| Сторінки (1/97): | « | 1 | » |
Якось треба тебе забути,
Якось будемо жити далі,
Розібрати "чому" по пунктах,
Відпустити усі деталі,
Відповісти на всі питання
Чи залишити їх як вічні,
Подивитись на НАС востаннє,
Доторкнутися до обличчя.
Загасити зелений вогник,
Не дивитись чи ти в мережі,
Твою посмішку, наче поклик,
Не сприймати в самотній вечір.
Якось треба тебе віддати,
Відпустити в життєве море.
Підсвідомо рахую дати,
Що були лише в нас з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
Там ближче зорі і пахне морем,
А зовсім близько іде війна.
Лягають хвилі на пірс прибоєм.
Там серед тисяч живе ВОНА.
П'є каву зранку, гуляє в парку,
Книжки читає, погано спить.
Тривоги гасять її світанки,
Лікує душу морська блакить.
Вона сміється, живе і мріє,
Бува слабкою, та більше, ні.
Колише море її надії,
Страхи ховає на глибині.
Вечірнє сонце пірна за обрій,
Запалить вогник в її вікні.
Нехай у неї все буде добре!
Най світлий янгол хранить її!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
Знов гули тривоги, за ніч тричі.
Обирай, ховатися чи спати.
У підвал спуститись розум кличе,
Але тіло геть не може встати.
Зранку на роботу, вигляд той ще,
Порятують кава, друзі, жарти.
Видають лише тривожні очі,
Всім за списком пишеш: Як ти? Як ти?
Від новин мов ком стоїть у грудях,
У Дніпрі в пологовий попали,
Впізнаєш себе у всіх тих людях,
Бачиш як горять мости, вокзали.
Хоч би трошки спокою на свято,
Без пожеж, смертей чи бомбосховищ,
ППО, наш колективний Санта,
Тільки ти хоч якось заспокоїш.
Далі між тривог життя триває,
Кулаки зціпили і до справи.
Просто люди. Що нас всіх тримає?
Віра в долю власної держави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Мені б коло, що захистить від зла.
Мені б крила, щоб піднялИ з землі.
Мені б силу аби усе змогла.
Мені б голос, що поведе в імлі.
Мені б колір замість десятків слів.
Знайти форму, щоб зрозуміла всім.
Думок сотні крутяться в голові.
Лише контур, відповіді складні.
Мені б спокій, дружбу, надію, час.
Мені б радість і без нічних тривог.
Десь там обрій - віра в новий шанс,
Твоя здатність зважитись на ривок.
Ти став іншим, можеш обрати курс.
Течуть ріки, двічі не зайдеш, ні.
Заходь в пошук і натискай "пуск".
Пливуть далі яблука по воді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Щаслива попри темряву й війну,
Бо в темряві стають видніші зорі,
Бо мрію, посміхаюся, люблю
І світло від людей - в моєму колі.
Таких щасливих тут багато нас,
Хто, мов з кресала, висікає іскру
З душі своєї, сповненої змісту,
Знаходить собі справу повсякчас.
Щасливі, бо у світі не самі.
Знов за вікном народжується ранок,
Такий жаданий у суцільній тьмі.
Життя триває і лікує рани.
Таких щасливих не перемогти.
Боротися біда не раз навчила.
Ми ті, хто крила має за плечима.
Ми справжні українці, саме ті. 💙💛
24.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Зруйнувати мій дім неможливо,
Бо дім мій - то Я.
Обеззброїти мене не вдасться,
Бо Я - то є зброя.
І горить під ногами у ворога наша земля.
І вкриває кривава війна московитів ганьбою.
Я - країна, я - гідність, я - світло, я - біль, я - життя,
Я - уява, я - слово, я - помста і я - перемога.
Кожен злочин і постріл кричать, що нема вороття,
Суд небесний й земний не залишать без кари нікого.
І усе це зі мною завжди, де би я не була,
Як вбивають, калічать, стирають міста на руїни.
Я - загроза, я - сила, я - смерть невблаганна для зла.
Я - надія, опора, любов для своєї країни.
Марина Панфьорова квітень 2022 💙💛
Дякую за думки і натхнення Наталія Водолазко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Війна, як не дивно, любов до життя,
Любов до людей, до землі і до світу.
Війна - народити в підвалі дитя,
Бо темряву завжди розсіює світло.
Любов до собаки або до кота,
До рідного дому, надійного даху,
Усього, на що посягнула війна,
Того, що не дасть тобі збитись зі шляху.
Війна - це любов до свого і своїх,
Всіх тих, хто об'єднаний словом країна,
Ненависть до ворога зовсім не гріх,
Бо краще вбивати, ніж стать на коліна.
Любов - наша зброя і сила, і тил,
Крізь втрати і кров, усвідомлена правда.
Ми всі - Україна, усі, як один!
І поки ми є, у країни є завтра.
Марина Панфьорова 12.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Ми всі як один безперечно за мир,
Та мусимо стати до зброї.
Від півдня до півночі, з степу до гір,
Ми зараз - країна героїв.
Ми хочемо мирно ростити дітей,
Та кожен урок вже засвоїв.
Заради щасливих дитячих очей
Воює країна героїв.
Ми мріємо мирно орати поля,
Творити, радіти, співати.
Та ворог прийшов і палає земля,
То мусимо вчитись вбивати.
Країна нескорених, волі й добра,
Любові до рідного краю.
Крізь смерті і сльози свій шлях обира,
Своє і своїх захищає.
Марина Панфьорова березень 2022 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
Давай переживемо день чи два.
Вже непогано буде для початку.
Нехай підуть всі сказані слова
І кома перетвориться на крапку.
На штилі перетворяться шторми,
Замінить бриз вчорашні урагани,
Нас не лякатимуть колишні МИ.
Все, що було, здаватиметься снами.
Підемо крок за кроком в новий день,
Зустрінемо схід сонця над горами,
Знайдемо джерело нових натхнень
Там, де ніхто крім нас, не стане нами.
Давай почнемо із простих речей,
На вдих і видих, у своєму ритмі,
Знайдемо саме ті з усіх дверей,
Складемо щастя власні алгоритми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2021
Поки б'ється твоє серце,
Поки я його можу чути,
Візерунком лежать скельця,
Проганяють журбу і смуток.
Поки дихаєш ти поряд,
Поки подих твій зігріває,
Голоси в унісон вторять
І не страшно дійти до краю.
Там за краєм, новий всесвіт,
Там веселка сміється, грає,
Запах моря і хвиль плескіт,
Сонце сходить над небокраєм.
Там кличуть мене вершини,
Там розсіюються тумани,
І швидко летять хвилини,
Ти смієшся і крига тане.
Мій новий часовий вимір:
Тільки ми і нікого більше.
Турботи стають дрібними
І пульсують між нами вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2021
Я найду себе других друзей.
Я смогу. И ты не отставай.
Завари кому-то вкусный чай,
Проводи кого-то до дверей.
Только ничего не обещай,
Просто поскорее отпускай,
Забывай меня и нас скорей.
Улыбнись кому-то от души,
Расскажи как ты проводишь день.
Мы всегда становимся мудрей
Если верить в сказку не спешим.
Мы живём, а значит мы грешим.
Ты свободен если сам решил,
Даже если после нам больней.
Я себя прощу и ты прости.
Мы пойдём не вместе, но вперёд,
Каждый для себя свое найдёт,
Потеряв друг друга по пути.
Дважды в одну реку не войти.
Время боль оставит позади.
И заманит в новый переплёт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930925
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2021
Цього року красива осінь,
Зупинися, вбери у себе.
Якщо ти не помітив досі,
Починати колись, та треба.
Зазирне тобі прямо в очі,
Щоб побачити твою душу.
Листя падає і шепоче:
"Все минеться, давай, видужуй!"
У калюжах синіє небо,
Шоколадом блищать каштани,
Від кав'ярні за крок від тебе
Пахне кавою невблаганно.
Вона просто крокує поряд.
З нею ви незнайомі зовсім.
Тільки той випадковий погляд
І слова про красиву осінь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2021
Коли весь той біль протече наскрізь
І звільнить вхід до твоєї душі,
Ти станеш таким, яким був колись,
Все змиють осінні дрібні дощі.
Тоді відбудуєш розбитий храм,
Загляне сонце в його вітражі,
Ти будеш щасливий, хоч будеш сам,
Відкинеш образи й слова чужі.
Гулятимеш з вітром в нових місцях,
Вони приберуть сум з твого життя.
І казка триватиме без кінця
Бо хтось прошепоче твоє ім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2021
Колись все виправдає час
Чи остаточно вже засудить
За наші вчинки і думки,
За те, що зроблено і ні.
Щоправда, там не буде нас,
Там будуть жити інші люди.
Та знов питання заскладні
Їм розставлятимуть пастки.
