| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Поцілуй у обвітрені губи
І думками лише говори,
Хай безмежністю дихають груди,
Сильні руки на них поклади.
Нехай тіло потроху п'яніє,
Відключається мозок,нехай,
Серце рветься,кричить і дуріє,
А ти просто нестримно кохай.
Огортай поцілунками тіло,
Грай волоссям і пести вуста,
Щоб усе відчайдушно боліло
Адже в цьому любовна краса.
В такі миті ти просто забудься
Та віддайся коханню в полон,
Нехай дУші в'єдино зійдуться
І цвіте непоборна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016
Коли самотня ніч нагляне й дощем постукає в вікно,
Згадай мій подих,ніжні руки,наше кохання,що жило,
Бо я тебе не забуваю,тобою лиш одним живу,
Просто кохаю до нестями і вірною завжди будУ.
А ніч нехай розбудить спогад і нагадає про усе,
Від пам'яті здригнеться тіло й душа минулим проросте.
Сльоза прокотиться щокою,солоні губи запечуть,
А серце звільниться від болю й кохання квіти розцвітуть.
В цю ніч я думаю про тебе,ніщо не вічне,але ми
Посіяли таке кохання,яке горітиме завжди,
Бо наші душі обвінчались,тіла ув'язнились навік
І наша вірність буде вічна- не день,не місяць і не рік.
Вона горітиме в нащадках,як і любов,що гріє нас,
Коли ми разом-ми літаєм і забуваємо про час.
То ж хай кохання гріє cерце,в житті любов будЕ одна,
Все так інтимно і водночас інтимності зовсІм нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016
А мати вже не молода,
Обличчя вкрили німі зморшки,
Сльоза з очей тече скупа,
Бо старість,ось вона,ще трошки...
Вона прийшла,лише впусти
І в дзеркалі поглянь на тіло,
А молодість ти відпусти,
Щоб серце смутком не щеміло.
Пройшли роки,згадалось все..
Та перша ве'сна заквітчана
Яка не вернеться уже
І та берізка в листя вбрана.
Той запах тіла,що п*янив,
Ті перші дотики,кохання,
Та час безжально обдурив
Й скоро кінець, пора прощання.
І діти вже не молоді,
У них своя сім*я,турботи,
Про матір вже забули всі
Й в душі бринять мінорні ноти.
А тут життя ось відцвіло,
Не прийде в дім вже більше ранок,
В минулому десь загуло
І те життя...і той світанок...
А мати...матері нема...
Тепер вже пізно щось казати..
Та ви промовте ці слова,
Бо потім може й не настати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2016
А чай то з ким попало і не п'ють,
Це надто вже спокійно й особисто,
П*ють з тими,що у душу не плюють,
А дивляться у очі щиро й чисто.
Він,як обійми,теплі і міцні,
Немов наркотик - в чайник лиш налитий,
Який породжує діалоги п'янкі,
В такі моменти ти простий,відкритий.
І забуваєш про невпинний час,
Весь світ в такий момент хай почекає,
Адже ця мить,вона лише для вас,
Нехай ніхто її не забирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Слізьми печалі вмилась Україна,
Шовкові коси попіл притрусив,
Страждала...та не впала на коліна,
Ніхто її зламати не зумів.
Вже багатьох синів похоронила
І душу оповила у печаль,
Але свободу й волю захистила,
Мов загорнула трепетно в вуаль.
Пройдуть роки, історія здригнеться,
Про тебе знатимуть усі і все,
Лиш тихим смутком в серці озоветься
Той біль, що славу й велич принесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Пишу листа. Виводжу слово чітко.
Хоча його ніхто не прочита.
Бо люди пишуть щось напрочуд рідко.
У цьому світі мода не така.
Усі забули,що таке прощання,
Не цінять слів упавших на папір,
Колись ще дорожили листуванням,
Тепер цей діалог вже застарів.
Але є люди,які так чекають
Ту звісточку у відстань крізь міста,
Отримавши, до серця пригортають
Шматочок щастя з запахом тепла.
А прочитавши згадують минуле,
У серці квітнуть весняні сади
Від того,що про них ви не забули
Й любов свою вдихнули у рядки.
''Пишіть листи і надсилайте вчасно!''-
Слова такі читала я давно...
Хтось написав це й написав прекрасно,
І ви пишіть,щоб пізно не було...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
Міста-які ж ви жалюгідні,
Ви забираєте людей
Які ще вчора були рідні
Й чужими стали в один день.
Вже теплота десь загубилась,
Розмова зо'всім не така...
Любов..Була вона чи снилась?
Й у цьому винні, ви,міста.
Зали'шилось одне чекання
На зустріч,коли прийде час.
І потім буде те прощання
Яке розлучить знову вас.
Міста-вони ламають долі,
Ця відстань знищує усе.
Й ми забуваємо поволі,
Що час невпинно й швидко йде.
А наші душі заростають,
Матеріальний світ уже,
Бур*ян-травою проростають
Гнів й заздрість...що ж з нами таке?
Куди світ котиться???...не знаю...
Мабуть,гріхів уже сповна',
Але я серцем відчуваю,
Що при'йде ще одна весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
А налий мені чашечку кави,
Щоб була вона чорна й гірка...
І окутай своїми руками
Тільки так,щоб сп*яніла злегка.
Тіло млосно під ними співало
І у спокій вдягнулись думки,
Серце інших уже не шукало,
А з твоїм оголялось завжди.
І вдихни запах мо'го волосся,
Хай мурашки по шкірі біжать,
Душі вллються в багатоголосся
І акорди кохання звучать.
Але ж ні. Це лише мої мрії
У яких потонула тоді.
І тепер я живу у надії,
Що ти більш не приснишся мені.
Принеси ще гарячої кави,
Бо вона охолола давно...
Й сам піди у похмурі тумани,
Бо на серці уже відлягло.
(Роксолана Бегар)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
Заходить сонце ген за небокрай
І душі відлітають,мов лелеки,
Їм рідні на землі кричать \'\'Прощай!\'\'
Але вони летять кудись далеко.
А у домах,лиш смуток і плачі
Й нестерпний біль,що затаївся в серці,
Який нам нагадає повесні,
Що вже ніхто із них не повернеться.
Вони пройшли свій шлях,своє життя,
Пробачили усіх й зникли назавжди,
Забрав їх човен смерті в забуття
На Божий суд, в світ каяття і правди...
(Роксолана Бегар)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671788
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.06.2016