| Сторінки (1/69): | « | 1 | » |
Четвертим трамваєм
Від серця до серця,
Із серця міста
У полон Твого ритму,
Й захлинаючись спрагло
Твоїм запахом світла,
І ховаючись в губи,
Й приміряючи подих,
Напиваючись wine-ом
Твоєї природи,
Зрозуміти,
що дна,
Як і стелі,
немає...
Все гучніше у грудях
Колеса трамваю!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103902
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.11.2008
голови риб
збираются купками
і мовчать
крізь їх круглі очі
на мене дивится море
***
загублені морем
камінчики
мною знайдені
впізнані пальцями
ключі для розгадки
секретів
***
відірвавши шматочок
дна
зробити з жертви –
причину війни
щоб за хвилину знов
закинути вудку
***
кожна діра
має право на тіло
кожень камінь
чекає на свого дельфіна
надто багато
смерті на пляжі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103900
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.11.2008
Юра Красний, будь ласкавий,
Відкоркуй-но пляшку пива.
Подивись на ці будинки,
Я не знав, що так красиво.
Подивись на перехожих,
Зазирни дівчатам в очі.
Вони дуже симпатичні,
Вони знають, чого хочуть.
Але ж Юра файний хлопець.
Він також у нас не промах.
Йому скоро двадцять років,
Він майбутній стоматолог.
Юра знає, що там далі,
Навіть знає, що робити.
Жодна дівчина не встоїть,
Як такого не любити?
Він читав багато книжок.
І навчальних, і художніх.
Юра стільки всього знає,
Поряд з ним, я - геть порожній.
В нього дуже кльова майка,
Я від неї шаленію.
Він такий чувак, як треба.
Всіх дівчат таємна мрія.
Юра Красний, будь ласкавий,
Відкоркуй мені ще пляшку.
І все, наче, таке гарне,
Але чомусь дуже тяжко.
І ти знаєш, Юра Красний:
Не мені когось судити.
Саме ти мене запевнив:
ДАЛІ БУДЕ КРАЩЕ ЖИТИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102640
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2008
Півтори години життя.
За сім днів - півтори години!!
Коли я знаю, що я - то я,
Коли свобода від часоплину.
Дев'яносто хвилин лише
Я тримаю сонце за руку,
Я виймаю дива з кишень,
Я долаю весняну муку.
П'ять тисяч чотириста лиш
Секунд, коли можеш знати,
Що існую і я... Скажи ж,
Як мені тебе закохати???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102639
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2008
Вітер співав листочку
Пісні про свої мандрівки.
Листочку кортіло дуже
Швидше піти з домівки.
Листочок просив у гілки:
- Пусти мене в мандри, мамо!
А гілка відповідала:
- Тобі ще занадто рано.
Минула весна, і влітку
Листочок до гілки знову:
- Пусти мене не на довго,
Я потім назад, додому.
А гілка відповідала:
- Як же тебе пустити,
Якщо ти підеш у мандри,
То нам уже не зустрітись.
Осінь прийшла й листочок
Вже гілку не став питати.
Він бачив птахів і думав,
Що також зможе літати.
І він відірвався дому,
Рушив блукати світом.
Та вітер десь був у мандрах
Й листочок не зміг злетіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102465
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2008
Внизу, під ногами, плями
Обпалюють жовтизною.
Доведений до нестями
Жовтнем і самотою,
Блукаю сумний і п'яний,
Схилами понад водою.
А в небі над головою
Літак залишає шрами.
Та небо не знає болю,
Небо загоює рани
Швидше, ніж ми з тобою...
Скоро літак розтане,
зробивши тебе чужою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102452
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2008
Ми сміялись, а їм
Там було не до сміху.
Зверху падали зорі,
З них лишаючи прах.
А ми пили шампану,
Гучно граючи в карти.
І дощу не боялись,
Бо над нами був дах.
Їх було небагато,
Зовсім мало було їх.
Всі вони залишились
Назавжди молоді.
Ну а ми, ну а ми, все
Що мали – просрали.
І в потопі з лайна
Захлинулись самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102403
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2008
В одному малому містечку
Тістечка різні печуть.
Двоє малих дівчаток
В тому містечку живуть.
Дівчинка перша – Міла.
Бруднуля, що просто жах.
Ніхто ще не бачив мила
В немитих її руках.
Друге дівча – інакше,
Мая її ім’я.
Вмивається, чистить зуби
І миється, також, щодня.
От, якось, одного разу
Дівчатам, одразу двом,
Спало на думку сходити,
За тістечком, в гастроном.
Прийшли вони, запитали,
А пані сказала так:
- Чистим діткам – будь ласка,
Брудним же не дам ніяк.
Заплакала Міла, а Мая
Їй каже:
- Хутчіш пішли
Помиєм тебе, а потім
Прийдемо, знову, сюди.
Так вони і зробили,
І, знову, прийшли в гастроном.
І тістечка дала пані
Дівчаткам. Одразу двом.
І Міла тоді зрозуміла:
(сьогодні, завтра й завжди)
Не треба боятись мила,
Не треба боятись води!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102402
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2008
Вже місяць відпустив коханок,
І повністю загасла ніч.
І місто вже зустріло ранок
Похмурим виразом облич.
А ми з Тобой, замкнувшись колом,
Все залишили осторонь.
