| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Падав сніг - хаотично, грайливо,
Мов митець його пензлем кидав.
А в моменти такі - я щасливий!
Гарним світ весь навколо нас став.
Ще й мороз, так очистив повітря,
Неможливо надихатись ним.
Замело білим пухом подвір’я,
Стало все навкруги чарівним.
І думки стали світлі й сміливі,
Під взуттям так приємно хрустить...
А в моменти такі - я щасливий!
Відчуття дивовижного мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817331
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2018
Не забувайте мрій дитячих,
Не піддавайтесь відчуттям.
Здається всім дорослим наче,
Не знали правил ми життя.
З роками стали неважливі ,
Всі плани хлопців і дівчат.
Весь плід уяв своїх бурхливих,
Згадаєм ми уже навряд.
А як хотілось мандрувати,
Людей спасати від біди.
Нові країни відкривати,
І пішки світ увесь пройти.
Залізні маєм аргументи,
Що важливіші справи є.
А вільного часу моменти,
Знов маячня якась візьмЕ.
Коли малим я був, вважалось,
Дорослі справи непрості.
Серйозними мені здавались,
А чесно кажучи... нудні.
Як тільки я про це згадаю,
За мить планую вихідні.
Негайно справи відкладаю,
Рідня в пригодах на два дні!
І несуттєво куди їдем ,
На риболовлю чи в похід.
У лісі чи у горах будем,
І для дітей це новий світ.
І важко пояснити людям,
Що в істині усе простій.
Від нас залежить чи ми будем,
На хвилі з ними на одній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814554
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2018
За небокраєм світ далекий,
Він час від часу манить нас.
Приносять звістки нам лелеки,
Що кращого життя це шанс.
Про те, як все там цікавІше,
Ніж наші звиклі сірі дні.
Так мучити себе навіщо?
Буття ж змінити в силі ми.
Рідні багато і знайомих...
Та друзів, що завжди в думках.
В краї чужі і невідомі,
Відбули зі слізьми в очах.
І вже робота в них постійна,
Достатня для всього платня.
І перспективи, хоч й повільно,
Достойного в дітей життя.
Та не усе там добре звісно,
Без грошей всюди в світі зле.
На все щоб вистачало дійсно,
Весь час робота забере.
Нам стало легше в спілкуванні,
Мережі нам допомогли.
І голоси ми чуєм дальні,
Як тільки того схочем ми.
Так часто чую я в розмові,
Що Україна сниться їм.
Дитинства там місця знайомі,
Лісів краса, батьківський дім.
Та повернутись неможливо,
Мости спалили назавжди...
І вигляд мають нещаслИвий,
Невдалось ліпшого знайти.
І врешті, що це є насправді?
То сила або слабкість в тім?
Залишитись в своїй країні,
Тут жити, щоб на заздрість всім!
А я сказав собі рішуче,
Це дім мій та земля моя!
На Батьківщині - неминуче,
Хоч важко - буду до кінця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812693
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.11.2018
Чужих дітей немає в світі,
Відомо кожному із нас.
Добра людей чарівні миті,
Настав подарувати час.
Давайте руки піднімати,
І цим покажем світу ми.
Коли зусилля нам з‘єднати,
Так зможем всім допомогти.
Сонячні діти, посмішок світлом,
Душу зігріють нам.
Яскраві квіти, щиро привітні,
Завжди своїм батькам.
Дитинство зробим їм цікавим,
Навчимо мчатись до мети.
І кожен день щоб був яскравим,
Та вірний шлях в житті знайти.
Піднімем свої руки знову,
Дитячий хай лунає сміх.
І в силах наших побудова,
Суспільства рівного для всіх.
Сонячні діти, посмішок світлом,
Душу зігріють нам.
Яскраві квіти, щиро привітні,
Завжди своїм батькам.
І в нашій Новій Україні,
Повинні бути всі гуртом.
Як в справжній і міцній родині,
Долати труднощі разом.
Не можем руки опускати,
Від нас залежить буде як.
Ми будем щастя дарувати,
У справі, що важлива так.
Сонячні діти, посмішок світлом,
Душу зігріють нам.
Яскраві квіти, щиро привітні,
Завжди своїм батькам.
Пісня написана під враженнями показу коллекції одягу за участю сонячних (з синдромом Дауна) дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810074
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.10.2018
На Майдані коло церкви,
Роздавали всім цукерки.
