| Сторінки (28/2799): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Колись любила читать казки,
Тепер вони вже не для мене,
Бо там щасливі всі розв"язки,
Але в житті усе буденне.
Та де шукать тепер те щастя,
І радість зникла без сліда.
Знайти тепер їх нам не вдасться,
Бо навкруги одна біда.
Про те, що мріємо - не буде,
Пройдуть зневірені роки.
Бо хочуть знищить нас приблуди,
А ми їх терпим помилки.
До сонця їм все ж не дістати,
Короткі руки, малий хист.
Та землю можуть все ж топтати,
Хоч мають так короткий зріст...
Та ні! Візьму цікаву казку в руки,
Про Правду й Кривду на землі.
Повчуся з неї я науки,
Чи довго жить в такій імлі?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X6cFjLrF3YI[/youtube]
З-під снігу виглянув підсніжник,
Навколо глянув - білий світ.
Весни він перший був розвідник,
Про ве́сну мріяв дивоцвіт.
Зима зустріла легким снігом,
Холодний дихав вітерець.
Родився він, мабуть, поспіхом,
Ще не прийшов зимі кінець.
І затремтіла ніжна квітка,
Відкрила очі з напівсну.
Зима ж, біленька, як лебідка,
В думках: ще снігу підтрушу.
І здійнялася тут завія,
Закрили хмари білий світ.
І зникла про тепло надія,
І розпустився снігоцвіт.
Враз засліпила квітці очі,
І з головою замела.
Зимовий день - чорніше ночі,
Біда прийшла та чимала.
Прикрило сніжне покривало,
Чекала іншого тепла.
Зима підсніжник заховала,
Далеко мрія десь втекла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uIwMMjz-rKI[/youtube]
Шкільні роки приснилися мені,
Я в перший раз іду до школи.
Все це лишилось десь в тиші,
І не повернеться ніколи.
Листаю ніжно сторінки,
Я тут зустрілася з любов"ю.
Мене туди ведуть думки,
Що переплетені з журбою.
Летять роки, шалена швидкість,
Любов ця поряд скільки літ,
Що розуміння в собі містить,
Тримає разом, як магніт.
Життя важке переживаєм,
Та разом легше нам іти.
Та біди всі в собі ховаєм,
Те, що надбали - берегти.
Роки спадають водоспадом,
Чимало друзів є нових,
Що поряд йдуть повільним ходом,
Та не забуду друзів тих, шкільних.
Де ви тепер, мої хороші друзі,
Як склалося у вас життя?
У мене ви завжди в повазі,
Про вас немає забуття...
Ці згадки поряд йдуть зі мною,
Відрізок щастя у моїм житті,
Я згадую завжди вас із любов"ю,
Вони найкращі ті весняні дні...
--------------------------------------
Друзі! Хто живе в Кривому Розі - відгукніться.
Я хочу розшукати свою подружку шкільних років.
Чи не зможете ви мені допомогти?
Дякую. З повагою - Надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6UTmyCjwiuU
[/youtube]
Коли проходиш мимо вікон,
Мене все поглядом шукаєш.
Та я до цього уже звикла,
На це вже зовсім не зважаю.
Махну рукою для порядку,
І вслід, як завжди, посміхнусь.
Зірвеш синеньку незабудку,
А я подумаю: Комусь...
Та ось не стало незнайомця,
І осінь спіла вже прийшла.
Я все ж виглядую в віконце,
Бо звичка ця іще жива.
На скло упав осінній лист,
Це лист від нього, точно знаю.
Я не забув, - короткий зміст.
Вір, незабудка... пам"ятаю...
Маленька, ніжна, синя квітка.
Що ти сказати цим хотів?
Де ти тепер? Ти пишеш звідки?..
Та так сказати й не зумів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JnvNSB_o5UQ[/youtube]
Зерно в родючу землю впало,
Так народилась ніжна квітка.
І навкруги красиво стало,
Та це було давно, улітку.
Колись всі нею милувались,
Були закохані й вітри.
І ось тепер що з нею сталось,
Цієї сніжної пори!
Лежить заметена вже снігом,
Сумні думки ось тут, як тут.
Тепер вітри зустріли сміхом,
Сніги наза́вжди й заметуть.
Проймала жалість всіх прохожих,
Чому в краси короткий вік?
Пройшло чимало небайдужих,
Та врятувать ніхто не зміг..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OzjOUxqXpw8[/youtube]
Сніжинок ніжні передзвони,
Товпляться край мого вікна,
Із снігу створюють бутони,
А ось вже й квітка крижана.
Майстриня все-таки зима,
Дарує радість так, як вміє.
На мене гляне крадькома -
Мене чудово розуміє.
Я хочу квітів не таких,
(Все ж ображать її не буду)
Пахучих, ніжних, весняних,
Та не піддам їй це осуду.
Зігріти подихом їх хочу,
Але ж водою потечуть.
Зібрать в пучок я теж не можу,
То ж пожалію, хай живуть.
Зігрію поглядом ці квіти,
І все ж подякую зимі.
Її я можу зрозуміти:
Подарувала їх мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iM3rK86Y-nc[/youtube]
Якщо забудеш ти колись мене,
І в пам"яті твоїй я стану лишня,
І просто так пройде, усе мине,
І вітер прошепоче: ти - колишня.
Та не повірю я його словам,
Хоч зашпори пройдуть в моєму серці.
Повірю краще я чудовим снам,
Хоч цій розлуці вторить віще скерцо.
Казкові обриси мого кохання,
Мене повернуть у минулі дні,
А ти залишиш всі свої вагання,
Які для тебе будуть все ж складні.
І вітер змінить курс свій на попутній,
І освіжить по - новому думки,
І зрозумієш - втратив незабутнє,
Закрив ти свого щастя сторінки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NbOmsD3hVQE
[/youtube]
Життя - це вічна метушня,
І день на день не схожий.
Та вранці все ж чекаєм дня,
Щоб він в нас був погожим.
Щоб біганина в день такий,
Зморилася й затихла.
Хай буде він для нас легкий,
Проблеми всі, щоб зникли.
Вмоститись зручно край вікна,
І поруч кіт зі мною,
І разом з ним чекать тепла,
І марити весною.
А поки сніг, мороз, зима,
Не падать треба духом.
Приймать це треба жартома,
Пройде хай відчайдуха.
Коли ж все буде навпаки,
І будуть дні на цей не схожі,
Прийму я теж їх залюбки,
Бо сумувати все ж не гоже.
Думки лиш тільки про весну,
Гарячий чай із медом.
Забуду зиму навісну,
Укрившись теплим пледом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eUNxoK5juvs[/youtube]
Щось край дороги червоніє,
Красу доповнює зимі.
І ця краса так серце гріє,
Червоне в білім килимі.
Схилила кетяги калина,
Це сніг вагою покарав.
Насипав снігу по коліна,
Навіщо сипав - він лиш знав.
Зимі наслідував і вітер,
Оскаженів і віти гнув.
Він оправдовував свій витвір,
І лиш пізніше все збагнув.
Краса калини неповторна,
Вона, як виклик цій зимі.
Вона ж смілива, непоборна,
На зло морозам, чорній тьмі...
Схилила голову калина,
Не до лиця їй ця журба.
Пройде, повір, лиха година,
Прийде омріяне життя..
--------------------------------
Калина в творі - образ України.
Зима - образ ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gmF6KfqkKTw
[/youtube]
Як сніг красиво сипе, сипе!
На це в зими є всі права.
І очі нам усім так сліпить,
Такі тут творяться дива!
Нам до вподоби це, радієм,
Ми забуваємо про все.
Це треба нам, ми розумієм,
Цей сніг на хвильку нас спасе.
Рипить сніжок ось під ногами,
Кружляє й падає на вії,
Ще мить - і потече сльозами,
Краси втрачаються надії.
Замерзлі руки гріє подих,
Рятуєш ти від холодів.
Немає сумнівів тут жодних,
Що цій зимі і ти радів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9ICZ_LCkKDY[/youtube]
Весь час страждаєш ти, Вкраїно,
До тебе ласі вороги.
Поставить хочуть на коліна,
Народ узяти в ланцюги.
Така страждальна в тебе доля,
Споконвіків йде боротьба.
Та ми все ж мріємо про волю,
Хоч хочуть з нас зробить раба.
Вже пролилися річки крові,
У перемішку із слізьми,
Щоб скинуть ті важкі окови,
Щоб не топтали землю вороги.
І хай лунає сміх дитячий,
І світить сонце, як завжди.
А матері нехай не плачуть,
І згинуть ворога сліди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=edg3MJmRR9k[/youtube]
Я обіймаю тих, кого люблю,
Найкращих друзів близьких і далеких.
З любов"ю обійматиму й сім"ю,
І тих, з ким порозумітися нелегко.
Я вам віддам частинку доброти,
Відчуєте її в моїх обіймах.
Наллю із келиха своєї теплоти,
Нехай зігріє у холодних зимах.
Нехай в очах цвіте лиш радість.
Коли на серці важко буде вам,
Знайду у серці я таку можливість:
Підтримку своїм словом я надам.
Тебе я обіймаю ніжно- ніжно,
Відчув мою ти ніжну теплоту?
Хай те́плою зима ця буде сніжна,
А серце хай не взнає сльозоту...
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RzdFwSZxoVc[/youtube]
Оцій зимі ще трохи панувать,
Давно пройшла її вже середина.
Та я терпляча, можу весну ждать,
Думки про неї линуть безупинно.
І день при дні виглядую в вікно.
Навряд зима їй може поступитись.
Але весна не за горами все одно,
Радію, звісно, як інколи присниться:
Весняний, теплий, життєдайний дощ,
Твоє чомусь засмучене обличчя.
Та це буває рідко в сні, та що ж,
До цього я давно вже звикла.
І ось тоді, я волю дам думкам,
Летіть туди, де вам було так тепло.
