  пьяная  чернь
К  телу  липнут  обертки  от  слов  
От  плакатов  с  засаленных  фраз
Горделивая  поступь  ослов
С  пузырями  из  прорезей  глаз
И  с  оборванных  крыльев  стрекоз
Заплетут,  как  из  лавра  венки
В  тинной  заводи  выцветших  грез
Вязким  илом  могил  островки
Запах  серы  и  сонмища  мух
И  ракушек  разбитых  фарфор  
Сети  ткет  шоколадный  паук
И,  будь  славен!  –  завистливых  хор…  260717

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743899
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 29.07.2017

путь

Мы  едем  в  кирпичных  вагонах  
Народ  любопытный  у  окон    
Их  бледные  лица  в  вазонах  
Как  будто  цветок  или  кокон  
Снуют  безголосые  птицы  
Средь  ветром  взъерошенных  веток
И  в  неба  застиранный  ситец  
Вонзаются  точками  меток  
Мы  едем  отсюда  далече
С  плешивых  дворов  и  площадок…  
Но  вскоре  нагонит  нас  вечер
Расцвеченный  в  пятна  лампадок
Задернутся  шторы,  как  шоры
Обнимут  покой  и  усталость
Забудутся  дали  и  горы
И  в  душах  раскроется  жалость…  
Ржавеют  тропинки  и  рельсы
И  путь  запасной  зарастает
Покинули  город  владельцы
Забравши  желанья  и  память
И  птиц  безголосых,  и  горы
И  небо,  облитое  тьмою…  
Желе  тихо  плещется  в  норах
Довольное  глупой  судьбою
И  с  ними  в  бумажных  вагонах
Чиновничьи  сны  и  кошмары:
То  их  настигают  в  погонах,
То  славят  баранов  отары...  140717

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743898
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 29.07.2017

коханій

"Коханій"
Одна  любов  –  блакитні  крила
А  друга  –  сірі  воскові
В  прозорім  небі  смутку  брили
Несе,  мов  хмари  грозові
Одна  любов  дає  натхнення
Штовхає  інша  до  нудьги
В  якесь  провалля  навіженння
Зірок  байдужих  реп'яхи  ...
Одна  довірою  обійме
А  друга  –  згорблена  вдова
Усе  живе  із  серця  вийме
І  наскрізь  рана  ножова
Одна  веде  до  перемоги
Розкрасить  барвами  твій  шлях
А  друга  путом  зв’яже  ноги
В  тернових  кинувши  кущах
Одна  любов  в  житті  опора
А  друга  стовп  на  пустирі
Душа  спустошена  і  квола  
Шукає  радість  в  самоті
Одна  любов  дарує  мрії  
Страждання  інша,  в  чому  ж  річ?
Тобі  кохана  я  радію…  
Що  ж  почуття  мов  день  і  ніч?…  181216

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2016

"Біда" (як ви яхту назвете…)

***
І  за  бідою  в  нас  біда  
Бо  знов  при  владі  тимчасові
Смердить,  згниває  голова
Хоча  вінки  на  них  лаврові  
Тривоги  гатять  у  набат  
Аж  кулаки  дзвенять  пудові
На  гроші  лає  депутат
Почувши  оплески  медові  
Ще  й  миротворець  у  керма
Співає  славні  серенади
Йому  потрібна  ця  війна
Що  запорукою  є  влади  
Нема  кісток  –  один  язик  
Як  той  хробак  –  гнучка  людина  
Чи  наш  весляр,  чи  рятівник,
Чи  то  Харон  у  домовини?...
Шматок  лайна,  шматок  брехні
Заллють  сиропом  полуничним
І  кинув  вичавки  юрбі
Спів  розпочнуть  патріотично
Проб’є  чутливих  на  сльозу…
Лише  хитаються  тополі
Без  вітру  –  чують  самоту
І  тих  хто  вмер,  і  хто  в  неволі
Сумнівні  забавки  істот
Що  всі  в  один  зібрались  човен
Тут  кожний  другий  патріот
І  кожний  другий  дурі  повен  
Тривоги  гатять  у  набат  
Аж  кулаки  дзвенять  пудові
За  гроші  лає  депутат
Чутливим  голосом  шовковим
Тож  за  бідою  знов  біда
Застрягли  в  кріслах  тимчасові
На  схід  війна,  і  тум  –  стіна
І  не  вблагати  в  дідька  долі.    131216

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706463
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.12.2016

[b]"2013/2016: а може досить з нас брехні?"[/b]

**
В  нас  проросійська  [i]Батьківщина[/i]
І  проросійські  кізяки  –
Гуляє  вилами  дитина
Поки  не  встромлять  залюбки
І  [i]опозиції[/i]  перлина  
В  короні  зрадників-митців
Що  не  мундир  –  продажна  сила  
В  колоні  дурнів  мудреців
*
Цукерки  досить  роздавати  
Із  обіцянок  ситих  снів!
Нужденним  оди  заспівати  
Лілейним  хором  голосів?...
Нахабні  підлі  лицеміри    
На  маску  маски  натягли  
Замаскувались  людозвірі  
В  героїв  тилу  і  ганьби
Весь  зоопарк:  тхорі,  шуліки
Опосуми  і  пацюки
Зозулі  є  і  попелиці
І  біснуваті  індики...
Усе  помпезне  і  величне  
За  балом  бал,  сам  сатана...
На  намальованих  обличчях
Нема  ні  краплі  каяття
Вуста  солодкі  у  помаді
І  шоколадний  поруч  вождь
Гарцює  першим  на  параді  
Льє  золотий  мов  манна  дощ  
Усі  дотепні  і  прозорі
Святі  креветки  у  воді…
Але  байдуже  звірам  горе
Байдужі  ті  хто  у  нужді
Не  час  цукерки  підбирати  
Як  підбирали  втішність  слів
Нужденним  довго  ви  співали    
Лілейним  гуртом  голосів…
Ми  коней  загнаних  країна?
Копита  скинуті  стирчать?
Ні,  ми  не  впали  на  коліна  
І  зберемося  у  багать
Захлинетесь  у  шоколаді
В  крові  запіняться  вуста
А  той,  що  першим  на  параді
Чи  кане  першим  в  небуття?    [b](30.11.16)[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704718
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.12.2016

склерозное

**
"Склерозное"
Приходит  немощь,  плоть  дряхлее  
Безвольно  катится  слеза  
И  глупость  ласково  лелея
Мнём  шелудивого  кота  
И  смотрим  в  блеклое  пространство
Туман  вокруг  и  в  голове
Единый  стержень  постоянства
Зло,  оседавшее  в  тебе
Оно,  как  кол,  насквозь  пронзивший
Скребется  мысль,  взор  напряжён
Нелепый  мир  во  мгле  открылся
Что  в  одиночестве    взращён
Загородило  снегом  тропы
Застылой  жутью  восковой
И  память  вялая  –  сугробы
И  дни  –  увядшею  листвой
Слепа  Надежда  и  Удача
Лишь  ветер  в  двери  постучит
В  ладонях  грош  ничтожный  пряча
Душа  на  паперти  скулит
А  рядом  Зависть  и  Проклятье
И  Горе  –  верный  поводырь
Плетутся  дроги  сквозь  ненастье
Смерть  подгоняет  –  конвоир  
Страна  разграбленного  рая
Где  жить  бы,  жить  –  довлеет  Страх
В  тумане  призрачная  стая
И  старец,  плачущий  впотьмах...    011216

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704395
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.12.2016

ночь

"Ночь"
Ночь.  Смежили  веки  окна  
Шторы  сомкнули  плечи  
В  углу  дозревает  кокон  –
Тени  оставил  вечер
Звуки  острее  и  тоньше
Падает  лист  бумаги
Минута  тянется  дольше  
Пламя  плетет  зигзаги  
Мерцает,  змеится,  пляшет  
И,  замирает  сонно  
А  мысли,  как  хлопья  сажи  
С  кожей  сдирать  их  больно  
За  гранью  тепла  и  света  
Боги  считают  звезды
Беззвучно  роняет  Вечность
С  четок  жемчужных  слезы
И  смотришь,  забыв  про  гордость  
Приступы  безразличья  
Желаний  пустых  подложность  
Крохотное  двуличье…
Гармония  чистых  красок
Величие  звезд  роя
Сминаешь  остатки  масок
И  смотришься  вверх  стоя!    271116  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703366
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.11.2016

"Безсоння вигризають серцевину…"

**
Безсоння  вигризають  серцевину    
Із  зовні  залишається  кора  
Болючих  роздумів  пісок  і  глину
Черпає  ніч  із  зоряного  дна
Непевний  шлях,  розбиті  перехрестя
Нещадна  наближається  гроза
Америка  прийме  нове  пришестя
Колоду  карт  збирають  під  туза  
Петляють  яструби  високим  небом  
Один  лихий,  а  другий  не  в  собі
У  нас  стерв’ятник  мається  над  степом  
Палає  схід  від  братньої  снаги  
Куди  ж  поділася  та  клята  вдача?
Де  занапащене  дурне  теля?
Болить  душа  та  втомлена  не  плаче  
Не  сил,  не  сліз  у  неї  вже  нема  
Майдан  оточують  байдужі  спини
Тюрма  страждань,  пустий,  мерзенний  дім…
С  губ  не  зникає  ревний  смак  полину    
Повсюди  сморід  –  чи  вітчизни  дим?
Вже  третій  рік  закрито  щільно  двері  
Що  у  Європу,  що  в  правдивий  Світ  
Всі  обіцянки  стигнуть  на  папері  
Дамоклів  меч  зірветься  в  одну  мить    
Розбитий  шлях,  розбиті  перехрестя
З  далеку  насувається  гроза    
Буремні  звістки  та  нові  пришестя:  
Болгарія,  Молдова,  чужина…
І  яструби  над  обрієм  кружляють  
Один  лихий,  а  другий  не  в  собі  
У  нас  каміння  ноги  розбивають  
Які  були  приховані  в  душі  
*
Десь  їде  шкапа  –  наша  вдача
Із  шкапи  шерсть  руда  летить  
В  багні  дорога  поросяча
За  миттю  потопає  мить…  [b]241116
[i][/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702716
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2016

похороны незрячих

**
А  на  гробе  парча,  рвала  боль  на  куски  
Нежно  имя  мычал,  аж  ломило  виски  
Холод,  ветер  и  дождь  –  отсыревший  вокзал
А  в  глазах  его  ночь  он  мечту  провожал
Чаши  сняты  с  весов,  в  них  так  мало  наград
Слышно  ветошь  цветов,  парафиновый  сад
Поп  поёт:  упокой,  душу  примет  Господь...
Внутрь  плачет  слепой,  сына  скорбная  плоть
Мать  слепая  молчит,  гладит  воздух  рука
Бог  конечно  простит,  пожалеет  сынка
То  поправит  парчу,  то  разгладит  костюм
И  припомнит:  люблю  и  ребяческий  шум
Да  объятий  тепло,  словно  пламя  костра...
Расцвело-отцвело  и  под  крест  со  двора
Облетает  листва:  время  бурь  и  невзгод
Будут  горсти  песка  Жизнь  уставших  не  ждёт
Отзвенят  и  дожди,  разорвав  дёготь  туч
Лишь  его  ты  не  жди,  кто  ушёл  не  вернуть.    061116

