| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
Це все, ніби сон. Я не можу ніяк зупинитись.
Море. Навіть не море, а чорний німий океан.
Я так хочу навіки у серці твоєму втопитись.
Мені байдуже навіть, що дихати важко там.
Я не вмію плавати. Я ніколи не вміла плавати.
Та з тобою можу вчитись хоч кожного дня.
Я з тобою готова і раєм, і пеклом марити.
Бо я більше ні з ким не буваю настільки жива.
Це погубить. Це згубить. Я бачу - мене це калічить.
Я не хочу нічого. Нікого. А тільки одного тебе.
Ранок сходить на день, вечір падає ніччю,
Але те, що твоє, видно, зовсім не було моє.
10.03.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016
Ти - не той. Я - не та. І нізвідки чекати пробачення.
Наче шум хвиль морських заглушив мої мрії та сни.
І тепер вже нічого такого не матиме значення,
Як той погляд, що вбив. Воскресив. І втопив.
Я ніколи тобі не розкажу, як гірко я плакала.
Засинала, й ім'я застигало твоє на вустах.
Не важливо, чи було тобі аж настільки однаково.
А важливо, що суть до пекучого болю проста.
Я не хочу ні ранків, ні свят, ні міцного вина.
Моя радість - лиш ти. І я ніби тобою проклята.
Вени коляться склом. Я забути про все не змогла.
Я була кілька тижнів Ілюзорна Шалено багата.
10.03.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016
Я знаю, ти тепер також не любиш неділі.
І гаджети замінюють тобі мої доторки.
І онлайн-чати замінюють обійми.
І гучна музика заглушує чужі кроки.
Ти також, як я, хочеш втопитись в роботі,
Щоб ні берега, ані знайомих моментів.
Від реальності бігти до третьої ночі.
І всі спогади в клоччя роздерти.
..а сьогодні маленька, ледь виразна дата:
Ти рік тому за руку тримав, як свою.
Я неділі не люблю, і жодного свята!
Ну для чого ж ти в душу стукав мою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650250
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.03.2016
А я вже не зможу відкритись нікому
Ти глянь на мою душевну втому
Ти глянь мені в очі.
А я після тебе нікому не вірю
А я вже про тебе тепер не мрію
І зовсім пустими стали ночі.
І знову життя починай спочатку
І знову на серце приклеюй латку
Хіба люди тільки для болю живуть?
Я так хотіла тебе обійняти
І що тепер, просто вже не зважати?
А очі мене так видають..
Я була вдячна за тебе долі
Розчарувань було аж вдоволі
Та про такого тільки мріяти!
Я так старалась, що було сили
З тобою точно безмежно щаслива..
Якщо не тобі, то кому тепер вірити?
13.04.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016
Чуєш, якби ти міг
відчувати на відстані
Чуєш, ти попік би собі шкіру
Від мого серця,
що ранами різаними
І стукотом не в такт озветься.
Знаєш, я впустила тебе у легені
Я дихаю кожен ранок тобою.
Душа вже замерзла. І зараз в неї
Двобої. Двобої. Двобої.
Та як же забути? Та як збайдужіти?
Бо в твоїх очах лиш єдине-одне.
Тобі б роздягнути. Але не зігріти.
Тобі б обійняти. Та це вже не те.
А я біля тебе. Весь час біля тебе.
Ти тільки в думках. Божевільне життя.
Збігала я вниз, і тікала до тебе.
Ти був, як ніхто – ідеал.
Ти був, як вино – терпке і жагуче.
Тікає земля з-під моїх босих ніг.
До тебе я бігла, бо ти –
неминучий.
Далекий,
п’янкий і, вже точно,
не мій.
09.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647552
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.02.2016
Ти знаєш, все нормально.
Вона казала, ти можеш летіти:
Там смужка одна, будь щасливий, коханий -
Тобі залишається тільки радіти.
Там смужка одна – і на серці спокійно,
І легко сміятись і бачити сни.
Я вже відійшла. Я вже дихаю рівно.
Це ніби тягар на душі не нести.
Ти можеш на Схід і ти можеш на Захід,
В Китай, на Кариби, та хоч в Сен-Тропе.
