| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
В чужій крові бачать "джерело" вампіри,
Нудьгу спустошених —"лікують" звіром,
Що нападає з засідки і підло —
Підкошуються у жертви слабкі коліна
І тремтять руки, хочеться втікати,
Стимулюючи у недолюдку ката...
ЧОМУ ви перелякані такі?
Стискайте найтугіше кулаки —
І в бій супроти варвара гидкого!
Йому ламайте сатанинські роги!
Бо ПУТІН отаких хитких під свою ОПІКУ
Охоче візьме — найманцям Кремля в потіху
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671463
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.06.2016
Навколо стежок і доріг і трас
В Криму буяють кипариси і платани,
Путін – "Валодар" їде в новім танку -
Здобутий шмат землі оглядає ласий:
,, Мій Крим — філія Північної Кореї:
Ось встановлю ракетні батареї
Міжконтинентальних балістичних -
Щоб відігнати ворогів критичних -
Щоби навік він став не український…-
Роздумує хижак і добавляє газу, -
А кримчан-татар — знову відправлю в Азію,
Бо так велів мій Рідний тато Сталін…"
Але татари — дружнім бастіоном стали
На перешийку — проти варвара повстали:
Звалили стовп високовольтний —
Тепер вже Путін в темряві, як навіжений, бродить,
Але ракетну смертоносну лінію — "Кім" городить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671460
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.06.2016
Печальний вигляд має бездиханна мати:
Як глянеш – і знову кличе плакать!
Помита і одягнена для похорон – незвично –
Немов в голодомор невинная дитина!
Смерть матері – раптова, невблагання річ!
Забуті вся моменти потиріч
При її стражденному житті, передкончині,
Коли чотири роки натруджували спини
І прокидалися багато разів на ніч,
Щоб ту і ту її забаганку вдовольняти…
Тепер лежить під покривалом в хаті –
Це страшно, коли в житті немає матері.
На грудях образок, в руках зімкнутих – хрестик,
У хаті у покинутій тобою – тиша світловербна,
Батько розгублений, хоч був і не слабкий –
Як умирає мати – вперше відчуваєш себе сином.
Пробач за дратівливість тих ночей безсонних,
Коли, здавалось, що морочила ти голови
І переставити туди або сюди благала…
Тепер – безболісним тіло твоє стало…
Рідня уже сповіщена, похорон назавтра,
На сільський цвинтар невблаганним катафалком
В останню путь маму відвезуть
І вдячними вінками свіжий насип обкладуть.
Лети у рай за всі твої страждання,
За те терпіння, якому научала –
Ми теж отут в житті не вічні…
Тому горять, горять твоєї душі свічі.
8 квітня, п'ятниця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661060
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.04.2016
Ходжу по поглядах своїх, по почуттях –
І на краю їх відчуваю страх,
Що, не підтриманий любов'ю,
Впаду, а піднімуся помстою – і злою.
Ходжу по неосвітлених шляхах,
Бо Музи людям непотрібні –
Витоптують ногами квіти люди дрібно
І добиваються Мамони в меркантильних снах.
А я – в поезію повірив, в її силу,
Милуюсь жінкою, яка веде себе красиво,
Пишу про неї вірші і дарую…
А, може, вона серце на моїх печалях намалює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661058
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.04.2016
Чани з смолою – засіб капітальний!
В період з Україною темно-скандальний
Чорти російські з Путіним і ФСБ на чолі
Взялися заливати пластидом бутилі
І підкидати під дома у Волгограді,
Щоб звинуватити терор Кавказький,
А також і на український Схід –
В ракетні установки "Град", котрі бандит
У темну пору на голови жбурляє,
Своїм терором рідним – божий світ карає:
Не видно вже ні просвіту ні колоска.
Ото б залити в пащу хижака
Оте чортяче "варево" кремлівське…
Може б порвало на шматки язик супер-бісівський.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658907
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 11.04.2016
Якось перелітав із Криму на материк Голуб
І в дзьобі ніс добру вість – гілочку мімози,
Але накинувся на нього Крук, як ворог –
І вирвав, розтоптав ту гілочку весною.
"Чому ти б'єшся?" – запитав у Крука Голуб. –
Я ж є засновник миру і свободи!"
"Якої?" "Української". "Ах так!" –
І Крук добряче дзьобом мироносиця – бах!
"Чому ти б'єшся?" – знову Голуб запитав,
Бо християнство він-таки вивчав
І зрозумів, що спершу ворог може помиляться…
Та Крук прокаркав: "Дай мені добраться
До твого роду – весь переламаю
І, окрім Криму, твої землі влітку загарбаю!"
З останніх сил накинувся на Крука Голуб,
Але без дихання упав Круку під ноги.
