| Сторінки (1/47): | « | 1 | » |
Мабуть надто сильно тебе люблю
Якщо існує хоча б ймовірність
що це можливо.
Шкодую про щось?
Набога! Ні! Просто люблю.
Так як і всі, достатньо егоїстично:
хотіла би бути поруч
на відстані руки чи подиху
(Для чого я про це говорю?!)
Тому що це також важливо...
Хтось вірить у те що любов - павутина:
Залипаєш як муха, а вона тебе як павук-
По краплі, по руху сковує і випиває
Брехня!
Моя любов вона наповнює і надихає,
Відчиняє всі двері і вікна,
Дзвонить у дзвони, як на Великдень
І віщує:" Смерть - це частина Життя"
Чуєш, насправді Часу нема...
Ми не єдине
Та вдихаєм одне повітря
Хоч і по різному,
хоч і з різним вмістом сполук...
Інколи мені здається що Бог -
Це доторки твоїх рук
І тиша котрої насправді немає...
Але не про те тепер,бо
Любов вона не перестає
Не засуджує і не карає
І де б не була
На склі подихом я пишу:
"Вірю.Люблю.Чекаю"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017
Навиліт
Наскрізно
Мовчиш
І тиш
І тиш
І ти-ша
А ти ж
А я ж
Мі
Ра
Ж
Мій
Раж
Мір
Аж
Поки не пере
повниться
Віра
Спій
май
Співай
Хай навіть
Лі
ра змовкла
Трісла струна
Я не
Я ні
Я од
на
Як. ось
прийдеш
Не вистачить меж
Щоб втримати
Правду
І буду
Смутна
І радістю
Буду
Також
Лягай
І стеж
Як день перейде
І ніч потече
Як кров по моїх венах
Наскрізно
Кричи
Навиліт
Безсило
Між нами мости
Зі мною не ти
Обрізав колись
сам крила
І тиш
І тиш
І ти-ша
І сніг
І збіг
І іній
Я досі
Л
Ю
Б
Л
Ю
Відчай
Душно
При
речено
А все ж таки
Щиро
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749685
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 07.09.2017
Роз
Лети
Ся
Роз
Біжи
Ся
Павутиння світів
Піймає в тенета
Роз
Яви
Ся
Роз
Стели
Ся
І ніхто не шукатиме
Де ти
І збуло
Ся
І сплело
Ся
Неможливе в котре
Не вірив
Роз
Буди
Ти
Роз
Люби
Ти
Закодовано в мантрах
Буднів сірих
По
Верну
Ти
Сь
До
Тягну
Ти
Сь
Зір-монети в пригорщі
назбирати
Роз
Чини
Ти
Сь
Роз
Губи
Ти
Сь
Щоб ніколи уже
не скластись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017
Ніщо не виникає із нічого
У благодатний грунт потрапивши зерно
Приносить плід, коли прийде його пора
Так і любов і віру мали б ми прийняти,
Але трапляється що дар оцей
Не вміємо плекати й берегти
ніколи, милий, про минуле
не потрібно шкодувати
За біль і муку ти мене прости:
Я так боялася...
І ти мабуть боявся
А страх примножений на два,
Буває здатен більше зруйнувати,
Ніж ураган
Прості слова - так ранять часом душу,
Що ніж у серце - милосердя прояв
Та не про те тепер...
Тобі про головне сказати мушу:
коханих треба часом відпускати
Щоби любов примножити і дати їй рости,
потрібно для початку ще й віддати
не можемо самі її нести
Любов - це світло, це тепло, це радість
Це щастя, це гармонія, це - Бог
Не разом тут
Але ЛЮБОВ не ранить, а лікує
Й та іскра у душі її жива,
Що ти колись був запалив
Нагадує
Я не одна
Нас ДВОЄ
І хай у різних просторах
І що ж?
Хіба можливе щастя,
Якщо коханого, як птаха в клітці
Тримати
Й дивитись на його страждання
Ні!!!, хай буде гірко
Хай буде важко
Хай буде неможливо
Та я змогла, я - відпустила
Любов - свобода
Крилам волю дай
Не бійся, вір, живи, літай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2017
Весь світ подвійність:
Світло-тінь
То спека, а потому заметіль,
І розділові в реченнях лише
Життя, повір, не схоже на кліше
Про крапки кажеш,але їх нема
Про осінь, зиму - мова надарма
Ти не любив мене...!
Ніколи!Чуєш,ні!
Хіба лиш тінь мою побачену ввісні
Малюнки на асфальті - пристрасть
І жага
Кохання - не поміститься в слова
Якби...
Якби...
Немов по колу в голові,
Ти б не шукав оті давно минулі дні,
А просто руку простягнув
Й сказав:
"Ти знаєш, я давно -давно тебе шукав.
Ти загадка...Заплутаний сюжет...
О, розкажи, яка ти?В чім секрет"
Я посміхнулася б сказала залюбки:
"Я просто є, таку мене прийми
І з дня у день від ніжності твоєї
Від ласки
Від турботи
Від тепла
Я б відкривалася б щодень тобі нова..."
Тепер і правда в мене на душі
Смутна погода і смутні вірші
Але під попелом несправджених надій
Ще б'ється іскорка як зможеш
Ти її роздмухати зумій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
[Ти]
Ша
Пус
[Те]
Усе
[Те]
Че
[Ми]
Не
[Світ]
Р[анок]
По
літ
[у]
ніч
[Ту]
Ман
[Не]бо
Т[лі]нь
Ло
[Ви]
Жи[ття]
Ко
Лись
[Про]
йде
[Те]
Пер
Міс
[Та]
Усі
Твої
Тиша
Моя
[Ти ]
Ша[...]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745588
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 11.08.2017
Ми будемо
Будемо ми
Окремо
Нарізно
Інакше
Шукати там
Між людьми
Колись НАМИ
Втрачене щастя
НАС бути
Не може
Хто зрадив скажи?
