| Сторінки (28/2799): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=okiI9VqW-O0[/youtube]
Слова, що кинуті на вітер,
В надії, що їх не спасе.
А він узяв і їх не витер,
До тебе знову їх несе.
Вони ось знову оживають,
І нове в них уже життя.
Як квіти пізні розцвітають,
В надії мати майбуття.
І знов запахли, як весною,
Духмяні, свіжі пелюстки.
У змозі вабити красою,
Хоч нелегкі пройшли шляхи.
Лиш де-не-де є жовтий лист,
Що нагадає про минуле.
Та ці слова ще мають хист:
Пробачать те, що так боліло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Jlmdt9qK1NU[/youtube]
Стоїть засмучена верба,
Мороз скував оцей ставок.
Нащо зробила це зима,
Присипав зверху ще й сніжок?
Колись я в ньому мила коси,
Була погода не така,
Цвіли на квітах сині роси,
На це надія вже тонка.
Сумує миле деревце,
Весну в надії все ж плекає,
Та головне не тільки це,
Ось вітер листя все зриває.
Тепер стоїть вона вся гола,
Нічим прикритися, тремтить..
Зимовий сміх лише навколо,
Її хто може захистить?
Що може біль цей заглушить?
Зірвалась раптом завірюха,
Спішить усе запорошить,
Вона слова уважно слуха.
Ну чим вербичці підсобить?
Уважно поглядом пройняла.
Чим наготу оцю прикрить?
Ідея враз тут обняла.
Я подарую біле плаття,
Розшию білим ще сріблом.
За це взялася із завзяттям,
Їй подарую із добром.
Стоїть верба, як наречена,
Не відвести тепер очей.
І раптом тут - німа вже сцена,
Спадають коси із плечей..
Десь дівся сміх, що душу ранив,
Одна красуня серед всіх!
У всіх тепер зачарування...
На плаття падав срібний сніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BSFpb2SeOi0[/youtube]
Зима лютує, морозець,
Хвата Кота за вуха.
Побіг набрати він дровець,
Не мав, на жаль, кожуха.
Біжить мій Кіт, у ліс спішить,
Поки ще день надворі.
Зустрівсь йому тут Хитрий Лис.
І так йому говорить:
Куди спішиш, найкращий друг?
Зроби ось тут зупинку.
Схопив мене чомусь недуг,
Ламає лапки й спинку.
Допоможи добратися додому,
Куса за щічки морозець.
Тобі довірюсь лиш одному,
Тоді знайдеш іще дровець...
Та де не взявся тут Бровко,
Послухав Лиса речі.
( Хто тут обдурить і кого?)
І скік на Лиса плечі.
Тепер мене ти понесеш,
"Пройде" відразу спинка.
Куди від мене ти втечеш?
Легкий я, як пушинка...
___________________________-
( Продовжіть текст дітки, хто бажає
і напишіть в коментарях).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MCIpvEugG5o[/youtube]
А до весни не так уже й далеко,
В минулому залишаться сніги.
Її прихід нам сповіщать лелеки,
І це надасть нам більшої снаги.
Лелеки знов збудують нові гнізда,
Народять ще красивих пташенят.
Так буде, я це знаю, ще не пізно,
Життя не зможе вбити лютий кат.
І зацвітуть сади вишневим цвітом,
Життя візьме вже новий поворот,
І ми тоді ще станем вищі зростом,
Дістанем небувалих ще висот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mubwnmbqiQ8
[/youtube]
То дощ, то сніг, то знову сонце,
Чи грається природа з нами?
Не бачать ці причуди Охоронці,
Ідуть вони тернистими шляхами.
В думках одне - іти до Перемоги,
І це для них рушійна зараз сила.
Хай допоможуть їм усі боги,
Таких Бійців зростила Україна.
Відважні, непохитні , незборимі ,
Нескорена велика їхня сила.
Вони врятують нашу Батьківщину,
У цю страшну, таку тяжку годину.
Таких нема ніде у цілім світі,
Ви - приклад для прийдешніх поколінь.
Це вороги не зможуть зрозуміти,
Ми вірим в Перемогу без сумлінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xemIeAniZOg
[/youtube]
Присів мій котик край вікна,
І все виглядує весну.
Лиш горобців там метушня,
Це бачить він із напівсну.
А зграя сірих горобців,
Підняли гвалт великий.
В калюжі змочені штанці,
Тому гучні ці крики.
Присіли поряд у рядок,
Щоб тільки кіт не бачив.
Не можуть всі зробить і крок,
Кіт це їм не пробачить.
Тут сонце вийшло із-за хмар.
Яка це їм удача!
А кіт не бачив, бо вже спав,
Та сон цікавий бачив.
Усе в порядку в горобців,
Сухі вже лапки й ніжки.
(Знайшли все ж вихід мудреці),
Вже висохли й маніжки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wt4V8mKxlp8[/youtube]
Коли розтануть ці сніги,
Весна нова знов розцвіте,
Я не знайду твої сліди,
Лиш спомин теплий обійме.
Та то лиш буде на хвилинку,
Кохання цвіт уже упав.
Лиш залишилася стеблинка,
Що вітер ніжно ще торкав.
Чому жалів її - не знаю,
Він мріяв - знову розцвіте?
Це я так думаю, гадаю...
Зима, а поки сніг мете,
мете...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=M49kYRwlf44[/youtube]
Тихенько плаче дощик за вікном,
Чому він плаче, хто це знає?
Сердитий вітер -бурелом,
Загадку цю не розгадає.
Цей дощ вода, чи, може, сльози,
Чом так торкають серце і його?
Все здогадатися не в змозі,
В кого спитать про це, в кого?
Притих, згадав про щось своє,
На жаль, він плакать не навчився.
Чужа біда - це зовсім не твоє,
Та так хотів, щоб дощ оцей скінчився.
Стікають краплі по віконнім склі,
Можливо, омивають наші душі.
Це не вода звичайна - кришталі,
І ми чомусь до нього не байдужі.
Буває, що заплачем просто так,
Або душа згадає щось минуле.
Не може заспокоїтись ніяк,
Що літні дні давно вже промайнули...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=w2URvPl9Q7s[/youtube]
Прийшов Баран у школу вчитись,
Наука, звісно, не проста,
Та чи без неї можна жити?-
Баран у Котика пита.
А Кіт оцей такий поважний,
Вже має досвід у житті.
В словах він дуже обережний,
Вважав себе на висоті.
Як скажеш Бе чи Ме - неважно,
Всі зрозуміють його зміст.
Та головне - кажи протяжно,
Усі признають - маєш хист.
Приміром я,- сказав тут Кіт,
У школу зроду не ходив,
Завжди у мене є обід,
( завжди брехати він умів).
Цікава ця була розмова,
Баран собі подумав так:
Нащо мені здалася школа,
Що я Баран, впізнає всяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4W9rv5Tl1KU[/youtube]
Прилетіла Синя Птиця,
Сіла край вікна.
Заспівала б як годиться,
Настрою нема.
Подивилась я їй в очі,
А вони сумні.
Чи спитати в мене хоче,
Чом нещасні дні?
Де ж те щастя,- запитала-,
Що було колись?
Вона ж щедро роздавала,
Дні перевелись.
Довго Птиця щось мовчала,
Як же все змінить?
Раптом все це розгадала,
Як можна здійснить.
Щастя буде, якщо вірить,
Воно знов прийде.
Сила волі і довіра -
Щастя розцвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lH7NBmgcOsI[/youtube]
https://ukr.media/animals/393943/
Прилетіла зозуля
У гайок раненько.
Вже далеко не красуня,
Стала вже старенька.
Виглядала своїх діток,
Що колись покинула.
Бо надворі вже не літо,
Слізоньки полинули.
Де шукати,в якім краї,
Хто тепер підкаже?
Сум непроглядний серце крає,
Хто їй допоможе?
Все надіється, гукає,
Ніхто крик не чує.
А вона все виглядає,
Діток їй бракує.
Де тепер ви, хто вам матір,
У якій країні?
Чи навчила пробачати,
Співать на чужині?
Вибачайте, мої рідні,
Знаю - винувата.
Дні були такі нудні,
Пробачте й за тата..
Не почули її діти,
Скільки не гукала.
Довго серце буде тліти,
Нащо так гуляла..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=t2o03R5BsFA
[/youtube]
Ой, горечко, горе,
Тікай за високі гори,
За море глибоке,
Не вертайсь ніколи.
Спіши у чужі країни,
Там тебе чекають,
Що зробили нам руїни,
Тобі двері відчиняють.
Не пустимо тебе в хату,
Не стій на порозі.
Будем діток колихати,
Прийде сон невдовзі.
Добрий вечір за вікном,
Діткам треба спати.
Їх чекає щастя - сон,
Не смій заважати.
Глянув Місяць у вікно,
Посміхнулись зорі.
Дітки сплять уже давно,
Темна ніч надворі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m1pGpDleGrg[/youtube]
Притих вітер, зажурився,
Думає гадає,
Чом він й досі не женився,
Родини не має?
Нема хати, ані діток,
Один в цілім світі.
Все життя отак прожито,
Встиг і посивіти.
Та надія іще є,
Кого б тут засватать?
Це все сили надає,
В кого б тут спитати?
Може, ту красу - калину,
Що росте у лузі?
Проковтнув тут вітер слину,
А що скажуть друзі?
Може, в себе закохати,
Розкішну вербичку?
Та від цього став зітхати,
Мав він таку звичку.