Знов шелестітиме трава,
Сходитиме щоранку сонце,
Хтось вперше з'явиться на світ,
А інший піде, бо вже час.
Невлучно сказані слова
Із друзів зроблять незнайомців,
Байдуже кинуте "привіт"
Знов відбере можливий шанс.
Вогонь кохання, радість, сум,
Захоплення красою, зрада,
Обов'язок, який веде,
Важкого вибору тягар,
В життя привноситимуть струм
І визначатимуть, де правда.
Та хтось новий шлях прокладе,
Життя поклавши на вівтар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Маленькими кроками вчуся з тобою бути.
Рядок за рядком все читаю твої сторінки.
Гортаю і вчу, щоб ні слова з них не забути,
Вдихаю повітря, щоб здути усі пилинки.
З тобой засинаю, тебе зустрічаю снами.
Наспівую тихо тобі лише колискову.
Торкаючись ніжно вустами або думками,
До тебе немов наближаюся з кожним словом.
У кожній хвилині ледь чутно з тобою поряд.
В перебігу буднів читаю і бачу знаки.
Мене обпікає і гріє лише твій погляд.
Про що твої мрії? Це все, що я хочу знати.
Чого ти бажаєш? Куди ти летиш думками?
Чого так боїшся, що часом тебе тривожить?
Чи справжнє усе це кохання, що є між нами?
Бо справжнє мов світло і все подолати зможе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Непомітно за вікном настане літо.
Вітер розповість, як пахнуть трави.
Дистанційно ми вчимося далі жити,
Скільки вистачає нам уяви.
Спраглу землю за вікном дощем омиє,
Відгремлять травневі блискавиці.
Кожен день ми всі стараємось, як вмієм,
Оцінивши зрештою дрібниці.
За вікном ті самі зорі, хмари, сонце.
Там без нас життя триває далі.
Ми можливо зрозуміємо за що це
І що всі ми тут лише деталі.
То які ж ми? Ми шкідливі чи важливі?
Світ для нас або це ми для світу?
Чи готові ми змінитись в перспективі,
Щоб лишити шанс життю і світлу?
Як було колись в далекому дитинстві,
Б'ється у віконну шибку гілка,
Пам'ятаєш про струмки й повітря чисті
І не маєш права на помилку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Смійся, дівчинко! Все попереду!
Півжиття ще є, не сумуй!
В понеділок, вівторок, середу
Цьому світу себе даруй.
Все одно: ранок, літо, п'ятниця
Чи неділя, чи вже зима.
Все ще буде, надії справдяться,
Все, що пройдено - не дарма.
Не шкодуй, що чогось не зроблено,
Як згадала, то вже роби.
Твоє серце коханням сповнено,
В ньому знахідки та скарби,
В ньому планів і мрій неміряно,
Не залишать тебе саму.
Божевільна, смішна чи стримана
Ти вже склала собі ціну.
Смійся всупереч, не зважаючи,
Смійся попри, наперекір,
Сміхом біль свій перемагаючи.
Все ще буде! У себе вір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857753
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2019
Порцелянові люди повітрям наповнюють груди,
Піднімаються в гори і прагнуть до нових вершин,
Не бояться штормів, висоти і простої застуди,
Не бояться зі світом зійтися один на один.
Безкінечно вразливі, тонкі і міцні одночасно,
Порцелянові душі так прагнуть кохання й тепла.
Вони вірять і йдуть уперед, і уходять завчасно,
Все шукають, знаходять, все п'ють зі свого джерела.
Невідомо чому та із чого, рецепт- таємниця,
Не розкритий ніким і самим невідомий секрет.
Що намішано в них і чому їм ночами не спиться?
Що рятує від страху, що кличе і кличе вперед?
Що тримає вогонь, яка сила підтримує мрії?
Де знаходяться сили, щоб встати та йти до кінця?
Як з'являється віра, чому не вмирає надія?
Чим лікують свій біль, аби знов запалити серця?
Прагнуть більшого, мріють, живуть і вмирають.
Обернись навкруги. Чути скрізь порцеляновий дзвін.
Кожен з нас на шляху до свого персонального раю.
Треба вірити в себе і знати, що ти не один.
Фото Anastasiya Kutnyak
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855683
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2019
Ну, як там справи, у твоєму всесвіті?
Не ллють дощі і не гуркоче грім?
На небі ясно? Без загрози змерзнути,
Живеш і надихаєшся своїм?
У нас штормить від ранку і до вечора.
Прогнозувати важко і на день.
А ще, буває, віє холоднечею
І заховатися немає де.
А що у тебе? Не болить? Не колеться?
Шляхи прямі і відповіді є?
Проблеми і турботи по околицях?
Живеш собі і дбаєш про своє?
У нас своє і наше переплетено,
І де б не доторкнувся, там болить.
Живем поміж падіннями і злетами,
Шукаємо між хмарами блакить.
Таке все різне в паралельних всесвітах,
З одного в інший стежку не знайти.
Ми все чекаєм: крига має скреснути,
Але ніяк не сходяться світи.
Про різне мріють, різне бачать нАвколо,
У колі вічних сенсів і вагань.
Здаля майбутнє дивиться налякано
У дзеркало минулих сподівань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851158
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2019
Аби ж було просте все і зрозуміле,
Ось тобі чорне, а ось абсолютно біле,
Ось чиста правда, а от вже брудна брехня,
Хтось наче янгол, а хтось повсякчас свиня.
Легше б жилося певне в такому світі.
Кожен був правий і очі на все відкриті.
Щось один раз обери і веди свій бій.
Тіло не мертве? Тоді ти цілком живий.
Сумнівів жодних, що вигризають душу,
Легко тоді обирати між хочу й мушу,
Всіх поділити на друзів і ворогів,
Вірити раз і назавжди в одних богів.
Сум не мішати із радістю, сміх з плачем,
Знати, кохання - то біль і хотіти знов ще.
Вірити в те, за що когось розіп'Яли.
Мати понад усе свої ідеали.
Попри вагання і сумніви йти вперед.
Маючи страх висоти, вирушати на злет.
Світ не такий простий: перемоги й жертви.
Можна любити так, щоб за це померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850781
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2019
Лови цей ритм, відчуй її на смак,
Не схожа геть на інші, виняткова,
Без неї ти ніхто і звуть ніяк,
Бо в кожного своя з колиски мова.
Бринить сльозою, жартами дзвенить,
Твоя з дитинства, наче рідна мати,
Беззбройна зброя, через плин століть
Готова нас і далі захищати.
Забороняли, гнали в табори,
Щоб не було знаходили причини.
Ти нею просто щодня говори,
Бо говорити нею вже є ВЧИНОК.
Мов річка ллється, перлами блищить,
Скарбів в ній стільки, що і не злічити.
Карбує мова в пам'ять кожну мить,
Щоб зберігти її та відродити.
Читай, співай, розповідай казки,
Пиши листи, освідчуйся в коханні.
Чи жити далі їй, чи навпаки...
Лише до нас болюче запитання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849603
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.09.2019
Була б трохи дурніша,
Обирала б парфуми,
Фарбувала би губи
Лиш червоним, авжеж.
Знала б, що найгарніша
І не мучили б думи.
Може, збільшила б груди,
Губи збільшила б теж.
Не читала б до ранку,
А ходила до клубів,
На підборах і в шубі.
Ще? Крутий телефон.
Будь-яку забаганку
Мені здійснював любий.
Ах, який! Хоч і в шлюбі...
Або інших мільйон.
Регулярно на шопінг,
До салону, в солярій,
В ресторан на вечерю,
На вікенд за кордон.
Знала б що таке топінг,
Час вбивала у барі.
Мала б щастя критерій,
Що бажання - закон.
Мала б все, що хотіла,
Бо хотіла б простого,
Те, що купиш за гроші,
Не для всіх, а собі.
Та навряд чи зуміла б
Надихнутись від того,
Друзів мати хороших
І мету у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849394
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.09.2019
Ставити крапку, зуміти знов розпочати.
Що відповісти, коли запитають де ти?
Як посміхатись мовчки, як хочешь кричати?
Де відшукати дороги нові й сюжети?
Сенс віднайти і вертатись завжди до дому.
Що одягнути, коли вже нема різниці?
Де брати сили, якщо результат відомий?
Скільки сидіти над викликом шахівниці?
Вірити в успіх, тримати свій курс на світло.
Що замовляти, якщо вже не діє кава?
Як не жаліти про те, що було, та зникло?
Чим жити далі, якщо навкруги вистава?
Вміти прощати, свою лікувати душу.
Що я натисну на твій телефонний виклик?
Як бути певним, що ти до кінця байдужий?
Перша ознака, що ти не шукаєш винних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849393
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2019
Виховуй критичне мислення.
Питай: То кому це вигідно?
Ніщо не сприймай за істину.
Наосліп всьому не вір.
