| Сторінки (2/162): | « | 1 2 | » |
Я звинувачую війну!
за злість, шалену, до нестями,
за біль, за всі душевні рани,
я звинувачую війну.
Я звинувачую війну,
що жахом стала на порозі,
за ніч без сну, за день в тривозі,
я звинувачую війну.
Я звинувачую війну!
за розпач матері й дитини,
за покалічені родини,
за домовини.
за дні митарства по країнах,
за власний дім, що зник в руїнах,
за радість, гірше полину,
за сивину.
Життя калиною цвіло...
Обірване, мов нитка пряжі...
Всиха калинове стебло
У пороху, крові та сажі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Жизнь в кадрах окон электрички скоростной,
сменяют зиму раннею весной.
Сменяют годы, затирают лица,
жизнь в кадрах все быстрее мчится.
Ты не стремишься к станции конечной,
ты в битве утомимо - вечной:
сама с собой, ругалась, злилась
и растеряв весь пыл- смирилась.
Смирилась с тем, что ритма не меняя,
бежит вода, стремится к водопаду,
туда, где не подвластно взгляду,
жизнь убегает, к аду приближая.
Сорвать стоп-краны клятой электрички,
под скрежет тормозов и лязг метала,
от искры, от одной зажженной спички
жизнь полыхнет и бросит на начало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940986
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2022
Іскрою в погляд віри,
спалахом в порожнечі.
Душа, що не знає міри,
долу згинає плечі.
Душа, що тепла не знає
від самоти знекровлена,
лиш порожнечу має,
мороком переповнену.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021
я не хочу! болит спина в наклонах
и мне претит, когда я всем должна!
По общечеловеческим законам
я оплатила все долги сполна!
Я не хочу! агонии от спазма
при слове "нужно". Знал бы кто-кому?
Печет нутро от скрытого сарказма
мне за чужую, не свою вину.
Я не хочу! чужих ни слов, ни мнений,
улыбок машинальных в пол-лица!
Сейчас бы в детство с запахом сирени
где сахар с хлебом слаще леденца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928017
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2021
Так много одиночества в глазах,
так много боли в юном теле.
Скажи мне бог или аллах,
что видишь ты на самом деле?
Каких грехов терзают псы,
на части рвут не дав покоя,
что в полуночные часы
он терпит боль, рыча и воя.
С утра- с покорностью раба
и отрешенностью от мира,
куда ведет его судьба
своей тропою хо ше мина?
Сколько кругов рисует ад?
Ждут ли в раю его одежды?
Чем жизнь наполнит этот взгляд,
в котором нет пока надежды...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2021
Сегодня волны недовольно о скалы с шумом разбивались.
А скалы как всегда спокойно удар стихии принимали.
Всю свою силу, свою ярость волны утесам отдавали.
Потом устало и покорно обратно в море убегали.
Пройдут лишь годи и те скали не выдержат их все удары.
Падут. Рассипавшись камнями. Будут обласканы волнами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927795
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.10.2021
Брехню шукали Люде, щоб правдою та стала.
По світу Правду всюде, Брехня відтіль шукала.
І день і ніч шукає, нема її ніде. А Правда собі знає, весь час позаду йде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
Будильник увірветься в мої сни,
сполохає, що вже і не згадаєш.
Черговий день пятидесятої весни,
що ти мені сьогодні заспіваєш?
Веснянку променисту і дзвінку?
Промінням у бузку заграєш?
Задріботиш водицею в струмку,
а ввечері багаттям запалаєш?
Черговий день пятидесятої весни,
чекатиму всього, що можеш дати:
солодко кислий присмак бузини,
ментолово холодний присмак мяти.
Майнеш крилом метелика в саду,
засиплеш яблуневим цвітом.
Я просинаюсь. Чуєш? Я іду.
Іду, щоб дивуватись світом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2021
Дивилась на шаленний світ
і заздрила життю, що вирувало.
Із висоти її обіт
воно манило, дивувало...
Ще мить й змінити все як є!
Крок до омріяного раю.
Ще мить - і жаром обдає...
Пройшла... але лише по краю...
***
Чудова ніч і дивний зорепад!
Я похапцем загадую бажання...
На дворі стигло, ми́нув листопад,
Зима у цьому році буде рання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2021
Скільки разів сказали -
не така.
Скільки разів сказали -
не щаслива.
Я схожою була на пішака
і думала, наскільки то важливо,
з повагою дослухатись порад,
жити життям, що кимсь уже прожите,
що досвід вбереже мене від зрад
і болю й сліз не раз пролитих.
Я помилялась. То моє життя.
Моя стежина - тут і на яву.
Минулому - в минуле вороття.
Дай боже день, в якому я живу.
Дай боже сил, терпіння і снаги,
що бог відміряв-то й сприйняти.
А вороги, на те і вороги,
щоби сильнішою надалі стати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2021
Как зебру, в полосУ я рисовала мир...
Сменял цвет черный - белым...
.... белый-голубым...
А кто то предложил: давай раскрасим красным.
Что ж, стало ярче....
.......часть меня-угасла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2021
він забував своє ім'я
і довго силився згадати,
хто він і хто його сім'я,
а в голові якісь лиш дати.
вставав і йшов, допоки хтось
не зупиняв його в дорозі,
чи може то йому здалось?
та ж знов у себе на порозі...
хтось говорив йому: в четвер
після десятого приїду...
яке десяте те тепер?
хто б підказав цю дату діду...
чекав...а потім? перестав?
і хтось то правда - приїзжає.
вже зовсім безрпораднім став-
нічого не соображає...
він памятав своє життя.
він памятав свою дружину.
юнак.....а далі забуття,
лиш дати, дати без упину.
освітить посмішка лице
розгладить зморшки на хвилинку:
це він згадав, як молодцем
чекав дружину з родбудинку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2021
не перестануть дивувати,
хто від душі вміє писати,
палко кохати і літати-
уявою поміж зірок..
і все це поміж строк...
з захопленням читаю твори,
де почуття порушать гори
під віковим снігів покровом
і все лиш словом...
..............єдиним словом..
***
таке вже є моє життя...
зчищати бруд і пил із вікон.
із вікон світоприйняття,
що сфомувалися із віком.
в віршах відшукую думки..
злітає бруд від сили слова...,
стають знов чистими шибки...
і лине...лине наша мова.
Дякую lesi4ka0104 за натхнення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021
Я обожнюю твори які надихають мене творити.
хто я тобі? знайома незнайома...
я посміхась й щось там лепечу...
в твої очах така відома втома...
яка не кожному із нас і по плечу...
ти робиш вигляд що тобі цікаво...
і цідиш віски дивлячись в вікно...
а я тримаю філіжанку кави
що охолола вже давним давно...
і обіймають пальці кляту чашку
у спробі крихту віднайти тепла
сама собі нагадую я пташку
яку самотність-клітка оплела
немов в закриті двері на засув
я грюкаю словами-ти мовчиш...
невже для нас той час минув
коли лише від погляду тремтиш?
а ти мовчиш...мовчиш...мовчиш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
Мне жаль людей, не верящих в любовь,
Мне жаль любви, что попрана невеждой,
Мне жаль сердец в которых только боль
которым не откликнуться надеждой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906143
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.02.2021
К ночи в поле метель разгулялась...
Он в дороге...не видно ни зги...
Я молюсь. Что еще мне осталось?
Мне Господь -ты его сбереги.
Пусть усталые путника очи
не затянет от сна пеленой.
Безопасными будут все ночи
и счастливой дорога домой.
У порога поставлю свечу
свет разгонит тревожные мысли
Буду - знаю и очень хочу
оберегом стать в нашей жизни.