Варіанти не для нього,
Всі тут не підходять.
Життя судить його строго,
Такі в житті блудять.
Часом біль його стихає,
Забуває лихо й горе.
Потім швидко знов літає
Веселий, бадьорий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZsPwYOut7NI[/youtube]
Останній день календаря,
Зірву з надією на новий.
Хай зійде нова вже зоря,
Життя хай стане веселковим.
Щоб без війни і без страждань,
Без сліз, з надією на щастя.
Побільше гарних сподівань,
А що задумали - хай вдасться.
А в хатах затишок й тепло,
Щасливі поряд наші діти.
Зерно, щоб полі проросло,
Навчились знову ми радіти.
Я помолюсь за нас усіх,
Щоб всі збулися наші мрії.
Лунає хай дитячий сміх,
А сонце світить нам усім і гріє.
Велика шана і подяка ВОЇНАМ,
Що виборюють нам Свободу.
Хай вам щастить, НАШІ РІДНІ,
Ми віримо у вас і ПЕРЕМОГУ!
------------------------------------
МОЇ ШАНОВНІ ДРУЗІ І ЧИТАЧІ!
ВІТАЮ ВАС З ПРИЙДЕШНІМ НОВИМ РОКОМ,
ХАЙ НОВИЙ РІК БУДЕ ДЛЯ ВСІХ БЕЗ ВІЙНИ,
НОВИМ І ЩАСЛИВИМ. ХАЙ ЗБУДУТЬСЯ ВСІ
ВАШІ МРІЇ.
ЗДОРОВ"Я ВАМ, ЩАСТЯ РАДОСТІ, УДАЧІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8sABIuwwHRo[/youtube]
Зима холодна і жорстока,
Не остуди сердець морозом.
Хай почуття живуть високі,
Наперекір усім прогнозам.
Тримай мене, моя Любов,
Міцніше стисни мою руку,
Хай гарячіша стане кров,
Не взнає серце хай розлуку.
Тепло твоє мене хай гріє,
Позаздрить, знаю, нам зима.
Тепла не зна, не розуміє,
Тепло для неї - дивина.
До хати тулиться вже вечір,
Надворі хуга завива.
Стихають в тиші наші речі...
Повільно вечір відплива.
А ти схиливсь мені на плечі,
Рука твоя в моїй руці.
Ми вдячні зараз цій хуртечі,
Що нас звела у холоднечі цій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ggUcE9aXwvA[/youtube]
Скотилось сонечко за обрій,
На землю вечір завітав.
Його чекають, бо він добрий.
Усіх до себе пригортав.
Земля тихесенько зітхала,
Це відпочить прийшла пора.
Блаженний час, вона дрімала...
Чекала сну і дітвора.
Люлі, люлі Янголятко,
В вікно заглядує он сон.
Ти ще щасливий, спи, малятко.
Віддайся сну, дитя, в полон.
Он з неба місяць кинув промінь,
Зірки на небі засвітив.
Вже затихає людський гомін.
Щасливий сон всіх полонив.
Тобі, маленький, треба спати.
Втомились ніженьки за день.
Матуся буде колихати.
Он входить щастячко, дзень-дзень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hCVN5I4XCmY[/youtube]
Десь тихо - тихо лине скерцо,
Заворожило, все в тиші.
Чомусь прислухалося й серце,
Наперекір думкам душі.
Душа довірлива і ніжна,
Завжди уміє пробачать.
Летить туди, де недосяжне,
Бо не навчилося втрачать.
Вона не слуха часто серце,
Воно у розпачі болить.
Навчити хоче в круговерті,
Слухай його, як треба жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LBXT2js0eys[/youtube]
Нічний вокзал...безлюдно, тихо,
А ти сидиш самотній на лавчині.
Колись ти зустрічав отут дівчину,
Яку зустрів давно на своє лихо.
Повільно вітер колихає ліхтарі,
Вони йому неначе співчувають.
Та їх жалі для нього замалі.
Згадати все, йому лиш заважають.
Частенько він приходить на перон,
І між людьми той образ все шукає.
З надією шукає той вагон,
А серце стукотить, то завмирає.
І кожен раз букет червоних квітів,
В надії, що зустріне знов, тримає.
Вона одна для нього в цілім світі,
Вона про це, на жаль, не знає.
Сказать про це, чомусь боявся,
Чому ж тоді її він й досі жде?
Тепер, мабуть,назавжди розминувся.
А, може, він її ще віднайде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
Мої хороші Друзі і читачі, вітаю вас зі святом
Святого Миколая.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ogxgbkNGs3Q[/youtube]
Хай не знає серце втоми
любити і вірить.
Нехай щастя буде в домі,
Не втрачать надії.
Нехай усмішка зігріє,
Всіх, хто поряд з вами.
Хай збудуться всі мрії,
Про що мріяли роками.
Щоб не знали днів лихих,
Завжди світить сонце.
Днів погожих весняних,
Хай повірить у це серце.
Не здаватися ніколи,
Тільки йти вперед.
Хай щаслива буде доля,
Вам дарує злет.
Будьте всі щасливими!
------------------------------
З ПОВАГОЮ ДО ВАС - НАДІЯ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n2zzC349LqM[/youtube]
І ти мовчиш,і я мовчу.
Вже довша відстань поміж нами.
Думками я до тебе все ж лечу,
Зимові заважають лиш тумани.
Життя годинник поверну назад,
Десь знову чую голос я знайомий.
Та знову перешкода - снігопад,
І шлях змінився, невідомий.
А час не жде, біжить по колу,
Ось хтось торкнув моє плече.
Я повернулася - нікого,
А сніг в лице уже січе.
Стомилася, бо збилася з дороги,
Ось трохи відпочину й поверну
Назад, бо не несуть туди вже ноги,
Думки у сніг я загорну.
І ось реальність вже торкнулась,
А за вікном холодна вже зима.
Думки - бджодиний рій - сховались.
На мене подивлялись крадькома...
--------------------------------------------
Відео ВІТАЛІЯ НАЗАРУКА
Нехай його вірші іще живуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x9rEp3E2vMU[/youtube]
А осінь не пішла іще назовсім,
На зиму споглядає з-за вугла.
Бо наміри ще має свої добрі,
Які для нас ще довго берегла.
Прогнала всі морози й заметілі,
Струсила сніг, що нахиляв гілки.
І потекла вода з дерев, що леденіли,
Вважала, що зими це помилки.
І потекли струмки із снігу по землі,
Для горобців розвага і купання.
Розстали візерунки, квіти на вікні.
Надіялась, що ця зима в вигнанні.
Присіла на лавчину і гадає мовчки,
Та де ж таки ти ділася зима?
Ти погуляй іще там трішки,
Хіба це я старалась задарма?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hB7RHsDA1CQ[/youtube]
Легенько пада білий сніг,
І все навколо, ніби в казці.
На голі віття тихо ліг,
Неначе в білій всі накидці.
Так постаралася зима,
Щоб навкруги було красиво.
Сама ж дивилась крадькома,
Докаже всім, що не плаксива.
І хто не йде, той посміхнеться,
Маленька радість в важкий час.
І десь у серці ворухнеться,
І радість, й біль - все водночас.
На мить лиш може заспокоїть,
Забуть про цю страшну війну.
Так жаль, що рани не загоїть,
Бо дорогу мають ціну...
Повільно пада білий сніг,
Хай заспокоїть всі серця.
Лиш він один зробити зміг,
Зимі ми вдячні, як митцю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BRYtrY24vcE[/youtube]
Зима взяла права у руки,
І всі обов"язки свої.
(Вона не впала у розпуку,)
Вони у неї не прості.
Навколо все укрила снігом,
Морози випустила з рук.
І лиш одним холодним вдихом,
Добралась швидко і до хуг.
Мороз хотів погріти душу,
В кватирку швидко він заліз.
Я вам сказати оце мушу:
В Кота враз став червоним ніс.
Зайшли і зашпори у лапи,
(Ось холод в хату що приніс!)
У грудях в нього чути хрипи,
Його життя пішло навскіс.
Мороз приліг на батарею,
Щоб свою мрію тут здійснить.
Вона була немов ріднею,
Немов цей холод студенить.
Пішов несолоно хлебавши,
Туди і звідки він прийшов.
Свій відчай у душі сховавши,
Він біг надвір вже стрімголов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
У хаті темно й холодно,
Привиддя по кутках.
Навпомацки всі ходимо,
Та проганяєм страх.
У піжмурки ми граємось
У темряві з котоми.
Старанно так ховаємось,
Сміємося гуртом.
Ось лобом в щось ударилась,
На ранок вже синяк,
Але я з цим змирилася,
Сховала переляк.
На когось наштовхнулася,
Чи це ти, любий мій?
Обоє посміхнулися,
Відчула подих твій.
Мене обняв, цілуєш,
Тут свідок темнота.
Від темряви рятуєш,
Без світла - теплота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_VLPofHcN-g[/youtube]
Прокинувсь ранок непомітно,
Навколо тиша іще спить.
Здалося море так привітно,
Хвиля за хвилею біжить.
А десь далеко, ніби цятка.
Це хвильки човник колихають.
Та він не знав, що море - пастка,
Та поки море спочиває.
Та раптом тут усе змінилось,
Хто це посмів отут гулять?
І хвилі раптом так взбісились,
І стали човен підкидать.
До маяка ще так далеко,
Стихію зможе побороть?
