| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
И так бывает в жизни, господа,
что ты с друзьями, есть всё у тебя.
Семья, достаток, дела идут пучком,
и рыбу ловишь ты, однако, дорогим крюком.
А вдруг, представь себе, настанет миг,
и в настроении своём ты, друг, поник.
Ты потеряешь всё, и даже свой бесценный лик,
стоишь над пропастью, держа лишь только шарик.
И будешь думать, что он тебя спасёт,
ты улетишь на нём от всех забот,
и прыгаешь, неведомо куда…
А шарик, то, не выдержит тебя..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722726
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2017
Коли людина помирає,
Привидом стає вона.
І нічого більш не знає,
Як моря шум тепер луна.
І коли наш світлий привид
Приходить до людей вночі,
Страшить кімнатний краєвид,
А діти сплять як ті сичі.
Бо діти ці, їх не бояться,
Добра в душі у них багато.
Їм краще з ними посміяться,
Для привида це буде свято.
Коли ж приходять до дорослих,
Вони- як різані кричать.
Бо снів, збентежених та гострих,
Вони ще будуть довго знать.
Свій дім, тепер лихим вважають,
Покою гарного свого тут знайдуть.
У церкви ходять, будинок посвящають,
Надіє є на те, що зло може минуть.
А привиду все тяжко, душа у нього чиста,
І скоро він заплаче, бо думають що ні.
І хоче він як швидше, пригнути з моста,
Не може він думки… розвіяти сумні.
Він хоче лишень, піти з цього світу,
А люди зрозуміти це не можуть.
Не покажуть наостанок запашного квіту,
Або просто допомогти не хочуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2016
Стоїть будинок одинокий
і люди тут вже не живуть.
Помер в нім хлопець сіроокий
не керував він свою лють.
Жив він сам, не жив в суспільстві
не терпів його ніхто.
Дім стояв цей поза містом
туди їздив на авто.
А як їхав, все кричав
на усіх в дорозі.
І тварин не помічав
повертав на розі.
Лють свою не керував,
не боровся з нею.
Він її не помічав,
думав що так треба.
Так і жив цей хлопець в лісі,
рідко в місто приїжджав.
Поклонявся одній книзі,
жертви богу він давав.
Бог цей звався Сатаною,
істинний путь йому вказав.
Душа було його лихою,
жертви лиш він пожирав.
А взамін йому давав
гроші,правду і любов.
Та лише на 10 років,
клятву цю він зберігав
А як строк отой пройде,
забере отую душу,
І ніколи більш не вийде
в зелену он ту пущу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2016
Наш світ-не вічний
у всього є кінець
І день нічни́й
Зійшов вже на нівець
Його те́рпкий запах
Неначе манить до себе
Я чув його у снах
Прокидався, і йшов до тебе
Стояв біля порогу
Чекав, як зимою весну
З вікна, вказала дорогу
До теплого гарного сну
У сні, ми гуляли, балакали
Літали у різних сузір*ях
А потім тихенько ми плакали
Сидівши в холодних тернях
Знову день і знов ми разом
Йдем гуляти.. Кудись
Ти обіймаєш мене своїм поглядом
Я тебе тримаю, дивись!
Тримаю тебе за руку
Не хочу відпускати
Не уявляю нашу розлуку
Хочу її притискати
До себе
Вона така тепла і рідна
А я немов статуя мідна
І руки у мене холодні
І погляд у мене сумний
Намагаєшся мене розвеселити
Але щось на мене найшло
Ти хочеш в мені розпалити
Оте гране й вічне тепло
І знаєш, це в тебе вдалось
Частіше тепер посміхаюсь
І дуже я вдячний тобі
Що не лишила мене в самоті..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
А знаєш, я хочу додому
набридли вже тут ці уроки.
А знаєш, я хочу до тебе
відчути вже твої щоки.
Рум*яні та теплі
а в літку гарячі..
Були ми малі
і дуже ледачі..
Лежали ми днями
на травці зеленій.
Тоді засинали
у постілі теплій
Десь там ти, без мене
в далекім краю.
А я тут без тебе
В зеленім гаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016
Сьогодні прийшов я додому
Втомився, ізмучився, впав
На теплу, як раз підлогу
І дещо я пригадав..
Що дому в мене немає
живу я у темнім підвалі
А сонечко вже світає
Й лежу я не мокрій землі..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2016
Чим більше я бачу тебе
Тим більше я хочу співати.