Відредаговано, дякуючи Олеж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904394
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.02.2021
Привет мой друг, ты снова не удел.
Что хвост поджал ты, как последний псина?
А пес с надеждой на него смотрел
и ждал на корм и ласку господина.
Не господин тебе я, слышишь пес,
Такой же как и ты, один бродяга.
Когда то лучшим был среди повес
но годи шли и вот, я у оврага.
Гудела трасса, шел поток машин...
Возле дороги, у универмага,
сидели старый пес и "господин",
и каждый был по своему -бродяга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904364
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.02.2021
Разжимаю ладонь….отпускаю…
Больно падаю в низ с высоты.
Я лишь память себе оставляю-
Круг спасательный от пустоты.
Как глоток обжигающий виски,
Как огонь, что не греет а жжет,
Врозь телами, а душами близко,
Лед в глаза, только сердце не лжет.
Отпускаю…Теперь не жалею…
Ведь когда то вот так должно быть
Я одна. Ну а ты? Ты с другою,
Той которая сможет родить.
И плевать на бессонные ночи,
Неустанный сомнений долбеж,
Отгорела…а тлеть нету мочи..
И хоть в петлю иль грудью на нож!
Я в неравной борьбе с этой болью,
Мне не выиграть впредь этот бой,
Я тебя отпустила с любовью,
Что же мне теперь делать с собой….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901265
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2021
Зібрались якось почуття
І нумо в сховки гратись.
Краса сховалась край струмка,
Щоб личком милуватись.
Злетіла пристрасть поміж хмар,
громами щоб гриміти.
Ледащо-лінь сховав комар
Попід найближчі віти.
У божевілля випав шанс
Товарок відшукати.
Й надумало воно собі,
Що варто б всіх злякати...
РяснО зацвів терновий кущ,
Бо там було кохання...
Шуміло листям і гіллям,
Томилось від чекання.
Не сподівалося воно
На плани божевілля,
Вплітало квіти в тернІв кущ
І мліло від бажання.
Враз віття стисло з всіх сторін,
Голки впилися в очі...
Не стало видко квіти, кущ,
Враз темно днем, як в ночі.
І божевілля ошалів,
За руку взяв кохання,
Веде його до цих часів,
В спокуту за діяння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Слегка уставший и сердит,
Но главное, что он не брит!
И встрепенулась "моя кошка",
Небрежно провела ладошкой,
К его небритому лицу...
Ах, как подходит подлецу
Сей образ мужика-брутала!
От мыслей телу жарко стало...
Как женщине немного надо,
Чтоб жарким запылать костром
И думать только лишь о нем...
Один иль два дня не побриться,
В пещеру мамонт приволочь,
И все- я ваша на всю ночь!
Прочь галстуки и пиджаки,
Парфюм с оттенком табака!
Хочу чтоб била кровь в виски!
Хочу брутала-мужика!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896036
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2020
Мне подругой не стать никогда
Никогда мне не стать МАМОЙ
От того ли болит душа,
Покрываясь кровавой раной.
Как спиною к глухой стене,
Я стою-не пробить, не крикнуть
А стена прорастает во мне...
Надо только лишь к ней привыкнуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878274
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.06.2020
Взмахнув дрожащею рукой,
стою, глаза не подымаю.
Слова, как шелест трав весной:
за все, за все тебя прощаю...
Стал воздух вокруг нас густым,
разбитый мир укрыв туманом,
лишь мысли, чтоб остаться с ним
и наказать себя обманом.
И с ним не в мочь, и без него.
И от того слова не надо,
не разрешат уж ничего,
лишь обернутся каплей яда.
Да. Так логичнее всего-
уйти в распахнутые двери.
Так почему же взгляд его
и дальше продолжает верить.
Стон, так давно сжимавший грудь,
разрезал тишину и стих...
Мольба-не уходи - побудь,
не станет выходом для них.
Не поменять, не изменить,
оставить за закрытой дверью.
Так почему Не рвется нить
давая шанс его доверью.
Нет сил его идти вот так,
по кромке льда потерь и страха.
Шутник придумал слово брак,
застерегая всех от краха.
Нет сил ее все дальше лгать,
в словах значение меняя,
и с нелюбимым мужем спать
в глаза любимым называя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865864
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.02.2020
Слова как свет, слова как боль,
слова как слез девичьих соль,
слова как пенье птиц весной,
холодный ветер пред грозой.
Слова немая пустота.
Прыжок вниз головой с моста.
Слова объятия родных,
слова, что как удар под дых.
Слова, как крылья за спиной,
как поцелуи под луной,
слова как тихий шелест крон,
слова раскатисты как гром
И вся невысказанность слов
в глазах твоих моя любовь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865568
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2020
А счастье словно испарилось,
в высь улетело белым шаром,
тьма заплескалась, закружилась
заполнив мир хмельным угаром.
Мир нарисован будто мелом
исчез, окрасив цветом серым.
Лишь холод, сырость пустоты
заполнила, пошла по венам,
а мне б кричать до хрипоты,
боль отдавая стылым стенам.
Взгляд потускнел и стал пустым..
Усталость наполняет тело
и все что было дорогим
на медленном огне истлело
Я захлебнулась болью той
Я захлебнулась пустотой
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2020
Мы раним тех, кто ближе всех.
Они простят, они поймут...
Они не ранят нас в ответ,
Лишь боль твою себе возьмут.
И улыбнувшись нам тепло,
Согреют душу, смоют боль.
Иначе быть бы не могло.
Их в этом суть и в этом роль.
И, знаем мы, но забываем,
Иль присмотреться не хотим
Что боль любимым причиняя
На сердце раны оставляем,
Хоть любим преданно и чтим.
Им также больно, там внутри,
Заколет сердце...застучит,
И боль поселиться в душе,
Холодной вьюгой зазвучит.
Не причиняйте боль родным!
Побольше улыбайтесь им.
Чтоб стало вновь душе светло,
Чтоб стало сердцу вновь тепло.
Всем нам так нужен этот свет
И капелька тепла в ответ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813088
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2018
Снова солнце уходит в закат,
снова буду бояться ненастья
и бояться тебя потерять-
эту тонкую нить в слове счастье.
Снова солнце ложиться за тучи,
чтоб потом по утру возродиться.
Я боюсь, что найдешь себе лучше,
сил не станет ко мне воротиться.
Тело дрожью щемящей наполнит,
что хранит лишь твоё тепло.
Я боюсь, как часы бьют полночь
и боюсь, когда мне темно.
Что во мраке бродить буду,
понапрасну включать свет.
Я боюсь, что тебя не будет.
Я боюсь, что тебя уже нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516965
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.08.2014
Коли у людини з'являються перші зморшки? Ні, не на обличчі, - в душі?
Може тоді, коли перестаєш подорожувати вулицями, складаючи історію про старі будинки. Уявляючи того чоловіка, що ночами сидів над проектом, обмірковував деталі і бачив будинок в своїй уяві. Свій будинок, своєї мрії. Потім прибігав на будівництво, заглядав у кожну шпарину та вивіряв підрахунки. З захопленням показував друзям і знайомим. Там повиростали його діти. Там дивлячись останній раз у стелю спочив і сам господар. Діти переїхали, будинок продали. Для іншого господаря це вже не мрія, що стала реальністю- просто будинок, просто житло....
А може поява перших зморшок відбувається якраз в той час, коли перестає перехоплювати подих від краси світанків, від сонячних променів, що запуталися в вітті дерев, від стуку крапель дощу по даху, від шелесту вітру та мерехтіння зірок. Коли перестаєш посміхатися зранку тільки тому, що ти знаєш, що цей день буде ще прекраснішим і дивовижнішим за попередній. А ємоції починаєш переживати тільки разом з екранними, "серіальними" героями, а не в реальному сьогоденні.
