| Сторінки (28/2799): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Упала вранішня роса
На запізнілі літні квіти.
І хоч краса уже не та,
Ще можуть душу відігріти.
Давно відцвів уже жасмін,
З ним й літо постаріло.
Природа вже чекає змін,
Все швидко відгоріло.
Вже де-не-де впаде листок,
Осінні перші спроби.
На цей раз перший її крок,
Примхливої особи.
Притихло все, якась журба,
Вже тулиться до серця.
В зажурі хилиться верба,
Сумне десь чути скерцо.
Ти не спіши ще, хитра осінь,
Твій час ще не настав.
Ще прийде день і ми запросим,
Лиш перший лист це впав..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Туман котився яром долиною,
А вітер намагавсь його спіймать.
Обурився туман такою "шаною",
За що така "увага"?- став гадать.
Тут вітер кинув все на допомогу:
Колючий терен, кропиву і будяки.
Він мав би святкувати перемогу,
Та вітер розігнали вітряки.
------------------------------------------
Хто наперед святкує перемогу,
Удача не завжди на їхнім боці,
Вона підставить вміє вправно ногу.
Такий хвалько залишиться у шоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Коли душа чогось бажає,
Не завжди можна відказать.
Колись вона це пригадає,
Бо звикла, щоб їй догождать.
Тоді вона лаштує настрій,
Такий, що "мама не горюй".
Змінить його нелегко вдасться,
Тому все ж краще - не хвилюй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
Мила Валюша! Вітаю тебе з Днем народження бажаю тобі здоров"я, щастя,радості, любові, добра і миру. Хай збудуться всі твої бажання.
Дякую тобі за увагу, за добрі слова, за таке щедре серце.
Хай поряд тебе завжди будуть удача, щастя, добро.
З повагою - Надія.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UE7KWAD0nxo[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Несказані слова залишив у душі,
Ніхто не знає адресата.
Вони потихо гаснуть у тиші,
Для когось це - велика втрата.
Ну ось прийшов ти в гості у віршах,
Взяла старанно в руки твою збірку.
Твої вірші мали завжди Аншлаг!
Торкаюсь з хвилюванням я добірки.
Гортаю обережно кожен лист,
О, як умів в житті своїм любити!
Живий і неповторний у них зміст,
Слова, що можуть душу осліпити.
Рядки ведуть в щасливе те життя,
У молодість, що вже не повернути.
Гучніше вже моє серцебиття,
Для когось стали б незабутні.
Яке було у тебе ніжне серце!
Не всім дано любити так в житті.
І до сих пір лунає ніжне скерцо,
Що лине тихо із твоїх віршів.
Ти - велич і краса в одному тілі,
Це можна у рядках цих відчувать.
Ти про кохання так казав уміло,
Ти - майстер той, що міг так зчарувать.
Несказані слова були, як сповідь,
Лишилися наза́вжди у віршах.
А потім понеслися, ніби Лебеді,
А з ними понеслася і душа.
---------------------------------
До дня народження поета та виходу
його збірки " Несказані слова".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Присядь зі мною поруч, поговорим,
У нас з тобою є про що згадать.
В цей час котилось сонце он за гори,
Як жив без мене, хочу я узнать.
Присунсь поближче, візьми мою руку.
А я схилюсь на рідне ще плече.
Забудем ненависну ту розлуку,
Що й до сих пір в душі іще пече.
Візьми мене, як і тоді, в обійми.
Не так! Міцніше, аж до серця пригорни.
Щоб я відчула, що ми іще рідні,
Ласкаво в мої очі зазирни.
Відчув ти теж моє серцебиття,
Чому воно схвильоване до болі?
Воно чомусь не знає поняття,
Невже керує у житті всим доля?
Торкнись вустами ніжно моїх вуст,
Так так - мурашки, щоб по всьому тілі.
А за вікном гуляє падолист,
Та так далеко ще до заметілі.
Повільно літній вечір цей спливає,
А згадкам цим немає кінця - краю.
Але назад чомусь не повертає,
То час безжалісно за помилки карає...
----------------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
Там, недалечко біля лісу,
Стоїть хатиночка сумна.
Плете туман від всіх завісу,
Не співчували б, що сама.
Вона старенька, ледве диха,
Скриплять ворота раз-у-раз.
А вітерець зітхає стиха,
Пройшов давно її вже час.
Колись жило у хаті щастя,
Дитячий сміх лунав завжди,
Все повернути вже не вдасться,
Вселились в хаті холоди.
Хлюпоче річка недалечко,
Хвильки малі гойда вода.
Пташками кинуте гніздечко.
Куди все ділось? Так шкода!
Припнутий човник щось чекає,
Комусь потрібен був колись.
Та до самотності звикає,
Та всі надії вже вляглись.
Туман, журба, оця самотність,
Про щось нагадують в цей час.
Життя несе безповоротність,
Нема другого про запас.
------------------------------
[img]http://static.karpaty.ua/uploads/house_photos/U0yJObt3nxztEvEKdnxE/%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_viber_2020-11-09_17-20-57.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Дощ непомітно пролив сльози,
Сховав вночі старанно від людей.
Грім співчував плаксивому небозі,
Давно заплаканих не бачив він очей.
Чому він плаче, що тут за причина,
Чи осінь це забави принесла?
і стала ніч страшна, як горобина.
Про себе звістку осінь це дала.
І плакало небо й хмаринки кошлаті.
Скоріш дочекатися нового дня.
Не треба у жмурки із літом ще грати,
Іди куди треба, не йди навмання.
Під ранок затихло, не плаче вже небо,
З-за хмари повільно вже сонце встає.
І плакати всім вже немає потреби,
Ось сонячний день всім надію дає.
І свіжістю пахне, все вмите дощем,
І плакав цей дощ, не зовсім й даремно.
Пройшла ота ніч,що була міражем,
І сум той нічний, згадати приємно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Хто серед нас в житті своїм не зна,
Минуле пам"ятати треба.
Це час старанно так його сховав,
Існує між землею й небом.
Минуле - це частина нашого життя,
Можливо, то накращі були миті.
При спогадах завжди серцебиття,
Бо недаремно ті роки прожитті.
Нема минулого - то пустка у душі,
Чим душу заспокоїть в важкий час?
І до минулого знаходимо ключі,
Відчуємо, що вогник ще не згас.
Що буде у майбутньому - не знаєм,
Чи зможе ощасливить та доба?
Минуле обережно відкриваєм,
Буває така спроба й не одна.
І пережите із журбою потерпаєм,
Хотілось, щоб було все по-другому,
Але можливості такої вже немає,
Приходить в пам"ять тільки тимчасово...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
ОСТАННІ РЯДКИ ВІРША ПОЕТА, ПЕРЕД ВІДХОДОМ
В ІНШЕ ЖИТТЯ.
--------------------------------------------------
Ось я пишу і сльози знову градом,
В них павутини бачу полотно.
Я вже ніколи не пройдуся садом,
Не подивлюсь в відчинене вікно.
Туди, де ти дивитимешся в небо,
Знайдеш на нім небачену зорю.
Я розмістився у сузір"ї "Лебідь",
І навіть там тебе боготворю.
(Із збірки віршів про кохання
"Несказані слова )
---------------------------------
Я знаю дивну річ: на світі є людина,
Що береже несказані слова.
А, може, це любов, а, може, це єдина.
А, може, й просто так, сама розрив - трава.
Ліна Костенко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Виплив Місяць в нічне небо,
Все когось шукає.
Де тут Лебідь, що самотній?
Лебідки немає.
Заховався десь за хмари,
Сумний, невеселий.
Все коханою він марив:
Чи не заблукала?
Скоро ранок заясніє,
А її немає.
Не втрачає він надії,
Все її чекає.
За цей час змінився Лебідь,
На висках зима.
Так хотів її угледіть,
Все було дарма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Дякую за ідею Лані http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953783
--------------------------------------------------------------
Як справжнє кохання - то крила,
Що кличе тебе у політ.
За час свій маршрут не змінило,
Рахунку немає тим літ.
І з ним вже не страшно в польоті,
Бо крила тебе обіймають.
Фальшивої там нема ноти,
Все вище до хмар підіймають.
Як кине тебе в час лихий,
Пояснить усе це мовчанням,
Просити кохання не смій!
І зайві усі запитання.
Буває й таке, що казати,
Бо вірне не всім дістається.
А справжнє лиш треба чекати,
Єдине - отак воно зветься...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Ми боїмось хороших слів,
Чомусь на потім їх тримаєм.
Та прийде час - сказать не вспів,
Тоді на себе нарікаєм.
Вони тісняться у душі,
Так хочуть вилетіть на волю.
Все ж їх тримаєм в метушні,
І завдаєм їм більше болі.
А їх чекають у цей час,
Бо можуть вирішити долю.
Усе ховаєм про запас,
Колись сказать комусь дозволю.
Спливає час, цей вчитель строгий,
Чекання вогник вже погас.
Чекали слів цих надто довго,
Нащо тримали про запас?
Запізно душу відкриваєм,
Тепер не мають значення.
На волю пізно відпускаєм,
Нема тому пробачення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
День на день чомусь завжди не схожі,
Що про кожен знаєм наперед?
Та завжди чекаєм на погожі,
Будем смакувати їх, як мед.
Нехай будуть тихі і спокійні,
Щоб хотілось так по-людськи жить.
І не мати мрії безнадійні,
І життям навчитись дорожить.
І посіять мрію, як зернинку,
Берегти і вчасно доглядать.
І душі укласти хоч краплинку,
На плоди надіятись і ждать.
Час не підганяти, сам прийде.
І колись побачиш, може, ранком:
Мрія ніжним цвітом зацвіте.
Із щасливим, бажаним відтінком.
Буде це подяка за терпіння,
Візьмеш цвіт, підеш із ним в життя.
Тільки не спіши, іди повільно,
Це твоє нарождене дитя.
Доглядай цей паросток старанно,
Хай зміцніє ще його коріння.
Щоб було надовго бездоганне.
Дивовижне в мрії є насіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Як подих свіжого повітря,
Як диво ранньої весни,
Як промінь сонячного світла,
Цей дотик рідної руки.
Хитнеться світ перед очима,
І стане раптом кольоровим.
