| Сторінки (3/242): | « | 1 2 3 | » |
Я загубилась в лабіринті вулиць,
Шукала тут уже чужі сліди,
Ходила містом, наче той прибулець
В полоні злісних відчаю й біди.
Спадали краплі з неба дружнім хором,
Плакало небо, тільки через що?
І по обличчі розтікаючись узором
Поволі все перетворилося в ніщо.
Хоч зник вже біль, немає ні сльозинки,
Журби немає, тільки пустота,
Холодні очі всюди, як крижинки,
В жорстокім жарті стиснені вуста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2018
Серед тисячі слів загубились потрібні рядки,
Серед тисячі долей одну лиш хотіла змінити,
Та закон такий, мабуть, стається усе навпаки
І не знатимеш потім, що далі потрібно робити.
Серед тисяч хвилин я шукала потрібний час,
Його не вистачає й завжди, мабуть, є мені мало,
Вогник тихо світився, а потім раптово згас
Й щастя просто на голову все таки щось не впало.
Серед інших життів загубила частинки себе,
Нащо вже шкодувати, що сталось того не зміниш
Доля поки що пряжу мою далі просто пряде,
З часом все промине те, що було тепер знеціниш.
Серед тисячі слів загубились потрібні рядки,
Спогад золотим листям все інше чомусь вкриває,
Та закон такий, мабуть, стається усе навпаки
Все найкраще, що було поволі і тихо вмирає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796044
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2018
Спогади я спалю під водою
І очищу їх полум'ям вічним,
Ця сльоза нехай стане росою,
Як і ти тепер став простим стрічним.
Небо хмарами сірими вкрите,
Мабуть, день вже не буде погідним,
Все забуте тепер і розмите,
Ти чужим мені став, а не рідним.
Всюди чується сміх чийсь злостивий
І думки з пухом вже тополиним,
У імлі такій чорній, красивій
Ти звичайним все ж став, не єдиним.
Все, що гарне покрила потворність
І наркоз знову введений шприцом,
Загубилась твоя неповторність,
Не моїм став тепер і не принцом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018
Всі думки знов у сірій золі,
Обробляти все забуте тернами
Знаю, ходить собі по землі
Чоловік, вибраний небесами.
Стережуть час годинникарі,
Загубилися десь вже пастелі
В візерунках на тонкому склі
Буде той, що руйнує пустелі.
Не потрібні мені королі
І палаци пусті із дарами
Знаю, ходить же десь по землі
І ховається тут між рядками.
Не загублюся в сірій імлі,
Знову війни веду з вітряками
Він сміється на чорному тлі
І портрет свій малює зірками.
Старий графік, нудні табелі
І зима вже не є за порогом,
Та я знаю, є десь на землі
Чоловік, що призначений Богом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018
Я маю доступ до чужої реальності,
Думки змішалися і навіть почуття
І сірі вірші, потім знову крайності,
Депресія і черговий етап життя.
Знов темний вечір, ще блокнот і ручка,
Немає друзів, тільки вірші і думки,
Всі рухи невпопад і дуже рвучко
Списались швидко білі сторінки.
Нудні канікули проводити в навчанні,
В кімнаті безлад, лиш посібники лежать,
Серце й душа застигли теж в мовчанні,
Бандури струни тихо деренчать.
Минає вечір й ніч, а далі друга й третя,
Немає змоги щось довести до пуття
Таке, напевно, вже буття в поетів,
Чужа реальність, у своїй нема життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2018
Пропащі слова заховаю у скриню із мотлохом,
Спалю усі спогади мовчки в вечірній імлі
Думки вже давно павутинням покрилися й порохом
Й самотньо дрімають отут на моєму столі.
Луна колискова, чи вже панахида лунає остання їм
Бракує і слів: чи втекли, чи згубилися десь?
І білим крилом заховає все згадане вже Херувим
Напевно, це був віщий сон, снивсь він ранок увесь.
Ця скриня із мотлохом стала ще більше важка,
Немає вже місця, потрібно заводить нову,
Думкам тепер також бракує, мабуть, ватажка,
Перлини ховаю у свіжу зелену траву.
Вірші, мов скелети, збираю докупи частинами,
У скрині із мотлохом знайду потрібні слова
І спогади теж в голові ще літають картинами,
Я знов поринаю в смачні та солодкі жнива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2018
Я виживу усупереч всьому,
На зло всім зрадам, злим словам і людям
Я не питаю більше вас: "Чому"
Це точно буде справжнім вже безглуздям.
В собі тримаю мовчки увесь біль
І сльози стримую, нехай не витікають
Авжеж, насипте в рану свіжу сіль,
Я одним поглядом усіх вас повбиваю
Мені від вас не треба вже нічого,
Я знаю точно: мене любить Бог
І Він не зрадить і не робить того,
Що ви робили протягом епох.
Я не свята, до святості далеко,
Не краща і не гірша від всіх вас,
Я відчуваю також небезпеку,
Але не граю, живу просто без прикрас
Я не боюся, ви мені не ворог,
Я не тікаю, просто тут стою,
В кишенях завжди маю зайвий порох
І не програю більше у бою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2018
Під її вікнами ріс жасмин,
Він квіт сумним білосніжним квітом ,
Бо люди брали її на кпин,
Не далі їй насолодитися світом
Вона горіла, наче свіча,
Хотіла полум'ям всіх зігріти
З кирпатим носиком було дівча,
Одна зі всіх лиш змогла прозріти.
Ще зігрівала весь світ добром,
Та що могла бо одна зробити?
Чи можуть всі лиш її теплом
І сподіваннями вічно жити?
Вона ще вірила і жила,
Сміялась, плакала і любила
На столі гілка жасмину цвіла
Та за спиною росли ще крила.
Минали роки і квіт жасмин,
Він квіт сумним білосніжним квітом,
У щастя якось прокрався полин,
Не дали люди себе зігріти
Для них закони має життя,
Не вірили, що усе можна змінити,
Закутались в своє укриття
І часу плин неможливо спинити...
Минув ще час і зів'яв жасмин,
Вже не цвіте білосніжним квітом
У світі стільки є порожнин,
Їх не змінити і динамітом...
І що ж могло бо одне дівча?
Лиш тільки вірити і чекати
Згоріло тихо, як та свіча
Та світ не стало все ж проклинати.
Нехай судилася боротьба,
Нехай не дала їй доля щастя,
Не розтоптала її журба
І світлом світяться ще зап'ястя...
Під її вікнами ріс жасмин
Вона, як він, слабка, але сильна,
Та не розтопить усіх крижин,
Нікому ноша ця непосильна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2018
Набрид мені вже холод безпорадності,
Пронизує все тіло до кісток,
Проблеми всі враз набирають складності,
А час тече крізь пальці, мов пісок.
Руйнує всі підвалини свідомості,
Гризе всі сподівання, як черв'як
Душа живе в постійній невагомості,
Чи довго буде жити ще отак?
Страхи постійно набирають обертів
І порятунку вже від них нема
Остання пісня постарілих лебедів
Перш ніж поглине все пітьма.
Усюди холод, холод безпорадності,
Два полюси зустрілися в однім
Давно вже віє вітер недоладності
Чи впаде щастя, як із неба грім?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2018
Обпікаючи люттю летіли із вуст слова,
Обпікаючи болем сльози текли по лиці
І хто знає тепер мертва, чи ще жива?
Бо в очах вже погасли надії усі промінці,
Все пекучим цим холодом оповив туман
І байдужості стіни вже збудувалися знов
Хто ніколи не знав що таке обман,
То чи може судити він що існує любов?
Розриваючи гнівом тисячі сердець,
Спотворюючи душу зовсім не навмання
Ми забули ж бо, люди, що слово не горобець
І невинних людей засудили на вигнання.
Обпікаючи люттю летіли із вуст слова,
Обпікаючи болем сльози текли по лиці
Це для зрад бо тепер настають жорстокі жнива
І омані поклони б'ють нерозумні жерці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.06.2018
На горищі пахне свіжим сіном
І туман розкинувся селом
Спогади, розпалені каміном
Тихо ходять за моїм вікном.
І сюди прокрався срібний вечір,
Раптом засвітились ліхтарі,
Літа пісня клекотом лелечим
Звуками торкнулася зорі.
Гомонить струмок веселий садом,
Тихо грає флейта у руці
Із небес поволі, мов каскадом
Сипляться останні промінці.
Ходять запізнілі перехожі ,
Лагідно ще віє вітерець,
Вулиці одна на одну схожі,
Ніжну казку тут творив митець.
На горищі пахне свіжим сіном
Пречудова музика цикад,
Сонце вже розпеченим рубіном
Заховалось десь між барикад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2018
Посипала цукром гіркий смак віршів,
Додала любові, ванілі, кориці
Нехай не болить у моїх читачів,
У них в голові теж думок колісниці.
Щоб були смачніші додам іще мед,
Хай ця гіркота вже не буде відчутна
Отут, на подушці лежить кулемет
Свідомість щоб вбити, коли каламутна.
Я ще, мабуть, трішки лиш м'яти додам
Слова хай лунають завжди урочисто
Можливо, комусь це на душу бальзам
Думки я вплітаю, як перли в намисто.
Посипала цукром гіркий смак віршів,
Додала любові, ванілі, кориці
Нехай не болить у моїх читачів,
Лиш моя душа хай сидить у темниці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2018
У моїх мріях немає тебе,
Ти загубився колись в лабіринтах
Я не шкодую, знайшла бо себе
У королеви тепер нова свита,
Нове мереживо має життя
І нитка крутиться, але не рветься,
А за плечима сумне небуття,
Яке ніколи тепер не вернеться.
Я не шкодую, знайшла бо себе
І моя доля тепер не пропаща
У моїх мріях немає тебе
І я назад не повернусь нізащо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2018
В руці нестиму жмуток чужих мрій,
Нехай навколо віє лютий вітер
Настане і для мене час надій,
Які тут загубилися між літер.
Життя давно сплелося у віршах,
Та жмуток мрій у них не розгубило
Мине ще час і хтось покаже шлях,
Де все минуле у надіях жило.
В руці нестиму жмуток чужих мрій
Так, я змінилася, та мрії ще ті самі
У долі я крокую хоч чужій,
Існує світ в якому я все ж справжня.