Хто перший розвіяв за вітром,
Несправджені мрії і сни?
І посмішки ніжні
І квіти
Уже не МЕНІ
Уже не з ТОБОЮ
Світанок зустріну новий
Ти пам'ятаєш?
НАС двоє
В далекому цвіті весни
І серце злітало до неба
І бачилось
Мріялось
Так
Але розлетілось
І треба...
Та млоїть в середині жах
Що весни
Що зими
Що літа
Що осені
Будуть
Але
Розкажи
Як зуміти
Не бути
З тобою в думках?
НАС бути не може
Нарізно шляхи
Ми будемо завжди
Та тільки як Я
І як Ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017
Війну програла...
Білий стяг.
Вже пролунали сурми наді мною.
Чекає більше кожного із нас
Програла!,- чуєш -
До останнього набою...
Вже більше не болить,
Вже більше не тривожить:
Союзник?Ворог?
Хто ти був мені?
А час все множить...
А час все може...
Та тільки нащо він мені?!
Програла більше, ніж могла сплатити.
А що мій борг?-Ілюзія й брехня:
Чекати, вірити, любити...
Не можна - це всього слова
Програла, здалася й забула
Що сила в слабкості
Чи може й навпаки
Здається краще б знову я заснула
Та треба далі вже іти
Поразки будуть,
Будуть перемоги
Облишу сумніви і страх
І знаю трапляться іще тривоги,
І будуть сльози на очах
Та що з того?Кому до того діло?
Це ж вибір мій і доля це моя
Тримаюся одного:"Я щаслива!"
Без приналежності, без осоружного "твоя"
Хтось посмішку зуміє приховати:
"Для переможців лаври і звання
А переможених не варто віншувати
На них чекає сором й вигнання..."
Смішні, смішні хай краще розберуться,
Що часом варто вчасно здатися й піти,
Ніж так виснажливо й безглуздо війну з химерами вести
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2017
Любити не Люб-
Лю
Тим, хто Любив
Скажу:"То фікція
І може навіть нон
Та і життя
Всього лиш
сон
Аморе, морте мо-
Ре соль
Мі-
Нор ма льно жити
В унісон -
Без фанаберій,
Драм н бейсу,
І сліз, і усмішок також
Забудь загладь і знову множ
Чиїсь страждання від руки
І хай гребуть собі роки,
І хай летять кудись туди
До мі -
Ста ран
І прикрих слів
Усе,
останній мій рядок дотлів..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
"Ти прийдеш?"
"Так, звичайно я прийду,
Тільки ти дуже-дуже чекай!"
"Ти прийдеш?..Я чекатиму...
Дивно нині сонце освітлює мій виднокрай"
"Божевільна моя,чи не чула ти всоте обіцянку тобі я даю:
Я прийду, я прийду, я прийду...!"
"Як же страшно,тривожно це чути
В світі стільки омани,
Стільки болю і стільки страху...
Я боюсь що забудеш,розлюбиш
Серце ниє,тривожиться мре.."
"Моя дивна,найліпша у світі,
Сон мій,радість і щастя моє
Я прийду, повернусь
Прилечу лиш поклич"
"А як навіть і голос забудеш?
Німота закує увесь світ,
Як шукатимеш де я?
"Мила, чуєш?Це серце співає -
Звук твого пам'ятає моє,
Щодень сонце у трави сідає,
Світло жадібно ніч древня п'є
Ти для мене сіяєш зорею у небі,
Хай би як не казилася тьма
Повернуся, єдина, до тебе
Де б ти, ніжна моя не була..."
Посміхнулась спокійно і тихо
Задзвенів її лагідний сміх:
"Я чекатиму вірно і щиро,
Коли ступиш за мій ти поріг..."
Він пішов.Шлях далекий
Розстелився під кроком легким.
Він пішов.А вона - залишилась
Чекати того, хто лишитись не зміг.
Знов весна.Прилетіли лелеки.
Заспівало життя навкруги.
Сонце в небі розпушило хмари
Дні минають, а може віки
Все чекає вона що він верне
Думка злякана сум наганя
"Повертайся додому, жаданий,
Так стомилася бути одна..."
Десь на іншому світу
Мандрівник задивився у небо:
"Ще лиш трохи мене зачекай
Повернуся кохана до тебе"
Птахи несли на крилах незбуті
Давніх слів обіцянки і сни
Тих часів уже не вернути
Розлетілись на друзки вони
Розділили єдине на двоє
Так з тих пір мабуть й повелось
Хтось із вірою в серці чекає
Тих далеких-далеких когось
Хтось мандрує світами завзято
Забуває той давній свій шлях
Доля мабуть така що кохати
Можна щиро лише у думках
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2017
Небо без хмар
Без дна
Безодня
Дня
В ньому
Мілка піщинка
Сльоза
Дощу
Сягаю
Поглядом
До самої
Межі
І стаю
Кольору індіго
І чи то небо
П'є мене
Чи я сама
Випиваю
Його до дна
Невагомість
П'янка
Дзвенить
В мені як струна
Зіграє
Хтось на ній
Вона
Порветься
І каменем униз
Летіти
У безодню
Дня
Щоб знову
Погляд гору
В небеса
Життя по колу
Життя без дна
Я безкінеченість
І водночас
Мене НЕМА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740007
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2017
Я відчуваю похорон у власній голові
Скорботні тинялись туди-сюди,
Топтали як могли Мій Сенс
і він пішов
Коли усі-усі сиділи,
Відправи-барабан все бив і бив
допоки мій Розум
не пропав
Як підняли труну,
я чула Крик душі ув'язненої знов
А Всесвіт став як Дзвін,
І Всесвіт наче Слух
Та з Тишею удвох
Ми дивно відділились
І залишились сам-на-сам
Опора Доводів зламалась
Я полетіла вниз
Пірнула в глибину світів
І там на дні я втратила
Знання...