А я подякую отим весняним снам,
Що бережуть тепло, яке не зникло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022
Людьми покинуте село,
Давно заросле бур"янами,
Але вітрам усім на зло,
Живуть надії часто снами.
Вражає хата край села,
Іще недавно жив господар.
На жаль, його уже нема,
Тепер лиш вітер тут володар.
Старий занедбаний садок,
Його тепер вже не чекає.
А скільки виникло думок:
Та всі в собі він десь ховає.
Одна краса посеред двору:
Крислата яблунька росла.
Вона красива в різну пору,
І теж надією жила.
Про неї, може, не забули,
Прийде хазяїн хоч колись.
Сумні думки враз огорнули,
Колись прийде і падолист.
Цвіла весною, як ніколи,
Цей рік був яблук урожай.
Та часті гості - були бджоли.
Та все ж на хвіртку спогляда.
Вже осінь... яблука упали,
Одне лишилось на вершечку,
Це для хазяїна тримала,
Було для нього, як заначка.
Старанно листям прикривала,
Від злих морозів і вітрів,
Боялась дуже, щоб не впало,
Хазяїн, щоб все зрозумів.
Минула осінь, листопад,
Прийшла у двір цей завірюха.
Укрив дарунок снігопад,
Одяг йому ще й капелюха...
Ніде нікого, тільки тиша,
Тихенько падав білий сніг...
На жаль, я яблуньку залишу,
Та в згадках буде жить сумних...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nWy_t_SJQpA[/youtube]
Мої думки, як малі діти:
Одні слухняні, інші - ні.
Зірватись можуть й полетіти,
А я чекаю день при дні.
А то лететь, де їх не ждуть,
Спішать до квітів, що зів"яли,
В надії, що все ж оживуть.
Чомусь невірно все сприймали.
Ночами спати не дають,
Коли в них виникне ідея.
Мене обсядуть й тихо ждуть,
Всю ніч я думаю про неї.
А сон довірливий все жде,
Тупцюється все поряд мене.
Думки мої всі обійде,
До ранку всіх їх прожене..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=A2ZIUR-HFtg[/youtube]
«Друзі - це ангели, які не дають нам впасти,
коли наші крила розучилися літати», - Л. Мітчелл.
----------------------------------------------------------
Коли забули тебе друзі,
Живи й не думай ти про них.
І не тримай себе в напрузі,
Були не друзі, тільки штрих.
Тобі так важко їх забути,
Ввійде у душу пустота,
Та треба тут одне збагнути:
Не знають, що це доброта.
Ніщо не значать на землі,
Усі багатства, які є.
Бо будеш ти на самоті,
Коли повз тебе друг пройде.
Прості ці істини й складні,
Самі ви зможете судить,
Якщо прийдуть колись ці дні,
Життя це зможе підтвердить...
Не карай, Боже, нічим, і другом лихим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fuH0muGa35Q[/youtube]
Я часто згадую Шевченка,
Стареньку хату край села.
Його сестер, братів і неньку...
Туди мене дорога й повела...
-------------------------------
Гірке життя усіх тоді спіткало,
Чимало сліз пекучих пролилось,
Але вони надіялись і знали,
Що лихо не на довго прижилось.
Поет все мріяв про нове життя,
Де буде правда й спокій в кожній хаті.
Це він тоді зробив нам відкриття,
Що зникнуть всі володарі пихаті.
І ось настав омріяний той час,
І ми, неначе, вільними всі стали.
Але яке життя тепер у нас,
У вільнім цім житті, що ми узнали?
Неправда й бідність, мабуть, довговічні,
Їх не зітре цей вічний плин життя.
Вони міняють образ свій й обличчя,
Знаходять вони в цьому укриття.
Та ми все віримо, чекаємо.
Чи буде правнукам омріяне життя?
(Та про дітей мовчу і не питаю)
Кого спитать, хіба про це хтось знає?
Чи й їм по спадку буде маяття..?
Я дякую борцям за їхню правду:
Це - Глібову, Франкові, нашій Лесі.
(На жаль, не всіх я ще назвала).
У творах їх знаходимо поради,
Ми добре пам"ятаємо їх й досі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TUDigBTMypk[/youtube]
Приходжу знову на вокзал,
В надії ще тебе зустріти.
Я пам"ятаю - обіцяв.
А я вже встигла постаріти.
Ось знову проїзд той пройшов,
Чомусь промчався без зупинки.
Летів, неначе стрімголов,
Не зупинився й на хвилинку.
Навколо радісні обличчя,
Літають поряд щастя, сміх.
І всі чужі, чиїсь ці лиця,
Тебе немає серед всіх.
А вітер бив мене в обличчя,
І шепотів: не жди його.
Ні! Не порушу я цей звичай,
Я дочекаюсь все одно.
Ось розійшлися всі з вокзалу,
За руки їх вела любов.
Було мені тепла лиш мало,
Не вистачало тих розмов.
Ще раз я кинула свій погляд,
І не повірила очам:
В снігу замерзла квітка поряд,
Лежала ніби сирота.
Комусь це, мабуть, не судилось,
Зустріти так, як і мені.
І теж кохання загубилось,
В гіркій життєвій метушні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Епоха бідності пройшла,
Тепер живем, кайфуєм.
Та якось в гості все ж прийшла.
Присіла, нагодуєм.
-------------------------------
На сніданок, що у нас?
Каша із брехнею.
А на друге - кислий квас,
Трохи сельдерею.
На обід вода із крану,
Борщ із кропивою.
На вечерю лиш оману,
З кабачковою ікрою.
А вночі ніяк не спиться,
Шлунок просить їсти.
Що йому тут відповісти?
У каструлі тільки кістки.
А коли примусить сон,
Трішечки поспати,
Крім холодних макарон,
Як все уладнати?
А на завтра? Кислий борщ,
Плава десь морквинка.
Більш нічого? Ну той що ж..
Капа в борщ гірка сльозина..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Цей світ важкий, а проще – чудернацький,
Зерно неправди проростає у брехні.
А правду десь сховали, як заначку.
І так проходить мимо день при дні.
Ховають десь на глибині віків,
До неї там зачинені всі двері.
У правді все ж не бачимо гріхів,
І мовчимо, не пишем й на папері.
Брехня цвіте, і пахне полином,
Вдихаємо - і дух враз забиває.
Та що казать? напишеш це пером?
Вона тепер в цвіту, й не опадає...
Неправду кажуть ті, кому не лінь,
Від неї часто в"януть вуха.
А правди десь проходить лише тінь,
Та хто тепер її вже буде слухать?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sg5RVXHFItg[/youtube]
Сніжинка впала ни лице,
І потекла сльозою.
А необдумане слівце,
Поранить душу вдвоє.
І потечуть струмки образ,
Не зупинити болю.
Зробить це можуть кілька фраз,
Душа не знає вже спокою.
Вже неспокійні довгі ночі,
Обдумуєш оці слова.
І гнів образи вже клекоче,
Чомусь йде кругом голова.
Та раптом поряд проясніло:
Привіт, кохана! Як живеш?
І все пройде, що так боліло,
І слів хороших знову ждеш..
І ти забудеш, що зима,
Накриє ніжність з головою.
А слів в житті таких є тьма,
Вони не жалять кропивою...
---------------------------------
Вітаю, друзі, вас з цим святом.
Побільше кажіть один одному
приємні слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ySSdg8Nh0tQ[/youtube]
З тобою мовчки розмовляю,
Почуй мене крізь сто віків.
Тобі усе я довіряю,
Чекай, я добираю слів...
У нас зима давно в розпалі,
Навколо снігом замело.
Замерзли краплі у бокалі,
На дні прозоре лише скло.
Візьму бокал у теплі руки,
Зігрію подихом своїм.
Свої думки складу докупи...
Тебе винить - нема причин.
Як ти живеш? Хіба я знаю?
Пройшло вже сотні лютих зим.
Коли думки твої впіймаю,
Тепло повернеться у дім.
Зима не буде вже зимою,
В душі фіалки роцвітуть.
Тепло, що ти забрав з собою,
На жаль, уже не повернуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HUmN8yQ1X1s[/youtube]
Зима надворі, холоднеча,
І дуже слизько, снігопад.
Нема надії тут на вчечу.
Веде це доля наугад.
Вона іде, а я за нею,
Рука моя в її руці.
Вона вважається ріднею,
Ми навіть схожі на лиці.
На мене дивиться весь час,
Зі мною грається, як хоче,
Не часто все ж дає свій шанс,
Буває, щось під ніс бурмоче.
Підставить ніжку для розваги,
Цікаво їй, чи упаду?
Втрачаю часто рівновагу,
І ледве ноги я зведу.
Ідемо далі, дуже слизько,
І не знаходжу з нею ладу.
Часом підтримає легенько,
Все ж наді мною має владу.
Отак ідем: рука в руці,
На тебе все ж я не серджусь.
Я твої примхи знаю всі,
Та підкоряюсь їй чомусь..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pfY_ZGm3NNU[/youtube]
Сніжинки товпляться в вікні,
І стогне завірюха.
Але здається все мені,
То щось говорить,
треба слухать.
На що жалієшся, зима,
Можливо, в тебе щось болить?
Я не скажу, що силоньки нема.
А вона все знає і мовчить,
Ні звуку.
Лиш стогне й плаче без упинну,
Як пожаліть тебе не знаю.
Немов безпомічна дитина.
Все рівно вихід я шукаю..
Яка ж причина?
Ось втихомирилась, це добре,
Сніжинки падають повільно.
І вже ясніше видно обрій,
І я в добро твоє повірю,
Йде подорожній.
Узнала його серед снігів,
До мене (бачиш?) поспішає.
Так довго йшов із моїх снів,
з моїх віршів
Його прихід я так чекала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bT0FgZZ9RWY[/youtube]
Любов і щастя обнялись,
І йшли по темним вуличкам.