Ту начинку кожен мав,
Яку більше всіх бажав.
Краще всіх льодяник євро,
В попиті був у гостей.
Після нього скажем твердо,
Став грільяж з мертвих людей.
Всім духмяний барбарис,
Праліне, нуга, ірис...
Кращого життя бажань,
Наших марних сподівань.
Ну, а тим хто не хтів брати,
Не за цим прийшов - казав.
Стали силою впихати,
Щоб жував тихо й мовчав.
Шоколадний торт принесли,
Обіцяли так ділить.
Кожному - частина чесно,
Що прийшла нарешті мить!
А в кінці цього концерту,
Народу стали говорити.
Що не кожен смак десерту,
Зможе толком зрозуміти.
Що то їжа не простяцька,
Для еліти - бачить Бог!
І для всіх людей зненацька,
Розділили торт на трьох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807719
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.09.2018
Коли одна лишаюсь вдома,
Фантазій світ моїх прийде.
Все те, що навкруги знайомо,
В казковий спосіб оживе.
Я режисер своїх історій,
Тому, мій вибір як завжди.
І боротьби один сценарій,
Щоб темний світ перемогти.
Радісно мені, світла вогні...знаю,
В казці моїй , важливу роль... грають.
Речі самІ, разом усі... оживають,
І боротьбу, зла із добром... починають.
Нанарана нанарана нанара
Нанарана нанарана нанара
У шафі і кутках без світла,
В кімнатах темних я знайду.
Все те що вмить перетворила,
Відсутність сонця в силу злу.
Валізи-хижі там сховались,
Шкарпетки-змії в’ють кубло.
Я з ліхтарем туди підкрадусь,
Щоб знов добро перемогло.
Радісно мені, світла вогні...знаю,
В казці моїй , важливу роль... грають.
Речі самІ, разом усі... оживають,
І боротьбу, зла із добром... починають.
Нанарана нанарана нанара
Нанарана нанарана нанара
Ну тільки, як батьки приходять,
Все завмирає в одну вмить.
І кожен раз мені говорять,
Чому знов світло скрізь горить?
Не так давно мені признався,
Мій тато, що колись малим.
Він сильно темряви боявся,
Це наша таємниця з ним.
Радісно мені, світла вогні...знаю,
В казці моїй , важливу роль... грають.
Речі самІ, разом усі... оживають,
І боротьбу, зла із добром... починають.
Нанарана нанарана нанара
Нанарана нанарана нанара
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805957
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.09.2018
Нахмарилось... піде, напевно,
На небі стало брудно й темно.
Подвійне почуття в душі...
Завжди так, коли йдуть дощі.
Сумуєм - сонце вже не те,
Радієм - що не так пече.
І ось піднявся вітер сильний,
З дерев він листя позривав.
Цим листопада плин повільний,
Пришвидшив, й всюди розкидав.
Заморосило, загриміло і раптом - Землю освітило!
І знов подвійне почуття,
Така, напевно, суть буття.
Що не буває однозначно,
Відразу - дивовижно й лячно.
А блискавка вогнями грає,
І в цю хвилину я згадаю...
Часто малим, я мріяв стати,
Дорослим - швидко, як мій тато.
Ну, а коли роки минулись,
В дитинство хочу повернутись.
Всміхнувся я від думки тої ,
Що самі не даєм спокОю.
Собі від того що не знаєм,
Що хочем і чого бажаєм.
Ми все життя щось вибираєм,
Як жити правильно, шукаєм.
Що краще чорний або білий?
І як нам досягати цілей?
Багатим бути та сумним,
Або веселим й бідним з тим?
Збрехати й до мети домчати,
Чи з правдою весь час стояти?
І раптом... зрозумів усе...
Що то не два, а лиш одне.
Давно існує в симбіозі,
Окремо бути, вже не в змозі.
Основа нашого буття,
Єднання смерті і життя.
Це суміш доброго і злого,
В одночас складного й простого...
А дощ, тим часом, припинився,
І, наче, світ весь оновився.
Хотілось би щоб він з водою,
Вагання геть забрав з собою.
Пустився знов, в вікно пиріщить,
Що змиє він, а що залишить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805608
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2018
Осінній ліс... Забрав тепло - дощі приніс.
І листя фарб різноманітних, десь взялось стільки непомітно.
