| Сторінки (30/2920): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
З Святом!!!З Днем Незалежності тебе Україно!!!
Синьо-жовтий прапор -це є плащаниця
За нього ,проливали кров... віддали життя.
На священній хоругві -козаків кровиця
Невмируща, вічна українська душа.
Два кольори у душі : Небо і Земля
Синє -синє небо і пшеничне колосся.
Дає, сили духу в радості, коли біда...
Голубів миру- мрія ,щоб краще жилося.
Синьо- жовтий стяг веде козаків у бій
Бореться ,за рідну землю - Батьківщину.
За мову, пісню... і звичай, український стрій
Поміж інших держав символізує країну.
Синьо- жовте знаменно є небесний дзвін
І він, кличе українців в одну родину.
І отаман , веде попереду свій загін
Виборюють перемогу до загину.
Воскрес, з попелу славити Україну
І пам'ять, берегти про славних козаків.
Шануй ,і бережи від ворогів святиню
Це є нескорений дух дочок і синів.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
ПРЕЗИДЕНТ
Президент - це дзеркало країни,держави
Повинен,бути генералом для солдата в бою.
Гордо в руках тримати меч і булаву
Бо він отаман - на коні в життєвім строю.
Президент - це гарант,патріот дипломат
Він ,гідно представляє у світі свою країну.
Повинен, знати багато мов - поетичних цитат
Будувати, державу підняти з попелу руїни.
Президент - це мудрий цар який сидить на троні
Думає ,за народ ...знає героїв історію свою.
Захищає, вдову сироту це закон в каноні
Він, є господар і оре ,сіє зерно у ріллю.
Президент,повинен бути зразковим в усьому
Бути,націоналістом і любити все своє.
Подати ,свою руку старому і малому
Відстоювати, у ворога право на життя своє.
У всіх є помилки,ніхто не досконалий
Але прийшов час,що треба обирати долю свою.
Не обманюй , себе ...не будь,жадний ,лукавий
Дбай ,за народ ...захищай,мову культуру свою.
Президент,повинен згуртувати свій народ
Вести, у майбутній час мовою Шевченка.
Очистити,від влади зрадників,блазнів ,сексот
Бути далекоглядним ,як ЛІНА КОСТЕНКО.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
НЕ БІЙСЯ ВОРОГА В СТЕПАХ
Не бійся, ворога в Донецьких степах!
А всіх ,хто захищає " руський мір "на троні.
Обернув, капелюха і сміється з вас
Пускає,в очі туман...Живе , у беззаконні.
А вислуговується,блазень перед кремлем
Літає до руських до біса на нараду.
Отак, мій народе з москалями живеш
Ні в полі,ні у хаті немає ладу.
Мій народе,жени з трону лакея ,лакуз
Усіх тих , хто топить тебе у болоті.
Звільни з посад чорноротих медуз
Перекрий , дихання гідроїдній істоті.
Князі живуть як в Бога за плечима
Як в широкім морі рибка золота.
Троль кидає на вітер слово блимає очима
Що взяти з диких - гуся...гі...гі га... га.
З танців - шоу вийшли співунки - красуньки
Оголені виспівували джаз і попсу.
З дня Незалежності зробили гульки
А мати ,за сином не стримувала сльозу.
Подумай,мій народе як завтра жити?!...
З ким тобі бути іти у завтрашній день.
Чи,до скону будеш панам служити
В День країни горланять руських пісень.
Зайда,малорос все українське зневажає
Топче,синьо-жовтий стяг своїми ногами.
А син ,України на полі бою помирає
Щоб цвіло синє небо земля житами.
МЧайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
ПРОЩАЙ ,ЛІТО МІЙ РАЮ!!!
Сонце згортає золоті пелюстки
Відходить на інший берег океану.
Прохолодні ранки і вечори
Серпень,розливає туман із збану.
Втомлене сонце за обрій сідає
Небо,тримає жменю днів у руці.
Пташка журно у вікно заглядає
Збирається,удаль в чужі краї.
Скотилось,сонце на верховітті
Як спіле ябко впало у трави.
На вагу золота день у літі
Золотіє, серпень...пахнуть отави.
Вже на порозі стоїть рання осінь
Розстеливсь,туман над рікою.
Вітерець розплітає вербі коси
Листя,за листям пливе за водою.
Засмагле літо зорить до води
Милується,як тече водограй.
Лунають,діамантові голоси
І жайвір,оспівує зелений гай.
Зародило літо всякого добра
Золоті гори стиглої пшениці.
Ще солодкий мед збирає бджола
Впавше зернятко визбирує птиця.
Сонечко ,цілує літо у щічку
І всміхається,з синіх небес.
А місяць,осяює зоряну нічку
Плюскоче море з зоряних плес.
Прощай,літо мій раю ,мій світе!!!
Вклоняюсь,тобі за ласку ,тепло.
За пахощі земні ніжні квіти
Рожеві мрії лебедине крило.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2020
ПОВЕРТАЙСЯ СЕСТРО У ХРАМ
О , скажи, якому молися Богу?!...
І чи, ти віриш в Небесного Отця.
Ісуса ,якого вели на Голгофу
Розпинали, і лилась кров свята.
О , скажи , чи віриш у Божу мати?!
Яка від святого духа родила дитя.
Навчила, молитись Бога шукати
Щоб у вірі , віднайшла світло душа.
О , скажи , якому Богу ти служиш?!
Ти ,відріклась від церкви і Христа.
Себе обманюєш і світом нудиш
Заблукала, у пустині як сирота.
Я , тобі ,не суддя... не осуджую тебе
Не маю , право вказувати як жити.
Твоє слово гострим ножем ранить святе
Від галасливих фраз, хочу псом вити.
Чую, з твоїх вуст мову в'януть вуха
Кажеш: ",Що дивися, по новому на світ".
"Що прозріла"... і від слів , бере задуха...
Скажи, а хто тобі дав життя святий хліб?
Від твоїх ,думок давить розум серце
Ти , стареньку церквицю обминаєш.
І сама ,сипиш на рану сіль з перцем
Скажи ,мені сестро , що ти, шукаєш?...
О ,християни , святих ікон не цурайтесь!
Священник є , щоб Всевишньому служити .
Не ворогуйте ,один з одним братайтесь!
Щоб своїм ближнім , божим світлом світити.
Твої батьки , діди і пращури твої
Ходили, молитись до старої церквиці .
З джерела , хрестили тут діти свої
Лікували , душу у Небесної Цариці.
Повертайся ,моя сестро у храм Божий !
Який збудуваний руками твоїх дідів.
Тут віднаходив радість подорожній
Приходив ,слухав: Боже слово з псалтирів.
В чому ,винна старенька церквиця?
Яка прийняла у свої стіни дім попа.
Закривав, двері на ключ... мовчала, дзвіниця
Нині,нехрещені діти і без вінця.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
Слова до пісні
Як зустрінеш , мене... то, озовись!
Подай,свою руку ...дай, мені знак.
І назавжди, зі мною залишись !
Та цвіти,в мені як -червоний мак.
Як побачиш , мене моя пташко!
Заспівай ,мені пісню про любов.
Ти,не сумуй, як тобі важко!
Я ,звільню ,тебе із рабства оков.
Візьму,на руки понесу у гай
Де голуб з голубкою воркоче.
Витру,з очей сльозу твою печаль
Зацілую,уста ...серце дівоче.
Намалюю сонце блаженну мить!
Рохпахну,лебедині крила.
Віднайду,зірку щоб путь освітить
Щоб любити, кохати тебе мила.
Поведу ,тебе у осінь золоту
У стиглий, солодко -медовий сад.
У небі,запалю вечірню зорю
Зловлю,у жмені щастя зорепад.
Прилети,моя пташко у мій рай!
та посміхнись,здалека мені.
Я подарую,пахучий розмай
Троянди,що розквітли в росі.
Може , колись нас доля зведе
Зупинись,поглянь в очі мені.
Серед тисяч зір впізнаю тебе.
Щоб з тобою разом іти по-житті.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
Дивлюсь,на світлину молодих літ
Час,біжить крізь пальці як пісок у воду.
Цвіла як ягода вишня пишноцвіт
Задивлялись,юні козаки на вроду.
Я , щаслива усміхалась долі
Бігла, за нею боса край села.
Щоб почути слова у любові
Загадувала мрії на березі Дністра.
Доранку,ловила щастя у жмені
Слухала,солов'я пила насолоду.
Скільки,хлопців як листя на клені
Бігали за мною ,недавали проходу.
Манили, удаль чайки білокрилі
Які кружляли понад доли ,гори
І несли на вітрилах високі хвилі.
Туди, де пальми цвітуть -Чорне море .
Закохана , у море шум прибою...
Колисала , думки у колисці серця.
Тягнулась ,до божої краси душею
Милувалась,землею з синього озерця.
В голубій блакитті-міражі
Сонечко ,пестило як вишневу вітку
А роки,плили як листочки по- ріці.
Із чаші ,життя пила водицю квітка.
Повернути, на мить мій диво світ!
Де я молода розправляла крильця свої.
Відчути,ейфорію і пташинний політ
На зло вітрам,летіти у Всесвіт до зорі.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020
Моя любов- це чиста водиця з джерела
Яка тече , з серця блакитного океану.
І для тебе відкриває двері моя душа
Щоб торнутись ,солодких уст моя кохана.
Цвіте,мільйон мільйон ніжних квітів навесні
Ти ,найкраща квітка троянда серед розмаю.
Я малюю,твій боженственний образ у сні
Ти , снишся , мені люба... бо тебе , я кохаю.
О , як пахне літо , медова зоряна ніч!!!
Падають, з віт достиглі яблука у трави.
Місяць,запалив зорями тисяч тисяч свіч
Скрипаль,на скрипці виграє високі октави.
Дзвенить, мелодія ніжна пісня про любов
Дарую , тобі букет троянди білі.
Ти , у моїх мріях, безсоння , п'є мою кров
Твоя врода чарівна ,як яблука спілі.
Ясен Місяць,зоряний килим щастя розстелив
І розквітають ,квіти кохання у цвіті.
Налили медові плоди золотий налив
Зриваємо , найсолодше яблуко на вітті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2020
Дзвенить серпня музика прощальна
ВІРШ НАДИХНУВ НЕОНІЛИ ГУМЕНЮК І ОЛЕГА ТРЕБУХІВСЬКОГО СЕРПНЯ МУЗИКА ПРОЩАЛЬНА
Дзвенить серпня музика прощальна
Виграє явір на сонячній струні
Відлунює мелодія про кохання
Торкається мінорна нота душі
Прощай літо літечко золоте!
мій казковий світе мій милий раю!
Ще зігрій сонечком тепла мене
Хай намилуюсь я у ріднім краю.
Медовий спас стоїть на порозі
Пригощає в садочку всяким добром
Їдуть козаки на Чумацькім возі
Передають вітання за селом
Я замріяна стою зорю у небо
Ловлю за пазуху чудову мить
Пишу листа мій друже для тебе
Слухаю як над рікою вода біжить
Лину птахою до тебе думками
У молоде літо трави запашні
За тобою біжу босими ногами
Виливаю почуття у свої вірші
Ніби вчора усміхалось нам літо
Від щастя бились серця в унісон
Ти дарував лілії білі квіти
Все пролетіло як казковий сон
Загубилась, у літі між житами
Серпень розсипає зоряні дощі.
Захмарене небо плаче сльозами
Виглядаю, тебе милий на зорі.
Дзвенить,серпня музика прощальна
Відлітають,у далечінь журавлі.
Сяє ,у вікно зірка до світання
І про тебе нагадує мені у сні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
Я ТРИМАЮ СОНЦЕ В РУКАХ
Я , тримаю сонечко в руках
Немов сонях -сонячну квітку.
Божий день як білокрилий птах
Летить ,птахом в зоряну нічку.
Нічка засіяла зорі як зернятко
Серпень збирає їх на Чумацький віз.
В сузір'ї"Либідь" спить немовлятко
Місяць,колихає охороняє від гріз.
Стеляться,густі тумани стіною
Жовтіє листя як в осіннім саду.
Вітерець,здіймає їх легкою рукою
Серпень,несе у світи вдалину.
До серпня,завітала у гості осінь
Подає руку на відстані руки.
Літечко ховає в очах сльози
Просить,ще сонечка з висоти.
Радіє,серпень блаженій миті
І встеляє зоряний килим до ніг.
Мережить павутиння у ниті
Бо вже Золота Осінь йде на поріг.
Я дякую,тобі літечко, літо!
За щедрі дари сонце золоте.
За мільйон ,мільйон запашних квітів
За троянду,що в моїм раю цвіте.
Я тримаю,сонечко в руках
І буде хліб і до хліба на столі.
Жито як море шумить у полях
Цілунок літа дарує на землі.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
Слова до пісні
Ти, подарував прекрасні квіти
Білі білі троянди запашні.
І зумів, мене теплом зігріти
Я відчула ,високі почуття душі.
Білі троянди-квіти кохання
Такі білосніжні як вишні цвіт.
Ми,як два лебеді на світанні
Летимо, у небо -зоряний світ.
Подарував, щастя блаженну мить
Запалив, свято свічі святкові.
Я впиваюсь,ароматом в цю мить
П'ю, твою любов у ласкавім слові.
Я , тебе , побачила здалека
У грудях ,забилось серденько моє.
І усміхнулась ,клену як смерека
Доторкнувсь,я відчула тепло твоє.
З уст ,лились слова як пісня
Заіскрились очі як дві зорі.
Ти, обняв,за плече ніжно-ніжно
Розцвіла ,як троянда навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
КВІТУЄ ЛІТО
Квітує літо блаженним раєм
трояндою, що в розмаю цвіте.
Відлунює , спів пташок над гаєм
Алмазами сяє небо голубе.
Цілує , пестить , голубить поля
сонячним промінням обіймає.
Ранок вмиває личко у джерела
синю волошку що розквітає.
Рясніє золотий лан пшениці
І палахкотять маки червоні.
Ластиться,чайка біля водиці
Яка благодать у полі на волі!
Від спраги , дощик напоїв зерно
омив листочок клена тополі.
Зійшла , райдуга увінчала село
устами цілує квітку любові.
Вітер,заспав під грушою в саду
Усміхається,мило божа днина.
