Шарий

Сторінки (1/11):  « 1»

Весна

Весна!
Траву  шовкову  розстеляє,
Вишневим  цвітом  осипає,
Любов"ю  серце  огортає,-

Весна!
Шепоче  вітер-теплий,ніжний,-
Новим  життям  струмує-сильний!
Грозу  засватає-він  вільний,-

Весна!
Дівчатко  проліски  збирає...
Щось  тихо  в  мріях  промовляє
І  на  хлопчину  поглядає,-

Весна!
Гуляє  птаство  та  щебече...
Душа  буяє,  пісню  кличе...
Нам  доброти  й  любові  зичить

Весна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016


Зима в весну…

Зима  в  весну  вливається  струмком,
Збігає  холод  венами  в  долину...
Парує  нива,дихає  теплом,
Береза-китичка-квітча  чуприну!



Очима  плесо  з  лугу  вигляда!
Відкрили  вії  старі  очерети,
Весняний  гомін  щебетом  гука...
Поляни-сцени-ставлять  оперети!



І  чую  голос  рідної  землі,
Важку  ходу  плугів  по  перелогах.
Шепоче  вітер  радісно  мені,
Та  у  душі  шкребе  зими  тривога!


Чергова  осінь  з  літа  вигляда,
Які  б  сади  в  душі  не  розквітали!
Змиває  цвіт  весняна  теплота...
Вітрами  зелень-косу  розплітає!


Та  не  журись!  Живи,  весна  в  весні!
Природа  зве-курличе  до  любові...
Знайди,шукай,віддай  себе  мені!
Та  поєднай  сьогодні  наші  долі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016


Коханій

Твоя  ніжність  для  мене-цей  вечір...
Мов  лілею,впадаю  до  рук...
Обнімаю,тримаю  за  плечі
І  вливаю  поріднений  дух...
У  мільйонах  святих  почуттів
Поєднаю  в  тобі  свою  думку
Я  душею  відчую  твій  спів,
Твоє  серце  і  потяг  в  цілунку!
Переллється  любов  у  життя,
Озоветься  то  криком,то  сміхом,
До  грудей  ти  притиснеш  дитя-
І  не  буде  кохання  це  гріхом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016


Сон

Очі  дивляться,думи  журяться...
Ніч  завісою,пелена...
Спи  коханая,-через  річеньку
Полечу...в  душі  два  крила.
І  зайду,як  пан...обніму,візьму!
Мені  радісно...Понесу...
Злиток  ніжності,-цінність  золота
Всьому  світові  покажу!
Подивися  світ-найдорожчий  скарб
На  руках  моїх  і  в  душі!
Мов  свободою  захмеліє  раб
Так  кохаюся  й  уві  сні.
Хай  оманою  чи  виставою
Буде  п'єси  цієї  тінь
Снами-думами  обручаюся
Милуй,Господи,нас.Амінь!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016


Ікона

Осяяне  святістю...ликом  ікони
Чоло  зоряне...зірочкові  очі,
Сяйвом  місячним...навіть  брови...
Промінять  іскорки  з  глибини  ночі
Вранішнім  світлом  сонця,що  сходить
Гляне  ясністю  на  твій  погляд,
Карооко  щиро  за  мною  водить...
Мов  за  думкою  Божий  погляд!
Молитовно  звертаюсь,  вглядаючись  в  образ,
Що  на  покуті  душі  молодіє,
Карою  не  каюсь,  обожнюю  вголос,-
Душа  і  серце  тебе  воліє!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016


У бажаннях…

У  бажаннях  тисяч  віків
Не  знайти  і  краплини  сили...
Що  цінніше  добра  душі?
Велетенські  кохання  крила...


У  обіймах  тисяч  подій
Не  знайти  нам  такої  миті:
Що  важливіше  від  надій?
Наші  душі,  в  єдину  злиті...


Міріади  вселенських  зір!
Не  зігріють  тепліше  серце...
Що  в  обіймах  твоїх  світів
Жде  подібність-шука  озерце...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016


1933-й

                                                                                       1

Поле...Пустка,
Степ  широкий!
Понад  яром  жінка  йде...
Хустка,валянки,торбина,
У  візочку  щось  везе...
...Взяли  батька  на  машину,
Дітки  пухлі-ледь  живі
Чоловіка  у  ряднині  закопала  на  горі.
-Ось  у  город  доберуся,
Біля  серця  дукачі
Ох,звеніли  на  весіллі,
Танцювали  на  гуді...
Танцювали,вигравали,
Дурацюгам  рай  іде
Землю  дурно  роздавали:
Дармове-то  чортове!
Хрест  звалили  на  церковці,
Клуб,гармошка-нам  балет!
В  бубон  грали  вечорниці
Чорт,парторг  та  культпросвєт!
П'  янделиги  всіх  зігнали,
Злидні  всі  в  більшовики.
У  комуни  позганяли
Брать,давить  всі  мастаки...

                                                                                   2.

Не  дійду  і  ноги  терпнуть,
Діти,дочечко,сини
Не  прийдеться  вам  доносить
Батька  нові  чобітки.
Повизу  їх    і  свитину
Дідів-батьківський  кожух,
Буде  сала-  чверть,хлібина
Та  макухи  цілий  круг!
Пронесе  чекіста  мимо
Не  відніме    не  здере...
Де  б  знайти  йому  чарчину?
Товбратва  усе  проп'є!