Цей жмуток мрій це мій дороговказ,
В руці він шелестить пожовклим листям
Життя цілком змінило свій каркас,
А нещодавно ще було барвистим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2018
Стає так пусто і самотньо на землі,
Думки-птахи вже розпустили чорні крила
Минуле стерте все у сірій цій золі
Я не жалію, що могла усе зробила
Наче канікули, тож насолоджуйся життям,
А в який спосіб вже тепер йому радіти?
Як серце сповнене дивним якимсь сміттям,
Ніяким сонцем душу вже не відігріти.
Стає так пусто і самотньо на землі ,
Тепер ненавиджу набридлу вже самотність,
Чорний пейзаж іще малюється на склі,
Усе поринуло в сумну безповоротність.
Знову той самий день і знов той самий вірш
Одна тематика, та все що відчуваю
Це почуття уже було колись давніш,
Його тоді я подолала й подолаю.
Стає так пусто і самотньо на землі,
Біжу й тікаю від усього в дивні далі
Усі простори тут для мене замалі,
Та нащо вже вдаватися в деталі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2018
Я хочу просто розчинитись у повітрі
Щоби ніхто не міг уже заборонити
Літать по світу і купатися у вітрі,
Бо без свободи неможливо мені жити.
Не можна жити у постійному контролі,
Все набридає й сил уже немає
Як серце б'ється й тихо прагне волі,
Здається, цілу вічність вже чекає.
Лиш самостійність, самостійність, самостійність...
Та дайте хоч можливість проявити!
А потім сварите мене за емоційність
Не бачу сенсу лиш в будинку жити.
Як пташка прагне полетіти в небо,
Розкрити крила в вільному польоті
Так і мені свободи тепер треба,
Уже набридло жити в позолоті!
Навіщо обрізати пташці крила,
Від небезпек її застерігати?
Коли достатньо щоб була вона щаслива
Трішки свободи їй подарувати...
Ви можете замкнути мене в клітку
І ще ланцюг на шию причепити,
Та говорити лиш через решітку,
Дорослішання вже не зупинити!
Не розуміють, навіть слухати не хочуть!
І як же бути далі? Що робити?
Як обіцянками лиш голову морочать
Мені шістнадцять, я теж хочу жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2018
Біжіть від тих, хто забирає вашу усмішку,
Біжіть й не повертайтеся назад,
Там ви постійно чуєте лиш насмішку
І слово б'є по голові, неначе град.
Біжіть від тих, хто змушує вас плакати,
Хто хоче стерти щастя із лиця
Не завжди добре з ними лиш балакати
І сподіватись, що добрішають серця.
Біжіть від тих, хто змушує прикидуватись
І не собою бути, а лиш образом когось,
Як ви повинні іншим там сповідуватись
З гріхів, яких тут досі не велось.
Біжіть від тих, хто зовсім вас не любить
Навіть якщо їх любите лиш ви
Нав'язування тільки вас погубить
Людино, чуєш? Ти живи, іще живи!
Біжіть від тих, хто змушує боятися,
Хто вас принижує, калічить вам життя
Від них давно потрібно заховатися
Й назад не буде більше вороття.
Біжіть від тих, хто зовсім не цінує вас,
Кому ви не потрібні ні за гріш,
Чиї слова тут повні лиш прикрас,
Душа ж їх не стає, на жаль, добріш.
Біжіть від себе, коли не втекли від інших,
Бо важко буде жити вам отак
Як рани запивати треба віршем
Й чекати мовчки на пророчий знак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2018
Скільки було написано листів,
А скільки буде? Я уже не знаю,
Але я далі тихо пам'ятаю
Як перший раз конверт в руках зашелестів.
Ніхто не пише вже, це старомодно,
Є Інтернет, усі листуються лиш там,
Не поклонявся їхній лист вітрам,
Що душу хвилювало так природно.
Не модно зараз вже писать листи,
Вони давно уже не у пошані
Конверт із запахом розквітлої герані
І довго думаєш, що ж бо відповісти.
Настали в нас тепер нові часи,
Листи уже нікому не потрібні,
Лиш спогади ще гріють душу срібні,
З минулого ще кличуть голоси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2018
Темна кімната і лише світлини,
Старі світлини в дерев'яних рамках
Із павутини, що звисає на фіранках
Усе життя оспівують одні картини.
Кожна світлина - в душі світлий спомин,
Навколо вітер їх у хоровод вже кличе
В старій кімнаті, де так сильно й таємниче
Ти чуєш, любий друже, серця свого гомін.
Багатьох, хто на них давно уже немає
Здається, мало, та багато вже прожито
І ти колись покинеш світ несамовито,
Та зараз щось іще тебе тримає.
Запрошують в минуле і сміються
Старі світлини в дерев'яних рамках
В свідомості незвичних забаганках
Всі спогади аж через край уперто ллються...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2018
Хочу почуть як Ангел шелестить своїм крилом,
Хочу побачить як радіє, як сміється і як плаче
Весь його світ, напевно, сповнений добром,
Яке зі злом у вічній боротьбі одначе.
Хочу побачить колір я його очей
Може, блакитні та бездонні, наче небо,
А, може, все ж темніші від усіх ночей?
Не знаю нащо це мені, та знаю треба.
Я хочу просто доторкнутись до руки,
Хочу поглянути, що він у ній тримає
Чи меч загартували вже роки,
Чи добрим словом серця наші підкоряє?
Над головою відчуваю шелест крил
Я знаю тут він, мене любить й захищає
І Бог дає йому цих неймовірних сил,
Він із небес мене завжди оберігає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2018
Ви лиш поїхали, а я уже сумую
Ще місяць і чекання, і тривог,
В будинку я Ваш голос досі чую
Хай захистить і береже в дорозі Бог.
Ви не хвилюйтесь, я буду слухняна
Усе зроблю, всім допоможу я щодень
На весь дім пахне випічка духмяна
І чути звуки всіх моїх пісень.
Я хочу вірити: це вперше і востаннє
Більш не поїдете, а будете отут
Пробачення прошу за всі повстання
Я ніби виросла, дитина все ж, мабуть.
Сварки були і непорозуміння,
Та це дрібні конфлікти як у всіх
Є свій характер в кожного творіння,
Та ображатися на щось це точно гріх
Я дякую за ласку і турботу,
Хоча сварки ще будуть, і не раз
Слова можна оправить в позолоту,
Але нехай все буде без зайвих прикрас.
Ще цілий місяць... Я уже сумую,
Та це нічого, Ви приїдете і все
Рядки ці Вам тоді я подарую
І скільки радості ця зустріч принесе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2018
Я згадую усіх Вас у молитві
Тих, що були й пішли з мого життя
Нехай оберігає Бог Вас в лютій битві,
Сміливо всі крокуйте в майбуття.
Причин для розставання є багато,
Хоч їх всіх залікує, мабуть, час,
Та спогади не треба все ж стирати
Вони зі мною, як немає поряд Вас.
Були у нас чудові ці моменти
Можливо, лиш для мене, та були.
Навіщо зараз зайві сентименти?
Але це все не зникне від імли.
Можливо, Ви давно мене забули,
Та байдуже, я пам'ятаю Вас
Тих, що в житті моєму колись були
Не похоронить спогади ці час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2018
Озеро... Тиша... І вечір
Там, де купаються зорі...
Місце постійної втечі,
Спогадів краплі прозорі.
Вітер... Світанок... І смуток,
Гарні в альбомі світлини
Ще польових квітів жмуток
Та між трав дивні перлини.
Радості сльози... І щастя
Небо таке кольорове
Навколо, наче причастя
Озеро це лазурове.
Схід й захід сонця... І звуки
Музика давнього лісу,
Просто чекання розлуки
Небо спустило завісу
Озеро... Тиша... І вечір
Там, де купаються зорі...
Місце постійної втечі,
Спогадів краплі прозорі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2018
Не дам розбить нікому свою мрію,
Вона найкраще, що у мене є
Лиш нею я живу, нею радію
Колись настане щастячко моє.
Бо мрій у всіх людей є так багато
І я не виняток, багато маю їх
Одна лиш може серце зігрівати
І не здійснить її це просто гріх.
Я мрію влітку доброї погоди
Вночі, коли світитимуть вже зорі
Надворі спати і напитись вроди
Небес, краси в чудовому просторі,
Не спати усю ніч, а милуватись
І бачить височінь над головою,
А потім все ж заснути й усміхатись
Тій мрії, що завжди була зі мною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2018
Лиш послухай, як дихає ніч,
Як відчуєш тепла її подих
На щоці... Мов розпалена піч
Земля здійснює свій новий подвиг.
Лиш послухай, як дихає ніч,
Як вгорі мерехтять срібні зорі,
Тіні скачуть завжди врізнобіч
І свідомості наші вже хворі.
Лиш послухай, як дихає ніч
Переплелися страх і цікавість,
Шелест листя і смак протиріч
Та у місяця в очах лукавість.
Лиш послухай, як дихає ніч,
У траві заховались цикади,
А ми протягом довгих сторіч
Мовчки ставили в душах блокади.
Лиш послухай як дихає ніч
В загадок й таємниць її світі
Ми зустрілися тут віч-на-віч
Щоби разом світанок зустріти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018
Ти моя мрія, моя вигадка й мій смуток,
Ти мій король мій повелитель і печаль
Жевріє в серці ще надії добрий жмуток
І погляд впевнено ще дивиться у даль.
Ти моє світло, моя темрява й омана,
Ти моє сонце, ти мій місяць і мій кат
Життя не може ще одну завдати рану
І доля більше не зіграє у злий жарт.
Ти моя доля і мій в темряві промінчик,
Моє натхнення і мій предковічний цар
Думки свої я ще вхопила лиш за кінчик,
Ти моє диво, що спустилося із хмар
Ти моя радість, моє щастя й порятунок,
Ти мої сльози, ти мій біль і ти мій сміх
Я дуже вдячна небесам за подарунок
Ти моє пекло, ти мій рай і ти мій гріх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2018
Тобою вбита й покалічена Тобою
Моя душа у закутку лежить...
Вже не кричить, лиш схлипує від болю
Як можна ж бо такого полюбить?
Все ж було добре, а це була маска
Усе чудово, а усе це гра
Закінчилась тепер і моя казка,
І серце опирається вмира...
Тобою вбита й покалічена тобою
Моя душа у закутку лежить
Були ж ці дні, коли нас було двоє,
Тепер же болем стала кожна мить...
