| Сторінки (1/31): | « | 1 | » |
НІкому сказати, нІкуди піти,
НІкому всміхнутися, нІкому дзвонити.
А настрій як цівка дощової води,
З’являється нізвідки, щоб дорогу прибити.
НІкому покаятися, нІкому збрехати,
НІкому відмовити, нІкому прислужитись.
В різні куточки листи відправляти.
Чекати відповіді і кріпитися, кріпитися.
НІкого розчарувати, нІкуди впасти,
НІкого занапастити, нІкого розбурхати.
Виплітати новітні концепції щастя,
І пустими, величними формами гуркати.
НІкого вдарити, нІкого зачепити,
НІкого пройняти, нікОли, нікОго, нікОли.
Гордіїв вузол думок міцно закусити,
Щоб тримати цю долю до болю, солодкого болю.
27.02.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118346
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2009
Лунка тиша в царстві сну
Лиш зірок різноголосся
Сивим батогом шмагнув
Злий мороз вітає гостя
Сніг на гілках причаївся
Лине ближче до землі
Тихо, тихо помолився
Срібний місяць у повні
Ніжні, волохаті лапи
Снігом квітчаних ялин
Прагне вітер розхитати
Першим подихом нічним
А мереживо блискуче
Лісні стежки огортає
Кроки радісно озвучить
І сліди запам’ятає
Рупоро-подібне небо
Рознесе повсюди зови
Бо підтримувати ж треба
Сніго-лісні перемови
Гордо пагорби тримають
Цю красу без награвання
І по-братьскі обіймають
Приспані дніпрові плавні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117655
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2009
Смарагдові й бурштинові сліди
Вкривають тіло до гіркого щему
Для економії технічної води
Умитися урановим дощем
Гаряче дихання ржавілих труб
Сухотне харкання до самих хмар
Що ніжать тріщини поблідлих губ
Тамують вбивчий малярійний жар
Незрима посмішка заморених складів
Хоч через силу, але дійсно щира
Котячі лапи і весілля голубів
Відчують це тепло й любов без міри
22.02.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117525
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2009
Розверзлося на всі боки,
Або краще сказать оточило.
Із мОроку - ліпить морОку,
Дає іпотеку світилам.
Навіює образи страху
Ні, ...просто будить тривогу.
Для Будди, Христа і Аллаху -
Цинізмом прикрило дорогу.
Дарує всім стадні надії.
Чи тільки дає рідкий шанс?
І лізуть пихатості змії,
В натруджений Лютерів шнапс.
А сім’я гаряче шляхами
У лоно пливе урочисто,
Порадує знов дітлахами,
Байдуже мов мачуха Місто.
21.02.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117404
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2009
Не спати ніч, не мріяти, згадати
Таємну хроніку, пожовклу плівку.
В майбутньому чарівності шукати,
Знаходити ж в запилених платівках.
Спрямовані в майбутнє всі вітрила.
І нищить горизонт із спогадів баласт.
Але віджите, давнє, відшуміле -
Знов відкриває в нас забутий пласт.
Зайшлося серце, без причин помітних.
Попереду - схід сонця, за спиною – пилюга.
Але ж як солодко у натяках досвітніх,
Побачити людей і шепотіти ті слова.
Всі кажуть - то омана, сховок для невдахи,
Найкращу роль ти все ще не зіграв.
Та в ностальгії кожен скромний сіромаха
Свій шлях колись величний споглядав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116563
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2009
Дивний візерунок на вікні
Плавить подих тихий
Холод на затіненій землі
Незворушністю оповитий
Скрізь горять ознаки життя
Радісні але ненадійні
Криків випадкових сміття
Забере ранкове проміння
Там мабуть багато людей
На готові добро щирість
Древній вавілонський бродвей
Глядачів стрімкий приріст.