Із вікон сміх щасливий ливсь,
Дзвеніли гучно чарочки.
Вони ж були, як жебраки,
Можливо, в дім їх хтось покличе?
Вони зайдуть в дім залюбки...
Сумні були у них обличчя.
В одне заглянули вікно,
Любов і щастя повна хата.
Святкують Новий рік давно,
Чи довго їм ще мандрувати?
Вони нікому не потрібні,
Бо кожен береже своє.
Сніжинки сипали все срібні,
І так ішли поволі двоє.
Сміявся всід їм Сніговик,
Йому не треба теж любові.
Він без любові жити звик...
І раптом стих на цьому слові.
Кохання в серце він не пустить,
Воно у нього крижане.
Як буде йти - його пропустить,
А він його нездожене...
__________________________________
Вітаю всіх з Різдвом Христовим.
Бережіть своє кохання і щастя.
Удачі всім і здоров"я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PZ4wid-B0-0
[/youtube]
Сміється серце, є на те причина:
Родилося маленьке янголятко.
У ліжечку лежить мала дитина,
Радіють в хаті цьому немовлятку.
І тягнуться малі ці рученята,
До найдорожчих - мами й тата.
І розглядають їх маленькі оченята.
Твоє життя - це тільки що початок.
Прийшла ти в світ важкий, узимку,
Сніжинки обліпили ось вікно.
То ж будь щасливою, мала дитинко,
Всім негараздам і вітрам на зло.
Ти поки спи і сили набирайся,
Співатиме мама колискові.
До слів її уважно прислухайся.
Зростай в матусеній любові.
І котик муркотить із спозаранку,
Радіє, що прийшла ти в новий світ.
Недовго він складав цю колисанку,
Такий у нас ласкавий Рижик - кіт..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o33G_V0Zu5g[/youtube]
Хандра зимова стука в двері.
Не відчиню, іди собі.
Тебе я взнала кілька серій,
Була з тобою в боротьбі.
З тобою важко домовлятись,
Чому знов стукаєш в вікно?
Від тебе хочу я звільнятись,
Та ти живеш в мені давно.
До мене топчиш ти стежинки,
Не замітає навіть сніг.
У душу сипиш ти крижинки,
А потім лащишся до ніг.
За що мене ти полюбила?
То знай: кохання не взаємне.
Невже, ти мною захворіла,
І ці хвороби потаємні?
Все ж знай: тебе я не боюся.
Мене врятують теплі мрії.
Прошу тебе: ти все ж спинися.
На це у мене є н-а-д-і-ї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=luiqee3f-v4[/youtube]
Скресає сніг повільно і неспішно,
В моїх думках: весна десь вже іде.
Під снігом проліски шукати - смішно.
Про це надія швидко відпаде.
Зима зморилась, йде на відпочинок,
Чи, може, заграває із весною?
Так недоречний зими вчинок,
Вона здається тут смішною.
Але весна спокусі піддається,
І робить перші кроки весняні.
Зима чомусь порядною здається,
І вчинки її бачить не прості.
Але на ранок вже не так, як вчора,
Зима свій посох знову підняла.
Побачили, як вмілого актора,
У свої руки знову все взяла.
Тріщить мороз, скувала всі річки,
Думки про вЕсну всі порозганяла.
І замела знайомі всі стежки,
Щоб ми її по - справжньому сприймали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iNuxM48G1ic[/youtube]
Для тебе я завжди загадка,
Мене ти спробуй розгадать.
Буваю я така солодка,
То можуть нерви покидать.
І може бути все в одному,
Тоді насмілься - розберись.
Та не кажи про це нікому,
Ти сам уважно роздивись.
Зі мною ти не взнаєш смутку,
Проблеми зникнуть всі твої.
В твоїм житті я - незабудка,
Прийми ти примхи всі мої...
Cумую, знаєш, за тобою,
Так хочу в очі подивитись.
Але не буду я другою,
В тобі ж боюся загубитись..
--------------------------------------
Вітаю всіх моїх Друзів і читачів з Новим роком.
Будьте всі щасливими, здоровими, удачними.[img]https://pruvitannja.com.ua/_ph/13/2/970060130.jpg?1641028304[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hB7RHsDA1CQ[/youtube]
Візьму папір, вмощуся зручно,
І напишу тобі листа.
Я довго думала, це звично,
Робота ж зараз не проста.
І де знайти оті слова,
Щоб зрозуміти мене міг...
Зима ця надто снігова,
І пада тихо - тихо сніг.
В житті моїм був ти недовго,
Дорога довго так вела,
Можливо, це не випадково,
Чомусь тебе я все ж знайшла.
Подарував шматочок щастя,
Жила я тільки лиш тобою,
Жаль, повторити це не вдасться,
І серце стиснеться до болю.
Навчив любити й ненавидіть,
І новий день з усмішкою стрічать.
Неправду й зло в житті розгледіть,
Навчив і плакать, і страждать.
А дні пливли стрімким потоком,
Хіба ми знали, що чекать?
Та доля розлучила ненароком,
До цього треба нам звикать.
Награлась доля й розвела,
Та я їй дякую за тебе.
В житті моїм ти щедрою була,
На долю все ж кивать не треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nl_2SrufvIY[/youtube]
Подякую старому року я тихо,
Хоч був надсумний, і зберіг ти не всіх.
У Новому хай не торкненться це лихо,
Ти був поряд з нами, беріг, як ти міг.
Зриваю листок обережно, з надією,
У Новому році все буде по-новому.
Так хочеться, щоб у добро всі повірили,
І скажемо Ні ми житті цьому вбогому.
А хто на нас руку посміє підняти,
І небо захмарить проклята війна,
Зумієм країну свою відстояти,
Не треба сторінка життя ця сумна.
І сонце, як зАвжди сіятиме в небі,
І квіти розквітнуть в прийдешній весні.
Нам щастя і радість в житті - це потреба,
Вже досить нам плакать і жити в журбі.
-------------------------------------------------------
Вітаю всіх з прийдешнім Новим роком.
Бажаю всім віри, надії, любові, здоров"я,
щастя, удачі у році Новому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o33G_V0Zu5g[/youtube]
Ви чули музику сердець,
Коли чарівні ллються звуки?
Любов створила острівець,
І міцно двох трима за руки.
Немає поряд більш нікого,
Лиш забавляє їх кохання.
Один до одного йшли довго,
Душі відчули поривання.
З вікна лилася тихо музика,
А щастя поряд вартувало.
Притихла навіть завірюха,
Про щастя мріяла, зітхала.
Яке то є людське це щастя?
Вона ніколи не узнає.
Їй не знайомі ніжні ласки,
Ні з ким любов не поєднає.
Хто з нас відчув миті кохання,
Той не даремно в світі жив.
Воно, неначе зірка рання,
Проміння ніжне шле без слів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=O4g71xhm-3U
[/youtube]
Знов під вікном чиїсь сліди.
Хто міг їх тут залишить?
Колись пішов ти назавжди,
Словами міг лиш втішить.
Сказав мені, що повернешся,
Чи влітку, чи зимою.
Надіюся - мене діждешся.
Мій шлях не пройде стороною.
На склі залишені квітки,
Що дихали морозом.
Не йшли, а мчали всі роки,
І всі лиш мимоходом.
Почула - хвіртка заскрипіла,
Знічев"я вітер грався.
А я подумати посміла,
Що це ти повертався.
Прожогом кинулась надвір,
Все тихо і ні звуку.
Я чую знову слово ВІР,
Це вторить завірюха.
А на столі холодний чай,
Ще пахне кардамоном.
І чую тихо: все ж чекай,
Я повернуся знову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ElAU1S6lw4M[/youtube]
Зимі не спиться: без роботи.
Нащо наслала холоди?
Одягне кирзові чоботи,
І знов почне свої ходи.
Мороз кипить - і мерзнуть руки,
Гілки в дерев немов кістки.
Я чую, що в вікно хтось стука.
Літають різні тут думки..
Це вітер проситься до хати,
Замерз, втомився вже літать.
Я можу тут лише зітхати,
Мені його як врятувать?
Зима все швидкість набирає,
Спішить, щоб справно все зробить.
Але вона одне не знає,
Що цим не зможе догодить.
Від холоднечі течуть сльози,
Птахи тікають хто куди.
Приймем твої метамарфози,
Тільки серця не остуди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pzQBSMuKV6o[/youtube]
Зима втомилася - відлига,
І білий сніг уже не той.
Повільно тане в річці крига,
Навколо тиша і покой.
Відпочиває і природа,
Втекли морози, заметіль.
Але в душі ще прохолода,
Незрозумілий в неї біль.
Складає вітер сильні крила,
Приліг між гіллям - спочива.
Підняти крила вже несила.
Та свою неміч все ж хова.
Лиш де-не-де злетить сніжинка,
Повагом, нехотя впаде.
І вже тепер не та картинка,
Відлига всю красу вкраде.
Дерева вирівняли плечі,
Упав зими важкий тягар.
І лиш сумує порожнеча,
Зима вже втратила свій дар...
І все б здавадлося нічого,
Оце все можна пережить,
Та як позбутися малого,
Коли в душі зима сніжить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tUw2mx90Izc
[/youtube]
Знов надворі холоднеча,
Розлютить зиму хто зміг?
Її дії недоречні,
Хуги всіх збивають з ніг.
На вікні замерзлі квіти,
Не такі, як навесні.
Малювати треба вміти.
Я люблю лиш запашні.
Доторкнулася рукою,
В руку зашпори зайшли.
І побігли враз водою,
Задоволення не ті.
Ось деревам вкрила спинки,
Теплі шапки одягла.
Доброта лиш на хвилинку,
І робота знов пішла.
Заморозить мілку річку,
Воду кригою скує.
Отака у неї звичка:
Все поставить на своє...
А коли їй стане важко,
Бо вже збилася із ніг,
То присяде, ніби пташка,
Тут почує вітру сміх.