Приємна тиша навкруги, лиш голос подають круки.
Та вже не жваво, рідко, мляво, здається, вже не так цікаво.
Впав з дуба золотий листок... стрибає жаба, плиг та скок і білка скаче між гілок.
Зелене, золоте, багряне... так під ногами шелестить і запах вмить.
І знову тиша поглинає, ліс вже повільно засинає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805116
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2018
Сірий птах летить у небі ,
Хмари крилами він б‘є.
Волю нам здається ніби,
В образі своїм несе.
Сокіл - це прикраса степу,
Прадавній знаний оберіг.
В темні часи та небезпеку,
Наш край від ворога стеріг.
Полює він на здобич тільки,
Щоб молодь сильною росла.
І захищати міг би стрімко,
Коли в гніздо прийде біда.
Ну, а як буде необхідність,
Цей птах без страху, в одну мить.
Покаже ворогу всю міцність,
Й тризубом швидко вниз летить.
Ці риси справжні, соколині,
Є прикладом для нас усіх.
Єднання нації в Країну,
Він нам зробити допоміг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804920
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.08.2018
Аромат п‘янкий квіток,
Кращий за парфуми.
Сила в тім краси жінок,
Коли від природи.
Ну а часто перебір,
Зверху або знизу.
Мода це нещадний звір,
Та дівчат капризи.
Ну кому це до смаку,
Губи наче в качки?
Або дупу носить ту,
Як після болячки.
В груди сунуть силікон,
Що роблять з собою?
Згоден був би з цим цілком,
Як би для удою.
На а брови, брови чорні,
Що красуні з Вами?
Збриють наголо в салоні,
Щоб намалювали.
Може я чогось не знав,
Не зовсім розібрався.
Але вірш цей написав,
Коли сильно злякався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803892
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.08.2018
А сколько помню я себя,
Всегда имел особенность.
И замечали все не зря.
Мою к стрессу отходчивость.
Не может просто организм,
Страдать и долго хмуриться.
И этот странный механизм,
Все больше стал мне нравиться.
Я грустным не люблю быть,
Такой мой нрав веселый.
И позитив люблю дарить,
Всем каждый день свой новый.
Не симпатичен никому,
Очередной прохожий.
Себе противен самому,
Своею кислой рожей.
И доктора запрет введут,
На плачь Уж скоро очень.
Как на болезни что несут,
Опасность между прочим.
Я грустным не люблю быть,
Не вижу в этом смысла.
И без врагов на свете жить,
Нам нужно всем стремится.
Мне в школе доставалось,
В дневник за поведение.
Как только получалось,
Поднять всем настроение.
Но мама не ругалась,
За то что не довольны.
А только все смеялась,
С моих историй школьных.
Я грустным не люблю быть,
Зачем вокруг всех мучать?
И от проблем все время ныть,
Уж с детства не приучен.
И факт известен тот давно,
Что людям смех и радость.
Всем Отодвинут далеко,
На много лет их старость.
Быть хмурым - если честно,
Для слабых, без сомнения.
Ведь жизни лучше качество,
С хорошим настроением!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803873
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 21.08.2018
Не знають спокою в житті,
Ті люди, що і уві сні.
Не мають влади над собой,
І всі думки про алкоголь.
Та кожен бачив, досвід є,
Нормальний хлопець як не п‘є.
Розумний, тихий, мовчазний,
А як нап’ється то дурний.
Оп! Знову!
Почав пити лікар Вова.
Всі медсестри ходять тихо,
Щоб не накликАти лихо.
Увесь цей рік тяжко булО,
Тверезий в Паску і РіздвО.
Але зірвався влітку він,
Щоденно чути пляшок дзвін.
Ну а в оточенні лиш сум,
У всіх є друг такий чи кум.
Він пацієнток лікував,
Тим що ім спирту наливав.
Оп! Знову!
Не зміг втрИматись наш Вова.
На обличчі мить щаслива,
Замість носа синя слива.
Як лишнє вип’є та й тоді,
Любить співати він пісні.
Всіх на шляху своїм чіпає,
Побитись дуже полюбляє.
Тепер відділення лікарні,
Здоров`я заклад вже не схоже.
Ніхто навести лад не Здатні,
Одна людина тільки зможе.
Оп! Знову!
Вже не п‘є наш бідний Вова.
Вибила хворобу ту,
Жінка дрином по горбу.
