| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Спасибі, Боже, що я можу жити,
Що можу бачити, ходити, говорити.
Спасибі теж, що я вмію я любити,
І тим, що маю, вмію дорожити.
Спасибі за любов моїх батьків,
За руки змучені і за сумні їх очі.
Й за те, що скільки б не пройшла доріг,
В віконці каганець горить щоночі.
Спасибі, що вони завжди чекають,
Сумують, вірять і безмежно люблять.
Спасибі, що вони усе прощають,
І ніжним поглядом своїм голублять.
Спасибі за любов до України.
ЇЇ природи, неба і полів просторих.
Мені не треба іншої країни-
Таке все рідне і таке все неозоре.
Спасибі, Боже, за мою красу,
За мій талант і за моє натхнення,
Що можу я збирати вранішню росу,
І жити під небес благословенням.
Спасибі за усіх, хто мене любить,
Хто серцем чистий і душею гарний.
І навіть за усіх, хто і не любить,
І робить моє чисте небо хмарним.
За рідних й друзів дякую, за подорожі, за роботу,
За власний дім і за дітей майбутніх,
За твою милість, за підкорені висоти.
Й за те, що все в житті для мене незабутньо.
Спасибі також за моє тихе миле щастя,
За щирі погляди і за простоту,
Спасибі, що я більше не пропаща,
Дай Боже зберегти цю чистоту.
Спасибі, Боже, за один цей шанс.
Спасибі, що почув мої моління.
Спасибі за життєвий дисонанс,
Який призвів нарешті до мого прозріння.
Прости, мене, прости. Я дуже винна.
Прости, що хибними шляхами я ходжу.
Й хоч знаю, що усе на світі швидкоплинне,
Щоб жили рідні, близькі й друзі - ось за це Тебе молю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
Здається у любові твої очі.
Такі великі, карі і глибокі.
Такі солодкі стали ці безсонні ночі,
Коли дізналась що неодинока.
Коли дізналась, що про мене мрієш.
Що любиш, млієш і щодня чекаєш.
Коли дізналась, що у мене віриш
І від розлуки нашої страждаєш.
Мені так тепло, затишно, комфортно.
Твій голос мене ніжно огортає.
Світ наш змінився ще й безповортно
Й весна в моєму серці наступає.
Ти зачепив мої таємні струни.
До них не дозволяла доторкатись.
Ще трошки в серці болю є відлуння,
Та більше вже не хочеться ховатись.
Я знов відкрита, чесна і привітна
І сонце в небі знов й для мене сяє.
Хоча душа моя була ущент розбита,
Крізь тріщинки вже квіти проростають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
Я люблю тебе, ранок, за барвистий світанок, за пташок дзвінкий спів, за туману серпанок, за краплинки роси, що яскраво так сяють, за промінчики сонця, що теплом обіймають. Ти щодня беззупину по світу мандруєш, то ж спасибі тобі, за все, що даруєш. Ти даєш всім можливість щось змінити на краще, то ж нехай так і буде, і ніяк не інакше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018
Промайнула знов зима
і прийшла до нас весна.
Вже мороз нас не лякає,
а природа оживає.
На деревах напівсонних
гілочки уже з бруньками.
Тане сніг на підвіконні
і дзюрчить той сніг струмками.
У бруньках малі листочки
свого виходу чекають.
І в землі усі росточки
цю весну вже відчувають.
Сонця лагідне проміння
намалює ластовиння,
а земля теплом зігріта
подарує барви квітів.
Знов весна нас зачарує,
знов ми будем в ейфорії!
Знов веселку подарує
й розворушить наші мрії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2017
Як чудово гуляти по зимовому місту!
І дарма, що дерева зо́всім без листя.
Сніжочок пухнастий тихенько і вдало
Накрив все навколо легким покривалом.
Не хвилюйтесь, деревам не холодно. Ні!
Вони просто застигли в зимовому сні.
Й не журіться, що сонечка майже не стало,
Бо зимою чудес також не мало.
Подивіться довкола, яка то краса!
Ідеальні сніжинки сиплють нам небеса!
Зима добре вчить цінувати тепло,
Радіти й чекати, що знов прийде воно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
Допоки молодий і сили є,
Неварто вдома час свій марнувати.
Усе прекрасне, що життя дає,
Побачиш, коли станеш мандрувати.
В бетонних джунглях губляться думки,
І важко дихати, все ніби нависає.