З життя телевізор викресли,
Бо з ним ти не знайдеш виходу,
Бо він заважає мислити.
Щоденно веде відбір.
Слова мають різне значення,
Мету, джерело, емоції.
Диктують, кодують бачення,
Не мають моральних меж.
Вмовляють тебе пробачити,
Зробити, що геть не хочеться,
Підкажуть тобі завбачливо,
Кого ти своїм назвеш.
Шукай самостійно відповідь,
Порівнюй шляхи і правила.
Не плутай із чорним мимохідь,
Що біле у всі часи.
Бо як долю кращу вимолить,
Коли обирав не правильно.
Розумний вогонь в тобі горить,
Підтримуй і не гаси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833735
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2019
Почуй мене, бо завтра буде пізно.
Побач, благаю, те, що бачу я.
Сьогодні в нас ще наша є земля,
Де всі ми вільні і думки в нас різні.
Згадай, що в нас було так не завжди,
А в багатьох такого і немає.
Ніхто вночі безслідно не зникає.
Не клич до краю нашого біди!
Для нас усіх відкритий цілий світ,
Ростуть і мріють в ньому наші діти.
Що зараз нам не вдасться зрозуміти,
Їм відгукнеться. Хто їз захистить?
Хто хоче поміж нами протиріч?
Кому на нас дивитися несила,
Коли ми разом? Бо тоді ми сила.
Не вір їм, долі наші не каліч.
Ми той народ, що має Заповіт.
Лани, степи, моря, Дніпро, Карпати.
Тепер наш час усе це рятувати.
Яким він буде, наш з тобою слід?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833354
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.04.2019
Важко бути сильними? - Важко.
Треба не здаватися? - Треба.
Як у клітку впійманій пташці
Вкрай кортить дістатися неба.
В голові весь час щось шепоче,
Щось постійно стукає в груди,
Запитання голосно хоче
Бути неодмінно почутим.
Складно не зневіритись? - складно.
Варто шлях продовжити ? - варто.
Навіть коли все вже занадто,
Так, що вже не віриш у завтра.
Хочуть опуститися руки,
Сумнів закрадається змієм.
Зграєю збираються круки,
Затуляють промінь надії.
Як ми переможемо? - Разом.
З чого розпочати? - Із себе.
Не давати волю образам,
Вірити, що Всесвіт за тебе.
Розправляймо сховані крила,
Не звертаймо з нашого шляху,
Й досі нас ніщо не скосило,
Тож, дивімось в завтра без страху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833353
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.04.2019
Якщо вірші - молитва,
Якщо вірші - це зброя,
Мої храми і битви
Є постійно зі мною.
Мої шаблі та кулі,
Мої шепіт і крики,
Навіть ті, що минули,
Залишаться навіки.
Мої розпач і віра,
Мої постріл і тиша,
Зроблять меншою прірву,
Що лякала раніше.
Пошук сенсів і змісту,
Вибір слів, щоб як леза.
Закодовані звістки,
Щоб у часі не щезли..
Закарбовані в пам'ять
Мої пристрасні мрії,
Чиєсь серце запалять,
Перетворяться в дії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2019
Проти течії день до вечора,
Стане втечею тільки ніч,
За розмовами з порожнечею,
Щоб позбутися протиріч.
Сміх за звичаєм запозичуєм
Проти відчаю через край,
Ніби душу ним ми очищуєм,
Відсуваючи темну грань.
Час за звичкою плине річкою,
Зорі свічками на шляху.
Залишаються миті лічені,
Знайти відповідь на бігу.
Що залишимо, поміж іншого?
Пошук більшого, мрій нових?
Як ми прагнули долі ліпшої
Серед вимірів часових?
Шлях між хвилями серцем міряли,
Понад сили ми йшли вперед,
Піднімалися й знову діяли,
Бід і сумнівів посеред.
Не здавалися, щось вдавалося,
Ми старалися більше, ніж...
Небо часом нам посміхалося
І штовхало плисти хутчіш
Проти течії, знати ТЕ, ЧИЇ
Серед плетива роздоріж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823373
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2019
Засипає снігом сад мій,
Замітає всі сліди.
Він немов зібрався спати
І чекати до весни.
Тихо в сад приходять сни.
Прикрашає іній віти,
Уповільнюється час,
У саду співає вітер
І кружля сніжинки вальс.
Все новий складає пазл.
Сніжно білим оксамитом
Срібні голки шиють мить,
Уночі зустрінуть світлом,
Подарують вдень блакить.
Знов надія закипить.
Ходять сни зимовим садом,
Пазл складають із надій.
Час лікує, вже не складно
Розпочати день новий.
Прокидайся і радій!
До весни ще так далеко,
Тішить сніжне покриття.
Слід новий лишаю легко,
Ще далеко каяття.
Снігом стелеться життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818843
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2018
В моїм саду що тільки не росте:
Кохання, пишні спогади, надії,
Реальні плани, не реальні мрії,
У глиб складніше, по краях - просте.
Мішають фарби квіти і трава:
Зелені, білі, жовті та червоні.
Червоні рани, побілілі скроні,
Медова радість в росах виграва.
Шепоче листя, гучно шелестить,
Веде свою розмову нескінченну.
Воно немов звертається до мене
І просить зупинитися на мить.
- Залишся, прихилися до дерев,
Відчуй, як сік пульсує під корою.
Відчуй себе сильнішою, живою.
Потужніших не віднайти джерел.
В саду любов вирує попри все,
Така невпинна, щира аж до болю.
Не та, що заважає буть собою,
А та, що до гори тебе несе.
Тут справжнє все, до кожного листка.
Росте нове, весна міняє зиму.
Без хитрості, без заздрості, без гриму.
Відчуєш раз і вже не відпуска.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818082
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2018
Попри все ти її кохаєш,
Попри зради,образи і біль,
Пробачаєш усе, чекаєш.
"Чи не мало моїх зусиль"-
Розмірковуєш наодинці,
Прислухаючися до тиші.
Все б хотів ти віддати жінці,
Що ось ось і тебе залишить.
Що ось ось і тебе забуде,
Що не хоче і їй не треба.
Ти шукаєш її усюди,
Ти питаєш порад у неба.
Тільки Всесвіт тебе не чує,
Або чує, але навчає.
Може, він тебе загартує,
Може, він щось в тобі зламає,
Загострить твої серце й розум,
Дасть натхнення тобі творити,
Час лікує, осушить сльози,
Зможеш зрештою відпустити.
Зможеш зрештою, але зараз
Б'єшся з відчаєм за кохання.
Як не бийся, воно не склалось,
Та в житті воно не останнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2018
Часом щастя криється у дуже простих речах,
Як сонця промінь крізь жовте осіннє листя,
Вода у долонях джерельна, прозора, чиста,
Коли розуміють без слів тебе, по очах.
Як вранішня кава та веселий пташиний спів,
Легкий вітерець, що грає твоїм волоссям,
На квітах роса і безкрайого неба просінь,
І щось вкрай важливе, прочитане між рядків.
Як обійми, в яких непомітно спливає час,
Як несподівані зустрічі давніх друзів.
А іноді, щастя позбутися тих ілюзій,
Що тягнуть на дно, позбавляючи шансу нас.
Це як запах дощу, що п'янить тебе через край,
Можливість нарешті не відчувати болю,
Все знайоме й просте, що вже повсякчас з тобою.
Коли опускаються руки, про це згадай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811497
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2018
Коли в голові мов тісно,
В очах та у горлі сухо
І крок чи ковток до змісту,
Ти чуєш себе? То слухай
Ледь чутний, забутий голос,
Що знає страхи і мрії.
З ним мріялося й боролось,
Плекав він твої надії.
Колись ви були з ним друзі:
До лісу, у гори, чаю,
У світі думок, дискусій.
Без нього себе втрачаєш.
Тьмяніє життя без віри,
Болотом стає без руху,
Без мрії здається сірим,
То голос свій знай і слухай.
Від фальші дзвенить мов дзвоник,
Нагадує, хто ти справжній.
Твій внутрішній співрозмовник
Говорить до тебе завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2018
[i]Мої слова вмирають, не народжені,
Зневірені у власній необхідності,
Позбавлені польоту очевидністю
І діями, що стануть їх продовженням.
Слова, що променять відповідальністю,
Матерія, просякнута розрядами,
Готова розродитися порадами,
Та мусить рахуватися з реальністю.
Слова, що можуть стати завтра рішенням
Для когось, але сприйняті по своєму.
Загоїмо комусь чи то накоїмо?
Призведемо до розбрату чи зближення?
За словом слово, пошепки і подумки
Згорають і скресають вічним Феніксом,
Твоїм інформаційним хмарним сервісом,
Що береже тебе і всіх від помилки.
Горять любов'ю, обпікають іскрами,
Влучають в ціль, бува нема чим дихати.
