Just Sanua

Сторінки (1/2):  « 1»

Частина 2 . Помста Бадіма.

Ми  закінчили  на  тому,  
Що  Бадімчик  наш  малий,
Подолавши  власну  втому,
Шукати  Борку  поспішив.

До  залу  швидко  поспішив
І  не  просчитався
Борка  сьогодні  там
Таки  качався

Бадім  його  побачив  і  зрадів
Про  все  швиденько  розповіів
Борис  замислився  ,  проте
Промовив  :"То  пусте.
Як  хочеш  Санту  ти  здолать,  
А  не  просто  п!зди  дать
Слухай  мене  уважненько
Та  запам'ятовуй  все  швиденько.
У  Клауса  є  страшний  секрет  -  
Відомий  лишень  йому
Коли  почуєш  ти  його
Уб'єш  ,  як  комара  отого."

На  тих  словах  Борис  устав,
Ще  трохи  біцепс  покачав,
Але  почуяв  біль  у  грудях,
І  мертвим  в  ту  ж  секунду  впав.

Бадім  до  Борки  тут  припав  
Нащупав  пульс  і  закричав  :
"Пульс  є  ,  ура,  таки  живий
А  ти  у  нас  горішок  міцний.

Борис  потроху  оклигався,  
Сказав  :  "Це  Санта  наді  мною  насміхався.
Пообіцяв  -  якщо  тобі  ще  щось  розкажу,
Швидко  в  домовину  ляжу."

Бадім  замислився  і  поняв
Так  Борці  Санта  пригрозив
Не  вбивши  ,мало,  нашого  метиса
Качка  нехилого,  того  -  Бориса.


"Ах  ти  ж  така  стара  паскуда  -  ,
Поривасто  сказав  Бадім
Ну  ти  одержиш  по  заслугам  -  
За  мене  й  Борьку  п!здюлів."

Тоді  наш  ельф  пішов  шукати
Секрет  ,  той  Санти  ,щоб  здолати
Його  й  помститись  дідугану,
Зробивши  послугу  йому.

Шукав  він  довго  -  
У  всіх  питав
Проте  все  марно  -  
Ніхто  не  знав.
Ні  про  секрет,
А  навіть  ,  часом,  і  про  Санту.

Бадім  так  довго  поневірявся
Але  був  сильним  духом  і  не  здався,
І  не  покинув  діла  того
В  очах  жага  до  помсти  горіла,  його.

Урешті-решт  малий  придумав:
Старий  .  мене  дурити  вздумав?
Піду  й  підслухаю  його  розмову
Та  ,може,  й  про  секрет  почую  нове.

Як  вирішив  ,  так  і  зробив  -  
До  Санти  швидко  поспішив
А  Клаус  в  той  момент  купався,
Співав  уголос  і  сміявся:

"Ніхто  не  знає  про  секрет  мій  :
Ніхто  мене  не  вб'є  і  не  здолає
Лиш  той  ,  який  сміливе  серце  має
Лише  під  силу  це  Бадіму,але  стій
Чи  часом  він  не  слухає  мене  ?
А  то  він  тут  усе  переверне  ."

Як  тільки  Санта  мовив  ці  слова
Бадім  наш  розсміявся:
"Тепер  відома  таємниця  ,бл*ть  ,  твоя
Ну  ,  що  ж  ,  старий,  тепер  ти  начувайся."

Схопивши  рухом  різким  посох
На  Клауса  направив  він  його
Сказав  :"Ні  з  місця  старий  лоох
А  то  і  не  згадаєш  імені  свого."

Але  я  виповню  свою  обіцянку
Готуй  своє  праве  яйце  
Буду  мучать  тебе  до  світанку
Покалічивши  твоє  лиш  тільце.

Обіцянки  дотримав  Бадімчик  -  
Покалічив  він  дурного  старця
Дістав  він  свій  великий  ножик
І  Клаус  лишився  яйця.

І  наша  історія  підходить  до  кінця  
Тепер  уже  насправді
Але  мені  нелегко  прощатися
Якщо  сказать  по  правді.

Мораль  цієї  казки  такова  :
Ким  ти  є  і  ким  ти  будеш
Проте  ніколи  не  забудеш
Про  те  ,що  зло  робити-  це  погано,
І  повернеться    воно  неждано.

Ти  роби  добро  усім
І  жити  буде  краще
І  дорослим  і  малим
І  всій  Україні  нашій.

