Микола Зарудний

Сторінки (1/9):  « 1»

Побачення

Нас  зустрів  зимовий  гай.
Невпізнанним  став  він  вкрай.
Ми  бували  тут  не  раз,
Як  же  стрімко  плине  час.
Ніби  вчора  все  цвіло,
А  вже  й  снігом  замело.
Та  серцям  нашим  гарячим
Не  прожити  без  побачень.
І  тому  ми  тут  сьогодні,
Не  злякав  нас  день  холодний.
Крізь  гущавину  пробрались,
Від  очей  людський  сховались.
Лиш  сорока  прилетіла,
На  весь  гай  заскрекотіла.
Настовбурчившись  стрибала,
На  нас  скоса  позирала.
То  зникала,то  з'являлась,
По  хижацьки  вниз  кидалась.
Втихомирившись  здійнялась,
Тай  кудись  собі  подалась.
Більш  ніхто  нас  тут  не  бачить,
Опинились  в  казці  наче.
Тільки  я  і  ти  зі  мною,
Ми  щасливі  тут  з  тобою.
В  білім  танці  сніг  кружляє,
Вітерець  романс  співає,
Мороз  зимоньку  цілує,
Прохолоду  їй  дарує.
Сплять  дерева  в  тиші  сніжній.
Ти  в  моїх  обіймах  ніжна.
І  в  очах  твоїх  читаю:
"Любий,я  тебе  кохаю!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2016


Брехні плоди колючі

Брехнею  слово  запилив-
І  визрів  плід  колючий  та  гіркий.
І  хоч  цей  плід  час  спопелив,
Та  вп'явся  в  душу  дим  його  їдкий.
Злі  у  вас,люди,язики:
Від  них  брехня  скрізь  розповзається.
Плести  плітки  ви  мастаки.
І  з  цього  день  ваш  починається.
Вам,щоб  гризнути,допекти,
Здійнявши  гвалт,відсидітись  в  кущах.
Підступно  в  душу  заповзти,
Посіявши  зневіру  там  і  страх.
Брехати-ваше  ремесло,
Ви  всіх  підряд  полощете  в  багні.
Тільки  для  чого  вам  це  зло,
Ви  ж  душу  продаєте  сатані.
Обрали  стежку  ви  не  ту
Вона  в  безодню  темну  заведе.
Там  ви  знайдете  пустоту,
І  хто  ступив  на  шлях  цей-пропаде.
Ви,хто  не  чистий  на  язик,
Не  плюйте  ближнім  в  душу,не  судіть!
Хто  без  гріха  з  вас  жити  звик?!
Мабуть,ніхто-то  ж  Бога  не  гнівіть!
Це  через  вас  світ  грішним  став,
Суда  страшного  ви  діждетеся...
Я  б  вам  таку  пораду  дав,
Прошу  уваги,зосередьтеся!
У  кого  довгі  язики,
Врубайте  їх  поклавши  на  поріг,
А  то  звисають,як  мийки,,
І  ллють  грязюку  на  близьких  своїх.
В  житті  настане  пора  жнив,
Поглянеш  навкруги-брехня  стерчить.
Я  зілля  це  і  їв,і  пив,
Але  не  впав,то  хай  і  вам  щастить.
Хотілося  мені  щоб  зло
Ні  мертвих  не  торкалось,ні  живих.
Надіюся,до  вас  дійшло!
На  цьому  все,до  зустрічей  нових.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674405
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.06.2016


Осіння негода

Краплі  холодні  калюжі  лоскочуть,
Вітер  сердито  дерева  гойдає.
З  брудом  обнявшись,потічки  дзюркочуть,
В  кожну  шпаринку  сльота  заглядає.

Літо  засмагле  так  швидко  минуло,
Холод  і  сирість  на  зміну  летять.
Птахи  в  затишні  гніздечка  пірнули,
Верби  над  ставом  журливо  скриплять.

Хмари  плаксиві  звисають  намистом,
Фарби  залишені  літом  змивають.
Зірвані  вітром  листочки  барвисті
Стомлену  землю  дбайливо  вкривають.

Мжичка  скрізь  коси  свої  розпустила,
Смутком  тужливим  на  землю  зійшла.
Осінь  негоді  дорогу  відкрила,
З  сивим  туманом  до  влади  прийшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673885
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.06.2016


А я люблю…. .

