| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Я так люблю своє село,
Я так люблю свій рідний край.
До ніг йому я упаду,
Вклонюся низько я степам.
І побіжу у поле я,
Де сонце світить ясно в небі,
І пташка голосно співа
Десь там під хмарами літа.
Цвітуть там квіти:маки і волошки,
І усміхаються до сонця трави.
Все умивається прозорою росою,
І прокидається аж дуже, дуже рано.
Берізка тут росте десь на узліссі,
І конюх коней випаса у лузі.
Усе тут рідне і привітне серцю.
Усе так гріє мою рідну душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645527
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.02.2016
Нас з тобою вже нічого не зв'язує
Так обоє з тобою ми вирішили.
Та чомусь ще спливають у пам'яті,
Дні які ми з тобою покинули.
Намагаюсь усе це забути я,
Та і ти певно теж намагаєшся.
І чому досі ще не придумали
Ліки, що залишають без пам'яті.
Сподіваюсь ми скоро зустрінемось,
Але так ненароком на вулиці.
І пройдемо один попри одного,
Та у кожного буде на думці щось.
І піде кожен з нас в свою сторону,
І спливуть усі кадри у пам'яті.
Не подавши ні звуку, ні погляду
Загубившись назавжди у натовпі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016
Не знаю я чого живу,
Не знаю сенс свого буття.
Мабуть, я просто полюблю
І відлечу у вир життя.
І пташкою я полечу
У синє небо за далекі гори,
З бистрі ріки і шумні ліси,
За світле сонце і дощі прозорі.
І полечу немов у казку я,
Де квітне сад, хлюпочеться водиця,
Де пахне свіжоскошена трава,
І усміхається до сонечка роса.
Але усе так швидко це скінчилось,
Ніби й ніколи й не було.
Прощалася зі сном навічно,
Й уже збиралася в кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645185
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.02.2016
На світі же так радісно було,
Дерева й квіти все цвіло,
І літом золотилось жито в полі,
Вода безжурно билась в джерело.
І все це зникло одночасно,
Ніби ніколи й не було.
Тут промайнулася завчасно
Лиха біда зайшовши у село.
А це була війна,така страшна й кривава.
Це була гостя зла,ніхто не ждав її.
Забрала та війна усе, що мала
Людина десь на тій святій землі.
Та погибали тисячі й мільйони,
За кровну, рідну матінку свою.
І проливали кров свою солдати,
Від рук фашистів у бою.
П'ять літ усе оце тягнулось,
Поразки та невдачі були в нас.
Та ми здобули перемогу,
І привітайте тепер нас.
Й вітаємо ми ветеранів,
Щорічно в цей знаменний день,
І до вогню кладем тюльпани,
Й співаєм радісних пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645183
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.02.2016
В сьогоднішньому світі люди досить злі.
Ніхто не помічає, що ти на самоті.
Ніхто в скрутну хвилину тобі не дасть руки,
Як символ допомоги, щоб витягти з біди.
У кожного проблеми та і своя сім'я,
Нікому нема діла вже до твого життя.
Ніхто не випромінює чудових почуттів,
Які там почуття, якщо нема душі.
Коли ти допоможеш, пробачиш, покохаєш,
Ти зрозумієш сенс добра і співчуття.
Може в своєму серці ти душу відкопаєш.
І може цим комусь врятуєш ти життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2016
Пройшло уже не мало днів,
Як розійшлися ми з тобою.
Та в серці досі ниє біль
І я сумую за тобою.
Але ти не подумай, я не хочу
Усе те повернути, як було.
Та і забути я не можу,
Хоч часу трішки і пройшло.
Усі говорять час лікує,
А я на жаль так не вважаю.
Лиш просто розум забуває,
Кого так віддано кохає.
Він забувати просто мусить,
Бо вже немає тебе поруч.
І не згадаю вже тебе я,
Десь в зовсім незнайомім колі.
Так, час іде і все минає
І біль, і смуток, і безсилля.
Але ніколи не минеться
Кохання, що живе у жилах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016
Це був буденний, тихий ранок
Весна на вулиці цвіла,
Дружина поралась на кухні
Бурмочучи такі слова:
"Ти знов якийсь такий сумний,
Про що ти думаєш постійно,
Коли не гляну ти все злий
Мені так жити вже набридло".
А в голові лише одне
Лист,що прийшов мені ще вчора,
Що би зібрались знову всі,
У дружнім і знайомім колі.
І тут згадалося кохання
О тих студентських ще років.