Якщо померти маю - то від тебе,
Як потонути - то в твоїх очах
Сльозами гірко плакатиме небо
Приходитиму як до тебе по ночах...
Тобою вбита й покалічена тобою
Моя душа у закутку лежить ...
Більш не змогла... Померла вже від болю
Як можна ж бо такого полюбить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2018
Коли пишу вірші, то пишу їх лише Тобі,
Як співаю пісні, то співаю лише для Тебе
Хоч сама я собі не корюся у цій боротьбі
Як побачу Тебе, то до мене сміється небо.
Коли сплю, то у снах моїх лиш один Ти,
Навіть вдень лише Ти у моїй голові літаєш
Розум досі шепоче мені:" Ти усе відпусти"
І не знаю сама тут Ти виграєш, чи програєш.
З-поміж сотень облич я для себе знайшла Твоє,
З-поміж сотень картин я лише Твій портрет полюбила
Покарання сама я зробила для себе своє
Він не ти, я придумала все і лише уявила
Він не ти, трохи схожі ви, але не більш
Він не ти, ти спочатку ним був, а тепер зовсім інший
Не тобі, а Йому я писатиму далі свій вірш
З кожним днем ти стаєш менш відвертіший і більш черствіший...
Ти одвічний мій друг, хоча й витвір моєї уяви
З Твого образу риму беру для своїх всіх віршів
Я невтомно і тихо чекаю Твоєї появи
І колись Ти прийдеш, найрідніший мій Гостю із снів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2018
Я поїзд цей усе таки пропущу,
Бо він не мій, і люди не мої
Дарма шукати правду невсипущу
І втілювати видумки свої.
Перон... Хоч тут завжди багато люду,
Та я не бачу саме тих людей
Може, вони тепер, немов приблуду
Мене зустрінуть десь серед тіней.
Тепер самотність, я до неї звикла
Ми вдвох із нею подруги уже.
Нічого, її чарів я уникла,
Не хочу завжди жити міражем.
Перон... І тут нікого вже немає
Порожні поїзди, а ось і мій...
Я їду... Знаю хтось мене чекає
Під коліс стукіт у мелодії німій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2018
Чому писав їй що не пропаду?
Я пропаду! Та я уже пропала!
Вскочу в якусь халепу чи біду,
А, може, я в депресію упала?!
Звідки ти знаєш? Бо тебе нема,
А я ще досі все ж життю радію,
Вірші пишу... Чи, може, це дарма?
У казку вірю і про щось я мрію.
Я пропаду! Пропала вже для всіх,
Я зникла безвісти, живу лиш в світі віршів.
Лиш тут лунає мій щасливий сміх,
Ніхто мене не знайде, друже, більше..
Та що тобі до того, просто більш
Не говори того, чого не знаєш
Не маю часу я тобі писати вірш,
Та ти, напевно, навіть не читаєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2018
Там, де за містом ростуть спориші
Збирала уламки своєї душі
Нехай всі думки, як із чорної вати,
Емоції справжні вже сіли за грати,
Поламана, знищена, але моя
Усе залікую під спів солов'я.
В ілюзії радості я візьму клей
І ще розжену від душі всіх тіней,
Промінчики сонця танцюють тут вальс
Уламкам докупи збиратися час
У неба попрошу я трохи дощу
І душу під ним добре прополощу
Для мене далеко це ще не кінець
З думками поганими стану на герць.
Покличу маленьких цих лісових фей
Нехай доведуть до ладу мій трофей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2018
Чорно-біле небо, чорно-білі хмари,
Павутини спогадів в серце закрались
В зошиті писала і думки примари
Згадували разом як було колись.
Я писала вірші у маленький зошит,
А тепер гортаю мовчки сторінки
Може, колись буде на усе це попит,
Та заполонили душу знов думки.
Усе пам'ятаю: що? Кому писала?
Де, в якому місці образ мій літав?
Комусь "Колискову" тихо заспівала,
Потім все ж писала так, щоби не знав.
Часом дорікала людям за їх вчинки,
Інколи писала, що вже сильна я
Потім розтопились у душі крижинки,
Вірші шепотіли лиш одне ім'я
Дякую всім людям, хто давав натхнення
Інколи солодке, інколи гірке
У віршах писала своє одкровення
Для когось туманне, для інших чітке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2018
Найбільше щастя в житті-діти,
Найбільша радість їх веселий сміх
Немає сенсу далі жити
Коли в будинку нема їх
Нехай беззахисні і ніжні,
А ще шумні і говіркі
І між собою зовсім різні,
Та зате рідні і такі...
Вони завжди говорять правду
І безкорисні їх обійми,
Від них не буде тобі зради
І весь світ заповниться ними
Нехай доводять свою владу
І вередують дуже часто
Їх сміх подібний зорепаду,
Це щастя миле і пухнасте
Цікаві їхні дивні вчинки,
Усі слова, такі дорослі
Щодня їдять вони "Живинку",
А ходять часто, мов наосліп
Батьки намучились, напевно,
Низький поклін їм і повага,
Та витрачена не даремно
Була уся їхня увага.
Це справді варто недоспати,
Часом терпіти їх капризи
Щоб таке щастя в житті мати,
Щодня із ним нові сюрпризи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2018
Думки записані на довгу-довгу плівку
Переплелися з спогадами вже давно.
В руках тримає ще стару листівку,
Життя розбилось, наче доміно.
Враз зникли всі, ніхто не залишився
Лише думки свої, чи вже чужі
Здавалось, спогад ще ліхтариком світився,
Та серце обплели уже вужі.
А були дні завжди в центрі уваги,
Вільного часу і собі нема
Тепер в бою схрестили свої шпаги
Весна й жорстока тітонька зима,
Самотність тепер подруга найкраща
Якби знання колись, що буде так,
Що буде доля отака пропаща
Якби хоча б один дали їй знак.
Могла б - в житті всі вчинки переграла
Тепер приходить молодість у сні
І помирала, потім воскресала
Співала ще свої чужі пісні.
Своє чуже життя... Дві різні долі...
Дві половини... Цілого нема...
Ці спогади від вітру захололі
Сховала снігом тітонька зима
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2018
Буває так важко сказати людині:" Прощай"...
Буває так важко сказати людині:" Іди"
Як серце так вперто кричить:" Ти іще почекай,
Заходь, любий друже, частіше до мене сюди"...
І важко також зрозуміти що це епілог,
Коли для свідомості це лиш початок настав.
Душа хоче далі із "другом" вести діалог,
А розум втомився від цих вже набридлих вистав.
Буває так важко не втратити, друзі, контроль
Хоча розумієш, що тут біля тебе актор
Знаєш, що навмисно шукав він до тебе пароль,
Та зеленим оком ще світить душі світлофор.
Я вже не боюся, я можу сказати:" Прощай"...
Я вже не боюся, я можу сказати:" Іди,
Ти жити спокійно мені уже не заважай
І не залишай вже на пам'ять ці свої сліди"...
Навіщо мені зберігати чужий сувенір,
В душі залишати цей осад гіркий від тіней?
Я ще напишу неповторний і довгий свій твір
Як справді зустріну когось з найрідніших людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792449
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2018
Хочу писати вічно я поезію,
Хоч сірі будні закриваю горизонт
Скільки поетів мали вже стратегію,
В душі рутина все ж зробила свій ремонт.
Колись писали люди гарні вірші,
Тепер зламало їх талант життя
Чи думали, що не напишуть більше
Коли смілово йшли у майбуття?
Боюся просто прокинутись зранку
У серці порожньо й поезії нема.
Я звикла бути у її серпанку,
Невже колись й сюди прийде пітьма?
Невже колись життя й мене зламає
Й блокнот лежатиме самотньо на столі?
І справді лячно, що мене чекає
У тій далекій золотій імлі?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792369
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.05.2018
Чекаєте щоб плакала? Чекайте далі.
Не знаю дочекаєтесь, чи ні
Чергові перемоги і медалі
Та колючки призначені мені.
Нехай ці колючки вкриють стежину
І боляче мені буває йти
Не схилю я ніколи свою спину,
Без сліз прямую чітко до мети.
Навіщо плакати? Кому оце потрібно?
Лиш ворогам, вони у всіх нас є,
Буває й друг до Юди так подібно
За тридцять срібняків нас продає.
Вже до людей я більше не звикаю
Так боляче, як хтось з життя іде
Чи потім сльози мовчки в самоті ковтаю?...
Це просто крапля на лице дощу впаде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2018
Коли сумно стає на душі
І життя створене, як із снів
Привітає у повній красі
Дивовижний наш дядечко Львів.
Де набратись натхнення нема
І не пишуться строфи віршів,
То самотньо сидіти дарма
Є веселий в нас дядечко Львів.
Ти навколо лише подивись
Як він любить дочок і синів,
В закавулках якихсь загубись,
Де мандрує наш дядечко Львів.
На кареті ти швидко промчись
І пройдись просто біля фонтанів
Стало краще уже? Озирнись:
Тут панує наш дядечко Львів.
У кав'ярню тихенько зайди,
Випий кави, з'їси марципанів
Ти повернешся точно сюди
Знає рідний наш дядечко Львів.
У веселій оцій метушні
Проведи хоч один з усіх днів
Спогади дасть тобі запашні
Неймовірний наш дядечко Львів.
Просто в парку на лавці сиди,
Слухай мовчки весняних птахів
Тебе радо зустріне завжди
Неповторний наш дядечко Львів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2018
Все вирішує доля сама,
Чомусь зводить й розводить дороги
Хоч, здається, причини нема
На важкі мовчазні епілоги.
Все вирішує доля сама
І для неї смішні наші плани,
В її серці черствіє пітьма,
Що наносити вміє лиш рани.
Все вирішує доля сама,
Людські душі для неї розвага,
Сперечатись із нею дарма
І у цьому її перевага.
Все вирішує доля сама,
Розбиває найбільш тверді скелі,
Схоче серце чиєсь полама
І залишить у ньому пустелю.
Та чи доля існує тепер?
Чи самі її створюють люди?
В візерунках із старих шпалер
Загубились чиїсь амплітуди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791643
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2018
Не спала вночі, рахувала я зорі,
Ясні діаманти на темному тлі
У неба такім досконалому творі,
Що зранку зникає в прозорій імлі.