І лежимо, щасливі й голі,
Й п’ємо тепло, зі сну долонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102317
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2008
Я гадав, що це буде вибух,
Що мене, ледь живу, рибу,
Знов у воду назад вкине.
Я гадав: це мене змінить.
Я гадав, що усе засяє,
Що я, врешті, дістанусь раю,
Що зламаю, таки, стіни.
Я гадав, що це нас змінить.
Я гадав: попливе простір,
Що тепер стане все просто,
Що звільнюся від часоплину.
Я гадав: це усе змінить.
І все би мало не так статись.
Ми би мали з Тобою кохатись,
Та звільнились мої тигри,
І я проосто тебе виграв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2008
Гілочкою креслить на піску
Жовтий вітер свої сині знаки,
Бігає розпатланий собака:
Щастя - жити не на мотузку!!
Стежка вкрита листям золотистим,
Всюди. Й не обтяжена кінцем,
Погулявши лісом, стала промінцем,
Що лежить на озері сріблистім.
В чистім небі погляд розтавав,
Цілу вічність мить в собі ховала…
Але сонечко, таки, сідало,
Й, ще один, осінній день минав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102287
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2008
Крізь розчинені двері корчми
Виривалася пара, вривалися лиця,
І, скидаючи шапку, кожух, рукавиці,
Замовляючи випити, бучно вітались,
Чаркувалися гучно, прокидались п’яниці,
Парубки жартували, а дівчата сміялись.
Намагалась продертись, в шпарини, зима.
Та її не впускали музики веселі,
Панібратство ж, люльками виводило трелі
І співало жіноцтво… Доживав себе вечір.
Порожніли пляшки, порожніли тарелі.
І, підпиті, ховалися голови в плечі,
Щоб, долаючи зиму, пірнути у сни…
І вже місяць розтанув у куряві хмар,
Загасивши свічу вийшов п’яний корчмар,
Забуваючи нас наодинці.
Й тут засяяло все - все під дією чар:
Ти торкнулась мізинчиком мого мізинця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102286
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2008
Пальці, фарба,
Стіни, слова.
Гарна місцина,
Славна пора.
Час і машина,
Тиша, вікно,
Дорога, квартира,
Карімати, кіно.
Лахання, голос,
Тіні порядку.
Сон, ноги, холод,
Твоя арафатка...
Мене накрила,
Неначе крила,
Сховала тіло,
В тепло, моє.
То не наснилось,
То пощастило,
Що так змінила
Усе, що є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101291
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2008
Ось, тепер вже не тільки стіни,
Які незмінно, а навіть сни
Тиснуть. І віри в зміни
Уже немає. Нема й весни.
Є тільки сором за те, що я не...
Є тільки сором, і сипле сніг.
А я блукаю, байдужо-п"яний,
блукаю й знаю, що я не з тих.
І тихо-тихо в мені, аж темно.
І тілу байдуже, де піти.
Лиш тільки в серці є щось приємне,
Маленьке й рідне, як слово "Ти".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101261
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2008
Ночі стають сильніші,
Все більше приносять снів.
Не краще мені й не гірше
Блукати у хащах злив,
Не бачити себе збоку,
Не знати своє ім"я.
Лишень рахувати кроки
До краю. В невороття.
Зникають за стіни зливи
Посмішка, погляд, лице.
Я, може, вже зараз - щасливий.
От тільки не знаю про це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101260
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2008
Звідси, з-під моста,
Видно всі омани.
Але
Звірі, що впіймав,
Улюбленцями стали.
Та я
Вже не на траві
І тут
Стеля протікає...
Все гаразд – риб їж,
Бо в них
Почуттів немає.
Є щось на шляху
Є щось на шляху... є
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101209
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2008
Твої долоньки випромінюють тепло,
І моє зледеніле тіло тане.
А ти лежиш, сопиш і, десь, мандруєш снами.
І є між нами те,
Чому немає меж,
І світло теж,
Воно також між нами.
Та ти прокинешся й одразу зникне “між”,
І стане нами вечір, дощ і свято.
І буде в нас вино, і будеш Ти читати
Мені свої вірші.
І буду знати я:
То щастя є
Моє – Тебе кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101208
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2008
Вода червона й синя, без обмежень.
Яким вчорашній вечір мріяв бути?
Закутий в пути власних спостережень,
Залежний, вже, від порції отрути.
Ховаєш крила в різьблену шухляду.
Дратуючись чрез якісь дрібниці.
І, знов, всього лиш частка маскараду,
Який, не знати, чи колись скінчится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101111
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2008
Я гублю себе, а втрачаю - Бога,
З кожним днем роблюся все більше хворим.
І як є потреба - нема нікого,
Порожнеча всюди. І тільки сором,
Де слова на стінах і колом черга,
Де вмирає серце і грає розум.
Це - кіно, що зняв його сам пан Берґман,
Марнування часу й мої неврози.
Намагання втечі від власних марев
І постійні спроби усе забути.
Це - коли всі разом, але по парах
І, коли про вчора не хочеш чути,
Як думки цілком витісняють віру,
То і смерть здається незвично гарна.
Я лечу униз, я не знаю міри.
І чергова спроба, знов, вийшла марна.
Я не знав, що вдіять, аби скінчилась
Ця гра на виліт, бо був не в змозі...
А надія знову у сні з'явилась.