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699077
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.11.2016

"Про е-декларації"

[b][i](Синдром  Плюшкіна  –  патологічне  накопичення)[/i][/b]
Чому  так  стало,  в  чом  причина  –
Нетлінний  відгомін  совка?
Чи  то  байдужість  в  нас  злочинна,
Чи  то  натура  вже  така?
У  бідній  хаті  –  Україні
Багаті  наймити  живуть
Господарям  згинають  спини
На  їх  і  орють  й  в  них  крадуть  
Себе  ж  велично  тичуть  в  груди:
За  честь!  
                     За  волю!  
                                               За  народ!
Пильніше  глянеш:  то  Іуди  
Зібрались  в  фракції  і  в  фронт…
О  Боже  чесний,  стільки  лиха  –
Хто  ж  нам  на  голови  струсив?
Обрали  гниди  нас  для  втіхи?
Чи  ми  самі?  –  гобсеків  пил...
Всього  замало,  вічність  треба
Сварливі  скнари  у  піску
Хапають,  тягнуть,  все  до  себе  
Гребуть  й  зашмаркану  луску
І  скільки  в  них  бюджетів  ситих,
Дурного  зібрано  майна?
В  нужденних  наймитів  в  кориті
Від  жиру  піниться  вода…
Їм,  що  війна,  чиясь  розруха...  
Мізерний  Плюшкін,  цар  Мідас
(Який  носив  ослячі  вуха
І  вмер  над  купою  прикрас)
Немає  діла  до  країни
Залишать  бруд,  обгортки  слів
Розбиті  долі  і  руїни
І  поженуться  в  рай  скотів  
Героям  слава!  –  чути  поруч
Та  чути  поруч,  а  не  в  них
Мерщій  уносить  здобич  ворон
Щезає  в  хмарах  золотих  
Гріхи  публічно  освітили
В  судах  незрячі  судді  сплять
І  руки  янголи  омили...
А  гроші  в  схованках  смердять
Чому  так  стало,  в  чом  причина?
Мабуть  в  натурі  хробака:
Де  під  личиною  личина...
Дає  рука  –  бере  рука...  [b]041116[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698927
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.11.2016

сумне осінне…

"Пізня  осінь"
Танок  осінній  доцвітає  
Яскраве  сяйво  –  спалах  днів
То  стрімко-стрімко  наростає  
То  попелом  порожніх  снів…
Життя  і  Смерть  –  любов  без  жалю
Життя  прийшло  –  життя  пішло
Зелене  листя  запалало
Пожовкле  листя  в  бруд  втягло  
Осінніх  барв  строката  хвиля
Ставка  палітра  потекла
Земля  іржавіє...  Весілля
Вмить  обірветься  і  зима
Дощем  та  снігом  в'їсться  в  очі
Підійме  темряву  і  жах
Завиє  вовком  серед  ночі
Розкриє  кігті  лютий  птах
Обтрусить  мжичкою  мов  маком
Шибки  спітнілі,  крижані…
І  розіпнеться  срібним  злаком  –
Зірчастим  пагоном  на  склі  
Зімкнулись  дні  гілки  німіють
Заціпеніння,  спокій,  мла
Сутулі  сутінки  сіріють
Чи  Смерть  схилилась  до  чола?
Танок  осінній  мить  триває
І  тихо  сяйво  відійде
Листя  вмирає  –  барви  грають:
Червоне,  жовте,  золоте...  311016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698011
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2016

чумацький шлях

“Чумацький  шлях”
Вологий  день  спітнілі  жмені
А  ноги  брудом  поросли
Немов  в  гріхи  землі  своєї
Озулись  наймити  дурні
Куди  піти  де  славна  доля?
Це  у  горі  чумацький  шлях
А  тут  приречені  в  неволю
Байдужі  очі  –  в’язнів  стяг
Брунатне  листя  опадає
Чи  марно  страчені  літа?
А  поруч  лихо  шкандибає
Зганяє  старців  по  сміття
Тай  ще  хизується  відверто:
Маєтки,  статки,  літаки…
Сидять  на  паперті  і  вперто
Долоні  тягнуть  жебраки…
Таке  буденне  ви  чекали?
Ласкаво  просять  смітники!
Країну  злидні  обікрали,
Чи  розтягли  комірники?
І  не  пробитися  до  раю
Чуже  багаття  не  своє
Не  гріє  полум’я,  вгасає
Правдиве  серце  ледь  живе
І  знову  дощ,  скажене  небо
З’їдає  залишки  тепла
І  тихі  люди  –  голі  стебла
Та  безпритульні  дерева…
Куди  іти,  де  славна  доля?
Це  у  горі  чумацький  шлях
А  тут  знущання  та  неволя
І  тьмяні  вікна  по  хатах.    231016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696598
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.10.2016

мёртвая голова

"Мёртвая  голова"
День  ото  дня  одно  и  то  же
Безумный  гон,  прыжок  и…  пустота
Но  даже  сетовать  негоже  
На  тех,  кто  клял,  и  кто  ушел,  любя  
Забытый  славой  и  позором  
Уснёшь  один  в  прокисшем  кабаке  
Рябая  смерть,  кряхтя,  с  укором
Лет  шелуху  подбросит  в  узелке
И  высыплет  во  тьму  густую
Развеяв  блеф  и  несусветный  вздор  
Иль  рад  Иуды  поцелую
Когда  войдешь  в  последний  коридор?
Людская  преданность  аморфна
Портрет  теней  в  рассохшейся  стене
День  белый  сшит  был  нитью  черной
А  в  черный  день:  закат  лёг  по  заре
С  тоской  невнятной,  осторожной
Ты  отступил,  сорвавши  паруса
Став  королем  земли  бесплодной
Изгнанником  в  чужие  небеса
Туннель  зеркал  без  лицемерья
Разбитых  масок  горестный  приют
И  дряхлый  ангел  милосердья
И  те,  что  в  подземельях  души  чтут...
Твой  пройден  путь  другим  тобою
Один  из  многих  у  слепой  судьбы
Смеётся  нищий  под  луною
И  гасит  бражник  звёзды-огоньки.      221016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696062
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.10.2016

моторольна єпітафія

"Моторольна  епітафія  "    
Не  вийшло  воїна  із  дідько  
Рудий  рудого  відшукав  
Не  бігав  хлопчик  би  де  слизько
Машини  б  мив,  стареньким  став
А  то  за  славою  по  крові
Промчав  щодуху  і  …  нема
Не  довго  кат  блукав  на  волі,
Служив  катам,    аж  смерть  прийшла
І  не  сховали  стіни,  спини,
Шолом  великий,  як  в  царя
Нікчемна  іграшка  із  глини
В  якої  гідність  –  борода
Від  божевільні  до  героя  
Штовхають  злісні  почуття
Купався  карлик  в  інших  крові
І  захлинувсь  без  каяття
Жага  убивства  як  прокляття
Братів  рятує  захисник!
Садист  приблудний  із  багаттям
Чи  ненажерливий  різник  ?
Якім  талантом  заблищала
Пихата  постать  двірника
Щоб  з  грязі  в  князі  простувала
Скажених  наймитів  юрба  
Не  доведи  Господь  барану
Вершити  суд  над  мудрецем
Не  доведи  Господь  тирану
Предстати  ніжності  лицем  
Тож  схороніть  того  небогу
Він  наробив  чимало  зла
А  душу  чорну  босоногу
Візьме  у  пекло  сатана.    191016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695639
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.10.2016

иллюзия вечности

“Иллюзия  вечности”
Мирно  подвода  скрипит  по  ухабам
Катит  подвода  заброшенным  садом
Копья  крапивы  в  цепях  ежевики
Дни  бесполезные  в  муках  велики
Алые  розы  робко  мерцают
Вьюнок  с  повиликой  их  обвивают
Жизни  подвода  влачится  по  полю
Поле  политое  чёрною  солью:
Потом  и  кровью  –  надежды  былые...
Пепел,  солома,  колосья  пустые...
Опрели  бесцельно  силосной  брагой
Мерно  подвода  ползет  по  оврагам
С  серой  ольхою  смешались  осины
Не  беспокоит  ручей  те  низины
Болото  в  осоке,  чахлые  ели
Были  берёзки  да  кости  истлели
Пропала  тропа,  упёрлась  во  скалы  
Голое  место  приют  для  усталых
Ветер  гуляет  и  речка  змеится
Крест  тебе  справят  усядется  птица
То  что  копил  ты  останется  людям
Тем  что  поклялись:  вовек  не  забудем
Богу  достанется  то,  чем  ты  прожил
Только  ли  жил  по  законам  ты  божьим?
Боль,  суета  и  крупицы  от  счастья
Долго  ли  вечностью  духу  скитаться?
Вечность  блаженства  –  наивно,  нелепо
Камни  распыляться  прахом  от  склепа
Души  растают  в  пространстве  бездонном
Все  уходящие  в  мире  мы  оном…    161016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694918
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.10.2016

"Війні - Ні, війні - так"

**
Від  пострілів  здригається  земля
Тремтіння  підіймається  до  мозку
Залізним  жалом  дзьобає  оса
Вишукує  живих  мурах  у  воску
Звикаєш  к  хитавиці  кораблів
Хоча  навколо  степ  та  перелісся
У  небі  б'ються  блискавки  стрижів
Та  стелиться  під  ноги  чорне  листя
Горілі  яблука  важких  думок
Передчуттів  і  сподівань  безсонних
Німіє  палець,  втиснутий  в  курок  
Немов  у  місяць  із  небес  бездонних  
Поза  межі  щось  дивиться  на  нас  
Патріотизмом  скривджені  обличчя  
Бундючне  скиглення  гучних  образ  
Таємних  душ  незграбні  протиріччя  
Чи  прагнув  радісно  в  герої  хтось?  
Не  для  слабких  війни  буденна  справа  
Крізь  оптику  вдивляється  те  "щось"
Заклятий  ворог,  а  брати  омана
Для  них  і  праця  і  гріхів  тягар
Отруєне  брехнею  покоління  
Гнучких  сердець  обвуглений  не  згар
Жага  бажань  із  божевіллям  тління
Від  злої  долі  нишком  не  втечеш
Не  повернутись  спиною  до  сходу
Та  від  щурів  весь  простір  не  спасеш  
Що  мертвих  тягнуть  на  вівтар  уроду
Розкинь  на  карти:  чирви,  бубни  –  треф!  
Земля  розорана  та  не  плугами    
У  полі  тому  не  зростає  хрест
Лише  каміння  сцяне  пацюками
А  на  зубах  молитви  та  пісок    
Роїння  куль  із  посвистом  гадючим  
Рипить  сеньйори  сивої  візок  
Врожай  збирає  на  полях  родючих  
Та  мине  час  прозорий  вітерець  
У  небуття  згорне  і  бруд,  і  тіні  
Передчуття  і  острахи  сердець…
І  небокрай  омиється  від  цвілі
Та  довгий  слід  залишиться  в  бутті  
У  тих  хто  побував  в  горнилі  смерті  
Хто  прикривав  собою  тихі  дні  
На  жаль  і  тих,  що  їх  штовхали  в  пекло  
Отих  горлатих  бовтунів  хапуг  
Що  продають  усіх  і  всіх  грабують  
І  зграєю  розбещених  папуг  
З  своїх  жердин  нам  муки  провокують  
Прибрати  б  погань  з  України  геть  
Війна  тяжка,  із  цими  –  нескінченна  
Вони  життя  і  землі  відберуть  
У  них  достатньо  підлого  натхнення…161016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694786
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.10.2016