                                                                                                         
                                                                                       3.

Місто...Вигоном  толкучка.
Люди  чормі...мов  мерці!
У  кашкетах,-цим-получка:
Вивертайте  гаманці!
Обміняла,-є  хлібина,
І  сальця  таки  ж  шматок...
Побіжу,  моя  дитина  
Жде  хоч  крихітки  у  рот!


                                                                                         4.

Причвалала...ноги  в  попіл
Стерла  все...А  в  хаті  тиш,
Нема  діток-гляну  докіл...
Де  ж  поділись?..Та  знайшлись...
Коло  ставу...
                       Глину  їли....
                                         Полягали...Тихо...Сплять.
                       Так  горбочками  й  заклякли,
                         Як  добрались  воду  брать...
Впала...Встала...
                         Не  кричала...
Попід  тином  тихо  йшла...
                         В  сімдесятих...
                                           Хліб  і  масло  дітям  в  клуночку
                                           Несла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643042
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2016


Єдиній любові…

Єдиній  любові,до  горя,до  болю...
Всі  радості  волі-з  життям  враз  віддам,
Мов  ясен  у  полі...під  бурею  долі!
Стоятиме  крицею  вірності  храм!
Як  хвиля  долоні,огорнуть  в  полоні...
Душі  твоїй  крила  розправлять-лети!
Холоднії  зорі,-погаснуть  відколи,
Та  сонця  надія  зійде  до  мети!
Можливо  остання-  для  щастя  світання,
Це  буде  хвилина,-все,Боже  прости...
Про  ніжне  кохання...та  пізнє  зізнання...
Їй  правдоньку  в  душу,-добром  засвіти!
Сповідай  у  слові,сповідай  у  долі,
Сповідай  у  ділі,-на  суд  запроси!
Мов  схиму  приймаю,кохати...кохаю!
А  серце,а  серце  собі  забери!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016


Хліб поцілую…

Хліб  поцілую,
Завдячу  богу  і  твоїм  рукам,
Мій  дорогий,мій  рідний  хліборобе...
Честь  віддам...
Які  поклони  нам  тобі  відбити,
Чим  відповісти,як  заплатити
За  те,що  ти  подарував?
Здоров"я,душу,сили
У  колос  вижав  до  краплини
І  в  землю  ліг,щоб  знову  дати  сили
Новим  росткам!
Степи,поля,долини...
Спасибі,Люди...Скрізь  по  Україні
Мов  мурашки,-щоденно,щогодини,
Через  роботу,руки,мозолі...
Бують  хлібом  щастя  на  землі,
На  нашій  милій,добрій  стороні,
На  Україні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642729
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2016


День соборності

Юні  обличчя  розтріляних  Крут!
Дитячі  сльози  вирізаного  Батурина!
Старість  не  здатна  розгледіти  путь...
Що  за  майбутніми  роками-дорогами!


Їй  не  дано  злетіти  орлом,
А  лиш  по  узбіччю  вороном...
Пора  зрозуміть,куди  женуть!
Не  те  небо,що  видно  з  погреба!


Воля!Вола-ярмо  гладить!
Воля  для  воликів-смерть!
Лев  вироста  в  тенетах-
На  волі  згибіє  вщент!


В  сім"ї  раба  народиться  раб,
Навіть  отримавши  волю...
Він  помира  рабом
Своєї  рабської  долі...



Свободи  не  навчать  у  школі
Цього  не  візьмеш  до  серця,
Коли  їм  нагайка  і  клітка.-
Колиска  добротна  імперська...



А  воля  для  них-сліпорід!
Свобода-гаряча  пустеля...
Правда-лиш  пустоцвіт...
Брехня-нездоланна  скеля!



Бідує  майбутнє-залежне  від  старості,
Якщо  єство  слизьке...
Воля  дана  обраним,що  у  ряду  борців!
Старості  прощено!Воля  Божа  на  все!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2016


Степ

Розлігся  степ  ...
У  голови  він  підіклав  могилу,
Жупан  просторий  трав  розкинув,
Китайку  постелив  з  мережкою  доріг
І  річка,  очерети  біля  ніг.
Розлігся  степ...
І  видно  нам  його  широкі  груди,
Що  дихають,-парує  степ,живе!
І  журавлів  ключі  його  не  будять,
Він  соловейка  у  весні  все  жде!
Розлігся  степ...
І  сон  його  охороня  сторожа
З  усіх  боків-ліси!
Їм  рідний  степ,вони  його  брати
По  матері-землі!
Черпають  з  неї  силу!
Буя  життя  в  його  могутнім  тілі!
Козацька  сила  віллється  синам,
Що  не  дадуть  його  заполонити.
Не  віддадуть  у  рабство  рідні  діти...
На  волі  щастя  світить  козакам.
Розлігся  степ!
Прабатько  наш  великий!
Йому  у  дяку  край  наш  ситий!
Рясніє  нива-жито  молоде.
Пашниця  буде,доки  степ  живе!

                                                                               2012                                                                                                        

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641694
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2016