| Сторінки (1/51): | « | 1 | » |
В небі хмари летять, обіймаються,
Закривають ворота зими.
Птахи з вирію знову вертаються,
рідний край пригортають крильми.
Ніжать погляд вербові муркотики,
Зеленіє долина й горбок,
І від теплого рідного дотику
Першоцвітами вкрився садок.
Сонця промінь ясний прокидається
І сріблясті коротшають сни.
Та до яблуньки ніжно торкаються
Теплі руки моєї весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2019
Моя Україно, твій стогін я чую крізь сон,
У серці твоїм кровоточить роз’ятрена рана .
На сході лютує голодний гібридний дракон
І в пекло чатує відчинену ковану браму.
Моя Україно, крізь біль і незгоди борись!
Не дай затуманити сивою кривдою очі.
Бо люд твій не весь від дурману брехні пробудивсь
І мук твоїх праведних бачити ясно не хоче.
Моя Україно, гостинна та ніжна душа!
Згорьована мати синів, що в бою не скорити!
Надію в серцях твоя світла любов воскреша
У тих , хто навіки не може тебе не любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2018
Я тебе не люблю…
Ти не віриш? не вір!
Це твоє недоторкане право.
Міцно солодко сплю
Аж до вранішніх зір.
що з тобою? мені … не цікаво.
Ти не знаєш, що сталось?
Ніколи й не знав.
Лиш себе у очах моїх бачив.
Тож дарма сподівалась.
Вибач, купа ще справ.
Мені лікар байдужість призначив.
Від кохання лишився
Уламок малий,
Що поринув в солоне озерце.
Не сумуй, не дзвони,
Ти такий молодий
Із холодним броньованим серцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2017
Не клич її, вона прийде сама,
Холодна, білокоса , норовлива.
Мінливе сяйво світиться тремтливо,
крізь хмари проникає крадькома.
Чекай її, на воду не дивись,
Вона прийде, як заясніють зорі
І закружляють бурі в непокорі,
Вітрами заколисуючи вись.
Пізнай її, дзеркал не розбивай,
Кришталь її душі міцніш від сталі.
Застигли візерунками печалі.
Вона прийде,ти просто почекай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016
А небо плакало дощем…
Навкруг туга несамовита.
Він був ще вчора сіячем ,
Та став на захист із мечем
Від Злого Ока московита.
Замовкли птахи у саду…
І смуток, й горе безпросвітне.
-Я ,мамо, більше не прийду,
До рук твоїх не припаду,
Не чутиму слова привітні.
Сивіють хмари в вишині…
Сліз не ховають побратими.
Тужливі душу рвуть пісні
Про те, як гинуть на війні
Найкращі воїни країни.
Від супостата захистив
Дружину, матір, Батьківщину.
Він слави роду не зганьбив
та рідну землю боронив
Невтомно, гідно, до загину.
А небо плакало дощем…
Навкруг туга несамовита.
Він був ще вчора сіячем,
Та став на захист із мечем
Від Злого Ока московита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700971
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.11.2016
А завтра йтиме сніг
Хоч осінь не готова
Покинути поріг
У пору світанкову
Гукає літо птах
Луна йому озветься
В оголених гаях
Тінь мороку крадеться
Темніє горизонт
Летить на крилах вітру
Осінніх позолот
загублена палітра
співають в унісон
верхівками ялинки
і сниться сивий сон
дібровам і будинкам
А завтра йтиме сніг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699863
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2016
Небо засновує сонна холодна мара .
Вітер розносить тужливе звучання валторни.
Крилами лебідь застуджену річку пригорне
І полетить , бо рушати у вирій пора.
Горнеться в листя холодний і мокрий асфальт.
Сунуться в місто погрітися сиві тумани.
Дощ заливає порожні холодні фонтани.
Не долинає із парку сопрано і альт.
Важко клубочаться хмари над заячим днем.
Довго катається ніч на сумній каруселі.
Та на гілках гомонять горобці- пустомелі.