Яблука ,наливають в соку
Виноград ,солодка груша ,слива.
Вузька кладка веде у діброву
Там де солодка ягода малина .
З далека , чути солов'я мову
Тут личко,румяніє як калина.
На пасовиську пасуться коні
Корови червоні ,чорні, білі
Я ,надою молочка у долоні
Набиру сили у душі і тілі.
Витає , всюди благодать божа
Сяє барвиста райдуга над селом.
Запашила ароматом квіт ружа
Радіє, лелека лопоче крилом.
Польові стежки немов струмочки
Поміж буйнотрав'ям розлились.
Літо , з рум'янку плете віночки
ловить зайчики і зорить увись.
Засмагле літо біжить до річки
Скупатись ,у прохолодній воді.
Там купається , зранку до нічки
Босяком ,біжить у трави запашні.
Пахне чебрець любисток м'ята
I липи медовий духмяний цвіт.
Розмаїта квітами рідна хата
І надихає душу матіоли квіт.
Бджілка трудівниця мед збирає
Господар , колосок до колоска.
Щедре Літо з блакиті вітає
Передає , привіт до берега Дністра.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2020
З'єднайсь , Вкраїно зморена і вбога!
Не здавайсь, борись, іди до перемоги.
Mи діти ,славного козацького роду
Є незламна нація -сила народу.
Не опускаймо рук як гнітить недоля!
Вірю, що з нами Всевишній -правда свята
Женім, москаля геть- у кривавім бою.
Де очманілий бєс, там три козака.
Погляньте, що творять блазні у владі?
Як до cусідів посилають сватів.
На поклін, до кремля ідуть у параді...
Рашисти вбивають легенів, козаків.
Народе, пробудись, прозрій поки є час !
Небесна Сотня стояла за Свободу.
Шануймо ,мову Шевченка дороговказ!
Хай оголений дріт не спалює волю .
Нас морять, голодом знищують, вбивають...
Вирізають серце живе в українця.
У тюрми, на лютий Сибір висилають
Та з чаші ,п'ємо полин гіркий по вінця.
Хижа зграя сміється, регоче над нами...
Аплодують яничари заїжджі гості.
Враже ,збіговисько зве себе богами
Закопує, живцем життя від лютої злості.
Пам'ятаймо, хто загинув за Україну!
Невідомим солдатом лежить у степу.
Хто під кулями,воює за Батьківщину!
Той є твій герой, віддай шану йому.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2020
Б'Є У ДУШУ БЕЗЖАЛЬНО ПЕЧАЛЬ
А материнський біль душі б'є дзвоном в набат
Кличе , усіх українців єднатись в родину.
Іти , до перемоги... Bперед ,а не назад...
щоб не пити ,свою недолю - гірким полином.
В Донецьку, стелиться чорний дим долиною
Орда , спалює ураганним градом -степи .
Свистять , міни... козача кров ллється рікою
За Україну, віддають життя вірні сини.
Він захищав своїх побратимів на полі бою
і кожну п'ядь землі що горить у вогні
Москаль, прийшов на Вкраїну з хижою ордою
І вбиває вкраїнський цвіт, що цвіте на землі.
Зболеного серця струменять сльози рікою
І ніхто , не розрадить і не утішить її.
Смерть , сина підірвала... підкосила косою
Втратила , надію -єдине дитя на війні.
З маминих очей котяться солоні сльози
Все б віддала, щоб повернувся син додому .
Для неї, сонце згасло ...в душі зима, морози
Війна, прийшла у її дім принесла тривогу.
Б'є ,током безжально у душу скорботна печаль
В журавки , обпалила мрії , зламала крила.
А син ,птахом білокрилим злетів у синю даль
Плаче , мати калина на могилі безсила.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020
ВСЛУХАЮСЬ В ОРГ'АНИ
Я вслухаюсь ,в співучі органи
Як божа пташка молюся до небес.
Кремезні дуби як монахи титани
Тримають небо щоб кожен душею воскрес.
Іду,по кам'янистій скелі на прощу
На рахманській землі оживає моя душа.
Відкриваю,браму у церквицю соборну
Під небесним вівтарем радію як дитя.
Прийшов ,Христос святим духом до мене
Засяяв,як ясне сонце наді мною.
Розмова, з Богом душі є потреба
З чаші, віри причащає любов'ю.
З джерела ,черпаю водицю живу
Від спраги,скріпляє додає сили.
З тобою, Ісусе крізь вогонь,воду пройду
Ти ,є моє спасіння ,пташині крила.
Дякую,мій Небесний Отче за любов!
В життєвім океані маяк -моя Надія.
За гріхи світу,за мене пролив кров
У молитві,даєш сили у безнадії.
Я приймаю,від тебе благословення
Запалюю,благодатний вогонь у душі.
Співаю:Слава Богу! в честь, твого ймення!
З тобою,Боже я щаслива на землі.
Мій Царю!цілую, перст на правій руці
Ти ,мій духовний батько,мій цар і пан.
Ти,моє небо- найдорожчий скарб у душі
Мій вчитель,і лікар від душевних ран.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
2009 05 22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
ЗЕМЛЯ У НЕБА ПРОСИТЬ ДОЩУ
Земля, у неба просить : цілющого дощу
А хоч би, краплиночку напитись від спраги.
Розстелили хмароньки сталеву пелену
Пливуть,як острови коралові архіпелаги.
Вийде,Перун вдарить у барабан з тромбоном
І проллється,мелодія дощу у форшлаги.
І заграє,оркестр мордент мелодійним тоном
Потрійне стакатто -фіоритури дасть наснаги.
Розілл'ється дощик під мелодію оркестру
Вигляне веселка у райдужній фаті
І спрагла земля зааплодує бравому маестру
Вітер-віртуоз затанцює з дощем на землі.
Зрадіє,діброва ліс і гай від трелі солов'я
Від променя сонечка що сяє в зеніті.
Бджілка ,зацілує сині волошки що у житах
На березі, зрадіє літечко що цвіте у квіті.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Буковина багата барвиста
Благословенна Богиня
Буками багатолиста
Благодатна благостиня
Бандура бринить бентежно
Бандурист блаженства благодар
Блакить блакитна безмежно
брунькує березовий бульвар
Буковина берегиня
буковинців Батьківщина
Біжить, Бистриця бистриня
Бірюзова бригантина
Буйнотрав'я барвінкове
Бальзам берега Буковини.
Бджілка бджоляру бджолове
Безсонниця біля бузини.
Білозірка блимає ,блищить
Божа благодать блаженна .
Бог , буковинця благословить
біланічка богоявленна.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Віряни відстоюють віковічну віру
Виборює вільну Вкраїну воїн велет.
Велика Ведмедиця вервечка виру
Вдихнути Всесвіт відчути велич.
Верховина вабить верховинця
Виміряє вершини випасає вівцю.
Відлуннює водограй веселить волинця.
Віднайти волю воленьку висоту.
Вселенну виблагає,вимоле волелюб
Всевишнього високе вчення відшукає.
Вівчар,вслухається відгомін верходуб
Великодньому вівтарю відспіває.
Вигляне веселка відшумить вітерець
Весна вишиє волошками вишиванку.
Вередун, воробець вирлатий вертунець
Витанцьовує ...Віршую... воскресаю,від вільшанки.
Всміхається, вечір веселково весні
Вирощує ,виноградник... випещує, вишню.
Випромінюють,виблискують вогні
Воспівують,Воскресіння віру всевишню.
М .Чайківчанка.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
СВІТ СТОЇТЬ НА ПОРОХОВІЙ БОЧЦІ
Божий світ стоїть на пороховій бочці
Штампують зброю для війни ,кровопролиття.
В руках лихого динаміт в коробці
І під загрозою ,мільйонне людське життя .
Заклали маски на лиця мажори вбивці
Під команду фас дають команду вбивати.
Пам'ятай,людина-не раб,і стадо вівців
Що можна знущатись ...кнутом, в гето загнати.
У людини,є розум щоб думати і жити
Є мова,щоб розмовляти дійти до згоди.
Не під насильством, цей божий світ спалити
Тре' ,будувати ,міст дружби єднати народи.
-- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
А вчора,я був цар над всіма царями...
Мав владу,і булаву у своїх руках.
Орлом, високо літав над світами
І був ,красень король в жіночих очах.
Давно,висохли мілководні ріки
Сад,постарів...корінь у прах пересох.
Мудрий цар для царства герой навіки
Для майбутніх поколінь з історії урок.
Той є цар,хто думає за народ,
державу
Є Месія,для життя ковток повітря.
Гордо тримає в руках меч і булаву
І в пустелі,збудує рай... Bеде , до світла.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
МАРІЄ ТИ МОЯ НАДІЯ МІЙ ПОКРОВ
Пречиста Діво мати Пресвята!
У важчий час захисти,заступи.
Дай, мені сили іти у життя
Спокій , радість поверни.
Я стою,перед образом божим
Шукаю,боже світло у вірі.
Зціли, мене словом побожним
Загой рани у втомленім тілі.
Марія,ти моя надія мій покров!
У пустельній самотності-спасіння.
З тобою відчуваю божу любов
І поміж чорних хмар прозріння.
Мати Божа Ісусова мати
Я Тобі довіряю своє життя.
Зміцни,мій дух у благодаті
Щоб горіла, не тліла моя свіча.
О почуй,мене Божа мати!
Визволи з лабет лихого світ.
Немічному допоможи встати
Єлеєм ,благослови людський рід.
Без віри,душа як птах без крил
Чахне,втрачає зв'язок із Богом.
Молитва до тебе додає сил
І веде ,у світи у дорогу.
М. Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020
Народився 20 червня 1998 року у Харкові. Від самого народження був сиротою, виховувався у дитячому будинку смт Золочів Харківської області. Коли почалася війна, навчався у 10 класі. Закінчив професійно-технічне училище. Мешкав у Харкові.
З грудня 2016 року проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України.
Солдат, номер обслуги 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, військова частина А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. З 2017 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
28 квітня 2017 року близько 5:00 загинув під час мінометного обстрілу російсько-терористичними угрупуваннями позицій українських військових в районі міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області. Противник вів вогонь з боку окупованого смт Старомихайлівка, з мінометів калібру 120 мм та 82 мм, зенітних установок ЗУ-23-2, гранатометів та стрілецької зброї[1][2]. Тоді ж дістав тяжкі поранення командир гармати молодший сержант Олексій Пудов, він помер 11 травня у шпиталі м. Дніпро[3].
29 квітня похований на Алеї Слави кладовища № 18 міста Харкова[4][5].
А який він солдат, та він ще дитина?...
у нього нема паспорта, шістнадцять літ.
Виріс , без батьків -кругла сиротина
Зростав ,як у полі мак -польовий квіт.
А куди вітер, нагне хилиться туди
Не знає , хто він... і звідки, свого роду ?
Любив, як птах волю зоряні світи
Мріяв, про Україну і свободу.
Прагнув , віднайти батьків... свою родину,
І шукав, себе поміж людей у юрбі.
хотів відшукати свою кровинку
Спертись ,на дуже плече в біді.
Засіялись, вуса легесеньким пушком
він ще бритвою, а ні разу не брився.
бавиться ,грається то з псом, то з котом...
Прийшла , війна... став ,дорослий... Змінився.
Біда, за ним ходила на кожнім кроці
Хотів, їсти... шукав, хліб круглий сирота
Ви, погляньте в ці добрі щирі очі!
У них стільки, іскриться сонця тепла.
Юнак, взяв на своє плече в руки зброю
Пішов у пекло захищав Україну.
У сиротинцю , зростав зазнав недолю
МРІЯВ, як всі про квітучу Україну.
В останню путь проводжає Україна
Схилила, голову калина на могилі .
Скорботну пісню співає яворина
Плачуть, верби і тополі при долині.
М ЧАЙКІВЧАНКИ
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
А чи,можна ворога назвати : братом ,чи сестрою?...
Який підпалив, твій дім... зруйнував, твій рай життя.
Плюнув, в лице... завдав, глибокі рани рукою
Забрав, найдорожче ...у матері єдине дитя.
Подумай!Якщо в голові мізки, не вата...
Кому, подати руку... з ким , брататись тобі.
Якщо ти бачиш,як в сусіда горить хата
Будеш,гасити вогонь...Чи стояти,в стороні.
Нас розпинають на хресті і знищують поодинці
Хочуть,зламати нескорений дух в українця.
Хто є господар у хаті : українці ,чи чужинці?...
Випито,гірку чашу полину повінця.
Довгий час ідемо до Світла, до Перемоги
Морять,голодом...висилають, в Сибір , на Урал,
Закривають рот...відрізають,руки , ноги
І спалює,світлину Шевченка...ламає, граніт вандал.
О , народе мій! Чи ,можна вбивцю простити?!...
У якого вимазані у людській крові руки .
І день,у день у безнадії ,і страху жити
Терпіти заброд знущання і адські муки.
Україна поділена на олігархічні клани
У божків-царів є власна армія і свої вояки.
Між собою воюють за владу хами-тирани
А віддають,життя за Батьківщину України сини.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
ПАХОЩІ ТОРКНУЛИСЬ СТРУН ДУШІ
А у вишитих рушниках образи на стіні
Поруч розмальована піч для випічки хліба.
Так пахне літо : яблука, груші на столі
О, Боже,скільки у батьківській хаті світла?...
Тут панує, затишок і благодать божа
З святих небес Господь дарує всяке добро.
Коли живуть батьки радіє душа кожна
Літо ,Сонечком цілує дитя у чоло.
Тут стоїть, веретено що пряде полотно
З нього шиють сукні і вишиванку.
Ластівка заглядає тихенько у вікно
І Виспівує,веселі пісні на ганку.
Душа,пташкою летить у літній садочок
Туди де під вікном лілія ,мальва цвіте.
Щоб сховатись ,під яблуню у холодочок
Дивитись,удаль на безкрає небо голубе.
О моє літо , літечко -золота пора!
Ти щедре на добро і дари багаті .
Зігріваєш, сонечком ведеш у поля
Кружлять,наді мною милі друзі пірнаті.
Пахощі квітів торкнулись до струн душі
Аромат запашив Батьківське подвір'я .