Так я став доросліше... Справжня осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101110
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2008
Тоненька крига вкрила воду.
За ніч посивіла трава.
Приємно у таку погоду
Нагріти пляшечку вина.
Й пустивши погляд погуляти
По іншу сторону вікна,
Не думати, а споглядати,
Як з неба падає зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100972
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2008
Знаєш, інші звикають швидше.
Хай ти, навіть, не віриш в час,
Все одно себе не залишиш.
І ти загаснеш, немов свіча.
Чи вже аж так необхідне світло,
Що навіть вогник горить в очах?
А свічка - здалеку лиш привітна -
Нещадно палить крила комах.
Вогонь у темряві - наче рана.
Чи ти приречено любиш біль?
Та парафін твоїх мрій розтане
І ти побачиш, що зникла ціль.
І звикнеш також, як всі звикають.
І стане темно, хоч тепло теж.
Але ти поки цього не знаєш,
Тому й не маєш ніяких меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2008
Буква до букви.
Слово до слова.
Всіх дивувати, знову і знову.
Трохи втомився.
А може ще раз
З кимось простився.
Та чи на завжди?
Це - не питання.
Єдине, що справжнє -
Вічне кохання.
Єдине, що є, що було і буде.
Вічна любов Христа до Іуди.
Думками людей, що дивились і знали...
Ті, які вчора каміння кидали,
Вже посміхались,
Й так відверто брехали.
Якісь обіймали,
Якісь цілували...
Якісь червоніли,
А потім, сховавшись, все пили і пили,
Потім кричали, що не ми ж Його вбили...
Згодом замовкли.
Всі розуміли...
Все пригадали,
З’явились і сльози.
Дивились і знали,
Що то за рози.
- Мабуть на всі тридцять.
- Але ж треба жити.
- Не плюй у криницю,
Бо ж з неї ще пити.
- О, заговорив!
А раніше де був ти?..
Велике то горе -
Бачити й чути:
Око за око і правда на правду.
А коли це скінчиться?
Чи може назавжди?
Брати і вовчиця:
Любов єдине,
Що справжнє...
Що варто уваги.
Ми навчились в оазисі вмирати від спраги:
Еволюція.
Але лишились і тайни.
Революція Ленінська
І сексуальна...
Віднині ми вільні,
Робити все, що бажаєм.
Деякі риси
Спільні із раєм.
Все, що завгодно, тільки встигай.
До самого дна, лише пий та гуляй.
А що буде після, нікого не цікавить,
Єдине життя мусить бути яскравим.
Щоб лишатися кращим,
Потрібна помста за жертви...
Дивна любов
Самогубця до смерті.
А серце співає
В унісон із диханням.
Єдине, що вічне -
Справжнє кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98813
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2008
Цієї ночі крізь мене пройшли
Страх народження й сором любові.
Але ж є час, коли смерть відступає,
Коли зорі не такі вже й далекі.
Подив, що мене тут всі знають,
Якби я спав, мені б наснилися діти,
Бо завжди щастило перед бідою.
Та я зізнаюсь: мені в кайф писати слова на папері;
І невідомо, навіщо я гризу свої ручки.
Це, напевно, від Бога,
Мені потрібне натхнення, аби з Ним спілкуватись:
Він дає мені шанс лишатись собою.
І ще не з'ясовано, чи ця хвороба заразна.
Вірю, що ні.
Сподіваюсь, сестра моя все зрозуміла як треба,
Бо інакше, я зовсім не той, за кого себе видаю,
А я вправний актор, я це бачу.
Чи...
Я, помилився?
Дай Бог, аби я - помилився.
Хоча інтуїція рідко підводила мене...
І вже незабаром світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98812
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2008
П'яний янгол в тамбурі курить.
Його понуру фігуру хитає.
Він викашлює дим й похмуро
За стоп-краном спостерігає.
А руки прагнуть його зірвати,
Хоча майбутнє уже відкрито,
І янгол знає, що він не здатен.
Найвищу волю ніяк змінити.
Отож, ковтнути іще портвейну,
І з тим змиритись, що буде далі.
Й дихнувши димом у скло, в лице Йму,
Приречено рахувати шпалі.
До цифри, де йде несправність колій.
А потім - знову усе по н́овій.
Він -янгол, і він не змінить долі.
Він має силу й не має волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98782
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2008
Снігу білі бинти
На чорних виразках ям.
На люках сидять коти,
А люди ідуть у храм.
Тріщинами гілок
Всипана неба синь.
Годинник спинив свій крок,
Зневаживши часоплин.
Голуби втративши страх
Крихти беруть із рук...
Якісь у ліжках ще сплять,
Інші зранку вже п\'ють.
Холодна коли зима,
На люках тепло котам.
А люди, як сил нема,
За світлом ідуть у храм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98781
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2008
Твоє волосся ховає іній,
Фарбує очі блакитний лід.
Та моїпальці на Твоїй шкірі
Залишать шрами: я весь в огні.
В моїх обіймах Ти вся розтанеш,
Водою станеш - заллєш мене,
І я загасну, і тільки рани,
Самі лиш рани,
як щось живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=19509
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.09.2006
Плюс два, и всё вокруг плывёт,
Мой город в лунном свете тонет.
И дама сладострастно стонет,
Но не она во мне живёт.
Мы лишь случайно очутились
В убежище от бури дней.