Манливий  місяць  в  тиху  ніч  скотившись,
Оглянув  сплячі  володіння.
Янтарним  блиском  крізь  вікно  пробившись,
Лийнув  в  мій  сон  солодкі  сновидіння.
Юнак  я,-сниться,-хтось  мене  гукає.
Біжу  на  голос  загадковий,
А  там  -чарівний  світ  красою  сяє.
Я  враз  відчув-це  образ  твій  чудовий.
Краса  твоя  мене  зачарувала  ,
Я  закохався  в  очі  карі.
Своїм  жаданим  ти  мене  назвала,
Наснився  сон  ,що  ми  з  тобою  в  парі.
Але  ж  це  сон...Як  жаль,що  не  реальність!
Зустрів  тебе,коли  вже  осінь.
І  хай  там  кажуть,що  вже  пізно,старість,-
Роки  кохати  дозволу  не  просять.
Осінній  сад  багряні  вальси  грає,
Частує  ароматом  прілим.
Красиве  все  тоді,коли  кохаєш.
А  я  люблю  ,хоч  коси  й  посивілі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673642
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 21.06.2016


Магічний місточок

Магічний  місточок  ми  з  мрій  збудували,
Цвітом  кохання  його  уквітчали.
Любов'ю  твій  берег  і  мій  засіяли,
Щастя  прибилось  до  наших  причалів.

Минуле  відправ  в  тиху  гавань  до  моря,
Стань  на  місточок,візьми  його  силу,
І  йди  без  оглядки  в  квітучі  простори:
Ангели  райдужний  світ  нам  відкрили.

Спіши  за  коханням,що  манить  в  висоти.
Всі  перешкоди  зумій  подолати,
Щоб  бути  з  ним  поруч  в  щоденних  турботах,
І  щоб  ніколи  його  не  втрачати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016


Мелодія літа

Вітрильники  наші  нещадно  гойдало
Морем  життєвим  гріхами  залитим,
Невидима  сила  нам  руку  подала  
І  підняла  над  усім  пережитим.

Розвіявся  смуток,скінчилось  блукання,
Світло  надії  пітьму  розігнало.
Наповнились  дні  ніжним  щемом  чекання
Небо  двом  долям  кохання  послало.

І  в  душах,раніше  в  байдужість  закутих,
Струни  заграли  мелодію  літа.
Прийшли  почуття  з  давніх  весен  забутих
І  спалахнули  в  серцях  буйним  квітом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016


Незрівнянна

Ти-диво  природи,проста  й  загадкова,
Літня  веселка,що  барвами  грає,
Ні  з  ким  незрівнянна  зоря  вечорово.
Я  тебе  з  давніх-давен  виглядаю.

Ти-Божий  дарунок,що  кличе  в  ствітанки,
Сил  всіх  небесних  магічна  краплина.
Ти-подих  весни  ,що  дурманить  так  п'янко.
Ти-саме  та,що  шукав  я,  людина.

Зустрів  я  тебе  наче  в  казці  чудовій,
Довго  блукаючи  в  сірості  хмарній.
Ми  в  царство  ввійшли  неземної  любові
І  розчинилися  там  у  коханні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016


Чекаю зустрічі

Шукав  я  тебе  на  космічних  алеях.
Роками  на  мріях  між  зорями  мчався.
Мені  так  самотньо  без  ласки  твоєї,
А  дні  пролітають  зникаючи  в  часі.

Чекаю  тієї  щасливої  миті,
Коли  ти  обнімеш,"Люблю",-прошепочеш...
Ще  маки  квітують,купаються  в  житі,
І  манять  закоханих  зоряні  ночі.

Надіюсь  зустрінемось:літо  ще  гріє,
Палкий  поцілунок  мені  подаруєш.
До  тебе  так  хочу,аж  серденько  мліє
Воно  тебе  кличе.Прислухайся...Чуєш?

Прийдеш,доторкнешся  до  мене  рукою,
Не  треба  нічого  при  цьому  казати.
Той  дотик  візьму  я  на  згадку  з  собою
І  буду  наступної  зустрічі  ждати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016


Дві зіроньки

Десь  там  у  космосі  дві  зіроньки  зійшлись-
Твоя  й  моя,  і  в  ніжне  сайво  об'єднались.
Ми  випадково  одне  одного  знайшли,
І  міст  невидимий  з  любові  збудували.

І  сталось  диво:  час  розтанув,  не  біжить.
І  захід  сонця  для  закоханих  став  ранком,
І  для  обох  бажання  зблизитись  горить,
Щоб  знову  розцвісти  у  росяхих  світанках.

Ти  в  моїм  серці  розбудила  почуття,
І  запалав  в  душі  моїй  вогонь  кохання,
Знов  мої  крила  повернулись  до  життя,
І  я  лечу  в  твої  обійми  без  вагання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016