Ігор Герасименко

Сторінки (1/9):  « 1»

Усміхнися, грицику

Ні  сузір`я  не  заводять,
ні  з  хмаринками  гульба.
Погляд  ніжний  незабудок
чи  палкий,  п`янкий  кульбаб  -

чий  обрати?  Дні  і  ночі
плаче  грицик-однолюб.
Ні  в  кіно  піти  не  хоче,
ні  на  блуд,  а  ні  на  клуб

нумізматів.  Навіть  звати
перестали.  Вибачай,
бо  у  друзів  буде  свято,
в  тебе  -  втома  і  печаль.

Доля  вдарила  чому  так?
Пропустив  похід  у  паб!
Ніжний  погляд  незабудок
чи  палкий,  п`янкий  кульбаб

чи  обрати?  Гірко  плаче,
заливається  слізьми.
Ліки  ти  візьми  найкращі
в  поліклініці  Весни.

Де  припише-знищить  смуток
мудрий  Квітень-ескулап:
"Ніжний  погляд  незабудок
і  палкий,  п`янкий  кульбаб!"

04.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2019


Ода ландышу

Уже  и  май  отправился  в  полёт
до  пристани  с  названьем  звонким  "Лето",
но  радости  душе  недостаёт
и  сладости,  и  святости,  и  света.

И  жизни  невесёлой  говоря:
"Пожалуйста,  не  будь  такой  тяжёлой!"
в  лесную  тишь  войдёшь,  и  ландыша  заря
приостановит  чёрной  грусти  жёрнов.

И  станешь  сам  и  светлым,  и  святым
и  в  небеса  потянешься,  как  ландыш.
И  ослепительные    не  сорвёшь  цветы,
а  листики  прохладные  погладишь.

И  жизнь  твоя,  поймёшь,не  тяжела,
и  радости,  и  сладости  в  ней  вдосталь,
когда  в  ответ  лесная  тишина
тебя  погладит  ландыша  ладошкой.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834977
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2019


Тюльпанотерапия

Опять  с  утра  печаль  и  чай
хоть  с  мёдом,  но  не  сладок  ей.
Душе  ты  ночью  обещал
найти  от  грусти  снадобье.

Печаль  -  твоей  души  печать.
На  части  ты  расколот.
Пришла  пора  её  спасать.
Сбежать  ли  в  шумный  город?
Или  пойти  в  цветущий  сад?

Скорей!  Душа  звала    тебя,
толкала,  торопила.
Тебя  излечит  не  толпа  -
тюльпанотерапия!

04.2017


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833862
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.04.2019


Гріють землю, синь лоскочуть

І  мечами,  і  свічками  кличете:
"З  криці  й  висі  принципи  візьми!"
Пізно,  милі  білопінні  грицики,
білолиці  лицарі  весни!

Ви,  напевно,  зиму  всю  батрачили,
та  зусилля  не  в  пусту  потрачені
на  роботу  й  квітоінститут,
бо  ростуть  і  на  піску  патриції,
принци  і  під  стінами  цвітуть.

Грицики  -  ви  сильні  і  граційні!
Закохався  в  січні  і  забув:
не  замовив  у  весни-кравчині
ні  жабо  весільне,  ні  жагу.

Вашими  розкішними  розетками
(бо  чітка  натура  і  чіпка)
ніжні  килимки  на  луках  зіткані
з  тихих  за  кульбабками  зітхань.

Вами  розфарбованою  зіркою
не  зникай,  натхнення.  І  нехай
тричі  заповіти  перепишете,
поки  знищить  посмішки  смітник  -
спромоглись  ви,  білокрилі  грицики,
обрій  темнохмарний  освітлить!

04.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2019


Затанцює Осінь

Під  акорди  вересня  веселі
на  літзборах,  в  полі,  у  пивній
о,  поете  з  долею  Єсеніна,
дріб`язкове  ти  забути  вмій.

А  природа,  з  холодом  упоравшись,
атмосферу  створює  думкам
сонячну.  Та  затанцює  скоро
осінь  Айседорою  Дункан.

09.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808496
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 01.10.2018


Квітню велика подяка

Жирголі  бджолами-джмелями,
дзижчаннями  печаль  спиляли.
Проте  вівторок  змив  неділю,
весняним  чарам  знов  не  вірю.

Знайшлась  опора  в  очеретах.
Веселим  шурхітом  усуньте
жорстоку  думку,  що  в  поета
порожні  з  озером  стосунки.