Ти можеш на місці лишитися навіть.
Цікаво, в тобі щось людське ще живе?
Хай вибачить Бог: я тобі не пробачу.
Ти зник. Ти пішов. І тобі все одно.
Я вперше тепер за тобою не плачу.
Та згадую з болем на серці знов.
Ненавидіти – гріх. Та я можу лиш так.
Чи любити до смерті? Я ж за тебе помру.
Може, ти по житті просто лиш одинак?
Без питань я ввірвалася в душу твою?
Забувай. Утікай. Як вогню, ти злякався,
Що сім’я, що дитина порушить баланс
Ідеального світу. І ти не спитався,
Що так сильно і довго єднало двох нас.
12.15.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647551
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.02.2016
хочеш, я до світанку
буду солодким голосом
про всі свої забаганки
розповідати неголосно?
хочеш, зірвусь о дванадцятій
вдягну на себе нічого
сяду в таксі - чари знаєш ці..
й в тебе опинюсь вдома?
хочеш - пахучими веснами
хочеш - міцною кавою
вмерла в тобі і воскресла я
снігом була, стала лавою..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646562
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.02.2016
Як же видають минуле запахи!
Ці солодкі. Теплі. Ці терпкі.
Ніби, що було, за чуба злапали,
Ніби босоніж по вранішній росі.
...усміхнешся тихо й таємниче:
десь за рогом зацвіта жасмин.
Й наче знову в подорож покличе
По слідах закинутих стежин.
Вечір якось дуже особливо пахне,
І щемить, щемить моя душа.
За фіалками, чи, може, виноградом.
Тим, що заплітався у дворах.
Але серпень має особливий,
Не усім відчутний аромат.
Він моєму серцю такий милий,
І дорожчий, певно, у сто крат.
Знову повертає в ті хвилини,
Що тоді я називала Рай.
Там ти обіцяв: я не покину.
А за місяць шепотів- прощай.
07.08.12.
p.s.із мого попереднього профілю (http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8847
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016
Творчі люди все відчувають гостріше:
Те, що тебе запекло,
мене може вбити
пізніше..
Це не нудьга. Не сум. Не біль і не сльоза.
Не мармурові стіни. Не бетон і прірва.
Це просто відчай. Та, чорт забирай,
Він що, отак і буде в душі вічно?
Яка мета? Який там оптимізм?
Чекати ранку - лиш одна надія.
Заходить сонце, й в душу переліз
Той вітер, що мої руйнує мрії.
Коли нема мети, задля якої
Вставати з ліжка варто кожен раз.
Коли, як дежа вю, все знову й знову..
А час? Він так летить, невпинний час!
І сміх дітей на вулиці, як комом,
І аромат наспілої весни.
Налий мені сьогодні коли з ромом,
З гачка, що зачепилась, відпусти.
17.02.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646245
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.02.2016
Ти не мав абсолютно жодного права
Лізти в душу. Ховатись в думках.
Я у тебе свободи твоєї не крала.
І мені це не було на "ах, просто так".
Ти не мав абсолютно жодного права
Прикидатись уважним. Питати про сни.
Я тоді розцвіла. Але навіть не знала,
Що для мене ти завжди будеш чужим.
Ти без дозволу серце моє понівечив.
Я ж тобі цілий Всесвіт свій віддала.
Доведеться колись усвідомити дещо:
За добро платиш злом? - Це не сходить дарма.
17.02.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646239
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.02.2016
Та ти мені вже комом став
Великим в горлі.
Я віддаю тебе вітрам,
Я знов на волі.
І шию ти мені стиснув,
Ковтнути важко.
Тепер сама я містом йду -
Не стане краще.
А ти у серці і в душі
Печеш глибоко.
Ідуть хвилини мовчазні,
Ледь чутні кроки.
Для тебе я - звичайна річ.
Як та коханка.
Я знов цілу не спала ніч.
Чекала ранку.
Бо ти там щось наобіцяв,
Чергові ве́сни.
Чекала я. Ти - не чекав.
Та будь вже чесним!
