| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Чому не можна зупинити час?
Ще кажуть спалені мости...
На тому боці видно Нас,
Та тих людей не віднайти
Далеко плинули роки,
Я щиро, лагідно чекала,
Так, вірно, спалені мости,
Шкода, раніше я не знала
Я вірила, що відпустила,
Надіялась, не повернеться,
Неначе щільно світ закрила,
Маленький світ, що сколихнеться
Він витримає всі вітри,
Холодні ночі і негоди,
Але як тільки прийдеш ти,
Він впаде камінцем у воду
Ти прийдеш першим сонця током,
Заквітнеш ніжною росою,
Таким тихеньким, вільним кроком,
Ти підкрадешся й складеш зброю
От тільки буде вже запізно,
Я ж втрачу будь-яку надію,
Погляну через темну призму,
Переконаюсь, ти – лиш мрія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016
Для почуттів немає меж і рамок,
Що було зранку - не засліплять зорі
Немає там ніяких класів-марок,
Навіки разом, «в радості і в горі...»
Він даруватиме їй нові горизонти,
Не Північ-Південь, а крихкі світи,
Він заховає від дощу без парасольки,
Без слів писатиме новели і листи.
Для неї буде світлим водопадом,
В пустелі джунглів темних, кам’яних,
Він буде восени духмяним садом,
А навесні промінчиком з-під стріх.
Вона чекатиме на зустріч щохвилини,
А він летітиме до неї крізь віки,
Чи розділятимуть закоханих години,
Чи замітає сніг, цвітуть квітки...
І хай якою грою не здавалося б життя,
Для тих, хто не впаде, стоятиме горою,
Найвищим призом будуть почуття,
Ціна за боротьбу і непокої!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016
Коли Ніхто піде, закриє стрімко двері,
вона і темрява залишаться одні,
тремтітиме рука над текстом на папері,
журба і страх бринітимуть в душі,
Вона і темрява мовчатимуть про вічне,
дивитимуться в душі пустоти,
шукатимуть хоч щось для них вже звичне,
радітимуть, що більше не одні,
Вони загубляться у часі і у мріях,
закриють двері в свій маленький світ,
блукатимуть у ночах і у діях,
загублять свій сценарій в плині літ,
І вічність їм здаватиметься миттю,
та місто відкриватиме замки,
світанок змиє маски на обличчях,
відкине в тіні темряви думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662318
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.04.2016