Хотел не пить, но был слабей,
И мы в одну постель свалились.
Желанье – молнией, как кобра,
Я даже не успел спросить...
Хотел забыть, забыть, забыть,
Но видел всюду лишь Твой образ,
Твой ангелоподобный лик,
Что стал водой в моей природе...
А дама что ж? Сегодня в моде;
Мы просто скоротали миг.
Без обещаний, возражений.
Без обязательств. Без утра.
Лишь пустота - не та! Не та...
И стыд свербит на дне сомнений.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=18526
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.08.2006
Очень очень очень
Боюсь темноты
Очень очень очень
Боюсь темноты
Очень очень очень
Боюсь темноты
Это всё
Ты
Это всё
Ты
Это всё
Ты так далеко
Так далеко
Ты так далеко
Так далеко
Странная
О
Очень очень очень
Боюсь пустоты
Очень очень очень
Боюсь пустоты
Очень очень очень
Боюсь пустоты
Это всё
Ты
Это всё
Ты
Это всё
Ты так далеко
Так далеко
Ты так далеко
Так далеко
Странная
О
Очень очень очень
Боюсь, что в Тебе
Нет меня, что Ты
Просто снишся во сне,
Что чужой лишь будет
Тебя улыбать,
Что я никогда
Не смогу розгадать
Странная
О
Очень очень очень
Боюсь, где же Ты
Очень очень очень
Боюсь, как же Ты
Очень очень очень
Боюсь, кто же Ты
Это всё
Это всё
И мечты
Так далеко
Так далеко
Странная
О
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=18525
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.08.2006
Мой город позади гудел
И даже не гудел – рычал.
А впереди предел исчез,
Порез кровоточил, я – ждал.
Я – знал. И это в первый раз,
А время начало шутить,
Но капли наполняли час,
Чтобы я мог его допить.
И получить то, что хотел.
Ведь как посмел – смеялся, и
Аж небосклон побагровел,
Узнав, что нет конца пути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=18524
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.08.2006
Ветер в бешенстве ревёт,
Она бумагу нервно рвёт.
Лишь темнота её ласкает...
Но понемногу отпускает.
Её глаза ушли на дно,
Что дальше будет – всё равно.
И всё равно теперь, куда,
Как будто вовсе без ума.
Не реагирует на свет,
Как будто всё вокруг лишь бред,
Так, вроде это не она.
Лишь рвёт бумагу у окна,
Улыбка на лице застыла...
Она
Вчера
Его
Убила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=18523
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.08.2006
Я тікав з-під свого контролю,
Я конав від нудоти й болю,
Я шукав, з ким бухнути й де би,
Ображав: бачив все крізь себе.
І кричав, що між нами стіни,
Я не вірив ні в які зміни,
Я благав, щоб мене убили,
Я забув, що і в мене крила...
Але казка створила диво:
Я відчув, як усе красиво,
Я знайшов в собі силу всього:
Моє серце – домівка Бога!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=18406
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.08.2006
Хтось - закохався,
Хтось – помилився.
Хтось зародився,
Але не здійснився.
Випадок стався,
Ще ж не людина...
І світ посміхався
Мертвій дитині.
Хтось не пручався,
Хтось не молився.
Він не вагався,
Він не журився.
Вона все збагнула,
Не сумувала,
Бо ж гостро відчула:
Ледь не зламала.
І всі розуміли:
Краще забути.
Мертва дитина –
Розірвані пута.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=18403
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2006
Ти - магічне створіння, коріння вроди
Твоєї сягають джерел небесних.
Тобі понад усе потрібна свобода
Від моїх бажаннь і єднаннь тілесних.
Ти, таки, не можеш зі мною в ціле,
Бо Ти - є. А я - лише віртуальний.
Ти - незнана квітка, чарівно мила,
І будь-який дотик до Тебе - фатальний.
Ти - прозорий натяк, що далі буде.
І одного разу в чудову днину
Абсолютна тиша наповнить груди,
Я заплющу очі: до Тебе лину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15174
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2006
Місто зробилось якимось бездивним.
Бездонні будинки сміются зухвало.
Ховаются вуха, ховаются пальці,
Приречено й тихо чекають канали.
Заснули фонтани, самотні у скверах
Сумують дерева й в очах ліхтарів
Жовтіють згасаючі рештки надії
На будь-які зміни.Це місто без див.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14923
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2006
Відьмі зламали руки,
Відьмі спалили крила.
Люди віддали крукам
Відьмиие дитятко миле.
Всі і малі і дорослі
Каміння кидали нещадно.
Нелюбити несхожих просто,
Сприймати інакших - складно.
І людям лишаєтся жити,
З сусідами воювати.
Й каміння у собі носити.
Щоб в Бога його кидати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14491
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2006
Вогник ковтає дрова.
Ковтає знову і знову.
І Вогник знає напевно,
Як поруч із ним приємно,
Як може бути цікаво,
Якщо він стане ласкавим,
Якщо його годувати.
Він стане розповідати
Нові й нові оповідки,
Що, навіть, не знати, звідки.
Я ж, кілька й собі cховаю:
Хай Вогник в мені запалає.
Нестиму його у грудях.
Може тепліше буде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=13647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2006
Ніч дарувала тиші котів.
Я сидів на кухні й нервово курив.
Зрив намічався на наступну суботу.