I felt a Funeral, in my Brain,
And Mourners to and fro
Kept treading - treading - till it seemed
That Sense was breaking through -
And when they all were seated,
A Service, like a Drum -
Kept beating - beating - till I thought
My mind was going numb -
And then I heard them lift a Box
And creak across my Soul
With those same Boots of Lead, again,
Then Space - began to toll,
As all the Heavens were a Bell,
And Being, but an Ear,
And I, and Silence, some strange Race,
Wrecked, solitary, here -
And then a Plank in Reason, broke,
And I dropped down, and down -
And hit a World, at every plunge,
And Finished knowing - then -
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739756
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.06.2017
Ти завше будеш моїм першовідкривачем
В тебе не було в руках ні лопати, ні кирки
Просто перечипився об камінець
І взяв у долоні
Протер, дихнув і побачив ледь-помітне
Биття іскри в середині.
Ти завше будеш моїм першодослідником,
Який брав проби моїх грунтів, вод і повітря,
Ставив експерименти
І спостерігав реакції
Додавав власне свої частки, намагався описати непідконтрольне
Ти завжди будеш моїм першорятівником,
Який шукав протиотрути від
Моїх божевіль і безсонь,
Споряджав мені ноші і просто мовчки посміхаючись,
Волів, щоб я перестала опиратися невідвортньому
Та іноді обирала хоч трохи відомі стежки
І ще багато у чому залишишся першим для мене, бо потому може траплятися безліч і подій, і думок, і людей
Але це буде мабуть таки вторинно
Бо першим може бути лише один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017
Знань сум -
Сума досвіду, часу і болю.
Хтось скаже: "..of course"
На все, Господи, твоя воля..."
Ти думав як:
"american dream It's real",
А вийшло так:
Сує суєта дім роботу й глушить Мрію
І ще й нав'язує самоту...
Ліпше було б саме ту,
Котра наводить лад
It's Ok.I'm fine
Мовчиш про кількість
Колишніх втрат,
А що про них говорити - досить!
Дим сигарет.Холодна кава.
Будильник на 5:00. Просить
Корму кіт. І все так
А могло би..
That's all
Про мрії й буття
Перепиши, як хочеш
Та сенс буде той самий
І певно колись St.Peter
Відкриє для тебе браму
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739125
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2017
Серце - коробка використаних сірників
Вони вже не спалахнуть
просто калатають
Так і живеш з цією коробкою
Іноді згадуєш скільки вогнів
Вогнищ та пожеж було колись
А тепер від них лиш пригорща попелу та сякі-такі згадки
Мигнуть і зникнуть в пітьмі
Це плата за Волю і яскраві дні
Тому і досі іще калатають
В порожній коробці рештки сірників
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738853
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2017
Ти в ній шукав чого або кого -
Тих хто пішли,прийдуть чи тих що є?
Вона розтанула й всоталася крізь шкіру у нутро
Й тепер нагадує що там живе:
Миттєвим спалахом тепла
На денці холоднечі,
Чи може так, коротким спогадом вночі
Зимові зорі - то її предтечі
Тобі на згадку помістилися в душі
Ласкавий теплий дощ,а може злива,
Чи снігова шалена заметіль
І ось іде вона щаслива
Крізь марево минулих днів.
Не дінеться тепер нікуди - повернулась
Зігрілася твоя душа - зійшли сніги
Вона до тебе мило посміхнулась
Сказала:"Ось моя рука - пішли"
Рука в руці крізь буревії горя,
Крізь відстані розлукам всупереч
Вас одне одному вертає Доля
Гора важенна ніби впала з плеч
Куди тепер не скаже і Оракул
Тримайтесь міцно, всяке ще буде
І небо запалало новим знаком
Та щастя вже ніколи не мине
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017
Любов вбивають виважено і прицільно,
Потім занотовують дати її життя на папері
І відпускають разом з небесними ліхтариками у
НЕБУТТЯ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2017
І коли вона думає про нього
Серед тисяч "але", заборон і зневіри,
Серед сліз, розчарувань і гіркоти
Світить шалена зірка надії.
Чуєш, не покидай її, бережи!
Вона довго чекала на тебе...
Ніч все глибша і зірка згаса
Більш не думай тільки про себе,
Бо вона лиш тобою жива.
Ти навчаєш її та не азбук і цифр,
А лише не боятись життя,
Не боятись того, що було і ще буде
Ти покинеш її... і вона все забуде...
Загубитися ж легко, важче - знайти.
І на денці душі світло своє віднайти
Не полиш її, чуєш! не підведи...
Та даремно...
Тріщать ненадійні мости,
Що ось-ось кануть у Лету...
І жить вона буде, як завжди -
По лотерейному білету:
Чи то пан чи пропав-
Нема в тім різниці...
