| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
Сіяють зорі в вишині
А ти подобалась мені.
Буянять сильні вітри в лісах
А ти подобалась мені.
Покриті шовковисті трави прозорими перлами роси
А ти подобалась мені.
Не вже це все почалося між нами
Веселим проліском лісним.
Тривало так не довго щастя наше
Як полудневий пал для дітвори.
Закінчилось усе німим мовчанням
І громом затяжної слоти...
Усе в житті як у природи.
Початок гамірний пянкий.
Далі все кріпне і росте
Приходиться збирать каміння
із давно розкиданих надій
А щоб почати все з початку
Чекаємо своєї весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769825
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 05.01.2018
Люба дівчино моя,невже ото воно і є?
Давно оспіване піснями.
Це диво, що трапляється лишень між нами.
Що лірики і романтики, коханням прозвали.
Навіщо прописалася в моїй душі?
Щоб кожну мить кричати в ній віршами…
Та це лишень мої романи,
Котрі так дійсністю і не були.
Твоя краса як чистий літній небозвід,
Для когось ти така як всі – людина;
Для мене ти залишишся одна єдина;
Котра зуміла доторкнутись до душевних стун…
Ти в моєму серці оселилася мабуть навік;
А я в твоєму лиш нейтральна мить, спалах десь там в далині.
Невже безжальний час не змінить свій мотив,
І ми з тобою так залишемось – товаришами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2017
Про Вас я думаю щодня;
Без Вас я не лягаю спати;
Ви так далеко, а водночас поруч;
Нам є про що так просто помовчати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2017
Шляхи, дороги простяглися у вічність;
Краса придумана не нами;
Зявилася неочікувано посеред дороги;
На окраїні цих дрімучих лісів.
Побачивши її не в снах, а наяву;
Я був здивований ліричними віршами;
Що лилися необдуманими думками,
Туди де не можна дістатися навіть думками.
Зачараване колесо котилося світами;
Прибавляючи тепла і радості між нами;
Ці дивні іскри щастя , що летіли з нами;
Тремтіли навколо наче фонтани.
Пробилося ласкаво-багряне сонце,
І над нашими зимовими луками.
Прийшла весна як завжди нізвідки;
Забравши холода незвідано куда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017
Наснилося мені моє дитинство;
Яке провів я десь у глушині;
І старовинний ясень що раз-у-раз тріщав від вітру;
І тиха річка десь там вдалині...
І плин води нам не спинити;
Не спинимо і час, що тихо відраховує літа…
А часом хочеться зірвати цей стоп-кран;
Щоби спинити цю щасливу мить;
Зійти на станції «Щасливій»;
Пройтися по, давно, протоптаних стежках;
Обняти вже давно забутих друзів;
І просто розпитати про життя…
Зустріти перше там своє кохання;
Що здавалось тоді на все життя;
Та це все треба відпустити;
І зустрічатися лишень у снах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2017
Завітало сонце і в моє віконце;
Стало зразу тепло на душі;
І немов то нерозділене кохання;
Вигорає десь на пустирі.
Горить, горить, ніяк не догорає;
І своїм чорним ядовитим димом;
Отруює людські серця;
Що ще колись ось так могли любити…
Невже це все проходить, просто так?
І не залишить навіть згадки про той час…
Коли кохав тебе моя лебідко,
А ти лишень сміялась в стороні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2017
Приходить мить і все стихає;
Немов відходить все у небуття;
Уже не чути тих речей важливих;
Не чути голосу твого…
Не чути тих пестливих слів - люблю;
Усе відходить в небуденну вічність;
Усе так має бути, а інакше як;
Так чому так сумно у тишині самотній?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2017
Чому кохання, до мене приходиш лиш у сні?
Невже в житті я не цікавий?
Невже оті шалені карі очі…
Бачать у мені, лише одну гидоту…
Чому усе у інших просто?
Палкі зізнання і вінок вінчання.
А у моїх світах одне розчарування;
Невже для цього створене кохання?
Як пташка покидаючи гніздо.
Змахне крилом, і більше ніколи не повернеться назад;
Так змучена душа, скинувши стальні окови.
Більше не повернеться в свої остроги…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2017
Коли покинете мою уяву – місіс;
Навіщо рвете моє серце тишиною?
Прикували мене своєю вродою до скали;
Де тисячі каменярів розбивають мою душу на шматки.
Навіщо подарували мені крила?
Не надавши свободи полетіти в небо,
Я би покинув цю тісну вашу клітку.
А можливо Ви боялися тої миті?
Чому ви не вслухалися у шум дощу?
Чому не захотіли слухати шелест опалого листя під ногами восени?
Не захотіли намочити ноги у прохолодному струмку?
Це все був ніжний натяк на кохання.
Таке сильне, та на жаль одностороннє….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2017
Кохана як не маєш на мене планів то відпусти;
Коли щось нагадує тобі про мене...;
То нагадай про себе легким і теплим дощем на світанку;
Ніжним шелестом листя в безвітряний день.
Кохана тільки прошу не мовчи;
Скажи хоч пару слів про свої наміри;
Прекрасним зорепадом в безхмарну ніч скажи - ТАК;
Болючим жалом бджілки – НІ.
