| Сторінки (1/33): | « | 1 | » |
Ти знаєш, мій сину, – з розумними краще,
Бо з ними жорстоко ніщо не пече…
Ти з ними розслаблений, і дещо ледачий…
І віриш, що хтось з них підставить плече…
І знаєш, синуля, й дурні не пропащі,
Та часу на себе ніколи нема,
Бо сперечаєшся з дурнем в години найкращі,
Й від того барана постійно болить голова…
Ти знаєш, синочку, безглузді розмови - то втрата лібідо,
З дурними ще й віру та силу втрачаєм завжди,
“Навіки з розумними” - секрет розкрито!
Бо тільки з розумним відкриєте нові світи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2020
несу я клітку за собою
і котрий рік позбавитись її не можу,
й ніхто не бачить, що юрбою
несуть таку ж усі…
неначе кару Божу…
серпень 2018 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
Віруси “ковідні” в повітрі ще штовхались
А сонце тупо гріло нам з небес.
І в тамбурах студенти цілувались,
Згубивши до навчання інтерес.
Обмінявшись зграйками мікробів
Лапали один одного... де могли
Нило тіло, тиснув респіратор,
Ще й під ногами нявкали коти.
Сонце в'яло рухалося спати
Обіцяючи усім без кайфу ніч...
Дуба, що гордо височів крислатий
Добивав столітній параліч.
Мелодійно плямкала грязюка
Під ногами, що летіли деінде ускач.
І шастали радісно біля люка-
Щури - провісники моїх невдач.
Раптом в штанях пікнула мобіла
Й несподівано йокнуло в грудях.
Бо від есемески любилка бубнявіла
Хоч було тільки слово -"Підповзай"!
Труси, забуті похапцем в передпокої
Жаркий шепіт, шльопання двох тіл...
Гладкість душ, четертого формату…
І твій стогін - цвірінькання райських птахів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
Не плутайтесь в ілюзіях своїх -
Це правило реального життя, а не вселенський гріх…
Товаришуйте з кращими за вас –
Для того, щоб рости, хоч в муках повсякчас…
Розмови дивна річ, бо і мільйоном слів
Не здатен дехто суттєве щось сказати,
А можна мовчки тільки поглядом зіниць
Лиш за секунди серця навік з’єднати.
Всі люди в русі – хто куди,- де легше,
Комусь:- дай ширше, а декому глибше,
Хто за чужі моря чомусь навчатись ,
А хтось шука партнера, щоб побратись…
Не відмовляйся, прошу, лише від тих,
Хто змушує тебе щасливо посміхатись,
І пам’ятай лиш там твій дім - чекають
де на тебе… принаймні,
хочу я про це ще сподіватись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020
Фліртуйте, як до життя існує інтерес
Щоб привернути чиюсь увагу,
І в перегонах ти за близкістю одержиш перевагу,
Фліртуй, бо флірт чудово зніме стрес…
А правила флірту досить прості -
Ти дівчина і явно успішна в житті -
Мила усмішка, кокетливі жести,
Та трохи уміння, щоб хлопа розвести…
Для цього ще потрібні атрибути –
Бо “благородна ціль - трофей добути”.
Хоча б на день, а може й на життя,
(Буде кому виносити сміття)…
Для флірту – “верх” - прозора блуза з декольте,
Бюстьє чи топ, що стягне ваші груди,
“Низи” потрібно - міні спідниці, - це саме те
Чи бриджі облягаючі – і геть всі пересуди!
Якщо генетика здала – то швидше до спортзали
Покращувати те, де природа підкачала.
Намиста та браслети – прив’яжуть чоловічі очі .
І вже дивись – у тих очах читаєш –“ тебе хочу!”
Та поки від уяви не забув слова -
Отут вже зіграє фішка номер три чи два .
–Це зачіска, що декого розпалює уже сама,
Захочеш – пальчиком волосся покрути,
Чи до обранця те волосся нахили,
І все, ця рибка на запальному гачку,
Скоріше підсікай – пора чимдуш у “гречку”…
А ні то далі…на додачу макіяж -
Ним користуйся обережно, не промаж -
Тут “бойовий” рум’янець на щоках –
Що свідчить, дівчина вже сповнена бажанням,
Вуста червоні, немов горять коханням…
Та постріли зіниць…з частим диханням…
Та найгрізніша зброя і як завжди калібр
О! ці два дива,- груди – ким заборонено цей плід?