Оцьому стане вся причина,
Що день почався зовсім новий.
Забилось серце все частіше,
Приліг рум"янець на лице.
І все змінило - найпростіше:
Твоє чарівне це слівце.
Все розтворилося в одному,
Що може так змінить життя.
З душі втече минула втома,
Таке зробила відкриття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Вже повільно літо догорає,
Так промчалось, ніби один день.
Все на осінь мовчки позирає,
Тільки б не спішила ти лишень.
Потихенько складує пожитки,
Все, що за свій час зробить змогло.
Непогані літо має статки,
Так нелегко це зробить було.
Ну а осінь - хитра ти лисиця,
Чого в літо часто зазираєш?
Дай тепла ще літнього напиться,
Ще не час твій, добре оце знаєш.
Та вона лаштує свої коні,
Підбива підкови золоті.
Поки що тримай їх у загоні,
А сама побудь ще в дрімоті.
Ще не будь у зговорі з зимою,
Нащо в літо напускаєш холоди?
Не роби дурниці за спиною,
Руді коні в літо не гони.
-------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
У країні йде війна жорстока,
Постріли лунають повсякчас.
Біля дому - грушка кривобока,
Ворог по ній цілився й не раз.
Та вона живуча - уціліла,
Проглядав між листям ніжний цвіт.
Як зробити це вона зуміла,
Як перемогла страшний цей гніт?
Поряд, на стовпу гніздо лелече,
Залишився тільки жмут гілок.
Прилетіла тут "сім"я" здалека.
Хатку лаштували для діток.
Недалеко знов ревли гармати,
І тремтіла спалена земля,
Та птахів це не могло злякати,
Не страшні погрози москаля.
Хитнулось раз, чи два гніздечко,
Ні - вціліло, воно не упало.
В грушки затремтіло лиш сердечко,
І від болі тихо так стогнало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Стою на причалі, вдивляюся в море,
А бризки солоні цілують лице.
А море величне, таке неозоре,
Розчісує вітер його гребінцем.
А хвилі слухняні, йому піддаються,
Біжать, щоб погладить гарячий пісок.
Несуться за вітром, спішать і сміються,
Обнімуть, цілують - ніяких думок.
Які безтурботні, ну зовсім, як діти,
На зміну вже інші погратись пливуть.
Неважко мені їх у цім зрозуміти,
Отак в цій стихії постійно живуть.
Та й вітер із ними нарешті награвся,
Пора відпочити, скінчилася гра.
До берега тихо, безсилий добрався,
Не треба себе марнувати дарма.
------------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Прокинувсь вітер, подивився:
Із чого б день новий почать?
Собою дуже він гордився,
Можливо, квітка ця під стать?
Розправив крила після ночі,
Старанно так все чепурився.
На квітку звів повільно очі,
І зрозумів, що запізнився.
Зів"яла швидко та краса,
І вже не пахла серед ночі.
Не оживить її роса.
На неї глянув неохоче.
Він зрозумів, що запізнився,
Краса недовга - тільки мить.
Оце подумав, зупинився:
Як швидко це життя біжить..
Присів, задумався небога,
Занадто довго чепурився.
Забув, що є пересторога:
Як жити, ти все ж не навчився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
Мої думки, ви можете літати,
Я вас чекаю і не йду до сну.
Одне я хочу в вас оце спитати:
Нащо літаєте ви в ту весну?
Забутий край, спекотне давно літо,
Пора змінити вам старий маршрут.
Ви зможете, повинні зрозуміти:
Не ворушіть, покиньте отой сум.
Присіли поруч, слухають уважно,
Диктую їм я настанови.
А чи дійде до вас, чи недосяжно,
Можливо, знову проти мене в змові?
Навіщо? Не чіплятесь за минуле,
Весна пройшла, немає вороття.
Дивлюся, а думки мої заснули,
І сниться їм минула та весна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
( Цей вірш друкую повторно )
------------------------------------
Слова, слова, які ж ви різні!
Яке ж тут вибрать серед всіх?
Душа ж бажає тільки ніжних,
Хіба у цьому її гріх?
Слова, які ідуть від серця,
Вони живі в буденні дні.
Від них частіше б"ється серце,
Бо хтось тобі сказать так вмів.
Слова, що сказані інакше,
Перевернути можуть світ.
І їх ти чуєш, ніби вперше,
Душа здійметься у політ.
Роки проходять, ми старієм,
Все рідше чуєм ті слова.
Та ми це знаєм, розумієм,
Душа ж слова такі чекає.
2. 07. 2022 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Пам'ять - це мідна дошка, покрита буквами,
які час непомітний згладжує, якщо часом
не відновляє їх різцем
Джон Локк
--------------------------------------------
Неоціненний скарб земний - Людина.
Велике щастя - взнать, що є життя.
І кожен з нас - єдиний індивідум,
По - різному складається буття.
Людина, на відміну від істоти,
Бо має кожна внутрішній свій світ.
Наступний день несе свої турботи,
Життя колись потребує наш звіт.
Любов, розлуку, сміх і гіркі сльози,
Як ми могли в житті це пережить?
Чи справитися з цим були ми в змозі,
Чи й до сих пір у голові лежить?
Не все прожите нами пам"ятаєм,
Нам пам"ять допоможе відшукать.
Коли хороше щось колись згадаєм,
Що все втікло - ми будем жалкувать.
Та все погане забуваєм швидко,
Не хоче пам"ять це в собі тримать.
Бо не тривке воно, як тонка нитка,
Тут пам"ять нам порадить - відпускать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=11312
Два роки, як пішов із життя ВІталій Назарук - хороша Людина,
талановитий поет і пісняр. Без нього стало пусто на сайті.
Ти гуртував біля себе прекрасних поетів, які тебе поважали і любили
за твій талант, прекрасне відношення до них. Твої вірші та пісні були зразком для нас.
Із твоїх творів ми розуміли твій світ, уміння любити і цінувати друзів. Був ти патріотом своєї Батьківщини. Тематика твоїх віршів - різна. Не можна і зараз читати їх без хвилювання.
Часто заходжу на твою сторінку, дивлюся на твої фотографії, читаю вірші твої, слухаю пісні. І мені до сих пір не віриться, що ти так швидко пішов від нас.
Пам"ятаю останню розмову з тобою, в якій в тебе ще була надія на те, що ти переможеш хворобу і будеш ще жити..Мріяв про зустріч з друзями на свій день народження - 5 серпня.
Планував, як будеш відзначати своє 70-річчя...До цієї дати ти не дожив один місяць.
Та хвороба, на жаль, перемогла.
Ми тобі вдячні за доброту, скромність, талант, уміння цінувати дружбу.
Хай тобі там буде царство небесне. Спи спокійно, Друже...
-----------------------------------------------------------------------
ПОВЕРНУСЯ
Ненадовго прощаюсь з Волинню
У тривозі,
Сльоза на лиці…
Наче вітру нема, небо синє,
Сходять буйно нові пшениці.
Та тривога якась невідома,
Чисте небо – волошкова синь.
Ненадовго,
Не буду прощатись…
Я вернуся на рідну Волинь.
ID: 640061
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 31.01.2016 12:42:57
автор: Віталій Назарук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
А я чекаю тебе й досі,
Вже скільки зим пройшло і літ.
А на порозі скоро осінь,
Без тебе іншим став цей світ.
Тримає міцно все ще пам"ять,
Хоч все ж повільно йдуть роки.
Можливо, все колись це спалять,
Зітруть колишні помилки.
І що залишиться від нас?
Звичайний чистий лист паперу.
Ось що зробити може час,
Таку отримаєм ми кару.
Візьму я білий лист у руки,
І на прощання - кілька слів:
Душа не вірить все ж в розлуку.
Мене забув...Забракло слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Стоїть хатинка чепурненька,
Очима дивиться на світ.
Навколо прибрано гарненько,
Вбирають очі вишень цвіт.
Садок з-за хати виглядає,
Ніхто не знає скільки літ.
З ним часто вітер розмовляє,
Він не збиває саду цвіт.
А під вікном розквітло сонце,
Все задивляється в вікно.
Немов найнятий охоронець,
Щоб відганяв від хати зло.
Снується пташка коло стріхи,
В гнізді дітки її кричать.
А для дітей ця пташка - втіха:
Як буде пташок годувать?
В рядок шикуються квітки,
Що добавляють теплу гаму:
Пахуча м"ята, нагідки,
І повнять мальви панораму.
Неначе райський тут куточок,
Від нього віє так теплом.
Дитячі чути голосочки,
Сім"я зібралась за столом.
Ну що для щастя іще треба,
Коли в сім"ї порядок, лад?
Можливо, світлого ще неба...
Та щоб роки не йшли на спад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Яке в житті займає місце "крапка",
Де можна ще поставить було кому?
Можливо, в тих, у кого душа шатка,
І правила життя - йти по мілкому.
Та голова в них дума по-другому:
Навіщо довго думать тут й гадать.?
Вони не знають значення цій комі,
Не можуть те, що вчили пригадать.
Про розділові знаки дещо чули,
Не в змозі голова була сприйнять.
Та швидше, що не знали і забули.
Нащо дрібниці довго пам"ятать?
Подумавши - замінять на "три крапки",
Роздумують, не певні у словах.
Слова потрібні візьмуть ще у "лапки".
Всі розділові знаки в них в "жнивах".
Або мовчанку з кимось можуть гратись,
Слова хороші квітнуть в павутинні.
Сховають у своїй душі за грати,
Що збережуть в собі смаки полинні...
----------------------------------------------------
Коли робити щось, то треба думать.
" Крапками" не кидатися в житті.
А голові - підказувать розумне,
І не тримать її у пустоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1Mc4Ov_9TUs[/youtube]
Перший крок в життя,
Ніжки самі йдуть.
Йде мале дитя.
Будь щаслива, путь!
Ти малий ще, синку,
Виростай скоріше.
Ще поспи часинку,
Сон над все миліший.
Кольорові сни -
Зараз це - забава.
Спи маленький, спи,
Поки маєш право.
А коли зростеш,
Ти узнаєш, сину:
Сон десь утіче,
Його не зупиниш.
Будеш захищати,
Рідну Україну.
Час пройде той спати..
Зараз спи, мій сину.
Заглядає нічка,
Сон твій береже..