21.02.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2016
Про те, що найбільше пече
Ніколи не пишуть вірші́в.
Ніколи. Нікому. Ніде.
Ніхто щоб не зрозумів.
Всі мантри безсонних ночей
Повторюєш, як Отче Наш:
Все Добре. Прийде́ новий день.
І завтра свій біль віддаш.
Про ту, яка трохи твоя.
Про те, що глибоко в душі
Надія ще майже жива, -
Ніколи не пишуть віршів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646000
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2016
Різдво без тебе. Без тебе Різдво.
А так вже звично додому їхати.
І так вже звично, що замело
Дорогу, вікна і під'їзди.
В Різдво без тебе так дивно бути.
Не шукати за містом мережі.
Твій голос заспаний в трубці не чути,
За ранок весь додзвонившись нарешті.
Не бігти в крамницю за чимось смачненьким,
Під пледом до третьої фільм не дивитись,
І, зранку, розплющивши очі легенько,
Гадати, що може тобі зараз снитись.
Оцього тепла. Вечері на двох.
Отих невеликих промінчиків світла
Мені так бракує. Хай вибачить Бог.
Бракує душі, що була вже, як рідна.
07.01.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016
Сто разів упасти - не ганьба.
Ганьба - один раз не піднятись.
(Ф. де Лярошфуко)
Сто раз впасти - не ганьба.
Ганьба - не піднятись.
Коли навіть слів нема,
Ти не смій здаватись.
Обірвали, обітнули,
Обламали крила?
Виростуть нові тобі.
Знову буде сила.
Як в душі гірка пітьма,
Варто пам'ятати:
Сто раз впасти - не ганьба.
Головне - вставати!
03.01.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644901
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2016
Душа складала свій екзамен.
І, незважаючи на те,
Тобі я мило посміхалась.
Немов для мене все - пусте.
Немов мені - лише сьогодні.
Лише перечекати ніч.
В очах твоїх - моря порожні.
В очах моїх - мільйони сліз.
Це не шантаж і не лукавство.
Це не розбавлена вода.
Це те, чого ти дочекався,
Коли мене вже не чекав.
Душа складала свій екзамен,
І запитала: "Будеш чай?".
Клубок у горлі я ковтала,
З пустих надій, гірких образ.
Мене ж врятує тільки кава -
Міцна, гаряча і терпка.
Я витримаю цей екзамен -
Моя душа вже не крихка.
17.02.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Дощ твою душу пропалює з ночі.
Холодні краплини по склу стукотять.
Ти спати не можеш. Ти спати не хочеш.
А він де гуляє? Не скаже і так.
Сьогодні одна, а завтра - вже інша.
А ще через тиждень - якась там нова.
Ах, його, певно, цікавить найбільше,
Що ти кожну ніч помирала у снах.
Так страшно - віддати комусь своє тіло,
І душу, і серце, і розум, й думки.
І більше не мати до нього довіри.
І знати, що були брехнею роки.
Цей дощ - наче спомин холодного болю.
В домівку мою ти не стукай тепер.
Я знову ламати себе не дозволю.
Ти й так оцю душу на клапті роздер.
_
Пам'ятаєш, складала нам плани весна,
Питався: "А сукню вже вибираєш?"
Ти казав, що міцною буде сім'я.
Сьогодні новій ти це розповідаєш?
15.02.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
Знаєш, що я тобі скажу? –
Ти мене не зламаєш.
Ти мене не підкориш.
Ти повноважень не маєш.
В тебе велике «его».
В тебе маленьке серце.
В тобі все людське померло.
У тебе душа подерта.
Забув ти таку дрібницю –
Вернеться все бумерангом,
Як кожна людина ница
По серці рубає задарма.
Своє ти колись дістанеш
За всі розтрощені мрії.
Мене ти колись згадаєш,
Як іншу в обіймах зігрієш.
Тоді зрозумієш єдине:
Не вчіпиш на серце лату.
За все, що брехав донині
Чекає тебе розплата.
За кожен той біль і сльози.
За кожну ніч самотню.
За те, що казав, що єдина
І жити без мене не можеш.
Ти дуже себе цінуєш,
А інші всі – нижчі рангом.