Заморилася, небога,
Не така ти все ж страшна!
Ти сама он босонога,
Безпорадна і смішна.
Твої витівки недовгі,
Бо всьому бува кінець.
Вони й зараз дуже вбогі,
Бачиш - вийшов промінець?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sWW2OW5CX2k[/youtube]
Похмурніло небо сіре,
Десь взялась вагітна хмара.
Відімкнулись в небі двері,
І посипалась примара,
Що закрила білий світ.
Танцювали без спочинку.
Зчарував снігу політ.
В танці гарні так сніжинки!
Та не довго було тихо,
Все змінилося навкруг.
Заметіль зійшла на втіху,
Влаштувала свою гру.
У пухнастому вбранні,
І корона сріблом шита.
Так красива, бездоганна.
Ще й на вигляд - гордовита.
Зупинилася на мить,
Обдивилася довкола,
Почала творить свій хіт,
Вітер їй підкинув соло.
Замела все, розкидала,
Засліпила людям очі.
Та вона одне не знала,
Що це буде не щоночі.
Раптом все перемінилось,
Заспокоїлась погода.
І зимова гра спинилась,
Зникла враз зими погорда...
Розпогодилося небо,
Потекла вода із стріх.
Так закінчився ганебно,
Цей зимовий танець - хіт..
-------------------------------------
ВІтаю всіх з Днем Святого Миколая.
Бажаю добра, здоров"я, миру.
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRAjPLaGrG_Ybufz3hHP0xECG7gJGEbNZQv6A&usqp=CAU[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=07bRuHyprSA[/youtube]
Десь літає людське щастя,
Як його впіймать?
Та, мабу́ть, не всім це вдасться,
Як про це узнать?
Може, високо, чи низько,
Може, поряд нас,
Але точно -зловить важко,
Це підкаже час.
Невже, щастя - це Жар - птиця,
І спіймати неможливо.
Може, просто зупиниться,
Жити так - мрійливо?
Та потік думок не спиниш,
Хочеться все ж взнать:
Що ж життя оте щасливе?
Може, просто ждать?
А якщо потрапить в руки,
Вмій його втрима́ть.
Не забудем цю науку:
Впустиш - не здогнать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bK222X5fDWM[/youtube]
Розлогий терен зріс біля дороги,
Ніщо не зможе сонце затінять.
Та в серці затаїлася тривога:
Хто посадив?- Так хочеться узнать.
Давно вже цвіт упав, зима надворі,
Та ягідки тримають ще гілки.
Морозу не бояться, в непокорі,
Навколо ягід гострі колючки.
І хто не йде, зупиниться на хвильку,
В надії скуштувати ягідок.
Не так багато ягід росте взимку,
Терновий смак навіює думок.
Кохання проросло чиєсь у терен,
Колись не взнало щастя у житті.
Рости кущем колючим тепер здатен,
Тому живе гірким у самоті..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2ecADxr5u_k[/youtube]
Дві дороги паралельні,
Ніби два світи.
Що за змістов так безжальні,
Ввік їм не зійтись.
З них одна веде у зиму,
Інша - у весну.
Будувалися незримо,
Коли, не збагну?
Може статись таке чудо,
В весну зима заблука.
І остудить квіткам груди,
Весну погука.
І весна блукає часто,
В снігових заметах.
І хоч зустріч ця невчасна,
Все ж шукає: де ти?
Не судилось перетнутись
Двом оцим шляхам.
Просто двоє розминулись,
Кожен сам на сам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021
Раз прийшла Любов до хати,
Стала на порозі.
Хіба треба тут благати,
Зігрітись з дороги?
Запросили гостю сісти,
Напоїли чаєм.
В хаті прибрано, так чисто,
Любо зустрічали.
Діти гралися, сміялись.
Видно, що щасливі.
Радість гостю так торкнулась,
Видно - помилилась.
Тут Любов панує й лад,
Треба йти до інших.
Їм не треба цих порад,
Лиш посиджу трішки.
І піду тоді до тих,
Де нема Любові...
А надворі сніг вже стих,
І пішла поволі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vm5TcbUYjDM[/youtube]
У Баранів своя наука,
Не треба в школу їм ходить.
Нащо шкільна оця їм мука,
Так можуть довше всіх прожить.
Одна лиш буква в алфавіті,
Запам"ятати легко -це в них Бе.
На всі питання є одвіти:
Тікай - бо з ніг тебе зіб"є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IUsRptlsiU4[/youtube]
Тихо вітер шепоче на вухо:
Не забула його? - він питає.
Ти скажи, хай не падає духом.
Щоб узнати - мені докучає.
Все затихло навколо, ні звуку,
День зимовий повільно згорає.
Десь сховалась у серці розлука,
Вітер відповідь довго чекає.
Похитнулася гілка бузкова,
Нагадала утрачений рай.
Знову тиша якась загадкова,
І почула: усе ти згадай.
І спливала минула весна,
Кожна квітка про це промовляла.
Але ж зараз цвіте вже зима.
Нащо снігом усе закидала?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gGJGSYrbYFk
[/youtube]
Не про зиму пишу, про літо,
В зимовий день додать тепла,
Що кольорами перелите.
Для вас, в душі, що зберегла...
Розлогий степ, трава шовкова,
І забива квітковий дух.
Цвітіння квітів веселкове,
А дощ лиш тільки що ущух.
Дощу краплинки зависають,
Немов намисто на гілках.
І ось-ось промені заграють,
Який усидить в гнізді птах?
Ще не втомилося перо,
Я знов пишу, що було потім.
Не псуй картинку ти, журо!
Хай буде це красиве фото..
Наперекір зимовим снам.
Ідем ми поруч рука в руку,
Назустріч сонцю і вітрам.
Нащо тут думать про розлуку?
Щасливий день, нема війни.
Мене ти ніжно обіймаєш.
Нема ніякої вини,
Що в день такий отак кохаєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021
Брехня брехні, як кажуть, руку миє.
І тут брехня завжди "права".
Сказати правду не посмієм,
Її не слухають слова.
Брехня закриє правді рота,
Вона завжди на висоті.
Слова не лізуть в тин, в ворота,
Відповідають пустоті.
Брехня шука собі подібних.
Не піддавайтеся брехні!
Вони на більше і не здібні,
Бо розум там тільки на дні.
Брехня нікчемна, недалека,
Все ж хоче всіх перекричать.
Живе чи близько, чи далеко,
По справах можем це узнать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021
Бреде десь стадо Баранів,
Усі біленькі і чистенькі.
Вони уже без жупанів,
Позбулись вовни чималенько.
Чомусь похмурі і сердиті,
Чи буханів хазяїн дав?
Та якось з цим все ж треба жити,
Чи так це треба, він вважав?
Аж бачать тут Свиня в болоті,
Вона ослабла у цім часі,
Та все ж ще мріє про польоти,
Чи це наснилось бідоласі?
І щоб набратись більше сили,
Зростити треба два крила,
В болоті спину все місила,
Та сила щось ніяк не йшла.
Уздрів один Баран із стада,
Колишню подружку свою.
Вона йому не була рада.
Та чим тебе я пригощу?
Ти бачиш, я приймаю ванну,
Бо в мене мрія є своя.
Іди і доганяй Баранів,
Нащо тобі отут стоять?
Баран все швидко зрозумів,
І до курей гайнув в курятник,
Зірвав з Рябої крила вмить,
(До цих Курей був неохотник).
Та замалі курячі крила,
Цей розмір був не для Свині.
Вона ж у Космос все хотіла,
Такі-то справи тут сумні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tvKu1wn7-eU[/youtube]
Жахнулись хмари - сонце сходить,
Горить, як ватра горизонт.
І новий день вже верховодить,
У нікуди тікає сон.
Із квітів падає роса,
Щоб напоїть так спраглу землю.
Неначе вранішня сльоза,
Упала в землю недаремно.
Умила гарно своє личко,
На небо очі підвела.
Така була у неї звичка,
Від сонця очі відвела.
А поряд квітів розмаїття,
Не запізнилася весна...
На небі тухне враз багаття,
І хмара сіра наповза.
Полився дощ весняний, теплий,
Його чекали так усі.
Земля врятована, промокла,
Їй мало так було роси.
Та хмари сонце не сховають,
Воно крізь хмари й дощ пройде.
Проміння квіти знов спивають,
А сонце новий день веде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=egQAf495Xks[/youtube]
Забутий сад людьми зимою,
Лише десь пташка промайне.
Колись ходила тут з тобою,
І згадка ця враз обійме.
Мороз пощіпує у руки,
Лице рум"янець обпіка,
Та вже в душі нема розпуки,
Із пам"яті повільно все втіка.
Пройшла знайомими стежками,
Та де ж ти , молодість, моя?
Та час все стер, він невблаганний,
А я давно вже не твоя.
Здаля побачила на лавці,
Червону квітку ледь живу.
Її торкнулись змерзлі пальці,
Зимою бачу дивину.
Це хтось залишив гарну квітку,
Мабуть, про втрачене кохання.
Я підняла оцю сирітку,
Почула ніби я благання.
Замерзли ніжні пелюстки,
Вона була вже ледь жива.
Вкололи руку колючки...
Такі зимові ці дива!
Пригріла квітку біля серця,
Можливо, зможу врятувать?
і лине десь здалека скерцо,
І я змогла це відчувать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EU5T_VIxly0[/youtube]
Коли приходить вечір в хату,
Щоб скоротати ніч зимову,
Люблю з тобою розмовляти,
Чарує ніч така шовкова.
Я задивляюсь в твої очі,
Що випромінюють тепло.
А серце з радості стукоче,
Я хочу, щоб завжди отак було.
Струмками линуть твої речі,
Казковий світ з них вирина.
І я схиляюся на плечі,
Життя зникає рутина́.
Тебе вивчаю знову й знову
Яка все ж ніжність твоїх рук!
І вітер слухав цю розмову,
Нехай не буде в нас розлук.