Жебонить десь річка,
Спи, дитя моє..
Утомились ніженьки,
Ще важка ходьба.
Закривай вже віченьки,
Вже нічна доба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Високий сповп стоїть без діла,
Хотів він теж красивим стать.
І ця ідея довго мліла,
Кого найти собі під стать?
Усі проходили, як звично,
Ніхто уваги не звертав.
Невже ідея його вічна?
Та він думки свої гортав.
Скрипить ліхтар он на вершечку,
Освітить темінь уночі,
Троянду бачить недалечко,
Його це радості усі.
Та надихнула раптом мрія:
До себе квітку запросить.
Була ця кволою надія,
Могла ж троянда прикрасить.
Недовго він її благав,
Краса обвила стовп самотній.
Тепер красивим він вже став,
Був не один у час спекотний.
Вона від сонця затіняла,
В морозні дні він грів її.
Як не було - вона не в"яла.
Так й поріднились дві душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Найбільша перемога — перемога над самим собою.
Кальдерон де ла Барка Педро (1600-1681) іспанський драматург
ЛДЮДИНА!
Що є цінніше на землі?
В своїй подобі ти - єдина,
Думки у кожного свої,
Життєва різна в нас стежина,
Яку призначено пройти.
Її проходим, як умієм.
Яке життя це без мети?
В душі своїй її лелієм.
Іди уперто і борись.
Побачиш розквіт своїх мрій.
В дорозі цій не загубись,
Зробити вправно це зумій.
А поряд йдуть такі, як ти,
Поводься з ними, як Людина.
Приємне слово вмій знайти,
Бо ми усі - одна родина.
Хай не впаде й одна сльозинка
З очей, хто поряд йде з тобою.
Розтане в серці хай крижинка,
Не покарай його журбою...
------------------------------------
Життя складне й непередбачене,
Буває важко на шляху.
Тому нам треба буть обачними,
Не піддаватися страху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Ти в полоні нічного ще сну,
А я поряд - мене відчуваєш?
Я тобі принесла ту весну,
Про яку ти уже забуваєш.
Ніжну квітку любові - любисток,
Я поставлю в стакан на столі.
В нім минулого щастя відбиток,
Нагада про загублені дні.
Позбираєш ці дні, як зернинки,
Буде жменька всього, ну той що ж?
Як залишиться згадок краплинка,
Хай освятить живильний їх дощ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Стою й вдивляюся у море,
Кидає бризки у лице.
Хіба окинеш його зором?
Це не маленьке озерце.
Бушує, сердиться, звіріє,
Чомусь в ненастрої було.
Чи до негоди шаленіє,
Було на когось в нього зло?
Шпурляє хвилі врізнобіч,
А потім кидає об скали...
Повільно крадеться вже ніч,
А море все ще не стихало.
Та раптом вгледіла далеко,
Маленьку цятку, що то є?
Розгледіть добре так нелегко,
Імла з незвідки ось повзе.
І охопило хвилювання:
Куди в негоду хтось пливе?
Пусте із хвилями змагання.
В моїх думках - переживе.
Повільльно хвилі затихали,
Робили спроби ще малі.
А потім човник колихали,
Уже спокійні, а не злі...
---------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Обвив калину дикий плющ,
Їй признавався у коханні.
Він обіймав красивий кущ,
Весь час він жив у сподіванні.
Надії в нього були світлі:
Отак прожити б з нею вік.
Та він й не думав - мрії утлі,
Вона ж дивилась в інший бік.
Когось, напевно, виглядала,
Все червоніла від думок.
Давно другого вже кохала,
( Була так схожа на жінок.)
Тут плющ прикинув так і сяк,
На кого кидала все ж оком?
В душі його - враз переляк,
Згадав одного ненароком.
Це він розбив його всі мрії,
Гультяй вітрисько препоганий.
І злиться плющ, чомусь дуріє,
Почув колись: Моя ти, пані!
І обіймав її так ніжно,
Вона ж - шарілась від тих слів.
І все було оце логічно,
Бо він сказать, як він, не вмів...
Поник мій плющ тут головою:
Не пара все ж вона мені.
І поріднився з кропивою,
Життя ішло без метушні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Спека неймовірна, жарке літо,
Вітер десь сховався у гіллі.
Колоситься спіле уже літо,
Важкий колос хилить до землі.
У надії в небо поглядають,
Просять в хмар, хоч крапельку води.
Та бажання їх не співпадають,
Мабуть, їх не чують з висоти.
Щоб закрити сонце - треба сила,
Та вони легенькі, ніби пух.
Ненадовго хмарка все ж зуміла,
Всі навколо перевели дух.
Тут вітрець розправив свої крила,
Полетів прожогом до ставка.
Ця ідея швидко осінила,
І вона була така тривка.
Від води неслася прохолода,
Настрій вже змінився навпаки.
Показать талант - була нагода,
І притихли раптом всі птахи..
Очерету щось шепнув на вухо,
Попросив стеблину непросту.
Той уважно так усе це слухав:
Цю ідею я не пропущу!
І зробив вітрець собі сопілку,
Полилася музика зараз.
Грати вправно міг він ще змалку.
І була доречна музика якраз.
Все затихло, впала ніби й спека,
Як чарівна музика лилась.
А думки про спеку вже далеко,
Ніжна прохолода розлилась...
----------------------------------
Здогадались, хто її приніс? )))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lw1XZJDLCJU[/youtube]
В Сонця є сини і дочки,
Славні дітлахи.
Жовті мають всі сорочки,
Бачив їх і ти.
Жовті сукні, синє небо,
Глянь, яка краса!
Кращий край на всій планеті,
Це - наша Земля.
Жовтий колір - Сонця сила,
Символ захисту й надій..
Квіти ці - весна зростила,
Їй поклон низький.
Довго спать не полюбляють,
З Сонечком встають.
Вечір прийде - спать лягають,
Влітку - відцвітуть.
Прилетить незвідки вітер,
Полетить зерня.
Це його безцінний витвір -
Зацвіте стерня.
Жовті, теплі кольори,
Порадіє світ.
Стало більше "дітвори",
Вони - сонця цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=y08YBVRC6yQ[/youtube]
Попросились злидні в хату,
Кажуть: На три дні.
Коли стали випихати,
Ті сказали: Ні!
Поживемо трохи з вами,
У вашім теплі.
Хоч ми гості і незвані,
Та усе ж в рідні.
Чим вас будем пригощати,
Їжі ж геть нема?
Просим вас нас пробачати..
Сцена враз німа...
Скоса глянули на стіл:
Правда тут твоя.
Як же жити так умів?
Все життя - дарма.
Роздивились тут і там:
Все це нам підходить.
Поживем таким життям,
Це нам не зашкодить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GvuSiIV0htE[/youtube]
Квітує терен край дороги,
Рожеві пахнуть пелюстки,
Але зірвать ніхто не зможе,
Наставить швидко колючки.
Хтось посадив його на згадку,
Мабуть, про втрачену любов?
Для мене це - лише здогадка,
Думки листаю знов і знов.
Вже скоро й ягідки поспіють,
Та хто узнає їхній смак?
Вони червоним зарясніють,
І до зими висімуть так.
Зима укриє білим снігом,
По них ударить морозець.
Цей кущ росте тут оберегом,
Колись розбитих двох сердець.
А він чекатиме, бо знає,
Що хтось прийде колись сюди.
Терновий кущ все ж розростає...
В снігу побачив він сліди..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Час прийде, він - бездоганний,
Знає, що болить.
Він крокує поряд з нами,
Може пожаліть.
Він зуміє тихо, мовчки,
Лікувать, як лікар.
Він не візьме ті подачки,
В нього свої ліки.
Знайде місце це за мить,
До душі торкнеться.
Тямить точно, що робить,
Швидко все минеться.
Та бува і в нього збій,
Чи не ті взяв ліки?
Не загояться повік,
Сердешні опіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Маленьке затишне кафе,
Стоїть самотнє край села.
Вдень рідко хтось сюди зайде
У літню пору, бо жнива.
Хазяйнуватий тут господар,
Лаштує затишок старанно.
Свіженький завжди тут товар,
Усе у нього бездоганно:
Пахучі свіжі скатертини,
Квітки на кожному столі.
Красива ще нова картина:
Летить десь зграя журавлів.
Присіла й я попити чаю,
Тут прохолода обняла.
Я це все добре пам"ятаю,
У голові все кружеля.
Один тут стіл упав у око,
Фужер з невипитим вином,
А поряд квітка одинока,
І золотий блищить кулон.
Сидить красивий тут хлопчина,
Весь час все дивиться в вікно.
Якась була у тім причина,
Чому не випив він вино?
В фужері краплі розгулялись,
Краплина краплю здоганя.
Але мені чомусь здавалось,
Що він сидить отут щодня.
Когось чекає з нетерпінням,
В очах надія, частий погляд,
А на лиці усе ж сумління.
(Й мене торкнула ця тривога).
Когось чекав, хотів побачить,
Так жаль - йому не повезло.
Але за це він їй пробачить,
Чекати буде все одно..
Прив"яла квітка непомітно,
А він все дивиться в вікно.
Чомусь мені так стало сумно.
О, як було це все давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
Чи усі ми можемо прощати,
(Крім убивець - наших ворогів )
Чи в житті своїм тих залишати,
Хто був поруч, ніби, як свої?
Щось відбулось, що не забути,
Боляче це згадувать підчас.
А в душі бажання - дорікнути,
Та промінчик ще ніяк не згас.
Час проходить, рани заживають,
Згадуєм минуле раз-по-раз.
Всі стосунки знову оживають,
Що убили лише кілька фраз.
Посміхнутись можемо крізь сльози,
Нащо пам"ятать ті помилки?
І забути все тепер не в змозі,
Як вода крізь пальці - йдуть роки.
Та бува запізно, не повернеш,
Бо не вспів колись усе сказать.
І назустріч руку не простягнеш,
Чи простив? - нема в кого спитать...
І життя тут зміниться, одначе,
Помутніє, ніби увесь світ.
А душа за помилку заплаче,
Довго ще давитиме цей гніт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
Дощ барабанить по вікні,
Патьоки з радістю спливають.
Пливуть хмарки, і з висоти,
У річку воду підливають.