путь завершён…

**
Путь  завершён?  Сук  дерева,  петля  
И  голова  в  безжизненном  тумане  
С  назойливым  гудением  шмеля
Жизнь  оборвется  выдохом  в  стакане
Исчезнет  в  страха  черной  глубине  
Растает  там  сумятицей  покоя  
Ничтожен  смысл  лежащего  на  дне
Превозносившего  в  себе  героя
Обросший  прахом  вечности  приют
Как  быстро  угасает  память,  время…
Тебя  ни  здесь,  ни  там,  нигде  не  ждут
Суть  смерти  сей  –  безрадостное  бремя
Сквозь  занавесок  серую  кайму
Ложится  небо  пепельным  извивом
Лишь  копья  елей  обрамляют  тьму
В  своём  величье  грустно  сиротливом
Твоя  душа  бессмертна  до  поры
Колокола  неслышимы  глухому
Путь  завершён  в  объятиях  петли
И  взорван  мозг,  сорвавшийся  в  истому
Кто  загнан  в  угол  Бог  того  простит
Пусть  несозвучен  путь  и  слово  “жертва”
Шар  обезумевший  кружит,  спешит
Разорвано  истерзанное  сердце.    151016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694775
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.10.2016

ты под звёздами…

**
Ты  под  звездами,  словно  золото  
Я  под  звездами,  словно  медь  
То  ли  небо  вверху  расколото?
То  ли  в  бездну  сорвалась  твердь?
Закружило  весну  и  бросило
В  тонких  сумерках  звон  стекла
Красота  вызревает  к  осени
С  мёртвых  листьев  свив  кружева
Кровь,  как  грязь,  остудила  внешнее
И  под  коркой  грубеют  швы
Скоротечнее  дни  осенние
Приближается  скорбь  зимы  
И  беспарусность,  и  апатия  
Без  крестов  наги  купола  
Остывают  лета  объятия
Под  руинами  спит  луна
Вся  покрыта  сусальным  золотом
Бахромою  во  тьму  лучи
И  дохнуло  под  сердце  холодом
В  почерневшие  травы-льны
Безразличие,  вечность,  скованность…
Отторгает  металл  металл
Догорает  под  небом  золото
Средь  окисленных  медью  скал.  02

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693206
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2016

жизнь по чуть-чуть…

**
Жизнь  по  чуть-чуть,  иль  понарошку  
Сквозь  ледяную  скорбь  зимы
Под  плесневелую  обложку
Текут  несбыточные  сны  
По  нишам  свечи  и  иконы
Молись  бессвязно  и  в  тиши  
Стели  им  преданно  поклоны
Слезами  жадно  ороси…
В  твой  мир  пробиться  невозможно
Оградой  цепкая  стена  
Ты  взаперти  и  осторожно
Сличаешь  даты,  имена…
Под  сенью  прошлого,  с  далёка,
Ждёшь  воплощенья  грёз  былых
В  истлевшей  мантии  пророка  
Одна,  меж  идолов  слепых
Храня  касанья,  маски,  тени
Фальшивых  вздохов,  и  слова  –
Давно  угасшие  поленья
Средь  замков  снега  и  песка  
Здесь,  в  одиночестве  свободы  
Усталый  призрак  в  сводах  спит
Тускнеют  прожитые  годы
Сияет  инеем  гранит
И  к  звездной  бездне  обречённо  
Взывает  грустная  душа
В  величье  счастья  отстранённом    
Вернётся  ль  ангел,  ночь  круша?
Над  почерневшею  водою
Плывёт  разорванный  закат
И  веет  бездна  пустотою
И  в  бездне  угасает  взгляд…  200916

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689965
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2016

послежизние

**
[b]"  Время  "ноль"[/b]
Время  "ноль"  и  развеялась  плоть
И  бесследно  исчезла  душа
Абсолютная  вечная  ночь
Тонут  звёзды,  как  моли,  кружа  
И  впиваются  в    ил,  
Оседая  на  дно
Рассыпаются  в  быль
Абсолютно  –"ничто"
Время  вытолкнет  нас
Из  дорог  и  ветров  
Как  нелепый  балласт
Из  могильных  оков
Мы  не  радость  ни  гнев
Отзвук  чёрной  луны
Стаи  сущность  презрев
Догоняли  мечты
И  изгладится  след
Память  снов  коротка
Из  потерь  и  побед
Из  дыханья  цветка
Не  достигнув  творца
Оборвётся  туннель
Смерть  –  аналог  кольца
Жизнь  захлопнула  дверь
Тебе  чудится:  прах?
Еле  слышно:  зола?...
Ты  лишь  тень,  а  не  грязь
Жизнь  не  взглянув,  ушла
Время  стало  на  ноль
В  [i]"ни  во  что"[/i],  в  [i]"никуда"[/i]
В  искрах  бисера  соль
Отзеркалий  слюда
И  бессмысленно  [i]"что?"[/i]
И  абсурдное  [i]"где?"[/i]
Разомкнётся  ль  кольцо?
Вечность  скрыта  в  нуле...  [b]130916[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688203
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.09.2016

"Велика українська стіна Коломойського"

[b]"Велика  українська  стіна  Коломойського"[i][/i][/b]
В  нас  не  крадуть  у  нас  грабують
Ще  в  ненароджених  чужих  
У  нас  любов'ю  закатують  
Під  обіцянок  ґвалт  пустих  
**
Видатні  у  нас  уряд  і  Рада  
Чесна  праця  на  благо  людей
Мов  пухлина  завзята  громада
Де  грабіжник  і  злодій  –  плебей
Серенади  натхненно  співають
Про  новітнє  заможне  злиття
Статки  ж  наші  в  діру  витікають
Шахраїв  тріумфує  рідня…
Щоб  кордон  захистити  від  "брата"
Мов  навали  татарської  мли  
Ухвалили  стіну  збудувати
І  закрити  весь  схід  на  замки
Хай  ідея  стара  й  примітивна
Та  натхненних  багато  промов
І  ось  витівка  вже  легітимна
І  працює  верстат  установ  
І  будуються  стіни  майстерно
З  папірців,  обіцянок  і  мрій
І  хоч  користь  від  того  мізерна
Але  ж  галас  здійнявся  який!
Запальних  патріотів  тьма-тьмуща
Благодатні  настали  часи
Заробляють  на  гаслах  імущі
А  злиденні  ідуть  в  москалі    
**
Вкарбоване  у  дійсність  в  реалії  життя  
Безглузде,  жалюгідне  бадьоре  почуття  
Будуємо  і  вірмо  в  гартовану  броню!  
Зростає  мур  оманний  із  диму  і  піску  
І  недолугий,  куций  –  у  чашці  копійки  
Яскравому  так  дрантю  радіють  жебраки  
І  бавиться  щаслива  в  пісочку  дітлашня  
Потягнеться  до  мрії..  руда  стирчить  стерня  
Зростало  колись  жито  не  з  крові,  а  води  
Тепер  несамовито  стрекочуть  цвіркуни  
Шуліки  закружляли  і  горлиця  мертва
Знівечені  благають  їм  звідусіль  стіна…  
**
Дні  минають  похмурі  і  дивні
Серед  дивних  похмурих  ідей  
І  за  гривнею  капає  гривня
Що  в  кишені  кладуть  від  людей.  090916
**

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688202
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.09.2016

"Один из эпизодов войны"

[b]"Один  из  эпизодов  войны"  (по  Гаршину)[i][/i][/b]
Что  собрало  их  здесь:  славы  пьяная  блажь,
Осквернённая  месть  или  долга  кураж?
Путь  обратно  закрыт,  впереди  из  зеркал
Белобрысый  нацист,  синеглазый  вандал
И  бурят  на  броне  и  десантник-шахтёр…
Кто  распят  на  кресте  –  тот  искупит  позор
Здесь  окончен  парад,  здесь  на  стенку  стена
И  напротив  не  брат  и  чудит  сатана…
Слазит  кожа  с  лица  как  старушечий  грим  
И  токсична  пыльца  с    обгоревших  осин  
Тянет  смрадом  с  полей,  смяв  тлетворность  болот
И  с  корнями  траншей  перемолотый  взвод  
На  берёзке  надрез:  пуля,  коготь  иль  нож?  
А  с  замшелых  небес  предзакатная  дрожь
Растворилась  в  ночи  суета  голосов
Звёзды  –  камни  с  пращи  состязанья  творцов  
Слабый,  веря  в  судьбу,  ловит  неба  разгул
Ищет  радость-беду  в  тех,  кто  кости  метнул
И  покорствует  ниц:  замолить  бы  грехи  
Грустно  смотрят  с  бойниц  на  сиянье  трухи  
Марширует  орда  по  ослизлой  тропе  
Тянут  в  ад  провода  души  внявших  войне  
Из  разорванных  туч  вытекает  луна
Сверху  капает  ртуть  иль  святая  слюна  
Перемешаны  в  грязь  божьи  росы  и  кровь
Лает  проклятый  дух  из  темницы  мозгов
Словно  саван  туман  в  подвенечный  рассвет
Дым  струится  из  ран,  топь  заилила    след
Примет  солнце  надзор,  что  внизу  рассмотреть?
Там  где  слава-позор  гильз  рассыпанных  медь
Мух  надсадный  фальцет,  отрешённость  шмеля
И  живых  рядом  нет,  остывает  земля
В  землю  вогнанный  крест  трупных  капсул  помёт
Жизнь  прошла  и  окрест  вечность  смерти  грядёт  
Что  останется?  –  грусть,  ничего  чтоб  взамен
Безнадежное:    пусть  и  безликое:  тлен...  [b]050916[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687930
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 06.09.2016

коллапс

**
"Коллапс"
В  извивах  кварцевого  света
В  разрывах    дымки  моровой
Парит  стерильная  планета
В  барханах  вязких  снов  покой
В  одеждах  белых  слились  тени
В  одеждах  алых  льнёт  закат
И  самоцветные  каменья  –
Нависших  звёзд  простёрся  сад  
Кружится  шар:  ни  шва,  ни  раны
Тускнеет  оловом    вода  
С  планеты  стёрты:  вехи,  страны
В  прах  обратились  города  
Стеклом  залитые  ложбины
Хрустальный  плен,  печальный  стон
Курганов  зыбкие  вершины
Надгробий  голых  перезвон
Безмолвие,  достигшее  предела
Ни  ангелов,  ни  демонов,  ничто...
Планета  Смерти,  королевы
Чьё  снежное  знобит  лицо
Где  радость  и  печаль  слепые
Тельца  медуз,  замерзшие  во  льдах
Где  души  тленны  –  брызги  пыли
Осевшие  на  вечных  берегах
Грехи  и  святость  –  суть  едино
Прощение,  забвение  и  ...  всё:  
Бесплодная,  сухая  глина
Напрасно  к  ней  господне  ремесло  
В  извивах  кварцевого  света
В  разрывах    дымки  моровой
Летит  стерильная  планета
И  тает  в  бездне  временной.  260816

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686022
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.08.2016