Мене ти вводиш в світ казковий,
Я, як дитина, вірю в це.
Аж поки промінь світанковий,
Мене у тебе не вкраде.
І вже у сні йдемо у казці,
Там не зима - цвіте весна.
І пахне м"ята так на грядці,
І в цім щасливі ми сповна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IUsRptlsiU4[/youtube]
Шовкова ніжна,тонка нитка,
Колись зв"язала нас з тобою.
Вона була геть непомітна,
І не хвалилася собою.
Тримала нас на поводку,
Допоки в неї були сили.
Роботу мала надважку,
А ми хіба про це просили?
Вона була все ж не проста,
Про неї ми не турбувались.
Та не цінилась доброта,
Поки колись все ж розірвалась.
Її помітили ми стан,
Взялися швидко рятувати.
Та не побачили там ран,
Її хотіли ми зв"язати.
Коли в"язали, знову рвалась.
І так було не один раз,
І лиш тоді ми здогадались,
Що рятувать не буде нас.
Шукали швидко помилки,
Чому цю нитку не жаліли?
Та що казать, пройшли роки,
Ми бути разом не зуміли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rSn0WY6cQXI
[/youtube]
На перехресті двох доріг,
Зустрілись осінь і зима.
І хто кого тут переміг?
Тут переможених нема.
І не було у них двобою,
Лиш зупинились на хвилинку,
І обнялись сестра з сестрою,
Маленька мить перепочинку.
Пішли вже різними стежками,
Життя у кожного своє.
Одна пішла вслід за дощами,
Друга - сніжинки вслід мела.
І повернуться вони знову,
Такий природи це закон.
І в них побачимо щось нове,
Лише незмінним еталон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8S_xEnbRvuE[/youtube]
О пам"ять, ти жорстока й безсердечна!
Навіщо нас вертаєш у ті дні,
що нам були і дорогі, і гречні,
а зараз – невимовно мовчазні?..
Ведеш ти нас болючими стежками,
де ми колись щасливими були.
Нам боляче, але ти невблананна.
Ти розумієш, що таке – болить?
Ми хочемо усе відчути знову,
торкнутись краєм серденька тепла.
А ти із часом заодно, у змові:
все, що було, минулим обплела!
І раз-у-раз ведеш у край далекий,
і ми з ключем пташиним летимо.
Далаєм все… І шлях оцей лелечий,
всім невідомий... тайний. Мовчимо..
*Сердешна – бідна, беззахисна.
>
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Комар до Жабки приставав,
Крутився він на тонких ніжках.
Слова такі їй закидав,
Пропонував подружнє ліжко.
Так довго Жабка це терпіла,
Як покарати цю брехню?
Вона від злості аж кипіла,
Чи довго слухать маячню?
Коли Комар поліз до рота,
Хотів її поцілувать,
Їй не сподобалась глупота.
Комар! Ти будеш жалкувать!
Язик у Жабки, як липучка,
Прилип Комар! Він не чекав.
Не встиг сказати і словечка,
Як на сніданок їй попав..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Комар заліз Козі у вухо.
Подумав: тут я буду жить.
Узнала про тепло і Муха:
Я з Комаром буду дружить.
Коза спокою вже не знає,
Як квартирантів цих прогнать.
Можливо, їх переконає,
Що в вусі можна заблукать.
Комар і Муха притаїлись,
Зі страхом слухали брехню.
Вони, це ніби, помилились,
Квартиру вибрали не ту.
І буде їм тут страшно й темно,
І дощ тут зможе їх дістать..
Так що це рішення даремне,
Корови вухо - вам під стать.
Корова так хвостом махнула,
Не буде вам отут житла.
А потім язиком лизнула:
Ця швидко справитись змогла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n30OrVkV7Y4[/youtube]
Давно відцвів уже жасмін,
У півсні, іще дрімає..
Та взимку він все ж не один,
Пташина в гості прилітає.
І щоб розвіяти цю тугу,
Пісні свої йому співає.
Він забуває і про хугу,
Яка повільно замітає.
Та чим її я пригощу,
Калину, може, я спитаю?
До неї віти опущу,
Вона росте тут поряд, скраю.
Калина знає оцю пташку,
Що прилітала і не раз.
Її забути дуже важко,
Давно вже зникла на цей час.
Клювала ж ягідки червоні,
Була як втіха і розрада.
І від пісень не знала втоми,
Чому ж це сталася ця зрада?
Від слів жасміну зашарілась,
Почервоніла дужче ще.
Від вітру легко похитнулась,
Було кохання, пройшло все...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BiVKhZnjOs8
[/youtube]
Стоїть берізка, замерзає,
У руки зашпори зайшли,
Дубок, що поряд, твердо ж знає,
як пособити скруті злій.
І нервувала так від злості.
Оце, побачивши, зима.
Болять і крутять її кості,
І порятунку їй нема.
Сипнула снігу по коліна,
Дала тут волю і вітрам.
Себе хвалила за творіння,
утративши всілякий страм.
Берізка впала у розпуку.
Простяг дубок тепленькі віти,
І грів, як міг берізки руки,
Хотів кохану відігріти.
Холодний лід потік водою,
Берізка знову ожила.
Вона зігрілася любов"ю
Дубка.. пройшла повз них зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x9rEp3E2vMU[/youtube]
Зимовий день почався з снігу,
Засипав, що було до нього.
Свою почав писати книгу,
Він не хотів вписать чужого.
Зима прийшла, коли всі спали,
Хотіла всіх нас здивувать,
Вона свій графік так складала,
Щоб з перших днів вже царювать.
Листок вже перший написала,
На білім сніжнім полотні.
Картинки різні виставляла,
Нехай всі будуть білі дні.
Штрихи ці перші неумілі,
Тремтить, не в звичці ще рука.
Все ж перші порухи так смілі,
І так ця за́думка тонка.
Запорошила всі дерева,
Сніжком прикрила і траву.
Вона сьогодні королева,
І всім це видно наяву.
Та замість снігу - раптом дощ,
Краплинки гучно ляпотіли.
Чи рано ти прийшла? Ну й що ж!
Тебе побачить так хотіли..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AwUtw69zcaM[/youtube]
Ось й скінчився, осінь, твій політ,
Не сумуй, не раз тебе згадаєм.
Проведем в далекий твій похід,
Ми на тебе, знай, не нарікаєм.
Непомітно твій збігає час,
Сядь зі мною поруч, помовчим.
Не тому, що слів змілів запас,
Не тому, що ти підеш ні з чим.
Ми завжди тебе любили різною,
Молодою ти колись прийшла,
Гордою здавалась і поважною,
Постаріла - скромною пішла.
Хай легкою буде ця дорога,
Не зважай на зиму - йди вперед!
На ногах тримайся міцно якомога.
Так не втратиш свій авторитет..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QqN87ttIuTU
[/youtube]
У серці слово народилось,
Приємне, тепле, осяйне.
Кому сказать його судилось?
Добра душа його збагне.
Воно все зіткане з любові:
Добридень, дякую, люблю.
Слова ці зовсім не святкові,
Я від душі оце роблю.
Похмурий ранок стане іншим,
І пізня осінь не така.
Смутку в душі не буде більше,
Бо кожен ці слова чека.
І усміхнеться радо сонце,
Осіннім дням наперекір.
Хтось усміхнеться незнайомці,
І зникне в когось недовір.
Слова, як люди, з добрим серцем,
Бажають всім тепла, добра.
Слова у них - світле джерельце,
Вони не кажуть їх дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2021
Часы идут, не уставая,
Решают жизненный наш путь.
Минута жизни дорога,
И в этом есть её вся суть.
Минута, скажем, это мало,
Но как порой она горька,
Когда кого-то мы теряем,
Их не увидим никогда.
Всё вспоминаем по крупинке,
Как были рядом мы тогда.
И как однажды по ошибке,
Сказали им не те слова.
Что болью в сердце отозовутся,
Её никак не погасить.
Захочешь в время то вернуться,
И извиненье попросить.
Увы! Но это невозможно,
Ведь, поезд тот давно ушел.
И пережить так это сложно,
Другой тут выход не нашел.
Минута! много, или мало?
О ней мы вспомним и не раз.
Когда конец будет началом,
Будем молить её о нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021
ЦЕЙ ВІРШ НЕ СТОСУЄТЬСЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ
--------------------------------------------------------
В брехні і злості вік короткий,
Життя відміряло три дні.
Тому і сили в них слабенькі,
Живуть вони у метушні.
Брехня завжди в нас на престолі,
Зморились вірить цій брехні.
На рани сиплять пуди солі,
А ми, неначе, всі в імлі.
Та злість людська дійде до краю,
Хоч знаєм, що живе три дні.
Її у душах заховаєм,
І не тому, що ми дурні.
Хто язиками плете бруд,
Хіба засудять того люди?
Вони осуду піддадать,
Хто сперечатись з ними буде.
Такі ми різні всі в житті,
Можливо, це отак все й треба?
Тримати душі в доброті,
Людини доброї потреба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jX2GWZqQ_ps[/youtube]
Вночі сьогодні випав сніг,
Такий холодний, несміливий.
На перепріле листя ліг,
Для мене був він особливим.
На нім шукаю я твій слід,
Що восени десь загубився.
Чи по дощу ішов убрід,
Не тим шляхом і заблудився?
Нема нікого... Місяць в повні,
Мене помітив у вікні.
Зірки всміхалися безмовні,
Та не раділа я зимі...
Нічний дзвінок порушив тишу:
Вітаю з першим днем зими!
На пам"ять ці слова залишу,
Що десь загублені в весні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IsgklDEeUXw[/youtube]
Осінній день вже догорає,
Схиляє стомлені він плечі.
На зміну прийде вечір - знає,
Неспішно стихнуть людські речі.
Спокійний сон прийде вночі,
У снах узнають люди щастя.