Іду,у свій квітучий рай де добре мені
У тихий вечір де сяє яскраве сузір'я.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Люблю ,все що Україною зовуть
Я ,люблю, ріки, гаї поля ,ліси
Усе ,те ,що Україною зовуть.
Карпати гори, Донецькі степи
І Чорне море, як пальми цвітуть.
Люблю,як море хвилі підіймає
До золотого піска плюскоче.
Як сонце ,у заграві світає
І біла чайка крильми тріпоче.
Я люблю,Оксамитове літо
І як пахнуть ,трави запашні.
У цвітінні лип, медові квіти
Як сяють зорями ночі ясні.
Я люблю ,троянди чарівні
Лілії,пишні піони , руту мяту.
Літні казкові вечори осяйні
Матіоли ,які цвітуть біля хати.
Я люблю, як соловейко співає
Струну скрипки мелодію скрипаля.
Як навесні, садочок розквітає...
над Дністром, курликання журавля.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Я воскресну , оживу у день Воскресіння!
І прийду,до тебе Україно на свято.
Коли забуяє, весна... у час, цвітіння
У вишиванку, одягне земля мати.
Вірю,прийде час,годинна хвилинна
Зійде ,сонце правди і сонячні дні.
Від краю,до краю процвітатиме Вкраїна
З'єднає ,всіх храм слово поета на землі.
Благословен ,той хто в ім'я Господа живе
Віддає , себе у жертву для блага людям.
Запалює благодатний вогонь світло несе
Дає ,у вірі надію життя духу в грудях.
Я повернуся,птахою у калиновий сад
Навесні ,крилом відчиню небесну браму.
І розцвіте,дерево життя мій виноград
У животворчій мові загою душі рану.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Слова до пісні зареєстровано у пісні України
ГАЛИЧАНКИ
Леді,галичанки привабливі красуні
Зі щирою душею чудові господині.
Розрадять,серденько пташки щебетуні
Як заспіває ,то квітне цвіт на калині.
Встають,зі сходом сонця на світанку
Біжуть , до берега Дністра до річки.
Немов бджілка на квітці спозаранку
Працюють,зранку і до пізньої нічки.
Ллється ,чисте джерело з синіх гір
І немов ручай цілюща водиця.
Вслухаюсь,у мову з мелодійних лір
Це співає пісню панна білолиця.
Як усміхнеться мило моргне бровою
То мліє, серденько у тілі, кров бурлить.
Журавки ,до її голосу летять юрбою
Слухають ,високі струни прекрасну мить.
А галичанки,є найвродливіші дівчата
Стильні ,модні одягнені у вишиванку.
Зустрічає, гостинно з хлібом жінка мати
Наллє, парного молочка у філіжанку.
Люблю,твою мову красуне галичанко!
І твій стрій український у віночку.
Ти ,немов запашна троянда зранку
Білосніжний цвіт вишні у садочку.
Дівчата- галичанки як ті вишиванки ...
Одна ,одної краща як зіронька сяє.
Її будять ,ніжно- ніжно сонячні ранки
Білою лебідкою над Дністром літає.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
Соняшник -квітка сонця
Я люблю , як цвітуть соняхи у полі
Лечу, до них як бджілка у медовий квіт.
Скільки , благодаті ніжності, любові!
Ця ,квітка сонця -літу передає привіт!
Зеленіє широке листя на стеблі
жовте личко усмішка чарівна щира.
Пелюстки ,у вінку квітнуть у красі
О, яка ти, квітко сонця прекрасна мила!
Тягнеться, до світла сонячного тепла
Колише вітер золотаві пелюстки.
Радіє , квітці сонця ластівка мала
Цілує її в щічку сонечко з висоти.
У блаженному раю радію як дитина
Як квітка сонця до небес розквітаю.
Ласкає , ніжить блакить голубина
Від щастя, душа солов'їні пісні співає.
Я нарву, духмяних соняхів у букет
Поставлю у вазу з водою у світлиці.
І напишу, вірш літу ліричний сюжет
І буду, багата як мати землиця .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
ЗАРЯСНІЛИ СОНЯХИ У ПОЛІ
Край дороги палахкотить золотий лан
Замріяний соняшник зорить у блакить.
Із зернятка,виріс у капелюшку пан
І дарує , подорожнім прекрасну мить.
Зарясніли жовті соняхи у полі
І ловлять ,золоте сонячне проміння.
Немов сонце -у божественній короні
І квітує на стеблі айстрове цвітіння.
Красені соняхи чорноокі вродливі!
Виросли високі немов стрункі явори.
До райського квіту летять пташки милі
Хочуть доторкнутись до божої краси.
Соняхом розлилось золотаве море
Чарівною красою вабить ,манить до себе.
Вітер,колише хвилі літо казкове
Цей блаженний рай друже ,цвіте для тебе.
Розцвіла сонячна квітка поміж квіту
Немов діва віночок на коси сплела.
Це Україна усміхається привітно
Її леліє,синє небо матінка земля.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Я ВІДПУСКАТИ ТЕБЕ НЕ ХОЧУ
Долю,звінчало пречисте небо
Я ,відпускати тебе не хочу.
Ти,Вселенна... Богиня -для мене!
Люблю,така є ...твою вроду жіночу.
О ,не сумуй, що на скронях сивина!
Що зозуля накувала багато літ.
А ти,найкраща від усіх -моя весна
Мій казковий рай який несе у політ.
Нехай награє вальс нам музикант
І заспіває , давню пісню про любов.
А ти ,високе небо-мій діамант
Із чаші,щастя я п'ю твою любов.
Відчуваю,тебе як скрипку скрипаль
Пальці натягують ніжні струни.
Не журись,що роки летять у даль
Ми,попросим у долі-фортуни.
Я поведу, тебе у Осінь Золоту!
В бабине літо-у Листопад.
Закружляєм ,як лебеді на вітру
І білий килим встелить снігопад.
Стиглим літом зацілую твої уста
Місяцем зустріну у надвечір'я.
Усміхнусь,сонцем зникне втома твоя
Зіркою,засію щастя на подвір'я.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
ЗГАДУЮ ДНІ КОЛИШНІ
У літнім саду пахнуть вишні
Солодкі , пресолодкі як мід.
Згадую,у спогадах дні колишні
І шукаю,свій рай -батьківський сліД
Збираю,колосок до колоска
Пшеницю в золоті стоси.
Як є хліб на столі-радіє душа
Нестрашна зима люті морози.
Прийшов час жнив -золота пора
Дозріли овес жито пшениця.
Розляглясь на долині трава
під косою ,шумить косовиця.
Вродило літо всякого добра.
Від спраги ,шукає воду птиця.
Ягода малина солодить уста
Спраглу душу напуває криниця.
Я ,вдивляюсь,у сизі хмари-
Згадую,літо прекрасну мить.
Біжу у дитинство до мами
Де за гаями, пшениця шумить.
Є Спека,немає чим дихнути
І вітерець приліг у заграви.
Мені б назад у юність вернути
Де у копицях,пахнуть отави.
Попрошу,у Дністра мить Щастя!
Піду,через кладку у діброву.
Щоб відчути,мамину ласку
Наслухатись,солов'їну мову.
Тут тато збирає щедрий урожай
Він, складає пшеницю у снопи.
О, мій Боже ,який тут справжній рай!
Небо тримають старі дуби.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Я СТАНУ ТВОЇМ РАЄМ
Відшукай мене на стежках весни
У ромашковім полі за гаєм.
Серед польових квітів віднайди
Я стану твоїм сонячним раєм.
Виплету віночок з ромашок
І заквітчаю розкішні коси твої.
І солов'їний спів милих пташок
Наспіває пісню мелодію душі.
Я зійду,рано -вранці сонцем
Поцілую , ніжно -ніжно в чоло.
Подарую,ромашки в долонях
У політ,візьму тебе на крило.
У двох ,злетимо у синє море
Туди де вічне літо молоде.
Торкнусь,твого серця любове
Відкриє ,нам Всесвіт небо голубе.
Розчинимось у хмарах з тобою
Впадемо у трави літнім дощем .
Напоємо землицю краплею водою
Оживе ,життя розквітне новим днем.
Де маків цвіт колоситься пшениця
У полі,струнка тополя цвіте.
Там свою долю, щастя шукає птиця
З далеких доріг милого жде.
М. Чайківчанка.
2019 05 07
Слова до пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020
Ти ,увірвався вітром до мого вікна
І заплакав як дитя гіркою сльозою.
Став , немов би тінь серед білого дня
налякав сполохану птаху грозою.
Як вдарив грім із високих синіх гір
Блискавиця розколола на двоє небо.
Хмари розбив... Ллються слова на папір
Скрипаль грає мінорну ноту для мене.
Ластівка кружляє над берегом ріки
просить краплинку дощику від спеки.
Я ,виглядаю сонечка з висоти
Здіймаю ,крила молюсь як лелека.
Розлився літній теплий дощ як з відра
напуває колос овес жито пшеницю.
І дзюркоче ручай струмочком вода
Ховається , від грози тремтить птиця.
Падає прозорий цілющий літній дощ
Напуває землицю яблуневий сад.
Вмиває, ніжні пелюстки личко у руж
Зійшла райдуга і зрадів виноград.
Я , слухаю блаженну мелодію дощу...
Зійшло ,ясне сонце оживає білий світ.
І пташка з очей витирає сльозу
Сушить , крильця щоб злетіти у політ.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Прошу, будь ласка, зупинися, доле!
Підвези, мене де щастя живе.
Туди , де тихий рай синє море,
Де на алеї квітів троянда цвіте.
А життя, замало сотню - сотню літ
щоб тебе любити та й кохати.
Розквітати, щастям як пишноцвіт
Для тебе найкращі пісні співати.
Я все б віддала, вернути час назад
Щоб відчути високі почуття.
У долоні, ловити зорепад...
І cлухати , як б'ється серцебиття.
Мрію, скупатися у травах у росі
У рум'янку, чебрецю, любистку.
За спиною виросли крила мені
І на вишиванку вдягти намисто́.
Хочу ,бути щасливою з тобою
На землі віднайти квітку щастя.
Зустрічати, схід сонця під горою
Дякувати , Богу за всякі ласки.
Щоб пригорнутись до тебе так ніжно
Цілувати сонцем літа в чоло.
Цвісти як троянда білосніжна
Дарувати тобі красу і тепло.
Я б дивилась, день і ніч на тебе...
У красиві зелені - зелені очі .
Ти , Ясним Місяцем світив для мене
Розказував, про Всесвіт до півночі.
У даль, білою чайкою летять думки
Де навкруги тиша синій океан.
Господь, причащає зі своєї руки
Дарує, душі словесний золотий лан.
Квітує, моє літо волошкою в полі
і теплом зігріває синьооке небо.
Я квіткою в'яну без твоєї любові
І немає радості друже без тебе.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
А ви, перед істиною закрили двері
А фальші,аплодуєте на біс.
Все можна скопіювати на папері
І від пихі,задерти догори ніс.
Людино,ти прагнеш гроші,слави
А чи,ти віриш у Бога Отця?...
Тебе манить,спокушає лукавий
У свої сіті,щоб боліла душа.
Залишись,на одинці з собою
А чи,не загризе совість тебе.
Притоптав, святу істину ногою
Скажи,куди вітер тебе несе?...
Один,над творивом мучився, болів
Інший,знімає мірку і шиє модель.
Грає,в лабіринт із красивих слів
І мадам брехні цілує ручку лакей.
Людино,перш за все ,будь собою!
І не привласнюй,у своє чужу річ.
Бо все, спливе за бистрою водою
Прийде ,час ...Господь, гляне до твоїх віч.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
ЛЮБОВІ НЕДОСКАЗАНІ СЛОВА
Ще вчора , щасливі у вишиванці
І мати,усміхалась своєму сину.
А нині,кряче ворон рано -вранці
Над труною,плаче мати калина.
Обірване життя недоспівана пісня
Любові,недосказані щирі слова.
Мати сирота оплакує дитя слізно
А син,птахом відлетів у небеса.
Він,був єдиним синочком у батьків
Навчили,щоб своїх ближніх любити.
Зріс,дубочком поміж струнких яворів
Щоб на землі,людям сонцем світити.
Загартував свій дух на Майдані
Бачив,смерть побратимів козаків.
І у серці,плекав мрії жадані
Щоб світ,почув істину з його слів.
Велика втрата є для України
Був журналістом і волонтером.
Зустрічають, його всі на колінах
На грудях зірка став офіцером.
Молодий, йому б жити і жити...
А смерть ,косить найкращих у покоси.
Він,зумів у бою друзів захистити
Упав ,листочком у вранішні роси.
Козаче,ти лицар світла і добра !
Тобі слава,честь і шана на землі.
Герої ,не вмирають ,а пам'ять жива...
Про них складають легенди і пісні.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020
НЕ ПРОСПИ ЛІТО
Ясен Місяць прийшов із казки
Немов принц у зоряну ніч.
Розсипає, зорі на щастя
Запалює землі тисяч свіч.
Місяць,як сонях у полі
Дивиться у безкрає небо.
Пливе човник у просторі
Сяють,зорі ліхтарі для тебе.
Не проспи,літо схід сонця
Коли день,ромашкою розквітає.
Півень голосить на осонні
Від сну,сонний ранок піднімає.
О яка неповторна краса!
Хочеться,з Богом говорить
Червона ружа розцвіла
Запашила ,блаженну мить.
Ти,піднімись вранці від сну
Коли Господь щастя роздає.
Шукай долю як квітка росу
Щоб не журилось серце твоє.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
Не плачте , мамо!Mатусю, не треба!
Витріть ,з своїх очей гірку сльозу.
Ваш син, герой-високе небо
Вічно живий і тримає висоту.
Для майбутніх поколінь є взірець
В скорботі,схилились старі дуби.
Він за Україну , Незалежність борець
Щоб рівнялись,на нього дочки і сини.
О, не плачте мамо, не лийте море сліз!
Не тривожте сина у вічному сні.
Він ,втомлений від важких боїв і гріз.
І стоїть,на варті у Господнім дворі.
Не терзайте, душу і не виніть себе
Що відпустили на війну свого сина.
Він боровсь, за Україну діло святе
Щоб жила щаслива кожна родина.