Але не гаснуть вогні голубих хризантем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2016
Перша паморозь прокралась у село.
Приморозило калюжу попід тином,
І летить додолу листя тополине,
ген за обрій закотилося тепло.
Вітер птахів за лани давно прогнав,
знову плутається, смиче верховіття.
Та останні хризантем сумні суцвіття
холод подихом своїм не подолав.
За селом у яр волочиться туман,
Хмари сіють через сито зимну воду.
Тільки ягоди калиноньки та глоду
Прикрашають спорожнілий гаю стан.
Річка стрічкою тікає вдалину,
Мріє птахом в теплий вирій полетіти,
Та готується добряче відпочити,
щоб весною знов прокинутись від сну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689240
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.09.2016
Коси заплітає тепла осінь,
Одягає золотий вінок.
В горобини лагідно попросить
Для намиста трохи ягідок.
В кошик покладе смачні грибочки,
Яблука і кілька спілих слив.
Це ж бо вчора осінь у садочку
місяць жовтень в гості запросив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016
Нам двадцять п’ять, уже не діти,
Вставай, народе, бо пора
Ділами доленьку творити
За заповітом Кобзаря.
Змужніли враз сини і дочки,
Щоб захистити рідний край.
Ти виший їм святі сорочки,
Люби, шануй, оберігай!
Прокинься, бо не час дрімати,
Підтримай тих у грізний час,
Хто бореться у медсанбатах,
Хто втратив сина ради нас.
Ми сонцю вміємо радіти
І не розгубимо добра!
Нам двадцять п’ять, уже не діти,
Вставай, народе, бо пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682820
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2016
Гарячі дні, холодні ночі і зорі ближчі до води.
Вже трусить яблука охоче до Спаса серпень молодий.
Стерня в полях їжакувата, туман волочиться в яру.
Та світла сонячна соната як лід розтоплює журу.
Солодкий меду й хліба запах клубочиться попід вікном.
Шукає літо десь на мапах проміння, вижате серпом.
Серпневий сон колише трави і росить квіти у саду.
Прямує літо до заграви сестру покликати руду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682749
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2016
Стоїть будинок з темними очима,
Не подає давно ознак життя.
Не чути тихих кроків за дверима,
Навколо сад в полоні забуття.
А у стіні діра – як рана в серці.
В кімнатах порожнеча та луна.
Несе луна байдужий подих смерті.
Вогнем … мечем…це все вона.. війна…
Не верне час загублений годинник.
Лиш збільшить давні рани на стіні.
Покинутий скалічений будинок
Стоятиме, як пам’ятник війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016
Поволі гасне літній день і місто бавиться вогнями.
Повзе в будинки дрімота, танцюють тіні до нестями.
Сновида-місяць серед зір холодним сяйвом вабить очі.
Побачень свідок мовчазний, незмінний охоронець ночі.
Він знає, як ти, де ти , з ким, він знає , але не розкаже.
Тоненьким променем ясним дороги також не покаже.
Але загляне в тихий сон, щоб спогад давній повернути
І нагадати знову те, що, мабуть, хочеш ти забути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2016
Тихо плине в долині ріка,
Лугові похилилися трави,
Покотилася хвиля гірка,
Бо не стало на схід переправи.
І сумують круті береги,
Що єднались, як рідні, мостами.
Поле бою тепер навкруги
І затягнутий обрій димами.
Впав снаряд і вирує вода.
Річка болем глибинним озвалась.
Що ж ти робиш, триклята орда?
Тут ще вчора хлоп’ята купались.
Річко, річечко, мила, прости.
Захисти наших хлопців від ката.
Ми збудуємо знову мости.
Ми зуміємо все подолати.
Тихо плине в долині ріка,
Лугові похилилися трави,
Покотилася хвиля гірка,
Бо не стало на схід переправи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2016
Кохання ,мов бутон, розквітло.
Мрійливе, ніжне, безпорадне.
І голова , і розум світлий,
А серце стало непідвладним.
У снах над хмарами летіла.
Долала гори, море, сушу.
