| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Спустошілий перон
І навіть, ніким ще не зірвана квітка
Ти знов сідаєш у вагон
І їдеш, далі, від міста.
Прилітає птах на крилах
І сідає знову
Він сидить, же там, де старий годинник
І чекає на розмову.
Тебе не буде ще надовго
І розбудить сонце ще не раз
Зараз все летить невпинно
І розлука все ж таки розбудить нас.
Я бачу ту старенну лампу
І біля неї, тінь твоя вже не лежить
Як же довго ти водила мою душу
І співала птаху, який вже не злетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017