вій НІ

**
[i][b]"вій  НІ!"[/b][/i]
Таке  глибоке  чисте  небо
Ні  краплі  смутку  і  журби  
В  блакить  занурюються  стебла...
Хіба  ж  ми  зичили  війни?
А  вийдеш  в  луг  –  вирує  м'ята
І  кожну  б  квітку  обійняв  
Кущ  горобини  мов  на  свято...
Чи  хтось  із  нас  війни  бажав?
Співає  вітер,  лист  тріпоче
Кремезні  велетні  дуби
Озера-вишні  поміж  сосен...
Якій  скажений  хтів  війни?
Було  б  і  лагідно  і  мило:  
Усе  для  всіх  –  взірець  добра
Хто  прагнув  щастя  –  тому  крила...
За  що  ж  спалила  їх  війна?
Земель  родинних  всім  замало?
Чи  ненажерливі  щури,
Що  прячуть  поспіхом  в  забрало
Огидні  мрії  і  думки?...
То  холуїв  собі  шукали,
"Братів"  зганяли  до  ярма?
Зухвалі  пристрасті  повстали,
Щоб  чванство  тішила  війна?
Волали  помсти,  слави,  долі,
Хрестів  святих  на  чужині?
По  бездоріжжю  в  мертвих  полі
Блукають  привиди  війни…  
Прозоре  небо,  аж  до  краю?
За  краєм  Світ,  за  Світом  Бог?
Стежини  тягнуться  від  раю
Крізь  жах  війни  у  пекла  льох…
Щуряче  військо  пре  до  біса
Відомі  підлістю  сини
Із  під  залізної  завіси
Руда  потвора  сатана
Пітьма  в  блакить,  чорніють  трави
Летить  мерзотна  сарана
Горять  лани,  горять  заграви…
Комусь  потрібна  ця  війна…  [b]180816  [/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684712
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2016

лимит

"Лимит"
Мы  выбрали  отведенный  лимит  
Лимит  любви  и  безрассудства  
Что  умерло,  то  больше  не  болит
Пал  занавес  –  исход  искусства
Мы  научились  выживать  во  льдах
Средь  безразличных  и  двуликих
Гуляет  грусть  в  заброшенных  садах
Багряный  шов  по  ежевике
Тугими  кольцами  обвил  бурьян  
Косые  пролежни  ограды
И  сорных  куч  дымящийся  кальян
Ольшаник  в  траурном  наряде  
Мир  тягостный,  плакучий  и    сырой
Угрюмое  скольжение  по  грязи
Однообразные  пассы  метлой
Обязанность  однообразий
Мякины  жесткой  полны  жернова
И  мелят  сор,    въедаясь  прахом  
Давно  распались  радуг  кружева
И  веет  холодом  и  мраком
И  безуспешная  борьба  с  собой
Дней  изувеченных  гримасы
В  морщинах  тень,  залёгшая  змеёй
И  скрыто  крепом  зеркало  проказы
Мы  выбрали  отведенный  лимит
Лимит  любви  и  безрассудства
Что  умерло,  пусть  больше  не  болит
Пал  занавес,  на  сцене  пусто...  160816

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684365
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2016

"Мир прошлого"

**
Затерян  мир  в  истлевших    облаках
Чем  глубже  смотришь  –  меньше  зримо
Лучи  прорвутся  –  пятна  на  полях
Играют  ярко  иль  тоскливо
Скрывается  тропинка  меж  хлебов
Не  кошенных,  к  земле  прибитых
Средь  остывающих  полос  лугов
Болот  осокою  прошитых
Вдоль  пустырей  со  вздохами  камней
Оврагов  тягостных  от  фобий  
Между  могил  утраченных  друзей  
И  безымянных  плит  надгробий
Где  сумрак  снов  –  встревоженная  вязь
В  бесплотном  мареве  видений
Где  обрывается    земная  связь
Предчувствий  всех  и  провидений    
Где  буйство  волн  в  приливе  амнезий,
Разметаны  зарницы  счастья
Среди  войны  безжалостных  стихий  
Дух  смерти  оргией  ненастья
Где  бой  часов  –  медлительный  набат
Их  медный  гул  вибрирует,  пугая
Где  изумительный  змеиный  сад
И  гладь  воды,  по-девичьи  тугая
Без  края  ночь,  безмолвна  тьма
Врата,  разверзшиеся  в  вечность
Звёзд  лихорадочно  блестят  глаза
И  перед  каждой  бесконечность
И  безразличие  к  чужой  судьбе
Холодное  свершение  покоя  
И  тени,  привходящие  извне
И  ангелы,  парящие  над  мглою
Но  в  мире  прошлом  ты  всегда  один
Судья,  слуга  и  странник  робкий
И  журавлей,  летящих  в  бездну,  клин
В  закат  расплавленного  воска.  120816

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683162
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.08.2016

"Заброшенный хутор"

**

Сквозь  пылью  убранные  окна  
Унылый  плещется  рассвет  
И  шелушатся  хвоей  сосны
Тропинок  устилая  след
Сидят  вороны  терпеливо  
По  крышам  чёрною  гурьбой
На  ветках  рдеющей  рябины  
Остывших  звёзд  глухой  покой  
Плотнее  тени,  скрип  телеги
По  краю  грязного  двора
Малины  острые  побеги
Гниющих  яблок  кожура  
Жизнь  из-под  пролежней  сочится  
Заиндевевшею  росой
И  дым  то  стелется,  клубится
То  тлеет  в  куче  моровой
След  безысходности  и  голи
Соломой  выстланная  грусть
Безумье  бродит  клячей  в  поле
Полыни  объедая  куст
И  за  бескрайностью  бескрайность
Святая  воля  иль  тюрьма
Иль  не  разгаданная  тайна?...
Не  искупимая  вина...110816

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683105
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 11.08.2016

батьківщина

**
[b]"Батьківщина  "[/b]
Камінням  в  нікого  жбурнути
Чи  попелом  посипати  свій  лоб?
Безглуздя,  щоб  таке  уткнути:
Тягти  на  спину  непомірний  горб
Чужі  і  слава  і  визнання  –
В  чужому  яблука  садку...
Та  серце  прийняло  благання
Бо  розум  десь  блукав  в  чаду
Дебелі  коні  гарцювали
Пливли  у  зоряний  туман
Зірки  в  намисто  позривали
У  ніздрі  бив  спокус  дурман
А  далі  що?  Гуляй  свобода!
Дурні  думки  –  важкий  тягар
Замість  нездари  і  нероби
Впрягається  волом  сподар
Йому  тягти  безглузду  ношу
Що  розум  куций  породив
Тягти,  хвалити  кару  божу
Ковтаючи  вітчизни  дим
А  хтось,  обвішаний  зірками
В  героя  грає  –  дітлашня
То  бавиться  собі,  то  марить
То  бреше  людям  навмання
А  далі  хто?  Чия  Надія?
Чиє  бажання  править  світ?
Одна  та  друга  Саломія...
І  голова  чия  злетить?
А  далі  степ  і  дике  поле…
Хто  тягне  віз  того  і  б'ють
Шукає  правди  хто  і  волі
Тих  за  невдачі  зацькують
А  далі  день  і  поле  чисте…
Та  треба   ще  туди  дійти!
Дзвенить  поцуплене  намисто
То  скачуть  коні  по  стерні...[b]310716[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680983
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.07.2016

бруд

**
"Бруд"
Тече  отрута  з  сивих  хмар
На  бездиханний  ліс
Земля  приймає  цей  тягар
Рипить  смердючий  віз
Повзе  дорога  по  ярам
По  між  сирих  могил
Стікає  папороть  у  храм  
Мов  пелюстки  з  вітрил
Пташиний  опадає  крик  -
Цвіль  павутиння  на  траву  
Занедбаний  чадить  смітник
В  гадючому,  як  гріх,  кутку
Кістками  лізуть  із  канав  
Пляшки,  пакети,    злам...
Вода  виплескує  цей  скарб
По  мертвим  берегам
На  схилах  з  пластика  трава
Дерев  уламки    та  кущі
З  капрону  риба  пропливла
Лавсанові  летять  грачі
Стрибають  коники  з  пластмас
І  молі-папірці
І  штучні  квіти  для  прикрас
Латаття-пухирці...
Все  на  віка  і  не  гниє  
Фастфудове  сміття
Подвійна  Франція  пливе
Із  бруду  і  лайна
Милує  очі  краєвид
Надгробки  з  нечистот
В  понурім  небі  ангел  спить
Вповзають  мухи  в  рот
Волочить  вітер  по  землі
Спаплюжену  весну
І  душі  з  пластика  мов  тлі
Вгризаються  в  пітьму
Кружляє  мотлох  тут  і  там
Пустельний  мертвий  край
Їсть  з  воску  яблуко  Адам
І  дивиться  на  рай...    290716

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680674
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.07.2016

роботизация

**
[b]"Роботизация  через  25  лет…?"[/b]
Рожать  детей,  семья,  заботы?
Уж  лучше  одиночество  постели
Мужчины  –  праздные  уроды
Что  норовят  залезть  на  шеи
И  ладно  б  шею,  лезут  в  душу
С  восторгом  глупым  и  мечтою
Чтоб  гордо  вытащить  наружу
Букет  с  пожеванной  фольгою
Долой  любовь,  давай  игрушки!  
Наука  движет  пластик  в  тело
Чудесны  вдовушки-кукушки
И  нимфоманки-королевы
Заменит  робот  Казанову
Внеся  восторги  предвкушений
Чтоб  даже  пресную  корову
Поднять  к  вершинам  наслаждений
Он  станет  в  жизни  безупречным  
Любовником  и  сладким  другом
То  приложением  сердечным
То  верноподданным  супругом
Не  импотентов,  ни  маньяков
Без  ревностей  и  без  сарказмов
Страна  волшебников  и  магов
Страна  изысканных  оргазмов…200716

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679246
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.07.2016

гордое!