Коханню завжди мало тіла,
Одразу ж полонило душу.
І знову мрії та зітхання,
Болюча мука нерви крає.
Існують ліки від кохання,
Але надійного немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016
І знову видно небокрай.
Очей ще не вмивало сонце,
Та світанковий вогнеграй
пускає промені в віконце.
Дзвенить кристалами вода,
Так, мабуть, ангел розмовляє.
Минає день, та не біда,
Бо темна ніч також минає.
Іде життя за кроком крок.
Робота, дім,родина, діти.
Хоч не дістати до зірок,
Та можна власну засвітити.
На захід сонце проведу,
Молитву тихо промовляю,
щоб зберегти в своїм саду
все, що залишилось від раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2016
Розсипає роси ранок у покоси,
зайнялась заграва - вранішня зоря.
Жайворон злітає в небеса безкраї
Та хвилює вітер золоті моря.
Трусить літня злива ще нестиглі сливи
І гніздо лелека пригорта крильми.
Червоніють вишні, сльози їх невтішні
Позбирало сонце там, за ворітьми.
Озеро в долині мружить очі сині
І голублять небо крила журавля.
Літом і зимою дихає жагою
Кароока Terra, матінка-земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2016
Трусить вечір зорі з рукава,
Шелестить нескошена трава,
Тіні потягаються в кутку,
Річка у тумані-сповитку.
Спи дитино, очі закривай,
Моє миле кошенятко,
Щоб не сталось, рідний, завжди знай
Тебе люблять мама й татко.
Затихають співи солов’я,
Та не спить кровиночка моя,
Щось лепече, ручки тягне ввись,
А в очах сховався хитрий лис.
Спи дитино, очі закривай,
Моє миле кошенятко,
Щоб на сталось, рідний, завжди знай
Тебе люблять мама й татко.
Заглядає місяць у вікно,
Сонечко заснуло вже давно.
І щоб сон ніде не заблукав,
Світлячок дорогу показав.
Спи дитино, очі закривай,
Моє миле кошенятко,
Щоб на сталось, рідний, завжди знай
Тебе люблять мама й татко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2016
Чи знали ми , що буде саме так
Непевно все, нерадісно, криваво?
На сході не спиняється заграва
І з’їхав з п’єдесталу грізний танк.
Чи думали, що саме «старший брат»
Одягне цю ганебну форму ката,
Гібридну підлість стане виявляти,
Солдат ховати без імен і дат?
У слушний час розвіє Бог грозу,
Не оминути злодіям розплати.
А де зронила сльози сива мати,
Там сонце не збиратиме росу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2016
Ти мене не знаєш, я тебе не знаю
І пройшовши поряд, точно не впізнаю.
Ти мене не любиш, я не закохалась,
Мовчки не страждала, не розчарувалась.
Ти герой новели, мого сновидіння,
Ніжний, неповторний, впевнений, надійний.
Очі сині-сині, подих на світанку.
Просто рідна постать у промінні ранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016
Читає літо сонячну поему
Про почуття солодкі аж до щему,
Про радість, що хвилює й тішить серце,
Про роздуми, як не згубити все це.
Читає літо, день за днем минає,
І сонячна поема оживає.
Промінчик теплий заглядає в очі
Та про кохання лагідно шепоче.
Хмарина гладить сивочоле небо
І витирає сльози при потребі.
А вітер хуліганить біля річки,
куйовдить засоромлені смерічки.
Лиш вечір , поглядаючи, зітхає,
І місячну сонату нагадає,
Пташиним співом вабить тихі зорі,
І манить, манить в далі неозорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
Я чекаю дощу золотого і теплого,
Із надією гляну у прозору блакить.
Бачу сонячний диск , а за ним - дивну тінь,
Навіть пісня пташини чомусь не бринить.
Дух землі обімлів у пекельному полум’ї,
І гроза гуркотить у небесній імлі,
Ген клубочиться хмара ,важка чорна хмара,
Розгризаючи обрій на клапті малі.
