| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Весна бентежить мою душу,
Співом пташок чарує слух,
Зимову лінь я з себе зтрушу,
Піду пройдусь, вже й дощик вщух.
На серці радісно, тепліє,
Струмок пробив в льоду русло,
Біжить собі життю радіє
Мені б човна та ще й весло.
На сонці сніг останній тане,
Бутон підсніжника вже вигляда,
Вже вкотре ця весна настала,
Така прекрасна, знову молода,
Чудна пора, все оживає,
Дає надію, дарує почуття,
В такі моменти розумію, життя триває,
І до минулого нема вже вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720895
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017
Село, моє рідне село.
Покинуте, сумне, забуте,
Полином й кропивою заросло
І страхом безнадії скуте.
Село,моє рідне село.
Колись голосисте, веселе, крикливе,
Росою, красою, садами цвіло
Бентежило душу і серце щасливе.
Село, моє рідне село.
Пахло мятою, полем і хлібом,
Працювало, співало і дітьми жило
Пригощало борщем за обідом.
Село, моє рідне село,
Церков недільні перезвони,
Свята веселі, Пасха, Стрітення, Різдво
Юрби дітей, бабусі, батюшки, ікони.
Село, моє рідне село.
Обмануте, обкрадене,збідніле
Твоїх дітей по світу рознесло
І вигляд твій лякає спорожнілий.
Село, моє рідне село.
Тобі ніколи вже таким не бути,
Сад перецвів,все мохом поросло
Та память не дає тебе забути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720893
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017
Дике поле знову у вогні,
Степ безмежний рвуть гармати,
Кості пращурів виковзують в багні
Кімерійців , скіфів та сарматів.
Дике поле знову у диму,
Замість плуга тебе оруть гради,
Я ніяк до толку не візьму,
Гинуть люди, задля чого ради?
Дике поле знову у сльозах,
Вулиці твої залиті кровью,
Трупи возять в кузовах,
Смерть кругом і сльози вдовьї.
Дике поле знову обманули,
Твою землю топчуть окупанти,
Прийшли захищати а взяли й нагнули,
Сини й дочки твої, стали емігранти.
Дике поле знову в гніві,
Підмінили славних предків
На Моторолу й Гіві
Гайдамаків козаків на чечен абреків.
Дике поле хоче миру,
Всі жахи війни забути,
Чути сміх, розмову щиру
І себе людьми відчути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718030
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.02.2017
Шкільний фотоальбом навіяв смуток.
Спливають в памяті давно забуті дні.
І всі мої теперішні здобутки ,
Здаються не такі уже й значні.
Шкільних товаришів я бачу лиця,
Весела безтурботність світиться в очах,
Мого дитинства, юності скарбниця,
Що не дають заснути по ночах.
Гортаю сторінки з пожовклим фото,
І память повертає до тих літ,
Коли як навіжений мчу на мото,
Попереду нікого, лише безмежний світ.
Пригадуються теплі літні ночі,
Та ненастроєні гітари звуки,
Перше кохання, її красиві очі,
Жага життя, твої ласкаві руки,
Перші обійми,поцілунки і розлуки,
Радості зльоту,гіркота падінь,
Незрозумілі ще душевні муки,
Все вже минуло,як примари тінь.
Пожовкли сторінки мого фотоальбому,
Пожовкли спогади,з дерев вже листя обліта,
Все більше тягне з вулиці додому,
Набридло все, мабуть беруть літа,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717469
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2017
Мені ніяк не зрозуміти,
Як спить людина
Що віддала наказ бомбити.
Чи не приходять їй у снах години,
Коли прийдеться заплатити,
За кожну каплю сліз з очей дитини,
За кров невинну, смерть людини.
Мені ніяк не зрозуміти
Як спить пілот,
Що скинув смерть на мирне місто.
В кабіні літака від душ людських
Чи не забракло місця?
Можливо страх ослухатись наказу
Блокує мозок зразу?
Мені ніяк не зрозуміти
Святих отців, благословляючих вбивати,
Або мовчать смиренно
Цілуючи криваві руки ката.
Може не хочуть з навіженим діло мати?
Вони ж напевно знають,
Що і на них колись прийде розплата.
Мені ніяк не зрозуміти
Вояк, що сунуть з «дружнього» нам сходу,
Допомагати владі скинутій народом
І в той же час допомагать народу,
У боротьбі із владою вже обрану народом.
Назвати все це « братська допомога» ,
Влада фашистська ,ми воїнство від Бога.
Від слів антифашистських Путін так напнувся,
Що Черчиль аж в гробу перевернувся.
Мені ніяк не зрозуміти
Сліпий зомбований народ ,
Якому ліньки навіть мізки підключити
Щоб зрозуміти ,що правитель ваш,
Закомплексований і здвинутий урод,
Якому захотілось світ перекроїти,
Лишити слід в історії поважний ,
Ви ту історію перечитайтено уважно,
Були такі ¸закінчили неважно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716627
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2017
Замахнувся брат на брата
Вподобав нашу земельку
Заблищали очі в ката
От і роззявив пельку
Свій город люб’язний брате
Приведи до ладу
Нема чого зазирати
До чужого саду
Не сподобалось тобі
Що ми стали вільні
Що виношуєм в собі
З світом плани спільні
Ти мабуть перелякався
Як вилетів стілець з під Хама
Він бути вірним тобі клявся
А ми його ногами
Ненависний став тобі
Вільний дух народу
Що боїшся що й тобі
Скоро зїздять в морду
Соромно має бути
За свою державу
Ворошить давно забуте
Присвоювати чужу славу
Прославляти руський мир
Все чуже ганьбити
В тобі просто грає жир
Дивись щоб не був битий
Коли прийдеться кров’ю вмитись
Не скрегочи зубами
Українці вміють битись
І не винуй Обаму
Ти прислухайся покраще
Що з України лине
Хто з мечем до нас прийде
Від меча й загине
І не копай нам вовчу яму
Брате. Не спіши радіти
Як би не прийшлося
Самому в ній сидіти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716488
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2017
Память паскудна штука
Врізається в мозок у сни
І затискаючи вуха
Я чую відлуння війни
Бачу лице в прицілі
Палець тисне курок
Вже не далеко до цілі
Лишився один ривок
Куля зі свистом летіла
Пробила на грудях житон
І вибивши душу з тіла
Навіки застряла в бетон
Память паскудна штука
Нагадує свій урок
Життя нам дано від Бога
Йому відміряти наш срок
В кошмарах своіх бачить мушу
Вже вкотре цей проклятий сон
Як снайпер мого сина душу
Навіки вганяє в бетон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716229
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.02.2017