Вована алкоголь погубить,
Завада, що дружина любить.
І Кожен раз його спасає,
Хоча один цей спосіб знає.
Людей він вміє лікувати,
Які таблетки прописати.
Його турбує лиш одне,
Не зміг зцілити сам себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803694
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.08.2018
Ежедневные дела,
Мучат нас все чаще.
И рутина принесла,
Нам тоски пропащей.
Ищем, что бы просто так,
Нас развеселило.
Не заметили мы как...
Лето наступило!
Солнце светит, манит море,
горы, лес - полей просторы,
Снова нас они научат
жить, любить и быть чуть лучше.
И не злиться понапрасну,
оглянись ведь жизнь прекрасна!
Улыбайся друг почаще,
отгони тоски ненастье!
Неотложные дела,
На потом не терпят.
Мы их сделаем тогда,
Нас ничто не держит.
Насладиться прям сейчас,
Тем, что заставляло.
Девять месяцев ждать Нас,
Лето наступило!
Солнце светит, манит море,
горы, лес - полей просторы,
Снова нас они научат
жить, любить и быть чуть лучше.
И не злиться понапрасну,
оглянись ведь жизнь прекрасна!
Улыбайся друг почаще,
отгони тоски ненастье!
(2 раз припев хором)
Солнце светит, манит море,
горы, лес - полей просторы,
Снова нас они научат
жить, любить и быть чуть лучше.
И не злиться понапрасну,
оглянись ведь жизнь прекрасна!
Улыбайся друг почаще,
отгони тоски ненастье!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803337
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 16.08.2018
Хмари білі, ви мрійливі,
Легкі, світлі голуби.
Ну, а чорні - брудні хвилі,
Знову принесли дощі.
Вийди сонце, жовтим колом ,
Хмари темні розжени.
Посміхнись нам теплим світлом,
Та погрітись запроси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803258
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.08.2018
На прогулке мы с тобой,
Виноват искали кто, же?
Скандал возник очередной,
Снова все одно и тоже.
Я тебя обидел,
Мокрые глаза.
Все остановила,
Лишь твоя слеза.
Вспомнить мне бы в этот час,
Что случилось с нами?
Страсти как огонь погас?
Где любовь мы потеряли?
Я тебя обидел,
С легкостью глупца.
Ярость охладила,
Лишь твоя слеза.
И нам кажется давно,
Станет все как раньше.
Чувства вновь вернуться , но
Только ссоримся мы чаще.
Я тебя обидел,
Ни к чему слова
Меня отрезвила .
Лишь твоя слеза...
Вместе быть шанс невелик,
Я же сам все понимаю.
Но как стихнет наш конфликт,
Вновь влюблён в тебя родная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803210
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 15.08.2018
Я не люблю сложных фраз в поэзии,
И недосказанных слов в отношениях.
Мне не нравятся люди, без чувства меры,
И те, которых ставят в пример нам.
Я сочувствую всем , которые не понимают,
Им не дано, в чем суть они не знают.
Жалею, когда в беде и беспомощны,
Просто так, без отчаянных криков о помощи.
Равняюсь, на людей не меняющихся, обычных,
Вне зависимости от достижений личных.
Уметь жизни радоваться, главное их отличие,
У таких душа всегда молода, стареет только обличие.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802970
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.08.2018
Фейсбук, Инстаграммы, Контакты, Ютюб ,
Они обворовывают тебя друг.
Вокруг же природа, родные, друзья,
Заметь этом рядом - игнорить нельзя.
И новые сказки про тренды и хайп,
Придумают дяди для наших ребят.
Затянут нас в дебри инета сетей,
И ты у смартфона вновь ждёшь новостей...
История знала примеры такие,
Когда подсмотреть за другими любили.
Но раньше такому давали оценки,
И называли их - Изврашенцы!
Теперь же ты пользователь и все знаешь,
Кто с кем, сколько раз и когда где бывает,
Где ел, что одел - как будто в бреду,
Зачем нам все это? Никак непойму!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802230
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 07.08.2018
Розквітли яблуні, мов юні наречені,
І кожен раз, коли це диво настає.
Як хлопчик, я радію в дні травневі,
Дитинство давнє згадую своє.
Там тато мій, ще молодий, веселий,
І гарна мати, наче квітка весняна.
Та й я, такий смішний і говорливий.