Намагаюсь сказати щось ніби крізь сон,
Та не чує ніхто цього зову німого,
а воно вже пече – це розбуджене зло,
та і досі немає дощу золотого .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2016
Сходить сонце над Україною.
Відступила ніч , вмить розтанула,
Зоря вранішня із молитвою
Людям праведним в очі глянула.
Сходить сонце над Батьківщиною,
над рівнинами і над горами.
Я пишаюсь своєю країною,
І народом моїм, і просторами.
Сходить сонце над Україною,
і туман густий розсівається,
ми йдемо своєю стежиною,
промінь Божий нам шлях видивляється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658219
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.04.2016
Сплюндрована снарядами земля.
Зрешечені осколками будинки
Та мінами засіяні поля .
В розтяжках забур’янені стежинки.
Дороги смерті і шляхи життя,
Тортури та катівницькі підвали,
Вовків голодних жалібне виття
І воронів химерні карнавали.
Гібридна розповзається війна.
Це те, що ви покликали додому.
Росія на Донбасі із багна
Зліпила край Гоморри і Содому.
Дитя гріха, заковане в метал,
Тобі провини вік не замолити.
Терпляче жде військовий трибунал,
Він справедливість зможе відновити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657968
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.04.2016
Ти душу мені кривдою
не край.
Усі твої «пробач»
втрачають значення.
Я йду від тебе.
Крапка.
Прощавай.
А серце тихо каже :
«До побачення».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016
Гіркими сльозами наповнені очі Землі.
Біда за бідою,
Війна за війною.
Зжирають планетного ангела в синій імлі
Заводи й машини.
Димлять щохвилини.
А сліз усе більше, і тануть, як сніг, береги
Від краю до краю.
Байдужість вбиває.
Ще рік чи століття і час позбирає борги
Із нашого роду.
Шануйте природу!
Гіркими сльозами наповнені очі Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2016
Гарцювали коні на світанку,
Білі коні в сизому тумані,
В ніжному весняному серпанку,
В легкій оксамитовій омані.
Вітер чеше срібну пишну гриву.
Розсип яблук по боках узором.
В дужому та вільному пориві
Мчали коні полем неозорим.
Не спинити коней, не зловити,
Як і літ минулих та майбутніх.
Хочеться літа свої прожити,
Щоб було побільше незабутніх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2016
Тихо сяє бірюзою вечір,
Місячна доріжка на воді,
Ми зустрілись знову, як тоді,
І твоя рука лягла на плечі.
Хвилі заколисують зірки
І до тебе в очі зазирають.
Я слова ретельно підбираю,
Та спливають спогади гіркі.
Добре розумієш все без слів.
Нам минулих днів не повернути.
Але й не виходить все забути,
Бо вогонь не зовсім спопелів.
Вітер хвилі швидше покотив,
В глибині затанцювали зорі.
Нас майбутнє ждало неозоре...
Місяць воду сяйвом золотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
Складають вмілі пальчики
З паперу оригамі,
І слоники , і зайчики
Для тата і для мами.
З паперу враз з’являється
Собачка, коник , равлик,
Та краще всіх складається
Білесенький журавлик.
Білесенькі журавлики-
З паперу пташенята,
Не полетять до Африки
Маленькі журавлята.
Білесенькі журавлики
Не вимостять гніздечко,
Та тішать і розраджують
схвильоване сердечко.
А вітер кличе в синю даль
І розправляє крила.
Ще мить,іще хвилиночка -
І пташка полетіла б.
Та рідні милі пальчики
Не хочеться лишати,
Ми , може, разом будемо
До Африки літати.
Білесенькі журавлики-
З паперу пташенята,
Не полетять до Африки
Маленькі журавлята.
Білесенькі журавлики
Не вимостять гніздечко,
Та тішать і розраджують
схвильоване сердечко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656934
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.04.2016
Ідуть дощі, постійно йдуть дощі,
а хмари гірко плачуть, плачуть, плачуть,
на трави, на дерева, на кущі,
земля тепла довгенько вже не бачить.