Подихом гарячим вікно
Топить чистоту і прозорість
Сторінками на міське дно
Ляже снігова повість
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116301
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2009
С тихим шорохом бархатный занавес
Сник до пола и пыльная дрожь
Теребит те страницы памяти
Равномерно стирает и что ж
Состоянья дотоле хранимые
Полиняли истерлись сплелись
Обелиск от любовного инея
И холодного ветра свист
В белом тлене пещер сталактитовых
Где прозрачный эфир водянистых оков
Слабо тлеющие начертания размытые
Обреченно слагают немеющий зов
И откроются раны всегда неожиданно
Не болят, но напомнят что могут болеть
Жар их тихо угаснет спокойно обыденно
Сталактитовый рай им поможет истлеть
Страшен рай рваных ран незалеченных
Но страшнее тот срок когда все заживут
Что болело ушло и никем незамечено
Как в зашрамленном теле лишь тени плывут
7.08.07
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115404
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2009
В голові звучить: « Кличте Елвіса!»
Він помер і Муслім Магомаєв теж,
Перспектива на завтра стерлася,
Не відчув сноподібних меж.
Стіл постійно долоням нагадує,
Що є точка опори, початок й кінець.
І годинник слова свої зважує,
Аритмія в трубі газогінних сердець.
Поряд шафа розкритою книгою,
Збереже кожну ноту відбитого світла.
Як струмок шлях торує кригою,
Поїзд суміш утроби і житла
Отож ніч, рівно - 2:24,
Кличте Елвіса, стукайте в небеса,
Йдіть сміливо у безвість сіру,
Де безодня там сум і краса .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114756
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2009
Що таке істина ?
Чим істина відрізняється від аксіоми ?
Доведення написане
На звороті спокус заперечити всьому.
Що таке пізнання ?
Чим знання відрізняються від впевненості ?
Масове визнання
Не завжди піднесе над буденністю.
Що ж мені залишається ?
Маю розум, число є, знайти би звіра,
Відповіді складаються
У системах площин між осями віри.
23.01.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113231
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2009
- Хто ти ?
-Я ? Не знаю.
- Де ж ти?
- Тут, я знову поряд.
-Я тебе вбираю, я тебе вбиваю,
Красивий і древній обряд.
- Чому ти тут?
- Бо ти один на світі.
- За що ти мене любиш ?
- Не грайся в очевидності,
Бо правила порушиш.
- З тобою на віки?
- Спробуємо, а втім…
- Про, що це ти?
- А ти? Також не зрозуміло.
Все, все відкриється потім,
Тай таємниця – це так мило.
- Скільки в тобі часу?
- В мені? А що це час?
- Ти не знаєш?
- Я поясню, слухай…
- До чого ж тут мій образ?
До чого ж тут я ? Поясни! Не заплутуй!
- Хто був раніше?
- До мене з тобою?
- Ні, в тебе був хтось?
- Був, ми ж не старі гравюри.
- І знов про час, він рани гоїть?
- Сам вигадав, чи малював з натури?
Цей діалог триватиме вічно,
Докучний вітраж із «відкритих Америк»,
Жінка й чоловік, може хлопець і дівчина,
Чи ж хижий вогонь і прекрасний метелик
Цю п’єсу давно охрестив хтось Любов.
19.01.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.01.2009
Мені погано я в лабетах кризи,
Що віддзеркалює моє нутро назовні,
Вериги і старі смердючі ризи,
Огорнуть образ мій і вигідно доповнять.
І куб страждань то ж совість, що димить,
О миті насолоди в спогляданні,
Душа пуста як висохла криниця,
За злочин першородний покарання.
І не знаходяться ні назви, ні спасіння,
Свідомість також невідомо де посіяв,
Лежить на каменях німих таке насіння,
Про інший грунт для винятковості я мріяв.
Солодкий біль щасливо знерухомив,
Тепер зав’язуй сало і страждай,
«Все, ніц не вдієш…»- сам себе замовив,
Ляж і трагічного фіналу почекай.
І так приємно жити й відчувати,
Що гине на святій землі такий талант,
Його оплакувати вити й завивати,
І розуміти всю комічність цих волань.
В хвилини чесності з’являється Лоханкін,
Потисне руку і як брата привітає,
І ямбом атмосферу створить зранку,
Про роль інтелігента нагадає.
Не знаю може сумніви подібні,
То заповітні атрибути порожнечі,
Що для тверезої оцінки всім потрібні,
Щоб гнати геть Лоханкіна надвечір.
