still alive @

Сторінки (1/4):  « 1»

Как низко падают мужчины…

Как  низко  падают  мужчины,
В  глазах  возлюбленных  своих.
Для  них  важнее  их  машины  ,
И  мелочи  проблем  иных.
Как  мелочно  преподнимают,  Красоты  девушки  своей.
 Чужие  взгляды  обнимают,
А  дома  выпишут  плетей.
Как  гордо  й  слепо  заявляют,  Какие  права  выполнять.
Ну  иль  они  не  понимают  ,
Что  с  девочкой  нельзя  вот  так.
Как  мерзко  слышать  понимая,
Что  мужики  уже  не  те.
Кагда  и  любят  намекая,
Что   блядствуют  на  стороне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635804
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.01.2016


…Зваблива насолода…

На  плечі  ніжно  опустилось,  Волосся  кольору  очей,
Яскравим  солодом  обвилось,
Для  темних  і  палких  ночей.

Вуста  тендітні,  хоч  й  гарячі,
Вони  красиві  й  неземні,
Думки  приходять  не  дитячі,
А  сни  та  мрії  потайні.

Хода  граційна,  голос  хмільний,
Мережево  розкуте   тіло  покрива,
П'янить  той  погляд,  хоч  і  мимовільний,
Та  лише  рівно  стан  стрункий  трима.

Для  дами  головним  є  насолода,
Все  інше  не  потрібне  й  за  дарма,
Для  неї  це  найбільша  нагорода,
А  кращого  за  сказане  уже  давно  нема  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635800
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.01.2016


Желание…

Сойти  с  ума  осталось  лишь.
В  реальной  жизни  без  сознания.
Хочу  увидеть  как  ты  спишь.
Услишать  тихое  дыхание.

В  глаза  взгляну  -  ты  отвернись,
Чтоб  не  увидел  как  пылаю  я.
А  потом  нежно  прикоснись.
И  станет  робкою  душа  моя.

Я  буду  манией  твоей  .
Чертовски  озабоченною  тенью.
От  темных  и  седых  ночей.
Останусь  навсегда  под  впечатленьем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635617
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 13.01.2016


Нажаль…

А  вітер  все  сильніше  дме,
Не  хочеться  так  жити.
Склонюсь  на  землю,  сонце  де?
Й  приляжу  відпочити.

Молюсь  за  рідних  ,  за  любов.
Та  тільки  це  даремно.
На  серці  камінь  всеодно.
Та  поки  будем  чемні.

Коли  закінчиться  війна,
Та  спокій  прийде  в  хату?
Коли  із  фронту  чепурні,
Повернуться  всі  тата?

Мовляли,  що  колись  було,
Зелене  поле  й  жито.
Ви  подивіться,  де  воно?
Слізьми  тільки  омите

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2016