Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Тихо, занадто тихо…
Ні шуму, ні галасу, ні розмов.
Ані радості, ані лиха,
Звільнений від людських оков.
Сіро, занадто сіро…
Ні веселки, ні Божих барв.
Ані чорного, ані білого…
Це прокляття, чи це мій дар?
Відчуваю лиш кров у жилах,
І серце як б’ється: «тік-так»,
Ніби голос шепоче в мріях:
« В пустоті ти один – простак!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684942
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2016
Закрий міцно очі,
Поринь в тишу ночі,
Крила вітру розкрий –
Віддайся ритму мрій.
Доторкнися високої зорі,
Вистав вперед долоні,
Спіймай небесний пил,
Це порох космічних тіл.
Танцюй у ритмі лісу,
З листвою співай пісню.
Пройдись по річці прозорій,
Пробіжися по ниві просторій.
Взлети на високую гору,
Запитай у дощу дорогу.
Ти – стоїш на краю обрива:
За тобою той простір, та нива,
Над тобою те небо, ті зорі,
Знизу, темно як в морі…
Як високо… Страшно?
Що далі не ясно?
Пригай!
Прокинься від сну,
Відчуй красу земну.
Досить з тебе мрій,
Встань і просто дій!
Лети як вільний птах,
Вже не до мрії, до мети!
Всі сумніви зітри у прах,
Історію то ж твориш – ТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016
Омий мене море
Забуду я горе,
Що в серце прокралось,
Плющем розросталось.
Прийми мене річко,
Побуду тут нічку.
Віддам тобі думу,
Не знатиму суму.
Дійшла я нарешті
І до струмочка,
Ти ж не розкажеш,
Чия я є дочка?
Калино-сестрице,
Попий-на водиці,
Для тебе дістала
Її із криниці.
Чому ти сама,
У чистому полі?
Невже серед нас
Не знала ти долі?
Я хочу як ти…
Не знатиму болю,
Серце щемить
Від цієї любові.
Лягла і заснула,
Сном без турбот.
Тополя широка
Зросла край ворот…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016
О люба Земле! Скільки крові,
В твоїй ріднесенькій долоні!
Невже тобі не набридає,
Що дух Смерті над тобой літає?
Скільки ж ти пережила у світі,
Вінчаючись в людському цвіті,
Хоч трошки маєш відпочити,
Щоб далі легше було жити!
Кричи! Сварися! Не давай!
Людей не відпускай, тримай!
Без тебе вони згинуть враз,
Як прорікав в письмі Тарас!
Коли у світі мир вже буде?
Коли про горе, люд забуде?
Коли не стане Земле зла,
Тоді даруєш всім добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2016
Поглянь на всіх отих людей,
Всі були сповнені нових ідей.
Тепер, вони всі грають ролі –
Стали акторами, в неволі.
Ти і я - ми граєм п’єску.
А тут, заглянь, йде гумореска.
Ось там за парком – карнавал,
І глядачів там повен зал!
Тепер пройдемо трохи далі.
Побуваємо на балі.
І тут поглянь багато "красок",
І знову купа різних масок…
Розумієш, у театрі ми з тобою!
Ти не знаєш почуття, я – болю.
Усі у світі ми актори,
І тут сюжетів цілі гори!
Вдягнули маски, та й усе,
Хоч все несправжнє, все пусте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2016
Намалюєм життя своє фарбами!
Найкращими, щирими барвами!
Почнемо із білого кольору сину,
Адже ми на ньому сформуєм картину.
Потроху добавимо синього неба –
Для наших фантазій якраз те що треба!
І річку прозору, як рання роса,
Бач, не дібралась до неї гроза.
Зеленим барвінком омиємо поле –
Щоб до нашого серця не дісталося горе!
Червоним, не бійся не кров, то є маки!
Насієм їх вдосталь кругом, наче мати.
І жовте проміння хай їх зігріває,
Бач, ніби сонце пісні їм співає!
Дітей навкруги, багато-багато,
Завжди, щоб там поруч були мама й тато!
В нашій картині не місце для болю.
Радість і щастя вплетем в нашу долю.
Давай-но поглянем на нашу картину,
Дамо гарну назву їй – Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2016