Не спала вночі, лише музику тиші
Я слухала мовчки концерти її,
Вона мене лагідно досі колише
Із сяйвом вечірньої тої зорі.
Не спала вночі, говорила із небом
Про свої бажання і мрії свої
Воно тепер знає всі мої потреби,
Усі ці набридлі невтомні бої.
Не спала вночі, я шукала майбутнє
Що буде коли пролетять ще роки?
Чекає за ними там щось незабутнє,
Чи знову робити буду помилки?
Не спала вночі, я літала в минуле,
Лиш оком одним заглянула на мить...
Хоч я мимоволі у ньому втонула,
Та знаєте, друзі, уже не болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2018
Вісімнадцять хвилин до другої,
Зупинився для мене час,
Загорнулась у свою тугу я
Й подивилася сни про нас.
Пишу вірша, не знаю хоч навіщо,
Це і отрута й порятунок мій тепер
Я думала, уже не буде гірше,
Та відчуваю, що ти спогади не стер.
Ти пам'ятаєш, ходиш в сни щоночі,
Наче додому, вже мандруєш у мій світ
І знов сміються шоколадні твої очі ,
Вуста промовлять лагідно: "Привіт"
Що буде далі? Та, мабуть, нічого,
Просте життя, як і у всіх людей.
Не бачу я у цім перестороги,
Хоча навколо далі світ тіней.
Пишу вірша, хоч знаю не читаєш
Кому пишу? Ти, наче образ мій
Сама придумала, та щось ти ,друже, знаєш,
Якщо в сни ходиш, як в будинок свій.
І хто ти? Звідки? Скільки ще чекати?
Існуєш наяву,чи лиш вві сні?
Я сни ці буду завжди пам'ятати,
Хоча минуть дні й пролетять роки.
Я пам'ятаю їх лише розмито,
Переплетіння образів і слів.
Треба просіять це усе крізь сито,
Та далі я чекаю твоїх снів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2018
Ти давно не заходив у гості,
Я навіть скучила, як дивно не було б
І спогади тепер найбільше гострі,
Осколки серця, як розбите скло.
Як справи? Добре? Як твоє навчання?
Хитринка в шоколадних тих очах
Вибач за довге і сумне мовчання,
З тобою говорила я у снах.
Ти пам'ятаєш хто я? Чи забув вже?
І спогади всі пил цей притрусив
Що? Пам'ятаєш? Друже, та невже?
Я думала давно все загасив.
Усі роки пройшли так непомітно
Я виросла, змінився, мабуть, ти,
Але у снах махаєш все ж привітно,
У них іще не спалені мости.
Приходь у сни, заходь і не соромся.
Усе, що було заглушив бур'ян
Це світ мій. Ти тихенько з ним знайомся,
Лиш не розвіюй щастя мій туман
Я напишу листа тобі ще неодмінно
Його, може, читає адресат
І вчитується у рядки мої сумлінно
Навіть годинник зупинив свій циферблат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2018
Я пам'ятаю шепіт хвиль і ці катамарани,
А ми сиділи біля моря і їли банани
І не боялися води: ниряли, плавали, кричали,
На березі у повній тиші сиділи двоє і мовчали...
Я пам'ятаю звук коліс, коли забрав мене вже потяг
І вітру ще у вухах шум, коли в купе нестерпний протяг,
Як ми сиділи біля моря і їли банани
Я вірю, що не випадково сплелись наші мередіани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2018
Погана звичка-довіряти людям,
Давно пора позбутися її,
Таких людей віддати треба суддям,
Їм влаштувати конкурси й бої.
Не вміють зберігати таємниці
Як хочеш, щоб всі знали-розкажи.
Ще додадуть дивні усім дурниці,
Довіру ти до них не збережи.
Чому тепер не садять у темницю
За пліткування й розголошення думок?
Це, люди, вже далеко не дрібниця
Їм варто вже усім надать урок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791386
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2018
Я полечу, як ластівка вночі
Крізь дощ, біль, страх і усього доволі
Мене зустріне полум'я свічі
І ним я зігріватимусь поволі.
Всерівно, що там доля принесе,
Які чекатимуть мене нові сюрпризи
Це полум'я свічі мене спасе,
Я витримаю всі її капризи.
І головне в житті знайти свічу,
Яка зігріє і ніколи не залише
Із нею просто тихо я мовчу,
Від всіх тривог вона у вирій заколише.
Поезіє, ти вічная свіча,
Оспівана й освячена сльозами,
Ти прихисток, де може жить дівча
Й розраду віднайти хоча б словами
Допоки в мене є така свіча,
Яка завжди лікує мої рани,
Щодня із усмішкою мене зустріча
До неї полечу крізь урагани!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791083
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2018
Я, як метал, ковалася в вогні,
Давно уже я не боюся болю
І не заплутаюсь тепер в чужій брехні,
Не уникне ніщо мого контролю
Та не зупинить вже мене кордон,
Реальність давно вивела за рамки,
Я не боюся ваших забобон
І не побачите тепер мої останки.
Я, як листок, лечу за вітерцем
Нехай уже нікому не потрібний
Я щастя намалюю олівцем,
Його ще заховаю в туман срібний
Ніхто вже не побачить моїх сліз
Від радості лише, якщо і будуть
Життя новий план і новий ескіз
І труднощі мене вже не здобудуть
Хай зовнішньо буду міцна, як сталь,
Тікатимуть, коли буду ступати,
А на світ внутрішній залишиться кришталь,
Але не дам його я розламати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790972
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2018
Нарешті я навчилась фехтувати,
Та не мечем, одними лиш словами,
Одним лиш поглядом вмію тепер вбивати
Усіх людей, що звуться ворогами.
Навчилася атаки відбивати
І перша я тепер не атакую
Та почуття за маскою ховати,
Ефектом я від цього вже смакую
Життя Дуже цікава річ для мене
Я дякую за досвід і науку
Це почуття таке неоціненне,
Коли сама ведеш себе за руку,
Коли ти справді можеш захистити
Сама себе, позбутися образи,
Саме тепер я можу справді жити,
А не боятися, що хтось розіб'є вазу
Я дякую усім чудовим людям,
Які таку науку мені дали
Нехай же за спиною мене судять,
Усі потрібні іспити я склала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790933
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2018
Самотньо я лечу у чорну прірву
Хай забере й закрутить чорний вир.
Я смуток весь із серця мовчки вирву
І клумба зацвіте, де був пустир!
У темряві один промінчик світла
Все ж буде... Не сьогодні, то колись
Я знаю, ще не програна ця битва
І крилами махаю знов у вись.
Серед бурхливого й жорстокого моря
Я попливу, як сильний корабель,
Вода, може, не втопить мого горя,
Але й не розіб'є тепер між скель.
Померла, щоби згодом відродитись,
Заснула, щоб прокинутися знов
І попри все я буду далі битись
Хоча із ран все дужче ллється кров!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790852
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2018
Доля вишивала дівчині сорочку
Щоби розквітала, як квіт у віночку,
Вона бо ще була дуже молодою
Хай життя дорога буде золотою.
Гарно вишивала якісь дивні квіти
І переплітала милого привіти
Вишивала серце... нитку обірвала
На землі дівчина милого чекала...
Чекала, чекала, та й не дочекалась,
Бо у її Долі нитка обірвалась..
Не слухала Доля, як її просила
Стебло у троянди колючками вкрила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2018
Лиш чашка кави на столі
Від неї повіва печаллю.
В собі хай втопить всі жалі
Із кольоровою емаллю,
У чорній гущі, що на дні
У чорнім вирі, що над нею
Хай втопляться всі чорні дні,
Підуть далеко за межею
І чорний цей коловорот
Закрутить у своєму танці
У вирах з невідомих вод,
Лиш осад лишиться на склянці.
Вода уже від чорноти
Давно цю чашку врятувала
Серед німої пустоти
Свою я душу полоскала.
Нехай не буде заборон
І чашка знову біла-біла
Ще якби спогадів вагон
Ця кава у собі втопила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790716
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2018
Одягнений у жовте тихий вечір
На вухо дітям шепотів казки,
Турботливо вкривав дитячі плечі
І стиха їм показував зірки.
Співав тривожно дітям колискову
Де кіт і гуси, де добро і зло
В кімнату іншу йшов і далі знову
Дивився в небо крізь прозоре скло.
Навіював він дітям сни чудові,
Де не було примар і цих жахіть,
Він відчиняв їм двері бурштинові
І захищав усі сни від страхіть.
Він лагідно вже немовля колише,
Яке також заснуло тихим сном.
Навколо них лише суцільна тиша
І тіней мерехтіння за вікном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2018
Вночі померла зірка у саду...
Померла, бо літати не хотіла,
Бо бачила вона людську біду
І добровільно обламала собі крила.
І падав дощ... Це Ангел плакав знов...
Безкрилий і знесилений журбою,
З скалічених плечей текла лиш кров,
Перемогти ж бо важко у двобою...
Росла собі ромашка поміж трав,
Та вже обпали її пелюсточки
Їх вітер вже давно пообривав
Й розрізав на дрібнесенькі шматочки...
Цвіркун тут біля озера сидів
Співав ще пісню, але вже останню...
Він від життя вже не чекає див,
Закрив себе у власному стражданню
І страшно цей, мабуть, читати вірш,
А хтось і до кінця не дочитає
Це той, хто вже не може жити більш,
Хто, як мої герої, теж страждає...
У кожного причини є свої,
Свої помилки і свої закони
Невже здались й програли всі бої?
Їх зупинили власні перепони
На жаль, час не повернеться назад,
Не можемо минулого змінити,
Але зараз потрібно жити так
Щоб помилок своїх не повторити
Любіть життя, ловіть кожен момент,
Йому радійте, може, вже востаннє
Хай буде сумний акомпанемент,
Та й він колись в минулому розтане...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790571
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2018
Гарячий парубок Червень закрутив у таночку весну,
Їй квіти приніс в подарунок, птахів музику голосну
Закохався в її сині очі, червоні, як маки, вуста
Коханню такому великому заздрили мовчки міста
Закрутив у таночку їй голову і див всяких наобіцяв,
Словам дівчина та повірила, та Червень давно вже все знав
Минув місяць їхнього щастя, та все ж не відбулося див
Вже липень так швидко і гордо в права свої мовчки вступив
Минає вже день, потім другий, а Червня нема та й нема
Весна не могла зрозуміти, що все це ще й як не дарма
Вона полетіла у небо, рукою торкнула блакить,
В пухких розчинилися хмарах, щоб землю дощем застелить
І плакало жалібно небо, несло нам ці сльози весни
І їй шепотіло терпляче:" Засни вже, красуне, засни"
Вона вірила і чекала усіх наобіцяних див...