Думками ж ти, там де гірські струмки
Й промінням гори сонечко торкає.
Там все живе, все дихає, тремтить,
Ліс таємничий гори обіймає.
В той час, коли твоя душа болить,
То кращих ліків в світі не буває.
Природа справді- то найкращі ліки.
Побач усе, що хоче показати.
Подорожуй і памятай навіки:
Красу її не можна руйнувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016
Ми, поети, дивні люди і не кожен нас зрозуміє,
Проте, нас багато, проте, ми повсюди,
І викласти думку гарно умієм.
Не кожному дано так чітко і влучно
Сказати про сонце, про небо і зорі,
Сказати правдиво, та ще й милозвучно,
Неначе гірський потічок прозорий.
Шануймося, друзі, й талант бережімо,
Не критикуймо, живім незлобливо,
Бо серце поета й без того раниме,
Йому й так болить і всі рани наживо.
(21.03.2016)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016
Я насправді боюсь залишатись одна,
Бо коли наодинці з думками,
То у пам"яті зразу момент ожива,
Як волосся торкались руками.
Як вдивлялися довго в очі мої,
Й навкруги все здавалось казковим.
Як світанок настав і дзвінкі солов"ї
Заливалися співом чудовим.
Я постійно прошу відпустити
Й не приходити в сон мій щоночі.
Дуже важко в душі тягар той носити
І давно вже без радості очі.
Серце змучилось зовсім, в душі пустота,
Вже не можу терпіти! Не можу!
І жахлива для мене ота гіркота,
Бо щодня крізь байдужість прохожу.
Як же важко насправді постійно чекати,
Що все зміниться й стане чудово.
Написавши усе це хотіла сказати,
Що "погратись" - неправильне слово.
Без ножа, лиш одними словами,
Вбити здатність вірить зумієте,
То ж не гладьте волосся руками
Тим, про кого ночами не мрієте...
(19.03.2016)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
Не сумуйте, що довга зима,
Небо сіре й не зовсім привітне.
Що давно так тепла вже нема
І природа ще спить і не квітне.
Поспішає до нас вже весна,
Її подих відчутно в повітрі,
Посміхніться, бо скоро вона
Змінить все навкруги дуже спритно.
Знов пташки заспівають пісні,
Сонце лагідне в небі засяє,
Все ж подякуйте друзі зимі,
Бо без неї весни не буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016
На жаль пізнала, що таке любов.
А може й не на жаль- досі не знаю.
Як важко прокидатись зранку знов,
Коли у сні щаслива й не страждаю.
Як важко перетнути ту межу
І зрозуміти- маю відпустити.
Буває наяву, як уві сні ходжу,
Бо знов все намагаюсь зрозуміти.
Все намагаюсь осягнути, як же так?
Як можна все забути, ще й одразу.
Копаюсь у собі, чекаю знак
І ту довгоочікувану фразу.
Навіщо сон тей знову й знову,
Навіщо душу навпіл розриває?
Навіщо мені та проста розмова,
Якщо її насправді не буває?
Навіщо образ той такий чіткий,
Що й погляд відвести не смію?
І прокидаючись у темряві німій,
Себе питаю: Далі я одна зумію?
Як хочеться скоріш втекти, сховатись,
Бо боляче й не хочеться страждати.
Та знов чекати буду й сподіватись,
Хоч лист і не дійде до адресата...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016
Не варто сумувати за минулим,
Ви у ньому більше не живете.
Навіть якщо дуже гарно було,
Ви лиш собі душу розірвете.
Ті, що залишили вас- не ваші.
Ваші вас ніколи не покинуть.
Тих, хто поряд ви цінуйте краще
Й разом йдіть підкорювать вершини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2016
Наша країна найкраща у світі,
Дарма що нас гноблять й ми зовсім розбиті,
Ми йдемо вперед, хоч і зовсім поволі,
Бо є незнищеним в нас прагнення волі.
Саме у нас найстрункіші тополі,
І найпрозоріші річки у горах.
Червона калина, дуби й осокори,
Й такі неосяжні й безмежні простори.
Ми є українці, ми любим природу,
І любим наш край й в найстрашнішу негоду
Ми знаємо завжди, що дощ ненадовго
Й радіти життю завжди є нагода.
Триматися разом і вірити будем,
Що знов буде спокій і мир в Україні.
Ми подвигів наших братів не забудем
І знов жити будем в єдиній країні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648916
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 04.03.2016