**
"Гордое"
Мы  –  раздавленные  тени
Если  глянуть  с  высоты
Тонны  гадких  разложений  
Испарений,  чепухи
Мы  –  бесформенные  слизни
Если  сбоку  бросить  взгляд
По  соскам  ползём  отчизны
Мельтешим  вперёд  назад
Тлей,  обгаженных,  парады
Проповедуем,  едим…
Лапки,  усики,  плакаты
Дармовщины  сладкий  дым
Ксерокс  щёлкает  –  плодимся
Заполняем  массой  твердь
Снизу  глянуть  –  осрамимся
Снизу  лучше  не  смотреть.
В  этом  мире  мы  двухмерны
А  трёхмерность  от  воды
Стукачи,  подонки,  стервы…
Бесконечные  ряды
Время  призрачно  и  мнимо
Где  застыло,  где  течёт
И  в  обносках  пилигрима
К  счастью  движется  урод!  160716

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677952
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 14.07.2016

эх, душа моя - овечка

Эх,  душа  моя  –  овечка
Бродишь,  блеешь  в  темноте
Оплетается  сердечко
Грустью  тонкой  в  ивняке
И  из  ракушки-улитки
Вылезает  червь  нагой
Перламутровые  нитки
Паутина  бахромой
Помолюсь  елейно  Богу
Над  судьбою  не  ропща
Плачу,  верю,  понемногу
Горло  режет  тетива  
Не  дойти  с  мечтой  до  края
Не  стряхнуть  бессонниц  дым
Нам  не  будет  жизнь  иная
Да  и  мне  не  быть  иным
Заблудилась  и  стенает
Моя  грешная  душа
Толи  накипь,  толи  наледь
Толи  горлом  кровь  пошла
Всюду  грязь  -  кабак  в  потёмках
Брызжет  тощая  свеча
Чешет  замшей  коровёнка
Изб,  присевшие  бока
Голь  скребётся  –  мышь-сиротка
Когти  в  саже  и  пыли
Да  гниющие  колодки
Где  осыпались  кресты
Боль  собачья  нарастает
Овдовевшею  тоской
И  рыдает  горько  Каин
Схлынув  яростью  слепой
Беспробудному  не  спится
Дум  закисшее  зерно
Златовласая  царица
И  полцарства  за  "ничто"  
И  пиры  хмельней  хмельного
Благодатные  края…
Хлещет  в  ракушку-берлогу
Мутно-жёлтая  струя
Бесшабашно  и  разгульно
Глушь,  раздолье,  риз  рваньё
Цепко  стелется  багульник
В  гнёздах  лает  вороньё
А  душа  моя  –  овечка
Бродит,  блеет  в  темноте
И  остывшее  сердечко
Под  петлёю  в  ивняке.  070716

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677621
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 12.07.2016

Зарисовки из альбома: "Жара – июнь…"

**
"Кукурузник  над  городом"
Город  карамельный  тени  из  стекла
Ввязли  в  тротуары  люди  и  дома
И  насыщен  воздух  мускусом,  золой
В  анемичных  скверах  плесневый  настой
Лущит  солнце  зёрна  –  кукурузный  хруст
Облака  попкорна  распыляют  дуст
Отряхнувши  пепел  с  обожжённых  крыл
Ангелочки-дети  пьют  молочный  дым
На  скамейках  липких  захирели  сны
Щупальца  обвисли  высохшей  слюны
Ветер  измождёно  вздрогнул  и  затих
Простынь  на  верёвке  –  в  штиль  попавший  бриг.  030716
*
"на  пруду"
Клаксоны  жаб,  как  оргия  органа  
Ржавел  карась,  запёкшийся  в  песке
И  монотонно  разрушая  память
Роились  мухи  в  липкой  осоке
Цвела  вода  болотным  изумрудом
Пищал  комар,  испуганный  и  злой
Дышалось  илом,  плесенью,  медузой
Хрипел  петух  униженный  судьбой
С  пруда  ползли  миазмы  испарений
Дразнил  туман  русалок  белизной
Трава  прогнулась  росяной  картечью
Цедился  луч  соломинкой  пустой
А  за  изнанкой  небо  голубеет
Совиный  глаз  в  извёстке  пелены
И  клин  стрижей,  пикирующих  в  берег
Сквозь  ночью  не  проявленные  сны.  040716
*
"трущобы  города"
Набатный  колокол  без  языка
Сквозная  погремушка  ветра
Безмолвная  симфония  песка
В  часах  стеклянного  оркестра
Такая  блажь  покаяться  в  грехах
Разорван  нерв  –  рефлекс  оскала
Улыбка  искажённо  на  губах
Безумной  бабочкой  порхала
Печальный  вздох  упавшего  пера
Разбившего  оковы  Мирозданья
Жизнь  оборвалась,  всплеск  весла
Средь  звёзд,  не  ведавших  названья
Теперь  ты  сфинкс  и  в  камень  облачён
Черты  былые  скроет  маска
Твой  день  прошёл,  ни  кто  не  удручён
Процессию  венчает  пляска
За  сукой  потянулись  кобели
Она  царица  подворотен
Охочие  участвовать  в  любви  
Выстраиваются  в  очередь
Что  небеса,  их  фосфорный  распыл?  –
То  рыбья  чешуя  и  кости
Глаза  безумные  гнедых  кобыл
То  светлячки  на  стареньком  погосте.  040716

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676582
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 07.07.2016

иллюзия

**
"Иллюзия"
Высоким  словом  не  назвать
В  любви  так  мало  совпадений
Тебе  семнадцать  и  ты  мать
Звено  в  цепи  из  поколений
Любовь  –  краюха,  с  кем  делить?
В  короткой  юбочке  свобода
Ты  хмель,  ты  яд  –  тебя  испить?
Весны  расхристанной  природа
Ты  трепет  снов,  ты  тьма  и  свет
Союз  предчувствий  и  обмана
Твой  преждевременный  рассвет  –
Зари  алеющая  рана
Забыть  упрёки,  боль  простить
Пройти  обиды  и  презренье
Чтоб  звёзд  разорванная  нить
Сложилась  в  символ  вдохновенья
Чтоб  ветра  крылья  обретя
Не  изгореть  в  пчелином  зное
Тебе  семнадцать  –  ты  дитя
Что  жаждет  радостно  благое
И  мир  вокруг  –  цветочный  луг
Иллюзий  жалких  не  прощает
Он  полон  бархатных  гадюк
Дурманом  сладостным  прельщает
Цветы  оплетены  травой
И  цепки  беспощадны  травы
Где  в  янтаре  росы  хмельной
Сверкают  капельки  отравы
Где  неба  синего  простор
Звенит  хрустальной  глубиною…
Бледнеет  в  сумерках  декор
И  ты  одна,  сама  с  собою…  070716

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676576
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.07.2016

спека

"Спека"
Вгорі  розпечена  пательня
Медуза  жовта  в  водах  синіх
То  божевілля  незбагненне
Гойдає  мозок  мертвий  в  хвилях
В  палючі  рани  сипле  порох
Шкварчить,  чадить,  сліпує  сонцем
Скляні  проміння  гатить  молот
Кує  пекельну  спрагу  чортом
Гадючі  ікла  в’язнуть  в  тишу
Байдужій  вітер  звісив  вуха
Береза  зябрами  ледь  дише
Знімають  клени  капелюха
Земля  запліднена  грибами
Трухою  пилу  в’ються  спори
Гризуться  корні  хробаками
Пожухлі  квіти  цвіллю  хворі
Із  павутиння  стежать  очі  
Рубінові,  живі,  колючі
То  по  жіночому  охочі
А  то  безжальні,  неминучі  
Привиддя  човгають  скрізь  стіни
Скрізь  виміри  і  мотлох  часу
Гілками  лащаться  ожини
І  прагнуть  души  відібрати
Дороги  зморшками  до  пекла
Лежать  у  дранті  і  у  струпах
Калікою  плететься  спека
По  павутинню,  спорах,  трупах…  300616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675450
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.07.2016

стіна

**
"Стіна"
Щоб  щось  в  країні  збудувати
Потрібно  рушити  в  пітьму
А  не  сидіти  сиднем  в  хаті
Чекати  хто  проб’є  стіну
Тунель  кривий  і  не  жевріє
І  зірка  раптом  не  зійде
В  пусте  з  порожнього  –  зігріє?
А  тьма  росте,  і  день  не  йде
Нема  єдиного  пориву
Задкує  хтось  мов  рак  чумний
Той  з  схрону  дивиться  на  зливу
А  цей  гуде  мов  джміль  важкий
Століття  маримо  про  волю
Розчарувань  маскуємо  горби
І  адаптуємось  в  неволі
На  Богом  наданій  землі
Немає  віри,  жаль  і  стогін
Святих  огорнемо  в  лайно
Чомусь  росте  і  править  погань
Чомусь  радіє  їх  єство.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675398
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.06.2016

гудбай Британія, куди?

"Гудбай  Британія,  куди?"
Багно  і  дощ,  густіє  мла
Пливе  Європа  за  бортом
Велика  нація  і  та
Отримала  собі  розлом  
Пливе  Британік,  а  куди?
Штовхають  хвилі,  скрізь  вода
Штурвалом  правлять  цвіркуни
В  бездонне  царство  Нептуна
Хтось  доживає  вік  пустий
Шалений  вітер  в  голові
Покинув  мозок  вартовий
Веслує  спритно  на  човні
Хтось  каламутить  цілий  світ
Вдягнувши  плащ  рятівника
Патріотичний  краєвид
Малює  пензликом  хвоста
Комусь  урвався  вкрай  терпець
Лякають  злидні  і  Аллах
І  зводять  сили  нанівець
І  гнів  розгойдує  їх  страх
Куди  Британія:  гудбай?
Ти  одинокий  Робін  Гуд?
Пес  Баскервілів  тягне  лай
І  мордою  лягає  в  бруд  
Колись  розпався  "ідеал":
Союз  ошуканих  братів
Лише  розбитий  п’єдестал
Смиренних  стягує  рабів
Завіси  привід  ще  не  зник  
Нахабно  гарбає  рука
Когось  ухватить  за  кадик
Або  ж  попестить  дурачка…
Лежить  Артур  одвічним  сном
Рахує  вимір  Стоунхендж
Британік  щез,  став  малюком
А  замість  зірки  сяє  хрест.  250616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2016

блошина совість

**
"Блошина  совість"
Маленька  совість  –  злісні  блохи
І  вас  гризуть  і  кров  зіп’ють
І  ви  радієте,  убогі
Кому  є  виплеснути  лють
Предивні  люди:  слава,  гроші,
Великі  крила  у  думок…
У  вічі  віється  пороша  –
Рай  побудований  з  пліток
Брудні  узбіччя,  перехрестя
Не  всім  піднятися  з  колін
Старі:  байдужі  до  безчестя
Їм  марився  російським  Крим
Хотіли  в  розкоші  пожити
Щоб  губи  теплі  в  молоці
Щоб  вдячно  кланялися  діти
З  трьохкольоровим  у  руці…
Анахронізми,  рудименти
Тягар  невіри  і  хвальби
Розбили  лоба  в  постаменти
Регочуть  з  каменя  вожді
Та  все  пусте,  невдячне,  марне
В  кривому  дзеркалі  брехня
Чи  ваша  зрада  так  безкарна?
Чом  не  позбутися  раба?
Мов  жебраки  у  власній  хаті
В  собі  зневірені  сини  
Навіщо  вас  гойдала  мати?
Зомліли  голови  дурні
Хай  душу  бавить  слово:  воля
Та  тілу  солодко:  раби
Кривавий  Ленін  серед  поля
Стоїть  з  кашкетом  у  руці…
Стоїть  і  дивиться  і  вірить
Свободу  блохи  віддадуть
Червоне  сонечко  жевріє
І  вабить  хворих  "світлий  путь".  270616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675029
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2016

закон Савченко

"закон  савко"
За  що  така  небесна  манна
В  герої  бранку  возвести?
Достойна  лицарів  пошана
Які  життя  віддали  боротьбі
За  свій  народ,  за  землю  рідну
А  не  за  втрачений  у  лайках  час
Не  за  знервованість  безплідну
Бентежних  сил  розтрушений  запас
Чи  задум  чийсь  то  дивний,  вдалий?
Де  інших  кара,  сором  свій
Та  й  ми  самі  хвалу  співали
Сестрі  замученій  і  злій
Куди  дівались  тижні  жаху
В  які  терени:  в  світ,  пітьму?
Чи  варті  ці  страждання  цвяха
Щоб  вбити  ворогу  в  труну?
Потужний  пафос  популізму  –
Бравурний  лемент  віслюка?
Порив  чеснот  радикалізму,
Чи  відгалуження  Ляшка?
З  якої  радощі  Законом
Нас  одарила  доля  зла?
Щоб  недолугих  суддів  погань
Тхорів  спускала  навмання?
Чи  мало  лиха  тут  і  горя?
Чи  то  вже  впертий  гуманізм:
Рекламна  посмішка  героя
І  політичний  приз  на  біс?
Мов  бумеранг  добро  вернеться
Надія,  Віра  і  Любов…
От  тільки  кров  даремно  ллється
Людей  безвинних  ллється  кров…
За  що  ж  така  небесна  манна?
У  леді  бранку  возвели
Усім  дотепна  та  пошана
Що  маємо,  тім  горді  ми.  280616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675028
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2016