Тоді, коли все стає звичайним, буденним...
Тобі не говорять більше, що ти - дивний. Ти стаєш звичайний...буденний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509010
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.07.2014
Для меня жизнь похожа на фруктовый сироп в стакане. Самое ужасное, что я сама в этом липком и вязком сиропе, в этом стеклянном, гранённом стакане. Мимо мелькают лица. Может быть спешат к уюту домов, личному совершенству и неотразимости. Спешат... Так же быстро проносятся мимо машины. Ух-х-х...ух-х-х-х ... летят по распечённому асфальту навстречу дню. Потом ещё одному дню и ещё.
А я барахтаюсь в своём стакане и изо всех сил пытаюсь выбраться. И казалось бы вот: ещё одно усилие, ещё один небольшой шажок, и всё измениться. Вдох-выдох, возможность вдохнуть свежий воздух полной грудью. Ещё чуть-чуть и воздух, свобода. Но увы... Иллюзия...Самообман...Реальность!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506270
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 20.06.2014
Я боюсь открывать шторы своих окон.
Раздвинув шторы и распахнув окно ты вдруг понимаешь, что ты один и никого вокруг нет. На тебя смотрят пустые зеницы пустых окон. Ты кричишь. И твой крик эхом отражается в пустых комнатах... проходит сквозь них и повторяется...повторяется. В пустоте улиц, домов всё еще несётся этот крик. Крик, который никто никогда не услышит.
Ты запахиваешь шторы... Отблеск уходящего в закат солнца играет с цветами на твоих шторах... из компьютера доноситься музыка, похожая на шум летнего дождя. Всё хорошо. Всё как обычно. Всё, как всегда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506262
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2014
на гребне волн зелёного пруда
там где русалки водят хороводы
манящим взором позовут туда
где тайны берегут лесные своды
там сосны грозным войском великана
хранят покой зелёного пруда
что скрыт от глаз завесою тумана
в чертогах камышового ряда
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504308
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.06.2014
устало дождь стучит в окно.
Он словно пилигрим в пути:
куда идти-не всё ль равно,
лишь бы куда нибудь идти.
Укутан месяц в облаках,
затянут дымкой неба край,
а где то ветер на руках
мечты берёз уносит в рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490144
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.04.2014
Ми часто промовляємо: ледве не впав, ледве не попав під авто, ще трохи й сталося б те, що виправити не можливо. Що стоїть за цим «ледве»? здається я починаю розуміти.
В під′їзді старого дому на третьому поверсі біля вікна сидів чоловік. Чи то від того, що в під′їзді було темно і лише світло ліхтаря, що пробивалось крізь запилене вікно освітлювало його обличчя. Воно виглядало досить блідим і змученим. Але коли я підійшов ближче до нього все навколо ніби перестало існувати. Обличчя світилося щастям, яке може випромінювати тільки закохана людина, а він сам випромінював таке тепло і спокій, що я мимоволі зупинився.
«Як відчуває себе людина в останній день свого життя?»-запитав він. Його питання не налякало мене, навіть більше – спантеличило. Я було відкрив рота, щоб прочитати йому лекцію про сенс життя та схоже він вже знав мою відповідь й почав розповідати сам. Чи то була фантазія психічно-хворої людини чи правда дійсно неземної істоти – судити вам. Але я йому вірив від першого до останнього слова.
****
Цього дня як і у всі інші дні ангели, які готові були нести відповідальність за життя людини, знаходились біля велетенського дзеркала, в якому що раз з′являвся образ немовляти. І щоразу один з ангелів зникав. Це й зрозуміло дитина обрала свого ангела, а він обрав дитину. Я теж стояв і чекав допоки не з′явилася вона. Більш досконалого витвору господа варто було й чекати. Вона відкрила очі і поглянула на мене. Вона бачили тільки мене, а я тільки її. Я зрозумів – я обраний. Зрозумів, що буду з нею завжди і всюди. Ще мить - і я вже був поруч з нею там, в клініці. Акушер робила свою справу чітко й без поспіху. Знімала залишки материнського лона та крові. «Діти завше плачуть або кричать під час народження, а ця всміхається. Перший раз таке бачу» -промовила вона, кутаючи дитину в пелюшки. О так! Ти всміхалась. Дивилася на мене своїми очиськами й всміхалась.
Перший мій страх за твоє життя з′явився коли ти почала ходити. Ти примудрялась залізти в будь яку шпарину й тихесенько там сидіти, допоки мама розшукувала тебе по всьому дому. Тоді я ставав вашою кішкою «Мусею» і відводив маму до тебе. Ось ти вирішила, що шнур від телевізора це іграшка й смикнула його до себе. Мама в сльозах лише прошепотіла: «Господи, я ледве тебе не втратила!» Ледве…..
Ти стояла біля паркану й плакала, коли сусідські хлопці зі сміхом кричали «Чапля! Чапля!», а я втішав, промовляючи, ти красуня. Справжня балерина. І ні для кого не стало несподіваним твоє бажання ходити в балетну школу. Плакала над розчервонілими, стертими до крові пальцями й повторювала за мною – я зможу, я все зможу. А я дивився щасливими й закоханими очима на цю сміливу й напрочуд цілеспрямовану дівчину і розумів: вона – зможе!
Тільки з тобою я зрозумів, що таке земне кохання. Бурхливе, неспокійне, вірне. Коли ти зустріла його, мене навіть почала непокоїти думка «Зачекай, хто тут ангел. І хто повинен її оберігати!» я знав що цей чоловік буде поруч не дивлячись ні на що. Що саме він пройде з тобою по життєвому шляху до самого кінця. Що ж щасти тобі, моя маленька фея.
Іноді за мрією та ідеалами майбутнього ми ніяк не хочемо бачити, що відбувається в сьогоденні. Й саме це дає нам впевненість в тому, що там в майбутньому у нас ще буде такий самий вибір і шанс. Вибір….
Не плач, благаю, все буде добре. Втішали ми тебе по черзі з чоловіком. Ти вагітна – це ж так прекрасно. Ти будеш мамою. А потім чоловік шаленів від праведного гніву «Як ти могла тільки подумати про те, що дитина тобі не потрібна?» «Поки не потрібна, - оправдовувалась ти. От стану знаменитою, тоді й будемо думати про дітей». А я? я навіщо? Ти тільки народжуй – я буду поряд. Я допоможу! «Ти що не розумієш, що це крах, це кінець моїм прагненням, старанням. Ні я не можу відмовитися від цього шансу!» - в твоїх думках було стільки впевненості в собі і в своєму майбутньому. Майбутнє….. Як би ж то знати…
Отак просто викреслити маленьке, крихітне життя із своїх планів, стерти мов гумкою, а потім переписати заново…
Хибна думка, що доля людини лежить у нас на долонях. Ні. Долю кожен з вас по камінчику творить сам. Ми лише застерігаємо від хибних вчинків та думок, оберігаємо від випадковостей та підтримуємо вас в хвилини розпачу. Все що вам потрібно вірити в краще та довіряти. Кожен день для вас вибір поведінки, думок, слів, як наслідок вчинків. Ніхто не знає всіх поворотів долі, але ми розуміємо, що щомиті поки ми поруч ваші кроки та думки не зруйнують подальшу вашу долю. Поруч…. Коли ти зробила цей хибний крок – мене не було поруч…
Особливість будь кого з нас( неземних істот) полягає в тому, що для того щоб бути поруч нам потрібен свій захист. Без нього ми втрачаємо сили, зір, чуття і врешті решт зникаємо, без шансів на подальше існування. Одна маленька пігулка захищає нас від зовнішнього впливу на ваш земний рік. Дає змогу бути невидимим і таким потрібним. Мене не було лише декілька годин, поки я поповнював свій запас пігулок. Лише час, та справа зроблена і вже нічого не повернути і не змінити.