Прийшло запрошення йому
На зустріч всіх випускників.
Вона була неначе сонце
Усміхнена,привітна,щира.
Вона була, як та троянда
Розумна, добра та красива.
Я не забув ті ніжні губи
І поцілунки до світання.
І теплі, милі,ніжні руки
Що пестили мене до рання.
Але закінчилось усе це,
Бо зрадив я її тоді.
І одружившися на іншій
Поставив хрест в ї душі.
Вона благала і кричала:
"Вернись, тобі пробачу все
Ти все одно прийдеш, я знаю
Чекатиму весь вік тебе".
І ось прасую свій костюм
Дружина, як завжди бурмоче
Купую квіти і іду
Я в ресторан на зустріч.
Заходжу, наших трішки є
Всі такі мужні, статні
Шукаю поглядом її,
Та все це мабуть марно.
І ось відкрились двері - йде
Всіх подив переповнив.
Я піднімаю очі й тут
Вона заходить скромно.
Сиділи всі ми, розмовляли,
А в мене серце стукотить.
А може щось спитати в неї,
Та ні мовчатиму я у цю мить.
Та тут вона сама підходить,
Питає:"Як твоє життя,
Як там дружина поживає,
Чому дітей досі нема".
А я у відповідь говорю:
"Яке життя, про що йде мова,
Про щастя взагалі мовчу,
Дітей я просто не люблю".
-А ти сама живеш щасливо?
-Дітей багато народила?
-Роботу гарну, ти здобула?
-Про чоловіка не забула?
-Живу не зовсім я щасливо,
-Дітей я ще не народила,
-Роботу я таки здобула,
-Про тебе лиш я не забула.
І зрозумів тепер, сьогодні
Без неї я не проживу,
-Я 10 років поспіль думав
Лише тобою я живу.
-І я жила тобою всі ці
Роки бездарні і сумні.
-Кладемо край усім стражданням,
І заживемо від душі.
Зажили ми з тих пір щасливо,
В нас було троє діточок.
Життя щасливо ми прожили
Онуків водимо в садок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Чому цей світ такий лихий?
Чому все так, а не інакше?
Чому не можу бути з ним,
В хвилини суму і нещастя?
Всі люди стали наче злі,
Лиш хочуть твоїх сліз і бою.
І дійсно боляче тоді
Коли немає вірних тобі.
Я всіх люблю, всіх поважаю
Чому ж взаємності нема?
Чому,чому,чому? Не знаю -
Кричу собі від болю я.
Мабуть, що мало нас лишилось
Таких, що вірні долі тій.
Мабуть, ніколи не вернути
Часів тих добрих й золотих.
І я прошу, прошу у Бога
Пошли ти сили нам усім.
Щоб стало добре всім довкола
І крик душі замовк на мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
Ти не повіриш, що я сумую
І кожен вечір згадую тебе.
Коли вже ці пекельні муки
Покинуть назавжди мене.
Мені здається, що ніколи
Я спокою не буду мати.
І знаєш - це усе тому що,
Ти не бажаєш відпускати.
А я прошу, прошу залиш
Покинь мене і йди в майбутнє!
Я вірю ти його знайдеш
Але залиш мене саму тут.
Саму одну на пів дороги,
Щоб я нарешті вже пішла.
Пішла від тебе у майбутнє
А не стояла, як дурна...
Так,так дурна, а як інакше
Бо лиш дурна буде жаліти.
Про все, що вже ніщо не значить
Але в душі живе навіки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016
Є тільки ти, я і любов
Такий девіз твого життя
Ти написав в листі про це
Та вже нема нам вороття
Згадай усе,як починалось
Кохання,квіти,мрій життя
Куди ж усе це подівалось
Через три роки пізнання
Усе розсіялось з туманом
Й залишилась лише тінь
Від того що було між нами
Від тих усіх передчуттів
Я знаю тобі дуже важко
Про себе просто промовчу
І серце біль стискає сильно
Пробач за все тебе прошу
В житті своєму ти - Володар
Що захотів, те і тримай
Розворушили все обоє
Тому царюй ти далі й знай
Щоб у житті тобі щастило
Щоб ти коханим був і сам кохав
А решту ту здобути ти зумієш
Про це в житті ти завжди пам'ятай
Я дякую, що у житті моєму був ти
Й залишив слід там назавжди
Тобі говорю я в останнє
Прощай й сміливо далі йди
В твоїх словах є доля правди
Давно немає слова ми
Є тільки ти і я окремо
Запам'ятай це назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016