В ім'я ,України гідне життя на землі
Заради , козацького роду долю .
Славні юні лицарі стоять в борні.
За мир, на землі свободу, волю.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
ЛЕЛІЮ МРІЇ
Дозрівають думки як ягоди на вишні
Наливають нектаром в солодкі плоди.
Радіє,деревце тріпоче зеленим листям
Причащає,з своїх долонь милі пташки.
Заколисує,вітерець у казкових снах
І достигає вишенька солодка людям.
У політ,розправляє золоті крильця птах
І від почуттів, б'ється серце у грудях.
Душа,наче птах летить над білим світом
І шукає,куточок раю літо золоте
Прагне,сонечка тепла у вікні,світла...
Щоб солодило душу поетичне слівце.
Піду,у сад нарву вишні у жмені
Що зародило літо для моєї душі.
Пташкою сяду на верховітті на клені
Для вишні,буду щебетати ніжні пісні.
Я зустрічаю,новий день піснею солов'я
І відчуваю,божу благодать на землі.
Вдихаю,у трави... безкраї чисті небеса
Лелію,мрії як літо вишні на гіллі.
Нехай накує зозуля літ,як вишні цвіт
На стежці літа,віднайду земне тепло.
Хочеться,жити,любити цей божий світ
Подякувати,землі за всяке добро.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
Присвята Матвіїву Тарасу
СОНЦЕ НА ІМ'Я ТАРАС
Не віриться , сину що тебе немає
Що більше ,не почую голос твій.
Від болю,серце за тобою ридає
Чому, рано обірвався політ твій?...
Ти ,є моє сонце на ім'я: Тарас
Для мене воно згасло навіки.
О ,Ангеле мій, не покидай нас!
Віднайди, на землі для нас ліки.
О ,сину,за тобою плаче літо!
Горять свічки скапують у сльозі.
Зорі,встеляють троянди квіти
А ти,гордо так лежиш у труні.
Вітерець,розчісує волосся твоє
Сонце,цілує в чоло востаннє.
О,сину,синочку серце ти моє!
Скажи,мені щось на прощання.
Скажи,як пережити біль ,горе!
І як жити,без тебе на землі.
Ніч,глибока як широке море
Ти,з небес дивися в очі мої.
Війна,забрала у мене сина
Найдорожче ,що було у мене.
Зійшлась , у гості вся родина
Прощальний дзвін дзвенить для тебе.
Милий синочку ангеле білий!
Ти,залишив сиротою мене.
Ти,поглянь,батько увесь зболілий
З хати не відпускає тебе.
В розквіті літ калиновий цвіт
Від вражої кулі стікає кров'ю.
У чорній хустині до краю літ
Мати,ридає вмліває від болю.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
Я, не дивлюсь на вікна чужі
На маєтки і ковану браму.
Які машини є в гаражі
Не підслуховую ,чужу драму.
Не дивлюсь ,на дім що навпроти
Не заздрить ,нікому моя душа.
Є розум ,щоб все побороти
А руки,щоб ти всього досягла.
Хто працює,трудиться той має
Ніхто ,нічого даром недає.
А одна, пташка низько літає
А інша ,високо до зір дістає.
Один,повільним кроком іде у світ
Інший,літає високо як птах.
Є зернина, зійде у пустоцвіт
А інша,цвіте у червоний мак.
Ти,не будь,як базарна баба
Яка бурмоче,мелочна і скупа.
Нехай душу, не давить жаба
Що у сусіда хата нова.
Всяке добро дає нам Всевишній
До чужого,тягнеться рука.
Посади, у своєму саду вишні
Щоб засолодили твої уста.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020
Ти ,малу дитину візьмеш за руку
Захистиш, від негоди,дощу і грози.
І Хвилину, не уявляєш розлуки
Крилом пташки зігріваєш серед зими.
Дорослий син,не посидить в хаті
І він, не боїться труднощів життя.
В молодого ,є думки крилаті
Літає високо як орел вдаля.
Дорослий син не гріється на печі
І не ховається ,за маминою спиною.
Шукає свою долю,і щастя на землі
І за праве діло, постоїть горою.
Коли прийшов ворог до рідної землі
Градом, спалив хліба топче землю твою
Вірний патріот,солдат не спить вночі
На варті,в окопах нас захищає в бою.
Скільки матерів в чорній хустині
На могилі,оплакують дочок,і синів.
Соловей,співає сумні пісні калині
А Чорний ворон кряче серед степів.
Боже, зупини війну !Дай, спокою і миру!
Нехай не гуркотять гради і втихнуть бої .
Матерям ,які втратили сина дай сили
І залікуй , рани у матінки землі.
В грудях,мати стискає сльозу каяття
У спогадах, згадує дитинство сина
Від ворожих куль,обірвалось юне життя
Плаче ,ридає бо одна як сиротина.
М .Чайківчанка.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020
Серед літа випав білий сніг
І засніжив, стежку до саду.
Червень місяць зима як на сміх
Квіти повибивала градом.
Під клен заховався соловей
І жайвір під зелене листя.
Тіло затремтіло у лілей
І Сяє кришталеве намисто .
А за вікном, л'є проливний дощ
В природі революція іде.
Вітерець ,зняв пелюстки у рож
Плаче гірко небо голубе.
У Карпатах зимонька зима
Одягла у шубку ялицю.
І стоптала чобітьми жита
А крижаний град ранив птицю.
Повінь, наробила біди, шкоди
Домівки водою замулила .
Знищений урожай від негоди
Чаїно, птаха заголосила.
Шумить, потоком море води
І зруйновані мости життя.
Надія, на Бога з висоти
Щоб літечку раділа земля.
До літа , завітала зима
Зелені трави посивіли.
З -за хмар виглядаємо тепла
Щоб від сонця квіти ожили.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
НОВИНИ З ВІЙНИ
ВРЯТУВАВ ПОБРАТИМІВ ЦІНОЮ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ
"Вчора позицію, якою командував Тарас, в районі Троїцького, - атакували окупанти. Били зі 120 мм мінометів. Одна з мін потрапила в бліндаж, де було двоє вояків. Бліндаж загорівся і частково обвалився.
Тарас першим кинувся на допомогу побратимам й витягнув двох своїх бійців назовні і відніс в безпечне місце. В цей час ще одна міна впала на позицію і осколками смертельно поранила Тараса", - повідомив журналіст Олександр Махов.
Командир взводу 24-ої механізованої бригади. Журналіст, учасник Революції Гідності, у 2015 пішов добровольцем на фронт. Пройшов шлях від солдата до офіцера.
Слава Герою!
СТОЯВ ДО КІНЦЯ У БОЮ
Козаче , я вас не бачила ніколи!
Героїчний вчинок стривожив увесь світ.
Журавлинним ключем летять увись соколи
Від граду, війни згорає ранній цвіт.
Він , був патріот вболівав за Україну
Захищав , побратимів від куль у бою.
Віддав на плаху життя за Батьківщину
Стояв , до кінця за рідну землю свою.
Такі , як він сильні духом і відважні
Звитяжні отамани тримають стіну.
Завжди попереду лицарі поважні
Лютому ворогу дають відсіч у бою.
Прийшов ,чорний день у материнське життя
Вже не буде мати як колись щаслива.
Людожерка війна забрала її дитя
І грузом двісті зустрічає свого сина.
Від новин ,здригнулись гори Карпати
І небо заплакало сивим дощем.
Від пекучого болю мліє, ридає мати
Взяла, хрест у руки важким тягарем.
Не захистила, і не вберегла...
Та хіба можна передбачити долю.
На сході, іде шостий рік запекла війна
За право , гідно жити свободу і волю.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Сяду, у поїзд... поїду, в далекі світи
Забуду вчорашні тривоги і журбу.
І тобі ,залишу на згадку свої листи
І в нашім раю,в садочку юну весну.
Прийде ,час і вишня зацвіте навесні
Зажуриться, твоє серденько від самоти.
Побачиш, пташку у снах у своїм вікні
Між нами,тисяч миль розведені мости.
Поїзд ,зупиняється на кожній зупинці
Сідають,все нові пасажири у путь.
На чужій мові розмовляють чужинці
Дивлюсь,крізь вікно і розумію, життя суть.
А у минуле,назад дороги немає
І поїзд, їде до кінцевої зупинки вдаля.
Кожен для себе маршрут життя обирає
Досягти ,мету віднайти крихту добра.
Віддаляюсь,все дальше і дальше від тебе
Зустрічаю,незнайомців люди чужі.
Хтось відкриє душу у розмові для мене
Заплаче ,як дитя ...розкаже ,свої жалі.
Так хочеться,обпертись на сильне плече
Щоб хтось вирішував мої проблеми шодня.
Попив, разом чаю... від бід ,пожалів мене
Не тримала ,груз на своїх плечах душа.
Одна, пташка літає низько інша, високо...
У польоті, стирає втомлені крильця свої.
Молоді роки біжать стрімкі потоки
Залишив, спогади на життєвім путі.
Один прийшов, як ясне сонце у моє життя
А інший,як гроза і дощ, шальний вітер.
На пероні, між юрби самотня душа
Шукає, земне тепло і сонячне світло.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020
Прошу, не відштовхуй від себе
Бо загубиш мене назавжди.
Якщо любиш прийдеш до мене
І збудуєш ,райдужні мости.
Не потрібно , золота-срібла
Солодких обіцянок день у день.
А високе почуття світле
Слухати, сонет ніжних пісень.
Після грози хочемо сонця
Вдихнути, у голубу блакить.
Нарвати квіти у долонці
Відчути,у парі блаженну мить.
Душі,не потрібно скарби
А опора,вірний друг у житті.
І неба ,кольорові фарби
Щоб осяяли ,земну путь на землі.
Багаті,теж плачуть від болю
І в них ,є своя думка і життя.
Ніхто наперед незнає долю
І від гірких сліз плаче душа.
М.Чайківчанка.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020
Усміхнись , літу у цей чудовий час
І віднайди себе поміж тисяч зір.
Не бійся , вітру ,грози і грому глас
Повір,між хмар сяє сонце з синіх гір.
Ти , повір зійде райдуга над тобою
Підковою щастя осяйна і барвиста.
Хмаринки прожене Ангела рукою
Промінь сонця висушить дощ на листі.
Ти, відчуєш життя цю блаженну мить
Захочеш,почути голос спів пташки.
Родились, щоб все пережити і жить
Хоча , висот досягти ой як важко!
Як падає зірка у росяну траву
Ти , загадай крилаті мрії бажання.
У мареві заграв побачиш зорю
Це Вселена передає вітання.
Розцвіте мамина мальва край вікна
І у пахощах віддасть тепло земне .
Літній сад зародить всякого добра
У любові , обійме небо голубе.
Час, швидко біжить над берегом ріки
Ми ,не можемо його зупинити.
Доля веде у дальну путь у стежки
Досягти, мету цей світ прикрасити...
Усміхнись літу у цей чудовий час
Спіши ,жити любити й творити.
Нехай солов'їна мова єднає нас
Дерево життя калину зростити.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020
А я нікому , нічого не винна...
Всі борги , віддала до йотa в житті.
Моя душа щира завжди гостинна
Приймає , з радістю гостей на землі.
А ще ніхто , нікому не догодив
І люд, як потяг приходить, відходить.
Добродій, у віршах сонет присвятив
Недруг ,попелище вогонь розводить.
Хтось прийде , у дім подасть свою руку
Усміхнеться, немов сонечко літа.
А лукавий , як вітрюган без стуку
Увірветься , стопче у твоїм раю квіти.
Прийде , так нежданно - як гроза і дощ
Нещирий погляд у душу зазирне.
І поводиться ,гордо як князь з вельмож
Зламає , гілку квітки... під ноги жбурне.
А без неба, сонця ,води і роси
В садочку ,найкраща квітка зів'яне.
Ти , не зривай троянду , а посади...
Захисти, від грози залікуй її рани.
Боготвори ,прекрасну жінку у слові !
Нехай світяться щастям очі у житті.
Цвіте квітка ружа у ласкавій мові
Оспівує її вроду соловей на землі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
слова до пісні
Я вкраду тебе з пустині самоти,
З сніжних оков зимової заметілі...
Візьму на руки, понесу до весни
Туди, де цвітуть в саду лілії білі...
Ти - жінка моєї мрії, небо висоти,
І ласкавий промінь сонечка в зеніті!
Шукав все життя лелітку на стежці весни,
Розцвіла, як білосніжний цвіт у квіті!..
Ти - ніжна квітка, Богиня серед квіток,
У чаші щастя красуня мого серця!
Ти - найяскравіша зірка серед зірок,
Твій погляд джерело синього озерця!..
Я, немов художник, малював твій портрет,
Підіймався у сині гори високо,
Щоб заспівати тобі, кохана, сонет,
На парусних вітрилах лечу, як сокіл!
В ранковій тиші шукаю твою усмішку,
В імлі бачу сльозу росу на листі,
Я спиваю твою вроду у зоряну нічку,
Ти являєшся як Мадонна у намисті...
Аромат парфумів зводить з розуму мене,
Вдихаю як бальзамові ліки від душі,
О, прекрасна Ліліє, я кохаю тебе,
Бо ти є мій білокрилий Ангел на землі!..
М ЧАЙКІВЧАНКА
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Цій жінці так пасує літо, вишиванка,
Чарівна врода, немов троянда у саду.
Карі очі, чорні брови, немов циганка,
Погляд очей прикрашає вроду молоду.
Сонце на личку підмалювало рум'янець
І в душі мріями цвіте квіткою весна.
Літо запрошує на вальс, на білий танець,
П'є ковтками щастя водицю з джерела.
Цілує літо в щоку, простягає руки,
І дарує море квітів - запашний букет.
Відлунює струна ці мелодійні звуки,
Любить солов'їну пісню у віршах сонет.
Літо встеляє море квітів до її ніг,
Сині волошки, і любисток, і ромашки.
Струнка тополя клониться низенько до ніг
І на вітті щебечуть мило пісню пташки...
Вона недосяжна і солодка, як вишня,
В її очах прочитаєш Всесвіт від А до Я.
Сяє так яскраво, наче зірка Всевишня,
Ця жінка тендітна, ніжна, скромна і проста.
А найкраща від усіх - жінка українка!