Щось штовхнуло в груди та шарпнуло в гору. «Як ти міг?» прогриміло десь високо в горі. Що я міг відповісти? Ні чого.
І здавалось для моєї дівчинки нічого особливо не змінилось. Репетиції, виступи, купа шанувальників за дверима а поруч коханий чоловік. Та я знав! Я знав, що наслідки будуть і вони неминучі. Боже провидіння! Ми не можемо втрутитися з його замисли. Ми не можемо передбачити його втручання в долю людини. А саме головне нам не завжди зрозумілі його вчинки. І вічне питання: «Чому, Господи?» - виникає не тільки в людини, а навіть в таких істот, як ми.
Чому, Господи, ти покарав її саме так. Чому?
Перелом в тазостегновому суглобі…. Кар′єрі кінець, без вибору і шансів. Вибір був зроблений раніше. Тоді коли вона потай їхала в клініку, щоб позбутися дитини.
Розпач, біль не дають , моя дівчинко, тобі змогу мене почути і лише вічне питання: «Господи, чому?» Чому…. Шепотів і я. Навіщо ти так її караєш? Навіщо стільки болю? Ти ж милосердний.
Знову щось штовхнуло в груди та шарпнуло в гору. «Навіщо? Дивись!» і крізь те дзеркало, де я вперше побачив її я побачив знову. Це вона? Ні, не може бути. Розбещена, пихата в світлі софітів та пристібак. А дома – їй немає діла до чоловіка. Хто він для неї, врешті решт – ніхто. А далі – самота, що штовхає заглушити смерть чоловіка та пізнє каяття, черговою пляшкою алкоголю. А далі… холодний будинок і вона на підлозі покинута й всіма забута. І все теж питання на вустах «Господи, чому?»
Я зрозумів. Ти не вбиваєш її, ти рятуєш. І можливо є безліч різних способів, та тепер впевнений, що це єдиний обраний і правильний твір вибір. Я допоможу їй встати з колін та знайти віру. Бути поруч. Втішити, заспокоїти, допомогти.
Як пояснити людям, що дитина - це дарунок Господа. Що знехтувавши цим подарунком, скільки б церков і монастирів ви не об′їздили, скільки б молитов не промовили в розпачі – не повернути назад час і не виправити того, що вже зроблено. І потрібно чудо, щоб змінити те, що змінити здавалось би не можливим.
Чергова поїздка. Цього разу в Ізраїль. Штучне запліднення. ЇЇ надії та запевняння лікарів, що все буде добре. Тільки я знаю, що шансів немає. І тут мене осяйнула думка, що якщо Господь слідкує за вчинками людей через очі ангела то єдине що залишається – осліпнути. Кому потрібен сліпий ангел? І що від далі зможе? Як надалі застерігати від хибних думок і вчинків. Але ж це шанс, шанс на чудо. Називайте це будь-як, та я вже прийняв рішення.
Темінь огорнула мене. Ми не відчуваємо а ні холоду, а ні спеки. Не відчуваємо запахів та смаку. Єдине, що в нас є це зір. В мене його вже не має. Тепер тільки фахова робота лікарів і чистої води фізіологія. Все буде добре…
Я починаю звикати до своєї сліпоти. Тепер я знаю що можу бачити, бачити серцем. І я бачу твоє щасливе обличчя, залите слізьми. Ти обнімаєш по черзі всіх лікарів, готова зацілувати їх до смерті. А вони щасливі лише тому, що від щастя світишся ти. В чоловіка тремтіли руки від хвилювання. Він так стиснув тебе в обіймах, що ледве вистачило сил промовити – обережно, любий. Обережно….
Можна полічити на пальцях однієї руки скільки днів ти була вдома. Твоїм домом стала лікарня. Довгих дев′ять місяців, щасливих місяців надії і віри, що все буде добре. Все буде добре…
Знову закінчуються пігулки. Та цього разу я не покину її в такий відповідальний момент. Тай без зору заплутатись в астральних порогах так легко. Може потім. Передчуття. Передчуття, що моя хитрість не оминула всевидюче око, справдилась. Знайоме шарпання, удар в груди і голос, його голос. Так, ні хто не має право порушувати закони. Закон – це істина, це певні правила. Я зробив виключення із правил. Зробив те, що не повинно було б бути. Не повинно бути…
Нарешті настав довгоочікуваний час пологів. Операційна вже підготована. Як мені захистити її, як вберегти. Вона не витримає звістки про втрату дитини. Для неї це теж саме, що вмерти самій. Вона не витримає цього розпачу, болю. Ні! Я розкрив над нею свої крила. Вберегти. Не дати божому провидінню виконати свій суд. Полум′я лавиною полилося з небес на мої крила. Я не відчував болі, знав лише одне. Це врятує її, це врятує дитину. Таку очікувану, вимолену, вистраждану. Маніпуляції та метушня лікарів, зойки породіллі і крик новонародженої…. Все скінчено. Мені вдалось. Я зміг!
І ось тепер я сиджу отут, на підвіконні. Пігулки закінчились і щогодини я можу просто зникнути. Я не можу бачити, а ні її, а ні дитинии та я серцем відчуваю, що все гаразд. Що буде все гаразд. Інакше й бути не може, тому що любов і щастя – це істина. А істина це закон.
В протилежному будинку за вікном жінка заколихувала дитину, посміхаючись та щось тихенько наспівуючи.
На підвіконня тихо опустилась пір′їна.
Щасти тобі, моя мила, маленька фея.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476041
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.01.2014
чем измерить душевный покой?
по минутам иль в твёрдой валюте?
сколь детских улыбок в минуте?
а в валюте измерить какой
мать, что крестит тебя на дорогу,
в молитвАх, что понятны лишь богу?
Как измерить с ребёнком разлуку?
Когда шепчешь в молчащую трубку-
я люблю тебя сын, ты звони.
Сколько стоят бессонные ночи,
уходящие в прошлое дни-
от морщины и до седины?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466274
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.12.2013
не хорони меня, жива я
пускай невидима, немая,
но я ведь есть, я существую,
не убивай меня, живую...
сквозь серых будней суету
ты обо мне совсем забыла
и обрекла на пустоту.
но веру я не отпустила-
я верю, что еще взлечу
с тобой, в весенние рассветы,
потом мы вместе встретим лето
и вместе осень проживём.
не убивай меня живьём....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450812
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2013
Затянут серым неба край.
О, боже мой, какое счастье,
Укрывшись пледом, выпить чай,
Смотреть из окон на ненастье.
Гнать мысли прочь о суете,
Работе и насущном хлебе,
Друг другу душу согревать,
Рисуя солнышко на небе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447137
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2013
Звонит будильник. Подыматься лень.
Ну здравствуй утро! Здравствуй новый день.
Прочь гонит негу кофе аромат,накину кое-как халат
и на балконе, полной грудью, вдохну я жизнь.
Ну здравствуй утро!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443456
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.08.2013
Пускай слова, как камнепад,
Бросают в ад, возносят в рай-
Обман и правда не впопад...
Лишь ты меня не предавай
Пусть в небо тысячи свечей-
Слова молитв взлетают в высь.
Пусть, как никто и никогда,
Ты – помолись
Пускай в толпе знакомых лиц
звучит: «привет… дела…бывай»
Услышишь в крике белых птиц-
Прошу, меня не забывай.
Не забывай, не предавай-
Не отнимай такую малость.