Ховай, чи не ховай, а хтось вже влип…
Нехай наразі цей порив зухвалий,
Та деякі вже хочуть запитать:
-А чи можливо лівий персик ніжно покусать?...
Жартуй, дурій від флірту та попередніх ласк,
Допоки блиск очей не згас!
Імпровізуй , пограйся граціозно тілом,
Палає хай!, та не злякай напівживих, як прикортіло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2020
Два тижні сидимо удома,
Настали “веселі” часи!
В аптеках просять "масочки" ,
За них і душу продаси!
Вам сказали- будьте вдома,
Бережіть усі себе!
-Ні вони мандрують в парки,
Як зажди, когось нічого не гребе!
Усі фопи прикрили крамниці,
Дідів-бабусь на карантин.
А за що жити? Це таємниця?
У відповідь уряд: - чекайте новин!
Іпотеку та кредити заплати.
Дітей в садочок не води.
На роботу не ходи.
Як же бути? -Сиди і не …!
Ось сидимо і чекаємо, на дупі
Від весни і до паркану...
Грошей нема, та ми тримаємось…
Піду та розіб'ю скарбничку недоторкану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871158
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.04.2020
моя печаль до мене здалека припасти хоче,
і подих знаю її я, але для кожного із нас,
хто весело танцює , плаче чи регоче,
вона приходить тихо, бо вже давно чатує повсякчас…
залишений, двері щільніше, закрию сьогодні
і вітру свіжому скажу: - вікно не відкривай!
саме сьогодні якось глибше відчай і безвихідь…
в душі, сумуючій, прошу, надію не вбивай.
давно я хочу, щоб хтось легенько доторкнувся до печалі,
в це тихе таїнство, і не потрібен натовп тут,
і струни душ, щоб в унісон ще прозвучали,
та очі… лагідні, що пережили сотні скрут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2020
Все з досвідом приходить та втікає,
Перегорни сторінку, навіть біль минає…
Минають швидко дні,
І плинуть тихо ночі ,
Хтось впевнено живе
Без настанов пророчих.
А деякі чомусь іще чогось чекають,
Та повертаються до них у снах лиш ті,
Що ниточки кохання ще плекають…
Й тонкі флюїди щастя,
І стежка на Парнас…
Хоча… не люди пишуть вірші,
А вірші пишуть нас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870595
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2020
Життя закономірності прості -
Зовнішність інших лають страшні,
Бідних “цікавить” чужа зарплата,
Пропало лібідо – жінки вивинуваті.
Хтось інтенсивно вчиться – значить тупий,
Купує акційне – безумовно скупий,
Ті, що худнуть – лають товстунів,
Або ті, хто вже животик відростив .
Черговій гидоті не дай злетіти з вуст,
Бо цей чортів комплекс як найгірший дуст…
З комплексом ви голі й захисту нема,
І таємний страх цей за душу трима…
Тож хвали партнерів, випромінюй тепло,
Бо відсутність комплексів притяга добро,
Несіть з собою більше позитиву-
І для життя відкриєте Ви нові перспективи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837358
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.06.2019
Знов за комір краплі дощу- посміхнись,
Скоро райдугу побачиш – озирнись,
Вітер валить на сніг –не журись!
На роботі аврал – схаменись,
Все відстав навкруги озирнись,
а робота не в кайф то звільнись…
від любові не задихнись,
До коханого(ої) ближче горнись
Добрим людям завжди поклонись,
А за комір заклав –то проспись,
Та більш не гаруй –схаменись,
Світ прекрасний навкруги –ЖИВИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2019
Не знаю здогадалася, чи ні,
Я знаю - навіть не чекала
Коли телефоную –
Просто подих відчуваю,
Не вистачає дихання твого,
Я не скажу: - що хочу, що кохаю,
вірш́́а цього сховаю “під сукно”
на Тебе я не зазіхаю…
Метеликом чарівним пролетіли
Ті відчуття, що вчора ще були…
Тепер лиш про одне жалкую -
Що не помер я на полях
Нікому не потрібної війни…
p.s. давно треба поставити все на місця,
там де обман відсутні паростки для нового життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2019
лежала нічийна чиясь голова,
а мимо йшло тіло у шапці,
те тіло давно жило без голови-
(такому - як крейда капці)…
так от я до чого :
- бігом притулилося тіло,
а… дзузьки :
-не вистачить мочі…
і що я колєгі скажу –
беріться, несіть,
піднімайте, тягніть…хоч серед ночі...
