| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Гори,хоч зпеплений сірник,
Щоб на перед не залишати.
Без жалю часу,й запальник,
не допоможе повертати.
Гори,якщо багаття ти,
і буде в тебе час палати.
Втомившись від тепла людин,
навіть тоді не жалкувати.
Гори,якщо ти майже тлін,
Пообіцяй не помічати!
І на останній із вуглин,
найдешь за що мене згадати.
Ах да,це все не про тебе?
І не приємно прочитати?
Я співчуваю, пізно вже..
Вже будем тільки догорати..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2017
А я один,і я це знаю,
ніде ніхто і не чекає.
Усе терплю,усе минає,
і я ніщо не забуваю.
Бо так завжди,бо так повинно,
одним у світі бути дивно.
Можливо це мені потрібно,
привикнути та бути сильним!
Це вже як сон,це вже за смаком,
любить себе,любити натовп.
Я все старанно пережив,
бо так любив,бо так любив..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654568
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.03.2016
Та в чому сенс мого життя?
Чи може сенс в житті другому?..
І брязкіт кайданів в ногах,
а я щосили кличу Бога.
А поривавши, байстрюки
ликуючи скандуюсть: "воля",
а про ришітку і кнути,
забули вдячення народа.
Згубили черстві язики,
чарівне слово не фальшиве.
Згубили сенс в тому житті,
чи може сенс в житті другому..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654298
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2016
Чому сиджу,чому питаю,
чому так довго пам’ятаю.
Про те що є,чого немає,
а що майбутнє убиває.
Знову один,и знову майже,
для мене буде все найважче.
Чому тоді,і як злітаю?!
Окрім мене ніхто не знає.
Ніхто не знає ким я буду,
хто я є не гадає ніхто...
І дехто з вас мене чіпає,
з роками збагнеш, кого,й за що…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654156
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.03.2016
Вам болісно душу,і хати пожгли,
а панство ваше співало.
Людей як скотину у рів відвели,
Панове,вам мало?!
Коли ви до чорта нас в пекло гнали,
і панство ваше співало
Чекали,дивились,хочь вас і кляли,
Панове,вам мало?!
Коли ви міняли Христа й продали,
і панство ваше співало.
Та серце слабе, і ви його дерли..
Панове,вам мало?!
Коли ви на показ брехали в суді,
і панство ваше співало.
а пам'яті вашій,не буде й труни,
Панове,вам мало?
Ми чули багато і бруду,й хули,
А панство тріумфувало.
Свідомо братерства ви ще відрекли,
Панове,вам мало?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654004
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.03.2016
Сидить дівчина в куточку,
заплакані очі.
Ревуть гармати коло неї,
виродки ночі.
Сидить дівчина в кутку,
її карії очі,
дуже хочуть тиші,
обпалені очі.
Їде хлопець з-за Дніпра,
а може з-за Ворскли.
До озброєних моголів,
приїхав у гості.
Не бійся хлопця,
каріочая діво.
Він нас захищає...
Московськеє іго
Не зупинеться,не зіпнеться!
При самій дорозі.
Більше всього полюбляє,
українські сльози.
А людей гукають,
заходом пугають.
А зі сходу ваші танки,
невидима зграя.
Наші хлопці кулаками,
місто відбивають,
а по їхніх мертвих спинах,
танки роз'їзджають.
Хлопець їхав не вбивать,
мої люде добрі.
У нього теж є мати,
браття кровні.
Наші хлопці полягли,
правда закінчилась,
а ви там видумуйте,
як ми полишились.
Наші хлопці полягли,
вічна їм слава.
А ви чекайте,ще зійде,
небесная кара.
Щирий,низький поклін,
на тім пагорбі слава.
Ще вернеться моя,
співуча мова й ласкава...
Ще приїдуть наші хлопці,
до ваших у гості.
Гуцульскі браття січові,
наші оборонці.
Ще напьються вороги,
своєї лихої крові.
Ще український солдат,
заспіває у полі!
Ще піднімемо наш прапор,
на Донецькому краї.
Бо тато-є тато,
а хіба як без мати?
Донецьк - це Україна,
хоч вона й грішна,
не дамо залунати,
Аллаху та Крішна.
Православная земля,
Дніпром охрестили.
Ще коли ваші браття,
говорити не вміли.
Прочитай хоч один,
Кобзареве слово,
свого відцурався,
а не чужого бридкого!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653996
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 23.03.2016
Матусю,може я не вартий того,
що зараз ти щоденно віддаєш.
І я ще раз повірю без упину,
як ти про наше "краще" лиш вдаєш.
Я буду все слухняно вислухати,
і те робити що ти говориш.