Не поспішай, слова бувають різними
І не вгадаєш, де ти можеш схибити.[b][/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809642
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2018
Не засуджуй когось, що інший.
Уяви, якби всі такі самі.
Хто хотів би складати вірші,
Якщо б все було згідно програми?
Не дивуйся, що досі мріють.
Уяви, що усі ми безкрилі.
Хто б думки запускав у вирій,
Якщо б люди жили без надії?
Вихід твій за одну хвилину,
Уяви, що це ти на сцені,
Ти обрав не просту стежину
І не зійдеш нізащо з неї.
Ти герой, що простягне руку,
Усміхнеться, сховавши свій відчай,
Хто у радості і у смутку,
Незважаючи на протиріччя...
Той, кому не страшні помилки,
Бо попереду є перемоги,
Хто не скаржиться на понеділки,
Йде вперед і збиває ноги.
Не вагайся, здавайся іншим,
Йди сміливо назустріч людям.
Не засуджуй, бо всі не гірші,
Тих, хто тихо у спину судить.
Інший іншому будь собою.
Одне одному завжди ми інші.
Різні РАЗОМ готові до бою.
Разом РІЗНІ ми зможемо більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809193
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.10.2018
[color="#0900ff"][i]Відпусти, люба, відпусти,
Допали вже старі мости,
Припиняй цей тягар нести,
Забувай, а як ні, прости.
Залишай, люба, залишай,
Поклади вже нарешті край,
Озирнись, хто ти є згадай.
Покохай, досягни, бажай!
Пам'ятай, люба, пам'ятай,
Кожнен сам творить власний рай.
Ти собі шанс на щастя дай.
Вдасться все, спробуй, обирай!
Не зважай, люба, не зважай.
Хоч слова ріжуть без ножа,
Перерви цей ланцюг страждань.
Посміхнися, вперед рушай!
Віднайди, люба, віднайди
Між відомих нові світи,
Що лікують від самоти.
Знов повір і до них лети![/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777073
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 15.02.2018
[color="#6600ff"][i]Хорошо б на бурю из окна:
Ветер разбивается о стёкла,
Там земля замёрзла и промокла.
Там не здесь и буря не страшна.
На дорогу лучше с высоты,
Чтоб не видно ям, ухабов, пыли,
Ноги б не болели и не ныли.
Посмотрел и в мыслях лишь мечты.
Лучше на людей издалека.
Так не предадут и не обманут,
Словом злым напрасно не помянут
И надежда теплится слегка.
Хорошо б на жизнь со стороны.
Изнутри весь замысел не виден,
Суета и финиш очевиден,
А посмотришь,смысла дни полны.
Хорошо б, да только недосуг.
По дороге, в бурю, с кем придётся,
Жизни карусель во всю несётся.
Ты на ней, но часто слеп и глух.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776821
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.02.2018
[color="#2600ff"][i]Десь за тебе горять свічки,
Опливає поволі віск,
І від того твої гріхи
Розчиняються в морі сліз,
Відпускають нічні жахи,
Ніби меншає в грудях тиск.
Хтось кохає тебе за всіх
Попри всі твої помилки.
За усіх, хто колись не зміг,
Хто в біді не подав руки.
І від того в очах твоїх
Не згасають, горять зірки.
Хтось тебе захищає там,
Не дає опустити рук,
Вчить тебе берегти життя,
Бо воно - головна з наук.
І тому навздогін літам
Все крокуєш під серця стук.
Ця надія лікує сум,
Це кохання тамує біль,
То життя живить вічний струм,
Щоб тривав цей щоденний бій.
І тому, всупереч всьому,
Не здаєшся заради мрій.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776816
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2018
Тем, кто живёт в безвременьи зазеркалья
Не хватает друзей, теплоты и дома.
Не отражений в памяти, а реальных
Мест, которые до мелочей знакомы.
Для кого врагом стало сегодня время,
Забрав дни рождения, встречи, улыбки,
Нести приходится это тяжкое бремя,
Вчерашние зная и помня ошибки.
Тем, которые помнят родные окна,
Перекрестки дорог и знакомых лица,
Снятся взрывы и кровь, под ногами стекла.
Потому часто ночью им плохо спится.
Тем, кто добро со злом для себя не спутал,
Проходя все ступени реинкарнаций,
Время вернёт долг каждому по минутам
И больше не будет на них обижаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775481
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.02.2018
[color="#0022ff"][color="#0022ff"][color="#ff0000"][i]Не зустрів би тебе, то вигадав:
Яснооку, веселу, земну,
Сонця променем ніби виткану,
Соломинку мою рятівну.
Розмовляв би з тобою подумки
І шукав серед інших облич,
Шлях до тебе долав би по сходинках
Помилок і людських протиріч.
Я у всесвіту тебе вимолив,
Уявляючи вдень і вночі,
Обдаровану світлом, силою
І слабку на моєму плечі.
Відчуваю тебе на відстані,
Кожну усмішку, кожен твій сум.
І кохання до тебе - істина,
Що у серці своєму несу.
[/i][/color][/color][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2018
[color="#4400ff"][i]Обійняти б тебе, мій світе,
Захистити б тебе від біди,
Посадити в пустелях квіти,
Проливатись дощем туди.
Лікувати пекучі рани,
Забираючи сум твій і біль,
Тихо гладити океаном
Або іншою зі стихій.
Бути поруч з тобою в скруті,
Підставляти тобі плече
І дійти до самої суті,
Зрозуміти душевний щем.
Загасити твої пожежі,
Позмивати де бруд, де кров
І любити тебе безмежно,
І відчути твою любов.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772878
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.01.2018
[color="#0000ff"][i]Наше завтра може бути тільки спільним,
Нам не встояти з тобою поодинці.
В дружнім колі, разом легше бути сильним.
Пам’ятаймо, ми з тобою – українці!
Географія не стане на заваді,
Берег правий, берег лівий – все єдино.
Нам Дніпро рядки шепоче у баладі,
Хвиля хвилі вторить: Рідна Україно!
Зустрічають нас уздовж шляхів лелеки.
Пісня вітру тихо над степами лине.
Ми усі близькі за духом, хоч далекі
По куточках різних нашої країни.
В нас вогнем горить козацька наша воля.
Мужність та відвага в нас течуть по венах.
Бути всім нам разом, так судила доля.
Україна - мати кодом в наших генах.
[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772787
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.01.2018
[color="#ff0000"][color="#ff1100"][color="#ff0000"][color="#ff6600"][i]Наше з тобою майбутнє
Ми творимо тут і зараз.
Хтось каже: Воно відсутнє.
Та ж нам від дідів дісталось,
Що прагнули бути разом,
Навчали доньку і сина
Забути про всі образи,
Бо всі ми - одна родина.
Одна крізь століття доля,
Одна відчайдушна сила,
Щоб квітли краса і воля
Країни, що серцю мила.
На Заході чи на Сході,
На Півночі чи на Півдні
Для кожного сонце сходить
У нашій країні рідній.
Вкладаймо ж у неї душу,
Як в мати і як в дитину,
В соборну і непорушну,
Нескорену Україну.[b][/b][/i][/color][/color][/color][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771896
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2018
[color="#000dff"][i]В моєму серці для тебе завжди є місце:
Для твоїх очей, мовчання або дзвінків.
В тобі мені повсякчас вистачає змісту,
Твої думки чомусь я знаю без зайвих слів.
Для мене весь ти відкритий, як на долоні,
Твої бажання та сумніви, сміх і сум.
Від тебе ночі мої раз у раз безсонні,
Крізь них мов проходить цей незрозумілий струм.
В моїх думках ти постійно зі мною поряд:
Зі мною минулий ти та майбутні ти,
Вони всі сміються, сердяться та говорять,
А я намагаюсь теперішнього знайти.
Того, якого моя зберігає пам’ять,
Того, який визирає з твоїх очей,
Того, який і мовчанням мене не зрадить,
Одвічного друга безсонних моїх ночей.[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018
[color="#ff00d9"][i]Залиш мені рожеві окуляри,
Я дуже хочу вірити і далі
У щирість, дружбу і простих людей,
В красу і неповторність їх ідей,
Що правда переможе у фіналі.
Залиш мені мою шалену віру,
Що прагне справедливості і миру,
І права називатися людьми,
Які рятують світло від пітьми,
Цінують те, що мають, знають міру.
Ще залишіть мені можливість дії,
Що допоможе вірі та надії.
Підтримає, запалить, вбереже,
Життя, що є у нас одне лише.
Я вірю в нього і у себе вірю.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771354
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2018
[color="#0015ff"][i]Мы - политические люди,
В том смысле, чтоб поговорить.
Мы от природы вместе быть
Хотим, хотели, есть и будем.
Семья, селение, страна.
Все для того, чтобы общаться,
Чтоб лучше жить и развиваться.
Отдать и получить сполна.