Забудуть всі свої плачі,
Бо тільки в сні оце їм вдасться.
А вранці буде так, як вчора:
Тяжкі і безпросвітні злидні.
До когось послух і покора,
Які самі собі огидні.
Прожить в надії новий день,
І дочекатись знову ночі.
Бо ніч одна, вона лишень,
Поспівчувати нам так хоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=B4Qh3kTBPJ0
[/youtube]
Приходить вечір непомітно,
Стихає гамір, людський шум.
І я звертаюся привітно
До неслухняних своїх дум.
Вони збираються юрбою,
Уважно дивляться в лице.
А я прошу у них спокою,
Їх шануватиму за це.
Вони це швидко зрозуміли,
Їм треба воля над усе.
Зібрались зграями й злетіли.
Тепер спочинь, моя душе.
Чомусь враз стало все пусте,
Нащо від себе відпустила?
Самотність швидко дістає,
Я їх за все давно простила..
Дивлюсь в вікно, їх виглядаю,
Надворі темінь, уже ніч.
А чи пове́рнуться, не знаю,
І я лечу думкам навстріч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-m7BjKWFJVw[/youtube]
Сумує сад, людьми забутий,
Про що думки, мій старий друг?
На самоті так важко бути,
Тут тиша, пустка ріжуть слух.
Цей сад занедбаний і хворий,
Вже не торкне його рука.
Стоть безлистий і прозорий,
Так, доля ця його гірка.
Лиш пролетить колись пташина,
Спішить до теплого гнізда.
І зашаріється шипшина,
Коли гілками клен торка.
Все ж їй приємні ці торкання,
Чим відповість йому вона?
І тут на долю нарікання:
Чому весь час вона одна?
Як опинилась в цім саду,
Ще й до сих пір вона не знає.
Хто зрозуміє цю біду,
Чому тут молодість втрачає?
Ти молода, красива тілом,
То будь окраса серед всіх!
А твої ягідки, як світло,
На тлі покинутих, старих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oJaWUGr36eE[/youtube]
Сон прийшов до хати, зупинився,
І уважно глянув у вікно.
Засмутився - трохи запізнився.
Сплять усі малята вже давно.
Місяць зачепився за хмаринку,
Та йому в цей час теж не до сну.
Спить давно малесенька дитинка,
Я лиш обережно зазирну.
Всі маленькі хлопчики й дівчатка,
Бачать вже давно цікаві сни...
Виростайте в щасті ви, малятка.
Хочу, щоб не знали ви війни.
А матусі сон ваш бережуть,
Поряд вас хай буде мир і спокій.
В світ щасливий мами поведуть,
Залишилось тільки кілька кроків..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4MdMd7ofaYs[/youtube]
Узяв фарби хитрий Лис,
Майстер малювати.
Він у мріях тут завис:
Намалюю хату.
Намальована картинка:
Поле, поряд густий ліс.
І мала стоїть хатинка,
І горіх розлогий ріс.
Ось і все, що бачив Лис,
От пожить в такій хатинці,
(В лапах пензелка він стис).
Хотів жити наодинці.
І приліг від під горіхом,
Споглядав картинку.
Не почув, як сталось лихо:
Прозівав хмаринку.
Уперіщив дощ осінній,
Вітер зашумів.
І не стало враз картини,
Грім десь прогримів...
Усе бачив сірий Зайчик:
Не сумуй так, брате!
В нірці є містечка клаптик,
Будем зимувати...
--------------------------
Продовжіть казочку, дітки,
І мені напишіть на пошту... Домовились?))
Найкраще продовження я надрукую тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wQzbLJaZ_sA[/youtube]
Колись у нього був всій дім,
Сім"я була така велика.
Тепер лишився він один,
Життя його тепер безлике.
Зібрав пожитки в стару торбу,
Вони не варті і гроша.
Життя його - одна дорога,
Але душа його втіша.
Ось зараз він прийшов до хати,
Лиш голі стіни, без даху.
І залишилось лиш зітхати,
Все придалось йому страху.
Дістав потерту стару кобзу,
Дарунок батька тих часів,
Почули люди, що поблизу,
Лилася музика і спів.
Юрба зібралась чималенька,
Послухать пісню дивака,
А на лиці сльоза скупенька,
На душі впала чужака.
Притихла навіть дітвора,
На діда мовчки поглядали...
Та день повільно догорав,
Співця з журбою покидали.
Пішов кобзар, залишив жаль,
Життя таке ж несправедливе!
За ним попленталась й печаль,
Така болюча і вразлива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hHqftMlwydE[/youtube]
Зима випробує вже сили,
Вночі підкралась до воріт.
Її ж, як звісно, не просили,
Чобіт притишила шурхіт.
В подвір"я кинула мороз,
Сама уважно споглядала.
І це було все не всерйоз,
Це гра, яку все ж влаштувала.
Укрила листя сивиною,
Дісталось, звісно, і квіткам.
Калюжа стала крижаною,
Загнав і зашпори гілкам.
І це тривало аж до ранку,
Допоки сонце не зійшло.
І все розстало і серпанком,
Густим клубком все відійшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5gk1pibgcWA[/youtube]
Стираю із платівок порох,
Архів давно забутих днів.
Душі почула раптом порух,
Торкнулась давніх почуттів.
Я знову чую стару пісню,
У неповторний веде час.
Не повернути, уже пізно,
Мені нагадує про нас.
Платівка крутиться повільно,
Деінде робить якийсь збій.
Я повертаюся невільно,
Де образ знову бачу твій.
Високий зростом, молодий,
Такі красиві карі очі.
В той час ти був лиш тільки мій...
Від згадок серце так стукоче!
Недовго музика ця грала,
А я сиділа в забутті.
І все минуле розплітала,
Які ж часи то золоті!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iEFDXVrlVG8
[/youtube]
Упав із дерева горішок,
В родючу землю він попав.
Йому було тут не до смішок,
Що тут чекає, він не знав.
Він чув, що осінь вже надворі,
Навколо рясно вже грибів,
Що скоро дні прийдуть суворі,
Пташок не чути голосів.
І ось лежить він серед листя,
Та що робити він не знав.
Та ось почув. Чия це пісня?
Страхи свої він заховав.
Співала це жовтенька птичка,
Синенькі грудки - піджачок.
Сама тендітна, невеличка,
Співуня краща між пташок.
Ось полохливий пробіг зайчик,
Руда лисиця подалась.
І освітив його промінчик,
І не страшною осінь ця здалась.
А ось з незвідки прийшла білка,
Взяла горішок й понесла.
Так тепло й затишно в домівці,
Його, як гостя прийняла...
---------------------------------------------
Що буде потім, він не знає,
Можливо, в землю знов впаде.
А, може, щось все ж затіває?
Побачим, новий день прийде..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Tx0qeK3A0mk[/youtube]
Я бачу, осінь постаріла,
Упало золото з гілок.
А дні ідуть, ти посивіла,
Твоїх не бачу помилок.
Ти все робила так, як треба,
Твоя це місія така.
А замість листя - сухі ребра,
Я не скажу, що ти слабка.
Чому ж ти плачеш раз - по - раз,
Сльозами листя поливаєш?
Не маєш ти вже тих прикрас,
Чому ж ти сльози не ховаєш?
З тобою плачем заодно,
Ніхто не бачить наші сльози.
Про це тобі узнати складно,
Ти зрозуміти нас не в змозі.
Не навівай на нас печалі,
Утри їх, просто посміхнись.
Журба і смуток нетривалі,
На дні найкращі озирнись.
Хоч сонце гріє вже не так,
Ночами зашпори зайдуть.
Розкошувала ти ж у смак,
Думки ці сили додадуть..
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wQzbLJaZ_sA[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=u7NJur76Llw[/youtube]
Йде їжачок повільним кроком,
На спинці він несе листок.
Лисиця, ніби ненароком,
Дістать хотіла до кісток.
Зубами хвать його за спинку,
Сніданок буде, хоч який.
Зробила раптом тут зупинку:
Він же колючий, ніякий.
Присіла, лиже лапки, носик.
Які все ж гострі колючки!
Але сидить, все ж без істерик,
Я все згадаю, їжачки!
А їжачок скрутивсь в клубок,
І покотився швидко з гірки.
Він до своїх спішив діток,
Його виглядували з нірки.
А поряд нірки росла грушка,
Струсив їм вітер смачний плід.
Носила мишка шкряботушка,
Для їжачків добрий обід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6UupquhXZh4[/youtube]
Скінчився дощик теплий, літній.
Веселка в небі зависа.
Води напився день спекотний,
І проясніли небеса.
Упало сонечко в калюжу,
В воді купались промінці.
Свою відводили там душу,
Пташки сіренькі - горобці.
Ця галаслива сіра зграя,
Давно чекала банний день.
Бо знали: ця вода святая,
Лікує ця вода лишень.
Старанно мили своє пір"я,
Маленькі лапки, сірі спинки,
Своє покращили здоров"я,
І це робили без зупинки.
Як накупалися вдоволі,
Лягли на сонці спочивать.
Закрились очки мимоволі,
Так захотілося їм спать.
Все милувався ними котик,
Та він купатись не любив.
Розкрив від заздрощів він ротик,
І поряд них тайком ходив.
І хоч любив він дуже м"ясо,
Не тронув жодного із них.
Все ж поглядав на них він ласо,
Та не зробив тепер цей гріх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fFcIObW0K0M
[/youtube]
Природа в нас не запитає,
Не буде так, як хочем ми.
Вона свої закони має,
Бажаєм ми того, чи ні.
Природа, доля... чи єдині,
Якім молитися богам ?
Коли й якої ждать години,
Це недоступно всім умам.
Ми живемо й ждемо годину,
Забудем часто ці страхи.
Але колись у тя́жку днину,
Приймаєм долі всі штрихи.
Ну що поробиш?- скажем мовчки,
Що є, то треба все прийнять.
