| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Я жінка, я сильна,я зможу
Хоч сльози ховаю ночами,
Зігнусь, але все переможу!
Та встану й сміюсь перед вами..
А біль, неповагу й невдачу,
Прийму і прощу поневолі,
Хай кажуть - слабка! Я не плачу,
Я дякую небу за долю..
За все, за дітей, за роботу,
За щастя і мир мого дому,
Й за ті неминучі турботи,
Які б не бажала нікому..
За радість, за щастя, за ласку,
За сильний свій батьківський рід,
За тиху бабусину казку,
За мамину посмішку вслід.
І гордо несу свою ношу,
Велично ступаючи в світ,
"-Я жінка! Я сильна! Я зможу!"-
Лунає вже тисячу літ
Я жінка! Я сильна! Я зможу!
Жива! Значить все переможу!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752607
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.09.2017
Вабить очі осінь кольорова,
Кожен день малюючи дива.
І земля радіє тій обнові:
-Гарна сукня, кожен день нова!
Золотавить вигорілі трави,
Розфарбує в райдугу сади..
Ліс притрусить золотом яскравим,
Сріблом вкриє верби край води.
Багряніють клени і тополі,
Рум'яніє листям дереза.
Лиш озима зеленіє в полі,
І шепоче:-Глянь яка ж краса!
А вона чаруюча і чиста,
Сміючись ступає по землі.
Одягнув калинове намисто,
Все малює барви неземні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2017
Україно моя, небом вінчана,
І землею святою укрита.
Як же доля твоя покалічена,
Як же кров'ю все тіло облите!
Україно моя, пошматована,
Як мені твої рани болять..
Ти ростила синів в мирі вольними,
А тепер маєш їх же й ховать..
Нема крайнього й винуватого,
В тім що робиться правди нема.
Не за бідного -за багатого,
Брат на брата меча підійма!
Україно моя - серце ріднеє!
Твої сльози пекуча ропа.
Хай не встане поріддя негіднеє!
Хай здригнеться негідна рука!
І чоло твоє знов сяє нивами,
І дитячий лунає лиш сміх.
І тоді будем справді щасливі ми,
От тоді й задаватись не гріх!
Україно моя! Моя ластівко!
Хай плекають тебе небеса!!
Бо краса твоя в людях - в синах твоїх
Українська незламна краса!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744649
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.08.2017
Хоч як далеко б доля не носила,
Хоч як би не пройшли твої роки..
Люби ту землю що тебе зростила,
Цінуй той край, він рідний навіки..
І не проси у неба те що маєш,
І не плюндруй, що можеш приручить.
Твоє життя - то ласка, ти ж бо знаєш!
А як прожить-воно саме навчить..
Не плюнь в поріг яким щоранку ходиш,
Не будь нікчемним,то лихе життя.
Трудись на благо і люби що робиш!
Тоді тебе й порадує життя!
Цілуй світанок, сонце, нову днину..
Вітай вечірню зореньку з небес.
І зрозумій- щаслива ти людина!
Бо Ти -живеш! Ти чуєш-Ти -живеш!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743605
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2017
Розкажи мені тату казку
Поведи мене в світ забуття
Подаруй мені тату ласку
Бо без неї не те життя.
Бо і день не такий щасливий
Бо і нічка холодна, сумна
Подаруй мені тату милий
краплю ніжності й сили сповна
Я росла як могла без тебе
І живу як підказує світ
Береже і земля і небо
І батьківський святий заповіт
Ти ж просив небеса для мене
І любові й достатку сповна
Пробігає життя шалене
А тебе все нема й нема..
І внучата ростуть крилаті
Дідуся так чекають свого
Та і я все чекаю тата
Щоб схилити до нього чоло
Розказати як я, як діти
Розпитати як ти, як сам..
То ж почуй мене тату рідний
Помолюся святим небесам.
Бо життя пролетить, не стане
Хто був прав а хто ні не спита
Доля нас розвела так рано,
Час розсудить, розсудять літа
Вдячна Богу за мир і ласку
Щедрість нив і квітучий сад
Розкажи мені тату казку
Як тоді тридцять літ назад..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017
Ти- президент, ти вище всих верхів
Із долею одною на мільйон..
Ти наче море поміж берегів
Оберігаєш люд своїм крилом..
Ти президент- ти книга серед книг
Написана, затверджена давно.
Чому ж тобі лишатись поміж НИХ?
Чому б тобі не плюнути давно?
І не спинити крові на крові?
Й не повернути воїнів додому?
І не творити мир на цій землі?
Й не жити мудро у гнізді святому?!
Бо пройде час і твій час не спиниться..
Та буде край наш! Й небо голубе!
Та от цікаво - як то воно спиться?