жёлтый дом

**
"Жёлтый  дом"
Палат  безликих  затхлый  мир
Агония  мольбы  и  страха
Коварных  дум  угрюмый  пир
Рассудку,  проклятому  плаха
Мятежный  шелест  в  голове
Срывается  в  раскаты  грома
В  решётках:  двор,  пёс  в  конуре
Кустов  обглоданные  кроны…
И  недоверий  едкий  сок
Течёт  слюной  по  подбородку
Оса  впивается  в  висок
Внутри  не  ощутив  решётку
Ты  зарешечен  сам  в  себе
И,  растворяя  глубже  память
Находишь  свет,  иль  темь,  на  дне
Что  накопил  –  тобою  правит
Путь  перевёрнут  и  разбит
Слова  –  распахнутые  двери
 Их  смысл  неуловим  –  транзит
Картинки  снов  в  пыли  истлели
Как  будто  выстрел  вдалеке
Раздвоенным  вернулся  эхом
Узор,  размытый  на  песке
Волны,  неясным  силуэтом
Мрак  без  границ,  пророк  слепой
Мечты  рубиновая  брошка
Откроешь  дверь  пред  пустотой
А  тьмой  наполнишь  из  окошка.  230616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674165
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 24.06.2016

милый мальчик

**
"Милый  мальчик"
Толи  блеклыми  были  чернила?
То  ли  их  иссушили  года?
Ты  его  безразлично  простила
Отпустив  в  эту  боль  навсегда
В  распалённые  топи  пустыни…
Но,  в  оплавленном  воске  небес
Бледный  призрак  в  венце  из  полыни
В  пылкой  муке  отмщенья  воскрес
И  зовёт  нежным  голосом,  взглядом
Не  моля,  не  щадя,  не  виня
Так  луна  проплывает  над  садом
И  чарующе  смотрит  в  глаза
Милый  мальчик  –  судьбы  искушенье  
Неизбывное  таинство  грёз  
Тихой  смерти  подобно  прощенье
А  грехи  –  к  покаянию  мост
Только  смерть  –  говорила  ты  в  шутку
Он  поверил  и  сделал  свой  шаг
Счастье  вечное  длилось  минутку…
В  звёздах  ночь  и  девятый  этаж…
Бедный  мальчик  –  любви  наважденье
Серебристое  таинство  грёз
Твоё  сердце  сожгло  отреченье
Бледный  призрак  цветы  ей  принёс
И  зовёт  нежным  голосом,  взглядом
Не  моля,  не  щадя,  не  виня
И  луна  проплывает  над  садом
И  целует  в  слепые  глаза.  230616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674138
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2016

"Житомир в июне"

**
Невесомые  тени  сползают
С  фонарей,  постаментов,  домов
С  нафталином  отравленных  спален
Колоколен,  скамеек,  углов
В  кружевные  жемчужные  звуки
Прорываются  нервно  басы
Водосточные  ржавые  трубы
Пьют  с  газонов  прохладу  росы
Из  подъездов  застиранных,  рыхлых
Из  бетонных  расщепленных  чрев
Выползают  Альцгеймера  мысли
Престарелых  покинутых  дев
Оловянною  жижей  сочится
Суета  удлинённого  дня
В  ней  трамвай,  чертыхаясь,  влачится
Тишину  за  кварталы  тесня
И  жара,  опрокинув  жаровню
Растекается  зноем  окрест
Запечённою  чёрною  кровью
По  окраинам  плавится  лес
Спит  река,  задохнувшись  в  заливах
Под  зелёною  плесенью  ив
Город  лёг  на  холмы  и  в  низинах
И  как  старец  уставший,  сварлив  
То  сопит,  задыхаясь  в  отдышке
То  ворчит  безо  всякой  нужды
Королёв  в  обветшалом  пальтишке
Вылезает  с  гранитной  скалы
Разбрелись  купола  по  Подолу
Призрак  замка  парит  над  горой  
И  воздетые  кисти  костёла
Погружаются  в  шар  золотой
Сизой  дымкою  льётся  истома
Обрываясь  слезой  янтаря
Горизонт  растворяется  в  дрёме
Став  дорогою  вглубь  пустыря…  230616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673972
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 23.06.2016

безвізовий

**
[b]"Безвізовий"[/b]
[i]Наше  щастя  Європі  байдуже
Наше  горе  Європі  дарма
Українців  Європі  задуже?
Чи  Європи  такої  нема?[/i]
Мляво  хтось  помахає  рукою  
Летимо  навперейми  до  них
Тільки  черги  тремтять  осокою
За  відлунням  обітниць  палких
А  кордони  міцніше  і  радше
Дулі  тичуть  під  ніс  звідтіля
Веселіше  становиться,  краще
Бульбашкова  величність  життя
Нас  як  бруд,  як  каміння  жбурляють
То  в  Росію,  то  так,  навмання
Один  одного  жахом  лякають:
Що  безсилий  біжить  сатана
Що  голодні  ми  голі  і  босі
Всіх  погризли  борги  та  війна
Сидимо  на  узбіччі  і  сльози
Їм  ллємо,  як  дурне  цуценя  
І  чекаємо  праведне  слово
Боже  сяйво  від  ситої  тьми
Від  нащадків  старої  сеньйори
З  за  трухлявої  наскрізь  стіни
А  ганьбою  затьмарені  зорі
Обсипаються  з  синіх  знамен
І  в  очах  їх  чванливих,  прозорих
Стигнуть  зради  кровавих  племен
Під  обгорткою  райдуг  і  блиску
Тіло  дрябле  гниє  слимака
Емігранти  гойдають  колиску
Зі  смаглявим  лицем  малюка  
[i]Наше  горе  Європі  байдуже
Наше  щастя  Європі  дарма
Українців  Європі  задуже?
Чи  Європи  такої  нема?    [b]160616[/b][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672621
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.06.2016

"Безпам’ятність"

**
"Безпам’ятність"
Живе  є  тіло  –  розум  вмер
Бур’ян-трава  гниє  байдужо
Поглинув  простір  час  і  стер
Нікчемні  виміри  недужі
І  вічність  мляво  прийняла
Свої  породження  примхливі
Безкрая  мить,  одвічність  тла
Думок,  де  зорі  метушливі
Світи  змішались  –  мла  і  дим
Із  підпічку  жахливі  очі
Байдужість,  розпач,  страх  і  гнів
І  день,  застряглий  серед  ночі
Мов  чорна  злива  дощова
Слова  повільні  і  бурхливі
В  живому  тілі  сон-трава
А  розум  в  сутінках,  в  могилі…
Десь,  на  горбочку,  сірий  пес
На  місяць  виє,  а  не  лає
І  зорі  сиплються  з  небес
Бажань  ніхто  і  не  згадає…  110616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672376
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2016

двойник

**
"Двойник"
Я  твой  двойник,  моё  ты  повторенье
Здесь  параллельный  мир  и  параллельно  плоть
Заботливо  отнёсшись  к  воскрешенью
В  рубахе  клетчатой  по  улице  идёт
И  взгляд  скользит  рассеянно  наружу
Полощут  в  лужах  перья  воробьи
А  я  смотрю,  да  вглубь  себя,  контужен
Ты  далеко,  а  чудится  –  внутри
И  лишь  тоска  сроднит  в  любом  пространстве
Связуя  нас  в  сиамских  близнецов
В  своих  мирах  мы  ищем  постоянства
А  среди  звёзд  история  богов
Нам  никогда  не  встретиться  при  жизни
По  улицам  с  друг    другом  не  пройтись
Но  знаю  я,  что  ты  мой  самый  близкий
И  манит  взор  густеющая  высь
И  лишь  когда  придёт  черёд  пред  троном
Предстать  душе,  все  жизни  испытав
Очнётся  ль  память  воскрешённых  клонов
Иль  будет  жечь  немая  пустота?
Ты  мой  двойник,  твоё  я  повторенье
Там  параллельный  мир  и  параллельно  плоть
Предчувствуя  души  освобожденье
Покорно  участи  тоскливой  ждёт.  140616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672375
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.06.2016

счастье

**
"Счастье?"
Полем  синим  в  полдень  неба
Я  гуляю  среди  туч
И  звенят  колосья  хлеба
Воздух  сладок  и  тягуч
Малахитовые  листья
Вязы,  липы,  тополя  
Беспорядочные  мысли
Рвутся  тяжестью  шмеля
Рассыпает  солнце  блёстки
По  течению  реки
Избы  плавятся  –  напёрстки
Крылья  хлопают  в  пыли
Монотонный  плач  кукушки
Счёт  не  прожитым  годам
Жизни  тихой  безделушки
В  придорожный  вязнут  хлам
И  ручей  латает  сумрак
Заикаясь  и  дрожа
Комариное  безумье
Точит  лезвие  ножа
Одному,  средь  звёзд,  мне  грустно
Наблюдать  сквозь  облака
Как  уныло,  равнодушно
Тонет  в  сумерки  река…
Огоньки  внизу  погасли
Деревеньку  обнял  сон
Целый  день  мечтал  о  счастье
А  оно  здесь  испокон:
Кот  мурлычет  возле  печки
Пахнет  хлебным  мякишём
Домовой  сел  на  крылечко
Шелестит  беззубым  ртом...  130616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672171
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.06.2016

"Нувориш-Нерон"

**
"Нувориш-Нерон"
Що  вам  невдячним  сірим…  люди?
Скотів  розбещена  юрба!
Крадете,  п’єте,  б’єте  в  груди
А  потім  торба  жебрака!
Холопів  відданих  не  стало
З  кого  обрати?  –  підлі  всі
Нерона  слава  не  пристала?  –
Що  розцвіла  в  густій  красі
Служниці-доньки  вам  не  милі?  –
Ці  музи  лагідні,  прості…
Нікчемні  бездарі,  як  сміли
Назвати  стервом  їх?  Пусті,
Брехливі,  бісові  нащадки
Чому  не  славите  митця?
Чому  ревете  до  лампадки?  –  
Скрутила  заздрість  мов  змія?
Навкруг  потворні  лицеміри
Свиняче  стадо  у  багні
Нема  покори  в  вас  і  віри
Нема  підлесливості  –  пси!
І  все  таке,  і  всіх  згадає
Одарить  брудом  задарма
Собою  сонечко  затьмарить  
І  любо  просить  до  ярма…
*
О,  певна  річ,  ти  маєш  слово
Ти  маєш  думку,  маєш  хист
Усіх  нас  маєш…  і  чудово
Цькуєш  у  гриву  і  у  хвіст
Взірець  потужний  правосуддя
Персона  мудра,  аж  свята
Талановите  словоблуддя  
Митець  шаленства,  жереб  зла
Завжди  бажаєш  перемоги
Хай  за  тобою  прах  і  цвіль
І  гідні  тільки  ті  дороги
Яких  твоя  торкнулась  тінь
Десь,  за  межею  самодурства
З  вінцем  і  різкою  в  руці
За  мить  ганьби,  за  крок  банкрутства
Де  всі  невизнані  творці.  140616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672170
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.06.2016