Лишь вера, лишь она осталась
Ты лишь её не отнимай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439020
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.07.2013
Так далеко від рідного дому...
Лише праця, неспокій і втома.
Мегаполіс, - голодна звірюка.
Спека, сморід бензину, пилюка.
Я так хочу туди повернутись,
Де душею і серцем живу.
Геть шпильки і панчохи –
роззутись!
Насолода - відчути траву.
Негаразди забути, неспокій
Залишити в холодній росі.
Милуватись, радіти, до поки
незбагненне є в ранній красі.
Під чаруючий спів соловейка
Сповиватиме ніч, як дитину.
Завітає у сни моя ненька,
я в дитинство щасливе порину.
І все буде гаразд, не зламатись!
Згодна я й Мегаполіс терпіти,
Лиш за змогу додому вертатись,
За надію, там жити й творити.
**Рідний дім, невеличке село, яке останнім часом все більш стає схожим на "планету Шелезяку" - воды нет, жизни нет, полезных ископаемых нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2013
Вставать и падать, падать и вставать
до боли стиснуть зубы, не кричать,
сдержаться не заплакать, не завыть
простить? забыть? как...быть...?
Коль дружбу под ноги - топтать?
а веру? - не кресте распять...?
а жизнь?- как мусор- в жернова..?
А как с душой? - она жива!!!
соврать! ведь правда под запретом,
а слово нет не есть ответом
душить,глотать в себе слова
шептать утайкой -я права...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399339
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2013
Слова всё чаще заменяют мысли,
Потанцевать с друзьями - на смотреть,
В поступках с каждым годом больше смысла,
Мечтать сменилось - на иметь.
И каждый год, как под гору с котомкой.
Груз тяжелее, поступь мельче,
Всё больше записи - потомкам,
Что жизнь - песок, а годы - свечи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393264
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.01.2013
Бредёт по городу ненужный человек...
Ссутулившись, не замечая лужи.
Ещё с утра ему кричали вслед
Уйди, ты никому не нужен.
Еще вчера он грезил о добре
И о творце, что делал мир светлее,
Он рисовал деревья в серебре
И золотом усыпаны аллеи.
Да, да, она, наверное, права.
Кому он нужен, жалкий неудачник
Ложились на холсте слова
Из серых, черных и бордовых красок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368357
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.10.2012
А мне бы камни разбросать,
что мною собраны,
Да груз тяжёл, не совладать,
вгоняет во землю.
А мне бы Бога попросить
об отпущении,
Да от молитвы до греха
одно мгновение.
А мне б долги пораздавать
да обязательства,
Да не увязнуть, твою мать,
Во лжи, предательствах.
А мне бы взять, покаяться.
Кабы душой не маяться.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337292
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.05.2012
Устала. Нервы. Барбовал.
Постель. Упала наповал.
Проснулась.Кофе, сигарета.
Оделась. Дверь. Привет соседу.
Метро. Зеваю. Спать хочу.
Работа. Шеф кричит- молчу.
Опять метро. Знакомый. Флирт.
Привет соседу. Двери. Лифт.
Вино. Разделись. Комплимент
И........ еротический момент.
Проснулась. Кофе, сигарета.
Оделась. Дверь. Привет соседу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304380
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2012
В рождественскую ночь открою дверь,
И отпущу я с ветром на удачу
Всю горечь накопившихся потерь.
Я отпущу тебя. Я не заплачу.
Впервые мне совсем не жаль
Тех мимолётных дней и страсти ночи.
Не гложет душу едкая печаль.
Впервые звать тебя нет больше мочи.
Я отпущу. Иди, коль на пути.
нельзя теченья ход остановить.
Не обернусь, не крикну...ты прости
Я отпущу. Я буду, буду ЖИТЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304374
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2012
не лезь мне в душу! Крик? Удар?
моя душа, мой божий дар!
не смей влезать! Ударит током!
Ведь ты не бог, не быть пророком,
не исповедать, не понять.
Душе порой под стать стонать
и выть то вьюгой, то волчицей
И нет той истины - напиться?
И вдруг понять, в чем суть и соль?
Не трожь души. Ты мне позволь,
лишь миг, с собою совладать,
потом о жизни рассуждать,
без тени горечи и боли
Всё в прошлом... разве было горе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275111
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.08.2011
Впусти меня, я так устала..
По капле жизнь уходит. Мало...
Угли да дым... уж нет огня...
Нет сил... Прошу, впусти меня.
Как по обрыву в темноту,
По тонкому, как нить канату,
И вызывает тошноту
Что было дорого когда-то.
А ты... заваришь с мятой чай.
Запахнет домом в одночасье.
Я сяду на дивана край...
Подумаю, какое счастье
вот так вот долго говорить,
(пусты бессмысленные темы)
Заживших ран не теребить,
И понимать: обиды тленны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274020
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.08.2011
что привезти тебе с столицы?
Угар и смог? иль суету?
Вокруг людей снующих лица,
в глазах несущих пустоту.
Скажи, чего б тебе хотелось?
Быть может знаменитый торт?
Хотя возьмусь сказать я смелость
и торт уже не первый сорт.
Я привезу тебе восторг.
Какое благо в дом вернуться.
В пустынных улиц пустоту,
как в чисто море окунуться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273741
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.08.2011
біля вікна, в кавярні, всміхнена сиділа...
по телефону з кимось говорила...
було в ній щось...а може крила?
та ні.... взяла цигарку...закурила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2011
Нічого не буває просто так...
Бурхлива нескінченність фраз,
Що немов лезо крає серце,
В обличчя кинутих образ...
Мовчиш… тобі навіщо все це.
Так просто взяти і піти
Щосили грюкнушви дверима
Через плече просте... прости
І моє тихе... я простила
Нічого не буває просто так
Примара постає – нерозуміння
Брак часу і розмови брак
А потім… змучене сумління
Мов два нескорені світи
Невдалих вчинків і обману
В підїзді надпис «я+ти»
Ну ось і все.
Кінець роману…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2011
Сегодня, п’ятого числа,
Я так решила!
Куренье ад, куренье-яд!
Я не курила!
Мой день тянулся словно год.
Как кролик в клетке,
Кружится мислей хоровод -
«по сигаретке?»
Завидую я вам друзья:
Дела, проблемы…
Без сигаретного дымка
Какие темы?
Я часто задаю вопрос:
Зачем бросаю?
Ведь не кричу пока я SOS,
Не умираю,
В ответ вопросом на вопрос
Не отвечая,
С самой себя какой тут спрос?
Кто я такая?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242951
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2011
Зранку встало слоненя…
Потягнулось, посміхнулось
І до мами поспішило
Сповістить, що насмішило.
Бо наснилось слоненяті,
Що від чистої води
Буде швидше він рости.
Мамо, мила, слухай, слухай!
Зранку вмив я личко й вуха,
І почистив добре зубки,
Речі поскладав до купки.
Обіцяю не кричати,
Слухатись, не гарцювати.
Ти мені лиш принеси
З лісу чистої водиці
Та зеленої травиці.
Буду швидше я зростати
Та тобі допомагати.
Мама вийшла за поріг
Слоненя… терпів як міг…
За хвіст кішку потягнув…
Кіт із криком дременув.
Потім, щоб не нудьгувати,
Пішов садом погуляти:
Надламав два деревця,
Потім, взявши олівця,
Посеред світлиці став,
Стіни всі розмалював.
Мамі скоро повертатись -
Всюди крихти і пісок.
Де мітла і де совок?
Ось візьму попідмітаю
Потім, трішки, подрімаю.
Ні, спочатку подрімаю,
Потім і попідмітаю.
Мама тихо увійшла:
- Сину в нас була війна?
- Небезпека була смертна?