12.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2017
В природі не буває випадковостей і невдач;
І часове колесо робить свої оберти не просто так;
А щоб ми відчули радість, горе і сміх не в той самий час...
Усе що має свій початок;
Неодмінно доходить до кінця;
І не буває без радісних зустрічей гірких прощавань.
Це все з дитинства нам відомі всесвітні справедливі закони;
Що літо змінюється осінню, а зима весною;
І вертиться колесо природи з новою силою щораз;
І навіть наймогутніші зорепади завершуються багряними світанками;
А наша зустріч - тихим відлунням у моїх думках "ПРОЩАЙ"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017
Кохання нагадало про себе зненацька;
В цю мить коли в очі, глянула йому ота його єдина;
У цих глибоких гірських озерах побачив він вже не любов…
А лишень терпко-гіркий осад від обману.
Він так хотів відправити усе на старт;
Та доля вже зробила свої правки;
Прийнявши палкі почуття лишень за недолугий фінішний ривок;
Він так хотів кричати їй услід;
Верни мені свою надію, надай мені черговий шанс!
Та лиш наважився сказати перше слово;
Але навколо вже нікого не було…
Саме дівча не знаючи ось того – головного;
Ще цей юнак хотів подарувати для неї цілий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
Він довго думав про свої почуття;
Які нагадували йому про неї;
В його думках і мріях...
Вона прекрасна як веселка після рясних літніх злив;
І загадкова як небесна блакить ранньою весною.
Приємно було згадувати ось так той час;
Коли ще в них було усе попереду;
Він виплекав для неї весь цей сад;
Де все цвіло, що так чарувало її очі;
А в центрі він леліяв лишень для неї;
Оті червоні квіти, щоб створити подарунок із троянд.
Та він дізнався правду надто пізно;
Коли чаклуни і злі відьми зробили свою темну справу;
Окутавши бідні квіти у морозній іній;
І озброївшись брехнею, розтрощили все,
Що там колись так буйно розцвіло;
Залишивши за сбою хаос у його думках і надії, що не розквітли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2017
Доле моя доле;
Де ти загубила ці прекрасні почуття?
Які колись я відчував до тебе;
Моя кохана дівчино Марія…
До тебе моє серце линуло щомиті;
Горнулося як до матері маля;
І у мої мрії ти завжди заходила зі стуком;
Хоч двері завжди були для Вас відкриті.
Навіщо тобі - моя доле,
Було дарувати свої п’янкі пестощі?
Котрі так безжально розніс по чужих світах,
Безжальний смерч невисказаних слів для тебе.
Можливо ти хотіла гарту для моєї душі?
Щоб з часом подарувати нове тепле світло надії?
Та чому дорога до взаємного кохання,
В твоєму розумінні завжди терниста?...
13.01.2017 10.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
Ранкове сонце я дякую тобі за те,
Що багряно сходиш щоранку для мене;
За те, що даруєш проміння тепла у душі;
І за прохолодні роси, що ти стелиш на квіти і трави,
Я дякую тобі за новий день, який дарує мені нову надію;
Обіднє сонце я дякую тобі;
За те що даруєш насичену небесну блакить;
Що заставляє мене кожного дня посміхатись.
Дякую за зелений килим в безкрайніх полях;
Де казково щебечуть щоранку солов’ї.
Вечірнє сонце я дякую тобі,
За красиву симфонію життя, що відбувається зі мною щодня;
За п’янко втомлені руки після щоденних турбот;
За те , що так ніжно мовчиш, коли вже нічого один одному сказати.
І навіть після заходу ти залишишся у мріях моїх;
І навіть за це диво, я дякую тобі…
10.01.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017
Старий рік зі скрипом сніжного покрову,
Зачиняє перед нами свої двері;
Та вдалині вже чути спів дзвіночків голосних;
Це до нас на старовинних санях їде Новий рік;
Він чим швидше хоче побувати у кожній родині;
Щоб наші найпотаємніші бажання втілити життя.
Які були загадані в цю казкову мить;
Коли куранти лічили до дванадцять,
А за вікном відбувався зорепад сніжинок;
Які кружляли в своєму загадково-чарівному танку.
Бажаю, щоб в цю святкову мить Нового року,
Збулись усі твої найзаповітніші бажання,
Які ти так ніжно оберігаєш
Від злих поглядів заздрісних брехунів у закамарках своєї душі;
У найпотаємнішому місці в серці, за сімома стальними замками.
Щоб усі твої здобутки, сягнули досі небачених вершин;
Які ти навіть боялася намалювати у своїй уяві.
Сміливо і безстрашно ступати новими стежками в житті;
Відчуваючи завжди підтримку сотень вірних друзів.
Одним словом щастя, кохання, злагоди й добра…
З Новим роком «когута»)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2016
Я думав все уже позаду;
Кохання відлетіло не залишивши і сліду;
Та це лише був мій самообман;
Воно зачаївшись в заплутаних нетрях душі лишень задрімало;
Щоб при нагоді знову розірвати її на шматки...