І летить в небеса журавель,
А в руках вже нема і синиці....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2017
Дозволь бути праворуч, а ліпше
ліворуч - до серця ближче,
Не шукати як, а бути просто поруч:
Ходити кімнатами в твоїй сорочці,
Наспівувати Адажіо, заварювати каву...
Хоча ні - її варитимеш ти.
Сваритимемося грандіозно і гучно;
Надрузки побиті вазонки й шибки...
Дозволь бути,коли зачинятимеш двері, виснажено сідатимеш на підлогу біля них
А я неодмінно сідатиму поруч.
Мовчатимемо.
Ділитимемо втому і біди на двох
Дотик - заповнює порожнечу.
Видих - якого стане на новий повітря ковток
Дозволь бути!
Гратися, ластитися,посміхатися,сумувати...
Ось так, з легкістю, згортатися клубочком на твоїх руках.
Ти розповідав би мені казки і сторі,
А я б слухала, слухала
і засинала б з посмішкою на устах.
Ти гладив би моє кольорове волосся,
з ніжністю, вдихав би мене всю,
Ніби я то такий аромат
Дозволь бути:
Ночам сповненим
Жаги, пристрасті, шаленства,божевілля.
Перетікати в тобі ртуттю,
завмирати на найвищих поділках термометра відчуттів,
відкривати в тобі те, що заховано від всіх.
Подихи зупиняти,
пришвидчувати ритм серця,
перепливати заборонені межі...
Дозволь собі бути:
в мені, зі мною
поруч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2017
Час не гоїть рани
Хіба що дрібні порізи на шкірі,
Але не в душі...
Вони кривавлять часто,
як тільки вітер стає західним та солоним
Час не знає жалю
Він нейтральний як вода чи повітря,
І те, що вчора було втратою,
Згодом вигорить в полум'ї ватри Нового дня
Час не спішить
Йому байдуже до того,
що ми ловимо його в тенета,
Хапаємося обіруч за хвилини,
А він все ж вислизає
І далі собі йде
Час це якась химера вигадана
І доведена наукою,
А ми возвеличуємо його,
Тратимо, втрачаємо -
Як кому і як коли
Тож візьми Свій годинник
Зупини
І дивися як шкіра,
Як душа,
Як думка
Змінюються -
Живи
Без часу,
Живи
Поза ним,
Твій відрізок буття
Однак вистукує серце
Неможливе можливе
Час існує в тобі
Ти сам і є час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737487
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2017
Вільний переклад мого улюбленого англомовного віршу І.Бродського.Це найперша спроба перекладу, тим більше досить таки вільного.Буду щиро вдячна за будь-які зауваження,коменти та поради.
Якби була ти тут,
Якби була...
Ми б поруч сиділи на софі
Хустинка твоя для моєї сльози
Або ж було б все навпаки
Якби була тут,
Якби була...
Ми б мчали в авто
Відкривати нові береги,
Чи змогли б повернути туди
Де були давно
Якби була тут,
Якби була...
Якби я забув про астрономію,
Коли з'являються зірки
І місяць воду п'є з ріки
Довкола шерехи та звуки
цієї дрімоти
Одні думки у мене:
"Чи стане грошей
номер твій набрати?"
Якби була ти тут,
В моєму світі,
Де я на ганку пиво п'ю
І вечір.Сонце сідає.
Десь шумлять діти
І плачуть пташки.
Чи має сенс забувати,
Якщо не вічні ми...
I wish you were here, dear,
I wish you were here.
I wish you sat on the sofa
and I sat near.
The handkerchief could be yours,
the tear could be mine, chin-bound.
Though it could be, of course,
the other way around.
I wish you were here, dear,
I wish you were here.
I wish we were in my car
and you'd shift the gear.
We'd find ourselves elsewhere,
on an unknown shore.
Or else we'd repair
to where we've been before.
I wish you were here, dear,
I wish you were here.
I wish I knew no astronomy
when stars appear,
when the moon skims the water
that sighs and shifts in its slumber.
I wish it were still a quarter
to dial your number.
I wish you were here, dear,
in this hemisphere,
as I sit on the porch
sipping a beer.
It's evening, the sun is setting;
boys shout and gulls are crying.
What's the point of forgetting
if it's followed by dying?
by Joseph Brodsky
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737105
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 09.06.2017
Не заповнена порожнеча,
Як декларація бідняка.
Ти вписуєш туди якісь цифри
Ну так, навскидку, з голови
Занотовуєш щось,
Викреслюєш, корегуєш
І розумієш...
Ти, нічого вже не врятуєш:
Твій банк прогорів на кредитах,
Твої думки розтягли на цитати й склади...
Подумай сама, чого варті пусті слова?Слова не чути,
ворушаться губи,
Але в душі німота...
Лікар знову наплутав
Виписав не ті ліки,
Паморочиться голова,
Відчуття сплітаються у гордіїв
Вузол
Доведеться рубати, що вдієш,
Викреслювати факти й події,
Придумувати відмазки
І зрештою скоритися
Ха, ну це ж просто,
Це ж така гра!
Переможців не судять!
А хто переміг?
По війнах залишаються
Тільки жертви і монументи героям
Юрба раз на рік покладає квіти
До них
І виголошує палкі промови...
Твоя війна триває
Кожного дня забирає найкраще...
Так краще?
Жаліти себе за промахи і поразки
Хей, дівчинко, облиш своЇ казки
Ніхто в них не вірить
Та й ти, чого ти сама вАртуєш?