А Крук, чорнющий і пекельний,
Навкруги Голуба розхажує і бреше:
"Ось зачекаю, коли ти зовсім здохнеш,
Бо я хижак – і люблю падаль їсти в полі.
Ти – мирний селянин, ти їси зерно,
Тому ти і слабак навпроти мене,
Щоб знав і ти і весь твій смирний рід –
Назавтра попадеш мені на обід".
І полетів Крук в хащі Муромських лісів,
Навколо танки і системи "Град"… Крук сів
На жерло гаубиці – і хваста:
"Назавтра Голубу – поки що одному – баста!
Усіх я голубів поїм, переламаю
І мирні землі України – загарбаю…"
Навкруг такі ж круки з Ростова, звідусіль
Як гаркнуть: "Крук, у тобі сіль
І сенс нашого існування,
Озброєні ми як справжні Сатани –
Так що твій рейтинг буде лиш зростати:
Ідем, летим – голубиний край топтати".
Та не вдалося Круку "падаль" їсти:
Пролітав шкодний Горобець – і сісти
Надумав біля раненого мироносиця…
"Чому лежиш, як мертвий? – запитав. – Закінчилось колосся?
Ось є у мене в дзьобі дві зернинки…"
"Та ні, - прохрипів Голуб. – Нині
Тут Крук літає і вбиває
І мироносців, і християн – озброєння хватає:
Дзьоб довгий, довгі крила і кігтяри
Та ще і бачить понад хмари –
Мені, напевне, тут загибель, не спастись…"
"Ось зачекай, нерозторопний, мить, -
Горобець важно розпочав ходить, -
Я погукаю інших Голубів,
А також і своїх – і горобців,
Ми враз тебе врятуємо від терориста:
Гуртом і разом легше ворогів бити".
На поклик Горобця дрібненького
Поналітали інші горобці і голуби –
Пораненого враз перенесли в спокійне місце…
"Навчи мене, як далі жить на світі? –
Запитав Голуб, коли видужав від ран. –
Ти – такий дрібненький, але пан,
А я, як раб, у своїх мирних планах –
Не вдію супроти Крука ні краплі".
"Дурний, ти ж більший, аніж я! –
І в тебе є таких же молодців сім'я!
Ми, як бувало, Крук – хижак летить –
Гуртом на нього! Точно, легше бить
Цю сатану… А як такі, як ти
Зберуться разом – Круку точно що гаплик!
Опиниться він аж у Магадані! –
Лише посмій і не лякайся тварі!"
Аж ось, нарешті, Крук за "падаллю" летить,
Зирк: нема нікого – і в цю ж мить
Потужна зграя горобців і голубів
На Крука налетіла, він аж сів
На лапи, а потому як чкурне,
Всі танки, гаубиці і "Гради" – в дим чадний
Перетворились перед дружнім НАТО…
Щоб знав, як Україну рвати, собі брати!
Летить цей Крук, як очманілий,
В голові муть… Ось і Магадан узрів.
Кричить: "Не треба проти голубиних друзів воювати,
Бо й на Камчатці не знайду я хати".
Поназліталось тут Круків багато,
Деякі знову про воєнні плани
Розкаркались… Але Крук був уже не той –
Від нього вже самого падаллю несло…
І знову Крим і Схід – українські землі,
І знову Голуб – мироносиць відчиняє двері
Іншій Росії, Європі й США –
І гілочку мімози в дзьобі – добру вість трима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658890
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 11.04.2016
Шановні друзі і трішки вороги:
Живу в селі занедбанім, глухому
Полтавському степовому,
Хоча вважаю – і від Древніх Афін
У 21 сторіччі отут жити краще:
Цивілізація технічно нас оснастила,
Але споріднених сердець
Замало… І ось у вирій – Інтернет
В самій Полтаві я проникнув,
Племінниковими пальцями у всесвіт крикнув
За Надю Савченко, за Україну –
І щоб діагноз Путіну – скотині
Найточніш поставити…
У справедливе русло обставини направити…
Але – шановні друзі і трішки вороги –
Зреагувати вчасно на ваші "пироги"
Не в змозі – вибачайте,
Із інтернету уже те качайте,
Що мій племінник добрий розмістив
І лише згодом селянського поета сповістив.
Ось резюме: хто володіє Інтернетом –
Той не пише щиро – глибочезні вірші,
А хто занурюється у світу драматичність –
Безсилий кнопки натискати пластиково-хитрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658587
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.04.2016
У Мар'янськім, де бував поет Шевченко
І біля дуба складав вірші,
Все життя жив добрий і спокійний дід Луценко,
Мав хату, огород і телевізор – як у людей, не гірше.