В разнообразии секрет,
Через моё родится наше.
Общением наш путь украшен
И без него прогресса нет.
Но целое из единиц,
Без них оно не будет целым.
Душа и разум входят в тело,
Пытаясь выйти из границ.
Насколько был философ прав
Потомки до сих пор решают,
Свои теории рождают,
Все лучшее у древних взяв.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770942
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.01.2018
[color="#6600ff"][i]В мене зараз інше життя,
В мене зараз в друзях не ти.
Не знайти туди вороття
І нема такої мети.
І нема такого шляху,
Нам його тепер не пройти.
Ти мене не знаєш таку,
Майже стерті наші сліди.
В мене зараз інші часи,
Як на мене, кращі стократ.
Поміняли ми адреси
І ніхто не хоче назад.
І ніхто не може вперед:
Не знайти ніде нам розрад,
Ми застрягли десь посеред,
Все нове виходить невлад.
В мене зараз свіжі вітри
Вимітають зайве сміття.
Телефон мій просто зітри
І твій номер видалю я.
Віджили давно вже своє
Наші фото, вірші, листи.
Все для щастя в кожного є.
Не тримай мене, відпусти.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2018
[i]Что слышишь ты в шорохе звёзд,
В игре набежавшей волны?
Что мир, он и сложен, и прост,
И все мы друг другу нужны.
Кружит во вселенной Земля
И все мы кружим вместе с ней.
Как тянутся к звёздам моря,
Так тянутся мысли людей.
Щекочет мне пальцы волна,
А может топить корабли.
Людей мне напомнит она,
Которые выбрать смогли.
Как звёзды мне светят с небес,
Так светят улыбки, глаза.
Не счесть в этом мире чудес
Начни замечать чудеса.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770414
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.01.2018
[color="#1e00ff"][i]Де б не була, та повертаюсь знову
У тихе місто, в мій Ірпінь, додому,
До цих фонтанів, парків, ліхтарів,
До шелесту дерев під вітру спів.
Вони лікують біль, знімають втому
Без жодних ліків і без жодних слів.
Мене зустріне тепле світло вікон,
Повітря, що бринить дитячим сміхом,
Його світанки, дні і вечори,
Розшитих вулиць рідні кольори
Сум проженуть і подарують втіху,
Освітять шлях мій зорями згори.
Лише сюди думками завжди лину,
У місто, що мені дарує силу,
Все кличе тут мене наперебій,
Дає натхнення для віршів і мрій,
Життя дає відчути щохвилини.
Ірпінь - чарівний край моїх надій.[/i][/color]
Для літературного проекту "Мій Ірпінь" 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770413
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.01.2018
Между жизнью и смертью – пунктир.
Не даёт мне покоя тире.
Мой диагноз зачитан до дыр,
С обострением в дождь, в ноябре.
То смеясь надо мной, то коря,
Не даёт мне сомкнуть тяжких век.
Что поделать, тире ноября
Не достаточно: Я - человек.
Мне тире упирается в грудь.
Надо выбрать, кем быть после Я,
А мне хочется просто заснуть
Под ветра и дожди ноября.
---------------------------------------
P. S.
Предлагает героев, святых,
От учёных, поэтов, до гуру.
Не находит меня среди них
И жалеет наивную дуру.)
Идея из романа С.Пахоменко "Герой асфальта"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770249
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.01.2018
[color="#a200ff"][i]Под ноги ляжет звездная пыльца
И станут с губ срываться облака.
Год добежит до своего конца,
Дописывая строчки дневника.
Закончит неотложные дела,
Отложит то, что терпит, на потом,
На полотне оконного стекла
Картину нарисует серебром
Невидимым отточенным пером.
Там будут горы, лес, тропинка, дом,
Ни тени бед, ни отголоска зла,
Лишь звезды, небо, снег лежит ковром.
Нетронутый чернилами альбом
На завтра приготовит на столе,
В который каждый сможет, кто о чем,
Но больше непременно о добре.
Ведь после не прибавить, не отнять,
Лишь вспомнить под шуршание страниц,
Не повернуть случившегося вспять
В калейдоскопе дней, событий, лиц.
Под знаком нарушаемых границ
Мы целое творим из единиц
Поступков, слов и чувств, что не унять,
Под сердца стук, дрожание ресниц
Мы новый год торопимся начать.
Пусть будет еще много новых лет.
Не вешай нос, чтоб ни было, держись.
Немало будет боли и побед.
Почувствовать лишь так мы можем жизнь.[/i][/color]
Александре...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770246
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.01.2018
[color="#5900ff"][i]Последние дни улетающей осени
Листву словно платье бесстыдно отбросили.
Я в них безуспешно пытаюсь влететь,
Успеть ощутить всё хотя бы на треть,
А лучше, конечно же, на половину,
Раз всё ощутить всё равно невозможно.
Тревожно смотрю и смотрю тебе в спину,
Пытаясь понять, когда всё стало сложно.
Так хочется крикнуть кому-то люблю.
И вроде смешно, и любить вроде некого.
Тебя? Так ведь ты не подходишь для этого.
Мы снова и снова с тобой на краю
У осени, будней. В заложниках вновь
У графиков, правил, свиданий по плану.
Не стану, подобно плохому роману,
Себя уверять, будто это любовь.
Пойду ворошить вместе с ветром листву,
Чтоб вспомнить, как вместе мы были когда-то.
И осень глядит на меня виновато -
Я вновь не подвластна ее волшебству.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756960
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2017
[color="#0000ff"][i]По лесным грибным тропинкам
Бродит осень, плащ накинув.
Шевелит листву ногами,
Шелестит в ветвях дождём.
По летящим паутинкам,
По ветрам в лицо и спину,
Я ищу её глазами,
Чтобы побродить вдвоём.
Нарисует мне на окнах
Осень каплями дорожки,
За компанию поплачет
Неба частым решетом.
Отразится в лужах-стёклах,
Рядом сядет на порожке,
Встречу новую назначит
На причале золотом.
Мы пойдём по грустным паркам,
По заброшенным аллеям,
На пустынных остановках
Будем мерзнуть под зонтом.
Рада я её подаркам,
Но вздыхаю и жалею
О минувших заголовках,
О давно пережитом.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756957
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.10.2017
[i]Переможців не буде, бо це неможливо,
Ми з тобою пливемо в одному човні.
Зігріває нас сонце, полоще нас злива,
Мерехтять в небі зорі тобі і мені.
Переможців не буде, бо вже перемога
Що живемо на цій, Богом даній, Землі,
Наші мрії за обрій ведуть від порога,
Миті щастя ведуть нас і миті сумні.
Те, що творимо ми, не дає нас забути,
Ми усі боїмося, хоч кожен свого.
Калатає в нас серце, вистукує в груди,
А коли заговорить, почуєш його.
Попри те, що ми різні, є в кожного мати,
За дітей ми готові віддати життя,
Тільки люди так здатні та вміють кохати,
До останнього поштовху серцебиття.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750586
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2017
Пообіцяймо зараз одне одному,
Що буде все красиво до кінця,
Якщо прощання забринить на обрії,
Залишимо не мертвими серця.
Залишимо можливість усміхатися
І згадувати легко, без образ,
Не грати в друзів і не відвертатися,
При випадковій зустрічі щораз.
Пообіцяймо зараз бути щирими
І вдячними за кожну світлу мить.
Нехай кохання обійме нас крилами,
Передчуття біди хай не щемить.
Забудьмо, що раніше не вдавалося,
Повіримо, що це щасливий шанс,
Як довго б сонце в хмарах не ховалося,
Воно освітить стежку і для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2017
Нікому не кажи, що там між нами:
Вогонь палає чи полоще злива,
Коли нещасна я або щаслива,
Якими серце повниться думками.
Те, що для двох, не виставляй ніколи:
Листів, подій, розмов або мовчання,
Всього, з чого складається кохання,
За що нам варто дякувати долі.
З нудьги чи ні, не обговорюй з кимось,
Не зраджуй нас порожніми словами,
Ніхто чужий не зможе стати нами,
А ми навряд чомусь у них навчімось.
Спитай у себе, говори зі мною.
Кохання, як і щастя, любить тишу.
Ми шлях свій разом знайдемо скоріше
Рука в руці, лишаючись собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2017
[color="#0022ff"][i]Оттенки чувств, оттенки мыслей,
Поди, попробуй, разберись,
Тут торопись ни торопись,
Легко запутаешься в смысле.
Люблю: жалею, восхищаюсь.
Хочу: всего, а может часть.
Боюсь разбиться и упасть,
Грешу: и счастлива, и каюсь.
Я верю иногда с трудом,
Хотя, так хочется поверить,
Всех равной мерою измерить,
Увидеть больше, чем кругом.
Победа рядом с пораженьем
Смеялась, плакала, ждала,
Где был огонь, теперь зола.