І немов королева серед квіток цвіте.
В глибині очей небесна сяє іскринка,
Щире і добре її серденько золоте!
Дзвінкий голос, немов цілюще джерело,
І трудівниця запалює вогник свята.
А у любові віддасть душі своє тепло,
З хлібом зустріне у гості Українка мати!..
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020
Усміхнулось ,ясне сонечко божа корівка
У траві ,коник стрибунець виграє на струні.
О, Боже, який чудовий час прийшла спасівка!
Літній сад , пригощає всяким добром на землі.
На зеленій долині розляглися трави
Сів ,вітерець у конюшині відпочивати.
Плескочуть ,немов хвилі в океані отави
Кличе журавку додому Україна мати.
Лечу ,на крилах птаха в дитинство до села
Босоніж у буйнотрав'я до річки до води.
Тут , все є рідне... знайоме , батькова земля
Відлунює , пісня щастям на березі ріки.
Заколосились рясно жито і пшениця
Прийшов золотий час збирати зерно золоте
У польовій криниці дзюрчить чиста водиця
Літо , сипле у комору хліб і душа цвіте.
Я слухаю , спів пташок радію як дитина
І метеликом лину у літечко золоте.
З доріг як мати мене зустрічає калина
Зігріває ясне сонечко небо голубе.
Загубилась , у волошковім раю в полі
у пахощах ,додому стежку не знайду ніяк.
Я вдихаю у цвіт кожну квіточку на волі
І збираю в жмені у букет червоний мак.
Я сплету віночок з барвінку і рум'янку
І увінчаю зіллям голівку коси свої.
Голосистий соловей заспіває співанку
І на стежці літа згадаю роки молоді.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020
О ДЕ ТИ ЮНОСТЕ МОЯ?
А час летить , птахом без вороття
Ніби вчора цвіли мені сади.
О , скажи , мені... де ти, юносте моя!
Де загубилась , щоб тебе знайти.
О ,чорнява дівчино циганко!
Я , покличу тебе з минулих днів.
Буду ждати край села до ранку
Як зелен клен здалека журавлів.
Я прошу , прийди у безсонні сни
Босоніж , піду назустріч долі.
І нарву пахучі квіти з роси
Сплету віночок митті казкові.
Я вдихну,у безкраї поля на волі
І нап'юсь водиці з джерела .
І усміхнеться , сонечко долі
Зацілую стежки де ходила я.
За гаєм, золотіє лан пшениці
як червоний мак золоті літа .
Кружляють наді мною білі птиці
Ведуть, крізь світи на берег Дністра .
Я піду, у трави у діброву
Там де солодка малина росте.
І почую , спів солов'їну мову
Від втіхи , душа весною зацвіте.
Іду, стежками літа в осінь Золоту
Вітерець здіймає листя тополі.
О , небо, поверни на мить весну!
мій рай сонячні дні веселкові .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020
Ніколи , не суди невинну людину
І не будь, суддею для інших в житті.
Бо попадеш, під снігову лавину
Хуга , сніговій зіб'є тебе із путі.
А є прислів'я : ''катюзі, по -заслузі''
Він , задихнеться без кисню у вогні.
Помре ,як звір у клітці в дикій тузі
Згадає ,всіх тих... кого кривдив у житті.
Він ,буде просити милості у Бога
Вдихнути у груди ковток повітря.
Серце, болітиме... в душі - тривога
Та більше ,не побачить сонця і світла.
Він , буде страждати у муках від болю
Захлиснеться ,від сліз у власній крові.
Чуже дитя, сироту, не кривдь -долю!
Не встрибай, у бій... і не воюй на землі.
Людино, ти людина , слова чи діла?...
Перш, за все будь християнином у житті !
Щоб ніколи, за ніс муха не вкусила
Не вихваляйся, що ти є цар, пуп землі.
А ти , не принижуй нікого у житті!
Не привласнюй ,чужі речі і добро.
І не переходь, за межу на землі
Бо життя, є бумеранг запхає на дно.
Захищай, все від малого до старого !
Тварину і птицю деревце і квітку.
І нагороду, будеш мати від Бога
Всяке добро і ласку на божім світку.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
Я, що митті віддаю себе землі
Народжую, вірш своє немовлятко.
Колишу, і лелію у своїй душі
Щебече , мила пташка ангелятко.
Цілує , ясне сонечко у колисці
І Відкриває політ- святе небо.
Всміхаються, йому зорі іскристі
Віддають земне тепло у потребі.
Зростає свята любов у деревце
І розпускає вшир свої руки віти
Як зелене листя шелестить слівце
І сочні плоди зароджує моє літо
О , рости красуне яблуне в саду!
Наливай ,яблука солодко -медові.
Хай на вітті , співає пташка пісню свою
Дарує , людям сонячні дні святкові.
Співай , пташко пісню зранку до ночі
І розвесели, мою душу в журбі.
Нехай не знає смутку серце жіноче
Засолодить, пісня життя на землі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
За рогом, на правдолюба полює звір
Думає, як звести його в могилу.
Виконує роботу за тисячу лір
До смерті ,катує чужу дитину.
А солдат, в окопах в бою воює
За Україну, і кожну п'ядь землі.
Кат, дикий звір за жертвою пантрує
І завдає , удару... той лежить у крові.
Для злодюг , вбивці нема ніц святого
І не писаний закон для зайд ,заброд.
Цинізм, егоїзм глумиться з малого
Воюють, олігархи страждає народ.
Йде ,війна за Незалежність, Cвободу
І гинуть , кращі із найкращих синів.
Рубають, ліс... вже бунтує природа
Йдуть, зливи виходить вода з берегів.
Вода, змиває дамби несе все живе
Що проросло корінням до землиці.
Людино,не топчи ,не знищуй святе!
Пилою,не рубай дуба, ясен ялицю.
Якщо у твоєму серці є Україна
ти , до зуба будеш за неї стояти.
Щоб процвітала червона калина
Зародила, хлібом земля мати.
M .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
З хижою ордою йде жорстока війна
Коли закінчиться цей хаос, безлад.
Слуги народу обрали царя
Грає , у цирк немов життя шоколад.
Народ розділився на три ряди
Одні за ''По'', а інші ''за зелених''
Треті ,байдужі ні туди, ні сюди...
Хіба шут, знає біль у нужденних.
Рвуться , до трону блазні , пихаті...
І мутять ,воду у Дніпрі словами.
Не життя , пекло у власній хаті
І топчуть , все українське ногами.
Радять , пса продати на квартплату
То землю, іноземцям за валюту.
Ширші , чим довші тре демократа
Мій Боже ,за що люд несе покуту.
Мій народ, мовчить набрав в рот води
З глузду ,з'їхав цей синок олігарха.
Гуляють ,під шансон ''круті понти''
Кожен день, біду латає баба Одарка.
Пише , дикі закони капустяна голова
Всюди , егоїзм , цинізм нема довір.
Плаче, від сліз Мадонна Пресвята
У крові ,солдат... катує його звір.
О , Боже, не дай нації пропасти!...
Нагадай, чужинцю хто господар.
Прийшли сюди ,заброди різної масти,
Як пиріг в маслі варвар , лотар.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
Є поети , що грають словами
А є , що творять щиро від душі.
Ті , чи інші пишуть віршами
Залишають ,свою любов землі.
Кожен має право творити
Оспівати красу земний рай.
І поміж зір зорею світити
Слухати ,як шумить ліс, і гай.
Поетів , стільки як зір у небі
Один ,пише поему інший , пісні.
Кожен дарує небо для тебе
Щоб крашим було життя на землі.
Є лірики, є правдошукачі
Які не можуть лжі змовчати.
Покликані,Богом на землі
Про святу істину писати.
Є поет, філософ ,є романтик...
Один ,пише казку... інший, пісні.
Є письменник сяє як діамантик
Неповторний ритм дарує душі.
Є поет, пише драматичний твір
І розкаже , історичний сюжет.
Він є майстер слова правдозір
Балада ,у прозі душа планет.
Поете ,пиши про все пиши
Та хіба , немає про що писати.
А Ворог , топче землю віки
у вогні , горить Україна мати.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2020
Коли йдете всього на п'ять хвилин (В ЛЕУШІНА )
П'ЯТЬ ХВИЛИН
Коли ти , йдеш в далеку дорогу
Ти ,зупинися на мить... на п'ять хвилин.
Перехрестись , помолися до Бога
І веди, розмову до святих світлин.
А за п'ять хвилин може змінитись все
І ти , можеш втратити найдорожчих.
Твоя присутність чиєсь життя спасе
Залікує рани у подорожніх.
А за п'ять хвилин збуваються мрії
Вирішується доля життя і смерть.
Усміхнись ,сонцем і зійде надія
Мине образа і згасне біль в осердь.
А п'ять хвилин багато і немало
Та залишає спогад на все життя.
Від кулі, спасає генерала
Народжується , на світ нове дитя.
Ти ,віднайди для ближніх п'ять хвилин!
І Спитай , як справи й живеться?...
Хай для матері дарує щастя син
Ніколи щаслива нить не рветься.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
Ви ,зняли маску я побачила лице
скажу, мадам вам в очі : Ви, не людина.
Хіба можна , на мертвих плювати слівце
Очорнити ,тих хто у вічному спочину.
Не п'ю , не курю, розпусне життя не веду,
Все життя , думаю як заробити на хліб .
Не дозволю, вам плювати у душу мою
І слухати, ахінею від лютих диких осіб .
Прошу, зупиніться недруги ,вороги!
Не божеволійте , з розуму не сходіть.
Я вас , обходжу як міну зі сторони
Чуже дитя не розпинайте , не судіть.
Дай ,Боже ,щоб ви, не знали горя, біди,
і ніколи, не дивились смерті в очі.
Не ховали, сина і не страждали ви...
За чоловіком ,не лили сліз у ночі.
Чи , знаєте , що таке втратити рідних,
Одній, іти крізь буревії , грози й вітри.
На світі, жити заради батьків літніх
Не думати, про себе для інших цвісти .
За своїх плечах тримати небо свій дім
Крок за кроком досягати ціль у життя.
Гарувати, за двох давати лад в усім
Запалити вогник, щоб раділо дитя.
Господь, дав мені життя і всяке добро
Талан , писати вірші донести людям .
Трудитись, і у любові сіяти зерно
Засвічувати, ясне сонце у грудях.
Та я, не з плазунів, а із крилатих...
І не боюсь ,стояти за своє до кінця.
Я , світло боже -для крутих , і пихатих
За мною , стоїть Господь і правда свята.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
БОЖЕ СПАСИ ВІД ЛУКАВИХ
Я зранку , прокидаюсь від співу пташки
Діамантовий голос пронизує до сліз.
І на душі ,стає так легко, а не важко...
Душа ,тріпоче як зелений лист у беріз.
Я щаслива , що живу , мрію , і люблю...
Пречисте Небо сонце місяць і зорі.
Серед дерев , у полі тополею росту
і милуюсь , як цвітуть квіти волошкові.
Я слухаю, дощ як плюскоче від грози
Під віттям заховалась тремчу від грому.
О небо , від людської пихи захисти!
Дай ,розсудити все Господу святому.
Зашкварює ,жорстокість людський фаталізм
Від негоди ,життя люди подуріли .
Злі єзуїти деруть лаха - шовінізм
Невинній живій душі копають могили.
О вічна , свята молитво- на престолі!
Спаси , і помилуй від лукавих цей світ.
Нехай зійде паросток віри у слові
Від зернятка любові розквітає цвіт.
Як дерево, до неба зростає людина
І ближнього свого навчиться любити .
Засяє райдужне світло погожа днина
У храмі ,славить Творця...добро , творити.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
ГУМОРЕСКА
Ой ,Тетяно моя Тетяно!
Ти , для закоханих -омана.
В голові, твоїй полова
А ти, дівка гонорова.
Мрієш , думаєш про мерседес
Що ти, живеш у світі чудес.
Підманула, ти музику...
що має кишеню велику.
Ти, шукаєш легке життя
І пішла, б заміж за осла.
Лиш ,би був багатий панок
Мав , у коморі добрий станок.
Днює ,ночує біля люстерка...
Демонструє моду фраєрка
Музика , везе її у гори...
Вона, хоче на Біле море.
Ти , перегрілась на сонці
У тебе ,сонячний удар.
Б'єшся ,як риба в ополонці
Живеш,як у джунгях дикар.
Крутися ,вертися лисичка
гарна наша молодичка .
Добре жити, їсти ,спати..
На мандоліні своїй грати.
Високу ноту не дотягає ...
Моя сусідка краще співає.
Плете ,байки як з похмілля
Кожен день в неї весілля.
Ой який в тебе довгий язик
Все тягне до гарних музик.
Так ти, як пава красива
Як базарна баба криклива
Ой, Тетяно моя Тетяно!
Вставай , раненько рано.
Берись ,дівко до роботи
Не роби, комусь гризоти.
Полонила , чуже серце
то солодка, то з перцем.
Грає, різні ролі ''шури, мури''
Забула,музику хоче Юри.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
А я ,від спеки біжу на берег річки
на золотий пісок у прохолодну воду.
У водичці плюскочу ,нуртую до нічки...
Я купаюсь, і відчуваю насолоду.
Під сонечком засмагає тіло , личко
Bдихаю у нектар пахощі духмяні.
І у травах, чую голос перепилички
Ta смакую солодкі ягоди рум'яні.
Липень, щедрий і багатий на урожай
океан квітів дарує нам у жмені.
На смарагдовій долині немов справжній рай
О , які прекрасні дні митті сокровенні.
Дякую ,літо за сонечко в зеніті
Що зігріваєш теплом тіло , душу мою.
Я з тобою. розквітаю волошкою у житті
Слухаю , струни водограю зустрічаю зорю .
Я ,приляжу, на килим трав під вербою
Буду , дивитись на хмари як пливуть у даль.
І полечу ,за вітром в гай відчути волю
Радію , кожним днем літа і гублю печаль.
З висоти , усміхається щедре літо
Цілує ,так ніжно- ніжно в чоло у щічку.
Сплітає , віночок з жита макові квіти
І малює , казкові сни зоряну нічку.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
Після грози зійде райдуга у небі
Після темної нічки настає світлий день.