Не  дружні,  правда,  й  не  ворожі.
Враз  вилетів  красивий  крижень,
журбі  караючим  сюрпризом,
напрузі  вироком  і  прозі.

Поету  в  буднях  не  померти
і  не  бродити  в  них  похмурим
у  пеклі  сірості,  бо  верби
смарагдом  райським  спалахнули!

А  лиски  звихрили  лезгінки,
що  й  сонечко  закрили  бризки.
Ні,  весняні  дива,  не  згиньте,
коли  почнуть  проблеми  гризти.

Душа  і  кривди  кригу  стерпить,
весною-піснею  вогненна.
Очерети  -  русяві  шерпи,
ведіть  на  Еверест  Натхнення!

18.04.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2018


І цвітіть, і живіть!

Як  бадьорими  залишимось:  бордовими
затужили  явора  листки.
А  кульбаби  кущик  між  бордюрами
навпаки  задумав  розцвісти.

Усміхнулося  ві  сні  весна  йому,
цвіту,  що  препишно-золотий.
Що  за  тиждень  буде  ми  не  знаємо?
Що  -    за  місяці?  Що  -  за  роки?

І  яку  державу  -  ми  збудуємо?
А  кульбаби  кущик  збудував
дім  розкішно-світлий  між  бордюрами,
є  майстерня  там,  є  будуар!

26.09.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755199
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2017


Ходiмо до розквiтлих абрикос

Ходімо  до  розквітлих  абрикос,
 Прекрасних,  як  щасливі  наречені,
 І  на  Весни  рожево-білій  сцені
 Похмурість  похоронимо  й  мороз.
 Ходімо  до  розквітлих  абрикос.

 Ходімо  до  розквітлих  абрикос,
 Ходімо  до  жерделі*,  до  жирголі,*
 Щоб  музики  послухати  живої.
 Не  на  показ  ходімо,  –  на  покос.      *діалект.  –  абрикоса


 Де  радощі  ми  пожинать  почнемо,
 Бо  абрикоса  схилить  до  нас  небо.
 Почнем  солодкі  слухати  слова.
 А  потім  яблунево  і  вишнево
 Весна  медово  й  доля  заспіва.

 Щоб  щастя  пташку  в  пахощах  зустріть.
 Журбу  і  жах  жирголями  загоєм,
 Читатиметься  майбуття  запоєм,
 Щоб    навіть  і  найглибшою  зимою
 Серцям  сіяли    сонечка  суцвіть.

 Ходімо  до  розквітлих  абрикос,
 Щоб  ескадрилья  зоряна-бджолина
 І  доля  нас  не  жалила  –  жаліла,
 Бо  покохав  надовго  і  всерйоз.

 Ходімо  до  розквітлих  абрикос,
 Прекрасних,  як  веселі  наречені,
 Щоб  серце  там  тривожно-навіжене
 І  спокою,  і  світла  напилось.
 А  добрим  людям,    гарним  людям    ось
 Рецепт  від  Ескулапа-Авіцени:
 Від  всіх  хвороб  і  бід  всіх  панацея  –  
 Ходiмо  до  розквiтлих  абрикос!

 04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017


Присвята абрикосинкам

У  веселій  і  юній  весні
 абрикоси  печалились  чорними,
 і  здавались  дерева  мені
 каравелами  з  голими  щоглами.

 Віднесли  у  дорослу  весну
 під  вітрилами  біло-рожевими,
 і  отримав  надію  міцну,
 і  розквітла  душа.  Ой,  невжЕ  вони!

 Відцвіли,  щоб  на  хвилях  тепла
 пелюстками  опалими  жалити.
 Й  затопила  зелена  імла,
 та  росли  у  ній  зоряні  зародки.

 Ледь  помітні,  такі  ще  малі...
 Першим  другом  і  першим  учителем
 довго-довго  в  зеленій  імлі
 помаранчеві  зорі  очікував.

 Запалали  у  червні  мені...
 Поспішав  до  них  як  до  святилища,
 довго-довго  в  зеленій  імлі
 помаранчеві  зорі  світилися.

 В  липні  згасли.  Та  втілення  мрій
 не  забуду  я  в  серпні  щокатому.
 Довго-довго  в  зеленій  імлі
 помаранчеві  зорі  шукатиму.

 Довго-довго  в  холодній  імлі
 помаранчеві  зорі  чекатиму...

 11.07.  -  22.08.2016



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692802
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2016