Коли весь світ ненавидить тебе..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2017
Рукою ангела записано..
Думками Божими начертано,
Людськими долями пронизано,
І в цьому є воно - безмертне..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2017
А мені лишили в спадок - Віру!
Щоб не зламна як верба була
щоб не клякла перед ходом в прірву
вірила, молилась, і ішла...
А мені лишили в спадок - Волю!
Щоб пташиним марила крилом,
Щоб родила, і жила доволі,
І несла коромисло з добром
А мені лишили в спадок - Землю!
щоб могла зернятко зберегти,
прожила життя, щоб, недаремно
і синів щоб вивела в світи..
А мені лишили в спадок Душу
Щей таку що хоч- не хоч-бери!
І писати, і співати мушу..
Бо лишили щедру- як могли!
А мені лишили в спадок - Силу!
В край чарівний, де я й проросла,
В мій народ, що гідним буть просила
Під прицілом вражого крила..
І така вже я живу у світі,
і прошу щоб вірили, й змогли
Спадок той дарований нам - дітям,
Ще й нащадкам нашим зберегли..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2017
А зорі сяють золотом коралів,
І місяць, мов вівчарик іх пасе,
А соловей так солодко співає,
Про мир, про волю, про прекрасне все
А десь так близько загнані війною,
Чатують варту молоді бійці.
Як хочеться ім повернуть додому..
До батька, до порогу, до сім"ї
А ворог сипле знов лихі гармати,
І знову кров прол"ється молода,
І плаче Україна, плаче мати!
І молить Бога про своє дитя..
Нам обіцяють золоті хороми,
і волю так жадану й дорогу.
Та л"ється кров і знову, й знову й знову
А ми все вірим Богу, бо ж кому??
А зорі сяють наче діаманти,
І соловей щовечора співа.
Ми ще живі! - так хочеться сказати!
Ще будем!!! УкраІна -ще жива!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2017
Ще відпочинеш - прийде ще той час..
І просто посидиш біля віконця,
І візьмеш голку в руки, й в одночас-
На полотні засяють квіти й сонце.
Ще відпочинеш, важно і розкішно
відвідаеш театр і рок-н-рол.
І будеш вільно і вже так неспішно
Вдихати свіжий подих матіол.
І не летіти на вітрах додому,
Бо там порядок, можна й відпочить.
Усе як треба у гнізді святому..
Лиш тільки тихо, аж душа кричить.
Бо виростуть вже і сини і дочки,
І вирвуться з гніздечка в майбуття.
Дістанеш з скрині синову сорочку,
Згадаеш день, коли дала життя..
І донеччин вінок розправиш ніжно,
і напрасуєш стрічки як тоді,
Коли вдівала і зітхала втішно,
Як поправляла кісоньки руді..
Ще відпочинеш, мамо, відпочинеш!
Молитимеш лиш земю й небеса,
Щоб мир і лад, і щоб твоїй дитині-
Хай доля сяє завжди й не згаса..
Ще відпочинеш, не сумуй матусю!
Бо час іде і швидко пролетить..
Лиш обійму і сильно притулюся,
Зупиниться і час, і день, і мить..
Бо ти ж як бджілка, сильна і невтомна,
Твою жагу нічим не загасить!!
Ще відпочинеш, мамо, ще не довго,
Бо час летить, бо час не зупинить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017
Вклоніться їй крізь час і крізь віки
Вона ж як мати рідна і єдина
Минають дні, летять як мить роки
Вклоніться їй за доньку і за сина..
Бо це ж святиня наша,наше серце
А там де серце є завжди душа
Вклоніться їй за гомінке джерельце
Вона ж бо наша, рідна, не чужа
Вклоніться їй за гори, полонини
За золоті поля, красу лісів
За кожен крок, за посмішку дитини
За щедрість і багатство без країв.
Вклоніться люди, бо немає рівних
Де сотні ран не гояться давно
Сліди кроваві на плечах чарівних
Але ж вона прощає все одно..
І знов дарує цвіт і матіоли
Й такі жадані і смачні дари
А ми цілуєм вилиті престоли
А їй спасибі навіть не змогли..
Вклоніться ій без гордості без фальшу
за кожен подих свій за ніч і день
Це батьківська земля а ту найдальшу
Любіть в віршах, любіть в рядках пісень.
Земля- святиня! Бережіть святиню!
То наша незрівненна сторона
То найдорожча, найбагатша скриня
Яка в нас є, й вона у нас одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2017
Поведи мене милий до раю..
Де цвітуть абрикоси і вишні
Я прошу, я молю, я благаю
не жени мої прагнення грішні
Поведи мене тихо і ніжно
Хай вінчають нас місяць і зорі
і Чумацький нам шлях білосніжно
намалює казкові узори..