Гарячий парубок Червень вже іншу в танку закрутив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018
Чао, ностальгіє, і смутку, прощай
Життю я радію, створила свій рай,
Я вже не залежу від інших людей,
Маю свою вежу і це мій трофей.
Ще сірі набридлі оці кольори
Своєї створила я правила гри
Кричу на весь Всесвіт: "Прощайте і ви",
Всі рани нехай перетворяться в шви.
Тепер у душі смутку місця нема,
Під натиском світла розтане пітьма
Як завжди всерівно, що кажуть усі
Життя ще пізнаю в його всій красі.
Лише крок вперед і ніколи назад
Нехай танець цей трохи щось невпопад
В процесі навчуся і виграю гру
Печалі давно розігнала мару!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790234
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2018
Не відкривайте душу напоказ
Вже краще одягайте завжди маску
Ніж потім повертатись враз і враз
Якусь чекати неймовірну казку.
Не відкривайте душу напоказ
Краще в собі всі почуття тримати
Ніж потім, любий друже, ще не раз
Від чесності своєї постраждати.
Не відкривайте душу напоказ
Зведіть довкола краще міцні мури
Хто хоче - хай знайде дороговказ,
Зате вас не чекатимуть тортури.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790233
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2018
І зустрічі, і погляди - закінчилось усе
Давно набридлі спогади ще вітер рознесе
Нехай усе лиш вигадка, нічого не було
Слова ніким не сказані, усе до цього йшло.
Горить усе хай полум'ям барвистим поміж трав,
Мені тепер вже байдуже, що ти в кінці сказав
Прикидуєшся сильним і долаєш всі страхи,
Та правду щоб розповісти потрібні поштовхи.
Ти сам себе заплутуєш і створюєш обман,
Мені все заперечуєш, навіюєш туман
Та Феї ти давним давно про почуття сказав
Вона усе розповіла, хоч ти цього не знав.
Ти не одразу, та проте у дивоглядки грав
І усміхався ти мені, тепер же сам це вкрав
Казала, що чекатиму, та час давно вже сплив
Тепер забути хочу все в переплетінні злив.
Лише пробачення прошу за вчинки мої всі,
Нехай усі сліди від них, все змиється в росі
Коли образила тебе, чи набридала я,
Чи як перекрутила я тоді твоє ім'я.
За маскою байдужості ховаєшся все ж ти
І дуже рада я тепер, що вміла віднайти
В житті більше не говори, скажи лише:" Привіт",
Суворо вірші не суди, бо тут лише мій світ.
Як обіцяла я тоді нічого не скажу,
Я заховаю почуття за склом із вітражу
Роблю, можливо, помилку, та ти зламав усе
Давно набридлі спогади хай вітер рознесе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018
Мені так добре коли думаю про тебе,
Як образ твій літає в голові
Ти наче сонце, зорі й ціле небо
Дива відомі людям і нові
І спогади ще гріють мою душу,
Лише вони зігріють вже, на жаль,
Обіцянки своєї не порушу
В минулому залишиться печаль
Ця усмішка із розуму знов зводить,
Веселі очі з іскорками в глибині
З думками мрія поруч моя ходить
І згадує давно минулі дні
Скільки казала, що усе забуду
Та руки вперто грають на ф-но
Ще нами не дописані етюди
Забуті і загублені давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
В голові ще співає весна
І думки розлетілись мов квіти
Знов на дерево лізу сама,
Опускає воно свої віти
П'янкий запах весняних квіток ,
Ще, як завжди, навушники в вухах
І рукою дістати зірок
Точно зможу, вже вистачить духу.
Так сидіти годину, чи дві,
Як батьки не покличуть додому
Бачу, що почуття ще живі,
Подолати вже легко цю втому,
А навколо чую спів птахів,
Вітер знов розвіває волосся
Давно не розбираю архів
Там безладне багатоголосся
Думати тут лише про своє
І ніхто мені не заважає
Музика в голові виграє,
Але думка далеко літає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2018
Весна...А на столі лежать таблетки
Цвіте все... А у мене в голові
Все бігають якісь маріонетки,
Туди й сюди проходять, як живі
Лиш книги ще оточують навколо,
Температура, хоч нічого не болить,
Та заспівати все ж не можу соло,
Бо в горлі щось невпинно шкряботить.
Відчинене вікно... І друг мій вітер
Питає: "Ти чому лежиш одна?
Четвертий день не пишеш своїх літер!
Сьогодні ти найбільш мені чудна."
А за вікном життю усе радіє
Здається, хтось мені це говорив
Не бійся, сумувать дитя не вміє,
Такою Бог мене вже сотворив.
І друг мій полетів, знову самотність,
Яку сховати хочеться за склом,
А на лиці притворна безтурботність,
Як і у всього, що там за вікном.
Тюрмою стала вже моя кімната!
Здорова я! Лиш горло шкряботить
Годинник не спиняє циферблата
І матір каже: "Хай дитя ще полежить"
А вітер вже приніс анестезію
Від цих болючих голосних думок
Він знав як сильно я цьому зрадію,
Тому в кімнаті закружляв в танку листок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2018
Весна принесла нам нове життя,
Оновлює людей всіх і природу
І змінює ще наші почуття ,
У серці створює нову погоду.
Ці ніжні білосніжні квіточки
Заглушать у душі колюче терня,
А рани всі зашиють ниточки
Від цього я отримую натхнення
Під щебетання радісних птахів,
Які будують на гілках будинки
Уривки я ще згадую із снів,
Та сонце розжене усі хмаринки.
Не можу заперечувать весні,
Противитись її великій владі
Коли усе всміхається мені
Ніщо уже не стане на заваді.
Можливо, вона швидко відлетить,
Та своє діло вже весна зробила
Лиш трішечки ще серденько болить,
Проте й ці почуття в собі я вбила
Ще поки вона досі тут і знов
Лунає сміх лиш радісний усюди
Тоді ти розумієш, що любов
В житті твоєму справжняя ще буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018
Невипадкові зустрічі та несміливі погляди ,
Пусті розмови ні про що, все зрозуміло і без слів
Майже однакові в обох світогляди
Ми все зробили саме так, як ти цього колись хотів
Може, омана все чи вигадка моя,
А правдою були лиш сни, які приходили вночі
Яка різниця зараз помилка чия,
Чи казку нам оцю всю зіпсували глядачі...
У моїх снах з тобою далі танцюємо вальс,
Лиш сонце дивиться згори на нас,
Бажає щастя на довгі літа
У моїх снах завжди дається обом другий шанс
І непідвладний над нами є час,
Хоч і там осінь завжди золота...
В коловороті листя і під фортепіано,
Блакитне небо завжди висить над нами
Ще вітер розвіває моє барвисте плаття ,
Розпалює лиш дужче між нами він багаття.
У снах усе красиво: морозиво і вечір,
Прогулянка по місту на твоїх сильних плечах,
В житті лиш сірі будні і спалені мости
Набридли навіть вірші, бо всюди будеш ти!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2018
Я хочу бути твоєю мрією,
Твоєю лиш увечері й зранку
Та бушувати у серці стихією
І щоб ніхто не скинув серпанку
Я хочу бути твоїм промінчиком
В кромішній темряві, що навколо
І своїх крил кольоровим кінчиком
Обгородити тебе у коло
Я хочу бути твоєю силою
І ще для тебе ковтком повітря
Такою ніжною і красивою
Ловити зорі крізь верховіття
Я хочу бути твоєю долею,
Завжди вести тебе за собою
Та своєю могутньою волею
Журбу сховати усю за сльозою
Я хочу бути твоєю зброєю
Твердою, як сталь, і міцною
Та разом з цим бути, мов хвоєю
Щоб ти завжди залишався зі мною
Ні, я не хочу бути кайданами
Із ними ти не злетиш у небо,
Бо крила можуть покритися ранами,
Та моє серце так прагне до тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018
Я знаю, складно зрозуміти
Світогляд інший є у нас
Можливо, трохи ми ще діти,
Та вже минув дитинства час.
В дітей дорослі є проблеми
"Це маячня"- кажуть усі
Ми пишемо свої поеми,
Загублюємось в атласі
Важко робити перші кроки
В доросле і складне життя,
Та пройде час і минуть роки
Все ж колись виросте дитя
Куди звернути? Вліво? Вправо?
Чи повернути все ж назад?
Так хочеться усім яскраво
Ловити власний зорепад,
Знайти уже усі фрагменти
І скласти пазл цей до кінця,
І щоб були аплодисменти
Для несміливого співця
Живемо все ж, як діти, в мрії
В реальності усе не так,
Та гріють душу ще надії
Із присмаком дивних ознак
Пройти сміливо і не впасти,
Ще мати силу досягти
Ніким не бачені контрасти
І все що маєш зберегти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787542
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.04.2018
На велосипеді натисну педалі
Нехай занесе він в незвідані далі
Коли вже у душу закралась тривога
Мене заспокоїть одна лиш дорога
Навушники в вухах і завжди зі мною
Можливо, для когось я буду смішною
"Вона божевільна!"- кричать услід люди,
Та не непокоять мене пересуди
Дорогою я усміхаюся небу,
Таку уже в серці я маю потребу
Волосся розвіяв бешкетник цей вітер,
Хотів у рядок він потрапить між літер.
Їду й оминаю людей і машини,
Рукою махаю завжди до дитини,
Лиш трохи порушую правила руху,
А потім я кручу педалі щодуху.
Додому повернуся коли стемніє,
Від швидкості трішки ще серце п'яніє,
Та вело надовго я не залишаю,
Бо завтра в дорогу також вирушаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2018
Коли летів на крилах срібний вечір,
По небу вже розкидував зірки,
Розправив він свої могутні плечі
Щоб дітям вже нашіптувать казки
В країні злій, де сніг і хуртовина,
Де крижані лиш були озерця
Давно вже не ходила там людина,
Та там були багряні два серця.
Такі самотні, але справді горді
Ідуть крізь хуртовини й заметіль
Повинні бути в одному акорді,
Але у кожного своя лиш ціль.