Зробити буде це нелегко,
Її не можна зупинить.
Йде боротьба на виживання,
Хто переможе в цім бою?
Маленький човник в хвилюванні,
Безвихідь - завдає болю.
Щосили з хвилями боровся,
Та, мабуть, вже прийшов кінець.
І ніби він уже скорився,
Та страх упав тут нанівець.
Несамовита вчухла буря.
Немов її і не було,
Потихо вечір догора,
Пропало пекло..все пройшло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jdqhhxJEuMI
[/youtube]
В цей час ревуть іще гармати,
Моя країна у вогні.
Зустріне сина свого мати,
Прийде кінець оцій війні.
Пшениця вродить важкий колос,
І буде хліб в нас на столі.
Птахів почуєм дзвінкий голос,
Тоді не буде вже війни.
У полі зараз тиша й спокій,
Червоні маки у жалі.
Затихло все в журбі високій,
Схилились квіти до землі.
Бійці боролись за свободу,
І віддали своє життя.
Уклін низький вам від народу,
Про вас не буде забуття.
Завжди ви будете із нами.
В серцях у наших ви - живі.
Ви полетіли з журавлями,
На вас ми дивимось з землі.
Подяка щира за відвагу ЗСУ,
Бо ви - накращі в усім світі.
Вам немає рівних в цім часу,
У змозі ви життя оце змінити.
Прийде омріяний ще час,
Тарас давно про нього мріяв.
Ми щиро віримо у вас.
У нас до вас любов і віра.
А поки час важкий для вас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a9cGdBosPw4[/youtube]
Здолавши всі можливі перешкоди,
Летять думки у теплий край.
Їм не страшна холодна ця погода,
І кращу цю погоду не чекай.
Збираються докупи, мов пташини,
Дорога ця відома їм давно.
А на шляху вже злиться хуртовина,
Та теплий край віднайдуть все одно.
А що мені? сиджу і їх чекаю,
Повернуться, я знаю, у мій дім.
Тут сумнівів ніяких я не маю.
Я довіряю повністю думкам своїм.
Ось повернулись зморені й щасливі,
Присілили поруч... Та вже вечоріє.
Я рада їм.. До мене тихо прихилились,
Мої ви рідні! Вас теплом зігрію..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1AXIrYHVTnU[/youtube]
Засушені троянди пелюстки,
Як згадки про минуле тепле літо.
Колись давно вони могли цвісти,
Тепер згадають все, що пережито.
Лежать між сторінками про любов,
Яка з роками все ж ще не зів"яла.
Про тебе нагадає знов і знов,
Бо квітка колір свій ще не міняла.
Твої слова шукаю між листками,
А квітка ніби знову розцвіла.
Всміхається до мене пелюстками,
Бо в серці ще любов не відцвіла.
Горить троянда кольору багаття,
Не в змозі його вітер погасить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aRBlhvwDW2Q[/youtube]
Притаїлась тиша... Всі в мовчанні.
Виглядають зиму, де ж вона?
Всі гуртом складали їй вітання,
А вона гуляє - молода ж.
А надворі хаос і безправ"я,
Осінь відцвіла, Зима нема.
Хто за зиму тепер буде править?
Бачимо - картинка тут німа.
Довго усі думали - гадали,
Може, Зиму треба попросить?
Лиш вона одна все планувала,
Як цю зиму треба пережить.
Пошукати плани, що складала,
І тайком заглянуть в майбуття?
Та вона надійно їх сховала,
Ми ж чекаєм кращого життя.
Та коли вона прийде, не знаєм,
Написали швидко їй листа:
Ми від тебе сніга так бажаєм,
Швидше хай прийде іще весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T1J9Oky6Cp8[/youtube]
Посміхнулась осінь на прощання,
Чорними очима повела.
Вже пора скінчилась панування.
Не сумуй, ти нас не підвела.
Що було хороше - пам"ятаєм,
Були довго теплі твої дні,
Жалко, що тепер тебе втрачаєм,
Хтозна, що чекати від зими.
А тепер присядь ось на лавчину,
І загадай якою ти була.
Загадкова ти була й красива,
Потім стала - просто золота.
Ти вела повільно нас у зиму,
Обіцяла повернутись знов.
Ці дороги всі були незримі,
Все робила мовчки, без розмов.
Ми з тобою трішки ще посидим,
Не сумуєм, бачиш, нема сліз?
Та до тебе зовсім не байдужі,
То нічого, що землі змінивсь ескіз.
То зима дорогу килимом встеляє,
Щоб було тобі так світло у путі.
Але знай, що ненадовго проводжаєм,
Ти в серцях не будеш в забутті..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WLaDgtxx8bs
[/youtube]
Не плач, моя хороша, не журись.
Зітри гарячі сльози із очей.
Своє кохання віднайдеш колись,
Від нього скільки плакатимеш ночей.
Ти все від нього мусиш пережити,
І радість, і палку любов.
От тільки бережи, щоб не згубити,
Бо будеш тоді плакати ти знов.
Та буде час, узнаєш ти й розлуку,
Яка з любов"ю поряд часто йде.
І лиш одне: не падай у розпуку,
Хоч не завжди безслідно це пройде.
Згадаєш ти осінніми ночами,
Усе, що було серцю дороге,
Не можна передати це словами,
Ніколи друге не буде вже таке...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AYcM4H_x6JA
[/youtube]
Букет осінній на столі,
Мені нагадує про літо.
Пелюстки миє у воді,
І добавляє в хаті світло.
Я їм продовжила життя,
Їх врятувала від морозів.
Було якесь передчуття:
Зима іде, вже на порозі.
У хаті тепло, хоч не літо,
Та їм незручно у цих стінах.
Чи ви сумуєте за вітром,
Якийсь у вас я бачу страх?
Я розуміє страх і сум,
Бо швидко й тут пройде тепло.
Я доторкнулась ваших дум,
О, як же вам не повезло!
В житті сильніше все ж це - воля,
Нехай вітри, дощі, туман.
Були щасливі там, надворі,
Хатнє тепло - для них обман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=07bRuHyprSA[/youtube]
Зима про себе нагадала,
На землю випав білий сніг,
Та осінь швидко все владнала:
Цей сніг водою швидко стік.
Прийшла, зима, ти дуже рано,
До холодів тепер звикать.
Та не зведи нас у оману,
Дозволь весняних днів чекать..
Про всіх, дивлюся, ти подбала,
Щоб не замерзли в холоди.
Кущі й дерева повдягала,
Свої залишила сліди.
Цвіли яскраві пізні квіти,
Їх заморозила в цвіту.
Ніщо не в змозі їх зігріти.
Хороше щось в тобі знайду?
На ранок - дощ, як із відра,
Яка про зиму отут згадка?
Невже, була твоя це гра?
Для нас лишилася загадка.
І знову все, як і було,
Лише замерзлі лежать квіти.
Нащо тримать на тебе зло,
Тебе нам треба розуміти.
Що ти прийдеш, ми знали добре,
Але всьому буває срок.
Ти ж відчайдушна і хоробра,
Других немає тут думок...
-----------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022
У кого пам"ять нікудишня,
Не варто тому і брехать.
Хоч буде та брехня колишня,
Не важко на брехні спіймать.
*****
Украв із столу Котик сало,
Поїв смачненьке під столом.
А щоб хазяйка це не взнала,
То стрибнув швидко у вікно.
*****
Подумав Півень: він - красунчик,
Відкрив гарем свій у сараї.
Прибіг в гарем цей милий Цуцик,
Що буде далі - усі знають
*****
Зустрілись правда і неправда.
І стали думать і гадать,
Як їх по-іншому назвать?
Неправда, звісно, буде кривда.
А Правда - істина свята.
*****
Туман подумав: він - всесильний,
Цвісти він може на весь світ.
Але думки його банальні:
Як вийде Сонце - зникне цвіт.
*****
Не суньте носа, як не просять,
Давать поради не спішіть,
Ідіть туди, де вас запросять,
Де будуть раді вас зустріть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=umVGnMv9giY
[/youtube]
Осінні дні - вони найкращі,
В собі вміщають різні кольори.
На жаль, вони скороминущі,
І крок залишить осінь до зими.
Чи й не тому рояться ці думки,
Як перший крок зробити в зиму?
Все ж швидко так злетіли літні дні,
І тишком так радіти тій весні,
Ще буде час, народиться із мрії.
Чи ми тоді забудемо про осінь,
Як вітер перемін тоді повіє?
Та не забудем її зовсім.
Бо лиш вона научить нас чекати,
Надіятись і вірить у тепло.
По - справжньому і осінню кохати,
Що влітку колись любо так цвіло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sTiIeTFUesM
[/youtube]
Тліє вогник у печі,
Дрова догорають.
Там печуться калачі.
Мама рецепт знає.
Щоб були вони рум"яні,
І щоб ще й пахучі.
Почекає, в піч загляне,
Радість на обличчі.
Я сижу й дивлюсь на неї:
Молода, красива.
Чи є краща від моєї?
Я з нею щаслива.
Посміхнулася мені.
Я це добре знаю:
Ми щасливі всі в сім"ї,
Я це відчуваю.
Попросився вечір в хату,
Хліб рум"яний на столі.
За столом матуся й тато,
Ми - їх діти, ще малі.
Чай гарячий і малина,
І смачненький мед.
Іще гілочка калини...
Щастя в цім секрет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0p2tsVAhbx8[/youtube]
Потихенько йшов Їжак,
Непосильна в нього ноша.