вечір 18.01.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112503
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.01.2009
Прочинені двері показують шлях мідним тіням,
Прочинені двері тамують заспаний скрип,
Пускають в кімнату відбитки розкреслених ліній,
Це творчість вікна, що волає назовні и вглиб.
Проникливий образ від вбраної в ранок кімнати,
Кімната пуста і там світло панує без меж,
Підлогу, безлюдності пил вже почав прикрашати,
В ній тиха тривога розбурханих в печі пожеж.
В кімнати рідня тільки пара старих черевиків,
Що їли покраяні звивини дальніх доріг,
Та палиця збита тримала ж талант чоловіка,
Що крок загадковий недавно зробив за поріг.
І вписаний в тріснуту раму п’янкого вікна,
Він босий безвладний простує назустріч до нас,
Божественний погляд цю сцену вже випив до дна,
То ж губить її в дивних мрійливих снах повсякчас.
25.10.08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112483
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2009
Нам вспоминается ХХ век, что силой небывалой,
Секретом атома вращал мгновений колесо.
Полет Валькирий скрипки заглушил картин Шагала
И в Хиросиме жил до пояса раздетый Пикассо.
ХХ век грядущее наметил,
А мы по контуру его передерем,
На многие вопросы он ответил
И многих вычеркнул в один прием
ХХ век хранится в кинопленке,
Она все стерпит, стерпит и смолчит.
Вселенная добра не стоит слез ребенка,
А память этих слез пусть нам горчит.
15.01.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112013
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.01.2009
Бути поетом - це значить думкою бути.
Словом пронизливим, вигуком, хри́́́́пким воланням
І не соромитись злу скуштувати цикуту,
Думкою в тисячу слів прозвучати востаннє
Бути поетом - це значить бути нещасним.
Завжди ранити шкіру об долю іржаву,
Зникнуть всі зорі, вмре місяць і сонце погасне,
Житиме Всесвіт чуттів бо він знав свою справу
Бути поетом - це значить бути поетом.
Праця тяжка, подвиг розтину навпіл душі,
Не довіряйте таким очевидним прикметам,
Кожен поет по той бік від людської межі !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94672
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.09.2008
Думки в сутінковім теплі,
Що лине крізь пальці кудись,
Вечірній спочинок землі
Лиш слухай й навколо дивись.
Окрайці чужого життя
В скляних ресторанних очах,
Дахів мовчазне каяття
На ранок розсіється в прах.
З вітрини омана усмішок
Дають обіцянки й жадання.
Тепер вони найяскравіше
Показують плинність кохання.
Відлуння старих цвіркунів,
Довершений мікс фонограм,
Для випростаних ліхтарів,
Веде до опі́́внічних брам .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=90733
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.08.2008
Червоношкірий дім у товаристві кранів,
Що мов кравці з потертим сантиметром,
Розхвалюють сукно в догідливій пошані,
І радять модерновий стиль на зміну ретро.
Червоношкірий дім у вигуках підніжжя,
Самотність топиться у вирі какофоній,
Вночі відкрив пристанище для збіжжя,
Що розділяють муки від безсоння .
Червоношкірий дім сусід для сонця,
Читається роман в дванадцяти годинах
Сльозами мерехтить на західному боці,
Що тануть в вікнах відблиском невинним.
Цей нетривкий союз уламка та світила,
Контакт блискучий, крізь скляні мембрани,
Де випадковість знов красу проголосила,
Це ж поміч нам зневіреним зарано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=87150
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.08.2008
Довга затяжка чумацьким шляхом,
Ковток жирного молока світанку,
В сумі народжених під самим дахом,
Смугаста урбана - нічна піроманка.
Сплутує чорні обвуглені зуби,
Нерви, яких відключились до ранку.
Праведні сни в сліпих вікнах зкацюбли,
Тихо тремтять у міській лихоманці.
Зоряний пил в сірко – водних парах,
Силою броуна, в маску апачі,
Ліпить прощення у смертних гріхах,
Смуги урбани й зигзаги удачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=81261
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.06.2008
Де я ?
Світлини спогадів гнівні,
На яких почуття жевріють,
Розкроїли шматтям не рівно,
Все життя на чотири дії.