Ось і черга кулеметна,
В постіль стрельнула гармата,
Через то вона пом’ята.
Зараз буде перемир’я.
Приберемо все подвір’я,
Потім вип’ємо водиці
Та скуштуємо травиці,
Щоб, як швидше, ти зростав
Та мені допомагав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2011
Він дарував їй світ.
Він дарував їй крила.
Вона ж сліпа мов кріт
Того не оцінила.
Він бачив її в снах
Свою, єдину,жінку
Чаївся сум в очах
зеленого відтінку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2011
старый город укутал туман
стылой сыростью белых полотен,
закрывая уродливость ран
грязных улиц, пустых подворотен
от слиянья земного тепла
и холодного, ночи, дыхания
изваянья бетона й стекла
словно призраки мироздания
в сей игре полумрак - полусвет -
скрыто серою тайной тумана
незаконченость форм, силует -
полуправды и полуобмана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238830
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.02.2011
бежала в ливень босяком,
как лань, не замечая лужи
осень дышала сентябрём
ночные предвещала стужи
но ей все было непочём
что дождь? что стужи?
кружились мысли
лишь о нём
он был так нужен
ей думать незачем о том
что будет завтра
сегодня счастлива она
и боль за кадром
а дождь касался ног босых
лизал запястья
катились с глаз́ ёё больших
осколки счастья
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214988
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2010
Тренировка, тренировка!
Ручки вниз и выше попка,
Спинка прямо, ножки ровно,
Всё прекрасно, безусловно.
Страстно взглядом повела....
Ах, какие тут тела!
Вдох, присест и выдох томный...
Кто-то гирю уронил...
Это кто такой тут скромный
В миг лишился своих сил?
Час окончен тренировки...
Сзади слышу - "подождите,
провожу до остановки...
Чаю, кофе не хотите...."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212038
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2010
Опять игра в одни ворота,
и не понятно, кто вратарь.
Слова, как гол в полоборота
Слова... Словами не ударь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199585
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.07.2010
А помнишь, как мы днями напролет
С тобою на коньках катались
Искрился под ногами синий лед
Прохожие, вслед глядя, улыбались.
В кафе, потом, мороженное ели,
Ангиной проболели две недели...
А помнишь? Зимний вечер, фонари...
Продрогшие гуляли до зари...
Стучишь сердито пальцами о стол.
Прости,родная, я смотрю футбол.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181045
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.03.2010
А може... знову подзвонити...
Й сказати все, що ще не встигла....
Знайомий номер телефону....
Та знову "НІ"- рука застигла...
Мов кригою, сковала, волю -
Гримаса болю.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180917
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
Когда расчерчен днём, маршрут-
Один и тот же бег по кругу.
Сюрпризы - их давно не ждут,
Как в гости старую подругу.
Когда весна лишь только слякоть
Облезшие дома, мосты...
И хочеться всё больше плакать
От повседневной суеты...
Когда теряешь жизни нить:
Работа, дом, друзья, семья...
Встаёт вопрос: а дальше жить?
Встаёт вопрос: а где же Я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180916
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.03.2010
мне б хотелось испить водицы,
да без хлорки и вкуса метала,
да увидать родные лица,
что судьба по пути разбросала.
мне б хотелось к дому родному
по траве босиком прибежать.
да сказать, лишь Богу Одному...
вот, бы было, что сказать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180848
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.03.2010
Життя поділила на різні світи
один - то душа, а душа то є ти
а другий - то розум і він дає знати
що то не моє й я не маю чіпати
єдине до Бога я маю прохання
звільни мою душу, бо ж то
є -кохання
у відповідь чую я радісний сміх
о мила дитина, кохання -
не гріх
гріх має обличчя і має ім'я
знівечена доля, розбита сім'я
сплюндрована віра, покинута мрія
і очі, в яких не жевріє надія
не лихо спіткало тебе моя мила
на то воно серце, щоб ти полюбила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180847
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
Щокою терлася долонь,
В пітьмі тремтіла,
Не зігрівав її вогонь-
Душа ....боліла.
Уже не помічала змін
День, ніч, світанок,
Все билась в пастці сірих стін,
І на останок
Кричала, мов скаженний звір,
Крила - ламала,
Та мертва тиша, що довкіл
Все ....поглинала.
Свій відчай скинула із пліч
Між хмар злетіла
І впала зіркою у ніч
Душа ......згоріла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176379
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Твій всесвіт, скажи, що робити із ним?
Для мене сьогодні він став затісним
Не замкнена клітка, ключі не потрібні…
Не вийти на волю, сліпі ж, бо - нездібні
Ми звикли до болю, навчились терпіти
Згубивши навіки уміння любити
Незамкнена клітка, незручно тісна
В ній двоє знедолених він і вона
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175360
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2010
мне б хотелось к тебе прикоснуться
не физически, может, душою...
в росах глаз твоих, окунуться,
возродится в них ранней зарёю
мне б хотелось взлететь над собою,
над привичками, дел суетою,
и пускай снег в висках серебрится,
сердце - живо, и живо весною
не болят и не ноют раны,
свет единственный мой в оконце,
разведу я сомнений туманы,
что тебе заслоняют солнце.
ничего, что немного устала,
я дождусь, надо только верить.
ведь давно уже перестала
нашу жизнь по секундам мерить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175170
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.03.2010
Ведь каждый возраст, он имеет свои прелести,
Вопрос, как видишь, в половой не только зрелости.
Но если мерить жизнь по шрамам и ожогам,
Я-взрослая. И это говорит о многом.
Я взрослая? Не разучилась верить
И жизнь свою любовью к людям мерить.
Но, каждый, кто предал-добавил год один.
Был кто-то, кто любил, а кто-то, кто любим.
Кто рядом есть? Он лет мне не прибавит?
Он верит, как и я, в то что любовь не ранит?
Лишь дети, иногда, летаю в своих снах.
А я ещё летаю. так значит не в летах?
Я мчусь по воле ветра, свободный, сильный птах.
Не остановит время меня в моих мечтах.
Ведь каждый возраст, он имеет свои прелести,
Вопрос, как видишь, в половой не только зрелости.
************
Я взрослая? Уставшая? Нет маленький ребёнок.
Не Мышь с седым загривком - испуганный мышёнок.
Зарылась в своей норке- тепло и благодать.
Один лишь недостаток, что Солнца не видать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157244
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.11.2009
Ты видел как люди "уходят под лёд"?
Лишь миг - их уже ничего не.....
Ты видел людей, тех, что падают в высь?
Как сон, где нет слова и крика - проснись.
Ты рядом не был, где живёт безысходность,
Жизнь ставит клеймо на твою профпригодность.
В глаза тех смотрел, что идут по дороге?
Привет, говорят, не тебе - безнадёге.
Цени, брат, всё то, что тебе жизнь дала.
Такой вот расклад, вот такие дела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157242
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.11.2009
Мы приблизились к грани.
Пройден путь до остатка.
Слова нас лишь ранят,
Хоть звучат так сладко.
Мы - терзаем словами,
Мы - поступками раним,
Мы - вдруг стали врагами,
Мы с тобою на грани.
Мне простить не под силу.
Воздух ложью пропитан.
Что ж ты делаешь, милый?
Я... глотаю обиды.
Я ложусь с тобой рядом,
Скрип зубов заглушая.
Отравил меня ядом.
Я - не я. Я - другая.
Знаю всё, что случилось.
Я случайный свидетель.
Та, что рядом ложилась,
Лучше? Кто мне ответит?
А сейчас ты со мною...
Цепи! Нет, не обьятья...
Оказалось тюрьмою
Наше робкое счастье.
А душа, как взбесилась,
Билась в клетке, кричала.