І знаю що,якщо буде потрібно,
то ти й за мене разом постоїш.
А в скру́тний час,коли в себе не вірю,
та рай згубивши, все кидаю геть.
Ти терпеливо мовчачи послухав
допомогаєш,те що шкереберть...
08.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2016
Мне очень стыдно за свои слова,
и то когда,я говорил о вечном.
И хоть не клавиатура,а рука,
хоть слово,но оно будет сердечным.
Мне очень стыдно,то когда люблю,
я обижаю больше чем жалею.
Богиню свою не боготворю,
а только изредка лилею.
Мне очень стыдно за наш менталитет,
и если говорить со смыслом,
меня лишь манит запах сигарет,
прокуреный похоже,и с одышкой..
Мне очень стыдно наблюдать,
измену за минутное желание.
И всем,как и мне порою не понять,
Что быль,а что помехи в подсознании.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653492
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.03.2016
Великий пай,
вчорашній рай,
Старе село що видно гай.
Ми філігранно пили чай.
не видно ран,
сердешний май,
це все мій суржик,
надихай!
Маленькій дім,
кривавий бій.
Куріння в попиту повій,
що спонукає голос мій.
Шаланди плач,
тернів палач.
шукає: "чей?:
Я не Єней.
Серед людей,
не жди вістей.
Чи це косплей?
Пекельний день...
Корінням вріс,
зловити крис,
немає міст.
Шалений тиск.
Материн плач,
почути час.
Бо не знімешь,
себе з небес.
Черемовець,
людських сердець.
себе знайди!..
Урвавсь терпець!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653233
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 21.03.2016
Я понимаю,в корне без огля́дки,
что не тактично было трактова́ть.
Но с совестью табак и в пря́тки,
морально и физически терза́ть.
Я не могу о вас в быту подумать,
что вы когда то, были не моей.
Что вам когда то было так приятно,
и не в кругу ваших друзей.
За то что я, у вас увы не первый,
но это даже как бы не вина.
Ведь знаю были раньше стервой ,
при моей виде знал бы я стыда.
А кроме вас не знаю я другую,
И не слыхал милейших на ночь фраз.
И даже если б не был человеком,
мне нечем сравнивать наш с вами напоказ.
Да и за что меня это тревожит,
сейчас бы мирно почевал,
сейчас бы начал думать о хорошем,
сейчас бы вас любить не забывал..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653182
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.03.2016
Ах народився б я у Львові,
і було би за кого жить!
Та і побачив би простори,
про що говорить цілий світ.
Я розмовляв би вільно мовою,
і не було б за це гризні.
Я б з усміхом кричав би в полі:
“Українська земля, привіт!”
Кобзарем би я захоплявся,
і з друзями писав вірші!
Ходив би в місто в вишиванці,
і нащо ваші шахтарі!
І був би червень! Був би лютий!
Я був би жив!.. Хоч не укутий,
смачний обід, хоч і не взутий.
“Земля привіт, я син забутий!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2016
Мамо я намалюю прапори́,
й квіти на зеленому пала́сі.
Мамо, блакитні,жовті кольори,
я більше всього люблю малюва́ти.
Люблю я зелені пагорби́,
наші,ще нікому не відда́ні.
Але я б уже і їх давно віддав,
ми с тобою так і не багаті.
Мамо нащо ця війна,
наші с тобой квіти раздавила?
І хоч я і не вмію малювать,
ти гово́рила: "Ой,як це красиво!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2016
Уявно теплими степа́ми,
ми чуємо що скоро стане,
біля хатин зелені са́ди,
і разнобарв'я мильні дра́ми
Бенкети сірого свавілля.
Бурштин..
Ані у нас лише рілля..
Де помаранчеве дозвілля?
І де ключі від цих вершин?
Біля червоного наряду,
уявні бджоли в канонаду!..
І біля мого потойбіччя,
чіясь нудна старенька притча.
Земля сира,і буде далі,
хустин..
А килим степ собі не сплів.
І присвятивши всі медалі,
я так зомлів,я так зомлів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652864
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.03.2016
́Червоним окропом вогонь,
пані́в крива́влений патрон,
синів допитий самогон,
та недобитий галео́н!
Чортів із мотлоху людей,
і кілька сот в пе́клі сіме́й.
Жупанів старий командир,
чи в його жилах героїн?
Нових князів оріентир,
та це не кня́зі, а сортир!
Надів вояцкий він мундир,
та голосив: "я командир!"
І всі пішли,мов за любов,
мов серця патріота.Кров!
Раніше думки не було,
що ми так любимо село.
Із червня в травень,та одна,
іде ганебная страна!
Себе одразу закатуй,
не переймай на себе дурь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652863
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 19.03.2016