Уже наповнена доволі
Немов, дали нове життя.
І потекла собі поволі,
Так була рада, як дитя.
Біжать струмки вже по асфальту,
Змивають бруд весь по дорозі.
Змінився швидко весь ландшафт,
А грім сердитий слав погрози.
Земля ж, вся змучена від спраги,
Погроз не чула, пила воду.
Себе тримала в рівновазі,
Не зіпсувать би свою вроду.
Скінчився дощ, як і почався,
І хмари схудли всі за раз.
А грім недовго нервувався,
Та десь утік і без образ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
Козел купив баян собі,
Зібрались усі Друзі.
Були у музиці слабі,
Тому були в напрузі.
Присіли поруч і чекають,
То не біда, що всі глухі.
Хіба про це хтось отут знає?
Не скажуть люди і лихі,
(Такі в житті бувають).
Настала тиша, всі мовчать,
А дехто з них куняє,
Пора вже гру оту почать.
Щось рипав мляво музикант,
Бо знав погано ноти.
Усі тут крикнули: Талант!
Окрім Кози - навпроти.
Вона продовжила концерт,
Поправила спідницю,
(Лише спитала про десерт)
Коли це все скінчиться.
І довго мекала вона,
Терпіння всіх забрала.
Чия ж вона була жона,
Не Вовка - генерала?
Тривав у лісі цей концерт,
Аж раптом Вовк з"явився.
Коза питала про десерт,
Не їй він все ж судився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Сидить Баран на першій парті,
Наука в голову не йде.
У нього зараз інші страсті,
А тут лиш знову бе та ме.
Зустрів він якось Бараниху,
Вона нічого, так собі..
До неї сватався потихо,
От тільки ноги щось криві.
І роги наче не такі,
А може Кізку пошукати,
Щоб молоденька ще була,
Вночі із нею поблукати.
Нащо наука мені ця?
Та раптом, що за диво сталось!
У клас ввійшла Коза ота,
На це йому не сподівалось.
Пройшла неспішно і сміливо,
( ти глянь, ще й очі синім підвела)
Неначе так була щаслива,
Свій погляд на Барана звела.
Ну розкажи, чого навчився,
І скільки літ сидиш ти тут?
І градом піт з нього котився,
І ніби роги знов ростуть.
Із класу вибіг з переляку,
Нащо мені така любов?
Про ту любов нема й натяку,
От наламав із нею дров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Примчалась Муха якось з гною,
Вмостилась зручно на Слоні.
І здивувала всіх метою.
Вона ж живе весь час в брехні.
Що вона вища від Слона,
Що ніби Слон її боїться,
Хоч в нього тонна є вага,
І пропонує: Подивіться!
І швидко скочила на спину,
Усі розкрили тут роти.
Її ідеям нема спину,
Як не боїться висоти?
Вона дістала так його,
Упав в багнюку і качався.
Була хвилинка тут всього,
Отак із нею розквитався.
Та де ж та ділася стобреха?
із бруду ледве виповзла.
А всі сміялися: Невдаха!
Нащо за носа нас вела?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2022
Куслива Муха знов у хаті,
Її я гнала геть надвір!
Ну як тебе все ж випихати?
А ти летиш наперекір.
Літає вправно, не здогониш,
Нащо ти всіх тут дістаєш?
Коли ти гру оцю припиниш,
Все нахабнішою стаєш.
Дрімає кіт он на дивані,
Чому ти лізеш йому в ніс?
Яка ж ти, Мухо, невблаганна,
Який вкусив тебе тут біс?
Та раптом взріла холодильник,
Шмигнула швидко і туди.
Все освітив малий світильник.
О, як багато там їди!
От пощастило, ніби свято,
Все роздивилась тут і там.
Всього, що хочеш, тут багато,
Своїй спокусі все віддам.
А там лежав лиш кусень сала,
Пісненький борщик на олії.
Вона усе там перебрала,
Ось так збулися її мрії!
Наїлась всього, що хотіла,
Лиш не торкнулася борщу,
Чомусь живіт в цей раз схватило,
Та все ж наїлась досхочу.
Полежать трохи - проходно,
Тут можна й нежить ще схватить.
Була вона вже не голодна,
Готова й в хату полетіть..
Та раптом так запахло медом,
Його ще можна скуштувать.
Насмакувалась ним так щедро,
Тепер би можна і поспать.
Живіт про себе знов дав знать..
Як з меду витягнути лапки?
Та швидко треба їй тікать...,
Та я поставлю отут крапку.
За жадність - кара! Будеш знать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Подивлюсь з благанням в небо,
Руки підійму,
І звернуся я до ТЕБЕ,
Боже! Припини війну!
Подаруй хоч краплю щастя,
На святій землі.
Знаю твердо: ТОБІ вдасться.
Сонце вийде хай з імли.
Засміються нехай діти,
Дзвінко і щасливо.
Вони зможуть порадіти,
Бо здійсниться диво.
А синів батьки зустрінуть,
Радо біля хати.
І полегшено зітхнути,
Є що розказати.
Ворогів за всі гріхи,
Придай СУДУ БОЖОМУ!
Пам"ятали, щоб віки,
Знайди кару кожному...
[img]https://static9.depositphotos.com/1031174/1168/i/600/depositphotos_11687843-stock-photo-hand-in-sky.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Тримаю новий гороскоп,
Вмостилась зручно край вікна.
Читаю букви в мікроскоп,
І у надії вся сповна.
Її не любиш, а мене,
Колись до мене ти прийдеш.
Кохання буде неземне,
Його ніхто вже не вкраде.
Читаю далі, вся в надії,
Колись я виграю мільйон,
От тільки б вірила цій мрії,
Це буде справді, а не сон.
От тільки треба почекать,
Не швидко це усе буває.
Терпіння є, ти можеш ждать?
Із хвилюванням все читаю.
Ну що цікаве є ще тут?
Листок повільно я гортаю.
Чомусь частіший серця стук,
Що обіцяли - пам"ятаю.
Читаю далі - маячня,
Як це тобі писалось?
Я хочу вірить - тут брехня,
Ти спав,чи гарно тобі спалось?
Та що це збій у "правдій" цій?...
Як смажить правильно картоплю,
Найближчі дні дощі і грім,
Візьміть в дорогу парасолю.
Читаю далі - чортівня,
У борщик вкиньте кропиву...
Цей гороскоп - якась мазня...
Та я надіюся і жду.
Найкращі виберу рядки,
В вікно дивлюсь, тебе чекаю.
Забула геть про буряки,
Та ти прийдеш, я точно знаю...
---------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Тече спокійно мала річка,
А хвилька хвильку здоганя.
І хоч та річка невеличка,
Вона тече отак щодня.
Вона ніколи не зміліє,
Потічки повнять з дня на день.
Вона це добре розуміє,
За це подяка їм лишень.
Буває скрутно в бездощів"я,
Боїться, щоб не заміліть.
Так часто думає знічев"я,
Думки скасує дощ умить.
Присіла поруч - прохолода..
Чиєсь багаття догора.
Чомусь його було так шкода,
Другого вибору нема.
Погасне вогник - чиясь доля,
Хто розпалив його дарма?
Йому погаснуть не дозволю,
Сухі підкину ще дрова.
На дні багаття лиш жаринки,
Надії жодної нема.
А вітер ще нагнав хмаринки,
І смуток душу обійма...
[img]https://media.istockphoto.com/photos/woman-sitting-near-campfire-in-forest-picture-id967700198[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Яка довга оця ніч, знову це безсоння.
Але тут не в тому річ, може, міжсезоння?
Винуваті в цім роки й дощ по підвіконню.
Ще один - єдиний крок - літо на порозі,
Ще задасть весні урок, буде це невдовзі.
У весни спитає літо: чом була холодна,
Нащо цвіла горецвітом, не було погідна?
Ці думки спадають з пліч, довго чекать зміни?
Але зараз в тому річ, як спасти країну?
І товпляться в голові думки - рій бджолиний...
Що спитати ще й у тебе: чи мене забув?
Перебрала помилки - чи тепер збагнув?
Чи не стерли все роки, дощ, чи, може, вітер,
Чи дались тобі взнаки, чи не все ще витер?
Передумаю до ранку все, що турбувало...
А в розчинене вікно, сонце заглядало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=et9Urfmbxds[/youtube]
Подружились Мишка й Кіт,
Стали вірні друзі.
І таких не бачив світ,
Навіть і в окрузі.
Вони грались у ловитки,
Хто кого тут зловить.
Все гасали по кімнатці,
Чесно, не лукавить.
Мишка швидко під диван -
Кіт її шукає.
Розуміє він свій стан:
Товстий - добре знає.
Раз була така пригода:
Кіт украв був сало.
Поділитись йому шкода,
Йому буде мало.
Кіт вмивав старанно носа,
Готувався їсти.
Поглядала Мишка скоса,
Поряд хоче сісти.
Кіт вмочив в сметану лапку,
І забув про сало.
Мишка - сало у "охапку",
Поминай, як звали.
Потім скочила у нірку,
Звідти виглядає.
Залишила Коту шкірку,
Дружбу ж пам"ятає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
Блукає Півень від знічев"я,
Яку б пригоду тут знайти?
Хто посадив їх на подвір"ї,
Моїм ім"ям ще й нарікли?
Стояли півники рядочком,
Були в них різні кольори.
Почули це і Кури, й Квочки,
Його втішали, як могли.
Вони хоч різні, та чубаті,
Хіба тобі вони рідня?
Ти - красень наш, такий завзятий,
Тебе ми бачимо щодня.
Ну, а у тих - короткий вік,
Що народились - пожаліють.
А ти для всіх нас Чоловік,
Вони, як ти, любить не вміють.
У тебе гребінь он який!
А хвіст! Ну де такого взяти?..
Уважно слухав пес Рябий,
Хотів нараду розігнати.
Схватив він Півня за цей хвіст.
Я тут не буду жартувати,
Бо рвати пір"я маю хист,
Думки ці маю спростувати...
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSEJV5L7PfUp_90Nysf4iMyOqtJhXDBjj0S9w&usqp=CAU[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
День погожий, тепла днина,
От куди б податись?
Чи сходити до Марини,
Може, щось удасться?
Довго думав, чухав вуха,
Наш Іван красуньчик.