Ідуть дощі, із стріхи крапотить
та озером зробилася калюжа.
Де сонце? Де поділося? Чи спить?
А може розхворілося ? Недуже?
Ідуть дощі, потоками вода
і чоботи за ніч не просихають.
Вже дощ давно не радість, а біда,
то ллє, а то січе, то накрапає.
Ідуть дощі, постійно йдуть дощі,
а хмари гірко плачуть, плачуть, плачуть,
на трави, на дерева, на кущі,
земля тепла довгенько вже не бачить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656605
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.04.2016
Світанковий час, ще тихо-тихо,
Озеро завмерло, ніби спить.
Промінь блисне і за лісом зникне
Та розбудить обрій лиш на мить.
Раптом синь озерна сколихнеться,
Птах у вись стрілою промайне.
То лілея-квітонька проснеться
І до сонця личко простягне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656602
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.04.2016
Жадані ліки від печалі,
Від втоми і від самоти,
П’янка краплина у бокалі -
Це саме ти, це саме ти.
Для неї ти солодкий трунок,
Вона для тебе – янголя.
І твій гарячий поцілунок
Її щоразу окриля.
Оберігай своє кохання
І захисти солодкі сни.
Не зрадь дівочі сподівання
та крил чуттів не обітни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016
Зима. Блокпост.
Околиця на сході.
А на дозорі – зморені солдати.
Рубіж. Форпост.
Підмога на підході.
Наказ один – позицій не здавати.
Темніє . Бій .
Летять в окоп снаряди.
Змішалась ніч з осколками й болотом.
Усі живі?
Затихла канонада.
Блокпост лишився захисним оплотом.
Минає день.
Скінчилася вода.
Снарядів залишилось малувато.
Приціл. Мішень.
На обрії – орда.
Наказ один – позицій не здавати.
Рішучість . Біль.
Хто лишиться живий?
На роздуми хвилин не залишилось .
Армада. Ціль.
-Як настрій, бойовий?-
Підмога дуже вчасно нагодилась.
Боги війни.
Їх звуть так недарма.
Їм не займати вміння воювати.
Вперед, сини!
Назад шляху нема!
І вдарили заряджені гармати.
Весна. Блокпост.
Околиця на сході.
А на дозорі – зморені солдати.
Рубіж. Форпост.
Підмога на підході.
І знов наказ – позицій не здавати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656454
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 01.04.2016
Пробігся вітер по верхах дерев,
Залопотіло листя голосніше,
З-за обрію донісся гуркіт, рев,
Щораз лунав то гучно, то тихіше.
Затихло все, і навіть вітер зліг,
А хмара суне й суне, як навала,
Насупився, стемнів навколо світ
І небо все суворішим ставало.
Все сталось раптом: грім загуркотів
Та небо розітнула блискавиця.
Заплакала гроза серед полів
Потоками води, немов з криниці.
І милися берізки на дощі,
І все живе ховалось, де зуміло.
Стривожено хиталися кущі
Та до дерев горнулися несміло.
Та проблиском далекого вогню
Пробився промінь сонця з небокраю,
Стягнув з небес він сіру пелену,
Веселкою барвистий міст засяяв.
Здійнявся птах у сонячну глибінь,
І пісня разом з променями ллється,
Засяяла дощем помита синь,
І кращим світ, добрішим світ здається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656090
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.03.2016
Мені підкотився під ноги клубок,
та тільки немає у ньому ниток.
А потім подвір'ям побіг навмання.
Та це ж не клубок, а маленьке щеня.
М'якеньке, привітне і дуже швидке,
таке пустотливе, грайливе таке.
Підлізло під ящик, побігло в садок,
аж ось заскавчало, забилось в куток.
Та що ж за пригода у тому садку?
Та песик не каже, скавчить у кутку.
Іду і дивлюся - ну що там не так?
В зеленій траві заховався ... їжак.
Щеня він, мабуть, мимохідь налякав,
непроханих гостей в саду не чекав.