Випадкових поглядів, докорів
Сумнівів та іроній
І жалю,жалю,жалю
Що ти не вписуєшся у жодну з картинок
Ну от просто так, не пасуєш.
І мабуть саме з жалю
І з безислої люті
Ти руйнуєш
Найперше власне життя,
Потім мрії, якісь сподівання...
О, я вас прошу, додайте до цього списку - кохання
Великими літерами, двічі підкресліть
Колись сплуталося бажання
Уваги і втеча
Чого вартує твоя ніжність і вірність?
Твоя щирість і доброта
О, відповідь надто проста
Її красна ціна - фальш мідяка
Вкраденого у бідняка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2017
О,Милий мій, твої уста - мій трунок,
Слова твої - моя погибель,
Тенета звиті, пастки майстерні -
Куди дінуся з них:
Випручатися несила вже,
І гинути ще не час;
Я йду по слідах твоїх
Вплітаю в коси трави, пташині співи
І запахи ненароджених світанків
Відчуй
О, Милий мій, покинь цю гру
Вже роздано останню карту,
То Дама пік безвиграшна й похмура
Провісниця відьомських чар
Зречись її, відкинь оману,бо
Я йду слідом, за твоїми плечима:
відблисками в чужих очах,
Пожежами й сполохами іскор.
Не зрадь
О, Милий мій, твій крок твердий,
Постава горда, а усміх сповнений іроній, чолом сягнув би неба
Та крила твої у мене,
їх вітер збирав
З пір'їн янголів та пташок
А я майструвала бережно, як вміла,
Ще пам'ятаю небеса...
Та мовчки йду, уже поперед тебе
Сплітаю мелодії й звуки у вінок,
Щоб голос мій звучав і ти йшов на нього, долаючи пітьму і втому
не збавляючи кроку
Почуй
О, Сяйво для очей моїх, дай відпочити
Дай випити твого життя вино,
Ночей твоїх і днів примножити години
Та щастям, і надією намалювати горизонт
Ти будь і буду я
Бо парне все на світі
Твоє ім'я й моє роз'єднані
Та всупереч всьому
ми - рідні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2017
Просто
Світ
Просто
Небо
І вітер
Просто
Небо і вітер і вода
Просто
Небо і вітер і вода і земля
З джерела надпиваєш ковток
Піднімаєшся поглядом вгору
А довкола трава шелестить
І нема окрім тебе нікого
Тільки небо і вітер,
вогонь і земля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736338
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.06.2017
Змигни оком, зроби знімок мозку
В моєму КТГ все рівно виявлять тебе,
Як якусь невідому хворобу
Лікар стине плечем і мовить:
"Це невідомо і мабуть невиліковно..."
Бо Ти проходиш моїми аксонами
Разом з імпульсами домінант,
Змінюєш мої рефлекси і захисти,
Ти курсуєш моїми венами
Перетворюєш кров на воду,
Потім, зрештою,
Заперечуєш своє існування
Своєю невидимістю, нечутністю
Але Ти є в мені:
В перервах серцевих шлуночків
І слині, в спинному мозку...
Ти завжди є в мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2017
Я забуваю як вірити,
Я забуваю як дихати,
Все починаю міряти
І припиняю йти
Викрешую коло поглядів,
Виводжу контур докорів,
Я підіймаю прапор сумнівів,
Складаю зброю доводів
Хто стане мені крилами?
Хто стане мені мірами?
Хто скаже мені:"Єдина ти..."?
Хто скаже мені: "Лети!"
Від часу нема захисту,
Для болю нема лакмусу
І Всесвіт стає крапкою
Безмежною як і ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736204
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2017
Ніжності вершкової, невагомої
Доторків невагомих,трепетних
дні сповнені сонця,
ночі переповнені полум'ям,
Поза часом,
Поза простором
Тіло тане під поглядом,
Свічка гасне від подиху,
Пристрасть буває вчасною,
Жага буває нескореною,
Вигини тіла - долини тепла,
Невідомою
Дорогою
Без компасів
Та дароговказів
Йшла
Не сама
Єдності жадібність,
Бажання нестримність.
Відкриваю
На самому
Краю
Ворота
До раю,
Шукай
Мене там...
Втримай - Вітер,
Підпали - Хвилі,
Перейди - Землю,
Поглинь - Вогонь
Стань моїм світлом
Дізнайся, зрештою
чого варта
Моя любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736169
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.06.2017
Божевілля венами,
Кров у скроню -
Війна скінчилась
Знак Долі -
Перехрестя
Навхрест
Стрічкою
На руці
Буде...
Як буде?
Будда
Не спить -
Прозріння
Гряде
-Буду?,-питала
-Будеш...
Час
Прийде,
Час
Спішить...
Відстань -
Дві
Крапки,
Відстань -
Дві
Коми...
Розділові
Невідомі
Стри
Але
Три
Лиши
Крапки
Буде?
(З)Буди
Мене
Поки
Є Час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2017
Я прийду...
Коли весна скаже літу привіт,
Коли ти не чекатимеш
Ввірвусь теплим вітром
І цілуватиму твої крила
Хай світ кричить,падає
До ніг попелом, зорями, пелюстками
Я прийду...
Повінню ніжності, котрій немає зупину
Тією, що ламає дамби і переповнює береги
Ти тонутимеш, а я дихатиму тобою:
Беззбройною, грішною і святою
Я прийду...
Тишею щирості, щоб слова твої вглухли
Перебралися в викрики
пристрасті, радості, жадібності,
Щоб ти марила десь поміж хмарами
Кольорами райдуги
Я прийду...