Тут не пройдуть якісь подачки,
Повинні ми це пам"ятать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WACncn-YeXQ[/youtube]
Колись пішов ти, не попрощався,
І не сказав і пару мені слів.
Мабуть, туди ти і не збирався,
Чи слів потрібних ти знайти не зміг.
Ти озирнувся раз на віддалі,
А я відчула зразу - назавжди.
І охопили передчуття печалі,
Так захотілось крикнути - зажди.
Далеко був, ти вже не почуєш,
Прокотиться луною по душі.
І за вагання ти тепер жалкуєш,
І згадуєш їх так часто у тиші.
Лише горбок, укритий шаром снігу,
Розкаже вже про тлінність почуттів.
Закриє назавжди життєву книгу,
А світ без тебе так вже опустів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HFsLG1ROS2c
[/youtube]
Влаштували звірі свято,
Всі зібралися за мить.
Працювали всі завзято,
Всі робили, хто що міг.
Напекли блинців із сиром,
Каша пшонна з молоком,
І картопля у мундирі,
Що спекли із шашликом.
Ще спекли пиріг із маком,
Холодець і інші страви.
Щоб було усе зі смаком,
Присипали і приправи.
Все! Наїдки на столі,
Сіли поряд всі рядком.
Тут були старі й малі...
Чи опишеш це пером?
Як поїли, то співали,
Танцювали, хто як міг.
Вони осінь прослявляли,
І лунав веселий сміх.
А зима усе це чула,
Вона в вікна заглядала.
Важко так чомусь зітхнула,
На це свято споглядала.
Довго свято це тривало,
Потім сон зморив усіх.
Коли вранці повставали:
Що за чудо - білий сніг?!
Біле ніжне покривало,
Вкрило землю, ніби пух...
Сумували звірі мало,
Не було у них розпук.
Тепер зиму всі вітали:
Знову танці, знову сміх.
А зима все розцвітала,
І пришвидшила свій біг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lRaenu7CIko[/youtube]
Гуляв вітер у долині,
Молодість згадав.
Припадав він до калини,
Ніжно обіймав.
Зашарілася калина,
Кинуло у жар.
О! Щаслива ця година,
Це - любові дар!
Дивувались ті, що поруч,
Завидки взяли.
(Й горобина, що праворуч),
Очі відвели.
Осипалось ніжне листя,
Ягідки упали.
Вітер на ніч оселився,
Кохання узнали.
А на ранок уже іншій
Коси розплітав
І казав, що ця ніжніша...
Це він точно знав?
---------------------------
Чи було це, не було?
Може, хтось збрехав.
Та до мене все ж дійшло:
Вірю, що кохав!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wfaMOU8UvDM[/youtube]
Вже пізня осінь із дощами,
Упав останній жовтий лист.
І вже зайомими стежками,
Веде у зиму падолист.
Похмурі дні ще щось чекають,
В надії - промінь промайне.
Але вони це добре знають,
Якщо ще й буде, то - мине.
Осінній сон - дерева в сплячці,
Які ви бачите все ж сни?
Лишився лист он на гіллячці,
Торкнув душевної струни.
В задумі й вітер, що чекає?
Нащо струсив з дерев листву?
Та він помилку свою знає,
Не повернутись їм в весну...
Зберіг він землю від морозів,
Що буде спати до весни.
Їй збереже тепло, він в змозі,
Тому й не бачить тут вини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ktfm3-hQ_z8[/youtube]
Не покидай свій рідний край,
Як важко не було б тобі.
Немає кращого, це знай,
Його кидають лиш слабі.
Не взнаєш ти на чужині
Того, що дома покидаєш,
Бо ви для всіх отам чужі,
Радій тому, що дома маєш.
Там гроші виплакані слізьми,
Думки у край свій повертають.
І не щасливий ти грішми,
Душевним сумом огортають.
Спішіть додому, до сім"ї,
Батьків не кидайте старих.
Дітей жалійте ще малих,
Вони без матері - це гріх.
Поки ви там, вони ростуть,
Виходять вас все виглядати.
Так швидко роки і дні стечуть,
Діти самі і пустка в хаті.
Роки назад не повернеш,
Нікого гроші не врятують,
Дітей своїх не пригорнеш,
Послухай серце, що диктує.
Нема сумнішої печалі,
Як сум за рідним, милим краєм.
Це кажуть ті, що там бували,
І гіркі сльози витирали...
Та час пройде, не зупинити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=U_xayZNX2nE[/youtube]
Хто м"яко стеле - твердо спати,
Звучать в народі ці слова.
Таких нам треба обминати,
Щоб не застала нас біда.
Між друзів недругів узнати,
Обходить треба стороною.
І за спиною не тримати,
Іти упевнено ходою.
Якщо ударять вас у спину,
Зумійте на ногах встоять.
Свою, не бачачи провину,
Не треба сварку тут вчинять.
Ти йдеш попереду, ти - перший,
Пробач тому, хто не правий.
Душею нього ти багатший,
В руках себе тримать умій.
Ти переможеш добротою,
Терпінням, розумом своїм,
І ти побачиш - за спиною,
Не буде більше вже руїн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3sCqLunVXjM[/youtube]
Дивлюся часто я в вікно,
Ловлю я погляд осені.
Думки в нас різні всеодно,
Приходять незапрошені.
І кожен ранок ти не та,
Краса повільно тане.
Зима холодна наступа,
Так швидко все ж нагряне!
І в час холодної зими,
Я думаю про тебе.
Не вкриють білі килими,
Душевні ці потреби:
Згадати голос ніжний твій,
Гарячих рук стискання.
Почути в котрий раз: Я - твій!
В очах одне і теж питання.
Душа твоя все буде ждать,
Чеканнями сповита.
Не буде мрія покидать,
Що буде спрагле літо.
І стане все на своє місце,
Думки вже будуть кольорові.
І порадіє знову серце,
Бо дочекалося любові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=No7XMEf-boY
[/youtube]
Сидить шпачок на то́́ненькій жердинці,
І думає: чи втримає його?
Сидів би зараз у своїй хатинці,
Та він не слухав жаль ніко́го.
Хотів побачить зовсім інший світ,
Упав з гнізда - утримала гіллячка.
Це перший у житті його політ.
І раптом стало на душі так лячно.
За ним весь час дивилася сорока:
Тобі тут краще зараз, ніж в гнізді?
Не інший світ побачив, а мороку,
Зарадь тепер ти сам оцій біді!
Біда навчить, коли батьків не слухав,
Помалу, потихенько до гнізда.
І нашорошив шпак маленькі вуха,
Не раз оцю пораду він згада...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2021
Запросила осінь в гості,
Усі пори року.
Сама сіла на помості.
Все ж вона нівроку.
Стіл накритий ще з учора,
Скатертина біла.
Повна наїдків комора,
Плитку запалила.
Закіпає чай пахучий,
Чайник щось сердитий.
Сидять гості балакучі,
Ду́мками всі вбиті.
День народження справляє
Осінь золота.
Непогано виглядає,
Хоч й не молода.
Вже на пенсію зібралась,
Роки вже не ті.
І так хитро посміхалась:
Буду в самоті.
Трохи золота зібрала,
Є ще і срібло.
Із сльозами це сказала:
Хто з вас дасть житло?
Подивились всі уважно,
Де ж тебе подіти?
Це питання легковажне,
Є у кожного з нас діти.
Розпустила осінь сльози:
Отакі ви друзі?
Впали сльози на підлогу...
Всі були в напрузі.
За вікном все чув це вітер.
Вигнав гостей з хати.
Витирав він сльози- бісер,
Будем разом бідувати..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_v6gd0kJRzA[/youtube]
Недільний день, дрімає іще осінь.
Куди спішить? Ще встигне все зробить.
Та відпочить - найкращий тепер спосіб,
Хоч трохи треба в спокої пожить.
Купається в проміннях теплих сонця,
Розніжена, як жінка молода.
Із мріями тепер лиш наодинці:
Чому так швидко стала вся руда?
За це її тепер усі так лають,
За те, що інший колір навела?
І в цій біді одну її вбачають,
На них сьогодні зовсім і не зла.
За осінь вітер вирішив помститись,
І влаштував шаленний буревій.
Він не дозволить осені журитись.
Тож, сумувати, осене, не смій!
Знялася завірюха враз осіння,
Яка закрила ніби увесь світ,
Зазнала вся природа потрясіння,
Бо вітер уже знявся у політ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zpFA5xK_4Qs[/youtube]
Тринадцять років я на сайті,
Училась тут я віршувать.
Моменти різні пережиті,
Та хочу я про це сказать:
Зустріла тут хороших друзів,
Які припали до душі.
Вони приємні, не байдужі,
Талант високий до віршів.
А як нипишуть, з ними плачу,
І в них шукаю щось своє.
У них немає порожнечі,
І точно знаю це - моє.
Я знає їхні таємниці,
Любов підносять над усе.
І так напишуть, як годиться,
Що в душу радість принесе.
В них теми різні: про життя,
Про рідну неньку Україну.
(Читаю їх - серцебиття,)
І про лиху нашу годину...
Хіба отут про все розкажеш,
Одне скажу - ви всі талант!
На все тут відповідь знайдеш,
Вірші хороші - ваш гарант!
Я вдячна вам за доброту,
Для мене ви друга сім"я.
Ще за душевну простоту,
ПОЕТ - ВИСОКЕ ЦЕ ІМ"Я!
За роки дещо тут придбала:
Вірші училася писать, пісні.
Що ви підтримаєте - знала,
І так приємно це мені.
Бувало різне, що тут скажеш,
Нерозуміння було теж.
Але найбільше таких вражень,
Хороших спілкувань не було меж...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qkd_xpPe9FM[/youtube]
Осінь не наводить зовсім смутку,
Просто, особлива ця пора.
Як і все, проходить дуже швидко,
Часто ще й торкається пера.
Ти буваєш різною, майстрине,
І не раз примушуєш страждать.