А там - втрата реальності, втрата роботи,
Втрата контролю, вільне сп’яніння…
Невідворотність протверезіння,
Хворобливе поєднання болю й нудоти…
Краще б, залишився вдома в суботу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=13646
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2006
Ми підемо на природу.
Звучить, як цікава гра.
Ми візьмем з собою свободу,
В зелених, таких, пляшках.
Ми будем палити ватру,
Ми будемо їсти хліб,
І буде нам в кайф лежати
На теплім тілі Землі.
А риби, ковтаючи спрагло,
Вистрибуючи з води,
Палитимуть свої зябра,
Дивитимутся, як ми
Пускатимемо коріння,
Вростатимемо в Життя,
Щоб виносити насіння,
Щоб мати причини для
Виправдання повернень.
І буде уже не сон,
Що зможуть здолати зерна
Химерний залізобетон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=13008
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2006
Ми дозволили собі сховатись в тінь
Дерева, якому, хто зна, скільки років.
Руки розбрелись серед корінь.
Спокій.
Лиш прадавнє круками кричить.
Обіймає небо передвечір.
Крилами переспівала, мить,
Плечі.
Очі відлетіли у блакить,
Залишивши човни ніг в зелених хвилях.
Ми є зараз там, де не болить
Зліва.
А з павутинням зраджує землі
Подих свіжескошеного літа.
Ми дозволили собі сховатись, і
Жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=13007
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2006
Рік, наче день, промайнув непомітно,
Єдина відрада - парасольки і сни.
Жодна з думок не зникає безслідно:
Важко впізнати себе восени.
Вітер із листям танцює і грає,
Всюди каштани, куди не ступи,
Сонце сміється, павутиння літає
І зовсім немає почуття марноти.
Я побачив все вперше, хоча тут народився,
Почув стукіт серця й присів відпочить.
У моєму житті новий промінь з’явився,
В найскрутніші хвилини я згадаю цю мить,
Пригадаю дерева, що такі мальовничі,
Що змінили не колір, а настрій душі.
Пригадаю всі ваші, такі милі, обличча
І згадаю, як я колись був на межі.
Все так дивно, чарівно, якось ново й незвично,
Це народжує мрії, надії, любов.
Зрозумів, що краса, ця краса - вона вічна
І за кілька віків ми побачимось знов.
А життя, наче рік, промайне непомітно,
Єдина відрада - парасольки і сни.
Жодна з думок не зникає безслідно;
Мені важко впізнати себе восени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7736
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2005
Не бажаю пам'ятати.
Я не хочу бути “ним”.
Я, навіть, звик Тебе чекати,
Але тепер вже не один.
Якось Ти була проїздом,
Я до Тебе не пішов...
Я люблю блукати містом
Попиваючи вино.
Я люблю всі ці провулки,
Ці крамниці та метро...
Я люблю жувати булку
Попиваючи вино.
А буває щось накою,
І тоді іду на дно...
Я любив бути з Тобою
Попиваючи вино.
Тепер мені Ти вже не треба.
Мені тепер вже все одно.
Я тепер люблю не Тебе,
Я люблю своє вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7735
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2005
Самотнє місто, в дощові ночі,
Таке чудове, таке не схоже.
І я милуюсь, бо спати - злочин
І відчуваю: я будь-що зможу.
А Дощ змиває весь бруд із вулиць,
Весь той непотріб, що ми лишили,
Щоб біль й образи скоріш забулись,
Щоб ми простили і нам простили.
А Дощ чи плаче, чи то співає,
Мене уносить у мрії різні.
Й вогонь у серці моїм палає
Від цього плачу, чи може пісні.
Й життя пульсує у моїх скронях;
Любов, я знаю, все переможе.
І я ховаю в своїх долонях,
Святі та вічні, ці Сльози Божі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7734
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2005
Знавісніла весна
Спокушає запахів храмом,
Хриплий крик
Прожитої криги
Заховається в тіні хреста,
Стануть старими рани...
Під ранок
Заспіває пірнате подвір’я.
“Повір їм” -
Прошепочуть
Перевтілені крила дерев.
Я виходжу на ґанок,
Легені ковтають
Свіжий світу шматочок.
Я кричу,
Аж у горлі дере.
А очі -
Ледачі,
Відпочивають,
Пірнаючи в першу траву.
Я знаю:
Я - значу,
Для декого - значу,
І значить,
І значить - живу!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7733
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2005
Життям життя заперечив.
Недоречним був,
Суперечив
Сам собі.
І не чув нічого
З усього доброго.
Посміхався моторошно,
Холодно.
Не пізнав дно
Й неба не бачив.
Не згадав
Ніхто.
Але ж жив!?.
Наче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7732
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2005
Де гора до неба торкається
І дерева - вічно зелені,
Усе лагідно так посміхаається,
А вітер, навіть, у мене в легенях.
Скрізь лунають пташині співи,
Я один на один зі світом,
Нескінченно зараз щасливий,
Маю сили усе любити.
Тут, де дійсне життя вирує,
Неможливо було б не розчулитись...
Стільки всього природа дарує.
Нащо ж ми вибираєм вулиці?
Та гора із небом зливаються,
А дерева - вічно зелені,
Від шаленого вітру хитаються,
Що назавжди у мене в легенях!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7731
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2005
Бути любимим - злочин,
Сумно мати бажання.
Думки - це наслідки збочень,
А день - чергове згвалтування.
