| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Розколоте сонце засліпило очі,
У небі витає щасливий птах,
З коханою хмари розводить щоночі,
За собою лишаючи пройдений шлях.
Мить безкінечна, приємне мовчання
Вирує на крилах до сьомого неба.
Чи гра це фальшива , чи справжнє кохання,
Чи просто для кожного зайва потреба?
Поринувши в пристрасть, у марні надії,
Медом ночами пахнули зорі,
Вони немов свідки кохання, їх мрія --
З’єднати навіки дві світлі долі.
Розколоте сонце засліпило очі,
У небі витає самотній птах.
Зрадлива кохана літає щоночі
Із синьою птицею, забувши про страх.
Минають дні й пошкоджений від болі
Витає нижче, радощі мина.
Тепер не відчуває справжньої він волі,
Колишньої коханої у цьому є вина.
Одного дня упав, пустивши крила вітру
І потонув у світ, приречений вогню.
Та ставши осторонь від всього світу,
Побудував від неба він міцну стіну.
Тепер вгорі не тіло, а душа
Тихенько пропливає поміж хмар,
У темну вічну ніч вона непоспішна
Летить, не відчуваючи коханої удар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2017
Краплі води стають одним цілим,
Спливаються ра́зом, мов у музиці ноти.
Я торкаюся їх й почуваюся вільним
І ніби стаю вірним другом природи.
Море, в обійми мене пригорнувши,
Хвилями спокій душі підіймає,
Вільно несе моє тіло, забувши,
Що сонце народ вже давно величає.
Колір неба дав морю чарівність,
Захоплення люду й на щастя надію.
Відчувається сила води і покірність,
Гадаю, здійснила малесеньку мрію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754740
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2017
Я зроблю собі чашку кави
І вдихну цей палкий аромат.
І здається, що все ідеально
І не треба ніяких порад.
У душі тільки спокій і жага
Діставатися нових вершин,
Але зараз важлива є кава,
Яка ніби добралась судин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730395
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2017
Не йди, будь поряд зі мною,
Подай мені руку й повітря вдихни
І я відчуватиму поряд з собою
Захист твоєї міцної спини.
Не залишай, посиди біля мене,
Я розкажу про свої почуття:
Вони не згасають й червоним по венах
Полум'ям грають, як маленьке дитя.
Зачекай , мені страшно лишатись,
Я боюсь темноти, у якій я одна .
Мої сили десь зникли , хочуть ховатись,
Я не можу знайти, вони щезли, нема...
Я без тебе не зможу, дивись мені в очі
І прямо скажи, що ти навпаки
Не зловживай тільки серцем дівочим
І не розказуй різні байки.
Не зважай на мої муки
І байдуже, що буде важче.
Так боляче від тебе чути:
"Прощай, без тебе буде краще "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730394
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.04.2017
А знаєш, подруго, ти була всім для мене --
Яскравим променем у сірому буденні,
З тобою мали незабутні сцени:
І радості і сліз, нічні і денні.
Усе запам'ятаю назавжди,
Бо в час той була поруч ти.
І відчували ми свободу слів,
Скидали камені від купи почуттів.
Просто була для мене ти підтримка,
Опора та натхнення далі йти.
Та зараз сталася зупинка,
Яку, на жаль, не можна перейти.
І все ж таки згадай, як ми сміялись,
Як мріяли жити удвох.
Та посваритися боялись,
Щоб дружбу не перетерти в прох.
А пам'ятаєш наші мрії,
Такі дитячі та смішні надії:
Їздити по всіх країнах,
Морях, горах та головне в лосінах.
Я всі моменти пам’ятаю –
Всі наші пошуки пригод,
Та буде мить – й ти не згадаєш
Наших щасливих насолод.
Та, все одно, тобі бажаю
Вірних друзів віднайти.
І знай: тебе не покидаю,
А покидаєш мене ти.
Подрузі дитинства присвячується
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696362
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.10.2016
Колись я вірила у чисту душу,
У доброту і щирість слів,
Та тепер, признатись мушу,
Цей світ для мене спопелів.
Були у мене такі люди,
Які створили у мені
Справжнє кольорове чудо –
Рій метеликів весни.
Та пройшло немало часу
І посипались ножі
У мою велику масу
Радісних метеликів душі.