Та вона - куслива муха,
Перстень жде на пальчик.
Десь була заначка в нього,
Заховав невміло.
Чи є в тебе щось святого?-
Кричить жінка дзвінко.
Відпадає варіант,
Може, до Настусі?
В неї є якийсь талант,
Як в її матусі.
Жінка жарила котлети,
В вікна поглядала.
Одягла усі браслети,
Чи когось все ждала?
Чогось вранці кум приходив,
Ніби просив солі.
(На лиці відбився подив),
Просив ще й квасолі.
Чи хотів зварити борщик,
Щоб був він смачненький?
Жінка йому дала й горщик.
Він же кум рідненький.
Довго думав і гадав,
Де ж це ділась жінка?
Всі ідеї розкладав,
В голові - зупинка.
Швидко десь подівся й кум,
Жінка взяла вузлик.
Враз Івана пройняв струм,
Чув він щось про бублик...
Ненажера, жінка ти,
Хіба ти голодна?
В магазин чи довго йти,
На смачненьке жадна...
Пішов Ваня в магазин,
Ніс бубликів зв"язку.
Сидів довго він один...
Ось така розв"язка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Яку перевагу мають брехуни?
Що коли вони говорять правду, їм не вірять.
Арістотель
------------------------------------------------
Зграя пташок клювала зерно,
Тихо й спокійно в цій зграї було.
Де тут взялася брехлива ворона,
Всім набрехала, що має корону.
Всі подивились уважно на неї,
Звідки украла вона цю ідею.
Довго дурницями всіх діставала,
Язик без кісток, до всіх приставала.
Довго терпіли оцю язикату,
Досить, - сказали їй всі,-тут брехати!
І полетіло на неї каміння,
Так закінчилось птахів цих терпіння.
_______________________________
Нечесні люди приховують свої провини від себе та інших, чесні люди їх знають і визнають.
Крістіан Нестел Бове
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
ПролИла хмарка дрібні слізки,
Упали краплі на квітки.
Не оминули і берізки,
Яка вплітала кісники.
Та швидко сонце все змінило,
Причепурився квітів ряд.
Цей дощ умив усіх уміло,
Став яскравішим їх наряд.
Подався грім, не чуть розрядів,
Десь прокотився над ставком.
Йому не дуже були раді,
Пройняв усіх він холодком.
А вітер теж знайшов роботу,
Струсив із крилець цю мокву.
І проявив свою турботу:
Зробив порядок в квітнику.
Квіткам всім вирівняв він спинки,
І осушив їм пелюстки.
Так працював він без зупинки,
Підняв упалі вже ростки.
На квітку сіла он бджола,
Медових пахощів торкнулась.
Про щось цій квітці загула,
А та легенько їй хитнулась...
Таке життя у них у всіх,
Воно різниться від людського.
Вони не знають слово гріх,
А у серцях нема мілкого...
-----------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Скільки було пройдено доріг,
В пошуках людського щастя й правди.
Може, хтось узнати оце й зміг,
То від вас чекаю я поради.
Сонце світить всім однаково,
Правда десь сховалась, як знайти?
На душі досадно і ніяково,
Що зробить, щоб досягти мети?
Та про щастя зовсім інша річ,
Чи багато треба для людини?
Може, подивитись в різнобіч,
Що живем - подякувати днині.
Досить лише посмішки одному,
Білий світ побачить у вікні.
Може, хтось сприймає по-другому,
Щастя в них у іншій є ціні?
Часто воно паряд - ми не бачим,
Мріями літаєм, щоб узнать.
Та воно все розуміє наче,
Неможливо щастя не впізнать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Спішу... Спинилась на хвилинку.
Пакет не втримала в руці.
Така ж на ньому вишиванка,
Молодший трохи на лиці.
Невже це ти ?- майнула думка.
Хіба до мене ти ішов?
В думках: здійснилась обіцянка,
Пройшли роки - мене знайшов.
Він зупинився - здивування,
Не міг нічого зрозуміть.
Пройшли хвилини ці чекання,
Насправді це було лиш мить.
Уважно глянула у очі,
Такі ж красиві і сумні.
Вони були темніші ночі,
Та раптом - ні, це не твої!
На зріст прикинула очима,
Худий, високий і стрункий...
На мене глянув, звів плечима...
Захвилювалась: він не він?
Пішов, а потім озирнувся,
А я дивилась йому всід.
Але чому ж він посміхнувся?
А я стояла - в серці лід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
Іду по росяній траві,
Безмежний степ вбирають очі.
І знову враження нові,
Чому це серце так стукоче?
Вже сон із степу десь тікає,
Порушив тишу, що дріма.
Проміння сонце простягає,
І степ помалу ожива.
Злетить пташина десь з гнізда,
Щоб привітати новий ранок.
Туман повагом опада,
Поволі зник легкий серпанок.
Земля, напившись досхочу,
Спросоння піднімає вії.
І їй не треба вже дощу,
Хоч мовчки все ж про нього мріє.
А сонце котиться все швидше,
Спахнули хмари від вогню.
А вітер вже чомусь частіше,
Тікає в схованку свою...
Так народився новий день,
Краса засліплює ця очі.
А у думках одне лишень:
Приємний ранок після ночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Життя важке і непідвладне,
Не дасть собою керувать.
Порозумітись з ним так складно,
Не можна також жартувать.
Таким не буде, як ми хочем,
Скоріше буде навпаки.
Частіше вийде переможцем,
Про це покажуть нам роки.
В собі секрет якийсь тримає,
Чом не однакове у всіх?
Ну хто всю правду цю узнає,
Хто розгадати тайну зміг?
І хоч воно на волосинці,
Ми терпим, любимо його.
І в серці десь, в самій глибинці,
Ми в Бога просим допомогу.
Спаси від горя і війни,
Врятуй від ворога лихого.
Немає нашої вини,
Ми вірим всі у ПЕРЕМОГУ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Хліб – це будні й свята,
хліб – це життя основа…
---------------------------------
Так тепло й затишно усім у хаті,
А на столі духмяно пахне хліб.
У цій хатині зараз якесь свято,
В добрі живе родина стільки літ.
Господар роботящі має руки,
Він змалечку працює на землі.
Від батька він отримав цю науку,
Він все життя пропрацював в селі.
Найкращий хліб від свОго мозоля,
Не раз про це казав колись він сину,
Бо нас годує матінка - земля,
І весь свій вік він на землі гнув спину.
Та не на пана, на свою сім"ю.
Щоб годувать велику цю родину.
Твої поради я не загублю,
Тебе згадав в погожу оцю днину.
У хаті гамір, рада вся родина,
Бо є що їсти й пити на столі.
А батько похвалив би свого сина,
Що вірним залишився він землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Сивий туман приліг над степом,
Неначе щось хотів сховать.
Він так пишався своїм злетом,
Не сходить сонце - царювать.
Ще над всіма він тут господар,
Нескоро сонце ще зійде.
Укрив деревам голі ноги,
І до трави іще дійде.
Укриє білим покривалом,
Нехай поспить іще земля.
Лиш незадоволений вітрилом,
Уважно дивиться здаля.
Якщо розправить свої крила,
Кінець туману тут прийде.
Його збороти вже несила,
І царювання пропаде.
Зірвався вітер і щосили,
Туман зібрав увесь в клубок.
Неначе бісики вселились,
Задав туману він урок.
Туман ганебно втратив силу,
Котивсь якшвидше до ставка.
А тут ще сонце засвітило,
Розтав туман, пішов до дна.
І розпогодилось надворі,
Знов кольоровим став цей світ.
А за туманом пішло й горе,
Забудуть всі тодішній гніт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VzHxeDra99w[/youtube]
Пожадно п"є росу земля,
Лице до сонця підставляє.
Хоч суне хмарка десь здаля,
Про дощ роса не сповіщає.
Красива хмарка кучерява,
Звільнитись хоче від дощу,
Та зараз це її уява:
Дощем я землю пригощу.
Коли роса на травах, квітах,
Дощу не буде у цей день.
Усі тут можуть порадіти,
Погідний день усі ми ждем.
Коси коса поки роса,
Духмяні пахощі літають.
Лягла покосами трава,
Птахи співають, не змовкають.
Упала все-таки краплинка,
А сонце в небі усе ж світить.
Сліпий цей дощ лиш на хвилинку,
Його ніхто і не помітить...
Так починався день новий,
Несе він душам насолоду.
Ми зараз мрієм про такий,
Забути, щоб нам про негоду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Весняна тепла завірюха,
Закрила, ніби увесь світ.
Красиво падала на руки.
Я подивилась - вишень цвіт.
Пелюстки падали на землю,
І стало білим все навкруг.
Я ж хвилювалася даремно,
Таких не бачила я хуг.
На небі сонце світить ясно,
Це значить - точно не зима.
Бузок он поряд цвіте рясно,
Весна - тут сумнівів нема.
Повільно спала заметіль,
Лиш де-не-де асфальт біліє.
Нектар збира на квітах джміль,
А вітер стих, вже не шаліє.
Весна на жінку дуже схожа:
До серця любо прихилить.
А то, як вітер в день негожий,
Багаття може погасить...
І знову день погожий, ясний,
У серці музика звучить.
Навколо знову все прекрасно,
Та все це треба пережить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Колись була для неї раєм,
Стара хатинка край села,
Та, жаль, її уже немає,
Сюди дорога все ж вела.
Присіла поряд, заморилась,
Все не моє це, все чуже.
Навколо з жалем роздивилась,
Від болю серце так пече.
Та ні! Дивлюся, є знайоме,
Розцвів бузок посеред трав,
А поряд півники чубачі,
Вітрець повільно колихав.
А он черешня ледь вціліла,
Чого так сталось - не збагне.
Вона одне лиш розуміла,
Що дочекається мене.
Лиш кілька жменьок стиглих вишень,
Для мене, ніби зберегла.
Згадала жінка дні колишні,
Взялась краплинка десть тепла.
А вітер теж чомусь сумує,
Війна спалила йому крильця.
Та він біду цю затамує,
Та не пробачить це злочинцю...
Куди іти, кому потрібна,
До кого зараз прихилюсь?
Вже сироті тепер подібна,
Серед людей десь оселюсь...