В душі, сонечка тепла усім так треба
Щоб слухати зранку соловейка пісень.
Кожен Творець своєї долі у житті
Та ніхто , не розв'яже твої проблеми.
Помиляємось , нема мудреця на землі
Біль , стискаємо у кулак діадеми.
Як впадеш безсилий затопчуть ногами
Зумій , перебороти все... іти, у життя.
Будуй, світ... світлим розумом і руками
Постав, ціль і борись ,у бою до кінця .
Ти, не звертай увагу на пересуди
Молися, і працюй все у твоїх руках.
На Голгофі Христа розпинали юди
Сій, зерно доброти й любов у серцях.
Ми, зустрічаємо недругів і ворогів
І з чужого похмілля голова болить.
Коли обпечемо руки до мозолів
Думаємо , тоді ,як на світі, дальше жить.
Навчіться, жити у пернатих друзів
Що Господь , дав життя і дасть пташці хлібця.
Що війна ,не вартує сліз у всій окрузі
Нехай не проливається людська крівця.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
Скажіть , чиї ви діти якого роду?...
Хто дав вам право судити чуже дитя.
Ви , проспали свій час згубили свободу
Закули , в кайдани на ланцюг своє життя.
Не заздріть , людям тим , хто будував свій дім-
Розумом, трудом золотими руками.
Життя , відкриває двері... дає ,шанс усім
Не проспіть , свій час -молодими роками.
Різні випробування посилає життя
Не падайте , духом ідіть за часом вперед .
Вірте , у свої сили та й у Бога Отця
Боріться , за місце під сонцем... відчути, злет.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020
В блаженстві, зоряних стожар
Літо освітлює доріжку.
П'ю, кохання солодкий нектар
До тебе лечу у нічку!..
Я стану твоїм небом!
До ніг нахиляю зорі ясні,
Зроби один крок до мене -
Нехай надивлюсь в очі твої!
Не дають спати почуття,
Як птах у клітці сумую.
Поклич, прийду до тебе я,
Море троянд подарую!..
Так пахне розмай, білий цвіт,
Весна біжить назустріч літу.
Ми не бачились стільки літ...
Ти як лілія серед квіту!..
Наливає ягода цвіт вишні
Медово-солодкі, як уста,
Я згадую час - дні колишні,
Бо,кохана, люблю тебе я!..
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020
Закрили пташечку в золоту клітку
на блюдечку подають їй їсти й пити.
Вона мріє про волю зелену вітку...
Співати соловейку його любити.
Втомилася в неволі жити літа
І не бачить сонця білого світку.
Любить свій рай , як колосяться жита,
Як цвітуть пахучі квіти улітку.
Журиться , схилила голівку свою
тужить , крізь сльози дивиться на зорі.
В самоті виливає гірку сльозу
Виглядає Місяченька в розмові.
Побивається в клітці мала пташка
Сниться , небо ясні зоряні ночі.
Святій іконі молиться як монашка
Боже , чому доля така жіноча?...
Сумну пісню співає себе потішає...
У вічність , день за днем птахом летить.
Того , кого любить з нею немає
Одній , важко жити й цей світ творить.
Без крил ,пташка не злетить у політ
Як немає голосу не заспіває сонети.
Без таланту , душа не зародить плід
І не напише , поетичні сюжети.
Мріє пташина ,щоб був мир на землі
Завтрашній день був кращим чим сьогодні.
Нехай сонечко світить всім у житті
Зігріє , співом як дзвони великодні.
М . ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020
Зійшов місяць під зорями стожар,
Усміхнувся червоній калині.
Сонечко розчинилось поміж хмар,
Вечір співає колискову яворині...
Стоїть одинока зажурена хата,
Під вікном лілії, піони цвітуть.
У садочку сидить тато і мати,
Іздалеку дітей чекають і ждуть...
Ніби вчора, молоді, щасливі,
Всі ми збирались разом за столом.
Bоркoтали нам голуби сиві,
Вгощали духмяним хлібом, молочком...
Панував на подвір'ї тихий вечір,
Соловейко співав пісню про життя,
Літнє сонце обнімало за плечі,
Ласкало ніжно, як батькова рука...
Є всяке добро із саду на столі:
Яблука, груші солодкі, медові.
Пречисті мамині очі - зорі ясні -
Запалювали у будні дні святкові!..
Сяяли так ясно зорі на щастя,
Дзвеніла мелодія зір у цю мить,
В осінньому саду згубилась казка
Падає пожовклий лист і шелестить...
Хтось мріє про море, розкішні пальми,
На березі океану піски золоті...
А я у снах бачу мамині мальви,
Як тато зриває виноград мені!..
2013 0507
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020
А маленький сірий горобчик
Він хитрющий виліз на стовпчик.
Хоче бути як брат соловейко
Копіює спів хвалько Омелько .
Між птаством себе вихваляє
Що пісеньку гарно співає.
Що птиця високого польоту
І голос візьме найвищу ноту.
Підспівує солов'ю все життя
Підстрибує радіє як дитя.
Солов'їну, він пісню співає
Танцює, і під його дудку грає.
При солов'ю і горобець співак
I під дужим плечем цвіте як мак.
Він не орел, до небес не літає
А про себе, високу думку має.
У соловейка є голос дзвінкий
А у горобчика низький слабкий.
Цвірінькає, ціну собі набиває...
Як лисичка , хвостом мелькає.
Хитрий горобець не сіє, не жне...
А зернятко, з поля тихо візьме.
Гострий дзьобик пір'я пухнасте
Навчився чуже добро красти.
Неслухняний горобець -хуліган
Дай, йому волю обнесе увесь лан.
Він надзьобає із грядки суниці .
І поводиться, як хижа птиця.
В саду ,всі дерева облітає...
Питає, у всіх хто краще співає-
Соловейко, щебече радіє cтруна
Горобець , цвірінькає плаче душа.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020
Залебеділи жіночі мрії у блакить...
Tуди, де сонечко розцвіло пелюстками.
Благає у літа літечка блаженну мить
Океан квітів із мелодійними піснями.
Стрепенувся жайвором світанок у поля,
Край села райдугою усміхнувся щиро.
І радіє сонячний день, як дзюрчить вода,
Як пташка у гніздечку розправляє крила.
Красень дуб розганяє віттям сизі хмари
І милується з висоти вродою землі.
Tам вітерець жене отару хмар в кошару,
Від цілунку сонця пломеніє мак у росі.
Літо на пишні коси сплітає віночок
Із квітів рум`янку, любистку і барвінку.
Чути спів солов`я, голосочок, як дзвіночок,
Кличе у зелен гай чорнобриву українку.
Я у травах духмяних є зранку до ночі,
Від спраги, п`ю чисту водицю з криниці.
Цюркоче коник мені у серце жіноче,
Збираю солодкий нектар ягоди полуниці.
Лечу на крилах птаха назустріч долі,
Де розлилась пшениця, як зелене море.
Заголубіли у травах квіти волошкові,
І лебединим крилом обнімаю поле.
Я схиляю голову рідній матінці землі,
Що зародила хліб рясно золоті жита.
Зриваю зілля, буйний маків цвіт, для душі.
На стежці літа зустрічає - Осінь золота.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020
О ти , згадай , прекрасний золотий час!
як ми , були закохані з тобою.
І здавалось , що ніхто не роз'єднає нас
Кружляли ,як чайки щасливі над водою.
Душа, співала пісню про кохання
Слухали ,зір мелодію чарівну.
Стояли , під небесним куполом до рання
Зустрічали ,сонечко... світанкову зорю.
Вдихали, у білосніжний цвіт вишні
У прохолоду зоряної нічки.
Хоч би раз, повернутися у дні колишні
Туди де цвітуть сади на берег річки.
Розквітали ,вишні у райськім саду...
Вітерець розсипав пелюстки щастя.
Ти , ловив ясні зорі що падали в траву
І у долоні ,збирав цвіт немов причастя.
Всміхалося сонечко нам з блакиті
І розсипало проміння осяйне.
Ми , щасливі , молоді у блаженній митті
Лебедями ,злітали під небо голубе.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020
Думи, мої думи ...чого , вам не спиться?...
До ранку, шукаєте світло на землі.
Ідіть , між люди спитайте , як їм живеться
Чому розпинають на хрест душу палачі.
Лукавий , глядить на чуже косим оком
Лишень ,би увірвати шмат добра собі.
Напруга, вольтова б'є в душу сильним током
Брат , з брата дере шкуру очі, в гіркій сльозі.
Зупинись, не розпалюй вогонь!... Oбпече!
І прийде день розплати за сльози вдови.
Ти, не тішся що ранив словом серце живе
Літаєш, високо орлом від чужої біди.
Мудрий чоловік який вміє мовчати
Слухати, інших мову як трава росте.
І у любові , часточку себе віддати
Нахилити, ясне сонце небо голубе.
Думи, мої думи душу не тривожте !
Не додавайте, мені жалю і журби.
Ніколи, не зігріє теплом серце порожнє
Хто живе, без Бога... той руйнує, щастя мости.
М ЧАЙКІВЧАНКА
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020
СЛОВА ДО ПІСНІ
Зійшла ,у надвечір'я зірка рання
І кличе на побачення дві долі.
На острів щастя летять лебеді кохання
Щоб віднайти ,у почуттях квітку любові.
О , прошу , тебе кохай , мене люби!...
Цілуй ,так ніжно як сонце світанок.
На крилах птаха веди у зоряні світи
Наспівай, мені веселих співанок.
Встелю пелюстки троянд до твоїх ніг
Намалюю казкове літо тихий рай.
У твоїх долонях розстану як перший сніг
Вдихни ,полум'ям любові і мене кохай.
Обніми ,до свого серденька мене
І залелій словами душу мою.
Щоб відчути ,поруч надійне, дуже плече
І душа , цвіла ВЕСНОЮ від слова : ЛЮБЛЮ.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
2017 0506
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020
Ти, знаєш ,не злопам'ятна усе прощаю...
Усім тим , хто мене кривдив, плював у лице.
Більше , кривдника до себе не допускаю
Закрила, на ключ душу... Нехай собі іде.
Та віднайде, друзів рівних собі по-духу
Які можуть, усміхатися жити во лжі.
Сидіти, поруч за столом... пити, медовуху
Грати, роль добродія... ходити, левом в тьмі.
Сьогодні, в пошані гуляки , аферисти
Їх мізерна душа, вартує срібний мідяк.
Через гаманець , ідуть в народні артисти
І зійде , на п'єдестал слави крутий мудак.
Каламутить ,чисту воду смакує життя...
Принижує , людину живе по приколу.
Розпалює, війну... говорить гарні слова
Більш, не повірю таким папугам ніколи.
У кожній людині є сонце і храм душі
То не можна кидати камінням у неї.
Жадний ,лукавий має довгі руки в житті
І зриває ,з чужого саду квіти лілеї.
Я вірю, у святе, а не в пусті слова
Не дивлюсь, на гарне личко перепилички.
На жаль, все на світі залежить ''від бабла''...
Відроджується, яблуня, груша у дичку.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2020
Ця жінка ,колись була красива , молода
Задивлялись ,на вроду легені соколи.
Ранньою птахою злітала в чисті поля
Крилом , обнімала гаї , ліси , діброви.
Навесні , сіяла яре зерно у ріллю
Щоб колосились золоті хліба в житах.
Треба годувати , увесь рік свою сім'ю
Зранку , до ночі трудилась... літала ,як птах.
Пролетіло , як один день так швидко життя
У надвечір'я , вже сонце низенько сідає.
І до літечка , біжить як до мами дитя...
Літнє небо променем тепла зігріває.
Любить , пісню українську і спів солов'я...
Струну скрипки ніжну мелодію чарівну.
Вже на її скронях засріблилась сивина
Чекає , старість в самоті -осінь золоту.
О , Скільки всього вона бачила у житті!
І за крок ,до смерті над прірвою стояла.
Не боялась, труднощів... несла, груз на плечі
І крізь гіркі сльози , новий день зустрічала.
У молитві, шукала Небесного Отця
І як вічний Бог сходило світло у душі.
Воскресала , з мертвих і оживала душа...
Покликана , залишити свій слід на землі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020
На високій горі росте могутній дуб
Йому стільки літ , скільки листя на вітті.
До сизих хмар височіє крислатий чуб
Щоб побачити все... з верховіть, на світі.
Прилітають , до нього cойки, вороння
Ховається , під листя від дощу , грози.
Патріарх , молиться зорить у небеса
росте, з прадавньої , козацької доби.
О , красеню дубе, розвивайся, рости !...
Та зашуми , зеленим листям навесні.
А ти вітре ,жолуді повсюди рознеси
Хай зростають , нові пагінці на землі .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
Я посадила, два деревця біля воріт
Щoб у парі зростали стрункий клен і тополя.
Здалека лелека злітала до їхніх віт
І Сонечку усміхалась щаслива доля.
О , поверни мені доле мій золотий час !
Мою квітучу весну і молоде літо .
Де цвітуть алмазами ясні зорі для нас
І закоханим дарують троянди квіти.
Роки так швидко мчать у даль як дикі коні
І їх ніхто ,на мить не може зупинити .
Ти , нарвав із саду ніжні квіти червоні
Запашні троянди щоб мене любити.
Ніби вчора, розквітав для нас вишневий сад
І нам на щастя падала зірка в долоні.
Ми загадували бажання під зорепад
Серденько билось від почуттів у любові.
Стежками, літа я іду в Осінь Золоту
Під ноги, стелиться листя килим багряний.
Вже перший сніг посіяв у скроні сивину
Від холоду зими мерзну як лист коханий.
Закружляв падолист жовте листя на вітру
І зів'яли, вже троянди квіти кохання.
А Самотня птаха шукає свою весну
Казкове літо малює сни зірка зрання .
Не судилось ,нам з тобою зустріти літо
І щасливою ,в парі летіти у блакить.
Розлетілися ,журавлями ми по світу...
І назад, не повернути блаженну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
Літо , запрошує у зелений гай !
Де пахучі трави немов море.
Тут за гаєм , жито як Дунай...
Малює , казку небо світанкове.
На стежці літа віднайдемо рай
Послухаємо, трелі солов'їні.
Засолодить , душу червневий май
Злетимо , у далі голубині.
О , давай ,помовчимо з тобою!