Якщо ти чекатимеш
Якщо віритимеш
Якщо мріятимеш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2017
"Одиниця і нуль, і нуль одиниць..."-
Лічить хтось нас у просторо-часі
Мета фізики: визначить нас як "єсть";
Розпорошені атоми щастя...
Вибух був за мільярди "колись"
Віддалив- розчинив нас у "всюди",
Неіснуючо-вічні злились,
Перейшли у пейзажні етюди;
Намальоване зорями тло
Перламутрово-чорно глибоке...
Кажуть:" знаєм було й загуло
І над нами лиш небо високе..."
Проминуть, як комети, життя,
Перестанемо вірити Богу,
Запорошить пісками буття
Не одну розпочату дорогу...
Одиниці й нулі стануть новим рядком,
Запалають іще одкровенням,
Залишаєшся ти - моїм ранішнім сном,
Залишаюся я - твоїм новим знаменням
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
Я бачила як омела вбиває дерево
Обліплює кожну гілку
Пускає коріння в серцевину
І воно конає.
Коли про це хоча б один раз задуматися
То виходить
Ти ходиш вулицями на яких повно мерців які нам видаються живими.
Хто зважає на дерева?Тим більше на їхні смерті...
А скільки таких само мертвих перехожих
Які ще не знають що вони такі ж самі - дерева з омелою
Тільки конати будуть гучніше, трагічніше...
Але зрештою смерті нема
Омела і трава на кладовищах завжди жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735773
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2017
Хіба ти не носив її
Просто у власній скроні
Вона билася там пташкою,
Котру колись годував з долоні
Вона була завжди Тією
Думкою наостанок,
Котра приходила потім,
Десь під самий світанок
Після ночі сповненої жахів
І недопитих склянок
Несла в собі залишки почуттів
Недоречністю колишніх коханок
Вона міцно тримала тебе,
Коли ладен був здати останнє
І ти думав лише про одне,
А чи можна так просто кохати?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Трохи до вечора...
Змерзлих долонь не зігріти подихом.
Можна горіти всередині
Можна тліти,
Та долонь ніяк не зігріти.
Пальці німіють від холоду
Так як і серце, душа
Коли там немає тепла,
Коли сонця твої не зійшли.
Покажи, де ти їх сіяла,
Покажи, де їх сліди...
Пальці німіють від холоду -
Не зігріти
Битих уламків не склеїти скотчем
Чи клеєм,
Не купити нового,
Просто з ними залишається жити
Сьогодні і завтра...
Пальці німіють від холоду...
А чи вміла ти колись любити,
Без того тваринного-голого?
Чи вміла гріти не пристрастю,
А серцем?
Чи вміли любити тебе коли-небудь
Ніяково і просто?
Хіба в першому класі,
Хлопчик, імені якого вже не згадаєш,
Дарував тобі кульбабу і яблука,
Блискітки, обгортки...
Але тоді ти була дитиною.
Хто зігрівав твоє серце
Коли ти виросла?
Ти пам'ятаєш усе, навіть те, чого ніколи не було.
Забула тепло.
Воно витекло, вибігло і пройшло
Стороною.
Ніяковіти кожного разу
Коли дарують квіти.
Хтось казав що жити
Це означає любити,
Проростати крізь когось,
Красти голос і думку,
Дивитися чужими очима...
Це означає любити?!
Чи можна навчитися цього?
Хто викладає такі уроки і в якій школі?
За пропуски карають чи можна принести довідку?
Потрібно складати іспит, щоб у підсумку отримати атестат з відзнакою чи медаль
"Вона навчилась любити"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Ангелам сумно,
бо доводиться мовчати
про знаки,про сни
Ті, речі, яких забагато,
Котрим немає ліку,
в яких немає імен
Одна лише необхідність
людям
Ангелам сумно
Їм важко летіти
Із тим вантажем
Світла і віри
Який вони мали б
Роздавати
Та мало хто може його
Прийняти
Покласти до своєї валізи чи шафи
Щоб потім користуватися,
А не берегти
До ліпших часів...
Ангелам сумно
Вони втомились
від безсилля
Пояснювати те,
що
Було завжди і буде
Про необхідність
Бачити кольори
В сірих буднях,
Про потребу знати відтінок неба
Сьогодні
І важливість поданої
Один одному руки
Ангелам сумно...
Та їм завжди можна допомогти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2017
Усе що було між нами
Повернеться снами,
Повернеться птахами
Німими на підвіконні.
Вони заглядатимуть в очі,
Проситимуть крихт чи зерна...
А ти намагатимешся вгадати,
Які вони бачили міста,
Що принесли на своїх крилах?
Мабуть то недосказані слова,
Що застигли навіки,
Як комаха в бурштині.
Чомусь нитимуть всі старі шрами
Ми були на лише нам відомій війні
Воювали з примарами,
Боронили мрії й думки -
Диваки.
Програвали битви і спалювали мости,
Берегли уламки й старі патрони
Чи дізнались у підсумку хто ми?
Не для когось, для нас.
Прийде час
І історія знову замкне своє коло
Все повториться знову і знову.
Змінні інші,
інші слова,
інші люди
Та всюди
Бачитиму твої сліди.
Чому саме так, поясни!
Чому саме ти?
Не тримаю, не вірю, не жду
Бо навіщо?Для чого?
Набога!
Ти - мовчиш, а я завжди кричу!
Дайте врешті вже меч палачу
Я на плаху зійду!