поки не відчуєш, що холодком хтось шепоче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2019
Людина морозиво - весь час заморожена
Людина морозиво весь час нежива…
Людина борщ - часником розтривожена,
А пампушками обклалась сама,
Людина бекон – знає чітко й давно -
Життя то є сало, горілка й вино…
Людина кропива - жалить уміло,
Живе без жалю і зїдає всіх сміло…
Людина цукерка - всміхається весело,
Та “ діабетом” залляє назло…
Людина шампанське – суцільне свято
Вечірки, дівчата, боргів забагато,
Та лиш “справедлива” людина ніж -
Бо викликає серцевий дріж…
p.s. це серед нас такі різні люди? –
для роздумів нічні етюди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837058
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 30.05.2019
Життя занадто вже коротке, щоб тужити,
Отримав квіточку-подяку? Потрібно жити…
Навіть коли ти помилився –
З цим теж приходить щось хороше…
Чи від ударів долі вже схилився-
Не плач, матерія життя ця значно тонша.
Не вір, що хтось ненавидить Тебе-
Той хтось на Тебе хоче бути схожим…
І ощасливить посмішка Твоя
Того хто в очі дивиться вороже.
Щоночі хтось подумає про Тебе,
Ще перед тим як лягти спати…
Не думай, що перевернулося життя-
Потрібно лишень ракурс поміняти!
І пам`ятай доля надась ще шанс -
Бери його, достатньо спати.
Тільки, прошу, врахуй нюанс-
Дупу потрібно часом піднімати!
Повір - для когось ти Усе…
Тож завжди думай про людей, як
мінімум про двох, за кого Ти
Готовий своє життя віддати!
p.s.І не чекай! Якщо життя вручило вже лимон,
Так вимагай… текіли з сіллю скоріш подати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2019
реальний світ несправжніх почуттів,
штучних емоцій, феєрверків -
комусь розгледіти уже запізно,
а хтось відчути навіть не схотів.
жалкую, що не пам’ятаю дат-
відрадно лиш емоції згадати,
надіюсь це продовжує життя,
та часто це так заважає спати...
невже у цьому світі треба жити?
не жити, а як в театрі грати роль,
та розум з іграми потрібно розділити,
змиривсь?,
тепер ти клоун а не король…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2018
Не знаю як так уже сталось –
втрачали й смиренно звикали,
Людей, що втрачали крізь сльози назвали…
Жили собі люди у парі – померла жона -
Він - “вдівець”.
Померли батьки у дитини –змирись “сирота” –
Це іще не кінець…
Та море жагучого горя не дасть підібрати слова-
Батьки поховали дитину… і як їх назвати…
…слів нема…
Нема слів а є тільки сльози,
так, є тільки біль і печаль...
І не допоможе ніхто і нічого –
комусь треба знову почать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799306
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 14.07.2018
Знов теплий сніг травневих пелюсток,
Білих, як сніг, таких м’яких, як вата,
Вкриває землю білим кожушком,
Та спогади все ж заважають спати.
Не треба згадувати, бо одним днем живу,
Найкращі друзі – ручка та гітара,
Невже в житті комусь так повезло,
Що українцеві не захотілось сала?
Лунає сміх щасливих юних голосів -
Комусь сімнадцятий минає,
А хтось на кладовищі до могили прикипів -
Тихенькою сльозою рідних поминає.
Життя іде, і яблуневий цвіт
Нагадує мені про нові надії -
А сміх дітей, неба блакить
Знову дарують нові мрії…
Магнітом погляд тягнуть білі пелюстки,
Не вирішив, чи, може, досить вже гадати:
Чи я лечу до того, чого бажаю так?
А може я повзу від того, чого боюся побажати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2017
“Все буде добре” – а інакше і не може бути,
Як хороше від тебе це почути,
Нікому вже й журитися не треба,
Бо янголи кохання зустрічаються на небі!
Кохай та насолоджуйся життям,
Воно дано Батьками й Богом,
Та не закохуйся у тих, хто
Любить лиш себе -панів убогих…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2017
Занадто був щасливий, щоб писати,
І думав, що умію я кохать,
Колись хотілось гроші заробляти,
А зараз хочу я “залізо потягать”.