У тиші ,послухаємо літо.
Глянь ,як дзвенить водограй над водою!
На березі ріки цвітуть квіти.
Всевишній , нам дарує блаженний час!
Прекрасні літні сонячні дні.
І квіти волошки цвітуть для нас
Зорями квітнуть літа молоді.
Ми , зупинимо цю щасливу мить!
І назбираємо ,зілля у жмені.
Над берегом життя вода біжить!
Дивлюсь, на тебе як клен зелений.
Подай , мені свою руку моя мила!
І дозволь , поцілувати уста.
Притулись ,як до клена тополина
Хай у серці вічно цвіте весна.
Ми , прийдемо сюди через літа
На берег любові щастя , надії .
Закружляє ,у вальсі - Осінь Золота
Зігріє,вогник свята від ностальгії .
Літо , запрошує де граби , буки!
У чисте поле , ліс і діброву.
Щоб між нами не було розлуки
Сіє ,на щастя зірку вечорову.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2020
СЛОВА ДО ПІСНІ
Полюбив козак дівчину
красу дівочу -тихий рай.
Солодку ягідку малину
Очі ,сині-сині небокрай.
Я , шукав тебе серед квіток
королеву серед юних дів.
У сні ,явилась серед зірок
берізкою серед яворів.
Руса коса і біле личко
А чорні брови немов птиці.
Красуня ,гарна молодичка
І очі ,сяють як зірниці.
Я ,закохався і влюбився
До півночі, ніяк не засну.
У мріях, між хмар загубився
Серед зір бачу тебе одну.
А я, візьму гітару в руки
І Заспіваю, пісню тобі.
Задзвенять ,мелодійні звуки
Нахилю, небо зорі ясні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2020
ТИ НЕМОВ ЗЕЛЕН КЛЕН
Я тебе ,побачила у казковім сні
на березі синього -синього моря.
З першої зустрічі подобався мені
І з тобою , наші стежки звела доля.
Ти ,високий , стрункий немов зелен клен
Поміж юрби , тебе видно здалека.
Смарагдові очі , чорні брови , шатен
Усміхнувсь , і закохалась лелека.
Скільки ,літ весен і зим чекала тебе
Ти , явився немов сонечко з висоти.
І лечу ,до тебе під небо голубе
На пристань надія щоб тебе віднайти.
Сідає , низенько сонце у нaдвечір'я
І я , виглядаю, тебе як місяць зорю.
Щоб прийшов у мій рай на моє подвір'я
І сказав :ніжні слова Кохаю, і Люблю.
О ,така духмяна ніч казкове літо!
І юні діви спішать на вечорниці.
Вечір ,засіяв ясних зір немов квіти...
І у мріях , ждуть свою долю жар-птиці.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2020
СЛОВА ДО ПІСНІ
О, заспівай мені, смуглянко, заспівай!
Буду слухати твій голос зранку до ночі.
Подаруй мені сонячне літо - синій плай!
Я зацілую твої уста солодкі дівочі!
Поглянь, як красуня липа цвіте духмяно!
Манить лебедів кохання у зелений гай.
Від твого погляду блакитних очей я тану,
О, ти чуєш, ти - моя любов, мій блаженний рай!
А я від твоєї вроди божеволію і млію,
Ти, немов троянда, що розцвіла в саду,
І кожен твій погляд у серденьку лелію,
Ти - моя Богиня, яку до безтями я люблю!
О, Володарко мого серця, поклич мене!
Я за тобою, кохана, піду на край світу!
Ти - дорогоцінний алмаз, небо голубе,
Я подарую океан любові, море квітів!
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2020
СЛОВА ДО ПІСНІ
Вітер тріпоче листям зеленим
І несе у даль пахощі цвіту.
Усміхнулась липа зелен клену,
Що для них цвіте у травах літо...
В гаю так ніжно липа розцвіла,
Білосніжний цвіт такий духмяний,
Iз келиха літа нап'юсь щастя я,
Бо поруч зі мною ти є, коханий!..
Ти, як квітка ружа, розцвіла -
Дивлюсь, не надивлюсь на красу.
Сині очі, довга руса коса,
Чуєш, кохана, тебе я люблю!
До свого серденька обніму
І зацілую солодкі уста,
Тебе до безтями так люблю,
Ти - жадана мрія і моє життя!..
Яка неповторна, чарівна мить!
Зацвіли зорі маком в житах!
Глянь, місяць до зіроньки зорить!
Співає їй про любов у піснях!..
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2020
Білий голуб прилетів до вікна
І затуркотів на підвіконні.
Приніс , радісну вісточку здаля
Літечко на крильцях у долоні.
Літо,- це дивоказка на землі
У буйноцвітті все квітне , цвіте,
Лунають у трелі солов'я пісні
Променем ніжить небо голубе.
Я , відчиню вікно у літній сад
Вдихну , духмяні пахощі раю.
Засолодить літо як шоколад
Всяке добро у кошик назбираю.
У яблуні , яблука золоті...
а у груші, солоденькі грушки .
Вишня , зародила вишні рясні
Усміхається ,сонечко з висоти.
Літо, заквітчало маком жита
Синіми волошками у полі.
Збирає. нектар зі цвіту бджола
Літає , як пташка у роздоллі .
Вже прийшло, літо, літечко до нас!
І розсипає ,діаманти дорогі.
О , який цей прекрасний ,чудовий час !
Малює ,божу красу нам на землі .
Зійшло, сонце соняхом у небі
Дарує море квітів пахощі цвіт.
Сяє, вечірня зіронька для мене
І на крилах мрій несе у політ.
Я ,піду у смарагдові трави
Назбираю, зіллячко у букет.
Задивлюсь у сонячні заграви
І заспіваю, літечку сонет .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2020
Лицарю, вам не соромно з жінкою воювати
Оголосили, мені війну кличете на дуель.
Погасіть,свій гнів щоб поета не ображати
Зранку пробіжіться, випийте солодкий коктейль.
Я , не здамся без бою... Не слабка, а сильна жінка
Ви ,ранили гострим словом, як ножем душу мою.
Мотаю , діалог в умі ...турбує , ваша поведінка
Я , до півночі думаю про вас... і не засну.
Я , вас не бачила ніколи... й з вами не пила
І не дозволю, обливати всяким брудом мене.
Якщо ви мушкетер, осідлайте гнідого коня
Будемо битись, з вами за істину діло святе.
А моя зброя, є не пістолет, патрони , і меч
А перо, білий аркуш паперу і слово честі.
Не люблю, іще й лестивих блазнів , пігмеїв, і втеч...
І готова, себе віддати у жертву на хресті.
Ви , оголосили війну моєму раю усій Вселеній
Богиня, увінчала вінцем дала талант мені.
Зняли , маску із лиця бачу вас в одкровенні
Який ви джентльмен, коли стікає душа у крові.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Немає гірше заздрості людської .Bона руйнує долі людські і вбиває на смерть.Підставить свиню.Чортополох -це є заздрість.Яка не дає квітці мріяти й цвісти.
НЕХАЙ НЕБО БЛАГОСЛОВИТЬ ВСІХ ДОБРОЮ ДОЛЕЮ І ДАРУЄ ЩАСТЯ, І ЛЮБОВ ВСІМ ЛЮДЯМ.
ЗАЗДРИТЬ ЧОРТОПОЛОХ ВОЛОШЦІ У ПОЛІ
Заздрить чортополох волошці у полі,
Що цвіте вона у колоссі, у житах...
Він диким зіллям росте без любові,
Що не для нього цвіте рай у піснях...
Запінився дерун, як панич у росі,
Стіною загородив від сонечка літа.
Від злості не дає рости квітці у красі,
Яка дарує свою любов божому світу...
А волошка - ніжна квітка, чарівна,
Просить ніжності, ласки й любові.
Вона закохана у спів солов'я...
Він на крилах несе у світ, де сяють зорі...
Сонечко поцілувало так ніжно в чоло,
У долонях їй нахиляє небо синє...
На путі до неї спалює у прах всяке зело,
Щоб усміхавсь красень явір при долині...
Якби Всевишній слухав кожного деруна,
То б не розквітали пахучі квіти у росі,
А він розсипає для всіх сонечка тепла,
Бо кожна квітка має право щастя на землі!..
А квітка волошка. як небо синє-синє...
Прикрашає літо хлібні ниви золоті.
Своїм крилом вітають птахи журавлинні,
Їй пір'їнку кинули на щастя на землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Зацвіла дика ружа червневим маєм
І розлились духмяні пахощі в гаю...
Встало сонечко рано над синім плаєм,
Закохалось у її вроду чарівну...
Зацвів кущ троянди, пелюстки запашні,
Дика ружа, дика ружа самоцвітом,
Та немов юна діва стоїть у журбі
І жде своє кохання зоряним літом...
Квітка троянда горить, палає у вогні...
І дарує для подорожніх мить щастя.
Шипи захищають від вітрів на землі,
Від людських гріз, які несуть їй нещастя...
Давним давно колись їхав лицар на коні,
Зламав троянду і викинув під ноги.
Любив її, як цвіла красою навесні,
З тих пір цвіте дика ружа край дороги...
Коли цвіла, в саду любувався красою...
І дивився їй в очі зранку до ночі.
Зламав квітку не вітер, а своєю рукою...
І від болю страждає її серце жіноче...
О, не зривай троянду, квітку кохання,
Нехай соловей співає їй ніжні пісні!..
Вона запалює свято, дарує вітання,
Тож не ламай чужу доленьку у житті!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Я, посадила два деревця біля воріт
щоб у парі , зростали клен і тополя.
І лелеки ,прилітали до їхніх віт
А у гніздечку зростала щаслива доля
О поверни , доле , мій час золотий!
У трави духмяне літо молоде.
Де у саду , медовий цвіт запашний
Від щастя , троянда весною цвіте.
Мчать , так швидко роки як дикі коні
їх ніхто , не може зупинить на мить.
Ніби вчора, цвіла маком у полі
А вже за вітром , лист летить, і летить...
Іду , стежками літа в осінь золоту
Стелиться килим багряний під ноги.
Самотня птаха шукає доленьку свою
Мокне під дощем і в душі тривоги.
Я , посадила два деревця біля воріт
Вони проросли глибоко до землиці.
Лелеки, передають здалека їм привіт
За рідним краєм , тужать самотні птиці.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
НЕ ПОСПІШАЮ
А самотнє, серденько як підбитий птах
Вже не може літати високо - високо.
Будує,райдужні мости у казкових снах
І крилом ,обнімає водограю потоки.
Я вже не поспішаю,у мене є час
На роздуми,помріяти про життя.
Як відцвіте весна ,літо для нас
То цінуємо,кожну хвилинку дня.
Ми,шукаємо ліки у природи
Слухаємо,як йдуть проливні дощі.
А час ,швидко біжить бистрі води
Немає ,коли вже жити на землі.
Роки ,за роками летять у даль
І осінь, листя пожовкле зриває
В осінньої жінки смуток і печаль
Бо з нею немає того кого кохає.
У матінки природи я благаю
Промінь сонечка тепла на землі.
Лебедину пісню з небокраю
Що дарує ,ніжні струни чарівні.
Щоб зодягнутись,у радісну мить
Вдихнути,у квіти у раю земнім.
Так хочу цей чудовий світ долюбить
Слухати,солов'я у співі дзвінкім..
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
Втомлена, пішки йду у древній РИМ
Прийняти причастя святий єлей.
Клубочиться , густий, туманний дим
На путі, стоїть ловелас Амадей.
Співає, пісню та голосу немає
Немов би випив хмільного вина.
На лице, заклав маску і грає...
Під свист, вітру танцює гопака.
В голові, літають горобці пташки
Тягне, ноту... рве струни гітари.
Такий є крутий ,"грудь нарозпашку"...
Рогатий баран серед овець в отарі.
Я , думала ,що це принц із казки...
Є благородний співець і кобзар.
Що у душі, стільки щедрот, ласки
А це є хижий ворон кар... та кар.
Підкрадеться, до чужого поля
Клює посіяне зерно у ріллю.
Викрики затьмарюють біополе
Цвіркун, який знає ноту одну.
Дід, баби Параски трухлявий пень
Під небесами орлом високо літає .
Під серенаду... струна ,дзень ,та дзень...
Хвалиться, сорока що гарно співає.
Відлунюють слова про кохання...
Голосом, бекає... мекає ,як коза.
У перехожих , просить визнання
Самозванцю ,королю даю відкоша.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
Щодня, дивись у дзеркало на лице своє
Щоб побачити, зображення -суть життя.
З роками ,міняється обличчя твоє
І по -іншому ,сприймає цей світ душа.
І зрозумієш , для чого народився ти...
Захочеш , жити у гармонії зі світом.
З ким , поруч ідеш день удень , як сонце світи...
Зігрій ,яскравим променем і теплом літа.
Нехай думки ,розженуть хмари проблем вітром
І нестрашний, за вікном холод... проливний дощ.
Радій, життям... Зустрічай , веселку привітно
Віднайди, ти крихту щастя у пахучих рож.
У пахощах, земного раю загуби журбу
Та вдихни ,у духмяні солодощі квіту.
І у буденному житті пий божу красу
Не сумуй, бо для тебе квітне раннє літо.
О, не спіши ,зупинись, зроби крок у життя!
Наповняй, у свої груди нектар райський цвіт.
Час, швидко сипеться піском у небуття ...
Не повернути, весну назад молодих літ.
Ти , насолоджуйся кожною миттю життя!
Не відкладай, на завтра жити і творити.
У цей світ, ми прийшли щоб будувати буття
У любові ,на землі свій слід залишити.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020
Я , українка третього тисячоліття
Mаю право , вільно думати , творити.
Зростає калиною глибоко моє коріння
Щоб в поетичнім світі вічно жити.
Я , потребую чистого неба вдихнути
I віти -руки , підіймаю у молитві.
I прагну, Всевишнього голос почути
За життя , борюсь у щоденній битві.
Звіздар , дзвінким дзвоном збудив від сну
Відчути , прекрасну мить життя на землі.
Чую, божественну месу духовно росту
У небеснім храмі черпаю світло зорі.
До святості блаженства тягнеться душа
Щоб пізнати, цей світ досягти мети.