Ні, вони зовсім не бояться болі
І впевнено долають всі страхи
Цього уже в житті було доволі,
Та не злетять на крилах як птахи
Емоції приховують майстерно,
Щодня в театрі в них нова є роль,
Та це для них мабуть все ж характерно
До серця складно є знайти пароль.
Живуть в країні два самотні серця,
Ідуть крізь хуртовини й заметіль
Лиш двоє, або ніхто не спасеться,
Та в кожного із них є власна ціль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2018
Ти летиш, як метелик до світла
Таки вперто махаєш крильми,
Та шепоче тобі шелест вітра:
"Ти пораду мою ще прийми"
Не завжди добре те, що красиве
І чого хоче серце твоє
Йому зло, на жаль, також властиве
Хоч із себе овечку вдає.
Хоче в сіті свої заманити,
А опісля закриє клітки
Щоб назавжди тебе ув'язнити
І до втечі замкнути хвіртки,
Обламає вона тобі крила
Тож тікай, поки ти ще живий
Я тобі таємницю відкрила
Поки ти ще такий молодий.
І не зможеш ти більше злетіти
Будеш тільки ходить по землі,
А бажанням буде лиш зотліти
У далекій і темній імлі
Краще було б іще політати,
Придивитись до інших квіток,
Якусь іншу собі відшукати,
А не летіти в даль до зірок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2018
Якого кольору радість?
Цікавить питання мене
У цьому, мабуть, моя слабість
Усе запитань сповнене
Може, вона срібна, як вітер?
Або чорна-чорна, як ніч?
Ховається десь тут між літер,
А стільки у ній протиріч
А, може, блакитна, як небо?
Чи жовта, як сонце ясне?
Така уже в неї потреба
Усе тут для неї тісне.
Безмежна, немов океани,
Легка, як пір'їнка, мабуть
Та буйна неначе вулкани
Її не так легко здобуть.
Напевно, вона як метелик
Барвиста, легка і швидка
І крилами, наче ангелик
Махає мені із рядка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2018
Ти тут? А я все ще дитина
Думки досі в мене цікаві,
Пригод повна кожна година,
Зате почуття не лукаві.
Читаєш? Я все ще дитина,
Маю запитань ще мільйони
В житті уже нова частина,
Але усе ж ті перегони.
Йдеш спати? А я ще дитина
Шістнадцятий майже на носі,
Але це всього лиш рутина
Живу у своїй лиш епосі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2018
Без мрії серце тьмяніє,
У ньому блукає туман,
А згодом воно кам'яніє
Через власний обман.
Без мрії душа не літає,
У куток забилась й сидить
І крила свої опускає,
Всередині щось ще скрипить.
Без мрії зникає людина
Зникають усі почуття,
Для всього завжди є причина
А в чому тоді сенс життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786423
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.04.2018
Коли необережним словом хтось,
А, може, попри слово ще і ділом
Розбив цю душу, або все здалось,
Може, ти тільки в когось під прицілом?
Може, ще тільки тріснула душа?
Тоді нема чого нам хвилюватись
За це ти не отримаєш й гроша
І марно від людей таких ховатись
Крізь тріщини проникне в душу світло,
А разом з ним загляне і тепло
У темряві душі усе розквітло
І стало кращим вже твоє житло
Ти не здавайся у полон зневірі
Із світлом переможеш, друже, все
І просто у прямому цім ефірі
Душа ще іншим світло понесе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786278
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2018
Мені приснився зранку дивний сон
Я б так хотіла, щоби він здійснився
Ми, люди, всі покинули полон
І світ увесь від чарів злих звільнився.
До цього ми ходили, мов сліпі,
В сні ж скинули рожеві окуляри
Всі були рівні між собою в натовпі
І разом за права свої стояли
Якщо до цього були ми глухі,
То витягли навушники з вух наших
Слова лише казали ми сухі
І результату дій не було наших
У сні усе по іншому було
Ми скинули із рук усі кайдани
І побороли разом люте зло,
Пізніше залікуємо і рани
Прокинулась із усмішкою на лиці
Бо думала, що це усе реальність
Нічого, обійдемо манівці
І буде ще мажорна в нас тональність
Я вірю, що колись минуть роки
І сон цей разом нам усім присниться
І стануть правдою мої рядки
Колись він в житті нашому здійсниться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786275
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2018
Я знаю ти не зрозумієш снів,
Я знаю ти не зрозумієш мрії
З тобою ми із різних мов світів
Уже зникають крапельки надії.
Уже зникають наші почуття
І пролітають роки і століття
Невже мине так все наше життя?
Лиш заглядає сонце в верховіття
Я не хочу забути твої сліди
Хочу все повернути, прошу не йди
Я без тебе загину серед пустель
І до тебе знов лину лечу між скель
Я знаю ти забув уже мене
Життя закрутить у коловороті,
Та почуття ніколи не мине
Хоч спогади давно у позолоті.
Я зірку цю тепер не відпущу,
Її руками ніжно пригортаю
Стою одна лиш посеред дощу,
Але тебе я все ж не забуваю.
І зів'яли вже квіти, що ти носив
Ми давно вже не діти, як ти просив,
Але ігри дорослі ще не для нас
Почекай лиш ще трохи настане час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2018
Запам'ятати хочу мить
Так серце солодко ще мить
Не залишай мене одну
В твоїх обіймах я тону,
Коли тебе поруч нема
Іду по вулиці сумна
Нависли сірі небеса
І смутком повниться душа.
Я дякую Богу, що ти в мене є,
Що стільки любові він нам дарує,
Що це почуття в серці ти розбудив
І душу навіки мою полонив.
Я дякую за тебе небесам,
Що по житті уже не йтиму сам
За те, що долю віднайшла мою
Кричу у Всесвіт: "Я тебе люблю"
Без тебе сенсу не має життя
З тобою лиш піду у майбуття
За таке світле моє почуття
Я за кохану вже віддам життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2018
Ти принц. Нехай усе ж без лімузину
Повір мені, я знаю про це краще.
Я бачу хлопче у тобі людину,
Яку не залишу напризволяще.
Ти принц. Нехай без дорогого замку
Не віриш? Та мені якось всерівно.
Може, ще просто маю забаганку,
Не можу я сказати це дослівно.
Ти принц. Нехай на голові нема корони
Я вже для себе висновки зробила
В сучасному житті інші закони
І я, на жаль, допомогти безсила.
Ти принц. Нехай не знаєш про свій титул
Звичайний хлопець, яких в місті сотні,
Та якщо підійти до тебе впритул
Відмінності я бачу все ж істотні...
Ти принц. Нехай ти лиш фантазія й омана
Може існуєш, та приходиш лиш у снах,
А у житті на горизонті лиш тумани,
Та вірю що знайду до тебе шлях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2018
Нехай у голові моїй дивацтва,
Нехай щодня знову якісь пригоди
Хтось каже, що це наслідки відьмацтва,
Та коли я ще матиму нагоди?
Нехай як хочу плакати сміюся
А як сміюся, то одразу зі сльозами,
Зате собою бути не боюся
Над цим усе ж працює хтось роками
Нехай я то принцеса, то бунтарка,
Хоч дівчина, та поведінка як в хлопчиська
Та попри все я точно не дикарка
Тож Вибачте дивацтва все ж дівчиська.
Для когось дівчинка, а іншим Термінатор
Хтось каже зіронька, а можу засвітити
Сама собі в житті я імператор
Ще маю вміння голови крутити
Не вірте слухам, поки не побачили,
Бо від людини також це залежить
Ви вчинків ще моїх не передбачили
І це вам вже робити не належить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785986
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2018
Друг, що вперто не хоче дружити
Крок вперед, потім десять назад
Йому добре одному лиш жити
І тікає завжди від засад.
Не поможуть ніякі капкани,
Від мисливців тікає цей звір
Він будує метрові паркани
І завжди виграє весь турнір.
Таки вперто не хоче дружити...
Ти зробив кроків п'ять-зупинись,
А наступні п'ять кроків зробити
Має він, як не хоче-спинись
Нащо змушуєм інших робити
Те чого хочемо лиш самі?
Все життя ти так хочеш прожити
І ловити примар у пітьмі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785796
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2018
Як добре просто прокинутись зранку,
А у вікно вже стука новий день.
Ти п'єш спокійно кави філіжанку,
Для нас шукаєш знов нових мішень.
Я візьму кольорову парасолю
Й піду гуляти містом залюбки.
Ти не втрачаєш вже давно контролю,
А в голові завжди снують думки.
Все місто ще із запахами кави,
У парку вже багато є людей
Піднімемося на нові октави
Під цей солодкий запах орхідей.
Не розумію чому небо плаче,
Хоча так затишно, коли стіна дощу
З усіх боків навколо і, неначе
Шепоче:" Я тебе ще захищу"
Та добре, нехай небо собі плаче
Мені не заважає крапель шум.
Читаю книгу я свою терпляче
Й не допущу до серця знову сум.
Підходиш ти, беремо парасолю
На мою голову ти шапку одягнув
Нехай здаю себе я у неволю,
Та не король той хто не ризикнув...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2018
Ти плакала?.. Та краплі це дощу.
Втомилась?.. Та тобі лише здалося
Я до мети невтомно полечу,
Бо так уже у мене повелося
Сумна?.. Та ні задума на чолі.
Де усмішка?.. Пішла кудись, немає
Я хочу як у морі кораблі,
Але на суші щось мене тримає
Ти мрієш?.. А хіба маю про що?
Одна гуляла?.. Мало однодумців
Життя перетворилося в ніщо,
А люди тепер гірші від безумців
Ти спиш?.. Та думай краще що я сплю
Життю радієш?.. Є чому радіти?
Не відчуваю вже давно жалю,
Залишилось ще до кінця дотліти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785612
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2018
Змінимо усі крапки на коми
І продовжимо далі наш твір
Йдемо далі, не знаючи втоми,
Може, знов залишу сувенір.
Змінимо усі крапки на коми,
Перегорнем лише цю сторінку,
Доведемо усі аксіоми,
Додамо тут нового відтінку.
