Eva Polo

Сторінки (1/8):  « 1»

Vostok

Ты  актриса  малого  театра
А  я  уже  не  актёр  большого.
Рисуешь  картины  на  танках,
молишься  только  по  вторникам.

Кто  твой  оруженосец?
Покажи  мне  свои  мечты.
Три  ковчега  против  одной  лодки.
И  вместо  хлеба,  стакан  воды.

Каждый  из  нас  центр.
И  только  ты  Восток.
Миллион  километров  неба.
И  огонь  кажется  так  далеко.

На  глазах,  вместо  счастья,пепел.
А  в  руках  лист  бумаги  только,
На  котором  рисую  воду.
На  котором  Восток  по  центру.

На  бумажке  границ  полно,
в  голове  лишь  одно  полотно.
Без  краев,без  границ,без  центра.
А  там  где  Восток-любовь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2017


королевство вопросов

Кубик-рубик  печальный.
Создаёт  для  меня  барьер
С  игроками  ответного  мира
Господин  из-за  пира
Пропускает  свою  свадьбу
На  принцессе  
из  того  самого  мира.
Что  ответный  
Как  муза,как  лира.
День  как  ночь
А  ответ-вопрос.
Я  прощён  
Не  тобою,но  тоже
неплохой  вариант  событий.
Не  как  в  сказке
А  наоборот.
Полу  жизнь  или  полу  смерть.
Ответ  прост.
Он  в  ответном  мире,
С  игроками  не  этой  жизни  ,
У  принцессы  ответов,
у  которой  скончались  процессы.
Надежда  одна  
На  вопросы.
Как  уже  говорил  писатель,
Опоздал  я  на  свадьбу
С  той  самой  принцессой,
из  ответного  мира,
опоздал  из-за  пира.
Теперь  нету  ответов,
умерла  же  принцесса.

Когда  ты  увидишь  свою  грань,
тогда  тебя  и  накроет  волна  вопросов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703304
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.11.2016


алкоголь на твоїй руці.

Я  ріжу  твоє  тіло.
Фізична  біль  відсутня.
Чесно.
Будь  справжньою.
Стань  мертвою.
Собою.
Курвою.Художником.Вогнем.
Нічний  Париж  твій.
Будь  ним.
Відверто  мертвим  метеликом.
Карбонові  очі
Залізна  рука
Ти  моя  поезія
Весела,темна,тупа.
Немов  осіння  краса.
Заражена  худоба,
помирає  немов  любов.
Її  заразила  ти.
Чай.
Пий  чай.
Подавись  лимоном.
Відьма.
Сире  м'ясо.
Це  все  що  є  в  тобі.
Здохни.
Камінь.Голова.Земля.
Ти  у  землі.
Сука.
Мертва,тупа  сука.
Як  же  я  тебе  люблю.
Ти  моє  сонце.
Мертве  сонце,
Що  колише  мій  космос.
Будь  для  мене  вогнем,
що  спалить  мене  до  тла.
Чарівна  посмішка.
солоний  присмак
на  дні  океану.
Вічна.Темна.Біль.
Алкоголь  на  твоїй  руці.
Найдорожче,що  в  мене  є.
Алкоголь.
На  твоїй  руці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702977
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 26.11.2016


на долоні у смерті

віповідай  на  мої  питання  
задихнешся  своїми  відповідями  
ти  у  вогні  
а  я  на  електричному  кріслі  
я  здогадуюсь  твої  молитви  
кароока  моя  принцеса  
що  чекає  на  небо  і  сонце  
 
чути  стогін  дерев  
майже  стан  невагомості  
ти  ридаєш  і  мучишся  
а  я  посилаю  тобі  анонімності  
всякі  листи  
йобані  зайчики  
з  кривавими  очима  
 
моя  небезпечна  гра  
доведе  тебе  до  кінця  
темнота.  
темнота.  
протягни  свою  руку  
помолись  до  кота.  
посміхнись  у  вікно  
а  сторінка  перегорне  себе  
сама  
така  
як  ти  
була  
і  є  
Мона  Ліза  моя.  
 