Усталость - следствие движенья.
Давно и намертво сплелись
Сомненья, доводы, желанья,
Мечты и разочарованья.
Поди, попробуй, разберись.[/i]
[/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732796
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.05.2017
Жертв требуют все, только жертвы ничего не требуют.
Г.Л.Олди
[i]
Собой пожертвуй, требует любовь.
Пожертвуй мнением, потребует карьера.
Успех с оскалом хищным бультерьера
Пожертвуй, рявкнет, выпуская кровь.
Пожертвуй временем, потребуют друзья.
Работа требует и нервов, и здоровья.
Надежда, посидев у изголовья,
Потребует простить кого нельзя.
Все требуют пожертвовать, кто чем.
Лишь жертвы ничего уже не просят.
Ведь жертвы жертв совсем не переносят.
Страдать привыкли молча, без проблем.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732795
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.05.2017
[color="#ff4400"][i]Я человек из ниоткуда,
Иду дорогой в никуда,
Но почему-то верю в чудо,
Хотя не так и молода.
На горизонте парус алый
И лепрозорий за стеной,
Взгляд в отражении усталый
И как награда выходной.
Одна из многих миллионов,
Не в силах что-то изменить,
Под тяжестью немых законов,
Пытаюсь жизнь не зря прожить.
Кого-то обогреть любовью,
Кому помочь, кого простить,
Успеть на бал и к изголовью,
Не потерять и не забыть.
Мне блюзом дождь в окно стучится,
Фанфарами грохочет гром.
Хоть ЧТО-ТО может получиться,
И от того не зря живем…[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732496
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.05.2017
[i]Как много слов пустых и бесполезных,
Не думая, мы щедро раздаем.
Клянемся, обещаем безвозмездно.
Себе, чужим и близким часто врем.
И врем не потому, что аморальны,
Не потому, что кто-то злейший враг.
Мы под себя меняем мир реальный,
Уже не замечая этих врак.
Нам не удобно то, ужасно это,
Не в силах ничего мы изменить.
Молитвы остаются без ответа.
Пытаемся себя перехитрить.
Мы ищем выход и у нас есть выбор:
Менять себя или продолжить врать.
И среди прочих наших лживых игр
Враньем бы было все не замечать.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732493
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.05.2017
[i]Тому, кто может, передам ключи.
Пусть кто способен, примет эстафету,
А я согласно планам и билету
Уже кричу, карету мне, карету,
И прячу в ножны острые мечи.
Пока не поздно, все закрою в стол.
С работой вместе суету закрою
И распрощаюсь с прошлою собою,
Сама себе ревизию устрою,
Забью проблемам всем победный гол.
Всего лишь в отпуск, не на край земли.
Всего на месяц, больше и не надо,
Чтобы желать под шорох звездопада,
Сказать друзьям, что их увидеть рада,
Построить чудный замок на мели.
Чтоб все забыть, простить и заскучать,
Перечитать, а может переслушать,
Стереотипы детские разрушить,
Случайным взглядом чей-то сон нарушить,
Вернуться, чтобы снова продолжать.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731826
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2017
[color="#6f00ff"][i]Как мало нужно для надежды
И здравый смысл здесь ни при чем.
Вернуть, чтоб было все как прежде,
Чтоб молод, глуп и обречен
На чувства, слезы, стыд, страданья.
Они, чтоб душу жгли огнем.
И чтоб не мямлить оправданья
Над мятым жизни полотном.
Мол годы и не то здоровье,
Семья, блины, работа, дом.
Нам не до глупостей с любовью.
Мы высыпаемся с трудом.
Где луч надежды путеводный?
Где вера? Пусть она слепа.
Теперь лишь мысли бег свободный,
Сарказм, цинизм и пустота.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731825
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.05.2017
[i]Хотелось бы примерить тело.
Свое изрядно надоело,
Не соглашается бежать,
Ему бы с книжками лежать.
Хотелось бы примерить мысли,
Спросить у них о новом смысле.
Свои ворчат какой-то бред,
Что смысла не было и нет.
Хотелось бы примерить душу.
Чужой покой смелей нарушу.
Своя слепой стремиться быть,
Не знать, не помнить, не любить.
Еще б другую жизнь примерить
И в этой новой, снова верить,
А в той, что есть уже никак,
В ней прочный "форменный бардак".[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731561
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.05.2017
[i]И первый круг был одиночество,
Когда один среди людей.
В плену твоих чудных идей
С тобой лишь ночь, её высочество.
А те, кто рядом, плакать хочется.
Тут хочешь верь или не верь.
Вдруг назовут тебя по отчеству
И ты узнаешь круг потерь.
На третьем уровне предательство.
Когда друзья, любовь уйдут,
Руками молча разведут
И все спихнут на обстоятельства.
Столкнется выбор с неизбежностью,
На нем замкнется пятый круг.
Решать тебе кто враг, кто друг
И взвесить умысел с небрежностью.
Ошибки, поиск, ложь, терпение -
Такие сложные круги.
Иди по ним или беги
В попытке обрести прощение.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731560
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.05.2017
[color="#0000ff"][i]Ну, как там у вас в нирване?
Покой и отлично видно?
Не больно уже, не стыдно?
Вы с крыльями и в сутане?
А тут, как всегда, желанья,
Кипят понапрасну страсти
И видим мы мир в контрасте
Принятия – отрицанья.
А как там у вас в нирване?
Светло и давно все в прошлом?
Вы в духе всегда хорошем
И с Ом-м-м-м в мировой гортани?
У нас здесь темно местами,
Хандра с куражом в балансе,
Мечтаем о новом шансе
С опущенными руками.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731447
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.05.2017
[i]Бывает вдруг нахлынет радость
От ощущенья бытия,
Что ты лишь ТЫ, а я лишь Я,
Что все вращается земля
И силой оказалась слабость.
Ты вместо дыр увидишь звезды,
Услышишь среди шума птиц,
Найдешь родное среди лиц,
Нарушишь правила границ,
Поймешь, что нет, еще не поздно.
Болезнь? Забота, чай с вареньем.
Ушел? Так лучше уж сейчас.
Посмотрим в профиль и в анфас.
Порой проблемы учат нас
И проверяют повтореньем.
И хорошо, что жизнь не вечна,
Что мы такие как мы есть,
Что книжек и стихов не счесть,
Что можно на скалу залезть
И спрыгнуть в океан беспечно.
Что есть конец и есть начало,
Что есть друзья и есть враги,
Что как от жизни ни беги,
Ее тебе не будет мало.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731217
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.04.2017
[color="#8a1d1d"][i]Психоз толпы я ощущаю кожей,
Но захлестнуть себя ему не дам.
Как только стану я на них похожей,
Пусть только на мгновение, и все же,
Завалит душу серый пыльный хлам.
Стою в толпе, которая как зверь
Ревет, дрожит, слюну в песок пуская.
Нет, не в меня, не мне, я не такая.
Пока в кого-то яростью швыряет.
Мне из нее не вырваться теперь.
Толпа, команда, группа, коллектив.
В них места нет для личных интересов.
Не будет личных мыслей, личных стрессов.
Ты станешь составляющей процессов,
Себе во всем, со всеми изменив.
Свободных нет, все входят кто куда,
Но верят в эфемерную свободу.
Пеняют на болезни, на погоду,
А дни идут, сливаются в года.
Свободу вижу в знании себя.
Я часть всего, но все же одиночка.
Я в общей песне буква или строчка,
А может только маленькая точка,
Но ты читай и ставь меня любя.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731216
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.04.2017
[color="#8400ff"][i]Я на свидание к тебе
Пойду с луной по краю крыши.
Моих шагов никто не слышит,
Играет ветер на трубе.
Пойду по хрупкому, по льду,
По бритвы лезвию, по броду,
Сомнения все брошу в воду,
Преграды будут – обойду.
Ты мне подходишь идеально.
Во всяком случае, душой.
Наш мир открытый и большой,
Мгновенье счастья так реально.
Глаза закрою, полечу,
Туманом опущусь на плечи.
Жаль, что во сне лишь наши встречи.
Уйдем по лунному лучу….[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731028
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.04.2017
[i]Мелькнул экран и вынес приговор,
Какой бы я была из тех игрушек,
Из кукол, книжек, плюшевых зверюшек,
Которые хранятся до сих пор.
Быть может, это будет яркий мяч,
Волшебный замок, гордая принцесса?
Но тайны поднимается завеса
И ты от счастья не несёшься вскачь.
Теперь ты улыбаешься не так
И в холмик превращается вершина.
Ты - грузовая верная машина.
Кивнёшь себе и согласишься: Так.
Обида набирает оборот.
Ты всё сидишь, сама себе кивая.
Понять бы, что покоя не даёт:
Машина только или грузовая?[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731027
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.04.2017
[color="#f21b6a"][i]И не пытайтесь выбирать
Каким путем идти мне к цели.