Я ремонтував той телевізор зрідка,
Приїжджав в напівчужу даль на велосипеді,
Його син і сина жінка вміли
Мене сприймати як людину і поета – з серцем.
Ось дід в Михайлівці забажав жити,
Купив у мене кращий телевізор –
І його серця колосисте жито
Наповнювало і мене в добро вірою.
Та ось… дід захворів, переїхав знову
В те Мар'янське, де складав життя основи,
У сина має догляд, згадує про мене –
І за добро я хочу в бій іти в поезії стременах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658579
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.04.2016
Я бачу тебе на відстані -
Сидиш ти під деревом за темним столом дубовим
І від тяжкої думи тулиш ніжки:
Образив я тебе страшним тим словом вечоровим.
Ну що ж, твою голівку думаючу пожалію,
Напишу віршів і вже завтра подарую
А, може, зіронька впаде під твої ноги
І вже зустрінеш радісно мене з дроги.
А твоя радість - то моя святиня:
Пробуджена тобою навесні калина!
Ось у мені вона, як відчуття,
Що ти є сенс мого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Вовк навчився по-овечому балакать:
Тепер вівці розумні! Треба ж виживать!
Ніс встромив в кошару і давай-но плакать:
"Буду серце задля вас виймать,
Лиш би ви повірили - я добрий..."
Вівці порозчулювалися і говорять:
"Це якась тварина гарна і красива -
Давай в красний кут її запросим."
Тільки двері відчинили, а вовчара
Миттю, хижий, агресивний, у кошару -
І давай овець невинних рвать!
Ось так Путін зумів Крим узять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653045
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2016
У відомій байці "Лебідь, Щука і Рак"
Усі ви троє знаходите суть і смак:
Як дійсні терористи із ісламу,
Пояси шахідів з стронцієм понадівали -
Та й кинулися руйнувати себе й світ!
Атакувати людяності кращий цвіт!
Навколо вибухи, шматки металу, смерть -
Панує тоталітарно-імперська чортоверть:
Оце життя земне у гроб загонить -
Заради ваших маршальських погонів
Крокуєте ви з металевою косою
І поясом шахідів, немовби ковбасою
Годуєте, падлюки, Смертю світ!
Розмножуєте буйнопомішаних реванш-калік!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653042
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2016
АТО-шні мої вірші - це важкі бомбардувальники,
А не якісь - там блідо-рожеві хмарки !
Але бомбую я якраз ті "бомбовози",
Котрі Розкольников засунув, як занози
У ваш пропутінський тоталітарний мозок ...
Лікую від ідей чумних, загрозливих -
І це і є моя головна ІДЕЯ ...
Виховую красу й любов, як Пігмаліон Галатею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652582
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2016
Я бачу: Путін й росіяни - божевільні!
На Надю Савченко якусь гидоту ллють
У прокурорських - хижих, лютих
Наклепах - на кривосудді отого абсурду:
То, мовби, Надя, зовсім як волчиця,
Кусала руку товстуну луганському...
То била ніжками у пах, по яйцях -
Щоб і принизити, і... зкаструвати!
То повбивала руських журналістів,
Котрі в Донбас таки самі полізли!
То артилерію коригувала,
Залізши на яку-то вежу з сталі!
Так, росіяни з Путіним - божевільні стали!
Росію путінську - треба лікувати
І від химер психозних і від кретинизму...
І від жаги сталінського тоталітаризму!
Пекло, чума, перегар, сміття -
Інструменти й базис імперського скота...
Ото ж і нав'язується всяка блекота
На кривосудді проти Наді: там нема Христа!
Джерела мертві у Росії!
Давно розп'ятий там Месія!
Тепер ось Надю на голгофний хрест
Потягло кодло Путіна - сатану піднявши до небес
У кого дійсна онкологія мізків,
Той сатану - цілує, а усіх христів
На кримлівське кривосуддя тягне...
Тепер ось - палять щиру долю Наді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651607
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2016
Тебе що, гризуть черви і пранці,
Що, ти похожий на іностранця?
Росію й Путіна чомусь цінуєш,
Його кирзове взуття цілуєш
У вигляді хижих терористів,
Що Україну руйнують із користі
Кремлівського пихатого ката...
Тож досить язиком-хвостом махати
І... Свої ж нерви руйнувати!
А наші - боляче зачіпати, атакувати...
Я суперечити не буду марно,
Та напишу вірших майже геніальний
Про парадокс оцей скандальний:
Ти маєш гроші і квартиру в Україні,
Але чомусь очікуєш її загину...
Дивись, бо Путін і тобі скарлючить спину.
І в рабство до ідеї поведе,
Свободу язиком розмахувати - контролем забере:
Невже ж оце ти і забув,
Яким при Брежнєві сіреньким був!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651603
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2016