не  пиши  
не  кричи  
просто  йди  
алкоголь  вже  кінчається  
слова  виходять  з  пітьми  
я  виходжу  з  туману  
трамвай  твій  заливається  кров'ю.  
 
моя  мила  
кохана  
їбанута  
тупа  
на  годиннику  шоста  
а  ти  ще  гаряча.  
бо  я  
тобі  не  дозволю  
вийти  на  волю  
 
ми  на  долоні  у  смерті.  
губами  створюємо  цунамі.  
 
руйнуй.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702902
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2016


Шляху нема

Не  памятаючи  сонця
Повземо  в  пітьмі
Від  заздрості  й  злоби
Товсті  емігранти
Не  тілом-душею.
Чи  буде  кінець
Чи  шляху  нема.
Кондиції  наші  не  згаснуть.
Робіть  щось  краще
Ловіть  мишей,як  я.
І  спіть.
А  потім  спіть.
На  сонці.
Не  хочу  вітру.
Він  надто  мертвий.
Робіть  щось.
Як  я,помийтесь.
Злоба  не  згасне,
Поки  ви  грязні.
Річка  десь  піднялася  вгору.
Може  концерти  дає  Елвіс  Преслі?
Чи  просто  Господь  заснув.
Рідко.
Помітно  рідко.
Буває  у  нас  дискотека.
А  я  шо?
А  я  не  ходжу.
Відголос  минулого  чи  страх  за  майбутнє.
Думаю  варто  зібрати  врожай.
Душ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016


руйнація

Ти  стаєш  незалежним
тоді  коли  вогонь  руйнує  твої  очі.
Санта-Клаус  є  небезпечним,
за  червоним  мішком
ховається  чорне  минуле.
Дальше  ніж  ми
тільки  фарфорові  сови.
Рабами  стають  не  люди,
а  собаки,що  чекають  смиренно.
На  їжу.на  воду.на  секс.
Ти  питання.  
Я  відповідь.
Набери  повні  кишені  розуму.
Стань  для  когось  кісткою.
Перегорів  твій  мотор  .
Ти  мертвий  актор.
Я  п'ю  вино,
на  чортовому  колесі.
За  пророцтвом  мого  
внутрішнього  Гегеля.
Кінець  світу  настане.
І  це  буде  весело.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702450
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2016


Нежность со вкусом имбиря

Если  это  откровение-
нельзя  взять  в  руки  нож.
Прошу,останься,
где-то  на  уровне  сознания,
и  вспомни  нашу  грань.
которая  упала,
от  прикосновения  руки.
Твоей.  Руки.

Сидим  на  берегу  сознания,
и  смотрим  тишину.
Дождь.
Молчание.
Наше  странное  сочитание.
Я  сын  диктатора  с  усами.
Ты-дочь  дождя  и  ветра.
и  нами  управляет  нежность.

Голосом  дрожащим  
убей  в  себе  любовь.
Которая  пьёт  имбирный  чай,
и  где-то  далеко,
кажется  живёт
или  танцует.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2016


аритмія

Можеш  їхати  в  свою  реальність
забрати  всі  речі
і  мої  теж.
непотрібні  слова  забери.
вони  змушують  бути  залежним.
ти  чинник  усіх  проблем.
центр  мого  цунамі.
Я  відповідаю  
за  кожен  твій  подих.
Розписуюсь  під  кожним  поглядом.
малюнки  малюються
двері  зачиняються
Ти  фундаментом  моїм  стала.
Загубила  ключі  від  завтра.
Збудувала  власну  епоху,
що  руйнує  мою  подобу.
анатомія  мого  серця,
аритмія  на  рівні  з  осінню.
не  благаю  від  тебе  березня,
я  погоджуся  навіть  на  вересень.
Карти  розкидала
немов  осінь  листя.
І  покинула  мою  казку.
Ти  здавалася  надмірно  близькою,
і  з  очима  якогось  апостола.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701985
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.11.2016