Мати знайомих - підлість,
Смішно лишатись собою.
Свобода - це втрачена гідність,
А посмішка - заклик до бою.
Лишатись відвертим - страта,
Відсутня можливість простити.
Милосердя - сьогодні вада.
Але ж!..
і, знов, продовжуєм жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7730
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2005
Прошу, дай сили
Лишитись дитиною,
Стати людиною,
Як Твій Син.
Дай, прошу, сили,
Щоб крила за спиною,
Й світло єдиної,
Щоб не один.
Прошу, навчи чу-
Ти серце найближчої,
Дай їй захищеність
Від хвилин.
Дай, прошу, сили
Уникнути знищення
Й стати світліше ще
Серцем.
Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4650
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2005
Я втратив свідомість і штані:
Скоїлось зовсім негарне.
Я знав, що ті пані – п’яні,
Я знав то іще в кав‘ярні.
Та там все було так мило:
Напої, музика, світло.
І хвилями ватного диму
Усмішки пливли привітні.
Знайомство саме напросилось:
Самотній і лагідний вечір,
Ось, наші очі стрілись,
І я вже беж шансів на втечу.
Чаркувалися досить часто,
Але я п’янів непомітно.
І все там було прекрасним:
Напої, музика, світло.
А далі, як в гидкім романі…
Я втратив свідомість і штані,
Я знав, що ті пані – п’яні,
Та я ж не знав, що вони не пані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3805
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2005
Я згадаю пароль,
Та не зможу
Його набрати.
Я чекатиму втрати
Змісту.
Я триматимусь середини.
Я навчуся робити
Вигляд.
А для когось лишуся чистим
За забрудненим склом
Вітрини
Мене впізнає лише дитина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3630
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2005
Вже змішана суміш у горлі палає:
Я темряву й тишу, без міри, ковтаю,
Й гадаю, що завтра не буде ніколи…
Аж ранок, промінням похмільного болю
Вітає, нагадує і натякає,
Що, ось, унітаз цього дня поховає
Вчорашні мої, нетверезі, надії…
І поки все це, уже знов вечоріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3629
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2005
Коли мені набридають обличчя,
Коли огидне стає мені звичним
І хибні процеси в моїй голові:
Мені здається, що всі ми в багні,
Я маю надію зустріти Тебе,
І тоді...
Ти сяєш наче янгол з неба.
Дивлюсь на Тебе
І одразу
Я забуваю всі образи.
І все погане забуваю.
Можливо я Тебе...
Шукаю, якісь, там, виходи і входи,
Які слова кому підходять.
А сам дивлюся на всіх вовком,
Коли Тебе не бачу довго,
Все набридає, а інколи й жити.
Єдине бажання з Тобою зустрітись.
Ти сяєш, як зірка на небі.
І я не правий у своїй потребі.
Може ще і змінюсь,
Але коли на Тебе дивлюсь:
Все буде добре! Знаю.
Напевно я Тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3624
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Мені сумно і зимно;
Я їду,
Не лишаючи жодного сліду
В душах тих, хто мені посміхався.
Я спізнтвся, я, певно, загрався,
Хоч, можливо, загралися мною...
Мені сумно і зимно,
Я їду,
І хитаю у такт головою.
Я не знаю куди і навіщо.
Зневажаю, і бачу як світло
Залишилось позаду,
Червоне.
І чорним,
Знову, стало вікно.
І я радо
Заховався б у сон,
Але горно
Думок пожирає
Мене,
Я палаю...
Дуже сумно і зимно:
Я - їду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3623
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
На долонях в мене
Взірець святої сили,
Всесвіт нескінченний
І без меж красивий.
Будь-який буває:
І сонячний, і зимний.
Небезпечний навіть,
Але ж таий чарівний.
А піді мною - прірва,
Наді мною - хмари:
Розпростерти крила
І злетіти зараз.
Себе відпустити
І про все забути;
Спроба зрозуміти,
Промінь аби бути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3622
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Тільки мить і думки
Тікають носом,
І течуть неквапно
У невідоме.
І зникають і
Залишають мозок
Як зразок чогось...
Я вдихаю втому,
Відчуваю день,
Підключаю звуки.
Убиваю час
І ще власні мрії.
Я не знаю де
Заховати руки,
Тож ховаю очі
Під теплі вії.
Й хай я не згадаю
Цього польоту,
Врешті, не безслідно
Усе ж минає.
Я давно питаю
У себе: “Хто ти?”
І мовчу у відповідь:
Ще шукаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3621
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005
Слово “лезо”
Викликає різні асоціації.
Як то - ванна кімната, чи, може, волосся.
За вікном – мінус дванадцять.
Ранок вдихаєтся зовсім тверезо,
Сьогодні, знову, вночі не спалося.
Сніг скрипить,
Я ступаю, наче, по хмарах.
Лиш двірники якусь мають турботу.
У мене з рота виривається пара.
А місто спить -
Сьогодні не треба іти на роботу.
Обличчу зимно.
Всім тілом я відчуваю втому.
Батьківська справа – нелегка праця.
Шість двадцять три. Я повертаюсь додому.
Час минає невпинно...