післясовковим

**
"Післясовковим"
Скажений  Світ,  жебрачка  воля
Де  легковірні  воду  п’ють  –
Чи  в  них  така  невтішна  доля?  –
З  криниць,  в  які  ж  самі  плюють
Завзято  мчались  в  нікуди
П'ятнадцять  смертників-вагонів
Серпи,  колосся  і  зірки
Співдружність  існування  клонів
Цвіла  яскраво  мішура
Із  гасел,  крейди,  дерматину
Лунало:  Слава!  Мир!  Ура!
І  вдосталь  бруду  і  бензину…
Та  потяг  той  скотився  в  яр
І  глиняний  колос  розбився
Останній  кормчий  мов  фіґляр
Побіг  у  світ  і  заблудився.
Щосили  вдарили  в  набат
І  розійшлись  брати  шляхами
І  повилазили  кум-сват
І  продали  все  з  потрухами
І  ось  блукаємо  вночі
У  пошуках  нового  щастя
Жадали  мед  та  калачі
Пристало  ж  горе  призволяще
Не  так  нам  бачилося  все:
пісень  співали,  гомоніли
Що  прийде  лицар  і  спасе
І  сірих  визволить  з  могили
А  підібрала  доля  зла
І  обірвала  білі  крила
Роззуті  злиднями  до  тла
Згасають  мрії,  гине  сила
Дзвенять  на  сході  ланцюги  –
Російський  брат  іде  війною
Свою  свободу  віддали
І  тягнуть  зашморг  за  собою
Скажений  Світ,  жебрачка  воля
Де  легковірні  воду  п’ють  –
Чи  в  них  така  невтішна  доля?  –
З  криниць,  в  які  ж  самі  плюють.  090616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672105
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.06.2016

"Провинциальной Нефертити"

**
Под  солнцем  место  нелегко
Тем  достаётся  в  мире  этом
В  ком  так  желанье  велико
Повелевать  сим  бренным  светом
Ведь  корень  зла  в  тебе  самой
Путь  к  счастью  –  цепкие  попытки
Марионеткою-слугой
Кому-то  посланной  открыткой
Ты  остаёшься  и  плетёшь
Свои  сторожевые  нити
По  нитям  страх,  по  нитям  ложь
Провинциальной  Нефертити
Корона  –  маска,  радость  –  клон
И  откровение  –  услуга
И  каждый  новый  Эхнатон
Играет  только  роль  супруга
Сомнений  червь,  вгрызаясь  в  дни
Гоняет  мячик  от  пинг-понга
Там,  в  пустоте,  в  душе,  внутри…
Зловещие  удары  гонга!
Но,  ёлкой  праздничной  стоишь
Призывно  дрогнувши  огнями
Снаружи  лоск,  снаружи  тишь
Лишь  пальцы  с  алыми  ногтями
Что  вырывают  из  толпы
Себе  прислужниц  и  лакеев  
И  с  вожделением  скопы
Терзаешь  преданных  плебеев
Под  солнцем  место  нелегко
Тем  достаётся  в  мире  этом
В  ком  так  желанье  велико
Повелевать  сим  бренным  светом.  080616
**

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670957
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2016

"Мы в ответе за тех, кого приручили"

**

Небо  звёздами  выткано  росно  
В  жемчуга,  в  изумруды,  песок…
Лишь  луна  маслянистая  грозно
Смотрит  вниз,  как  циклопа  зрачок
Где  тщедушное  тельце  застыло
Средь  пустынь  безразличия,  лжи
След  змеи  убегал  торопливо
От  того,  кто  забылся  в  любви
Что  любил  он:  мечту  или  сказку,
Идеал,  вдохновлённый  весной?
За  цветок,  принимая  раскраску
Души  дряхлой,  изнеженной,  злой
Что  любил  беззаветно  и  слепо,
Принося  свои  чувства  ей  в  дар?
Её  трон?  –  золочёную  крепость
Её  тело?  –  красивый  товар
А  она,  отвергая,  манила
Превращая  в  забаву  игры
Пол-улыбки  сиятельно  милой
В  пол-улыбке  –  презренья  черты
И  доверившись  сердцу  безвластно
Мчался  к  ней,  оглушённый  тоской!
Да  мираж  оказался  опасным
И  растаял  в  пустыне  слепой
И  напрасно  горят  изумруды
Жемчуга  и  густая  луна
Спят  барханов  безмолвные  груды
И  в  пыли  задохнулась  весна  
И  тщедушное  тельце  застыло
Не  приняв  безразличия,  лжи…
След  змеи  убегал  торопливо
От  того,  кто  остался  в  любви.  070616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670763
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2016

"Мечты над городом матрёшек"

**
Целлулоидные  птицы  –  
В  снах  живущие  мечты...
Что  не  дом,  то  грёз  гробницы
Соты  серной  нищеты
Мир  застенков  и  коморок
Мир  бетона,  кирпича
Чердаков,  окошек-створок
Занавесок,  кумача
Мир  заборов,  ставней,  ларей
Мир  решёток  и  дверей
Заключённых,  стражей,  парий
Тараканов,  тлей  и  вшей
Копошится,  суетится
В  тесте  грязи  и  белка...
Целлулоидная  птица
Льнёт  простынкой  в  облака
Пёс,  изъеденный  глистами
Выползает  с  конуры
В  мир  отравленный  вещами
В  мир  запоров  и  хандры
Где  мочою  пахнет  кожа
Коридоров  и  углов
Где  асфальта  рвань-рогожа
Люки,  пломбами  зубов
Где  скрываются  и  жмутся
Плесень,  стоны,  болтовня
Где  тоской  из  окон  льются
Песни,  сплетни  и  грызня...
И  не  вырваться,  не  слиться
С  массой  смрадною  густой
Целлулоидная  птица
Рвётся  в  небе  простынёй
Мир,  ползущий  ниоткуда
Мир,  летящий  никуда
Мир,  где  властвует  Иуда
Без  закона  и  суда
Там  и  люди,  как  матрёшки
И  дробится  их  душа
Всё  витрины,  всё  обложки...
А  за  ними  ни  гроша
А  над  ними  блёстки  птицы
Хлопья  ватных  облаков
Целлофановые  лица
Грезят  счастьем  дураков.  060616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670541
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 06.06.2016

"Мирабилис" (ночная красавица)

**
Ты  моя  безнадёжная  тайна
Ты  цветок,  распустившийся  в  ночь
Нас  судьба  выбирает  случайно
Чтоб  мучительней  вырваться  прочь
Мы  грешны,  безрассудны,  счастливы
Ночь  скрывает  слезу  и  фату
Среди  лилий,  шалфея,  крапивы
Млечный  путь  обвенчал  нас  в  саду
Звёздный  сад  и  земные  объятья
Зачарованный  призрачный  рай
Здесь  не  нужно  в  любви  объясняться
Быть  углём  или  искрой  –  решай!
Томным  бархатом  стелется  ложе
Золотою  парчой  купола
Вот  стоим  пред  тобою  мы  Боже
Своих  душ  обнажив  зеркала
Миг  короткий  для  искры  отмерян
Холод  в  камень  коксует  угли
Расплетаются  чёрные  перья  
В  золотистые  перья  зари
Ты  моя  безнадёжная  тайна
Ты  цветок,  распустившийся  в  ночь
Наша  встреча  казалось  случайна
А  теперь  нам  не  вырваться  прочь.  050616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670465
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2016

Мы все завистливые дети …

**
Мы  все  завистливые  дети    
Заводим  пальцы  в  раны,  не  спеша  
И  с  умиленьем  крестим  в  плети
Своё  бессилие  и  страх,  глуша
Чужая  слава  едче  яда  
Застрявшей  костью  горло  обожжёт
Чужой  позор  –  душе  отрада
Венок  из  роз  для  погребальных  нот
И  лишь  порой,  с  тоскою  обречённых
Мы  смотрим  в  спины  преданных  друзей
И  женщинам,  попутно  обретённым
Безвольно  лжём,  что  любим  их  сильней
Мы  столько  раз  беспечно  предавали
…прах  от  синиц  и  клином  журавли…  
И  преданным  мы  безразличны  стали
И  чувства  их  иное  обрели
Плетётся  жизнь  калекой  одноногим
Обломки  славы  –  гордых  костыли
Мечты  великие  под  стать  убогим
Червям,  раздавленным  в  гнилой  пыли
Всё  те  же  в  нас  завистливые  дети
Всё  та  же  ложь,  как  в  поле  вороньё
До  одури  свистят,  гуляют  плети
И  рвутся  в  клочья  души  на  тряпьё
И  одиночеству  у  изголовья
Прощальный  крик  в  бессмысленной  борьбе
Слеза  ползёт,  густой  чернея  кровью
Не  совесть  –  жалость  мучает  к  себе.  020616

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016

Політичні бранці

**
[b]"Політичні  бранці"    [/b]
Що  бачать  очі:  жінка  й  жінка  
Вирує  полум'я    і  лід  
Ніякого  такого  вчинку
Щоб  здивувати  млявий  світ
Бува  нахабна  та  зухвала
Чи  божевільна  і  лиха?
Велика  в  долі,  чи  миршава?  –
Цинічна  доля  ще  й  глуха
Коня  змордує,  хату  спалить
У  вічі  ворогу  плює
І  Україну  гірко  хвалить
Мов  та  зозуленька  кує
[i]А  у  неволі  й  сни  солоні  
Куди  подітись:  відступити?  
Мужі  державні  б’ють  в  долоні
Її  примушують  любити?  [/i]
А  там  по  тюрмах  у  катів  
Немало  гине  і  страждає
Країні  відданих  синів  
Чи  хтось  за  ними  заридає?  
От  тільки  мати,  та  рідня
Та  похизуються  брехливі
Нащадки  Ірода-царя  
Щоб  чути  оплески  бурхливі
І  позабудуть,  і  підуть
В  своє  майбутнє  недолуге
Це  для  щурів  правдивий  путь  
Не  варте  інше  їх  потуги  
[i]А  у  неволі  й  сни  солоні  
Куди  подітись:  відступити?  
Мужі  державні  б’ють  в  долоні
Себе  примушують  любити  [/i]
Нам  треба  мужність  поважати  
Вона  достойна  кращих  барв  
Чи  Інцитатів  у  палати,
Щоб  на  хребті  везти  піар?
Од  віку  в  вік  одне  всевишнє
Над  нами  сонце  золоте
Живе  у  кожному  Всевишній
Не  кожний  там  його  знайде.  300516

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669367
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.05.2016