Але це буває лиш хвилинне,
Настрій свій нам можеш передать.
Із дощами проливаєш сльози,
Невідомо, плачеш ти за чим.
Зрозуміти ми тебе не в змозі,
Бо не знаєм всіх твої причин.
Маєш хист до всього, непростий,
Вишиваєш нитками картини,
Надто любиш колір золотий,
Ще роси́ вкидаєш намистини.
Вчора вишивала все старанно,
Підбирала різні кольори.
І, здавалось, все тут бездоганнно,
Вишиванка вранці на землі.
Не відірвеш від краси очей,
І по ній проходим обережно,
Золото збираємо з алей.
Осінь! Тебе любимо безмежно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vycVII0qibU[/youtube]
Дзвенить так гучно телефон,
Розрізав тишу пополам.
І десь подівся міцний сон,
Немає спокою думкам.
Можливо, хтось це помилився,
Щось ти насмілився сказать?
Чому ж це так ти запізнився?
Хотіла я в тебе спитать.
Ну підійди, почуй цей голос,
Він так благає, відгукнись.
Свій зупини душевний хаос,
І словом ніжним доторкнись.
Біжать хвилини, ніч надворі,
Все ж підійша...мовчок, ні звуку.
Всміхались зорі мимоволі:
Хотів хтось голос твій почути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1c_I84QCDPQ
[/youtube]
Упав листок і озирнувся,
Нове у нього вже житло.
Удачно ніби приземлився:
Навколо золото й срібло.
Пухка перинка, що й казати,
Тепер я тут не пропаду.
Я потім буду сніг чекати,
Нове життя так проживу.
Та раптом шорох серед листя,
Куди спішить цей їжачок?
Його, мабу́ть, десь тут обійстя,
Багато в нього колючок!
Поклав їжак листок на спинку,
От тільки б вітер не зірвав.
Вмістив його під боки синку,
Дитя до зими готував.
А поряд яблучка смачненькі,
Так пахнуть грушки і сливки.
Маленька хатка й чепурненька,
Живе сім"я тут їжачків.
Оце попав,- листок подумав,
Цього я зовсім не чекав,
Тепер я клопоту зазнав,
Повільно страх оцей зникав.
Лежить листок у теплім ліжку,
А в нірці затишно і тепло.
Їжак читає синку казку...
Та треба спати... уже темно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k4x-4JOI5Qo[/youtube]
Жовтий лист упав на руку,
Про що думав, як летів?
Жалкував ти про розлуку,
Зовсім падать не хотів ?
Подивився вверх в польоті,
Листя всі махали.
Ти ж один був в позолоті,
Вслід тобі зітхали.
Ти ж маленький, хоч жовтенький,
Все ж життя дорожче.
Ти покинув любу неньку,
Це тобі найтяжче.
Ти удачно опустився,
Сів на мою руку,
У теплі ти опинився,
Забув про розлуку.
Ти здалека прилетів,
Знаю - лист від ТЕБЕ.
В нім сказати щось хотів,
Здогадатись треба.
Я візьму тебе до себе,
Будеш жити в хаті.
Піклуватимусь про тебе,
Бо ти лист, як свято..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rhe3Pvx7pdk[/youtube]
Наточити треба зуби,
Щоб вкусити цей пиріг.
Чи пробачиш мене, любий?
Все ж ти в цьому допоміг.
Ти казав: солодкі губи,
З краю ліжечка приліг.
І довів мене до згуби,
Я й забула про пиріг.
Ніжно - ніжно обіймав,
Все було чудово!
Та пиріг усе чекав,
Бо він був медовий.
Все ж ми з"їли той пиріг,
На зубах хрумтів.
Ти пробач за цей наш гріх,
Кіт все бачив й муркотів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V1v02HaTUug
[/youtube]
Якщо мрія без надії,
Це - усе пусте.
Треба ще в душі засіять,
Взнай, чи проросте?
Не спішить, повільна хо́да,
Хай часи пройдуть.
Щоб тоді не було шкода,
Як слізьми впадуть.
Проклинатимеш ти долю,
Не туди вела.
Завдала ця мрія болю,
Та й не зацвіла.
Замість паростків - колю́чки.
Сиди, вибирай.
Це, душе, за заморочки,
Винна ти! Це знай!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9GMIPVvEim4[/youtube]
Біла пташка сіла край вікна,
Поклювала зерня й полетіла.
Знаєш, мила, це вже не весна,
Бережи в польоті свої крила.
Прилітаєш часто в гості ти,
Знаєш, що піклуюся про тебе.
Ти не бійсь холодної зими,
Хай мене розважить й взимку щебет.
Полетіла! Чом же так спішила,
Чи чекає хтось тебе в гнізді?
Може, пташенят там залишила,
Ти їх не залишиш у біді.
У гнізді маленькі пташенята,
Знаю, що це зовсім не твої.
Дивляться на тебе оченята,
Їсти хочуть, хоч вони чужі.
Це тобі підклала їх зозуля,
Знала, що не кинеш їх в біді.
І тепленька буде в них ночівля,
Тепло їм і затишно в гнізді.
Прилетіла, знову поклювала,
Полетіла - годування час.
А зозуля поряд кукувала,
Чи згадає про дітей хоч раз?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNP_SYoYqNc[/youtube]
Тихо - тихо непомітно
Ранок змінить ніч.
Сонце лагідне й привітне,
Скине темінь з пліч.
Що боліло ще учора,
Новий день зітре.
І загадка вечорова,
Рішення знайде.
В чому дуже сумнівався,
Не давало тобі спать.
Та на ранок все ж дізнався,
Як проблему розгадать.
Не спіши казати НІ,
Вечором осіннім,
Бо мудріші ті думки,
Ранок є спасінням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2021
( ПРАВДИВА ІСТОРІЯ )
------------------------------------
Сумує сад, людьми забутий,
Хазяйка - осінь походжа.
Тепло ще літнє не забуте,
Та тут історія друга...
Присів на лавці відпочити
Жебрак з торбинкою в руці
Хіба хто зможе осудити,
Його за сльози на лиці...
Клював маленький голуб крихти,
Пора осіння нелегка.
Турботи про життя зависли,
Ці кришки кинула рука,
Цієї щедрої людини.
Сухарик розділив навпіл,
Що тільки витягнув з торбини,
Душу торкнув чужий цей біль.
Він посидів іще хвилинку,
Окинув оком все навкруг,
Змахнув з лиця гірку сльозинку,
Пішов, долаючи недугу.
Не подивилась пташка вслід,
Доїла цей черствий сухар.
Смачний для неї був обід,
(Мій зайвий буде коментар...)
Води попила із калюжі,
І полетіла у гніздо...
На світі є ще небайдужі,
Які прикрасять сіре тло..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WUCeechfDJQ[/youtube]
Чекали осені ці квіти,
Щоб скрасить цю журбу, печаль.
Та серед листя непомітно,
Ховала осінь їх в вуаль.
Прикрив туман молочним цвітом,
Ледь - ледь виднілася краса.
Та прикривав крильми їх вітер,
З туману випала роса.
Міленька мжичка вмила личка,
І знову видно білий світ.
І купка квітів невеличка,
Зняла з душі осінній гніт.
Сміливо глянули у очі:
Що ж, осінь, ти тут не права!
Нема на нас у тебе мочі,
Краса квітує, ще жива!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021
Голова завжди права,
Кажуть у народі.
Має всі на те права,
Вкаже місце в броді.
Як придума вона щось,
(Як їй без роботи?)
Не послуха якщо хтось!
Вміє побороти.
Більше всіх страждають ноги,
Йдуть, де й не чекали.
Оббивають ті пороги,
Що колись минали.
А думкам - найбільше всіх,
Коли їй не спиться.
Навіть сон збороть не зміг...
Може, так й годиться?
Голова, як і душа,
За́вжди у роботі.
Це таке у них життя,
Весь час у турботі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2021
Маленьке серце, та таке величне,
Вміщає радість, болі і жалі..
Воно до всього давно звичне,
Хоч в цім проблеми має немалі.
Поки живе, все може пробачати,
Тримать людину вміє на плаву,
А іноді ще й може закричати,
Коли побачить - не туди пливу.
Воно боліти здатне і зітхать,
Коли відчує, що ми не жалієм.
Тоді воно насмілиться прохать:
Йому болить - тоді його лікуєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Bst2xkDgSZc[/youtube]
Здійнявся сильний буревій,
Лама дахи, дерева.
Колись писав ти: я лиш твій.
Ця згадка кришталева.
Не раз прочитую цей лист,
Сторінка пожовтіла.
Писав красиво, мав ти хист,
Роки вже відлетіли.
Та ніби знову поруч ти,
Я чую тихий голос.
Пройшли неначе вже віки,
Не раз поспів у полі колос.
Повільно стих і буревій,
Оговталась природа.
Почуй мене: ти тільки мій!
Все ж не почуєш - дуже шкода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZiCVYmdC3DI[/youtube]
Ти, осінь, щедра на дари,
Укрила листя золотом.
Та це, звичайно, до пори,
Ошпариш швидко холодом.
Мінливий настрій зіпсує
Оте, що дарувала.
Що подаруєш - забереш,
І скажеш - жартувала.
Роздягнеш сад - залишиш голим,
Ну чим прикрить цю наготу?
І залишається безсилим,
Сховає тільки гіркоту.
Та осінь тут права, що скажеш?
На все у неї є свій план.
Щоб залишити море вражень,
Для цього треба мать талан.
Укриє землю жовтим листям,
Сама в нім зможе полежать,
Дерева хай качають віттям,
Приємо буде так й поспать.
Що сниться, осене, тобі,
За чимось ти жалкуєш?
Була колись ти у журбі,
За тим, що ти руйнуєш?
Чи ти закохана у сум,
І нам його даруєш?
Чи в тебе є такий задум,
І нам це демонструєш?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2021