Там, где ложь оселилась,
Не начать всё сначала.
Отравилась я ядом,
Отравилась я ложью,
Нет тебя, ты не рядом
И пустым стало ложе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155465
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.11.2009
Знаю я, от меня лишь зависит,
Как построен мой будет дом.
И потянутся ветви к выси
Тех, посаженных мною, дубов.
А ещё, это знаю точно,
Что та жизнь, что лишь я дала,
Не окажется грязно-порочной,
Не утонет в пучине зла.
Если каждый, хотябы крупицу
В этот мир доброты принесёт,
Не родит мать урода-убийцу.
Зло на почве любви не растёт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154789
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.11.2009
Поссорилась с любимым? Пусть!
Лежу, глотая в сердце, грусть.
Не позвонит мой телефон,
Привет не скажет- сволочь, он!
Всё нет звонка, молчит эфир.
Убита горем, как Эсфирь.
Лежу в слезах солёных.Море!
Не вынесу я боли. Горе!
Верёвка есть, но мыла нет-
Не удавиться. Застрелиться?
Есть пули, где же пистолет?
А может лучше утопиться?
А всё товарный дефицит!
Будь проклят этот суицид!
Ещё склероз я проклинаю
Не знаю, что лежит и где
Мне плохо! Я ведь умираю!
Ну как помочь моей беде?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154658
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.11.2009
Где ветер вольный? Кто же знает…
Быть может, к облаку прильнув,
Шальных коней в степи считает,
А может к старому челну,
играясь, гонит он волну…
Где вольний ветер? Стих? Умолк?
На север, запад иль восток
Лежит путь долгий, одинокий,
Туда, где горные потоки
Целуют бреги острых скал,
Седой и мудрый аксакал
Сидит на пастбище. ВетрА,
Играют пламенем костра…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154569
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.11.2009
О, Боже, об одном молю,
Не отнимай, кого люблю!
И жизнь и смерть- всё на весу.
Он - крест? Пускай! Я всё снесу,
Обиды, разочарованье...
Пускай он - боль, пусть- наказанье.
Коль дар, ниспосланный тобою,
Я стану для него судьбою.
Он будет ветром, ураганом.
Поверь, держать его не стану.
В утеху всем его капризам,
Я стану самым нежным бризом.
О, Господи! Тебе не нужен храм!
А хочешь, жизнь свою отдам?
Лишь об одном тебя молю -
не отнимай, кого люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149752
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.10.2009
Я, наверное, к сыну всем сердцем прижмусь.
Не замечу в глазах его жалость.
Обниму и скажу, как им сильно горжусь
Не считая минут, что осталось
И уж точно - отцу позвоню,
Чтоб сказать, что давно собиралась.
Как скучаю за ними и как их люблю
Чтоб простили, коль что, я старалась...
А потом приглашу к себе старых друзей
Будет здорово, чтоб все собрались!
Попрошу, чтоб простили, прохожих людей,
Тех, что мне на пути повстречались
А потом, когда вечер вступает в права...
Помолюсь тихо Господу Богу
Лягу молча... Ну что же пора - так пора
Испытать мне и эту дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146953
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.09.2009
Он никогда не воплотит мечты
И под балконом не споёт баллады
И на асфальте не напишет "Ты,
одна любимая, мне только надо!"
Он не обнимет жарко в час ночной
И кофе по утру в постель не будет
Он никогда не будет больше твой
Ушёл... и скоро о тебе забудет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146911
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.09.2009
Попросила Боженьку я однажды ночью
Боженька, влюбиться мне до колик хочется
И Господь услышал. Знаю это точно.
только вот усилилось чувство... одиночества.
Не проси у Бога мелочи разменной
Будешь потом маяться,
как с копейкой медной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146904
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.09.2009
З тобою нас нічого не єднає.
Мов береги, розділені рікою.
В тобі вогонь захоплень ще палає,
А я ж так хочу затишку й покою.
В єднання вірити і знати
Я за тобою, ну, а ти за мною.
З коханим бути і в коханні стати
Єдиним берегом над бистрою рікою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146832
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.09.2009
Отключись от забот и проблем.
Позабудь где ты, что ты и с кем.
Наступил долгожданный момент.
Ты на волю мечту отпусти,
Ничего что немного в пыли,
Превратилась с годами в цемент.
Вместе с памятью, через года,
В путь на поиски ценного клада.
И пусть будет одна лишь отрада,
Чтоб в глазах, отраженьем искрилось,
То, что долго в мечтаньях хранилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146831
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.09.2009
Ти знову граєшся зі мною,
Даєш оманливу надію,
В колючих тернах, за пітьмою,
Від мене заховала мрію.
Ти сльози ллєш, я також плачу,
Ти каву п'єш, мені гірчить,
Дала мені шаленну вдачу
І щастя злет лише на мить.
Щоб моя доле безталанна,
До слів глуха, від болю зла,
Не співчутлива, невблаганна
Мене почути ти могла.
Коли б мені сестрою стала,
В обійми щиро прийняла.
Хіба ж тоді б зі мною грала ?
Крила надії не ламала,
А може б... і допомогла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146627
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009
По крутому склону, мимо серых глыб,
Пробежал по волнам, молоко разлив,
И собрались к свету стаи мелких рыб,
Море забурлило, словно бы ожив.
ПО небу небрежно звёзды разбросал,
Изменились лица прибережных скал.
К берегу песчаному стелется волна,
Да стучит по бортику старого челна.
В воздухе прохлада, запах трав степных,
Очарован ночью, даже ветер стих.
Растворяюсь в ночи, внемлю тишину,
Передать нет мочи эту Таину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146626
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.09.2009
О Боже, ты его прости.
Мы все имеем в жизни слабость.
Он людям приносил лишь радость
И верил в простоту мечты.
Прости его, не грешен он.
Да балагур, да пустозвон.
Но не от мысли пустоты,
А от душевной простоты.
В нем столько тёплой доброты,
В нем искренность царит повсюду.
Лица прекрасные черты
Сколь жить я буду- не забуду.
О пламя яркое костра,
Чтоб не обжёгся на пути.
Я боль его возьму, позволь,
а ты лишь только защити.
Тебя молить не перастану.
Коль люди хаять его станут -
дай сил ему вперед смотреть
и не позволь душой истлеть.
Ты дай ему глоток воды,
Коль жаждою томимый будет,
А коль не миновать беды -
пускай меня за то осудят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146530
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.09.2009
Любовь поменяла прописку
И больше со мной не живёт.
А кто-то, "включив переписку",
Мне скажет - ну, это пойдёт!
Как жить, когда сердце разбито?
А душу метель замела...
Вы в дверь не стучите-закрыто.
Меня больше нет... я ушла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146494
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.09.2009
Кто виноват, что так случилось,
Что счастье вдребезги разбилось.
Свиданий, встреч пуста скамья,
Разбилась вдребезги семья.
Я не одна, ты не один,
Скажи, за что страдает сын?
Свои лишь чувства ты лелеешь,
Когда же сына пожалеешь?
Обида гложет нам сердца,
А он остался без отца.
Оставил в прошлом ты его
Малютку сына своего.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146470
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.09.2009
Сын изучал фразеологические обороты
А я как могла-так помогла
Ты болтаешь столько дней.
Ведь язык, он без костей.
А теперь сквозь зубы вой!
Твой язык, он враг же твой!
За зубами, надо знать,
Надо свой язык держать.
Каждый в классе уж знаком,
С твоим длинным языком.
Языком - как помелом!
Что ж, тебе и поделом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146469
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.09.2009
Случайная встреча… Зачем, мне ответь?
Каприз мимолётный… Кому был он нужен?
