| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Ну чого ти чекаєш ?
Давай забери найдорожче,
Все одно програєш.
Стріляй, не відтягуй на довше
І не скажеш ніколи пробач
Й не повернеш життя.
Це просто прийшов час,
Щоб поглинула мене навіки тьма.
[i]Приспів[/i]
Не терпить помилування,
Руйнує наші душі.
Ти віддаєш своє життя,
А їй байдуже
Війна, війна, війна !!!
Це біда
Війна, війна, війна !!!
Нікому не потрібна,
Безглузда, жалюгідна війна.
Немає правди в тобі,
Не було й не буде добра.
Лиш зло у своїй гріховній подобі,
Хибні спроби каяття.
Ти любиш кров проливати
Сотні тисяч невинних людей
І завжди прагнула до влади,
Влади смерті – це твій привілей.
***
Жах, стогін, крик і плач,
Безжальне кровопролиття.
Тебе переповнює страх,
А їй не важливо перемога чия?
Це війна, це війна, це війна, це війна…
© RedMike, 06.12.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731373
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.05.2017
Знову новий день
Продовжує життя.
Для когось це – кінець,
Для когось триває боротьба.
Запитую себе,
Невже іншого виходу нема,
Скільки страждати будемо ще,
Навіщо ця війна?
[i]Приспів[/i]
Знову чорний ворон
Душу мою клює,
Від жаху і болю рветься серце моє.
Боже…, за що ми це все терпимо?
Невинні гинуть люди,
Скрізь панує зло,
Над правдою переважає брехня.
Дай нам сили перемогти
Цього чорного ворона,
Чорного ворона
Сльози матерів,
Спроби каяття.
Не повернути їм синів,
Назавжди забрала їх земля.
Тільки свічка на столі
Мерехтить, душу зігріває
І нагадує нам всім
Про тих, кого поруч немає.
І свічка на столі
Ще горить, душу зігріває.
Пам’ятатимем завжди
Тих, кого вже біля нас немає,
Хто віддав своє життя
За неї, за рідну землю.
То ж не здаємся – з нами небеса.
Ми здолаємо все зло в краю своєму.
© RedMike, 08.11.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731233
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.04.2017
Жила ти завжди із вірою,
Не втрачала ніколи надії,
Хотіла бути вільною,
І щоб здійснювались всі мрії.
Квітуча твоя душа
І повне любові серце
Не знали, що прийде пора,
Коли горе затьмарить все це.
Стільки крові ти пролила,
Що ран твоїх не злічити.
За що тяжкі муки терпіла,
Невже не судилось щасливо жити.
Нестерпним болем оповита душа,
Просочене море гіркими сльозами,
Ти стільки дітей своїх втратила,
Але серце твоє завжди незламне.
Країно моя, країно моя,
Крізь всі негаразди і біди пройшла,
Багатостраждальна Україно моя!
Окроплені кров’ю козацькою,
Рідні землі, золоті степи
Зазнали вторгнення хижацького
І знову сльози пролила ти.
Ніхто не почув крику душі
І дозволу теж не питав,
А просто в серце кидав ножі,
Із середини твою свободу вбивав.
****
Здавалось назавжди звільнилась
Й нарешті розквітне добро.
На жаль, знову пролилась
Твоя кров
Пролилась кров, пролилась кров, пролилась кров!!!
© RedMike, вересень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731067
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.04.2017