Все чувства, мысли на пределе,
Но я живу, могу дышать.
Не помогайте мне решать,
Что правильно, а что не очень.
Я все пойму на грани ночи,
Но вряд ли буду соблюдать.
Не отвечайте за меня,
Когда уверены, что правы.
Не ради денег или славы,
Остановитесь, не клеймя.
Примите все таким, как есть
И под себя не подгоняйте.
Мои шаги не обсуждайте.
Оставьте зависть, злость и лесть.
Свобода воли есть у всех,
И каждый что-то выбрать может.
Наш выбор нас порой тревожит,
В нем наш провал, и наш успех.
Но Вы, которые не я,
Кто мною никогда не будет.
Не выбирайте за меня,
Ведь, как и я, вы просто люди.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730867
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.04.2017
[i][color="#7a0000"]Не суди, судим не будешь.
Кажется, совсем не сложно.
Только все же не возможно.
Зарекаешься, но судишь.
Судишь пьяницу на лавке,
Двух нахалов в общей давке,
Продавщицу в магазине,
Власть, знакомых, транспорт, свалки.
Судишь лучшую подругу.
Судишь жизнь: не удалась!
Вроде, только началась,
А уже бежит по кругу.
Не суди других, другое,
Непохожее, не то.
Где шаблон, арбитр кто?
Кто решает, где плохое?
Может быть с себя начать,
Не жалеть и не прощать,
Без нелепых оправданий
Правду про себя сказать?
Для других мы чаще судьи,
Адвокаты лишь себе.
Соревнуемся в судьбе,
Обсуждаем чьи-то будни.
Видно, так нам легче жить,
Не себя, других судить,
В чем-то, где-то ошибаться
И за то судимым быть.[/color][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730717
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.04.2017
[i]Плюс-минус, ощущаю счастье,
Пусть не в деталях, в целом - да.
Что плачу - это не беда,
Живу то разумом, то страстью.
Плюс-минус, очень сильно верю,
То в провиденье, то в себя.
Нательный крестик теребя,
Подкову вешаю над дверью.
Плюс-минус, слишком понимаю,
Но часто делаю не так.
Сама себе бываю враг,
Хожу в сомнениях по краю.
Плюс - новый день и минус БЫЛО,
Улыбка - плюс и минус грусть.
Сомненья все отступят пусть.
Мне кажется, что заслужила.)))[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730716
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2017
[i]Побрею голову и сяду у окошка,
Подставлю лысую под звездный небосвод.
Пускай черпнёт из космоса немножко
И что-нибудь из вечного поймет.
Пусть ветра ощутит она дыханье,
Увидит мир без пелены волос,
Прическами откинет любованье
И напрямую задаёт вопрос.
О том, зачем, в чем смысл и где причина?
Что в результате? Стоит ли? И как?
Во многом грань почти не различима.
И не поймешь где гений, где дурак.
Сомненье лишь одно меня тревожит,
Что волосы здесь вовсе ни при чем.
Что с ними голова понять не может
И в лысой врядли вспыхнет фонарем.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730519
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 25.04.2017
[i]Другое происходит всё равно
И не зависит, что ты там не хочешь.
Нет мочи наблюдать как мир непрочен,
Не вечен, да и ты не очень
И каждый так небезупречен,
А по другому видно не дано.
Чужие в наш с тобой приходят дом,
Забыв спросить, кого сегодня ждали.
Мы их не будем посвящать в детали.
Устали - души не из стали,
Да и сбежать от всех едва ли,
Но всё равно мы среди них вдвоём.
Иные в двери стелятся пути,
Перечеркнув вчерашние дороги.
Немногие к себе бывают строги,
Зароки забывают и уроки,
Ведь вроде рано подводить итоги.
Плюс шанс сказать кому-нибудь прости.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730503
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.04.2017
[i]Скажи вовремя себе нет,
Отведи от него взгляд,
Сколько б ни было там лет,
Даже если одной - ад.
Не спеши делать шаг вперед,
Оставайся сама здесь.
Он сейчас навсегда уйдет.
Ты останешься с тем, что есть.
Ты останешься пить чай,
Вечерами сопеть в плед,
Вспоминая так, невзначай,
Как сумела сказать НЕТ.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730374
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2017
[i]В мене для тебе занадто багато кохання.
В тебе для мене скептично стурбований погляд.
Я відчуваю, що кожна хвилина – остання.
Ти переконаний: буде ще час бути поряд.
В мене від тебе весь час перехоплює подих.
В тебе для мене розважливий лагідний спокій.
Я за тобою у прірву без сумнівів жодних.
Ти посміхаєшся і відмовляєшся поки.
В мене з тобою стрибає схвильовано серце.
В тебе зі мною завжди усміхаються очі.
Я не збагну, як в мені поміщається все це.
Ти співчуваєш моїм хвилюванням дівочим.
В тебе для мене плече, теплі руки і жарти,
Кави горнятко і безліч цікавих історій.
Я відчуваю, нічого міняти не варто,
Тільки з тобою кохання моє наче море.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2017
[i]Как угодно, но только не скучно.
Так колотит, что только держись.
Вот она, «настоящая жизнь»,
Мы плетём её собственноручно.
Нить за нитью ложится в узор,
Где порвётся, завяжется узел,
Здесь дошёл до конца, это – струсил,
Вот тупик и признанья в упор.
Где-то гладко, а где-то бугром,
Черно-серые полосы нитей.
Вышьем чувства багровым костром,
Белым - шрамы и вехи событий.
Подберем оправдания в тон,
По краям наметаем надежды.
В центре – гладью, а дальше – крестом
И на белые сменим одежды.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730149
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.04.2017
[i]Брошусь к тебе, брошу тебя, сгину
В омуте глаз, в сумраке слов кану.
Буду искать взглядом твою спину,
Буду не знать, жить вопреки плану.
Буду с другим, буду другой, порознь
Буду ничьей, что мне еще светит?
Времени бег сменит свою скорость,
Старые дни выметет все ветер.
Сказки из снов, ночи без сна снова
Кружат вокруг, ходят за мной всюду.
Ты позовёшь - мне не узнать зова.
И без тебя я всё равно буду.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729380
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2017
[i]Не забудь про простые вещи,
Не давай забывать и мне.
Зажигай вечерами свечи,
Провожай меня при луне.
Добрым словом обиды лечат,
Не заменит вино воды,
А вдвоём непременно легче
Выворачивать из беды.
Счастье – миг и бывает в малом.
Солнца луч рассекает тьму.
Бог бывает как мы – усталым
И спасибо за всё ему.
Волны гладят, улыбка греет.
Каждый труд принесёт плоды.
Жизнь того наградить сумеет,
Кто поверит в свои мечты.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729223
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.04.2017
[i]Обречённые на свободу,
Наша жизнь череда из шансов.
Мы не ждём от судьбы авансов,
Мы о них не слыхали сроду.
Обречённые делать выбор
Между белым и черным, между
Обречённостью и надеждой.
Мы – участники взрослых игр.
Если порознь и если вместе,
Кто-то в будущем, кто-то в прошлом,
Каждый бьётся в своём протесте,
Выбор каждому делать сложно.
Даже если лежать без дела,
Даже если плевать куда-то.
Всё равно, значит выбор сделан,
Значит, сами мы виноваты.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727563
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.04.2017
[i]Возьми мои глаза, смотри вперед,
Увидишь, как заря встаёт над лесом,
Играет солнце радугой с эфесом
И битвы приближается черёд.
Встают полки, зовёт на бой труба,
Отчаянье сменяется отвагой.
Кто был вчера обычным бедолагой,
Теперь достоин шпаги и герба.
Нет времени на мысли о судьбе,
На скуку, лень, сомнения и жалость,
Куда девалась вечная усталость.
И снова жить захочется тебе.
Захочется смотреть на небеса,
Почувствовать дождя прикосновенья,
Любить у жизни все её мгновенья
И передать кому-нибудь глаза.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726989
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.04.2017
[i]Извини, у меня дела,
Как неделю и год назад.
Закусив свои удила,
Отвечаю я невпопад.
Извини, у меня долги
Перед всеми, кроме тебя.
Научилась плести силки
И поймала сама себя.
Извини, у меня война.
По привычке веду бои.
Побеждаю, а там стена
И за нею мечты мои.
В ежедневнике места нет.
Всё листаю за днями дни
И, что снова звучит в ответ:
Извини меня. - Извини.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726601
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.03.2017
[i]Сподіваюся – ти щасливий,
Бо інакше, навіщо все це:
Щодня навпіл ділити серце,
Рятувати його від зливи.
Сподіваюся – ти в безпеці,
Твою душу ніхто не ранить.
Я б хотіла «коротку» пам’ять
І можливо, броню для серця.
Сподіваюся – ти почутий,
Що з тобою є поруч друзі.