Насправді ж це ти гріш вартуєш –
Вернеться тобі бумерангом.
11.15.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016
Я знову наївно шукаю твій берег.
Людина людині – море.
Ковтаю солоні хвилі, як вперше.
Хтось плавати вміє. Хтось тоне.
Мене розриває. Мене підіймає.
Мене опускає на дно.
А я там вже була. Чекай, я все знаю.
Я знаю: тобі все одно.
Ковтнути клубок. Загорнутися в ковдру.
Чекати холодних дощів.
І так, наче ми незнайомі зроду.
Ти точно цього хотів?
Ми різні в одному: ти любиш тишу.
Ти звик до самотніх ночей.
А я це ненавиджу. З відчаєм пишу:
Я хочу до твоїх очей.
11.15.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016
Напиши, де той сенс.
Я настільки від всього втомилась,
Що тримаюсь за тебе, як за той рятувальний жилет.
Напиши, де ти є.
Всі думки сірим попелом вкрились
І вичавлюю з крові я кожен проклятий куплет.
Я для тебе ніхто.
Я ніколи тебе не тримала,
То все море моє з берегів забирало скарби.
Те, що в серці жило,
Те, що там кожну ніч помирало -
Я раділа. А зранку йому шепотів хтось "живи".
Воно далі жило.
Ми сміялись. І навіть нікого не гріли.
Ну ковтнути клубок. Ну буває. Та ми ж не в раю.
Так нестерпно пекло.
Але потім я все зрозуміла:
Кожен раз, як топилась, тримав ти мене на плаву.
11.02.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
Від таких, як ти
марно чекати ніжності,
І пориви не варто свої для таких берегти.
Я можу до смерті клястися тобі у вірності,
Та комедія в тому, що цього ти не просив.
Від таких треба бігти. Тікати за обрій Землі.
І ніколи. Ніколи таким не дзвонити.
Чи хтось вмер. Чи весілля. Весна і летять журавлі.
Кінець світу. Чи просто не хочеться жити.
Я що далі, то більше. Сильніше. Вщент. До кінця.
Та на друзки. На спечене чорне каміння.
Я, напевно, лише із причини тієї жива,
Що ні разу не згасла. А лиш безупину горіла.
14.02.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
Ти мені розказуй, як живеш
Як панує тиша поміж нами.
Бо думки мої завжди без меж
Водоспадом падають ночами.
Очі вже не бачать, що і як.
Серце щось наївно шепотіло.
Знаю, я для тебе просто так.
Це не ти хотів, хотіло тіло.
Забирай востаннє: я прийду.
Знаю, що погана це ідея.
Знаєш, посміхнуся і піду.
Я немов троянда серед терня.
Ти роби, що хочеш, і мовчи -
Знаю, це завжди в твоєму стилі.
Пересохло в горлі, дай води.
В мене вже боротись бракне сили.
Я забуду в тебе випадково
Все, що відчувала, весь вогонь.
Головне, щоб не вернулась знову
До твоїх ще лагідних долонь.
05.02.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016
Я з тих, що спати не дасть спокійно,
Я з тих, хто не може сміятись в обличчя,
Я з тих, біля кого не дихають рівно-
Мені ні розпуста, ні скромність не личить.
Я з тих, що під ребрами, там, міцно-міцно,
І в кожному сні з нереальним вогнем.
Я з тих, хто завжди обійматиме ніжно
Із навіть уввігнаним в серце ножем.
Я з тих, кого бачиш у всіх перехожих.
Підкосяться ноги. Сповільниться крок.
І ти вже не зможеш, і ти вже не схочеш
Нічиїх обіймів, нічиїх зірок.
Я з тих, що доводять до приступів люті,
А потім дарують політ і екстаз,
І знову краплями меду в грудях,
Полином гірким кожен раз.
Я з тих, що любитимуть аж до останку,
Я з тих, кому всі таємниці вночі
Без масок, брехні і прикраси розкажуть.
А потім залишать напам'ять дощі.
_____
Я з тих, що в душі. І кого пам'ятають.
Якби ж бути з тих, кого не відпускають.
12.01.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016