І висять на стінах рушниці,
Ще з початку моєї вистави,
А на сцені тріумф таємниці,
Хто стрілятиме? Хто гукне браво?
На останніх рядах партеру,
Я нестерпно боявся фіналу,
То ж підтримував гри атмосферу,
Красномовністю оригіналу.
В залаштунковій тиші натхненно,
Куль фатальних отвори ніжив,
Не було мізансцени певен,
Де займалися рани свіжі.
Гучне браво вінчає прем’єру,
Я поважно вклоняюся залу
А в останніх рядах партеру,
Так нестерпно боюся фіналу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72986
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.05.2008
Вікном пробита темнота,
Зваблива ніч вже на порозі,
Думок покірна німота,
Слова заклякли в півдорозі.
А звідкись полілог машин,
Радіє й журиться незграбно,
Я змучений мов блудний син,
В цій грандіозності парадній.
Неначе принц гемофілійний,
Я весь в сукровиці святковій.
Я тільки серце, що постійно
Відкритись раною готове.
Я тільки біль крізь насолоду,
Суцільна пам’ять дива просить,
Я міф про віру та свободу,
Що вічності відбиток носить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=67659
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.04.2008
В шеренгу по одному ліхтарі,
Народжують тремтляве світло.
І снігу серпантин в нічній імлі,
Переливається в морозному повітрі.
Враз під ногами заскрипів перон,
Самотній та пустий в пітьмі холодній,
А за вагоном котиться вагон,
Вистукує як завжди ритм дрімотний.
Нам між вагонами видніється вокзал,
По той бік колії живе в маленьких вікнах,
Він то з'являвся ненароком то зникав,
Здавався то похмурим то привітним.
А може це обман чи тіней гра,
Небес уламок впав оздоблений зірками,
Напевне лиш в моїй руці твоя рука,
Напевне тільки те, що поміж нами.
І на морозному повітрі білий пар,
То наших подихів невитрачена сила,
Я - небом причарований Ікар,
В тобі навік мої легкії крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66712
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.04.2008
Несповідимі шляхи Бога
Той марнував своє життя,
А інший мріяв про свободу,
Себе не знавши до пуття .
І лиш Господній поцілунок,
Когось вихоплює між нас,
Прокляття, кара, подарунок,
Спокута доля без прикрас.
Коли побачив вперше світло,
Для нього вперше заспівав,
Бриніло подихом повітря,
З тих пір твій голос не вгавав
Співець оспіваний співцями,
Орфея вічний вірний друг,
Відкрита навстіж серця брама,
Любов’ю святить все навкруг.
Гармонії прекрасні знаки
Закарбували на віки,
Твоїх пісень дозрілі злаки,
Тепер… ти вирішив піти
Засіла в серці тяжка туга,
Та варто лиш напружить слух,
Зникає тлінності облуда,
Твій голос з нами й музи дух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62045
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.03.2008
Час - коротке, не зрозуміле слово.
Час – вірус в нашому волоссі.
Час - старовинна, містична змова.
Час – жовтавими піщинками голосить.
Час – ненароком загус у цикли.
Час – діряві кишені забутого.
Час – невидимий, але непроникний.
Час – високосний рік, 29 лютого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61172
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.02.2008
Кожен крок віддається в скронях,
Погляд втоптує ногами в землю,
Руки тихо в кишенях холонуть,
Вечір, п’ятниця, телефон….та де ж він.
Млосно дражняться чорні дерева
Їх краса нікому не треба,
Він би врізав красі джеба,
Так, щоб злість розігнати стерво.
Чужий голос хрипким клаксоном,
Вгору дерся по звислих перетинках,
Ця пародія на хтивий сором ,
Пропонує любов з арифметикою.
Зникла в сумочці м’ята купюра,
І зібгалась пітьми портьєра,
Наплювать на красу, процедура
Вже для неї давно не прем’єра.
Тихі зойки ,байдуже фальшиві,
Та йому не має діла
Був глухим, спокійно й неквапливо,
Знищував красу в чужому тілі
Різким прожогом, хвиля відрази,
Прокотилась тілом аж здригнувся,
Як недбало поліплені стрази,
Її сльози звивалися в русі.