Я  з  вами  прощаюсь
Але  ненадовго
І  на  зустріч  сподіваюсь
У  наступному  творі
Тож  будьте  здорові.!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2016


Казка для дорослих у 2 частинах. Частина 1 . Бадім - ельф-революціонер.

Північний  полюс  -  дивна  ,то  місцина
Там  Санта  Клаус  прожива  
Та  не  один  -  з  своїми  ельфами  малими
І  більш  нікого  там  нема.

Проте  наш  Клаус  ,
З  виду  такмй  добрий
Насправді  злодій  -  
Страшний  і  жорсткий.

Зарплату  ельфи  не  отримують  давно
Проте  це  і  не  дивно  -  
Санта  все  бере  собі,
І  навіть  непотрібне.

Але  я  думаю
Говорити  вже  доволі
Тож  розпочнемо  
Нашу  story.



Бадім  -  це  ельф  ,  а    Санта  -  кат,
Він  забирає  ріст  в  малят
У  світ  людей  їх  виганяє  
І  низькими  їх  лишає
Залишаючи  лиш  їм
Розуму  крихтинку
Щоб  думати  було  чим  їм  
У  скрутну  хвилинку.

Тиранія  тривала  довго
Все  ішло  своїм  шляхом
Лишившися  росту  сврого  надовго
Ельф  у  світ  людей  рушав
Та  але  зявився  Бадік,
Ріст  віддавати  він  не  забажав-
Він  утік,але  ненадовго  -  Санта  наздогнав  
І  жорстоко  покарав.
Він  промовив  :  "За  твою  непокору
запру  тебе  я  в  темну  комору."
Там  темно,  холодно  ,
а  ще  і  буде  голодно-
Ні  крихти  хліба  не  дам.
Запру  тебе  на  тиждень  там.

Санта  обіцянку  свою  стримав-
Без  їжі  неділю  Бадіма  протримав.

Але  не  зламав  він  цим  дух  бунтаря
Бадім  був  ще  змалку  невгамонним  малям  -  
Із  3х  років  він  вчив  карате
ДЛя  нього  з  дитинства  бій  -  це  святе.
Тож  після  комори  він  вийшов  без  сил
Лиш  тільки  поїсти  ,у  всіх  він  просив

Отримавши  їжу  -  наївся  удосталь
Опісля  до  залу  пішов  він  удосвіт
До  самого  вечора  там  він  займався
Але  результату  досяг  -  накачався,

Наступного  дня  прийшов  він  до  Санти  ,
Із  другом  Петром  -  його  секундантом
На  чесний  двобій  він  Клауса  кликав
Проте  старий  дід,  тільки  щось  промугикав.
А  потім  ні  з  того  ,  ні  з  сього  сказав  :  
Я  б  з  радістю  ще  раз  тебе  покарав
Проте  я  до  цього  не  маю  охоти  
І  зараз  в  самого  по  горло  роботи
Іди  собі  з  миром  і  далі  працюй,
Сиди  ти  тихенько  і  не  гарцюй...

Але  Бадім  наш  не  вгавав
Підбіг  до  Санти  і  сказав:  
"На  бій  не  прийдеш  -  дам  п!зди,
Лишу  тебе  без  бороди"

На  це  наш  Клаус  лиш  промовив  :
"Зараз  краще  я  б  поспав
Про  дурне  не  розмовляв,
Проте  вивів  ти  мене
І  тобі  це  не  мене."

Тільки  Санта  це  сказав,
Як  ельф  малий  додолу  впав
Лишвшись  росту  і  здоров'я
Бадім  лишень  без  сил    промовив:
"Пожалкуєш  ти  про  це
Відірву  тобі  яйце,
Моя  помста  буде  скоро  
Я  прийду  не  сам  ,  а  з  Борьой
Як  не  сам  ,  то  з  Борьокой  вдвох
Наб'єм  тебе  ,  старий  ти  лох."

На  ноті  гордій  цій,  високій
Бадім  малий  наш,  косоокий
Пішов  на  пошуки  Бориса  -
Качка  здорового,  метиса.
Який  малого  виручав
Завжди  йому  допомагав,

Ось  тут  прийшли  ми  і  до  того,
Що  наша  розповідь  підходить  до  кінця,
Але  ви  не  кричіть  на  автора  дурного,
Це  не  кінець  ,це  тільки  почання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2016