Попоїсти любить всмак,
Їжа трапилась хороша.
Впало яблучко червоне,
Важкувате трішки.
Ніхто взять не забороне,
Поспішайте, ніжки.
Йде веселий, сум пройшов,
Буде дітям їсти.
Їжу дітям він знайшов,
Цe - хороші дуже вісті.
Довго йшов і заморився,
Заболіла спинка.
Захотів він дуже їсти,
Покотилась слинка.
Та присів лише на мить,
Треба поспішати.
Ні! додому вже скоріше,
Гості там й малята.
З ними буде веселіше,
З ними легко й просто.
Ось він дома, усі раді,
Яблуко ділили,
Зникли всі думки безглузді.
Їжака хвалили.
В хаті весело так стало,
Радість була й сміх.
Дуже довго це тривало...
Раптом випав сніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
Захворів Ведмідь на ноги,
Все лежить, не п"є, не їсть.
Чи це правда, бо небога,
Нас дурити має хист?
Так подумав собі Лис,
І попхавсь до нього в гості.
Мо" смачненьке щось поїсть
(Подививсь - в каструлі кості).
Запросив він гостя сісти.
Почалася в них розмова:
Про погоду, болячки.
На каструлю - погляд знову.
Крім кісток, там ще й клики.
У думках був холодець,
Так хотів його зварити.
Нарубав я он дровець,
Треба ніж ще нагострити.
Та чому ж ми мовчимо?
Треба ніжки, хоч чиїсь,
(Розуміє Лис - мовчить).
Ведмідь: думками ділюся.
Я тебе чекав давно,
Треба й ратиці свіженькі.
Та чиї ж? Це все одно.
Лис тікати тут швиденько.
Довго гнавсь Ведмідь за Лисом,
Та вдалось схватить за хвіст...
Оця байка з таким змістом:
Як не кличуть - то не лізь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
Сидить мій Кіт, уважно слуха,
Так зацікавила брехня.
Так Павукам брехала Муха,
Що в домі цім її рідня.
Тут є для неї їсти й пити,
І тепло так отут зимою.
До скону віку буде жити,
До неї ставляться з любов"ю.
Сміливо грається з Котом,
Забава - лазить по вікні.
Отак живуть вони гуртом,
Не знає Муха дні сумні.
Коли хазяїн міцно спить,
Сміливо можна влазить в носа.
Нема в думках її убить,
Лише очима гляне скоса.
Недовго слухав Кіт брехню,
Йому оце вже надоїло.
( Я трохи тут все уточню),
В Кота від злості кров кипіла.
З розгону кинувся на Муху,
Вчепився в неї він зубами.
Він з"їв швиденько цю брехуху,
Не встигла повести й бровами...
----------------------------------------
А той, хто бреше - то дивіться,
Брехать комусь - це не годиться.
Коти брехню всю розуміють,
І зупинить її уміють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WLaDgtxx8bs[/youtube]
Осіння тиша ніжна і таємна,
Немов чогось чекає і мовчить.
І серед тиш, можливо, ідеальна,
Вона у змозі й нас чогось навчить.
Коли осінній вечер прийде в хату,
Надворі дощ осінній моросить,
У час такий люблю я помовчати,
Прийти у гості тишу запросить.
Втомившись від буденного життя,
Проблем, що так тривожать душу,
Зроблю у тиші я це відкриття,
Від всього в тиші відпочити мушу.
Думок ніяких, я їх відпускаю,
Від мене їм теж треба відпочить.
До тиші я повільно вже звикаю,
Для відпочинку - це найкраща мить.
Цю тишу не порушить шелест трав,
І вітер, що присяде поруч мене.
Тут хвилюватися нема мені підстав...
Спадає листя тихо з кленів.
Я тишею цією заворожена,
Вслухаюся уважно і мовчу.
На відстані комусь всміхаюся.
Кому? Про це я промовчу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fPvSq3fVXgU[/youtube]
Пролітала зграя журавлів,
Поспішав за ними і журавлик.
Залишати край свій не хотів,
І сумний пронісся його оклик.
Він не вмів, як всі іще літати,
Бо маленьким був він серед всіх,
Поряд нього завжди була мати,
Він не знав доріг далеких цих.
Мандрувати вперше довелося,
Та тримався зграї що є сил.
Часто десь між хмарами губився,
Не жалів маленьких своїх крил.
Все частіше билося серденько,
Відставать не можна - розумів.
Пробачали всі, бо був маленький,
Та тримать в польоті себе вмів.
Пронеслися крики журавлині:
Мов: прощай наш рідний край.
Будемо недовго на чужині,
Скоро повернемось - зачекай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Хіба можна любити холод?
Треба холод вчить цінувати тепло......
------------------------------------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vk6VL95E88U[/youtube]
Ця осінь нас не радує теплом,
Відкрию я свою заначку.
Тепліше ніби стане й за вікном,
Погрітись так - це моя звичка.
Тепліше стане навіть й на душі,
І зникнуть всі думки про зиму.
І хоч з тобою ми давно чужі,
Пошлю й тобі тепло незриме.
Надп"єш із келиха мого добра,
І станеш ти тоді вже іншим.
Не будеш нудьгувати задарма,
Душею станеш багатішим.
Як холод у душі - забудь розпуку.
Відчуй тепло, що може відігріть.
Насиплю промінців у твою руку,
Навчить тебе оце тепло любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OjLDi_mt-no[/youtube]
Задивився на калину
явір молоденький.
Так до неї серцем лине,
Жаль, на ріст низенький.
Скуштувать хотів він ягід,
ніяк не дістане.
Як знайти для цього привід?
Коли ж вищим стане?
Натрусила осінь листя,
Це чи допоможе?
Подививсь на це із злістю,
Чи став вищим? Ні - не схоже!
А калина краснощока,
Все це помічає.
Хоч на зріст вона висока,
На це не зважає.
Подивилася на явір,
Опустила віти.
Невеликий в неї вибір,
Хіба ж з ростом жити?
Що задумав, те й збулося,
Смакував калину.
Хоч він так низенький ростом,
Її не покине.
[img]https://tdazovcable.kiev.ua/wp-content/uploads/sorta-i-vidy.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XojAKjMzdqs[/youtube]
Як сирота, стоїть берізка,
Злетів уже останній лист.
Куди поділися сережки,
Що до лиця були колись?
Стоїть оголена, самотня,
Ну хто їй раду може дать?
Колись була вона красуня,
Весь одяг був їй так під стать.
На неї вітер позирає,
Чим приховать цю наготу?
Її так сором пробирає,
Колись він бачив не таку.
Одна надія - прийде вечір,
Сховає всі її гріхи.
Як нагорода буде втеча,
І зникнуть всі її страхи.
Повільно темрява ховає,
Її під темним покривалом.
Але одне вона не знає,
Була для вітру ідеалом.
Тепер він гладить голі віти,
До неї ніжно припадає.
Бажає так її зігріти,
І в неї душу всю вкладає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
День новИй почався з сонця,
Враз загорівся горизонт.
Проміння ринуло в віконце,
А я зловила цей момент.
Зібрала промені у жменьку,
Як оберіг у люту зиму.
І заховаю його в скриньку,
І до зими повільно йтиму.
Йду обережно, не спіткнутись,
Бо кожен промінь - діамант.
Теплом з тобою поділюся,
На зло зимі оцій й вітрам.
Хоч сонце вище вже підбилось,
Мороз за руки все ж хапає.
От тільки б скринька не розбилась...
Зима повільно наступає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CEoIhPmwfns[/youtube]
Ну ось і все..Старіє осінь,
Доводить справи до кінця.
Все, що хотіла, те й вдалося...
А на порозі вже зима.
Вона уже не королева,
Прийде на зміну вже друга.
Стоять оголені дерева,
Якась від цього вже туга.
Про землю теж вона подбала,
Не буде холодно зимою.
Пухким укрила покривалом,
Листками з різною різьбою.
Та не прийшов ще час прощання,
Лишилось декілька лиш днів.
Нове вже вибрала убрання,
З красивих квітів із степів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Поплач в свою лиху годину,
Коли ще сльози в тебе є.
Нехай журба оця покине,
Щоб жити - силу додає.
Ці сльози змінять все навколо,
І вже світлішим стане світ.
Що турбувало, хай ніколи,
Не потривожить отой гніт.
Нехай сльоза впаде у землю,
І проросте в ній дивний колос,
Не проклинатимеш ти долю,
Яка внесла в життя цей хаос.
Тебе врятують оці сльози,
Хай не надовго, хоч на мить.
Все поклади ти на терези,
Усе пройде, продовжуй жить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a9cGdBosPw4[/youtube]
Кипить і злиться чомусь чайник,
Стікає з носика вода.
Буває часто, це звичайне,
На мене скоса погляда.
Наллю я чаю. Ось малина,
Духм"яна м"ята і чебрець.
Смакую ним в холодну днину,
Підкину в пічку ще дровець.
Вмощуся зручно на дивані,
І вже тепліше на душі.
Думки присядуть неслухняні,
Дрімають зморені в тиші.
Ще буде час їм політати,
Піддатись сумнівам моїм.
Та їх не можу зневажати,
Бо часто довіряю їм.
Мої думки - це мої мрії,
Я все надіюся і жду.
Вони, як завжди, мене гріють,
Думками цими я живу.