Колись чимдуш я струни рвав і горлопанив,
Та все це хлань, попсова мішура…
Хай вибачать усі, кого поранив:
“Прошу пробачення”, душу не зцілять дохтура…
До речі, я теж колись носив халата,
І вірив, що зціляв напівживих,
Та де – усе від Бога і мала зарплата –
То справжня плата за труди…
З недавніх пір мені здається,
Що Всесвіт не прихильний до людей…
Мов вказує творець: “Ви схаменіться,
Бо не терпітиму я вас – сліпих дітей”…
Задумайся і ти, єдиний мій читачу-
Для чого ти живеш на цій землі,
Як тільки вирішиш просту задачу –
Не розчинись в буденності імли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2017
О, Боже, лихо, що наснилося мені
Сліпії люди блукають у пітьмі,
Не відають, не знають що творять
Хапуг та бездарів боготворять.
На п’єдестал підняли злата блиск,
У всьому хочуть бачити валютний зиск
Честь та достоїнство притоптане давно,
А заправляє всім вгодоване хамло.
Куди не підеш - всюди “дай”,
Про якість послуг краще не питай,
Ще й з телеящика постійний бруд,
Зате чинуші краще всіх живуть.
Невже не вдавиться отой чортополох,
Що оповив Вкраїну як сотні тисяч блох
Хабарників не знищимо ніяк,
Та є надія, що переловимо ми посіпак…
Величний Тарас наснився мені,
І знов питання виникли земні:
Чи краще в Україні стало жить?
Може достатньо “вилами” людей дурить?
Під вибори гречку та гроші роздавать,
Де щастя Українцеві шукать?
Роботи нам ще через край,
Гуртуйся народе! Україну піднімай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722579
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.03.2017
Хтось був для мене - феєричний сон,
Наші серця звучали в унісон -
Хтось вже пішов від мене назавжди,
Лиш шепочу я вслід: “Ти не кохаєш – відпусти” ...
Той хтось для мене - кохання каприз,
Той хтось мій sexy paradise…
Але вже холодно в моїй душі
Нові страждання –такі розлуки віражі ....
Хтось був для мене ніжний кат,
Бо результат – я непотрібний дублікат,
Хтось так заплутав павутину життя,
Що щастя відійшло у небуття ...
Хтось був для мене сонечка тепло,
Та щось занадто припекло,
І розчинилась глибина небес,
Той Хтось мовчить, не підбираючи словес…
Хтось був для мене промінь майбуття,
Хтось був душі моєї відкриття…
Та Купідон згубив свій лук
І зупинився серця стук ..
Хтось Жив для мене, але це був сон…
Пропав сердець вже унісон,
І закінчився час чудес -
Та Дякую, бо з Ним і я колись воскрес…
Всміхнися, - Когось я молю,
Щасливою будь без жалю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2017
З недавніх пір живуть в мені ще два єства,
Одного янгол, а другого демон величаю…
Шепоче демон, той, що “здоровий глузд” –
“забудь її, забудь і не ятри поранену ти душу”,
А янгол твердить - “відпусти у добру путь”,
Я обираю ангела, я це зробити мушу…
А чорт нашіптує - “лай її кожен день,
чи обзивай останніми словами”,
янгол шепоче: “не знаю я про Неї таких слів”,
милуючись догораючими мостами…
Чорт той шепоче –“адреналіну захотів?-
тоді мерщій гайда до Гімалаїв !”,
А янгол думає й мовчить…-
“якби хотів - то був би вже за небокраєм…”
Чорт говорив тобі уже не раз –
“ти відпустив, не варто вже писати!”
А янгол сам собі відповідав :
“Ов-ва , як легко це пообіцяти…”
Закінчувати треба, - я не пророк і не месія,
А водоспад думок моїх – лиш містерія…
Себе рабом власних думок я відчуваю,
“так, не пророк”, піду лиш вип’ю чаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2017
Розкажи мені про своє тіло,
Якщо хочеш - душу покажи,
Заспівай, та так, щоб затремтіло,
На кохання нам наворожи…
І помадою мені на грудях
Серце, що кохає намалюй,
Знаю, що не роблять це на людях, -
…роздягнись і на мені танцюй!
Все, що хочеш ти твори зі мною -
Чи рабом зроби, або катуй,
Серце роздери ти піснею сумною,
я сліпий співак душі - мене рятуй…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2017
По шкільному подвір’ю,
Обережно, мов кришталь
Випускник Микола
Ніс Миросю на плечах.
А вона щодуху –
Щоб не підкачать
Дзвонила у дзвона,
Сидячи на шиї “силача”.
Так здалося дівчиську тоді
Що сильніших дядьків не буває в житті…
Крихітка Мирося в перший клас пішла,
Не знала маленька –долю тут знайшла…
Вивчилась Мироська, в шлюбі побувала,
Діток народила – а ті повиростали…
А що ж наш Микола – ходив по морях
Служив він на флоті в далеких краях…
Постійної жінки ніколи не мав,
Та був оптимістом і не горював.