Змінимо усі крапки на коми,
Ручку візьмем нову, кольорову,
Як казали колись мудрі гноми:
"Щось не вийшло то спробуйте знову"
Змінимо усі крапки на коми
І вже твору не видно кінця
На листку влаштували погроми,
А в кінці ще додали серця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018
Прокинулась, а на годиннику лиш п'ята
У голові блукає знову вірш
Напевно, це все через запах м'яти
Який кімнату полонив ще більш
Я спробувала знову ще заснути
Та він мені спокою не дає,
Весь сон вірш хоче мій перевернути
Робити нічого, тому дитя встає.
Я на столі шукаю знову ручку
Й блокнот десь біля неї тут лежить
Ой, зачепила я свою каблучку
Так хочеться нікого не збудить
Іду на кухню, вип'ю трохи чаю
Натхнення нікуди не поспіша
Рядок я перший в голові стрічаю
"Коли в тебе плаче душа"
Записую його, а потім інший
За ним четвертий, п'ятий й понеслось
У цей момент він завжди найрідніший
Приніс вірш трохи болю, чи здалось?
Перевернула ненароком чашку чаю
І на душі зробилося ще гірш,
Та мама встала:"Доню я вже знаю,
Що Кароліна знову пише вірш"
Закінчу попередній, почну новий
До ранку ще багато є годин
Нехай наступний буде кольоровий,
А не такий як цей смуток один...
Бо інколи душа так просить свята
Всередині емоцій все ж нема
І замість віршів виходить присвята,
Та і вона всерівно є сумна
Сумую інколи я через свою душу
Чутлива, болісно сприймає все,
Та почуття всі приховати мушу,
Бо це ще більше болю принесе
Постійно лиш одну носити маску,
Де тільки усмішка і радість на лиці,
Та проте вперто вірити у казку
І сльози від усіх ховати ці.
Так інколи набридне бути сильною
І хочеться лиш плакать, як дитя,
На білому папері тут чорнильною
Описувати ручкою життя
Лиш тут я можу бути знов собою,
Бо вірш не зрадить й зрозуміє все,
В житті ж я хочу бути за стіною,
Яка проблеми всі перенесе.
Напевно, це проблема всіх поетів
Брати усе так близько до сердець
І вірші повні знов твоїх секретів
Коли вже уривається терпець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785457
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2018
Коли в тебе плаче душа
Чи вона задоволена щастям?
Чи вона просто жить поспіша?
Помирати не хоче нізащо.
Так мало було почуттів,
Може, посміялася доля
Не буде вже більше життів,
А болю ще буде доволі.
Буває зустрінеш людину
Й руйнується твій крихкий світ
Усе, що ти будував гине,
Летить у свій власний політ...
Тоді знову плаче душа
Їй холодно, сумно і лячно
Весь затишок теж вируша
В дорогу якусь необачно
Здається, що всьому кінець
І жити нема уже сили
Душі увірвався терпець,
А може її загасили. ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785456
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2018
Нехай надворі і весною
Літає білосніжний сніг.
Що в серці було ще журбою
Несе на інший він поріг
В моїй уяві все це квіти,
Які весна нам принесла
Дорослі вже, а ,може, й діти
Ця квітка вже давно росла.
Я знаю, що це все не мрії
І не фантазії мої
Ще просто мало було дії
Такої невловимої
Усе давним давно збагнула
І радості немає меж
По ньому поглядом ковзнула
Він в відповідь всміхнувся теж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2018
Походи по місту і втечі зі школи,
В руках її завжди стакан Кока-Коли.
Спортзал, квадроцикл і нічні вечірки
Самі тут для себе усі кінозірки.
Топ, короткі шорти і, звісно, кросівки,
У різних місцях незвичайних мандрівки
І зустрічі завжди із заходом сонця,
М"ячем дуже часто розбиті віконця.
Завжди є проблеми і нові пригоди
В її розумінні усе це свобода
Для тебе це фільм, а для неї реальність,
Та в кожного різна індивідуальність...
Палац, гарні плаття і ще діадема
Напам"ять давно уся завчена схема
Прийоми, бали, завжди нові дебюти
Імен всіх прихильників ще б не забути.
З розваг у принцеси лише бальні танці
Із книгою ввечері завжди в мовчанці.
Лімузин, етикет і модельна школа
До всіх запитань вона завжди готова.
Принцеса й бунтарка...І зовсім є різні
Та двері між ними замкнули залізні
Насправді ці двоє одна лиш людина
І кожна із них це лише половина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784854
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2018
Де немає людей, там морська глибина
У палаці своєму живе лиш вона
Ці вуста, як корали і перли зубів
Із палацу лунає дівчини гарний спів
Довге чорне волосся і глибини очей
Випливає на берег вона темних ночей
Лише місяць все бачить з небесних висот
Як русалка і риби ідуть в хоровод,
Як красуня заводить чудові танки
Про русалочку знають лише зіроньки.
Коли неподалік пропливав корабель,
То русалочка миттю сховалась між скель,
Та помітила все таки принца вона
І відтоді завжди дівчина ця сумна,
Схилена у задумі її голова,
І немає пісень, бо забула слова.
Зародилося в серці нове почуття
І, здається, без нього немає їй життя
Щоб не плакати лиш докладає зусиль
Тільки кожної ночі виринає із хвиль.
Під час її прогулянки здійнявсь ураган,
Заштормив й розізлився увесь океан
І в цей час знову морем плив цей корабель,
А стихії несла й розбила поміж скель.
До дна принца уперто несла вже вода
Підплила до нього русалка молода
І на берег вона понесла юнака
Мабуть, доля в русалочки була така
Поруч берегом дівчина йшла ще одна
Принц прокинувся й думав, що це все вона
Із води його винесла й врятувала життя,
І на берег його віднесла в укриття.
А ця дівчина також принцеса була
І вона його ще й у палац привела.
Усе бачила бідна русалка здаля,
Зі сльозами поплила до руїн корабля
Цілий день тут самотньо пробула вона,
А на другий поплила до самого дна
Тут чаклунка у хижі погана жила
І звичайно вона дівчині допомогла
Миттю замість хвоста дала пару їй ніг
А взамін дівчина віддала їй свій сміх.
Ось русалочка вже на поверхні лежить,
Біля неї цей принц у задумі стоїть:
"Гарна дівчина дуже, але все ж німа
І не знатиму хто і ще звідки вона"
Принц за руку узяв і у замок відвів
Де русалочка йшла слід кривавий розцвів
Кожен крок це для неї був лиш страшний біль,
Але вперто вона досягти хоче ціль
Її гарні манери, численні бали
Принца швидко із розуму зовсім звели,
Та чаклунка була дуже, дуже лиха
І принцеса веде за руку жениха
Щоб залишити голос цей тільки собі
То принцесі вона помогла в боротьбі
Приплила на цю сушу й віддала їй зілля
Через кілька днів вже відбулось весілля
У русалочки був лиш один порятунок
Її сестри віддали волосся в дарунок,
А взамін для русалки отримали ніж
Хочеш жити лиш горло хлопцю переріж
Не змогла наша дівчина вбить юнака
Із сестер її сліз простяглася ріка
Тільки сонце зійшло і розтала вона,
Замість тої русалки залишилась піна
У цій казці усе ж виграли почуття
І русалка за принца віддала життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
Я знаю, що вони не варті моїх сліз,
Не варті горя й ні одного ще страждання,
Але коли все йде на перекіс,
В душі немає жодного бажання.
Не знають люди інколи бува
Ти хочеш йти, а треба ще стояти
Душа твоя в цей час лиш вовком завива
Ти хочеш лише плакати й ридати.
Та переборюєш проте всі почуття
І високо все ж голову тримаєш
І так минає в боротьбі життя,
Але всього, на жаль, не приховаєш...
Набридли всі і хочеш лиш втекти,
Сховатись від надмірної уваги,
Та попри все ти мусиш далі йти,
Бо у людей нема давно поваги.
Щораз частіше хочеш злетіти
І заховатись на безлюдний острів
Ніхто не хоче тебе розуміти,
Порушує твій особистий простір.
Ти хочеш просто трохи бути сам,
Та завжди у житті такі є люди
Не заховаєшся від них і там,
Вони знайдуть тебе завжди і всюди
Так наполегливо вриваються в твій світ
І знову всі дають тобі поради
Ти мусиш далі з ними йти вперід
Навіщо же тобі усі їх ради?
Ти хочеш спокою і трохи самоти,
Вгамуєшся і доведеш всі теореми,
Та завжди мусиш просто далі йти
Й отримувати лиш нові проблеми.
Та схаменіться, люди, ви уже,
Захоче допомоги, то попросить
Нехай собі живе він міражем,
Але давати ради комусь досить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784585
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.03.2018
Ця гра тепер переплетіння нот,
Тональності в мажорі і мінорі
Коли останній пролуна акорд
У безкінечно довгому цім творі?
Ми летимо у вирі почуттів,
Розгадуємо далі ці кросворди
Сторінками знов хтось зашелестів
У творі цім останньому акорді.
Дивися не впади, друже, за борт,
Бо у житті по-різному буває
Як пролуна останній вже акорд,
То помилок ніхто не виправляє.
Та час летить, дорослішаєм ми
Можливо, ще поставимо рекорди
Лише у вирі срібнім тишини
Почуємо останні ці акорди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784308
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2018
Я покажу дві сторони медалі
І маску, й грим із себе я зніму
Як дві людини буду жити далі,
Не можу роль я вибрати одну.
Для когось Ангел, а для когось Демон
Й принцеса і бунтарка є вона
Для когось світла, а для когось темна
Як він сказав так влучно: "Сатана"
Хай настрій буде іншим щохвилини,
Нехай я буду дивна для усіх
Та що зроблю як у мені є дві людини?
Приховувати хоч одну це гріх.
Одна б вже плакала, а інша лиш сміється,
Вона б пішла, а ця ще гордо так стоїть
І поки серце далі в грудях б"ється
Їх буде дві впродовж тисячоліть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784306
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2018
Спи мирним, тихим і спокійним сном
Хай Ангел твій тебе охороняє
Твій сон хай не тривожить за вікном
Ліхтар, який до тебе заглядає.
Хай тобі сняться кольорові сни
Смачні й солодкі, наче шоколадки
Хай будуть там мелодії весни,
Та якщо хочеш, то зимові ще колядки.
А, може, хочеш ти осінній сон?
Так любиш осінь, самотність і тишу
Я не даю ніяких заборон
Лиш згадку я про себе ще залишу.
Тоді нехай у сні йде в хоровод
Осіннє листя, шелестить хай під ногами
В твоєму сні я лиш екскурсовод
Я лише тінь з осінніми дощами.