[img]https://images.prom.ua/463254308_w640_h640_timyanchabrets-efirnoe-masloidnatgermaniya-10-ml.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YHEZAzntgK8[/youtube]
І знову дощ, немов стіною,
Ти зупинися на хвилинку.
Поговори, прошу, зі мною,
Чому тобі немає спину?
За чим ти плачеш в день осінній,
Якісь проблеми в тебе теж?
Я хочу взнати, в нетерпінні,
Можливо, ти когось теж ждеш?
Чому ти стукаєш в вікно,
Від мене ждеш ти допомоги?
Та не тебе я жду давно,
Не придавай думкам тривоги.
Неначе дощ вловив думки,
Затих, на хвильку зупинився.
Та ще по склу дощу сльозинки,
Немов у чомусь провинився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DPabSZMU7Zo[/youtube]
Всесильна осінь, вона - фея,
Хто закохається - пропав.
В красивім платті по алеях,
І кожен погляд - проводжав.
Вона це бачила, всміхалась,
Ну де побачиш ще красу?
Невже, й вона теж закохалась?
Для цього вдосталь є часу.
Але у кого? - тут питання,
Кому все ж серце віддала?
Тому й красива у коханні,
Красу оцю так берегла.
Навколо сипе срібло, злото,
Для когось килим простеля.
Пройшлась по ньому гордовито,
Когось виглядує здаля.
Спочить присіла на лавчину,
І задрімала ненароком.
Та він не йде. Яка причина?
Його чекати немає толку..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Присядь, посидь ти поряд мене,
На тебе ще раз подивлюсь.
Буваєш різним, незбагненним,
У цьому я не помилюсь.
Дивлюся в очі - ніби море,
Та як його перепливти?
Бувають грізні і суворі,
Як берегів цих досягти?
Душа - в ній можна заблукати,
Тут вічна молодість й краса.
Чи може плакати й страждати?
Оце лиш знають небеса.
Та як достукатись до неї,
Буває часто, як глуха.
Свої цінує лиш ідеї,
Хоча вони не без гріха.
Коли торкаюсь твоїх рук,
Так випромінюють тепло,
А серце змінює свій стук,
Так часто це колись було.
Твої цілунки - мед солодкий,
Коли торкався моїх губ.
Забути це не так-то легко,
Та жаль одне - не однолюб..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hoGceeEhxK4[/youtube]
Відлітали лебеді у вирій,
З сумом подивилася їм вслід.
Чи на чужині ви будете щасливі?
Хай легким вам буде цей політ.
Опустіли іще теплі гнізда,
Сумно чомусь стало тут без вас.
Хай в дорозі не торкне біда,
Повертайтесь, як завжди, до нас.
Помахала влід я їм хустинкою,
Щось вони кричали вслід мені.
Полетіли білою хмаринкою,
Що вас жде отам, на чужині?
Ви летіть, бо вам оце так треба,
Повернетесь, то не буде вже війни.
і безхмарним буде уже небо.
Тільки б дочекатися весни.
А я буду вас весь час чекати,
Тільки б тут хватило мені сил.
Берегтиму я гніздо край хати,
Я почую шерхіт ваших крил..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
Сталося негадано, неждано,
Риску підвело саме життя.
Почуття закреслило недбало,
Що недолюбили допуття.
Ось і все..Поставлена вже крапка,
Хоч кричи, хоч плач, то все одно.
Залишилась тільки тепла згадка,
На столі недопите вино.
Це з тобою мріяли допити,
Станцювати вальс іще хоч раз.
Вже давно зів"яли твої квіти,
Що тепер уже не для прикрас.
Назавжди пішов ти неохоче,
Я тобі дивилась довго вслід,
Плаче осінь і мені шепоче,
Що життя - занадто крихкий лід
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Минуле десь сховалося далеко,
Та все ж дає про себе часто знать.
У теплий край полинуло з лелеками,
Його уже не можна наздогнать.
Приходить воно довгими ночами,
Чи не забули, хоче так узнать?
І ніби плаче разом із дощами,
Неблизьку відстань може подолать.
Присяде поруч, дивиться у очі,
Гірка сльозинка скотиться з очей.
Щось ніби запитати в мене хоче,
Але мовчить, ніяких тут речей.
Уже під ранок зникне в невідомість,
А новий день загляне у вікно.
І знову принесе в життя буденність,
Минуле поруч йтиме все одно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Так пахне вранці скошена трава,
Духмяний запах забиває дух.
Вбирає очі панорама степова,
І вітер зупинився, раптом вщух.
Парує ще недавно зорана рілля,
Себе до сонця радо підставляє.
Повільно оживає все довкілля,
І новий день неспішно звеселяє.
А сонце підбивається все вище,
Радіє, що життя дає усім.
Гостріше пахнуть трави всі щілющі,
Пахучий серед них - гіркий полин.
Повільно день схиляється до вечора,
Втрачає сонце всі свої принади.
І вся природа вже в його покорі,
Бо на землі одне лиш має владу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Тебе побачила в вікно,
Кудись постійно ти спішиш.
Мені всміхнешся все одно,
Якусь загадку залишиш.
Куди ти квапишся - не знаю,
Мабуть, хтось жде тебе давно.
На тебе просто поглядаю,
Бо все мені це все одно.
Чомусь ввійшло оце у звичку,
Сижу й тебе чомусь чекаю.
Чомусь оця мала дрібничка,
Все ж насторожує, лякає.
Буває, що тебе не бачу,
Якісь сумні думки ідуть.
Мені здається, щось я втрачу,
Цю невідомість розірву.
Та сталось так, як я й гадала,
В вікно не бачу незнайомця.
Його ще довго виглядала...
Чи не брехало все віконце?
Синеньку квітку край вікна,
Мені залишив хтось на згадку.
Невже ходила то весна,
І позбавляла мене смутку.
[img]https://oir.mobi/uploads/posts/2021-04/thumbs/1618824557_13-oir_mobi-p-krasivie-nezabudki-tsveti-krasivo-foto-13.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2022
Добігає осінь середини,
Та дарує теплі нам ще дні.
Радують серця наші жоржини,
Що в осінній квітнуть тишині.
Десь шматочок заховався літа,
Щоб зігріть у час осінній нас.
Ще нап"ємось літнього повітря,
І його сховаєм про запас.
Розмістились поряд чорнобривці,
Жовті, ніби сонця промінці.
Вони наші рідні, не чужинці,
Та тепер в задумі, мовчазні.
Це вони теж журяться за літом,
Швидко все ж прийде зимовий час.
Їм іще не хочеться старіти,
Осінь їм дала останній шанс...
-----------------------------------
Вітаю друзів і читачів зі святом Покрови.
Бажаю всім здоров"я, миру, удачі.
[img]https://spadok.org.ua/images/ariyi/05.jpg[/img]
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQI1FpnFLLxzIGkmDGb-ctoor53XPTF6sQggQ&usqp=CAU[/img] [img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcT5Y4wN-nVdwnZRXXLxpflcd2TFtLJEJ5dVMQ&usqp=CAU[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Коли надворі ясно, сонце світить,
Вражає дивоцвіту так краса.
Так хочеться в красу оцю повірить,
Коли на ньому ще жива роса.
Притягують до себе пелюстки,
Не можеш відірвати ніжний погляд.
І дивишся на відстані руки,
От тільки б ця краса лишилась поряд.
Милуєшся, дивуєшся і віриш,
Бо ця краса затьмарила весь світ.
Але буває так - себе ти дуриш,
Бо то був так, звичайний пустоцвіт.
Це сонце придавало інший колір,
Скривало всі недоліки його.
І ти в душі відчуєш гіркий докір,
Що цвіту того зовсім й не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
Повіяло холодним вітерцем,
Майнула думка: чи перед дощем?
У серці поселився сумний щем.
Бажаний дощ все ходить манівцем.
Коли не ждеш - то лопотить бігцем.
Холодні краплі котяться лицем,
З моїм гірким зливаються плачем.
Так іноді удвох ми по житті ідем.
Та сонячі і теплі дні частіше ждем.
Скінчився дощ, запахло чебрецем.
Вже розпогодилось кінець кінцем!
А дощ збере всі речі похапцем,
Залишиться у згадках він лишень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
Осіння ніч - це чарівниця,
Усе у неї у руках.
Тобі, що хочеш, те й присниться,
Полинеш в небо, ніби птах.
А то присниться, що щасливий,
І зовсім іншим стане світ.
І все у сні такім можливе,
Життєвий зникне раптом гніт.
Тебе поверне у весну,
Про ту, що мріяв ти давно.
Забудеш ти про сивину,
Бо в сні кохати ще дано.
В цей час втече від тебе страх,
І скажеш їй : Любов моя!
(Хоч сам давно вже у літах),
Словам повірить цим вона.
Та десь крадеться сивий ранок,
І зникнуть з ним й чудові сни.
Накриє сірий все серпанок,
Реальність виведе з весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Росте берізка одна в полі,
Неначе сиротина.
Один лиш вітер має змогу,
Розрадить самотину.
Вона зажурена, зітхає,
Схилила віти до землі,
Чи щось болить,хто знає?
Які торкнулися жалі?
А поряд міцно воїн спить,
Заснув він вічним сном.
Міленький дощик моросить,
Зажура - в унісон.
Постійно дзвонить телефон,
Яка гірка ця днина!
І все гучніше його тон,
Хвилюється родина.
Він не почує вже дзвінка,
Не зможе відповісти.
Війна забрала юнака...
Бої ідуть там близько..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Сідає сонце мляво в море,
І шле прощальні промінці.