Коли ж горювати, робота, моря і порти…
В портах - дівчата - червоні ліхтарі…
Роки за роками, побачив світи,
Із судном своїм був давно вже на ти …
Грошей заробив і на берег зійшов -
До рідної хати він мчав стрімголов…
Вже вдома Микола хазяїном став,
До бізнесу взявся, ( свиньми торгував)…
Якось випадково Миросю зустрів,
Оту малюпуську, що на плечях носив.
Їхнє спілкування рікою текло,
Забули про все… і в бокалах прокисло вино…
І раптом - іскра , а в очах - вогонь !
Не забарилась і прийшла Любов!
Так слово за слово, і що ж їм робить
Життя не без краю і треба зараз жить…
Враз так накотило, і в тілі жага,
“Так”- сказав Микола – “зійдемось, мала”…
Тихесенько “так”- вона відповіла,
Бо запах мужчини згадала вона,
Цей запах надійності, сили, кохання,
Вона не чекала вже навіть признання…
В яблуневім саду, де джмелі все гудуть
Мирося й Микола дитинку вже ждуть…
Але в сім'ї цій пристрасній є доленосний день
І день цей 1 Вересня – “дзелень, дзелень, дзелень!”
Між тим тривожить думка Миколу одна –
Що неспроста Мирося у нього жона -
Пукнула маленька на плечах тоді,
Здогадавсь Микола, це знак в його житті…
P.S.Всі персонажі вигадані, всі хто знайде схожість - повинні просто посміхнутись…
Пан Числовський люб’язно допоміг мені, за що йому я дуже вдячний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719748
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.02.2017
Зима не плакала, - вона ридала
Невже їй тіл замерзлих все ще мало,
Вона проситися до нас не перестала,
А сонце сяяло з-за хмар, мов раювало -
Вже “скоро літо”, ні …,
скоро, скоро! вже весна!
…Весна іде і щохвилини
Душа неначе розквіта,
Вже пробудилось від морозів тіло
І хочеться позбутись живота…
І дощ зимовий наче свято,
Знов відчуваєм подих ми весни,
А там вже і до літа недалеко,
І недарма вже сняться кольорові сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719576
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.02.2017
Перш за все - треба народитись
(для цього ще двом треба потрудитись)
По - друге - полюбити вчитись
(і щось навчитись хоч-би до двадцяти)
А третє – хоч би раз напитись,
Не просто, а з тими Друзями напитись -
Без кого ти не мислиш майбуття…
Ну а четверте – треба закохатись,
(так, до безтями, Закохатись)
і сонця з тим коханням наковтатись,
яке комусь колись зумієш передать
(якщо захочеш дІток доглядать).
А ще - стрибнути з парашутом,
Можна пройтись гірським маршрутом,
Чи захопитися батутом,
побути Клоуном, чи просто – шалапутом…
Прикольно покататись на слоні,
прийняти ванну у шампанському,
чи просто у червоному вині...
Навіщо ж все оце мені?
Але тут не про мене, - основне -
Як радість у житті знайти?
та іншим Людям Радість Принести?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719550
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.02.2017
А я хочу літа посеред зими,
І щоб безперервно спілкувались ми.
Хочу море сміху, океан чудес,
І щоб в мені клоун нарешті воскрес.
Хочу зливу радості й щастя для людей,
І щоб не зважали негр чи іудей,
Щоб завжди безпечним секс був на Землі,
А Кожного Любили й Поважали Ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719090
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.02.2017
А вчора задумався: що Життя готує?
Альцгеймер нас за вікнами чатує,
Подагра тихо вже веде до хороводу,
А Ревматизм – не пустить на роботу.
Та ще й Дисфункція, ота, що еректильна,
ото зараза - буде дошкуляти сильно…
Бо на дівчат тоді вже годі і дивитись,
Краще отрути від мишей напитись…
Ще і Бронхіт хронічний може причепитись:
Не дасть ні дихати, ані кальяном захопитись.
Печінка, як дурна, ще трохи –лусне,
З Хронічним Гепатитом скоро й кров загусне,
Не дасть, от вража, кров винцем нам розрідити,
А помирати рано – треба ж якось жити…
І жити так, щоб заздрили сусіди,
Практикувати вчення Ватсьяяни до й після обіду,
І на добу не більше двох годин щоб працювати
( з них півтори, - щоб гроші рахувати)
Тому ідіть ви до спортклубу радо -
І буде там для Тіла величезне Свято!