Їжак подивився на мене і зник,
він бути привітним до інших не звик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655973
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.03.2016
Моє село. Розсипані хати
біля дороги, що біжить у поле.
Твої лани - ріднесенькі брати,
а вулиці - то сестри ясночолі.
Моє село огорнуте теплом
людей терплячих, добрих, працьовитих,
засіяне зерном та полином
і синьою рікою перемите.
Моє село - мій перший дивосвіт,
затишне та привітне, неледаче.
Твій ніжний та рясний весняний цвіт
від вітру пелюстками гірко плаче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2016
Зашарівся червень ягодами спілими,
Луговими травами одурманив ніч,
Миготів світанками, що удвох зустріли ми,
Ввечері підпалював сотні тисяч свіч.
Викупаний в променях сонячного золота,
Свідок ніжних дотиків найрідніших рук,
Червень зачарований, Богом порятований
Від біди, підступності і важких розлук.
Щирість наших зустрічей зберегти зуміли ми,
Нас чатує доленька, ставши десь узбіч.
Зашарівся червень ягодами спілими,
Луговими травами одурманив ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2016
Тримає ніч в полоні сновидінь
загублену оторопілу душу.
Біжить навколо мене зрима тінь,
та я із місця все ніяк не зрушу.
Повторюється круговерть дивин
і привидів потомленої ночі.
Та не спиняє погляд часу плин.
Я бачу, хоч і бачити не хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655445
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2016
Рве двоголовий орел
серце у Прометея,
Та не загасить вогонь
в душах вільних людей.
Йде металевий обоз
новою колією,
Щоб відібрати сон
У придніпровських дітей.
Довго шукав обоз
Ласий шматок поживи,
Та заблукав Іван
псковський у наших степах,
очі свої ховав
хитрі та помутнілі,
вірити не бажав :
планам ординським - крах.
Горе не гоїть ран,
Та не помре надія,
Псковський обоз згорить
В полум’ї правих днів.
І у зболілих очах
Знов заіскриться мрія,
І збереже Господь
Наших вірних синів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655235
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.03.2016
Знов радіє ранок у гаю,
Пташка прокидається зі співом.
Я на стежці росяній стою,
Тішусь сонця ніжним переливом.
Біля річки вранішній туман
Тихо огортає луговини.
В небі неподоланий титан
Влаштував захмарні іменини.
Десь кує зозуля вдалині.
Накувала довге тепле літо.
І на мить привиділось мені :
Рай – він тут , на цьому боці світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655184
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.03.2016
Де сплелось коріння родоводу ,
Де шепочуть славні явори,
Там живе історія народу,
Дух якого звір не покорив.
Де зозуля воду п’є з криниці,
Де цвіте калина круглий рік,
Там ти зможеш знову відновиться,
Більше не коритися повік.
Україно, сонячний мій краю,
Процвітай, кохай, співай, живи !
Час прийшов, я серцем відчуваю -
Бог почує наші молитви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655080
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2016
Цілує небо синій вечір
і загоряється зоря.
Тріпоче крилами метелик
у мерехтінні ліхтаря.
Ти посміхнувся - враз змінився
стан звичайнісіньких речей.
І я дивлюсь на тебе серцем,
не відриваючи очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Не питай , чи я тебе кохала,
І в очах надії не шукай.
Поки я гніздечко лаштувала,
Ти обрав чужий солодкий рай.
Чом же нещасливий ? Що ж не радий?
Ти ж свободу маєш, вибір є…
Ти в отім раю знайшов розраду?
Cерце заспокоїлось твоє ?
Не питай , чи я тебе кохала,
І про зустріч більше не проси.
До ріки, де я тебе чекала,
Дві троянди жовті принеси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Зустрінеш солдата – очей не відводь,
А просто скажи – добрий ранок.
Заслуга його і відвага його ,
Що ти зустрічаєш світанок.
Зустрінеш солдата – йому посміхнись,
Подякуй – не кожен так зможе,
Він знає , де пекло, він стримав орду
Озброєну, дику, ворожу.