А землю вкрив вечірній морок,
Дорогу звів на манівці.
Та вечір цю дорогу знає:
По байраках та по ярках.
Кущі тернові не минає,
Не знає він, що є то страх.
Ну ось і все, прибивсь до хати,
Де з нетерпінням його ждуть.
Спішать дітей заколихати,
Час для спочинку віднайдуть.
Запросять вечір до розмови,
Присяде він на край вікна.
Ця хата сповена любові,
У їх серцях завжди весна.
У хаті затишно і тихо,
Світильник блима на столі.
Все слуха вечір, ледве диха,
І сам розніжився в теплі.
Була короткою розмова,
Рука торкнулася руки.
Ховає сутінь світанкова,
Усе побачене й думки.
Схолонув чай ще недопитий,
Повільно вечір догора.
Вечірній час ось так прожитий,
Краплинку щастя добавля.
--------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Я залишусь тобі на згадку,
Найкрасивіші були дні!
Хоч я була тобі загадка,
Та дні були оті - пісні.
Таких ніколи не зустрінеш,
І щастя з ними не прийде.
Колись в минуле зазирнеш,
Та час ту мить враз украде.
Такого часто не буває,
Не багатьом воно дано.
Це щастя в вирій не літає,
І не омана, й не кіно.
Коли до нього доторкнешся,
Щасливим можеш і ти стать,
А коли втратив - озирнешся,
Як зірку з неба - не дістать.
Воно від тебе так далеко,
Тобі цю відстань не здолать.
В холодну ніч, чи, може, в спеку,
Не треба! Можеш заблукать.
--------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Проспівав ти пісню журавлину,
Полетів на крилах тих пісень.
Рідний край назавжди ти покинув,
Той мотив залишив нам лишень.
Як тобі у тім далекім краї,
Чи згадаєш землю ти свою?
А чи серце сум розлуки крає?
Пам»ятаєм пісню ми твою.
Ти для нас немов отой журавлик,
Що шукає долю десь свою.
Може, просто схожий на метелик
Той, що спалить крила на вогню.
І назад немає вже дороги,
Терном поросли усі стежки.
Хай не згасне в серці твоїм вогник,
Згадки хай летять, як ластІвки.
Посхилялись віти край дороги,
Не забудь оте, що обіцяв.
Хай летять до отчого порогу:
Наймиліший тільки рідний край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
За горами за лісами,
Десь в якійсь країні,
Що обласкана вітрами,
Радість десь поділась.
Як її знайти, здобути,
На всіх поділити?
І щоб нікого не забути,
Радість - це для втіхи.
Складова життя частинка,
Як без неї жити?
Нас трима, як соломинка,
Сум може спинити..
Десь на краєчку сердечка,
Радість примостіть.
І топчіть до неї стежку,
Якщо щось болить.
Посміхніться в час зажури,
Нащо гірко плакать?
Зупиніть душі тортури,
Усміх може втримать.
Смійтесь долі цій на зло,
Хай не сподівається,
Що в житті не повезло,
Сум весь забувається.
Посміхніться, коли важко,
Знай, лиха година!
На лиці ти тільки маска,
Радість тебе скине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Із ранку в настрої вже вітер,
Його так осінь надихає.
Скидає з квітів ніжний бісер,
У цьому гру свою вбачає.
Зриває лист, хіба не жаль?
В останнім танці з ним кружляє.
Це не одна його деталь,
Що смуток в душу добавляє.
В надії, що оцінить осінь,
Бо вітер з нею заодно.
І це найкращий в нього спосіб,
Знайшов у цім якесь зерно.
Та це зерно не проростає,
Хоч безкінечні йдуть дощі.
Та як віддячить, осінь знає,
І зробить це без метушні.
Намочить крила спозаранку,
Примусить довго його спать,
Роз*ятрить в серці його ранку,
Він буде знать, як заважать.
Вона без нього усе зможе,
Для неї справа - це пустяк.
А поки що й вона приляже,
Саме все зробиться, однак.
Пожовкне листя і впаде,
Хіба для цього сила треба?
І сам собою дощ піде,
Трудитись, тут нема потреби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Колись отут було село,
Тепер ганяє вітер.
Села не стало, замело,
Неначе час все витер.
Одна хатинка край села,
Ще ледве - ледве диха.
Вона тепло все віддала,
Тепер зітхає стиха.
Стоїть без вікон, без дверей,
Лиш пустка поселилась.
Від кого їй чекать вістей?
Чомусь вже похилилась.
Зітха тому, що все пройшло
Тому, що одинока.
Для кого все це розцвіло?
Яка журба глибока!
Було тут ластівки гніздо,
Десь ділись ластів"ята.
Чи поселились, де тепло,
Нащо їм пуста хата?
Та треба ж якось вік дожить,
Цей сум не допоможе.
Але ж болить! А як болить!
Терпіння дай їй, боже...
-------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Оте, що очі недобачать,
То серце враз усе відчує.
Воно не зможе вам збрехать,
Нюанси всі ураз врахує.
І скаже все, як воно є,
Воно не може помилитись,
Хоч правда болю завдає,
Нащо на правду тоді злитись?
Та не вгасає все ж надія,
І ти прискорюєш свій крок.
В душі ще теплиться та мрія,
Іще живий тепла ковток.
А, може, все це помилково,
Хіба в цім писаний закон?
Та все обдумуємо знову,
І ці думки беруть в полон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Старість - це не дефект, а розкіш, яка не всім дана.
Андре Моруа
Тремтить на гілці лист осиний,
Ось-ось на землю упаде.
(А з-поміж гілля небо синє),
Листку нове життя гряде.
Як упаде, що буде потім,
Яке тоді чекать життя?
Весь час не буде ж в позолоті,
Якесь сумне передчуття.
Тихенько вітер колихає,
Розвіять хоче всі думки.
Та лиш один він добре знає,
Листає листя сторінки.
Невже прийшла до нього старість,
Гірка, нікчемна пустота?
Відчув у тілі якусь слабкість,
Ще сила є, але не та.
Ще сили досить приземлитись,
В пухнастій ковдрі ще поспати.
Не буде з ким там поділитись,
Чому так хочеться ридати?
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898326
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Ти пам"ятаєш обіцянку:
Як лист останній упаде,
Тебе чекала, щоб на ганку,
В цей час до мене ти прийдеш?
Чекати ввечері, чи вранці,
Ти не сказав в який же час.
Можливо, в цьому мало шансів,
Все ж збережу думок нюанс.
Повільно осінь входить в місто,
І вітер десь так міцно спить.
Так неохоче пада листя,
А час нестерпно все ж біжить.
І сумно, гірко, все ж чекаю,
Терпіння треба, ось і все.
Та ти прийдеш, я точно знаю,
Той час тоді обох спасе.
Я прислухаюся до звуків,
І кожен шелест - це твій крок,
Який скорочує розлуку,
Повітря свіжого ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Похилився спілий колос,
Впало в землю зерня.
Десь смутний почувся голос,
Хтось співав про терен.
Кущ терновий вже розрісся.
Жаль, цвіту немає.
Колючки під кожним листям,
Всім їх підставляє.
Не журися, дівчинонька,
Не псуй свою вроду.
Хоч твій милий далеченько,
Не зрадить він зроду.
Так співала, вишивала
Милому сорочку.
У вікно все поглядала,
Шила рівно строчку.
Вибирала різні нитки,
Більше ж все ж червоні.
Сльози були тому свідки,
Не вшивала чорні.
Він повернеться, я знаю
Рано, а чи пізно.
Довго я його чекаю,
Чи почує пісню?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
До блиску вимите вікно,
Очима дивиться на світ.
Промінчик глянув через скло
І посміхнувсь: Тобі привіт!
Вікно у відповідь: Вітаю!
Який хороший день!
Тебе теплом я обіймаю,
Підстав щоки лишень.
Шовкова штора колихнулись,
Почувши ці слова.
Вона чомусь в цей час боялась,
Що він про неї забува..
Звідкись з"явився тут метелик,
Нежданий цей приліт.
Шмигнув скоріше він на столик,
На квіточку приліг.
Вона в цей час в воді купала,
Рожеві пелюстки.
Що прилетить, то точно знала,
Про це сказали їй зірки.
Недовго радість ця тривала,
Зникав повільно промінь.
Його десь хмарка заховала,
Лишивсь про промінь спомин.
--------------------------------------
Доброго ранку Вам, Друзі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Родився новий день із ночі,
Сумні думки ідуть на спад.
Я вибираю лиш пророчі:
У тебе вірю я, Солдат!
В бою так важко, я це знаю,
Та перебореш ти усе.
Тобі, ти знай , я довіряю,
Твоя відвага нас спасе!
Хранить тебе хай оберіг-
Молитва Матері твоєї.
У цім бою, щоб переміг,
Накращий син - землі своєї.
Сміливо йди, ти - лицар бою.
Як Прометей, людей врятуй.
І сотні тисяч за собою,
На бій важкий цей налаштуй.
І хай узнають всі кати,
Тебе нічим не залякають.
І це зумієш тільки ти,
Цих душегубців подолаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Скрипка на столі лежить, сумує,
Вже давно немає скрипаля.
Цю печаль ніяк не угамує,
Все його виглядує здаля.
Ще звучить забута та мелодія,
Що колись господар вигравав.
Це була життя його прелюдія,
Зміст якої він один лиш знав.