І кожен крок , новий урок диктує життя
Щоб зрозуміти, для чого живемо ми.
Народились, сіяти зерно любові, добра
Щоб зростали, як гриби вежі нові.
І від зимових оков звільнилась душа
Залишила, свій слід у віршах у мові.
Я , називаю тихим раєм земне життя
Крильми торкаюсь неба у польоті.
У ніжних почуттях є вільна душа
Пише, пісню серця у високій ноті.
Я українка третього тисячоліття
Згораю ясною зіркою під небесами.
Зеленим листям шелестить моє віття
Віддає земну красу причащає плодами.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020
Мудрий ,вислухає тебе до кінця
Дасть,пораду відкриє очі на життя.
А дурень,хвалиться що є крутий
Зачепи ,його гавкає як пес злий.
Мудрому ,позичиш гроші на лік
Буде , добро пам'ятати увесь вік.
А дурню,подаруєш гнідого коня
Він залише ,тебе коли біда.
Краса, не вічна з лиця воду не пити
Ти, будь ,душeю ніжна щоб сонцем світити.
Хвалиться,лисиця що є як маків цвіт
Зніми,маску з лиця побачиш душі світ.
Що з того ,що гарна чорноброва ,мила
Коли немає щастя, то й доля плаксива.
Хвалиться,білявка що є гарне личко
В голові ,вітер гуляє ...росте, як дичка.
Не той цар,є багатий що має владу-
А той пан,славний ,що дає всьому раду.
Лукавий,жадний дріб'язковий в усьому
Добрий,і щирий бачить велике у малому.
Не той красивий,що вміє гарно говорити
А той красивий ,що вміє добро творити.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Розумний ,подасть руку на глибині
А дурень,втопить тебе на мілині.
Краще жити,одній тягти віз проблем
А чим вік,жити з жадним королем.
Розумний,до краю літ вчиться жити
А лінивий,спить до обіда буде нити.
Життя,є коротке щоб іти в нікуди
Для спраглих,солодке їм цвітуть сади.
Дикий кінь,як вітер летить в нікуди
А кінь-трудяга,тягне за собою вози.
Рання пташка високо в політ злітає
А пізня,пташка на обід хлібця немає.
Людину,прикрашає не одяг модний
Не гарне личко, і врода струнка.
А у праці,творити день кожний
Розум,золоті руки і душа.
Трудяга,на місці не може сидіти
Спалює,себе щоб вогнем горіти.
Він ,збудує,дім... садить, сад... сіє,зерно
Щоб вродило на ниві всяке добро.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
Зійшов ,святий дух на гаї , поля і ліси
У кожне зернятко ,квіточку, і деревце.
Листям зашуміли липи , клени і ясени
Прийшов час,все буяє,квітне ,і цвіте.
О ,яке є розкішне різнотрав'я в росі!
Запашили рум'янок, любисток ,і чебрець.
Та ,ще рута м'ята у конюшині запашній
За метеликом,ганяє коник-стрибунець.
О, мій тихий раю !Духмяний,барвінковий...
Ти ,даруєш в букет світлі сонячні дні.
І , божа благодать , сходить у світ казковий
У стоголоссі,щебечуть пісні солов'ї.
Купається,в росяних травах літо. Бджілка
трудиться,збирає зі цвіту у соти мід.
Червневим маєм радіє мила перепілка
В дусі святім,воскресає ніжний пишноквіт.
В зелену суботу і на свято Трійці
З поля,ми збираємо польове зілля.
Маїмо,віттям липи всюди у домівці
Образи ,на стінах,воротях ,подвір'я.
Пахне,світлиця у пахощах п'янких
Біла піонія ,лілія і рута м'ята.
З образу,дивляться очі пресвятих
І витає,благодать божа у хаті.
Зустрічайте ,поважних гостей у гості!
У молитві, Отця ,Сина... Духа Святого.
Приймайте,божі ласки з високості
Дякуйте, за все , від старого до малого.
Веселих , вам свят мої дорогі українці!
Будьте,здорові щасливі і багаті.
Хай ясне сонечко , зійде на Святу трійцю!
Святий дух, благословить кожнісіньку хату.
Прикрашаймо,заквітчаним віттям свій дім!
Духм'яною липою , осикою і кленом зеленим.
Нехай білий голуб принесе радість усім
Під мирним небом буде життя блаженним.
О , мій тихий раю !Духмяний ,барвінковий..
Ти ,даруєш у букет світлі сонячні дні.
І , Божа благодать сходить у світ казковий
У стоголоссі,щебечуть пісні солов'ї.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2020
На світанку , перед Святом Трійці
Ви, наснились мені рідна мамо.
Перед образом стою на колінцях
І я , цілую , кожну вашу рану.
Явились, ангелом під небесами
Я хочу, дотягнутись рукою у сні.
Велика відстань, вічність між нами...
Бачу,усмішку у ясній зорі.
Від радості, пробудилась у сні
І шукаю, повсюди ваші сліди.
Лечу,у дитинство роки молоді
Там де тихий рай і цвітуть сади.
Сива голубко мамо дорога!
Здалека, лечу в обійми до вас.
Я ,так хочу вашого тепла...
У спогадах, згадую золотий час.
Розцвіли,з сонячних днів квіти
І біжу,у буйні трави запашні.
Вдихаю,у медовий трунок літа
Збираю,для вас море квітів на землі.
Я ,все віддам ,за зустріч з вами
Щоб відчути ,вашу ласку і любов.
Стеляться, тумани поміж нами...
Чекаю, коли прийдете у сни знов.
Я черпаю, водицю з джерела
Де цвітуть, волошки маки червоні.
У житах, колоситься моє життя
Мамина любов у чистім полі.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2020
А німий люд на панщину іде
За мізерну копійку гне спину.
І пан,з Івана шкуру дере
Зрячі,мовчать ковтають слину.
Шоу мен вішає лапшу на вуха
Кине, кілю гречки...Кілька монет.
Перед ним знімають капелюха
Плете "басні" пише , свій сюжет.
Хто бунтує,дасть трохи страху
Надають, під ребра і під дих.
Вчорашній актор,грає добре гру
Чесний патріот -для сліпих.
Одягне вишиванку на свято
Має довгий язик вміє говорити.
Перший злодій став багатим
Блазні,шістки знають як жити.
Знову у раді "руський мир"
Преться,москаль у депутати.
Щурі,хочуть ковбасу і сир
Класне життя-царські палати.
В ресторанах,п'ють ,гуляють...
Під шансон танцюють мурку.
В Омані,на морі віддихають
А ти,мій Юрку скубай курку.
Не рай,а пекло на землі...
Невинних,в СІЗО за грати.
І у владі,злодії ,і гультяї...
За бабло,продають свою мати.
На Сході,йде не один рік війна
Там лл'ється ,кров за Україну.
Божеволіє,матінка стара
Син,загинув за Батьківщину.
Слуги,живуть на широку ногу.
Байдужі,до людської біди.
Скажіть,якому моляться Богу?...
Поділили ,люд на два сорти.
Мій народе, куди ми йдемо?...
Європу,чи у кам'яний вік.
Чи ,свій рід, із землі зітремо?...
Розійдемось,з торбою у світ.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
У ДЕРЕВ ДОЛЯ ЯК У ЛЮДЕЙ
А у дерев доля,як у людей
В кожного є душа,вік життя.
Дихає у повітря пахучий елей
Набирає сили від сонця тепла.
Є ,люди дуби...є ,як тополі...
Одні,як клени...інші,як ясени.
Є,яблуні ,вишні,груші медові
Цвітуть, наливають сочні плоди.
Куди вітер занесе зернину
І там прийметься, впускає корінці.
Мати земля леліє свою калину
Пагінець,зростає у дивокрасі.
Всі ми, творіння...діти, Дажбога
Увірветься, вітер зламає віти руки.
В душі,біль... відчай ,і тривога
Плаче,сосна ...старі граби,буки.
Мороз,вітрюган обшарпує листя
Ногами притопче рожеві мрії.
Нерозквітлий цвіт...обірвана пісня
В душі,помирає остання надія.
Є деревця,що цвітуть у саду
Потребують,людських рук і уваги.
Як Діва,одягають білу фату
Вродою красиві дають наснаги.
Родинне дерево духом міцне
Благословене Богом на землі.
Дощ,омиє крони листя золоте
Від подиху сонця...оживає у красі.
А не всі ,плоди солодкі як мід
Є, гіркі,червиві кислі,гнилі.
Одне,впаде...Інше зорить у світ
І радіє,як квітнуть сонячні дні.
А у дерев ,доля як у людей
Одне,зросте у віки століття.
А інше,зрубають пилою під пень
На дрова,у камін...згорає віття.
Не прилетить , соловей до їх віть
Не заспіває,не защебече пісню.
Обірветься, життя ...застигне мить
Душа,небом заплаче слізно.
Я ,Притулюсь ,до дерев до душі
Відчую,як б'ється його серденько.
Поезія,це солодкий плід на землі
Залікує,біль рідна мова ненька.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
Я ТВОЄ ЦІЛЮЩЕ ДЖЕРЕЛО
Я не рабиня,твоя і не бранка
А цілюще любові джерело.
Є твій друг,а не куртизанка
У польоті,лебединне крило.
За тобою ,піду на край світу...
Перепливу,через океан і моря.
Я твоя -весна,ти моє щедре літо
Ти,місяць у небі ...я твоя зоря.
О ;дозволь,мені бути з тобою!
Запалити зоряні стожари.
Пити,золоте руно любов'ю
І іти ,в золоту осінь у парі.
Я розумію,тебе з півслова
По -очах,по -жесту здаля.
Мені приємна твоя щира розмова
Ти,моя свята любов і моє життя.
Зігрій ,душу подихом любові
І розтопи у моїм серці лід.
Ключ до серця віднайди у слові
Подаруй, рай цей прекрасний світ.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
А пристрасть , почуттів згасає
Коли немає взаємної любові.
Душа, берег надії шукає
Друга,у ласкавім слові.
Їй ,не потрібно скарб земних
А Мрій,блаженства у любові.
Просить,трішки сонця у святих
Крихту щастя для своєї долі.
Можна не їсти,не пити...
Сидіти,на дієті вічність.
Прагнемо, щасливо жити
Дарувати,серцю ніжність.
По- очах,розуміти з півслова
Пити,з джерела водицю.
Щоб привітна була розмова
У небо,злітати як птиця.
Слухати,струни скрипаля
Щоб бились серця в унісон.
У парі,танцювати життя
І бачити ,казковий сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
Наша розмова ,діалог на вістрі ножа
Краще розійтись назавжди з тобою.
Це не любов,коли у тривозі душа
І нехай все пливе погане за водою .
Я ,відпускаю у вільне плавання тебе
Ти,пливи куди хочеш у широкий світ.
Я ,не рабиня твоя ... не тримай мене
Прошу,забудь і більше не шукай мій слід.
Я втомилась,тримати на плечах сніги
Іти,крізь хуртовини і заметілі.
Л'ють,дощі...вітер ,обриває листочки роки
Одна пробиваюсь до берега надії.
Я не бранка,а вірна подруга твоя
Ти;обламав мої крила рожеві мрії.
Живемо,на інших планетах ти і я
Прощай!Будь ,здоров живи,як вмієш.
А життя,є не вічне ...Одна ,тільки мить
Ти,повір у житті багато не треба.
Розпалити, камін ...разом ,чай попить
Двоє злітати до зір де високе небо.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
ПРОЩАЙ ВЕСНО!
А сьогодні, останній день весни
Він ,розчинився у сизім тумані.
І розцвіте трояндою з роси
Подарує, нам букет у коханні.
О, весно!Ти, літніх днів предтеча...
Звільнила, від оков річки і ставки.
Розтанула, зима... холоднеча,
Дзвенить, водограй... Cпівають пташки.
А без весни , літа не буває...
Як не засієш, не вродить поле.
То падає дощик ,а то сонце сяє....
Сходить, благодать у любові.
Який цей світ прекрасний, чарівний!
Скільки, у ньому сонця тепла.
Летиш, птахою в океан голубий
Черпаєш водицю з джерела.
Ти ,білосніжна, зеленокоса...
Пташці ,відкрила небо в політ.
У росяні трави біжиш боса,
Малюєш, казковий рай... Дивосвіт.
Прощай , весно мила панянко!
Ти , віддала все найкраще землі.
І цвітуть, так пахощі п'янко...
Дарують, щастя і радість душі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
СПАСИ МЕНЕ БОЖЕ
Спаси, мене Боже від біди, напасти,
Не дай, у пекельнім вогні пропасти.
Щоб об чорний вугіль не зотліла душа
Прошу, помилуй ,і благослови своє дитя.
Кому подаєш руку даруєш добро
Віддаєш, себе в жертву у любові.
Той гострим словом ранить і пхає на дно...
Є нещирий, i лукавий у розмові.
Вимурував, стіну : для смутку, і журби,
І грає, у мат і шах з тобою словами.
Сипле, на рану сіль і страждає, від хули
І вітром ,ламає крила під небесами.
Повір, душа щаслива лише у любові!
І серце відкриває двері для світла.
Відшукай ,родзинку у ніжнім слові
Іди, у світ ... усміхайся, людям привітно .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
ВИШИЙ ЩАСТЯ І РАДІСТЬ У ВІНОК
За вікном гроза і йдуть дощі
І душа промокла до нитки.
Блискавиця блимає по стіні
Між хмар, нічого не видко.
Не сумуй, радій кожній митті!
Нехай цвіте розмай в душі
Виший взір в золотій нитті
Щастя і радість на землі.
Виший щастя, радість з зірок,
Засій, волошки маки червоні.
І увінчай, свої коси у вінок
Зустрічай, життя у любові.
О ,вітре, не ламай калину!
Не зривай , листя у тополі.
Прожени , у небі хмарину...
І висуши трави у полі.
Ластівка проситься на волю
Як самотнє серденько у гай.
Ти ,не тривож душу до болю
А як пташку, неси у розмай.
Нехай сяє сонечко до землі
Розсипає проміння золоте.
Розквітають сади навесні
І зігріє, теплом душу слівце.
Нехай росте дерево життя
І наливає медовим квітом.
Білому світку радіє душа
І народжує мрії диво квітом.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020