Радієм, що попереду життя.
Хоч сильно вже роки росфарбували,
Батьківські коси в сніжно-білі кольори.
І яблуні мені, ті знову нагадали,
Що кращих - в цілім світі не знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802022
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.08.2018
Від клена тінь спасла мене ,
Задуха зранку дуже сильна.
Яскраве сонце знов пече,
Розкидав скрізь свої проміння.
Та прохолода принесе,
Моєму тілу лиш зізнання.
Що вже ніхто нас спасе,
Від жару палкого кохання.
Зігрій тебе моя любов,
І зупини цей час назавжди.
Від почуттів палає кров,
Коли вони відверті й справжні.
Ми тільки сохнем в самоті,
Уста від спраги так страждають.
Від поцілунку ніжності,
Вони як ружа розквітають.
Не стримуй пристрасть лиш свою,
Це небезпечно, неможливо.
Взаємність тільки я прошу,
Щоб серце моє не згоріло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2018
На що пішло твоє життя?
Спитав я в того пияка,
Діставши гроші з гаманця,
Що попросив мене подати.
-Ну..як...на що...?
Я жив... Любив...і працював!
І діти в мене були... також.
Хотілось всього, мандрував,
А потім все набридло якось.
Не відчував, я крім огиди,
Нічого...але в пияка
Спитав я не подавши виду,
А у дітей судьба яка?
-Чому були? І де тепер?
Чи, не дай Бог, вже хтось помер?
І від тих слів: дітей і смерті...
Відчув, що колить мені в серці.
Підвів п’яниця очі сиві,
Я пам‘ятаю їх до нині.
-Це я помер, вони в порядку,
Їм не потрібен такий батько.
Промовив він, й заплакав тихо.
Ой Да, недавно дідом став!
Змінивши так ті сльози сміхом,
Як тільки це мені сказав.
Продовжив сповідь той пияк.
Але не завжди жив я так,
У мене було все в порядку,
Сім’я моя жила в достатку.
Старався, сильно, як в людей,
В моїх дружини і дітей.
Щоб в хаті було і на столі,
Та кожне літо ще й на морі!
Для того важко працював,
Та вдома рідко я бував.
А діти часом тим росли,
І день за днем пройшли роки.
Не бачив як, пішли, сказали
Як зубки різались, навчались.
Я батько їм, а наче й ні,
Так з ними стали ми чужі.
Ще наступила криза та...
Тоді ж роботу втратив я!
І дома був я цілий день,
Та й заважати став як пень.
Не те сказав, не те зробив,
А жінка криком - не сиди!
Пішов світ за очі із хати,
Роботу будь-яку шукати.
І працював я так будь де,
А ще й частенько хтось нальє.
Коли прийшов і в якім стані,
Всім було зовсім не цікаво.
І день той- він прошепотів,
Аж голос його затремтів.
Коли відбулось восени,
Запам’ятаю назавжди.
Іди вже геть, мені сказали,
І ось, важкі часи настали.
І знаєш, гірка правда в тім,
Так краще всім, мені і ім.
І чесно кажу, легше стало,
Хоч і здоров‘я зовсім мало.
В один день зникли всі турботи
Потреба в пошуку роботи...
Грошей ще трохи попрошу,
І в магазин собі піду.
Візьму на потім і на зараз,
Й пішов собі, як брудна хмара.
Тоді вже дуже поспішав,
Але іти не зразу став.
А може щось я пропустив,
Деж помилку він допустив?
І з часом, лиш, приходить досвід,
Робота, це ж не ціль, а спосіб.
Сім’я - то ж саме головне,
А інше все, само прийде.
І там зробив собі зізнання,
Щоб із-за того маяття.
Не задавав ніхто питання,
На що пішло моє життя?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801073
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2018
Красивая женщина,
Расстроена и пьяна!
Она не уверена,
Что будет ему верна!
Не хочет любимый знать
И быт, лишь, тому виной.
Не нужно причин искать,
Свою показать любовь.
Ведь запах цветов поутру,
Дороже брильянтов всех.
Спонтанно - Тебя я люблю!
Приблизит сердца двоих.
Красивая женщина,
Расстроена и пьяна!
Она не уверена,
Что будет ему верна!
Никто не узнает секрет,
В чем женских желаний суть.
Она и сама не поймёт,
Все правила здесь забудь.