Він кров’ю своєю за мир заплатив,
У нього є власний рятунок –
Священна молитва усіх матерів
І доньки малої малюнок.
Зустрінеш солдата – очей не відводь,
А просто скажи – добрий ранок.
Заслуга його і відвага його ,
Що ти зустрічаєш світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654698
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2016
Краплина роси на світанку
засяяла, наче перлинка.
Прокинувшись сонячним ранком,
у мандри зібралась росинка.
Торкнулась сльозою до квітки,
скропила травинку охоче,
і блиском щасливим помила
твої ледь розплющені очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Майдан палав , зростали барикади,
серця тривожив справедливий гнів.
Та не чекали милості від влади,
Свободу боронили від круків.
Не змили прагнень зимні водомети,
Арешти не здолали і суди.
Стояли ради прихистку намети.
Жінки благали : - Небо, не впади!
А небо впало, небо справді впало,
Розстріляне отарою катів.
От тільки це героїв не спиняло,
Хоча ніхто вмирати не хотів.
Щити і каски кулі не спинили,
Косив людей прицільно автомат.
Та дух буремний вбивці не скорили.
Ніхто ні кроку не зробив назад.
О горе, діти,ангели країни,
Небесна сотня – совість наших днів.
Героям слава! Слава Україні!
Вона жива в історії віків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654403
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2016
Правда заховалася в куток
і закрила голову руками.
Низка недолугих помилок
плутається змієм під ногами.
Краються знекровлені серця,
але душу обійма надія.
Хоч не видно жалощам кінця,
та жевріє проблисками мрія.
Ти стоїш у натовпі людей,
нащо – їм не треба говорити.
На трибуні черговий сенсей
каже:"Волю треба заслужити."
Знову в мікрофон душа кричить
та на сході множаться страхіття.
Бути вільним треба ще навчить,
і не завжди за одне століття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654180
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2016
Україно, збурений мій краю,
Серед болю, крові і страждань
Я тебе із щемом закликаю:
- Вірити в добро не перестань!
Там, де ллється кров, цвітуть не маки,
Там живе насилля, страх і гнів,
Не стихають підлості атаки
І не сохнуть сльози матерів.
Стихне канонада лютих градів,
Рани від осколків заживуть.
Вір і знай – твої сини не зрадять
І ворожу зграю проженуть.
В час такий в очах сумних і рідних
Стане більше радості і див,
І тоді у вирі днів погідних
Бог простить усіх, хто завинив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654147
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.03.2016
Схід налився кривавим багрянцем.
Нескінченна холодна зима.
І виводять скоцюблені пальці :
- У війни переможців нема.
Розповзлися по закутках гади
І Донбас у обіймах трима .
Та ревуть реактивні снаряди –
У війни переможців нема .
У підвалі залякані діти,
А навколо тривожна пітьма ,
І немає де правди подіти :
У війни переможців нема .
Як могло все це статися з нами ?
Подих є, та молитва німа !
Не заслониш Донбас корогвами .
У війни переможців нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653990
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.03.2016
Душі наших загиблих солдат
Журавлями у рай не злетіли,
Вони там, на сторожі стоять
І не в кожного є ще могила.
Це не зірка сяйнула в окоп,
То снаряди літають щоночі,
Скільки ж буде диявольських спроб
Пеленою туманити очі.
Перемир’я у смерті нема,
Перемир’я від кулі осліпло,
Забирає гібридна війна
Найхоробріших воїнів світла.
Духи наших загиблих солдат
Бережуть нас у морі й на суші,
Як затихне воєнний набат,
лиш тоді упокояться душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653981
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.03.2016
Підсніжники проклюнулись з-під снігу навесні
та сонячні промінчики танцюють на вікні,
і небо посвітлішало,озвався співом гай,
поволі прокидається мій серцю милий край.
Ще день чомусь бурмоситься і хмарка набіжить,
Та ранок в хату проситься, щоб діток розбудить.
Бринить струмок, поблискує і тане в лісі сніг.
Весна зеленим килимом приходить на поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652591
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.03.2016