Додам туди блакиті ще небес,
Схід й захід сонця і музику вітру
Йдемо ми далі, друже, на прогрес
Не загубити головне оцю палітру.
Додам я в сон іще велосипед
Ми ним поїдемо далекими шляхами
Для тебе він солодкий, наче мед
Він знадобиться у погоні за зірками.
Не бійся...Спи...Мене не буде тут...
Ти в сні один...Ніхто не потривоже...
Я лиш примара, що показує маршрут
Й химера в небезпеці допоможе.
В коловороті цих веселих карусель,
А ще веселки...Все, що серце забажає
Полетимо до теплих знов осель,
Бо уже ранок й тебе сонце вже чекає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2018
Всім нам, мабуть, бракує трохи віри
Минуть роки, мине і все життя,
А ми будуєм стіни недовіри
Й самі руйнуєм своє майбуття.
Усім, мабуть, бракує трохи мрії
Дорослі вже, не віримо в казки
Шукаємо лише свої стихії
Й звичайні ми протоптуєм стежки.
А якби хтось ще дав шматочок щастя
Під цим ми словом розумієм все
Його б прийняли ми, немов причастя
Та хто його нам, люди, принесе?
Бракує кілька крапель нам надії
Боролися б, не покладали рук
Ми ж нарікаєм, що всі лиходії
Й живем в полоні у своїх лиш мук.
Бракує, люди, нам також любові
Так часто розбиваємо серця
І двері ми до них ставим дубові
Так швидко перетворимось в мерця.
Так часто, люди, нам чогось бракує
І відповідь на все у нас одна
Ніхто того, що має не цінує
Такими темпами чекає нас труна.
Без цього бо зазнає людство краху
Й назавжди зникне наш щасливий сміх
І світ буде, немов у фільмі жахів
Здаватися тепер найбільший гріх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784083
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2018
Я відчинила щойно міцні двері
У потаємну цю скарбницю знань
Всі відповіді запишу я на папері,
Бо у душі ще стільки запитань.
Біля стіни лише високі шафи,
А на полицях сотні є книжок
Можливо, тут колись ходили графи
Щоб і собі якийсь узять урок.
Тут навкруги лише суцільна тиша
Це царство мудрості, спокою і добра
Хоч інколи неподалік прошмигне миша
Чомусь це місце моє серце обира.
Давно ніхто не був, на книгах стільки пилу,
Та саме те, що довго так шукала я
Тут я отримую цю неймовірну силу
І тільки тут у спокої душа моя.
Тут загадок і таємниць є ще багато.
Примари поруч із минулого, мабуть,
Цікаво буде все це розгадати,
А всі розгадки самі книги принесуть.
Шорох паркету, шелест сторінок і чорна кава
Ще теплий плед і крісло десь біля вікна
Для мене ж бо читання не забава
Ця мить є неповторна й осяйна.
Тут наодинці я сама з собою
Зачиню двері і ніхто не прошмигне
Усі химери ходять за стіною
Лише самотність правило одне.
Я пошепки задам ще запитання
Їх в голові моїй більш ніж мільйон
У відповідь хоча й буде мовчання,
Та книзі варто є поставить трон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2018
Залиш мене у спокої,
Не йди у мої сни
В моєму лиш супокої
І в ніжності весни.
Життя триває мрією,
Звуками кришталю
Усе ще в казку вірю я,
Та не тебе люблю.
У голові серпанком ще
Покрив усе туман
Можливо, є солодкий щем
Хоча це все обман.
На перехресті всіх доріг,
В переплетінні снів,
Та де ж знайти мій оберіг?
В нетрях яких лісів?
І цей струмочок гомінкий
Далеко потече,
Та його крапель звук дзвінкий
Озветься ще плачем.
Нехай це буде мукою
І у душі плющем
Росте, немов розлукою
І гомонить дощем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018
По небу хтось розкинув килим
Він, наче чорний оксамит,
Завжди буде для нас безкрилим
Он, полетів метеорит.
Зірки, неначе діаманти,
На нього хтось порозсипав
І якісь диво музиканти
Тут загубились поміж трав.
Яка чудова ніч довкола,
Вечірнє місто тихо спить
Усе прекрасне тут навколо
Така чудова є ця мить.
Ліхтар освітлює дорогу,
Людей немає і машин
У душу закралась тривога
В переплетінні павутин.
Ніби весна, але насправді
Йде сто дев'ятий день зими
У віршах кольоровій раді,
Що в голові знов б'ють крильми.
Ще сніг летить і знов іскриться,
Як впаде світло ліхтаря
Можливо, це мені лиш сниться
Черговий день календаря
Душа ще вперто просить дива
Вечірня казка надворі
Тут я захищена й щаслива
Зірки - мої богатирі
Он ще одна летить із неба
Вона ж бо бачить увесь світ
Нехай упаде біля тебе
Й від мене передасть привіт. ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2018
Подивись, я продовжую жити.
Хоча доля водила пером,
Та не буду я більше тужити,
Заховаю із фото альбом.
Подивись, я продовжую жити.
Попри все те, що було і є
Із тобою надалі ми квити
Сам ти рішення зробив своє.
Подивись, я продовжую жити.
Гордо витерла сльози й пішла
Бо не так мене просто розбити
Ще багато чого не знайшла.
Подивись, я продовжую жити.
Може, далі крутий поворот
Когось іншого буду любити
І нових собі знайду пригод...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018
Просто пішов, забрав у мене все:
Думки і спогади, ще волю і кохання
Ти розтоптав усе це на шосе,
Та не покажу я нікому ці страждання.
Ти в обмін на це все хоч залишив
Букет троянд...Навіщо?... Запитання...
Не зупинити в серці лютих злив
У відповідь ж отримаєш мовчання.
Надворі день, а, може, уже ніч
Мені всерівно який день, яка година
Лиш темні тіні линуть зусебіч
Жевріє ще надії насінина.
Така ще сильна і така слабка...
Вона помре...Проте, помре остання
Ти в образі якогось чужака
Постанеш перед очі на прощання.
І впаде дощ, заплачуть небеса
Навіть троянди ці на підвіконні
На пелюстках ще спочива роса,
А сльози витиратимуть долоні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018
У серце закрадається печаль,
Здається, що всьому уже кінець
В душі панують лише смуток й жаль
Та увірвався вже давно терпець.
Життя тепер лиш в сірих кольорах
Художник, мабуть, фарби розгубив
У душу закрадається ще й страх
Можливо, він завжди у мені жив?
Напевно, це ілюзія була
Усе в одну лиш мить розбилось вщент.
Так мало в світі цім було тепла,
Та нащо вже на цім робить акцент?
Я не заплачу, ні, не треба сліз
Вони не допоможуть тут, на жаль
Не легко кинуть спогадів валіз
Й на душу треба одягти вуаль.
Бо, що минуло- те не поверну
Для мене це вагомий аргумент
Лиш вітра чую музику сумну
Він мій тепер єдиний диригент...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2018
Я хочу бути королевою життя,
Нехай на голові нема корони
Сміливо крокувати в майбуття
І оминати всі ці заборони.
Я хочу бути королевою життя
І поламати всі стереотипи,
Та не шукати більше укриття
І подолати страху усі типи.
Я хочу бути королевою життя,
Не відчувати більше небезпеки
Хай видає мене серцебиття
І в голові хай буде трохи спеки.
Я хочу бути королевою життя
І досягти всього, чого захочу
Нехай не мучить серце каяття,
Нехай не судить мрію хтось дівочу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781019
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2018
Ти сам не знаєш вже чого ти хочеш,
Чому поводишся не знаєш так,
Собі одному голову морочиш
Мені вже байдуже на все, отак.
Не хочу я від настрою залежати,
Чекати довго на твого листа,
Я хочу лиш собі одній належати,
А не боятися, що знову я не та.
Набридло вже на місці знов топтатися,
Я хочу ігор, і дурниць, й нових пригод.
Якщо не хочеш ти зі мною гратися,
То йди й звертай в наступний поворот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018
Ми змалку знаєм правило одне
В житті є добрі і погані люди.
Нас вчили, що добро перемагає чарівне,
Та так буває не завжди й не всюди.
Людей багато, наче океан
В них хочеться зануритись й не виринати
Чудово так лікують від всіх ран
І перешкоди вчать вони долати.
У час важкий чи у скрутну хвилину
Не відвернуться від усіх вони
І продадуть останню свою свитину
По допомогу руку простягни.
Та люди є також, немов калюжа,
Яку б ти оминав і не вступав.
Душа у них завжди чомусь нездужа,
Хоч їх ніхто ніколи не чіпав.
Ми мусимо надії не втрачати
І боротьбу свою далі вести,
Але на мить хоча б подумай, брате,
А ким із цих людей є ти?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780366
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2018
Їду у поїзді й дивлюся у вікно.
За ним будинки, люди, міста і машини.
І все життя неначе у 3D кіно,
На кожен вчинок у всіх є свої причини.
Хтось в своєму тілі ще дитиною є
Він вірить в чудо, у казки і сни красиві,
А тут дитина вже дорослою стає,
Хоча в батьків волоссі пасма не є сиві.
Ще так багато цих дорослих є дітьми,
Так часто хочуть щось сказати і зробити,
Вони поводитися мріють наче ми
І свої мрії лиш в реальності творити.
Комусь судилось, мабуть, їсти черствий хліб,
А в когось в персні замалі є діаманти,
Хтось у кишені, на жаль, має лише дріб,
А ці по світу їздять наче емігранти.
У кожного із нас свої хрести,
Хоча смішними є для інших ці проблеми,
Та мусимо ми їх із гордістю нести,
А не доводити комусь свої лиш теореми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780123
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2018
Життя триває лиш три дні:
Сьогодні, завтра й вчора
Здається не лише мені
Це нива неозора.
Та як повернешся назад,
То час біжить, тікає
І так багато було втрат,
Вже багатьох немає.
Ти вчора вже не повернеш,
Воно своє відбуло.
Не всі ти помилки збагнеш,
Але це вже минуло.
Сьогодні треба жити так,
Щоб потім не жаліти
І оминути всіх атак
Та все перетерпіти.
А завтра для кожного з нас
Вже може не настати
Сьогодні наш єдиний час
Щоб вже не жалкувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779893
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2018