За пів-року мені вісімнадцять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3620
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005
я
тільки я
і всесвіт не живий
і все мовчить
я втік ганебно
і серце потонуло
в німоті
а стукало так сильно
що не чув нічого
не чув тих слів
які Тобі казав
і відповідь Твоя
співпала із ударом
і як зажди
я - тільки я
не бачу світла
обличчя вкрила маска
самі лиш очі сяють в дзеркалах
наївні очі...
голова мов камінь
стрибає в ріку
воду
я вже ціную менш
ніж погляд Твій
але вода -
життя
і це мій вибір
тону у небутті
лиш раз-у-раз
ковтаючи повітря
яким так само
дихаєш і Ти
я. тільки я
вважаю телфон
магічним
як голос Твій
із слухавки лунає
і порожнечу наповняє змістом
виблискує життям
кохаю
люблю люблю люблю Тебе
і Бога
легко знайти в любові цій
хай янгол
від всіх нещасть і бід
від зрад і нездоров'я
Тебе убереже
а я з Тобою завжди
і зараз я -
це Ти!
Кохана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3617
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Сонце вправно гріє, Віє теплий вітер. Я іду, радію, Посміхаюсь дітям. Люди пропливають. Варіантів - сотні: Я іду, не знаю,
Де знайдусь сьогодні.
Я когось зустріну,
Хтось мене впізнає.
І раптові зміни,
І уже злітаю,
Вже лечу відважно,
Десь у невідоме.
Вже забув вчорашнє,
Вже позбувся втоми.
А краса і мрія -
Величини сталі.
Я все розумію,
Я крокую далі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3616
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Я крокую, і асфальт
Піді мною пливе.
Я гублю себе щодня,
Й навряд чи хтось мене знайде.
Я крокую, намагаюсь
Позабути про свій біль,
Я вдихаю, й різні думки
Напливають звідусіль.
Я не знаю навіщо, і що
Буде.
Я не знав щастя більше, ніж
Посмішка Будди.
Я крокую, а довкола
Все живе і все пульсує.
Швидкоплинна ця миттєвість
Мені спогад подарує.
Якщо я буду чужим
Й розачаруюся у вічнім,
То цей спогад не дозволить
Мені стати цинічним.
Я не знаю навіщо, і що
Буде.
Я не знав щастя більше, ніж
Посмішка Будди.
Кров, машинами, гуде
У магістралях моїх вен
Я блукаю, й мене знає
Ледь не кожен манекен.
Хай там що, але ж працює,
Отже, значить, таки, дійсне.
Моє тіло полонила
Музика міста.
Я не знаю навіщо, і що
Буде.
Я не знав щастя більше, ніж
Посмішка Будди.
Моє тіло полонила музика міста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3615
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Твій язик розгадає секрет моїх сліз,
Він впізнає краплини зеленого чаю,
Він відчує мене: я не плачу, я не дозволяю.
А за нашими спинами спатиме Древній Узвіз.
Я найшвидшу комету вхоплю за хвоста.
Я нікуди не хочу, але вже не можу лишатись.
Я тікаю: за краєм щось має початись,
Чи скінчитись...
Ми будем стрічатись у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3614
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Ти
Триматимеш гнів під контролем.
Ти триматимеш гнів
Під контролем.
Ти триматимеш гнів під контролем.
Доки він,
Не звільнений болем,
Позриває, з облич наших, маски.
І казка
Знайде свою розв’язку.
Будь ласка
Відбери в мене вміння читати!!
Я не хочу –
Не хочу...
Я не хочу –
Не хочу...
Я не хочу нічого
Знати.
Ми солдати!!
Солдати,
В нас є автомати,
Є гранати
І є кулемети.
Ми комети
(монети),
Ми нищим планети,
Ми руйнуєм світи,
Щоб знайти.
Я знаходжу себе, і це – ти.
Я знаходжу себе, і це – ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3613
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Я Тебе заховаю у свої обійми.
Сховаю Від Тебе і цілого світу,
Як вогник єдиної свічки ховають
У безгрішних долонях зачаровані діти.
І мовчатиму вправно про світле майбутнє,
Не стану питати про Твоє минуле,
Розчинюся у ритмі нашого серця
Й молитиму Бога, щоб усі нас забули.
І годинники стануть, вгадавши тут вічне,
Враз припиниться рух всіх небесних світил,
Звуки зникнуть тактовно. Ти приймеш свободу
У полоні моїх, щойно знайдених, крил.
А Земля нам гостинно подарує притулок
І ми будемо перші люди на ній,
Як колись... І не вдвох, а єдиним вже цілим
Нас, в раю цім, підловить мить здійснення мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3612
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Бути безжальним, і стати як риба.
Звільнити себе від обов’язків звуку.
Сховатись у очі й краплинками болю
Падати в кожну простягнуту руку.
Небути, забути, і стати як риба.
Замкнутися колом й уже не чекати.
І жадібно, ніби повітря, що палить
Зябра, ковтати “якісь” препарати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3611
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Обвітрені губи знесніжених вулиць
Цілують запалені очі маршруток.
І сіра святковість чужих перехожих
Уламками іграшок мріє забутись.
А вічно зелена приреченість, знову,
Руками гірлянд знайде шиї ялинок;
Відтінок майбутнього в кольорі неба
Знімає останні питання про зміни.
Повітрям в легені впливає байдужість,
Не дуже вже й треба від тебе дарунків.