Я позбулася всіх ілюзій
Аби тільки тебе забути.
Сподіваюся – все як треба,
Поодинці, але складеться:
Моє порване сумом серце
І твоє, все з уламків, небо.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2017
[i]Настроение, да по выбору
На сегодня я себе выберу,
Чтоб не мучаться и не корчиться,
Чтоб не думать про одиночество.
Я пойду сама, да на улицу,
Солнцу ясному буду жмуриться,
Отдам волосы ветру вешнему,
Отпущу летать душу грешную,
Отпущу себя на все стороны.
Не кричите вслед, черны вороны.
Я сегодня вся, будто новая:
Непутевая да веселая.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725673
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.03.2017
[i]Бувають вчинки, може раз в житті,
Що дихати дають на повні груди:
Встаєш з колін немов би уві сні
І вже колишнім ти не можеш бути.
Бувають мрії, вартістю життя,
Вони живуть за мене і за тебе,
Як не жени, не підуть в небуття,
Все кличуть за собою вище неба.
Бувають люди, зустрічі, думки,
Що все перевернуть і все наповнять,
Пройдуть по венах, як живі струмки
І змінять все життя твоє і погляд:
В очах засяють спалахи зірок,
Знайдуться сили, сумніви покинуть,
Ти усвідомиш свій наступний крок
І вже ніщо той вчинок не зупинить.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725439
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2017
[i]Расскажу тебе, как мои дела,
Как проходят дни, с кем была смела.
Расскажу, что там, за моим окном,
Уж который день снег веретеном
Кружит. В голове снова мыслей хор
Не дает забыть, продолжает спор.
День за днем бежит, мимо и со мной,
Кто-то снится мне, все зовет с собой.
Что работы – тьма, что желаний – ноль,
Выйти б из игры, поболтать с тобой,
Посмотреть в глаза, как в янтарный чай.
Что еще сказать…
- Хочешь, приезжай.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725296
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.03.2017
[i]Можна сісти і сльози лити,
Нарікаючи на життя,
Та весна.. і ці перші квіти
Роблять світлими почуття.
Можна сісти посумувати,
Перечитуючи листи,
Та птахи почали співати
І звучать в голові пісні.
Можна згадувати про втрати.
Пожаліти себе і всіх
Та ж весняні зелені шати,
Цей весняний в легенях сміх…
Не дає про сумне згадати,
Віє радістю, як на гріх.
Тож не будемо з нею грати,
Все одно вже вона в крові.
Ця весна та її поради,
Ці весняні прекрасні дні.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724764
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.03.2017
[i]Нарисую дорогу черным,
Но в конце нарисую двери.
Взгляд становится обреченным,
Если только в плохое верить,
Если только плохое помнить,
Если ждать его ниоткуда,
То скорей всего так и будет,
До удара - одна минута.
Нарисую над дверью крышу
И еще, что там есть у дома.
Дорисуй, если можешь, выше,
Если Выше тебе знакомо.
Если Выше тебе по силам,
Если это тебе по нраву,
То скорее всего усилья
И дела обретут оправу.
Нарисую тебе удачу,
Пусть летает над домом птицей
И большую звезду в придачу,
Пусть она тебе пригодится.
Если очень хотеть и верить,
Если делать хоть понемногу,
То всегда отворятся двери,
Ты любую пройдешь дорогу.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723944
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.03.2017
[i]Навколо все живе і промовляє
Блакиттю неба, спалахом зірок.
На варті мрій, надій та помилок,
Воно, здається, відповіді знає.
Послухай тишу, так багато в ній,
Торкнися серцем, обійми думками.
Все, що було і все, що буде з нами
Підказує тобі наперебій.
Шепоче вітром, місяцем манить,
Приходить уві снах, сідає поряд.
Ти тільки зупини на ньому погляд,
Спіймай і зрозумій чарівну мить.
Серед розмов, обов’язків, подій,
Життя, що замість танцю, в ритмі міста,
Під музику дощу, під шурхіт листя
Не залишай та не втрачай надій.
Допоки сонце сяє в небесах
І ясні зорі падають за обрій,
Все відіб’ється в серці і в очах,
Нас доля збереже, все буде добре.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723300
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2017
[i]Мое сердце распахнуто настежь
И хлопают, хлопают двери.
Уходишь, ну, что тут скажешь.
-Вернешься? Я буду верить.
Туда, где грохочут "грады",
Туда, где боятся дети.
Я знаю, ты должен, надо
И каждый из нас в ответе
За новые зимы, весны,
Родителей, дочку, сына.
Я знаю, нам всем непросто,
Но мы с тобой - Украина.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722492
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.03.2017
[i]На варті твоїх мрій, бажань і смутку
Хотіла б бути за твоїм плечем,
Твоїм щитом, а треба, то мечем.
З тобою поруч бути ледве чутно.
Хотіла б все ділити: горе, сум,
Бо горе, як на двох, то половина,
А радості сильніше разом струм.
Для мене ти, для тебе я – єдина.
Коли з тобою, так багато нас,
Ми всі – одне і все стає можливим.
Сьогодні, зараз настає наш час
І кожен може бути особливим.
Яких би не зазнали перешкод,
Зійдемо на лихе, немов лавина.
Не просто люди, ми – один народ
З тобою разом, наша Батьківщина.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722182
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2017
[i]За захід сонця та світанок,
За щастя мить та каяття,
За кожен подих, кожен ранок
Я дякую тобі, життя.
За кожну мить, що я з тобою,
За кожну радість, кожен біль,
За небосхил над головою,
Що я твоя, ти – тільки мій,
За тихе відчуття покою
Без винятків та без умов.
За те, що можу буть собою,
А ще, за мамину любов,
Яка мене у холод гріла,
Крізь ніч вона мене вела,
Що у житті давала крила
І рятувала, як могла.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722081
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2017
[i]Кажуть, після смерті не кінець,
Та розповісти нема нікого,
Є чи ні там хоч якась дорога,
В місці, де відсутній бій сердець.
Кажуть, що повернемося знов,
Та нікого потім не впізнали
З тих, кого ми за життя кохали,
З тих, хто дарував свою любов.
Кажуть, що душа живе не раз,
Та згадати раз у раз не може,
В тому їй ніхто не допоможе,
Не поверне тих минулих нас.
Що б там за межею не було,
Йти і відпускати вкрай жахливо,
Боляче - терпіти не можливо,
Невблаганність долі б’є в чоло.
Отже, саме це життя одне,
Час кохати, мріяти, горіти
На вогні душі, що не згасити,
Поки час останній не мине.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721798
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2017
[i]Не благодаря, а вопреки
Мы с тобой конечно же все сможем.
Цели нереально высоки,
Но другой сценарий невозможен.
Хоть бы раз чего благодаря
Нам достичь, чтоб было просто, гладко.
Скажем, откровенно говоря,
Что «благодаря» у нас нехватка.
Пробиваем стены, жжем мосты,
Преодолеваем все преграды.
И при этом, все еще чисты.
Нам не помогают? - И не надо.
Вопреки погоде и хандре,
Несмотря на разные запреты,
Мы с тобой горим, как на костре
И находим каждый день ответы.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721470
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 03.03.2017
[i]Скільки ж їх, незнаних берегинь,
Матерів, бабусь, дружин і доньок,
Відданих, терплячих незнайомок,
Ніби і несхожих на богинь.
Скільки в них тепла і доброти,
Скільки безкінечної любові,
Вберегти життя вони готові,
Всім, хто вірить в них, допомогти.
Руки їх відтворюють життя,
А серця не відають покою,
В справи поринають з головою,
Неймовірні роблять відкриття.
Сонячні у радості й журбі,
З ними менше біль і є надія
На світанок після буревію,
На майбутнє в нашій боротьбі.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721174
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2017
[i]Не кращими, не гіршими,
Ми стали просто іншими:
Сильнішими, мудрішими
До перемог і втрат.
Серед падінь ми вижили,
Часи стають складнішими,
Брехні навколо більшає
І вистачає зрад.
Та ми не переможені,
Для перемог народжені,
Сльозами очі зрошені,
Та сили жити є.
Бо душі неушкоджені:
Не мертві, не спустошені.
Ми віримо у кожного,
Боронимо своє.[i][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721062
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2017
[i]Це брехня, що поразка - це вирок назавжди,
Що надія вмирає від частих невдач.
Кожен досвід і біль на життя нанизавши,
Покрокуємо далі, залишивши плач.
Це брехня, що поволі кінчаються сили,
Що помилки і втрати виснажують вщент.
Є любов та краса, голубі небосхили,
Неповторний життя твого кожен момент.
Це брехня, що нічого не можна змінити
І, що в полі не воїн, якщо ти один.
Коли вже народилися, мусимо жити,
Не втрачаючи марно безцінних хвилин.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720828
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017