Скрипка його слухалась, старалась,
Музика лилась все ж невпопад,
Але скрипка все ще сподівалась,
Сум його - душевний перепад.
І затихла музика - мовчання,
Хвилювала музика сумна.
І лежить ця скрипка у зітханні,
Все чекає свого скрипаля.
Прилетів незвідки раптом вітер,
Ненароком зачепив струну.
І полився власний його витвір,
Всі забули музику сумну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IEHSqYB1ijU[/youtube]
Зібралися у вирій журавлі,
З собою літо прихватили.
Воно вмостилось на крилі,
Про їх відліт всім сповістили.
Прощатись з літом дуже сумно,
Коли воно іще прийде,
Зустріти осінь - це розумно,
Вона усіх нас віднайде.
Ну ось й прийшла, на лавку сіла,
Навкруг окинула все оком.
І щось тихенько шепотіла,
Та я почула ненароком.
Вона удачу закликала,
Сама ж ще дуже молода.
(Свою молитву добре знала),
Поки не впевнена хода.
Робота раптом закипіла,
Їй не початий іще край.
Вона на цей раз не спізнилась,
Все буде добре, не зітхай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=effkoBQqm7g[/youtube]
Так схуд й поблід небесний Місяць,
Таким тоненьким раптом став.
І не знаходить собі місця,
З тих пір, як Мавку покохав.
Він береже від всіх цю тайну,
Старанно в серці заховав.
Любов була ця незвичайна,
Про це він добре давно знав.
Про неї мріяв він щоночі,
Та це були лиш міражі.
Так подивитись хотів в очі,
Що так далекі й теж сумні.
Як дотягнутися до неї,
Узнать людську ту теплоту?
Назвать хотів її своєю,
І стерти з серця гіркоту.
Він бачив Мавку біля річки,
Вплітала квіти в довгі коси.
На це дивився кожну нічку,
А як блищали в квітах роси!
На плечі падало волосся,
Гнучкий, красивий, тонкий стан.
Він це придумав, чи здалося,
Що обіймав красу він сам.
В його душевній порожнечі,
Вона була, як діамант.
Та він не вірив своїй вдачі,
Бо все було тільки обман.
Кидав їй місячну доріжку,
Надію все-таки він мав.
Та не на ту дивилась стежку:
Лукаш давно її кохав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022
Розхвилювалось море неозоре,
Бажання - мрія - вийти з берегів.
На вільнім розгулятися просторі,
От тільки б вітер припинив свій гнів.
І ось пішла вже перша його спроба,
Високі хвилі торкнулись берегів.
Та не хватило сили, може, змоги,
А біснуватий вітер, ніби очманів.
Розправив крила й кинувся на хвилі.
Шалений вітер пхає їх назад.
Вони втомилися, уже безсилі,
Піднявся в морі скрізь страшний безлад.
А хвилі не здавалися і злились,
Із злістю знову рвалися вперед.
Але все ж, зовсім, вибившись із сили,
Їх мрія припинила свій вже злет.
Маленькі хвильки цілували море,
Вони були його маленькі діти.
Не знали про оту солодку волю,
Не мріяли, лише могли радіти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
Осінь - пора зустрічей й прощання,
І надій, що тепляться в душі.
Маємо надію, бо ще рання,
Все ж усе ховає у тиші.
Осінь - крок це до холодної зими.
Відцвітають літні ніжні квіти.
Подивися в очі й обійми,
Щоб не сумувати, а радіти.
Обігрій вустами мої руки,
І скажи, що я така одна.
Я прийшла до тебе із розлуки,
Усміхнулась, я вже не сумна.
Я з"явилась з осінню до тебе,
Нагадать про теплі літні дні.
Хай не чути вже пташинний щебет,
Осінь і для них це дні складні.
Шанс дає життя - все подолати:
Осінь і розлуку, зиму надважку,
Учить нас помилки пробачати,
Не зростить людину боязку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Я чую шорох! Ні - здається,
Це вітер грається зі мною.
До мене тихо він крадеться,
Його відчула за спиною.
Зірвав з плечей шовковий шарф,
Скуйовдив зібране волосся.
Для нього це було, як жарт,
Так шуткував, йому вдалося.
Ну щоб зробити щось таке,
Щоб всіх він міг тут здивувати?
Питання зовсім нелегке,
Невже він буде нудьгувати?
Ось впав на землю жовтий лист,
В житті його політ це перший.
Чи до польоту мав він хист,
Готовий був до таких звершень?
Було це вітрові на руку,
Схватив його й поніс кудись.
Листок узнав тепер розлуку,
Назад із сумом подививсь.
Погрався вітер - і покинув,
Змочила осені сльоза.
Так почалась осіння днина,
Про осінь склала звіт гроза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Поки спала - прийшла осінь,
Стала на порозі.
Ну заходь, будь ласка, в гості.
Раді ми небозі.
Це почула, не вагалась,
Зайшла швидко в хату.
І почула дітей галас,
Бігли привітати.
Запросили до сніданку,
Стали пригощати.
Дарували вишиванку,
Дарунок на свято.
Заспокоїлася осінь,
Бо їй були раді.
Уплели їй квіти в коси,
Роси - діаманти.
А тепер до діла швидко,
Попрощалась з літом.
Де ж це сонечко, не видко,
Ти ж правиш всим світом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Останній літній лист з календаря,
Злетить неспішно, мов пташина.
Вже осінь нове плаття приміря,
А літо тепер, ніби сиротина.
Та літо не спішить, один ще день,
Задумалось, чи все, як слід зробило?
Одне здійснити не змогло лишень:
Війну, як не старалось, не спинило.
Присіла поряд осінь на лавчині,
Як сум цей літній можна зупинить?
А поряд пролітає ключ пташиний,
Зібралось й літо в вирій полетіть.
Чи то був дощ, чи сльози літні,
Чи хмарка просльозилась із жалю?
Вони були миттєві, непомітні,
Та краплі ці були із кришталю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Бабка думала, гадала,
Як без "бабок" буде жить?
Та про діда враз згадала,
Як його б це обдурить?
Запросила якось в гості,
Стіл накрила "хоч куди".
Дід сказав, що ломлять кості,
Лиш до лікаря "ходить".
Баба бита була жінка,
Як його захамутать?
В голові ураз - зупинка:
Самій в гості завітать?
Взула нові ще чоботи,
Сукню нову "хоч куди".
Дочекалася суботи...
Хто ж мені подасть води?
Дід веселий і здоровий,
Ніжно Варку обіймає.
(Світ тут став не кольоровий),
І до серця пригортає...
-----------------------------
Друзі! Продовжіть вірш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Сказав Люблю - розквітли квіти,
Навкруг повіяло теплом.
Ну як оце все зрозуміти:
В душі проходить бурелом?
І знову все, як і тоді:
Осінній день, неначе літній.
Думки десь зникли всі сумні,
Життя по-новому вже квітне.
Кохання вже на висоті,
Яку ж воно все ж має силу!
В серцях не стало пустоти,
Всі безнадії розтопило.
Тримай міцніше мою руку,
Люби мене, не відпускай!
Забудем ми сумну розлуку,
Любов все терпить і прощає!
П А М "Я Т А Й!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Природа знову в хвилюванні,
Ступає осінь на поріг.
Вже літні дні ідуть останні,
І їх пові́льніше вже біг.
Складає речі неохоче,
Питання: що з собою взять?
Чому це серце так стукоче,
Який маршрут їй вибирать?
Візьме з собою жменьку сонця,
На згадку про щасливі дні.
Яке лилось колись по вінця,
Що буде гріть в самотині.
І полетить за журвлями,
Щоб ще поніжитись в теплі.
Їх не торкатиме жалями,
Хоч буде на чужій землі.
В серцях залишить добру згадку,
В надії: Я ще повернусь!
Прийміть, як слід мою подружку,
В осінніх снах вам посміхнусь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Підкралась осінь й заглядає
В моє відчинене вікно.
Мене уважно розглядає,
Що я роблю - не все одно.
Парує чай духмяний з м"яти,
Осінній смуток на лиці.
Їй так хотілося узнати,
Що я пишу на папірці.
На нім пишу я лист до тебе,
Які слова тут підібрать?
Та написать такі тут треба...
А, може, просто запитать.
Ти вже відчув, що знову осінь?
А ось упав вже жовтий лист.
Пташки вже стали безголосі,
Вони утратили свій хист.
Я підніму опалий лист,
В нім напишу, що так хотіла.
Простий, доступний буде зміст:
Тебе любила, як уміла..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
Осінній сум, мабуть, найкращий,
Даремно втрачені ті дні.
Я не забуду їх нізащо,
Тоді не знали їм ціни.
Ішли повільно нога в ногу,
В думках, що буде так завжди.
Та в цій протоптаній дорозі,
Десь зникли вже твої сліди.
Розкидав вітер мої мрії,
На хвильку в них хоч зазирнуть.
Та замість них - пусті надії,
Як іскра десь ще спалахнуть.
Чом не роздмухав, вітре, ватру,
Боявся крила підпалить?
Чи мало хисту було майстру,
Хотів усе це спопелить?
Думок летить вже ціла зграя,
Пора додому відпочить.
Край неба тихо догорає,
Минуле десь втекло за мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Я іду, а ти за мною,
Моє друге Я.
Тільки йдеш ти за спиною,
Знаю - тінь моя.
Коли сяду відпочити,
Сядеш поряд й ти.
Як без мене тобі жити,
Зможу я втекти?