И знай, что ее красота,
Для всех создана - не ревнуй.
Она ничего не должна,
Ты сердце ее завоюй.
Красивая женщина,
Расстроена и пьяна!
Она не уверена,
Что будет ему верна!
Она ведь бы все отдала,
Любовь чтобы вечно жила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800571
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 24.07.2018
Просыпаюсь утром рано, ...не поспав 5 часов.
Успеть на работу надо, ...причесав башки покров.
Глядя в зеркало мой голос, произносит Мне! Вердикт.
На макушке седой волос, значит Юности кирдык...
Не хочу быть взрослым, ...живот до колен.
А хочу быть юным, ...до конца времён!
В детстве мы мечтали часто, вырасти и пить вино.
Девочек любить грудастых, ...быть крутыми Как в кино.
Но по факту набухаться, с этим нет проблем поверь.
А вот в девочек влюбляться, не даёт жена теперь.
Не хочу быть взрослым, ...в волосах спина!
А хочу быть юным, ...бриться иногда!
Время прожигаем часто, на смартфонах в интернет.
Не теряйте жизнь напрасно, как прекрасен белый свет
Просмотреть требует сердце, в интернете Иногда.
Короткометражки немцев, это не считается.
Не хочу быть взрослым, ...старых баб ласкать.
А хочу быть юным, .... девчонок целовать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796136
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 18.06.2018
Сонце надвечірнє,
Прямо з неба вниз.
Яскраве і ніжне,
Ще тепла залиш.
Освіти дорогу,
Гарно Було так.
Вертався додому
Молодий козак.
Бо як нічка прийде,
Стануть навкруги.
В сні убиті люди...
Друзі й вороги.
Із гори в долину
Розлився струмок.
Вертався додому
Молодий козак.
Іде і не знає,
Ех життя ріка.
Чи його чекає
Дівка молода.
Зорі над землею
І згадав юнак.
Вертався додому
Молодий козак.
Як просила мати
Не йти на війну.
В хаті не кидати
Лиш її одну.
Не міг Україну
В біді кинуть так.
Вертався додому
Молодий козак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796019
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.06.2018
Не обольщаемся, друзья,
Ведь в Новый год - одно и тоже!
От пожеланий, все ж, не зря,
Мы не становимся моложе!
В обмене, молодость на мудрость,
Одну из истин постигаем.
Не для себя хотим мы радость,
И эту правду понимаем...
Пусть наши дети, мамы, папы,.. супруги, близкие, друзья!
Присутствием своим на этом свете-дадут нам счастья и добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709557
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 31.12.2016
Вранці прокидаюсь я,
Сонце у вікно вітає!
Добре коли є сім’я,
Бо не кожен ЇЇ має!
Моя сім’я, моя сім’я,
Це мама, тато , брат і я!
Моя сім’я, моя сім’я,
Ще й мила рибка золота!..
Коли ми з мамою готуєм,
На кухні в нас переполох!
З солодким ми завжди міксуєм,
Цибулю, моркву і горох!
Моя сім’я, моя сім'я,
Це мама, тато , брат і я!
Моя сімя, моя сім'я,
І два веселих хом'яка!..
Зі мною тато так малює!
що часто в нас буває з ним!
В альбомі нашім оживає,
Дерева з сонцем золотим!
Моя сім’я, моя сім'я,
Це мама, тато , брат і я!
Моя сімя, моя сім'я,
І з нами кішечка мала!..
А з братом ми завжди гуляєм,
І як пройде похмурий дощ!
Кулюжі ми переміряєм,
Рівненько впоперек і вздовж!
Ввечері дивлюсь в вікно,
Місяць на небі вітає!
Добре коли є сім’я,
Бо не кожен ЇЇ має!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686493
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.08.2016
Подорожі - це як сон!
Часом, пам'ятаєш - часом ні!
Але вразив мене, той індійський слон!
А чи був насправді він... Та, мубуть, ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650222
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2016
Моменти щастя і кохання,
Летять, мов в березні сніги!
Їх принесе нам хмара рання,
І вмить, розтануть на землі!
Наталка, я тебе вітаю!
З днем сонця, радості й тепла!
Здоровья, щастя всім бажаю!
І щоб любов, завжди жила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Сонце встало над неней країною,
Освітило степи і ліси!
Милувався б лише Україною,
Але краще від неї, лиш ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016