І не стало зовсім сил,
Усе почало розриватись,
А метелики мої тепер без крил…
Що ж робити, щоб їх врятувати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016
Вітер холодний у голові,
Кроки невпевнені й дуже тяжкі.
Все перекинулось й позбулось життя
Дивне для мене це почуття.
Вперше вдихаю несвіже повітря
Із запахом самотності живої,
Набрала темних фарб моя палітра
Із присмаком душевності гіркої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684993
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.08.2016
Кричала радість, що любов
Приходить до нас знов і знов
Та не завжди це є приємно
Бува вона болюча, темна…
Бува, що шкодить, розбиває,
Серця ущент вона ламає,
Та вірити потрібно нам:
Любов прийде і будуть там:
Взаємність, почуття, дива,
Моменти з фільмів, заспокійливі слова.
Усе буде, лиш треба захотіти
Того, чого насправді прагнеш ти
І в казку зможеш тоді полетіти
На крилах щастя до заповітної мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016
Зустрілись раз вона і він -
Незапланований момент, ця дивна мить:
В очах - іскра, у вухах - дзвін,
Серце співа, душа кричить...
Незнайомі враз зустрілись -
Непередбачувана мить....
Один на одного дивились,
Немов би сонце і блакить....
Та розійшовшись, силуети в очах
Не переставали серце полонить,
Дельфіни вони мов у морях
Не знали, як море шумить,
А самі у ньому жили,
Не розриваючи момент
Один одному душі полонили,
Серця розбиваючи ущент.
Надія - знову поглядом минутись
Не покине їх обох,
Хоч на секундочку зустрітись
Прагнули обоє знов і знов...
Вірили вона і він: настане ця солодка мить,
Коли з'єднаються їх душі
Й разом будуть далі жить
Далеко від людей - у тиші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016
Скільки може бути фальші у людині,
Яка тобі здавалася знайома?
Ніби ішли ви по одній стежині,
Але стає вона миттєво нерухома.
Вважається крутою, в руках сигарета,
Рівновагу рушить алкоголь,
Повільно вбиває особисту планету,
В якій грає внутрішній король.
Думки ́́́ тільки про одне:
Фальшиві друзі і, так звана, їжа,
Яка швидко не мине,
залишивши вислід несвіжий.
А скільки бачив ти книжок,
Яка улюблена , до речі?
Та скільки бачиш ти стежок
Майбутнього сильнії плечі?
Якщо ти в змозі, припини
Ставити крапки над життям,
На стежку правильну зверни,
Щоб не закінчити свій шлях великим каяттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679885
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2016
Якщо проміння чисте тобі усміхнеться ,
Дай відповідь усмішкою своєю
Відразу смуток із душі минеться
І тіло зігріється душею.
Й забудеш ти свої проблеми,
Які турбують повсякчас
І в голові твоїй поеми
Будуються лише для Нас.
Чекаю зустрічі з Тобою
Завжди, постійно, повсякчас,
Бо знай, коли Ти не зі мною -
Не вистачає дуже Нас.
Не знаю, що за почуття
Так ходять слідом за спиною,
Але коли є це чуття,
То Ти лиш є його виною.
Тоді щаслива і проста,
Така, як є, без всяких ігор,
Немов невиннеє дитя,
Яке чогось чекає від життя.
Й в цю мить готова я в обіймах потонути,
Слово "Кохаю" тихим шепотом почути
І ніжністю твоєю задихнутись,
У сильні руки твої пригорнутись.
Поема наша безкінечна,
Лиш вічна усмішка проміння,
Зігрітися теплом душі доречно,
Якщо тепло - це зародок щасливого насіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2016
Якщо в житті настала чорна смуга
Та очі твої виражають мокрий біль -
Немає поруч ні батьків, ні друга
Лише на рані засипаная сіль.
Якщо вся радість від життя пішла на дно
І стали рідними лиш стіни у кімнаті ,
і бачиш сірі душі, поглянувши в вікно,
Яких різницею лише є зміна статі.
Енергію твою проїла чорна тінь,
Яка для тебе є найкращим другом,
Та, навіть, їй приходити без сонця лінь
Й життя мариться безкінечним кругом.
Й , здається, ніби це кінець
Й життя вже сенсу не набуде,
Та знай: ще зв’яжуться в вінець
Яскраві миті, яких багато і ще буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679734
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2016