Чим далі від мене ти
Тим менше я хочу це знати .
Улюблена справа моя
Сидіти та міркувати
Про тебе, як дихаєш ти
Десь там, де мокра земля
А може мене згадаєш
Хоча б на одну хвилину,
А потім , забудеш знову
на цілу, однак, годину..
А завтра, взагалі не згадаєш
знелюбиш, як мої листи
які ти вже не читаєш
непотрібні, як зламані мости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016
В одній країні(а як же по іншому?)жив хлопчик. Звичайна сім*я, нічого не звичайного. Ходив той хлопчик собі у школу, вчився як всі інші діти. Але вночі, з ним творилося щось незвичне, хоча він сам і не розумів цього. Кожної ночі йому снився сон, у якому відкривався вид з очей іншої людини. І кожного разу, ця людина була іншою, а снилися тільки те, що поганого накоїла ця особа..
Бувши дуже маленьким, усі сни він забував. У 6 років всі криваві вбивства намагався викинути із голови, але у 8 років йому стало дуже страшно..
Кожної ночі 1 вбита людина, чи то ножем, чи то із пістолета.. Будь-яка інша дитина зійшла б з розуму, бачити таке кожної ночі.
У віці 14 років, він був дуже розумний, розумніший за своїх однокласників на 3-4 роки вперед. Зрозумівши усю ситуацію , він вирушив взяти із неї максимально користі. Оскільки історія була його улюбленим предметом, інколи він бачив очима воїна у різних стародавніх війнах. Найбільше його зацікавила Фермопільська битва(битва 300-от спартанців) , її хід та наслідки.. Бачивши усе це своїми очима, на уроці історії він розказав про неї з таким душевним болем та співпереживанням до спартанців, що плакав майже увесь клас.
Було також і багато звичайних вбивств, або просто поганих речей. Наприклад одного разу, йому приснилась дівчинка, котра не нароком попала камінцем у свого однокласника і той розплакався. Про такі сни він не думав, вони тим йому і подобались, що він зможе відпочити. Та як тільки йому сниться знайоме вбивство, чи воно його просто зацікавило , то привіт три чи чотири безсонні ночі.. Увесь час він сидів у своїй просторій кімнаті, та намагався відтворити вбивство, знайти його у історичних довідниках ( старих газетах, інтернеті та ін.).Звісно нічого йому не давало те, що він розкриє вбивство 30-річної давності. Інколи йому снились сни, дуже рідко , начеб то із майбутнього.. Не те щоб були літаючі машини ,чи ще щось, просто деякі факти свідчили про це.. Газети із 2035 року( так, вони будуть у майбутньому) , чи ім*я президента країни , про якого у теперішньому навіть не знають.Та він на них уваги не звертав, йому була цікава лише історія. Одного не спекотного дня йому приснилось вбивство Джона Кеннеді. Було це так «Одна особа, жіночої статі вичікувала лімузин з президентом. Коли він був з відкритим верхом, вона ай йойкнула від радості,та напружилась для пострілу. Перший вона дала у шию, а 2 у голову , щоб точно прикінчити його. Потім їй треба було стрибнути з 10 поверху у бак зі сміттям. Це для неї було б смертельно, це знали усі ті хто планували це, та вона сама. Трішки вагаючись , вона все ж ступнула у прірву.. Тіло її так і не знайшли. А щоб діло швидше закрили і їх самих не спіймали , вони перевдягнули безхатченка у більш-менш приємний одяг і відправили здатися міліції, за що пообіцяли дати його дитині білет у життя. Він погодився.» Це сон шокував його, та був просто відкриттям для історії. Та як сказати це хоча б комусь він не знав. Тому він записував це, до самої малої деталі у шкіряний записник. Щоб по його смерті, хтось знайшов його, і його праця була не задарма. Так він і жив, собі не тужив, вчився у школі знайшов дівчину. Закінчивши школу з медаллю, він вступив у інститут. Ці смерті його вже звели з розуму, але він тримався. Не видавав своєї таємниці. За це його запросто відправили б у псих-лікарню. Та Одного дня він побачив смерть тієї людини, на яку очікував менше за всього..
Помер він на ранок ,від чадного диму, із-за якого задихнувся. А побачив він, як тато спалив маму заживо у себе в постілі, і пристрелив себе..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646632
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016