Так бо краще
І легше, знаю
Ніж постійно ходити по краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2017
Переведи стрілки назад
Це ж так просто
В годинниковому механізмі
Все продумано і чітко:
Всі ці пружинки, гвинтики
Можна підштовхнути,
Налаштувати і просто чекати
Коли проб'є час,
Точніше година, яку ти хотів
Та вона не буде твоєю доти,
Доки не зрозумієш,
Що справжній Час не надурити
Він змінює все сам
Як ти не крути, не підлаштовуй
Ти не зупиниш мить
І не повернеш вчора
Тому завжди говори
Сьогодні
роби все саме
Сьогодні
Не плекай на завтра надії,
Його ще поки нема
Сьогодні є час,
Сьогодні є ти
Тут і зараз пам'ятай про це
І просто живи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735460
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2017
Життя нескінченна
партія в шахи
Іноді
П'яні слони руйнують твої міста
Часом чужі офіцери
Підпалюють площі,
Якими бігають
Розхристані королі
І обіцяють півцарства за коня
А зацьковані коні не ладні
Винести і сідла
та лише відчайдушні пішаки
мріють одягти корону
Хоч і не мають власної голови
Ходи! вже давно пора
ВихОди все
До останнього подиху
ВибОри всі
До останнього спротиву
Чорні клітинки
Білі клітки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735391
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2017
Я воюватиму за тебе
І воюватиму з тобою.
Ти обираєш зброю,
Я обиратиму - набої
Будемо викрикувати гасла
Будемо викрикувати назви
Тих міст і місць
По яких ми пройдемо,
На яких ми поляжемо,
Проростемо травою,
Потечемо з юрбою
Виголошуватимемо
Клятви й присяги,
Вивішуватимемо
власні стяги,
Даруватимемо віру і
трохи наснаги
Довго ще йти нам
Довго плисти нам...
Довго плести нас
І ми
Стомлено падатимемо
за міліметри від цІлі
І тихо повторюватимемо
Видихатимемо
з полегкістю
ціла... цілий...цілІ
Закриватимемо стомлено очі
Чекати
чекати
чекати щоночі
Що хтось поступиться і врешті
Капітулює
Іншого варіанту
Уже не існує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2017
Ти вбиваєш мовчанням
Зовсім не мене,
Перетворюєшся на бомбу
Із поламаним спусковим механізмом
Вона все рівно рване,
Рознесе надрузки всі твої
Й не твої світи
Що ти робитимеш тоді?
Що?
Вибачатимешся?
Шукатимеш винних?
Приставиш дуло до скроні?
Це гірше ніж російська рулетка
Патрон із розривним обов'язково
Потрапить у твій череп,
Ти ті дробинки носитемеш
Поки будеш жити
Або ніколи не буде вибуху,
Як ті старі бойові,
Що знаходять люди в полях,дворах,фундаментах
Знешкодять,
Обов'язково,
Навіть якщо твій порох відсиріє
А оболонка згниє,
Знешкодять зі страху
На пам'ять про старе...
Це важливо говорити про головне
Поки це ще має вагу ,
Робити і не шкодувати
Ламати, трощити межу
Давати емоціям витікати
Не перетворюючись
У параною, тривогу, шизу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2017
Десь потяги малюють шлях димами,
Дороги ждуть своїх мандрівників,
А ми йдемо незнаними стежками
Не лічимо ні кроків, ані днів
Ще скільки йти і де орієнтири
Нам не покаже жоден Джіпіес
Та повертаємось щодня в свої квартири,
Ховаючись від викликів небес
А мрія кличе, просить нас щоднини
Продовжувати путь, що почали
Не оглядатися на втрачені години
Плекать ростки надій, котрі лиш проросли
Вже стоптано сто тисяч пар взуття
Й розчарувань траплялося багато
Чекає не одне ще відкриття
Та поки працювати доведеться ще завзято
Так манять зорі і шумить трава;
Допоки серце в грудях ще не стихло...
Чекає знову стежка нас нова;
Ходім скоріш - а далі буде видно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735142
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.05.2017
Втратив тебе,
Як по осені втрачають сили
Вітаміни з аптеки допомагають
Але тебе не випишуть рецептом
Не продадуть з під-прилавка
Все минеться
"Треба більше сонячних прогулянок,
Алкоголю в дружніх келихах"-
Радять мені...
Дурні!
Необхідність твого голосу,
Неможливість без дотику -
Зриває хвилі спротиву
Тіло - пуста бляшанки з-під коли
Без твоєї усмішки млоїть,
Перетікає в гангрену
Фантомність твого образу.
Хто ти була мені?
Кохана, коханка, подруга,
Як індуїстська богиня Калі
Многолика...
Втратив тебе
Чи витратив позику твоєї уваги
Ніхто не розбере...
Вщерть переповнено і порожньо
В просторах де були
Твої парфуми, речі і наші роки
Тебе нема
Ти там
А я?
САМ
Повернень не буде
Твоє ім'я виведене
Хрестиком нервовими нитками,
Пекельними спалахами
Пам'яті
Усе це ти
Одна.
Єдна.
Єдина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2017
- знаєш?- каже-
Я хотів би мати тебе за коханку
Відкривати тебе з середини,
І розглядати які маєш іще кольори,
Тіні і напівтОни,
Які мелодії заховані в голосі,
Коли він сповнений огненної жаги?
-А ще, -каже-, завжди мене
Лякає навіть ймовірність того,
Що в тобі може виявится
набагато більше всього,
Чого не можна взяти і пояснити,
Більше ніж ладен вмістити
розум, уява і дурнуваті стереотипи...