Ішла повільно, зупинялась,
Так важко, ноги не несуть.
Не раз, не два все озиралась,
Все, що було, не повернуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Весна в квітчастім сарафані,
Вінок із квітів, що в росі.
Прийде вже скоро гість бажаний,
Всіма оспівана в красі.
Це - спіле літо вже в дорозі,
Боїться, щоб не запізниться.
Воно у всіх давно в повазі,
Та із весною теж рідниться.
Дощі вплела у довгі коси,
Сорочка з бісеру, блистить.
Пташок зібрала стоголосих...
Ну чим це літо пригостить?
Може, сказать, що не чекали,
Бо зараз нічим пригощать?
А потім думала - гадала:
Не можна гостю ображать...
Горнятко меду на удачу,
Смачні із сиром пироги.
Букет із квітів на придачу,
Стискання доброї руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Дикий степ, незораний роками,
Де-не-де пташина промайне.
Розкошує тільки бур"янами,
Вітер прилетить, не промине.
Часто він відвідує билинку
Ту, що серед степу проросла.
(Він загляне тільки на хвилинку),
Серед бур"янів, що розцвіла.
Крапельки роси на ніжнім листі,
Де знайдеш іще таку красу?
Ранок дарував їй це намисто...
Цю красу до неба вознесу.
Дикий мак, все ж зовсім він не дикий,
Це природа крапельку внесла.
Дикий степ, та він не одинокий,
Квітка від самотності спасла.
Мак червоний, неначе крапля крові.
Тут, напевно, йшли колись бої.
І пелюстки мака пурпурові,
Нагадають нам про дні важкі.
І теплиться в степу ще надія,
Що його торкнеться все ж рука.
Хтось отут пшеницю ще посіє,
І не буде місця будякам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Ти прийшов, та я не знаю звідки,
Може, знову доля привела.
Називав мене ти - дика квітка,
Поряд із тобою я жила.
Я зросла під сонечком привітним,
Простягала руки до дощу.
І для всіх була я непомітна,
Будь - кого у серце не впущу.
А тепер росла я край дороги,
Милувався кожен, хто ішов.
І мій цвіт світився, ніби вогник,
А ти перший, хто мене знайшов.
Твоє серце враз я схвилювала,
І думки тіснились в голові:
Серед них була одна зухвала:
Щоб була дарована тобі.
Довго думав, що йому робити,
Цілував він ніжні пелюстки.
В серці його щось змогла збудити,
Теплота розлилась по руці.
То цвіло загублене ним щастя.
Довго так його він все шукав.
І все думав, що знайти все ж вдасться,
Все у цих пошуках блукав.
Він забрав цю квітку у дорогу,
До самого серця пригортав.
Обережно ніс до самого порога,
Бо тепер ціну він щастя знав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022
Солов"ї затихли на хвилину,
Знов почули гуркоти гармат.
Не злякають все ж вони пташину,
У надії - грому перекат.
Теплу мжичку небо посилає,
Вмиє лиця втомлених солдат.
(Вже повільно день цей догорає),
Бережи себе, ні кроку, щоб назад!
Знаємо: не легко, дуже важко,
Ніч іде, найтяжче у цей час,
Та й вночі співатиме ця пташка,
Як надія у бою для вас.
Поряд, ось з розтрощеним будинком,
З-під асфальту квітка розцвіла.
В час такий була, як порятунком,
І на зло війні - оця краса.
Це вона - надія в перемозі,
Не даремно їй було отут цвісти.
Хоч вона маленька, дуже скромна,
Може нам про все розповісти...
Де набралась ти цієї сили,
Може, хтось тобі подарував?
Може, це ви жити так хотіли,
Та москаль життя ваше украв...
Хто надав тобі таке це право?
Це не ти життя їм дарував.
Ти вбивав безжалісно, квапливо,
Що у час жорстокий відчував?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Як зараз бачу ту картинку,
Що змалював колись Тарас.
Так схвилювала на хвилинку,
Тепер стосується і нас.
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Та не ревли тоді гармати,
Які тепер біду несуть.
Весна тоді й тепер у повні,
Лиш солов"їв не чути спів.
Вони тепер поки безмовні,
Війна дістала і птахів.
А матері тепер в тривозі,
З війни чекають так синів,
Їх виглядають на дорозі,
В очах їх світ весь потемнів.
До серця мріють пригорнути,
Своїх улюблених синів.
У довгі ночі не заснути...
Щоб описать... забракло слів.
Вечірня зірка знову сходить,
До ранку довго так чекать.
І чути лиш тяжкий їх подих,
І де той спокій відшукать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Весна повільно відцвітає,
Ось - ось вже літечко прийде.
Вона у нього запитає,
Чи дні її ще не вкраде?
Вона цвіла у дні жорстокі,
Цвітінням скрашувала світ.
І надавала людям спокій,
Пелюстки кидала до ніг.
А ми їй вірили і знали,
Що нас весна не обійде.
Її із радістю стрічали,
Війна весну цю не вкраде.
Вона війні дивилась в очі,
Весну хто може зупинить?
Ворожим пострілам регоче,
Бо знала, що прийде та мить,
Що літо скаже війні: Досить!
Від ран зморилася земля.
Її омиють сині роси.
Прийде кінець для москаля!
А на оновленій землі,
(Колись писав про це Тарас),
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Самотній ліс чомусь в задумі,
Про щось шепочеться листва.
Неначе всі в якомусь сумі,
Весна тепер уже не та.
Присяду поруч і згадаю
Усе, що пам"ять зберегла.
І ті моменти тут літають,
Вони не втратили тепла.
Десь писне пташка із гнізда,
Вона мене, мабуть, впізнала.
А я давно уже не та,
Вона багато про нас знала.
Давно затухло те багаття,
Лишився попіл де-не-де.
На тому місці вже латаття,
Вогонь ніхто не розведе.
А на поляні безліч сонця,
Кульбаба очі убира.
У жовті вбралися суконця...
Повільно день вже догора.
Вечірня сутінь тихо висне,
Що все не вічне - нагада.
Так жалко це, і серце тисне,
Роки крізь пальці, як вода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Затих цей бій лиш на хвилинку,
Спочити хоче і земля.
Поспи і ти, відважний синку,
Присниться хай тобі рідня.
Вони ось тут, побіля тебе.
Чия ласкава ця рука?
Та здогадатись тут лиш треба,
Чий оберіг цей вояка.
Побудь хоч трохи в сні щасливим,
Тебе чекає ще борьба.
В сні набирайся іще сили,
На жаль, така в тебе судьба.
У сні черешня розцвітає,
Ось ти з війни уже ідеш.
Тебе матуся зустрічає...
Немає щастя цьому меж..
Прокинувсь - знову десь стріляють,
Ще не закінчилась війна.
Але він вірить, добре знає,
Що зникне в світі рутина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Буяє в розквіті весна.
Хіба хто може зупинити?
На Україні йде війна,
Й вона не може це спинити.
Поглянь на це, кривавий кат,
Нащо красу змішав із кров"ю?
Тепер вже інший аромат,
Пропахлий гіркою журбою.
Хоч на хвилинку зупинись.
А чи здригнеться камінь в грудях?
Весні квітучій посміхнись,
Це не побачиш у відлюдді.
Ти чуєш пташка он співає?
Це ти розрушив їй гніздо.
Тобі на зло не замовкає,
Нове збудує все одно.
Із чого зітканий твій образ,
Хто народив тебе на світ?
Чи пояснити людям зможеш,
Чом замість крові в тебе дріт?
Нащо на світі ти живеш,
Чи не напився ти ще крові?
Та до кінця ще приповзеш,
Почуй оце у людськім слові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
Іноді нам доля дає шанс,
Ми його не можем розгадати.
Роки йдуть - підводимо баланс,
Він примусить все нас нагадати.
Все було, хотілося так більшого,
Те не так, все ніби не таке.
Так душі хотілось чогось іншого,
Інше дочекались - нетривке.
Доля пильно все це споглядала,
Повернуть назад можливості нема.
Ніби все найкраще вибирала,
Але все було чомусь це задарма.
І тепер не буде, як колись,
Двічі в одну річку більше не ввійти.
Ті роки втекли, десь подались,
Тільки раз за рік весні дано цвісти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Скінчився день, іде на спокій,
Спочинь, заморена душа.
І хай присниться ненароком,
Що в сні твоїм все воскреша.
Поспи, Солдат, ти маєш право,
Полинь на хвильку до рідні.
Хай буде винятком із правил,
Пройдуть у сні думки сумні.
З тобою поряд матір, батько,
Тебе чекає вся рідня.
А ти маленький ще хлопчисько,
Не знав ти слова ще "війна".
Ти - безтурботний і щасливий,
Ось ти пішов у перший клас.
З тобою друзі галасливі,
Було так добре повсякчас...
Всміхнувсь у сні, чомусь ти радий,
Не чув, що постріли гудуть.
В твоїм бою всі поруч, рядом,
Вони натхнення нададуть...
Вартує сон твій вільний вітер,
Поспи хвилинку, СЛАВНИЙ ВОЇН.
Таких не знайдуть в цілім світі,
Ми вдячні ВАМ, НЕПЕРЕМОЖНІ
ВИ - ГЕРОЇ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Шуршить між гіллям тихо дощ,
Приносить свіжість у повітря.
А я все думаю: Той що ж:
Дощу робота ця не хитра.
Він розмовляти може з листям,
Старанно вмиє кожен лист.
Для них це буде справжнім щастям,
Добро робити має хист.
Краплинка впала ни лице,
Я не змахну її рукою.
Я, як й маленьке деревце,
Живу живильною водою.
Коли заплачу під дощем,
То сліз моїх не буде видно.
Та хто відчує серця щем,
Кому це зараз необхідно?
Щось листям дощик шепотить,
Про що розказує, хто знає?.
А я задумалась на мить:
Так просто все це не буває...
-----------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pRzsbR7wDOk[/youtube]
Час пройде, все зміниться, я знаю,
Прилетять додому журавлі.
Я й тепер у небі їх шукаю,
Не чекають їх лиш москалі.
Впевнено прийде весна у край мій,
І все буде знову, як тоді.
Журавлі знайдуть притулок свій,
Заживуть спокіійно у гнізді.
Ну а поки постріли лунають,
Не лякайтесь, рідні, це - війна.