Я думав, що загубив його в своїй уяві;
У цих заплутаних склепіннях лісових,
Густих чагарниках,прямолінійних степах та сумних безкраїх пустелях;
Де довгий час мандрував без Тебе;
Щоб віднайти оцю "крихту" спокою для своєї душі.
Шукав рятунку також в замках знатних королів;
І в хижах простолюдинів й жебраків;
Сідав за порадою за “камелотський” круглий стіл;
Та всюди лишень звучало "ТРИМАЙСЯ" з часом це пройде...
Та ніби все було вже добре;
Затихли шторми у морській безмежній глибині душі, відгриміли грози проливні, безжальні;
Та все змінила оця білосніжна іграшка - ведмедик;
Із ніжною емблемою "Я КОХАЮ ТЕБЕ";
І знову від недогорілої жаринки;
Запалав цілий світ...
23.12.2016 7.58
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2016
Чудо вранці проснутись,
І поруч відчути Тебе.
І з просоння ніжно всміхнутись
Красивій весні за вікном.
Просто на дотик відчути,
Як б’ється в Тобі життя молоде.
І краєм вуха почути - "я так ніжно люблю тебе".
Але це всього лишень мої фантоми
Які так безмежно хочеться пізнати
Можливо завтра, післязавтра, через рік...
Але яке життя прекрасне, що буяє у віці молодім.
18.11.2016 7:30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016
Сьогодні я помітив, як безшумно сходить сонце;
Змінюючи засніжене зорями нічне небо на безмежну глибинну блакить;
Як пташина починає зі співу свої турботи;
Усе прокидається після прекрасної казкової ночі.
В душі знову запалали іскринки любові;
Що мали так ніжно зігріти мене;
Та лиш, як відомо, горять сухі дрова;
А мої ще вогкі від вчорашньої рясної зливи.
До обіду сонце підкорило всі свої вершини;
Віддавши нам все, що тільки в нього було;
Усе забуяло, розквітло, зацвіло;
І стало настільки казково, що й годі пером передати.
Глибоко в душі також відбулися зміни;
Яскраве проміння, ніжним теплом, зігріло її;
При цьому висушивши мої повноводні сумні ріки;
Що протікали від озер блакить на південь по багряних щоках.
Ще трішки часу сплинуло з тих пір;
Сонце прокладало свій небесний шлях на захід;
І зачепившись за крони віковічних дубів, щоб подивитися ще трішки на наш грішний світ;
Спустилося усміхнене за горизонт.
І все затихло, проводжаючи останні багряні промінчики щоденної казки;
З надією, що завтра все повториться знову;
І я з надією лягаю спати;
Що завтра все буде набагато казково-чарівніше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016
Кохана, навіщо ти мене тримала?
Обіцявши раз-у-раз свою любов.
Можливо ти між нами вибирала?
Чи це для тебе лиш була розвага...?
Кохана, навіщо ти мене причарувала?
Годувала наче ранену пташину із долонь
Ти ж все про те прекрасно знала
Про палкі почуття і наміри серйознії мої.
Кохана, навіщо приходила уві сні щоночі?
Що цим хотіла показать мені?
А може посміятись захотілось просто?
Так можливо було краще в цирк...?
Кохана, чому ти не сказала, що у тебе є вже інший?
Можливо я б не виплекав, оцю свою фату моргану,
Мабуть складалось би по іншому моє життя на самоті.
Та після цього залишилось лишень одне питання
Навіщо була оця тобі брехня?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2016
Ох якби ти знала, що твориться у моїй душі
Неначе найсильніший шторм буяє в морі дум моїх,
А скільки в нім вже потонуло мрій,
А скільки ще він згубить, відомо тільки лише Богу.
Але все це "непомітно" на лиці.
Тому що я з Тобою вже формально друзі, та я кохаю тебе наперекір усім.
Можливо ще зустрінемось з Тобою повесні, і ти захочеш бути у житті моїм...
Та все це лиш гадання, думання і страждання.
Ох якби ти знала що у мене на душі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016
Інструмент
У кожного в душі є інструмент;
У когось арфа грає сильно,
А з когось звуки контрабаса линуть гучно,
де-не-де чути барабан.
Мені дісталася мабуть гітара.
Спочатку на ній грали друзі,
Мелодії виходили веселі і недуже,
Батьки іграли дуже обережно, щоб не зіпсувати річ неоціненну.
Так все тривало донедавно.
А все те трапилось в ту мить
Коли до рук взяла мій інструмент кохана.
Спочатку грала дуже обережно,
І музика лилася чиста, неначе гул хрущів у вишневому саду як у Шевченка
Чи трелі українських солов"їв у гаю?
Як чисте небо у морозний ранок.
Та з часом як завжди буває у житті
Змінилось все непердбачуваним чином.
На моїх струнах залишилась грати лиш твоя байдужість...
І тут я думав змінить все поцілунок,
Та він лише усугубив проблему.
Байдужість стала грати різні непотрібні теми,
Що в результаті без проблем розстроїла мій інструмент.
А на послідок у зимову ніч
взяла тай розірвала мої бідні струни.
Тепер чекає змучена душа,
Коли новий аматор поставить на гітару нові струни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016