Я маю всю ніч й буду спрагло ловити
Знесніжених вулиць сухі поцілунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3609
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.10.2005
Майбутнє має бути, - шепіт
Народжував у голові бажання, мрій
Дзеркалом був обрій. В небі
Тонув і танув погляд. Жодних дій
З моєї сторони. Лише присутність,
Аби цю мить Бог, десь, зафіксував.
І танцювало полум'ям майбутнє.
Я змінювався. Час спливав.
І обертався піснею, що в грудях
Завжди жива і кожен спогад знає,
І витягає всі. І хто збагне, що буде?
А краще вже було. Усе минає...
Так ностальгія якорем чіплялась,
Аж, раптом, ясно я впізнав життя своє:
Не я жив, не я житиму, а я – лиш тільки зараз.
І все моє буття в двох літерах: я – є!,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3608
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Я стою і геть ніхто
Не бажає зупинятись.
Вони чують зовсім інші
Голоси у голові.
Я тримаю палець вгору,
Отже, вмію сподіватись,
І продовжую, і мрію
Опинитися в теплі.
А машини проїжджають,
Всіх женуть проблеми різні,
Кожен хоче опинитись
Десь не там, де зараз є.
Водії все чітко знають,
У них правила залізні,
А у мене жодних правил;
Траса, знову, заграє.
І я чую гул мотору,
Фари сяють, наче очі:
Подарунком на дорозі
Помаранчовий камаз.
Зупиняється. Питають.
- Я хочу втекти від ночі.
Я схвильован, бо для мене
Це, насправді, перший раз.
Я ішов сюди шукати
Не машину, що підкине.
І знайшов людей, і віру,
Гарний настрій в темний час.
Я дивлюсь з кабіни й бачу:
Морок міста, дійсно, гине,
А мене вперед увозить
Помаранчовий камаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3607
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Боятись - триматись, зірватись... сміятись;
Стрічатись очами
Й ночами не спать.
Читати цитати; писати й мовчати:
Тікати від Тебе
Й картати себе.
Бути простим,
А здаватися дивним,
Займатися тим,
Що є безперспективним.
Носити те вбрання,
Що вийшло із моди
І мати питання
Стосовно погоди.
Веселити ляльок
І робитися хворим:
Втрачати зв'язок
Між завтра та вчора.
Чекати й бажати; шукати, благати;
Тікати до Тебе
Й картати себе.
Бути чужим,
А вважатися близьким.
Ставати смішним
Від чарівного блиску.
Сидіти поряд,
Коли Ти не зі мною,
Забувати про горе,
Потім дихать зимою.
Повертатись додому
І знову не спати,
Лишатись самому
Й беззвучно вмирати.
Вважати; вдавати; літати й втрачати:
Тікати від Тебе
Й картати себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3606
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Сльози роси на пелюстках червоного маку
Нагадали мені про ті крапельки чистої крові,
Що я виривав із Твоїх оченят. Від їх смаку
Світ зупинявся... І, тільки в Тобі, наче в морі,
Я знаходив життя й безтурботність малої дитини,
Яка є!! Лиш сьогодні, і більше нічого не знає,
Яка має свободу від розуміння, що час таки плине...
І, тільки Тобі, я сказати не вмів, що кохаю.
Задушлива спека у місті з залізобетону
Нагадала мені, про вогонь Твого дивного тіла,
Яке Ти ховала від мене, для мене й потому
Тримала мене у долонях і щось шепотіла.
Прокляття, чи благословення - не міг розібрати.
Я мав би одразу зізнатись, що ніколи Тебе не вгадаю.
Я хтів сам один всю Тебе, і без залишку мати...
І, тільки Тобі, я сказати не вмів, що кохаю.
Крики птахів, що їх може вже і у вирії чути,
Нагадали мені про ті кулі відвертих безжалісних слів,
Що ми цілили їх, як солдати, прямісінько в груди
Один одному, і влучаючи в серце, вмирали самі.
І просили пробачення... потім. Та не забувалось,
І з'являлось, як біль, у той час, коли сонце сідає.
Й було так нестерпно, коли ми за стіни ховались.
І, тільки Тобі, я сказати не вмів, що кохаю.
Холод і сніг, і, мов лезо загострине, вітер
Нагадали мені про Твій погляд, що вийшов останнім.
Але я не впізнав. І тепер, як пластмасові квіти,
Я існую без світла, я облишив усі сподівання.
І гублю себе серед мороку ночі й людей, з яких кожен
Не потрібен собі. Я, насправді, радів, що вмираю.
Жалкуючи тільки про те, що ніколи не зможу,
Навіть, якщо і навчуся, сказати Тобі, що кохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3605
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2006
Сутінки сумом наповнили груди,
Краплі надії течуть по щоках,
Тіло долає дорогу в нікуди,
Час помирає на моїх руках.
Місто свій подих затамувало,
Тала вода змила втому і страх,
Вічність, лиш тільки, поцілувала…
І, знов: помирати на часу руках
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3604
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005
Пластика стін
Впливає
На ритміку снів.
Відкриваються пори.
Потвори
Мають купу питань.
Ти –
Не маєш жодних бажань,
Тільки б трішечки тиші,
Хоч би кілька ковтків...
Тебе мацає мудрість віків,
Не спинити.
Не вгадати.
І грати,
З іншого боку.
Кроки назад – також кроки...
Горлом тікає,
Стікаючи на підлогу...
Дорога до Нього,
Дорога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3603
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2005