Люто шарпнув фарбовані патли,
Затулив правицею скиглі,
Не для того блядюгам платять,
Щоб вколотися смутком набридлим.
Все закінчилось... давно прийшов додому,
Кілька раз перехрестив доччину ковдру,
І дружину вже приспала втома,
Люба посмішка, а не слізлива морда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61078
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.02.2008
Слова, слова притрушуючи скроні,
Стоять перед очима пеленою.
Покину їх та вирину назовні,
Любитись з таїною сніговою
Побачу, як стирає з піднебесся
Птахів чорняві непокірні цятки,
Так ладно наче біла поетеса
Зима припросить на Різдвяні святки
І всі висоти чистого янтару краплі,
Що впаяні в земну кору,
Скрізь де раніш природності забракло
Хурделиця шепоче:«За-ме-ту»
Зимова казка ліпиться, народжується й тане,
Коли до неї близько підійти.
Де снігова мозаїка зав’яне,
Там рвуться хвильки талої води
На всі боки розхристалося небо
Здається, що ще трохи і впаде.
То темнотою шириться на тебе,
То промінь в хмарну латку забреде.
Тужливим спокоєм зелень омели
Розказує посохлому листку,
Про обладунки крижаниці, що намерзли
Про вічність та просторів широту
А сніг все йде, б’є навскоси у вічі,
Примушує незграбно поспішать
І залишає червонілому обличчю
Вологий спомин зимових латать
Так легко нагадати людям,
Спиною впавши в сніговий замет,
Що слід наш тим лиш буде не байдужим
Хто не боїться крижаних тенет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60974
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.02.2008
Сижу давно измученный,
Жаль муза не приручена.
Наверчено, накручено,
Процесс малоизученный
Все жду ее доверчиво,
Кокетлива, изменчива
Нарядный и надушенный.
Покой и сон нарушены,
Сквозь пелену приглушены,
Сомненьем рифмы сплющены,
Испещрены, исчерчены
Обманчиво блестящие,
Приходят боязливо,
Для слуха меда слаще
Бывают и пропащие,
Что б сгинуть торопливо
Под натиском порыва.
Порядочный и гнусный,
Воспетый и поруганный
Все жду ее доверчиво
В час утренний….. и вечером
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60964
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.02.2008
Мы сидим, до конца не прочтя приговор,
И ленимся читать примечания.
Скоротаем себя а других провороним,
Если жизнь словно зал ожидания
Мы сидим частоколом себя окружив,
Ищем рваной душе применение
В одиночку залижем душевный надрыв,
Если жизнь полоса отчуждения
Календарь наш застыл, где же красные числа?
Смыты едкими буднями серыми
Красный цвет добываем тупеющей бритвой,
Если жизнь сто метровка с барьерами.
Но стремимся на свет, о как манит туда !
Где маяк чертит линии пристани.
Распускаем как встарь алые паруса,
Нашей жизни забытые истины
И не верь зазывалам что рвут голоса,
Переврут и слова исковеркают.
Отчуждений для нас позади полоса
Впереди лишь надежда бессмертная !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60962
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.02.2008
Я живу от выдоха до вдоха ,
Знаю там сокрыт предвечный смысл,
И не жду со стороны подвоха,
Для кого то разбивался вдрызг
Жив я в промежутке рецедивов,
Сигаретный слабостей ожог,
Что внезапно не без матерных загибов
Обнаружил ценностей подлог
Я живу от глупости к прозренью,
Днями красными календаря ,
Заскорузлыми бинтами лени
Миг прозренья как желанное дитя.
Я живу от взгляда до улыбки,
Праздную улыбок унисон,
Для улыбки совершал ошибки
Нарушал благопристойности закон
Я живу ради смешных любовей
И взаимность днем с огнем ищу,
В нигилизма век, в бреду напыщенных сословий
Всех смешней любовь не пропущу.
Я живу со скромною надеждой ,
Что в зыбучей суете мирской,
Буду просто взбалмошным невеждой
Пару строф имея за душой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60956
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.02.2008
Весна уже прислала вестовых,
Тепло, февраль конечно не в обиде,
Полно еще морозов запасных,
Земля томится в обнаженном виде.