Знайте, що її всі проклинають,
Та не наша в цьому є вина.
Почекайте там, десь за горами,
І стрімкий притиште свій політ.
Перемога буде все ж за нами,
За весною швидко прилетіть.
Народіть журавликів маленьких,
Подаріть усмішки на вустах.
Ми чекаєм вас, наші рідненькі,
Мрії ці тримаємо в серцях...
З сумом задивляюся у небо,
І шукаю вас, біленькі журавлі.
Чую десь журливий ваший щебет,
Так близькі для вас наші жалі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022
Струнка, тонесенька берізка,
Росте самотньо край села.
Була весела, мов дівчисько,
Отак жила, не знала зла.
Прохожі часто зупинялись
Перепочить в спекотні дні.
Своїми вітами схилялась,
Чудовий спокій у тиші.
І все було б отак чудово,
Допоки не прийшла війна.
Ревли снаряди щодобово,
Ступить боялася весна.
І гуркотіли десь гармати,
Кровавий бій ішов в степу.
Земля примушена стогнати,
І потекла сльоза скупа...
Та все проходить, час минає,
Берізка вже тут не одна,
Могилку вітер доглядає,
Постійне місце для житла.
Хтось посадив червоні маки,
Чи вітер зерня це приніс.
Нема ніякої ознаки,
Не знає це й старий праліс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ouXXAE73ASY[/youtube]
Прокидайся, козаченько,
Годі тобі "спати",
Визволяй Вкраїну - неньку,
Ворог б"є проклятий.
Пошматована, у ранах,
Кров тече, як річка.
Це знущаються тирани,
Зранені сердечка.
Б"ються воїни завзято,
Де береться сила?
Ворог мріяв панувати,
В чужій хаті сміло.
Прокидайся, козаченько,
Не час тобі "спати".
Хоч ти в небі височенько,
Чуєш, б"ють гармати?
Проганяють цю с...олоту,
Воїни сміливі.
Хто посміє побороти,
Чи така є сила?!
Ви - відважні, ви - найкращі,
Ви - непоборимі!
Ви - живущі, невмирущі!
Сини України!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
Весна приходить не спішила,
Повільно, нехотя ще йшла.
Вона ніяк не розуміла:
Чому це в ранах вся земля?
Уважно глянула навколо,
Нема де кинуть первоцвіт.
Трава потоптана шовкова,
В сльозах всі люди; інший світ.
Гіркі думки прийшли на душу:
У всьому винна тут війна.
Я заспокоїть людей мушу,
Назавжди зникне рутина.
Росою вилікую рани,
Навколо кину буйноцвіт.
Підсніжник висаджу ярками,
І іншим стане тоді світ.
І коли глянуть на це люди,
Усмішка знову зацвіте.
І зникнуть зовсім ті приблуди,
Хай знають, що весна іде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Тріщать в печі сухі дрова,
І від тепла багата хата.
Вона всі біди захова,
Що принесла війна проклята.
І зараз ніби, як колись,
Духмяно пахне мамин хліб.
Думки у час той подались,
Не повернути навіть слід.
І знову з пам"яті спливають
Оті часи без сліз, без бід.
Що час від часу обіймають,
Та колір їх повільно зблід.
І лиш в душі живе частинка,
Яка вселилась назавжди,
Старенька мамина хатинка,
Весною вквітчані сади.
І пахне свіжий теплий хліб,
І я відламую скоринку.
А на печі муркоче кіт,
І я щаслива на хвилинку.
Солодко спить дитя в колисці,
Щасливі бачить вона сни.
То була я на її місці,
Я прошу пам"ять - все верни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Пробач нас, матінко земля,
Що тебе кров"ю напоїли.
Кремлівський ворон он кружеля,
Снаряди, чула ж ти, гриміли?
Та Україна над усе,
Вона для нас - це рідна мати.
Повір - тебе завжди спасем,
Не будеш більше ти страждати.
Відчула наших бійців силу?
Вони тебе це рятували.
В тяжку, кроваву цю годину,
Усім нам волю віщували..
І на новій тепер землі,
Все ж будуть квітнуть всі сади,
Прилинуть знову журавлі,
І розпач зникне назавжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022
Чомусь весна ця запізнилась,
А я її давно так жду.
Та все ж я з цим уже змирилась,
Все ж близько, чую вже ходу.
Іде неспішно, ледь, повагом,
Деінде квіти розкида.
Красу цю робить одним махом,
Та поки ще не та весна.
Я так замріялась й не чула,
Як чайник фиркав на плиті.
Сльозу непрохану змахнула,
Та чай - розрада в самоті.
Зелений чай, краплика меду,
Відчула: краще на душі.
І знов дивуюся безладу,
Надворі знову сніг й дощі.
Повільно сніг ляга на квіти,
І знову в розпачі душа.
Та треба все це пережити,
Надія ще в душі жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Ворожі танки сунуть, як орда,
Про що тоді ти думаєш, "мій брат"?
Чи не ганебна ця твоя хода,
Друге наймення є для тебе - кат!
Продавсь за гроші, с...чий сину,
Забув рідню і совість, честь?
Прийшов топтать мою країну?
Ти став провісником нещасть.
За що вбиваєш ти невинних,
Як піднялась твоя рука?
Ти сієш горе у родинах,
Тече кровавих сліз ріка.
Хто дав життя вам на цей світ,
Жінки хіба вас народили?
Не для життя, ви - пустоцвіт,
У цім житті ви заблудились.
Ми вірим в нашу перемогу,
Сміливі воїни на стражі!
Ще десь ви бачили відвагу,
Таку, як мають бійці наші?!..
Весна хоч трохи запізнилась,
Відкрив вже очі синій цвіт.
Відважним воїнам схилились,
Таких не бачив іще світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bnDQ1JAwwU4[/youtube]
Слова, слова та й більш нічого,
Товпляться всі у голові.
Та що сказать тобі такого,
Щоб накінець дійшло тобі?
Як важно вміти слова слухать,
Що йдуть від серця, від душі.
Не пропускати їх повз вуха,
Не забувать у метушні.
Вони живі, їм треба воля,
Уважно слухать, зрозуміть.
В душі хорошій їм роздолля,
Коли захочеш їх впустить.
Якщо душа черства, безлика,
Нема таланту когось слухать,
То брак душі тут завеликий,
А в голові лиш завірюха.
Вчимося слухать тих, хто поряд,
І болі їм не завдавать.
Даруйте їм свій ніжний погляд,
Слова красиві роздавать...
Слова такі не для архіву,
Де павутинням обросте.
Вони, як зерня для засіву,
В надії, що в серцях зійде..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=seyPmTiNJEg[/youtube]
Коли земля замучена дощами,
Води напиласль вдосталь, досхочу.
Та довгими зимовими ночами,
Наперекір - чекаю я дощу.
І не тому, що на душі так гірко,
І що зима заглядує в вікно,
А лиш тому, що знаю усе чітко:
Тебе я дочекаюсь всеодно.
Я знаю: дощ холодний і бридкий,
Чи не тому все стука в підвіконня?
Та час його спливе, він не тривкий,
Такі дощі бувають в міжсезоння.
Це на межі зими з весною,
Коли весна вже спробує свій крок,
Коли вони враждують між собою,
Одна із них все ж не бере урок.
Тоді бува неспокій у природі,
Та скоро стихне все, вона чекає,
Весна прийде, чекаєм при нагоді,
Ну а зима? Про неї ми все знаєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZSND2BV-Cgk[/youtube]
Зимовий дощ ось знов хлюпоче,
Все норовить прийти весна.
Зима сприйма це неохоче,
Хоч так втомилася вона.
Бажає дуже відпочити,
Бо стала немічна, стара.
Та скільки їй зосталось жити,
На відпочинок йти пора.
Підкине нехотя сніжку,
І знову йде на відпочинок.
Роботу цю все ж нелегку,
Попросить скинути хмаринок.
І сніг і дощ - все вперемішку,
Закреслить дні в календарі.
І знову гріється в затишку,
Що значить роки ці старі!
Морози всі десь повтікали,
Вона для них вже не указ.
Собі десь захист відшукали,
Зима на них вже без образ.
Вітри розвіють всі думки,
Та знає добре, що так треба.
Веселі потечуть струмки,
І все ясніше стане небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T31wSRL2Mpw[/youtube]
Зібрали в полі урожай,
Деінде зерня залишилось.
Сюрчання чути різних зграй,
І крик, і гамір тут зчинились.
Жадоба вижити в цім світі,
Внесла у зграї корективи.
І де тут правду цю подіти,
У кого будуть перспективи?
Сильніша всіх - вороння зграя,
А іншим птАхам - буде зась!
Хто переможе тут, хто знає?..
Ворона біла десь взялась.
Усі покинули роботу,
На неї пильно подивились.
Чекать від неї тут підлоту?
Усі повільно відступились.
Красива все ж була собою,
Цим відрізнялася від всіх!
Хоч біла - серце з добротою,
Та враз почула зграї сміх.
Тихенько клюнула зерно,
Від страху все ж іще тремтіла.
До цього звикла так давно.
Та раптом зграя налетіла.
Вона від них не відбивалась,
Стояла мовчки, гордо, сміло.
Вороння зграя здивувалась...
Знялась біленька й полетіла.
Птахам було вже не до їжі,
Ледь не забили цю малу.
Вони ж від неї були дужчі,
ТА ж перемогла цю кагалу...
За що ж вони її побили,
За заздрість, серця доброту?
Невже вони не зрозуміли,
Що мають в серці пустоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wouNvvdBXM0[/youtube]
Безмежний степ, трава по пояс,
Людська нога ще не ступала.
Я вперше тут, я заспокоюсь,
Роса на трави вже упала...
А серед степу мак розцвів,
Він майорить, як крапля крові.
Якісь думки сумні навів,
Незрозумілі, загадкові.
Колись давно тут йшли бої,
І думати про це так важко.
Неначе квітка вся в крові,
А по спині повзуть мурашки.
Повільно скрапує роса,
Землі її дарує квітка.
Немов гірка оця сльоза,
Що тихо котиться без свідків.
Пожадно п"є земля росу,
Весь час лікує тяжкі рани.