Как сладко сопишь ты, привыкший владеть,
Сон этот сполна и по праву заслужен.
Но солнце взойдёт и наступит рассвет
Измениться всё и черты и привычки…
Того, что случилось меж нами, уж нет.
Увы, перевёрнуты жизни странички.
P.S.
«Малыш», как это славно, необычно.
Назвал «малыш», со мной греша.
Тебе я благодарна безгранично,
Что в сильной женщине увидел «Малыша».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146368
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.09.2009
Не могу не писать о тебе.
Что - то в сердце нахлынет волною.
Я пишу о своей судьбе,
А ведь ты был моею судьбою.
И дрожит от волненья рука,
И клубок, словно каменный к горлу,
За строкою сбежит строка,
Отзываясь волненьем и болью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146367
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.09.2009
"Позвольте мне у Вас спросить
Какой же смысл слова – любить?"
Да,
Не вопрос, а прям задачка…
Любовь не долг и не подачка,
Не золотых наград богатство
И, точно знаю, что не рабство.
Наверное, весь смысл любить,
Чтобы хотелось рядом быть,
Не наступать на мозоли
И доверять. Не много ли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146184
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.09.2009
Мне бы вызвать врача домой.
Болит в душе, знобит всё тело.
Под одеяло - с головой,
я - заболела.
Витамины и мёд бесполезны.
Нет названия этой болезни.
Не пропишешь таблетки, микстуры
и не смеришь температуры.
Я больна, я болею любовью.
Мне бы вызвать врача домой.
Как управится с этой болью,
под одеялом с головой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146183
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.09.2009
Якби трохи та охоти
До домашньої роботи.
Я зробив би, написав би,
Вивчив би й намалював би.
Ліньки вчитись заважають,
Цілий день відволікають.
Стануть тут мені в нагоді
Мамині слова: «Ну годі!
Ти ті лежні жени далі,
Будуть шана і медалі.»
Зрозумів я все, матусю.
Телевізор… додивлюся
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146076
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.09.2009
Как часы, бегут по жизни годы.
Я устала от своей свободы.
Всех, кого любила, отпустила,
Свить гнездо семейное решила.
Да беда со мною приключилась,
В мужа своего я не влюбилась.
Вот вам бабы: «Лишь бы милый рядом»
Горький мёд на половину с ядом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146075
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.09.2009
Мій друже, вірю, зможете навчити,
Як рідну мову цінувати і любити.
А я ж навчу своє дитя,
Пізнати справжній зміст життя.
Я вдячна вам за вашу щирість,
Хай буде з вами Божа милість.
Щоб вірі вашій не зламали крила,
Нехай твердою стана слова сила.
Слова добра несіть щораз зернини,
Врожай пожнете з кожної дитини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146031
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.09.2009
С глазами побитой собаки,
А в них неизбежности страх,
О чём же ты молишь пощады
У Бога с огарком в руках?
И губы до крови кусая,
Ты просишь: «Покоя мне дай!!!!»
От холода сжавшись, босая,
Решимая в ад или рай.
Сквозь слёзы судьбу проклиная,
Ты тихо пришла к алтарю.
Всю жизнь и любя, и страдая,
И в светлую веря зарю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146030
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.09.2009
Ты мне скажи, о чём грустишь?
Какие манят тебя дали?
О чём безропотно молчишь?
Какие жгут тебя печали?
Ответов нет, молчит душа,
Давно, как будто умерла,
В пустом колодце, чуть дыша,
Томятся памяти тела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145801
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.09.2009
Уже не счесть твоих седин,
Годы идут, а ты один.
Всё больше хочется тепла,
Чтоб на плечо рука легла.
Его рука, что столько лет,
Хранила бережно конверт.
Там с надписью «Не открывать!»
Лежат рисунки, писем пять.
Лежат открытки с Новым годом
И Дня рождения приходом.
Все эти детские работы
Не стоили твоей заботы.
Не знал, когда он чем болел,
О чём мечтал, чего хотел.
Сейчас ты болен, ты один,
Тебе теперь так нужен сын.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145800
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.09.2009
Снова мир обретает краски,
Облачаясь в цветной узор.
Снова принцы из старой сказки
Дарят дамам влюблённый взор.
Мне казалось то, что искала
Я нашла. Вот оно – лови!
Всё обман, я лишь сладко спала.
Но проснуться пришлось. Увы!
Разлетелась пьянящая дымка.
Тусклым стал вдруг цветной узор.
Верить грёзам большая ошибка!
В счастье верить огромный вздор!
Я с тех пор ненавижу ночи.
Я боюсь, что в который раз
Засыпая, не будет мочи
Позабыть глубину твоих глаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145651
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.09.2009
Бессонные ночи в дыму сигареты,
Молящие очи нарушить запреты,
И слито в едино, в едином дыхании…
«Хочу только сына»- а дольше молчанье.
Зачем обещанья, не надо обмана,
Молчи на прощанье- молчанье награда.
Я знаю, поверь мне, сама виновата,
Прощаться не надо, по чести и плата.
Но что-то в душе не подвластно сознанью,
То тише, то громче, зовёт меня дрянью.
И представить нет мочи, что губы,
Те что жарко меня целовали,
Растворились средь чёрной ночи
Одиночества и печали….
Что от слов, всех сказанных раньше
Ничего не могло остаться.
Лишь моё «Я прошу – останься»…
И твоё – «нам надо расстаться»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145649
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.09.2009
Ах милая, прости, привет!
Я не звонил... А ты скучала?
Люблю тебя...Гудки в ответ...
Жена вдруг в двери постучала.
Опять звонок. Зайчёнок, да,
Люблю тебя, да, да, скучаю,
До нашей встречи дни считаю...
Ну, что опять за незадача,
Прерывистых гудков подача.
Между звонков я размышляю.
Как ты меня уже достал!
В душе тихонько проклинаю
Пора б закончить "карнавал"
Звонок. Да, милый, слышу, слышу...
Ты будешь завтра? Боже, мой!
С работой, что? Попросишь Мишу?
Конечно рада, дорогой!
Вы спросите, а дальше, что?
День пролетит, наступит вечер...
Быть может мы пойдём в кино...
Ведь мы так ждали эту встречу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145203
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.09.2009
Как рассказать тебе мой милый
О том, что жизнь не удалась.
Что всё на свете опостыло
И этот дождь и эта грязь.
Ты спросишь: «Что ж твои мечты?»
Они наивны и просты:
Уютный дом и чистый сад,
В котором, каждый сыт и рад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143867
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.09.2009
Мне говорят, что счастья не бывает.
Мне говорят, что летом холода.
Мне говорят, что память забывает
О том, что было, раз и навсегда.
И, как песок сквозь пальцы безвозвратно,
Уходят наши лучшие года.
Как стаи птиц за горизонт заката
Летят, чтоб не вернуться никогда.
Я говорю, счастливым быть не сложно.
Я говорю, душой согреть легко.
Я говорю, что в мире всё возможно,
Когда ты веришь в это, глубоко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143866
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.09.2009
Доброе утро, мой солнечный лучик!
Пусть будет ясное небо без тучек.
Море спокойным и чистым до дна,
Ласково, нежно встречает волна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143689
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.09.2009
Мой милый друг, возьмись за ум,
И хватит дурью маяться.
Гони поток унылых дум,
Чтобы потом не каяться.
Не надо голову ломать,
Как не обидеть двойкой мать.
Не ври, а попроси помочь,
Чтоб воду в ступе не толочь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143688
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.09.2009
Добраніч – стукне вітер в шибку,
добраніч – відгукнеться птах,
благатиму я місяць скибку,
щоб спокій він приніс у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143573
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.08.2009