Поведи, де шумлять буйні трави
Де колосся шумить золотисте
Де немає законів і правил
Де душа розчиниться в намисті.
Поведи мене милий до раю!
Я прошу, я молю, я благаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017
Чужа душа то кажуть темний ліс..
Незвідана, незважена, неясна..
Не кожному вдається занавіс
Той відхилить, а там душа- прекрасна!
А хто не зна, бо знать йому не личить
Душі не бачить - бачить лиш оправу
І словом ранить, вчинком- покалічить
І знайде собі знов нову забаву..
Прислухайтесь! Душа- то ліс не темний
В ній стільки музи, стільки почуттів..
Не обминайте душі бо даремно
Життя прожити без чужих життів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728236
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2017
Люблю весну коли дзюрчать потоки
І верби мліють мов в передчутті.
Коли пташина на крилі крізь роки
Несе тепло і радість в висоті...
Люблю весну коли підсніжник білий
чарує очі благородність рис
І розкриває пелюстки невміло
Пернатий і невпевнений ірис..
І вітерець затійливо голубить
Хмаринки в небі ніжно-голубі
Люблю весну, та хто ж її не любить
Вона ж в мені! -поглянь! -вона ж в тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2017
Проїжаю повз старе село
Наче пустка поміж яворами..
А колись буяло і цвіло
Зустрічало медом і хлібами.
А тепер заклякло і мовчить..
Ріжуть очі зубожілі стіни.
Лиш ворона часом закричить
і ховається поміж старі руїни.
А колись було ж тут як в раю
І майори вабили віночком..
І зернята сипались в ріллю
І родились і сини і дочки..
І хатки біленькі наче сніг,
Клуб пихатий, школа, виднокіл,
Де ступали діти на поріг
І чорнобривці напували бджіл
А що тепер? - Питаю, - Що тепер?
Оця земля закинута, забута!!
Порушить спокій тут хіба шофер
Що як і ми дорогою заблудить.
Мовчить село, мовчать старі лани
І тільки хрест обабіч край дороги
Майне святим:"Спаси і Сохрани"
І сонце гріє репані пороги..
А земля так просить ще тепла,
Рук трудящих і душі людської.
Скільки ще б дарів вона дала
За любов, за сміх, за матіоли...
А колись було ж тут як в раю,
І майори вабили віночком
І зернята сипались в ріллю..
І родились і сини і дочки..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727257
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.04.2017
В душі чимало спогадів минулих
борознять моє серце -аж пече..
Чому так швидко юність промайнула?́
І тихо зрілість дихає в плече..
А так ще хочу босими ногами
побігти в трави буйні, молоді
Співати пісню поміж любистками
і рахувати хмари в висоті.
Шовковиці щипнути край дороги
Вінок сплести з ромашок й сокирок.
Перестрибнути через три пороги,
І гайда на акацію в садок.
З рогозу свистунця зробити вміло
І вудочку з верби що в берегах,
скупатися в ставку- найперше діло,
І карася зловити впопихах.
І кожен день проходив як святковий
І світ здававсь великим і дзвінким,
Немало спогадів та всі такі чудові
я збережу вас в серці навіки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726738
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2017
Нагадала ворожка дочку,
Я й повірила і недарма..
Бо одного катала в візочку,
А другого за ручку вела.
Так хотілось матусі знову
Обійняти увесь білий світ..
Дарувати небо любові
Своїй донечці тисячу літ..
Й вишиванку пошити в пору
І віночок сплести з колосків
І придане.. І бантиків море
Уплітати у коси тонкі..
І чорнявих як ніч оченяток
І спідничок яскравих, рясних
Нагадала ворожка-свято..
Бо синочки росли-сини!
Пролетіли роки-лелеки,
І незчулася я як знов,
Поселилась в мені маленька,
Та очікувана Любов!
І дивлюсь зараз в ті оченята,
І волоссячко глажу мов шовк..
Мій синочок так схожий на тата!
Я кохаю цей світ й без дочок!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2017
Питали люди де краса землі?
А я кричала, я їм повідала..
Ось під ногами людоньки мої!
Раніш і я її не помічала..
В ночах ласкавих і в барвистих днинах,
В блакиті неба, в золоті полів..
ЇЇ краса у посмішці дитини..
ЇЇ краса у тиші берегів.
У величі лісів її краса,
І у червоній вишитій сорочці.
Що мати вишивала, й небеса-
Просила долі синові чи дочці...
ЇЇ краса у пісні, у душі!
У кожному написаному слові..
У мальвах, чорнобривцях, спориші
Що застелили так багато крові..
Питали люди та не чули люди
Моїх думок не слухали вони
Красу не бачать так як має бути
Чужої все ж жадають сторони..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2017