Знов плетешся, ніби хвостик,
Де ж тебе подіти?
Ще й однакового зросту,
Близнюки ми діти?
Я до тебе доторкнуся,
Пустка лиш одна.
І ніяк не розберуся,
Що за таїна?
То біжиш поперед мене,
Дивишся у очі.
Знов думки ці незбагнені,
Дочекаюсь ночі.
Ти куди вночі зникаєш?
Ось тебе й звільнилась.
До думок оцих звикаю...
Вранці знов родилась..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Життя - це квітка, а любов - нектар (Гюго).
----------------------------------------------------
Життя - зерня, що впало в землю,
Зросте із часом, розцвіте.
Воно дається недаремно,
Життя для кожного святе.
Цвіте воно рожевим цвітом,
На жаль, дається тільки раз.
Допоки сонце в небі світить,
Останній промінь, щоб не згас.
Хто може сонце погасити,
Чия дотягнеться рука?
Воно призначено світити,
Тому ця логіка чітка!
Забрать життя, хто має право?-
Питаю я у ворогів?
За це прийде на вас розправа,
Прийде прокляття всіх богів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Ви ніколи не дізнаєтеся, що таке справжня любов,
поки не захочете від неї позбутися. (Фредерік Бегбедер)
------------------------------------------------------------------------------
Зупинися, не спіши,
Озирнись у тиші.
Може, поруч щастя йде,
Що колись залишив.
Ти забув давно про нього,
Іншого шукаєш.
Воно ж йде нога у ногу,
Ти - не помічаєш.
Ось ідеш, спіткнувся, впав,
Подививсь навколо.
Знову ти? Тебе не ждав!
Пробурчав щось кволо.
Подає кохання руку,
Так йому знайоме.
Далі тиша і ні звуку:
Пробач! йдем додому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Посивів вже вечір...Вечоріє.
Відпочить старому вже пора.
Відпустив на волю усі мрії...
Із-за хмари нічка вигляда.
Посміхнулась, ніби ненароком,
Позіхнула, може, раз чи два.
Вечір обійшла спокійним кроком,
Із зірок корону одягла.
Подивилась в річку, чи пасує?
Місяць задививсь: Як краса!
І кого вона не зачарує,
Посвітліли навіть небеса?
Місяць милувався лиш хвилинку,
Та у річку комусь кинув стрічку.
Нічка не чекала цього вчинку,
Прийняла зневагу, як колючку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Пролився дощ, уговтав спеку,
Парує з радістю земля.
Вже грім і блискавка далеко,
Напилась вдосталь вже рілля.
Зорали землю, спочиває,
Давно зібрали урожай.
Спокійно сонце спать лягає...
На всі ці зміни не зважай.
Це так воно повинно й бути,
Прийшла осіння це пора.
Це всі осінні атрибути,
Що добре видно по дворах.
Сумує мокра скамійчина,
Гойдає вітер жовтий лист.
Але не в тому тут причина,
До цього має осінь хист.
Її ми терпим забаганки,
Бо осінь - жінка непроста.
Вона красива в вишиванці,
Картини вишива сама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
Коли ви втратили надію, ви втратили все.
І коли ти думаєш, що все втрачено, коли
все жахливо і похмуро, надія завжди є. -
Піттак Лоре
---------------------------------------
Колір надії завжди тільки білий,
Сонцем обласкана, вічно жива.
Вічно їй вірте, щоб не згубили,
Часто в житті нашім робить дива.
Якщо схитнешся, бо вітер в обличчя,
Збитись з шляху тут надія не дасть.
Завше почує, коли я покличу,
Може надія врятувать від нещасть.
Той, хто надію впустив в своє серце,
Легше іти по життєвім шляху.
Ніжно, потихо луна її скерцо,
Що порятує в хвилину лиху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Терпи...Усе колись минає...Живи на зло всім тим,
хто зневажає!Даруй тепло тому, хто це цінує!
-----------------------------------------------------
Життя повільно скрапує незримо,
І повільніше робимо ми крок.
Але в думках ще розправляєм крила,
Й життєвий пам"ятаємо урок.
Зупинимось, де треба, не спішим,
Подумаєм, чи варто це робити.
Можливо, шлях знайдемо все ж простий,
За це, щоб люди не змогли судити.
Обходимо ми гострі вже кути,
І мовчимо, коли така потреба.
І головне: не стать рабом смуті,
Обходити шляхи усі ганебні.
Колись, як стане важко аж до краю,
Згадаєм тонку соломинку.
Буває, що в житті вона спасає,
Дозволить відпочити на хвилинку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Повільно крок за кроком - осінь,
Та кроки ці ще боязкі.
Ще озирнеться ненароком,
Чи не залишились сліди?
Війне ранкова прохолода,
Сипне десь листя із дерев.
(На все це гляне - вмить погорда,)
А вітер, граючись, змете.
Коли награється - доволі,
Пора і честь у грі цій знать.
Притихне, очі мимоволі
Зімкнуться, треба подрімать.
Зітхне чомусь отак потихо,
Слабка вона у цій ще грі.
В думках: пройде нехай це лихо,
Проблеми будуть немалі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Ввійшла повільно осінь в душу,
Скотилась крапля по вікні.
Прийняти осінь я все ж мушу,
Неначе ж родичка мені.
Вже відгриміли літні грози,
Сховалась радість по кутках.
А осінь все ж несе погрози:
Не втримать літо у руках.
У косах срібні павутинки,
В очах вже блискітки не ті.
В життя прийшли уже обжинки,
Збирати помилки свої.
З тобою можна сумувати,
І пожалітись на життя.
Та часто зможем вдвох поплакать,
Таке зробила відкриття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
З нетерпінням я чекаю вечір,
Примощусь на лавочці в саду.
Від всіх думок влаштую втечу,
Затишок душі своїй знайду.
А навколо тиша, ані звуку,
Я її навчилась відчувать.
Допоможе знять з душі розпуку,
І мене цим може врятувать.
Шелесне листочок десь опалий,
Обізветься пташка із гнізда.
Вітер сядя поруч вже безсилий,
Відпочити теж йому пора.
А думки все товпляться, бажають,
Щоб я знову запросила їх.
Запросила, поряд хай сідають,
Бо яке життя моє без них...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BnWtjfOjQHU[/youtube]
Йде війна жорстока и кривава,
І тремтить від пострілів земля.
І палає небо від заграви,
Спалені до попелу поля.
Зупинися, ворог, ти проклятий.
Руки у крові, як міг піднять?
Убивати тебе вчила мати,
Ти й її уб"ш, не будеш жалкувать.
Вб"єш й її, вбивать тебе навчила,
Чи здригнеться в час такий рука?
І якими глянеш ти очима,
Знать, бездушним вивцем - вояка?
Ти ще пожалієш, що родила,
У непогожий день оцей і час.
Може, долі чимось не вгодила?
Ти про це подумала хоч раз?
Зупинися, ворог, ще не пізно,
Захистити зможе нас Солдат!
Постоїть сміливо за Вітчизну,
Він в бою безстрашний у стократ!
---------------------------------------
Пісню до вірша виконав мій хороший знайомий,
талановитий артист Володимир Білобров.
Дякую тобі, Володю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Здаю в житті я знов екзамен,
Вмостилась зручно, усе жду.
Не знаю, як пройде він саме,
В надії, що не підведу.
Уважний погляд - оцінив,
Сижу, неначе під прицілом.
Свій погляд нижче опуситив,
Навряд, що буду"ідеальна".
Завмерла тиша навкруги,
Десь муха тихо пролетіла.
В думках - торкнутися руки,
Та думка швидко постаріла.
Ховаю ноги під стілець,
Немає знаю педікюра.
Та він все бачить, не сліпець,
Мурашки враз - по шкурі.
Легеньке платтячко із ситцю,
Зв"язала коси в хвостик.
(Нащо плету оці дурниці?)
Він досконалий в цьому критик.
В думках порівнював з другими,
Молодші, кращі, не такі.
Можливо, гірші, все ж новими,
Він міг похвастатись в житті.
-------------------------------
І тут пішли розмови кволі.
Щось там казали про погоду.
Думки прийшли тут мимоволі:
Товкли у ступі просто воду.
НЕ ПРОЙШЛА!
В народі кажуть: хай сова,
От тільки б з іншого села...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Твоя біда - завжди біда моя,
І порух душ у нас єдиний.
Повільно літо в вирій відліта,
І скоро упаде вже лист осінній.
Звикаємо в життєвій метушні
До змін постійних у природі.
Милуємось, як пада лист в тиші,
Летить, радіє - зараз на свободі.
Підхопить вітер і кудись несе,
Хіба він знає, буде де зупинка?
Можливо, невідомість обпече,
Бо він у світі цім лише піщинка.
Чи повернутися назад? Лукава думка.
Давно вже відшумів цей листопад.
Повільно десь зникає забаганка,
Осінній день іде уже на спад.
І не забариться, прийде зима,
В деревах коси побіліють.
І схованки в листка уже нема,
І спогади про волю поміліють...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Я чую кроки десь далеко,
Якщо ти зможеш, то прийди,
Чи прилети, немов лелека,
Хоч не цвітуть уже сади.
Не бійся ти осінніх днів,
Зумій душею доторкнутись.
Колись зробити це ти вмів,
Не бійся з нею перетнутись.
А я чекатиму, узнаю,
Я пам"ятаю кожен крок.
А зараз просто поринаю,
У сум нездійснених думок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022