А ветер как всегда, он взяток не берет,
Все подготовил к предвесенней прыти,
И скоро скулы ледяные обожжет,
Без сожаленья уходя, из зимней свиты.
Прозрачный воздух буйным мартом упоен,
Постыло рдеть сквозь снегопадов поры,
Одолевает грузность туч лазурный звон,
Лохматит серых, сонных крон проборы.
Я видел вереницы светлячков,
Что растянулась в суете дорожной.
Открылись двери, проскрипел засов
Узоры инея стирая осторожно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60834
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.02.2008
Половинка совести, половинка чести,
Ума ровно столько,
Что б без запинки читать Правду и Вести
Для службы достаточно,
Но на душе горько.
А другую то лучшую, то темную половину
И сознанья излишек ведь должно скрывать,
Спрятал в шкаф, что больной изнутри паутиной,
Выпускаешь под вечер по кухне гулять.
С гордой верой вкушать заголовок избитый,
По команде в ладоши хлопать.
Так же гордо на кухне поглощать дефициты
(Что геройским трудом и упорством добыты)
И за правду ногами топать.
Человек человеку и брат за брата!
Молодым дорогу даешь!
Не без дрожи листаешь желтый грех Самиздата,
В ногу с временем, не отстаешь!
С молоком материнским, чутьем безошибочным
Различишь хорошо и плохо
Их меняют местами, под час неожиданно,
И ты слушаешь нового кроху.
Взвейтесь выше, шагаешь дружно и в ногу
Если крикнуть то вместе Ура!
Не разбиться о быт романтизма пироге,
Только в днище зияет дыра.
Подготовишь с надеждой лакированы шкафы,
Для счастливых, что придут за Вами,
Отделять от себя на краснеющей плахе
Ту же часть от ума и сознания.
Им про совесть и честь растолкуют доступно,
Нежно примет тюрьма паутинная,
Все исчезнут на век устремленья преступные,
Эру счастья зачнешь не прерывную!
Погибают сомненья под холодом плахи,
Веришь сбудутся притчи старинные,
Но в широких штанинах... под красной рубахой
Твоя вера и честь - половинные.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60748
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.02.2008
Місто мегаполіс з десятого поверху,
Співає пісню голосом будівника.
Навмисно покалічений Land Rover,
Погрожує зірвати скальп у шкідника.
Шумлива перистальтика «хрущовок»,
Хронічний та ускладнений запор.
Електро-синапси неонових обновок
Нічних плодять й приборкують потвор
Напружено пульсують альвеоли,
Хропе заморський кондиціонер
Асфальту епітелій поверховий,
Коростою поплямував цемент.
А мегаполіс розчепірив чорну пащу,
В нальоті білому метро-язик,
Знайти не може засіб підходящий,
Щоб згоїть рани «Шаурма й Шашлик».
Під всім оцим двигтить і калатає,
Залізокровний стовп серцевий м’яз!
Тому хто ритм могутній відчуває
Співає мегаполіс urban-jazz
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60747
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2008
Про що нам може сказати не прибране ліжко?
Де припухла повіка ковдри мете підлогу,
А подушка поштрикана скрізь пуховими ріжками,
Простирадло вказує вірну до тещі дорогу
В розмірах ліжка читається шанс для кохання,
Тільки кохання для двох спроможне вмістити,
Безлад сполохано снів, що жили на світанні
Звичним рефлексом, ще трохи грошей заробити
Не вимкнуте світло могло б означати безсоння,
Колюче безсоння, що голову тягне до стелі,
Чи може на ліжку лежала велична персона
Складала рац-пропозиції раю в пустелі
Старий записник на подушці - то знак розплати,
Нарешті зігрілась ухвала рахунки закрити.
Вердикти безслівні тепер під мостами чекати,
А тіням як завжди в річкових вітальнях блудити
На ковдрі довге волосся розпалить уяву, ́
Примушує факти побічні хапати та жерти
Це ліжко роздерте розкаже нам як на халяву...
Мара індивіда стає постмодерним сюжетом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60746
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2008