блаженство жизни

**
Досталось  нам  густое  небо
Кромешной  сини  глубина
Краюху  дня  ломало  лето
За  горизонт  налив  вина
И  облаков  сминая  крылья
Дождь  слюдяной,  глаза  стрекоз
Поля,  засеянные  пылью
Пух  тополей  с  шипами  роз
И  пауки  ползли  на  плаху
На  камень,  по  чужую  кровь
Кузнечик  скидывал  рубаху
И  голова  летела  в  ров
Мы  ж  по  тропинке  уходили
К  пруду,  желтели  берега
Пузырь  воды  и  звёзды  лилий
Мальков  сверкали  жемчуга
Любовь  и  грусть  –  вздыхали  ивы…
Любовь  и  страсть  –  шептал  камыш…
Часы  песочные  крошили
И  осыпали  время  в  тишь
Подмостки  Жизни,  Смерти,  Счастья...
Незрима  Вечность,  краток  Миг
Лишь  тела  сладкое  причастье
Души  безмерной,  яркий  вскрик
В  награду  нам  блаженство  лета
Лучей,  звенящих  пелена
И  страсть,  чтоб  обрести  всё  это
И  грусть  разлитого  вина…  270516

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668621
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2016

надії

"Надії"
Не  все  пусте,  не  все  то  мрії
Не  все  й  в  багнюці  заросло
Зелене  листя  у  надії
Росте  і  бавить,  як  ніщо
І  розквітає  в  барвах  віра
Мов  в  небі  чистім  зірочки
І  не  злякаєшся  вже  звіра
Що  десь  прихований  в  душі
А  посміхаєшся  відверто
Деревам,  людям  і  своїм  думкам
Бо  за  деревами  не  мертво
Там  подарований,  як  вічність,  храм
Прийди  не  в  каяття  чи  мрію
Прийди  у  віру  до  людей
Прийди,  знайди,  прийми  надію
Хай  сяйво  зійде  до  грудей.  270516

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2016

кольцо волка

**
"Кольцо"  (память  дерева  в  его  кольцах.  а  наша?..)
Приди  ко  мне,  открой  мне  имя
Я  долго  ждал,  не  прячь  лицо
Ведь  мною  ты  была  любима
Давным-давно,  прими  кольцо
Растаял  сон,  пусты  объятья
Туманный  образ  на  ветру
Дождём  растерзанное  платье
И  скорбь,  объявшая  луну
Волк  одинокий  и  доныне
Сгорает  в  пламени  душа
Приди  ко  мне,  открой  мне  имя
Я  буду  слушать  не  дыша
Обманут  дни  в  златых  надеждах
И  в  лужах  тёмных  седина
В  мечтах  своих,  такой  как  прежде
Лишь  непосильная  вина
Немало  вёсен  на  исходе
Сошло  холодною  росой
Манит  звезда  да  путь  в  болоте
И  нет  нам  встречи  роковой
Нет  в  одиночестве  покоя
Что  прогулял,  что  упустил
И  сухостоем  среди  зноя
Смирюсь  с  погибелью  один
Давно  умолк  здесь  листьев  шелест
И  птицы  гнёзда  не  совьют
Траву  убили  мох  и  вереск  -  
Слепому  ворону  приют
К  чему  желать  твоё  мне  имя?
В  угасших  грёзах  спит  лицо
Теперь  ты  вечно  мной  любима
Сгорает  в  пламени  кольцо.  260516

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668420
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2016

"Вокзал дождя"

**

Вокзальный  блюз,  путей  хребет
Дождём  штрихованные  ели
Прожекторов  бродящих  свет
В  промозглом  кружеве  капели
На  липких  лавочках  приют
Коротких  встреч  и  расставаний
Бесцветным  голосом  поют
Часы  прибытий,  опозданий
И  муравьиная  тропа
Шуршит  потоками  миграций
Гремят  вагонов  черепа
Тягучий  дым  канализаций
Волной  накатят  и  опять
Застынут  в  мареве  видений:
Тревога,  гул,  ручная  кладь
Обрывки  фраз  и  сновидений
Калейдоскоп  наклеек-лиц
На  окнах  жёлтых,  проходящих
Гортанный  хохот  проводниц
В  мир  заколдованный,  в  мир  спящих
Басами  окрик  с  темноты
Блеск  семафоров  –  лун  кровавых
Скелетами  висят  мосты
Тень  изгибается  на  шпалах
И  вновь  захлёстывает  дождь
Задёрнув  сети-занавески
И  лихорадящая  дрожь
И  сердце  бьётся  на  подвеске
Пред  ожиданием  судьбы
Провозглашеньем  приговора…
В  руках  уснувшие  цветы
Печальным  символом  декора.    250516

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668196
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.05.2016

"Тёмный дух"

**
Достойные  найдут  достойных
Притягивает  скверну  грязь
Уже  замаран  день  престольный
И  растекается  чумою  мразь
Их  тёмный  дух,  безумный  ворон
Кричит  пронзительно  и  зло:
Кто  жажды  власти  удостоен
Сюда!  –  Под  чёрное  крыло!
В  ком  пламя  крови  и  поживы
Кто  презирает  хлев  людской
Сюда!  –  Под  знамя  высшей  силы!
Не  вам  склоняться  пред  судьбой
Нет  места  чести  и  сомненьям
Смиреньем  славы  не  достичь
Лишь  прах  оставим  поколеньям!
Тлетворный  запах  от  добыч!
Надрыв  Геракла  и  Титанов
Чужд  воле  избранных  сынов
Во  имя  ль  отпрысков  баранов?
Для  блага  ль  жертвенных  глупцов?
На  вас  отметина  иная
В  вас  демоническая  месть!
Не  нас,  а  мы  их  презирая
Разрушим  храмов  жалких  лесть!
А  что  рабы?  Они  ничтожны!
Живут  и  сгинут,  как  трава
Стенанья  жертвы  безнадёжны
Одно  есть  право  –  право  зла!
Сбивалась  погань  под  знамёна
Под  крылья  чёрные  текла
Чины  продажные  в  колоннах
И  те,  кто  предали  Христа
Оравы  Янусов  двуликих
И  …  что  там,  Боже,  продолжать
Душевной  низости  калики
За  ратью  рать,  за  ратью  рать…
Живое,  мёртвое  –  едино
Коль  похоронена  душа
Лишь  греет  лампа  Аладдина
Да  тень  змеится,  от  хвоста.  230516

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667895
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.05.2016

дождь

**
"Дождь"
Промозглый  дым,  дороги  борозда
Обёртки  снов  кружатся  в  пустоту
Тягуче  плещется  вода
Даруя  утру  ночи  слепоту  
Повсюду  дождь.  Белесый  день
Уныло  пьёт  размокшие  поля
От  неба  ватного  лишь  тень
Торчат  каменьев  голых  черепа
Повсюду  грязь,  надрыв  воды
Набухших  листьев  и  тоски  осин
И  по  верблюжьи  топчутся  холмы
Среди  затопленных  окрест  низин
Ни  песнь,  ни  сон  невмоготу
И  в  хляби  стылой  не  найти  приют
Стекают  краски  по  холсту
И  бурым  месивом  в  овраг  плывут
Каскады  брызг,  сочится  пыль
Тягуче  бьёт  и  лущится  капель
Цветы,  разбитые  в  утиль
И  птичьих  грёз,  разорванная  трель
И  куст  жасмина  у  плетня
Мотает  горько  белой  головой
И  громовой  удар  шмеля
В  стекло  окна,  вощеное  свечой
Повсюду  хлябь,  сползает  тьма
Мир,  погружая  в  сон  и  наготу
Тягуче  плещется  вода
Сжимая,  разжимая  пустоту…  180516

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666904
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 19.05.2016

"Любовь в трущобах города"

**
Шорох  слов  из  телефона
Вытряхиваю  по  букве
Шипящих  падает  свора
Вяжущий  привкус  фрукта
Кислота  разъедает  пальцы
И  по  жилам  течёт  и  нервам
Кожа  моих  ладоней  -  пяльцы
Судьбою  натянуты  стервой
Линии  жизни  свив  в  перекрёстки
Выводит  любовь  и  встречи
Твой  голос  въедливее  извёстки
Зовёт,  обещая  вечер
И  ленивое  сердце  вздрогнув
В  истерике  бьётся  от  счастья
С  бутылкой,  брошенной  в  торбу
Готовый  вкусить  причастия
Спешу  в  лабиринты  улиц
И  тело  плывёт  медузой
Ты  лучшая  с  лучших  куриц
Не  будешь  моей  обузой
И  в  городе  таинства  ночи
Не  первый  я  твой,  не  последний
Все  линии  из  многоточий
Сегодня  я  только  посредник
И,  сделавши  круг  почёта
Исполню  заказ  под  прихоть
И  буду  тебе  сапожник
Ты  будешь  моя  портниха
Банальность  обычной  связи
Дешёвая  драма  века
Рождённое  нечто  с  грязи
И  жалкое,  как  калека.    180516
**

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666681
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.05.2016

"Совковому хору посвещается"

**
И  шли  толпой,  и  шли  невежды
Открыв  с  презреньем  истые  черты
Скрывая  раны  под  одеждой
От  язв,  что  натирали  хомуты
Один,  как  сотни  предыдущих
Однообразная  волна  медуз
В  угаре  яростном  ревущих  
Проклятья  песнь  –  свой  неизменный  груз
Чужая  милость  дай  свободы!
И  зрелищ  дай,  и  вволю  накорми
Прости  их  долг,  сними  заботы
Оставь  их  петь  совковые  псалмы!
Холодный  дождь,  стеченье  грязи
Гордыни,  лени  и  пустых  идей
Их  беглый  царь  при  всём  параде
Бежит  от  обворованных  детей
А  сирот  хор,  пылая  местью
Грозит  потомкам  дряблым  кулаком
Предав  достойное  бесчестью
Впитав  покорность  с  ватным  кумачом  
Глухое  рабство  ль  позабыто?
Иль  и  доныне  вечные  рабы?
Что  ищут  кормное  корыто
Что  слышат  зов  ржавеющей  трубы
Иль  от  несбыточных  желаний
Кружат  их  мысли  пылью  в  голове?
Стирая  память  от  страданий
Для  них  звезда  –  единый  свет  в  окне…
Страна,  уставшая  от  шествий
Страна,  не  ставшая  чужим  двором
Храни  тебя  от  всяких  сумасшествий
Не  будь  скотам  ни  хлевом,  ни  дворцом!    170516

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666489
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.05.2016

шлях

**
"Шлях"
У  кожного  свій  шлях  в  житті  
Хтось  служить  людям  щирим  серцем  
Хтось  у  багатстві,  як  в  смітті
Гниє,  заривши  милосердя
Слабкий  поцупить  крадькома
Хтось  перетне  межу  пороку
Скупий  не  плюне  задарма
І  скарб  свій  тягне  на  Голгофу
Мов  придорожні  ті  стовпи
Стоять  байдужі  край  дороги
Святі  несуть  чужі  хрести
Жбурляють  камені  убогі
Та  й  добігає  згодом  шлях:
Хто  до  бездонні,  хто  на  гору
Чи  у  долоні  вбитий  цвях?
Чи  тулуб,  зігнутий  в  поклоні?
Нужденним  щастя  –  мов  бальзам
Для  заздрісних  –  гірка  отрута
Відверта  людяність  не  крам
А  величчю  душі  здобута  
Кохай  нестримно  у  собі  
Кохай  без  сумніву  і  міри
Цінніше  щастя  з  боротьби  
А  не  дароване  з  невіри  
Хай  доброму  назустріч  шлях
Від  щастя  й  камінь  розквітає
А  злому  ляже  в  колючках
В  яру  глибокім  заблукає.    140516

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2016