І мовчки дякує красу,
Спиває спраглими вустами..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pWVBqqfJIwA[/youtube]
Для тих, хто любить і любимий,
Любов свою не підведуть..
--------------------------------
Любов - тендітна квітка ніжна,
Живе у добрих лиш серцях.
Любов не взнайте легковажну,
Коли буває лиш в гостях.
Любов постійно живе в серці,
В якому вибрала сама.
Вона - невичерпне джерельце,
Що в спраглий день нас напува.
А той, хто любить, добре знає,
Ця істина давно жива:
Щасливий той, хто вік кохає,
Бо знає всі її дива.
Якщо колись любов відчує,
Що ви її не оцінили,
Вона піде від вас й забуде,
Її від пут своїх звільнили.
Піде туди, де її ждуть,
Туди, де з радістю чекають.
В житті своїм не підведуть,
У цім Любові і вся суть...
Щасливі будьте! Всім бажаю,
Кохання взнайте кольори.
Нехай не буде кінця - краю,
Щоб не даремно ви жили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Довго Курочка сиділа
У своїм гнізді.
Курчат виродить зуміла.
Півень: Чи мої?
Подивився, глянув скоса,
Що за чортівня?
У гніздо він всунув носа:
Ти ж моя жона!
Чом курчата ці індичі,
Як же ти посміла?!
Ти з Індиком позаочі
Зрадити зуміла?
Крик і гамір на весь двір,
Позбігались Кури.
Пішов швидко поговір,
День цей був похмурий.
Індик збоку споглядав:
Як він здогадався?
Чи Бровко це їх продав,
Спати ж укладався?
Пішла Курочка з гарему,
Поряд - Індюшата.
Як довести теорему?
За любов це плата?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XC2XmCxY9rc[/youtube]
Так! Весна не за горами,
Думав собі Кіт.
І почухав за вухами:
Де ж тут взять чобіт?
Потече он сніг водою,
А він зовсім босий.
Він же гарний так собою,
Та поглянуть скоса.
Ніби він такий бідненький,
Нема їсти, пити.
Та і сам він он риженький,
Часто був він битий.
Не сподобалася думка,
Як коти почують?
Була в нього якась струнка:
З нього всі жартують.
Як з положення тут вийти,
Що ж йому робити?
Лапи фарбою укрити?
Зручно буде по воді ходити.
Як надумав, так й зробив,
Стало веселіше.
Дощ пішов - і фарбу змив,
Треба думать інше..
Знову сніг і знов зима,
Це для нього краще,
Він сидить вже край вікна,
Кажуть всі - ледащо.
Все на Кішок поглядає,
Досить з нього й цього.
Але він усе чекає:
Йде весна! Вже скоро!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NbaOgGO-Pnc[/youtube]
Маленька сіра пташка,
Присіла край вікна.
Зітхнула дуже важко:
Чи скоро вже весна?
У очі подивилась,
А я їй : не сумуй!
Ти звідки це прибилась?
Свій розпач утамуй.
Поклюй он те зернятко,
Тобі я припасла.
Маленьке пташенятко
Торкнулося до скла.
Хотіла так погладить,
Поспівчувать малому.
Його в біді розрадить,
Яка й мені знайома.
Удвох посумували,
Так схожа доля в нас.
Отак я міркувала:
Прийде весни ще час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1hSGEkjns1k[/youtube]
Ніщо безслідно не зникає,
І твій залишиться десь слід.
Ось за вікном уже смеркає,
І завтра буде вечора прихід.
І сонце світить нам постійно,
На ранок знов проміння шле.
В житті не так все безнадійно:
Одне у інше перейде.
Як хтось колись пішов назАвжди,
Не вірте ви оцим словам.
Колись узнаємо ми правду,
Та зараз недоступна нам.
Колись в юрбі чужих людей,
Мелькне знайоме вам обличчя,
Зірветься зойк тоді з грудей,
І стане серце битись швидше.
Лиш посміхнуться вам услід,
І здвинуть з подивом плечима.
(Пройде по тілу ніби лід,)
Вони ж не знають цю причину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=H43-tTdG64Q[/youtube]
Приснись мені ти радісним й щасливим
Таким, як я не бачила ніколи.
Хай сміх твій пронесеться, ніби злива,
Нехай почують сміх твій видноколи.
І я тоді відчую, що ти поряд,
Що ти нікуди так і не зникав.
Зітреш з лиця зажурений свій погляд,
Який мене колись чомусь лякав.
Я пам"ятаю зустріч ту, останню,
Та кожен з нас, це ніби відчував.
І все сказать, було таке бажання,
Але тоді чомусь і ти мовчав.
Весну я зустрічатиму без тебе,
Фіалки покладу я на горбок.
А ти мені подякуєш із неба,
Я проковтну гіркий оцей ковток..
Калини гілочку зірву на пам"ять,
Не знаю, хто її тут посадив.
Ну ось і все! Про що тепер вже мріять,
Все ж вітер почуття не остудив..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9xQPtiOQHVI[/youtube]
Колись прийшла я з твоїх мрій,
Надовго в серці залишилась.
Не покидаю й зараз я надій,
Що це мені ніяк не снилось.
------------------------------------
І ось тепер іду до тебе знову.
Одна різниця - йду я тільки в сні.
Я знаю: ти приймеш мою умову,
Бо надто вже морозні оці дні.
Дорогу ніби добре пам"ятала,
Та снігом замело, йду навпрошки.
Я вірила, назад не повертала,
Я далі йшла, шукаючи стежки.
Сліпило очі, вітер гнав у спину,
Спішила, знала, що мене ти ждеш.
І моїй мріям не було вже спину,
Назустріч десь мені ти також йдеш...
Зимовий ранок зазирнув в вікно,
І вкрав мій сон так швидко,непомітно.
І хай було оце давним-давно,
Та на душі так радісно і світло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=F1RQAkcuaTo[/youtube]
За високими горами,
Де вітри живуть,
Хтось сумує там за нами,
Хоч уже не ждуть.
Та ні я, ні ти не знаєм,
Хто це має буть,
А ми відповідь шукаєм,
Чи все ж нас знайдуть?
Недолюблене кохання,
Що було колись,
Та сказать було вагання,
Ось і розійшлись.
Та душа все пам"ятає,
І не спить, болить.
Все на відстані питає:
Як з цим далі жить?
За горами степ широкий,
Сніжна там зима.
Десь відлуння твоїх кроків,
Та чекать дарма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8_j5NXoZxJc[/youtube]
Присів вітер на калині,
Про щось розмовляють.
Яка гарна, як дівчина,
Красою вражаєш.
Чом сумуєш красунечко,
Віти опустила?
Ти не сонця донечка,
Що в красі зростило?
Припадає крильми вітер,
Все її питає.
Ти - найкращий його витвір,
Кращої немає.
Ніжно гладить і жаліє,
Та - мовчить, ні слова.
Тільки червоніє...
Ось така розмова.
Присів поряд, зажурився,
Як розвеселити?
У словах вже розгубився,
Знаю, важко жити.
Нещаслива у коханні?
Що ж, й таке буває.
Тут почув її зітхання...
Все! Питань немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3C8_0TBMAMY[/youtube]
Міленький дощ все сипав, як крізь сито,
Повільно, не спішив, чогось чекав.
Та ми все ж ждали снігу нарочито,
А він спокійно в хмарах спочивав.
Ось дощ вже набирає більше сили,
І раптом - вперемішку дощ і сніг.
Змінили тепер колір небосхили,
Та сніг лиш на хвилиночку приліг.
Та дощ чомусь сильнішав, не здавався,
Полив, неначе прямо із відра.
І вітер теж, немов з ціпка зірвався.
Так почалась природи оця гра.
Вже два в одному: хто ж тут переможе?
Ми всі в чеканні. Не здавайсь, зима!
Тобі, зима, здаватися негоже,
Ти ж не спіши, не час тобі, весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o33G_V0Zu5g[/youtube]
Коли рядки нагрянуть так, зненацька,
Відбитися від них - це неможливо.
Ця справа не проста, а чудернацька,
Бо просяться на волю, ще і живо.
Як безліч тем рояться в голові,
То серед всіх, я виберу найкращу.
Вони ще не родились, все ж живі,
Не загублю, не втрачу їх ні за́ що.
Скрипить перо - і я вже десь далеко,
І ось лечу за тридев"ять земель.
В реальність повернутися нелегко,
І подорож триває ніч і день.
Рядки лягають рівно і терпляче,
Чекають, що ти душу в них вкладеш.
І вже написано чимало наче.
Рядок останній вже торкнувся меж.
Думки - рядки, ідіть собі на волю,
Вас народила так, як я могла.
Нікому не завдайте тільки болю,
Бо не для того волю вам дала...
Коли за вас віддячить хтось посміє
За вашу щирість, радість і тепло,
Щасливою із вами бути я зумію,
Весну побачу крізь замерзле скло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9yX8tz41pY8
[/youtube]
Усе проходить, все колись мине,
І злі морози, і вишневий цвіт.
Колись ночами все це промайне,
В минуле, без повернення політ.
Не треба тут шукати винуватих,
Бо час давно розставив тут крапки.
Який урок із цього можна взяти?
Можливо, що "було" узять в лапки.
Було оте, можливо, нетривке,
Що лед колись у душах тих трималось.
Розсипалось від вітру, бо крихке,
І не збулося, як тоді гадалось.
Рожевий цвіт розкидав давно вітер,
І у душі залишив пустоцвіт.
А час це спостеріг - і швидко витер...
Та що казать, пройшло вже скільки літ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qkc7EUrSnJU[/youtube]
Зимовий цвіт спада повільно з неба,
Це не розрада для вразливої душі.
Була колись розрадить її спроба:
Посидіть просто так в нічній тиші.
Розкласти по поличках все прожите,
Із всього, що було, хороше віднайти.
Звичайно, й те, що дуже сумовите,
Душа тоді нап"ється вдосталь гіркоти.
Заглянула в вікно - уже світає,
Та спогадам моїм нема кінця.
Минуле в такій тиші воскресає,
Не треба посилать за ним гінця.
Душе моя! Пробач мене за ті гріхи,
Які колись, можливо, я зробила.
Та нелегкі пройшли з тобою ми шляхи,
Усе в житті ми порівно ділили...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022