Тебе хочеться просто так опікати,
Ховати в закутках душі,
Намагатися навіть не моргати,
Бо
Ти можеш взяти і просто піти,
Не повідомляючи,
для чого, до кого чи куди
Залишаться просто сліди, але не ти...
- чуєш?!
Без тебе мій світ втратить усі координати,
Мої полюси зійдуться, бо варто
Лише тобі зазирнути в очі
І хочеться в тобі прорости,
Відчути на смак і дотик колір твоєї роси,
Вдихнути тебе наповну й не видихати..
Вона мовчала,
Тому що знала відповідь
На всі ці дивні слова
Посміхалася,
Допивала каву
і зрештою йшла
ВОЛЯ
було її ім'я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2017
Що лишилося? окуляри...
Бережеш їх ніби від того залежить життя,
Забери це - і знову вернеться порожнеча,
Якій не було ні початку, ані кінця
Звичайні речі...
В них немає нічого особливого,
Їх сотні довкола,
але це твій оберіг,
Котрий захищає від злого,
Нагадує якою була,
Коли залягала в душі пітьма
І дні тяглися нескінченною вервечкою,
Здавалося сонця більше нема
Ти ,якось мимохідь,
Окуляри тицьнув:" На, забирай...
Ти ж хотіла, вони тобі личать..."
І ти взяла...
Одягала щоразу,
як німіла душа,
Або коли не вистачало сили
Коли небо падало, а світ сміявся
Та якби не було
і щоб не траплялось
Знаєш, здавалося поруч є ти...
Стоїш за плечем тінню і кажеш:
"Давай, Мала, не думай,
давай, не здавайся
Ти що?!, не будь же смішна...
Життя лише думає починатись
А ти що, сидітимеш так от?
Ні, цього не можна, ти ж є така..."
Я нагалася засумніватись
Знайти причини й утекти
Але ж хіба це можливо?
Жити у вічному вчора,
Проживати наново те, що було?
В мене є окуляри і віра
Що попереду буде ще багато
Чого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2017
Говори до мене так,
Ніби я поруч
Навпроти
Відчуваєш
Мій порух і дотик
Говори про
Своє,
Чуже,
Інше
З чого складається
Твоє сьогодні і вчора
Говори зі мною в такт
Ніби вічність
Вже настала
Ніби "завжди"
Вже відбулося
Тут
І зараз
Говори
Про шляхи,
Долі і трав(м)и
Які печуть
Лікують
Дають
Новий початок
Говори
твій голос
Чути на відстані
На краю землі
Озивайся
В мені луною
Дзвінкою
А чи німою
Тиша твоя
Перевбирається
В слова
Невідомої мови
Перекладу нема
Їх можна
Відчути
Го(во)ри
Доки
Стане подиху
А я мовчатиму
Перебиратиму
слова
Ніби до того
Не було нічого
Говори...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2017
Коли ти кажеш "завтра" чи "до завтра"
Я посміхаюсь, бо воно настане
В котромусь із моїх "сьогодні"
Твоє "завтра" - некалендарне, відтерміноване
Але воно твоє -
таке як є,
А моє
"сьогодні" неоридинарне,
Ординарним буває лише дешеве вино
"Сьогодні", мінімум, має бути ігристим.
Твоє "завтра" воно під настрій,
Воно як аперитив для апетиту
Та не мого
Його післясмак залишає присмак SO2, а може H2O
Хімічний, іноді гіркий
Замінники "цукру" не вгамовують
Цього,
Але менше з тим,
Твоє "завтра" і моє "сьогодні"
Дві величини в різних площинах
Що між ними?
А може хто?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2017
Все перекладено.
Все вже було.
Ці весни
Птахи і тепло.
Колись давно, між маків-сонць
Багрянець розливався нам назло
Нагадував було було
Усе уже було
Ні, інше та не це
Хіба? Не так?
В очах горіли іскри наче знак
Забутого, жаданого,того...
Вони ж, ти пам'ятаєш були не мої
І голос був не твій
Світанки, ночі, тижні, дні
Зітхання, ніжність, млість
І руки... не мої...
Тобі лягали на плече
І цілував, пив тіло
Гаряче, трепетне, моє... не ти
Усе було... До нас..?
хіба не знаєш?
Нема нічого нового
Бо коло-час
Знаходиш-губиш
Тримаєш міцно
Згодом відпускаєш
Шукаємо?Чого?
Це все було і з нами?
Ні?Судилося пройти
Безодню літ по колу
І випадково
Не встигнувши
Сказати й слова...
Мовчи, не думай, серця не тривож
Всі сумніви, чекання, радості
На двох помнож
Чи розділи...
Було, мій розуме, усе було
Не з нами й в нас
Багато тисяч, ні мільйони
Раз
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2017
Світанково-вершковий
джаз
Розпочне новий ритм
І по колу
Розбіжаться юнки
Розлетяться птахи
І по колу
Мерехтітиме світ
Мережітиме даль-
Хоровод наднових
І зболілих
Ти в мені як печаль
Ти в мені наче жар
Холодитимеш вени
І мрії
Прийде день
Пройде час
Розверне все супроти
Та всує
В нас залишиться
Джаз
Що буває лиш раз
Світанково-вершково
Солодкий
Наче було й буде
Все минуле прийде
Озоветься ізнов
Голосами
Тих котрі вже пішли
Сто доріг перейшли
Перекраяли серце
Ножами
Так буває завжди
Ніч минає тремка
Переходить у новий початок
Надлишково дзвінкий
Надвершково легкий
Джаз лунає
Й у скронях стакато
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2017