Там тренери -вам випралять осанку,
Будете ви сильні, як леви щоранку,
М’язи всі вам натренують - тільки там де треба,
Будете як м’ячики стрибати до неба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719054
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.02.2017
Не треба думати, бо мозок закипить.
Не можна думати весь час про ту – єдину,
Якій віддав би кожну мить,
Якби я міг ще щось змінить…
Все втратило будь який сенс,
Життя мов мука, бо у душі весь час розлука,-
“Якщо ти не потрібен нащо жить?
Усе потрібно було ще Сім тисяч днів
тому рішить”
Сім тисяч днів – легко сказать,
Сім тисяч днів і радості і горя,
Сім тисяч днів кохання та неволя…
Для чого треба ще наступні дні прожить?
Потрібно було ще Сім тисяч днів
тому рішить…
p.s....закінчились слова, нікому не цікаво, всі розійшлись, а на столі холодна кава..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2017
Об’яву бачив я зрання – “шукає пан секретаря”,
І уточнив, - їй треба мати гарні груди,
Ще треба знати як увімкнути й вимкнути комп’ютер.
Здобувачам треба додати пару фото у бікіні,
Під час роботи вдягатися у міні,
Та швидко вміти роздягатись,
та з “паном” час від часу ще й злягатись…
Зарплату добру “пан” цей пропонує
За такі гроші лікар із пів-року прогарує
А вчитель місяців зо п’ять…
Про інших краще промовчать.
Отож і думаю – як так ?
Світ з глузду з’їхав?
Чи я такий простак?
Якщо так піде й далі -
То скоро цим “секретарям”
Вручатимуть медалі…
p.s.
Так є … і буде…
У депутатки йдуть –
Тож хай? красу – у люди ?…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718665
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.02.2017
Сьогодні знову плакала зима...
Вона прощалась майже днів на триста
Але вночі мороз відновить знов свої права
І сльози перетворяться у льодове намисто…
Це все повториться ще тижнів два,
Чи менше, ну а може й більше
Але відступить льодяна зима,
Прийде весна, і всім нам стане ліпше…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718558
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.02.2017
Сьогодні Бог прокинувся опівдні...
і скарги та прохання не читав...
Бо нерадивих, жадібних, нечесних
До пекла вчора відправляв...
Бо не у всіх людей відкрите серце
І місце для любові не у всіх.
Та заздрістю, ворожою підперті дверцята серця...
І жадібність для них успіх...
Бог може й сумував, що люди не уміють
Серця і душі чистить від образ...
Вони з роками в серці кам'яніють
І в серці виростає жадібність а в головах маразм...
А Бог ходив, дивився й посміхався,
Коли закохані серця стрічав.
Церкви обходити старався,
Та щастя у серця вливав...
А люди дружно разом працювали
Не знаючи про Божу благодать
Дітей ростили, інколи гуляли,
А коли треба – “нумо всі гуртом допомагать”...
Прощали й вірили, і добивались успіхів самі
Не крали – тому й не треба їм відмолювать гріхи
Любили, дякували й працювали, працювали!
І всі хто працював – досяг мети!
Активно жити, вчитись, працювати-
Це все що треба людям на Землі,
Та не обманювать, не красти, не вбивать -
Тоді не треба буде і на Бога всім кивать…
І “д-дякую Бож-же” для “красного слівця” казать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718040
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 13.02.2017
Дякую Всевишньому за те,
Що ми зустрілися з Тобою,
І в той чудовий час
Ти огорнула все любов’ю.
Це було ніби в перший раз,
І кожен день - для мене свято.
Та чи щаслива була ти?
Для мене щастя було мабуть забагато…
Так, пам’ятатиму Тебе
Усе життя, кожну хвилину,
І дякую за те тепло,
Що дарувала, Ти єдина…
Я підніму вина бокал
За тих, хто увесь час на волі
І вірю, прийде час,
Коли й мене хтось визволить з неволі…
Ніколи не забуду я
Усі миттєвості з тобою,
І знову Дякую Тобі,
За те, що Ти колись була зі мною.
Все повторилося, на жаль...
Кохання – це біг по спіралі ?
Мало любові дістається…
Тим, кого завжди кохали…
Поринути б у глибину твоїх очей,
Ні… зупинюсь… уже не буде…
Не треба сліз і полум'яних слів –
І тільки біль стискає груди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2017