Вика Мигиден

Сторінки (1/4):  « 1»

Моєму сонечку.

Моє  маленьке,  рідне  і  близьке,
Моя  лялюня  і  моя  кровинка.
Люблю  тебе,  хлоп’яточко  мілке
Дарована  з  небес  мені  дитинка.
І  повсякденний  рій  турбот  люблю
Про  тебе,  моє  сонечко  бажане.
Всевишнього  щовечора  молю,
Щоб  захистив  тебе  від  зради  та  обману.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2016


Осень.

Осень.  Тихо.  Жёлтая  листва.
Холод  наступает.  Прячется  трава.
Солнце  светит  снизу,  но  не  так  блестит,
И  всё  дольше  ночью  в  горизонте  спит.
Небо  опустилось,  тиснется  к  земле  -
Видно,  так  теплее  будет  в  феврале.
Сыро.  Грустно.  Лета  не  вернуть.
Нужно  идти  дальше,  труден  будет  путь.
Но  преграды  просто  делают  сильней  -
Так  пойдём  же,  спутник,  не  страшись  камней.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692818
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 06.10.2016


Оттоді й засяє Сонце понад морем.

По  усьому  світі  Біблію  читають,
і  свої  потреби  тим  задовольняють.
Кожен,  хто  як  хоче  –  так  її  й  трактує,
Та  й  Ім’я  Господнє  згадується  всує.
Зловживають  Словом,  щоб  людей  побільше
заманути  в  «церкви»,  щоб  зробити  гірших  –
їх  від  самих  себе  та  заткнути  сором,
щоб  уже  до  пекла  потрапляти  хором.
Величають  Бога  хитрими  вустами,
і  в  вертеп  розбійний  обернули  храми,
але  власне  серце  сповнене  гріхами  –
не  приймають  Слово  впертими  вухами.

Україна  має  шлях  свого  спасіння,
бо  воно  походить  з  нашого  коріння.
Сам  Тарас  Шевченко,  наш  пророк  великий
заповів  казати  правду  в  їхні  пики,
Щоб  Христа  Ісуса  марно  не  хулили,
та  й  людей  брехнею  більше  не  дурили.
Оттоді  й  засяє  Сонце  понад  морем,
і  розгонить  хмари  разом  з  нашим  горем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662870
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 29.04.2016


Україна має власного бога.

Я  сповідаю  в  тім  духовне  кредо  -
Даждьбог  дав  Україні  власні  Веди.
Небесні  боги  давніх  прабатьків
над  нами  рають  із  поконвіків.
Земля  батьківська,  Роду  покоління
дають  нам  сили,  наче  грунт  -  насінню.
А  всі  чужинські  боги  не  для  нас,
щоб  наш  світильник  у  віках  не  згас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662717
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 28.04.2016