| Сторінки (1/71): | « | 1 | » |
Посварились вітри, бо усі закохалися в осінь,
Без коштовних прикрас - їй однаково все до лиця.
Листопадова мить прохолодного дзвінкоголосся
В капелюшках рудих,то, напевне, початок кінця?
Вже стікають дощі по долонях пожовклого листя.
Сотворіння чудес – ніби сонцем освячений сум.
Світ ще прагне краси і крайнеба такий ще барвистий,
А данайці-вітри вже руйнують звабливу красу...
Вже човни в небесах відпливають в далеку Ітаку,
Чи пливуть у Колхіду шукати новітнє руно,
Золочені щити відбивають останню атаку,
І осінню печаль молоде утішає вино...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2009
Достигають зірки у обійсті небесного саду,
Вистигає ріка на шершавих долонях землі,
Достигають серця по осінньому тихо й принадно,
Як солодке зело, на п’янкому полинному тлі.
Набуває душа кольорів дивограю й любові,
Набуває любов ще незнаних відтінків душі,
І вітрам Вавілон роздаровує щедро по мові,
І співають вітри: залиши або не залиши…
Залиши собі день, і надію, як сонячний сонях,
Залиши собі сад з виноградними зорями грон,
Смак цілунків і ніч на гарячих губах і на скронях,
Тільки не залишай марнослав'я уявних корон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145334
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2009
Залишайся, я дам тобі привід,
Ти ж знайди причину і за́чіпку.
І не стій на порозі, мов привид,
Як чужий, чи сторонній, начебто.
Посміхнись, за троянди – дякую,
І цукерки смакують, впевнишся…
Це фатально, чи просто знаково,
Ми удвох, а третій - то ревнощі.
Просто ми хронічно закохані,
Просто це – раптове загострення…
Просто квітам скоро засохнути,
У минущому часі й просторі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144558
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.09.2009
Нам кинули місяць упо́вні: орел, а чи решка..
А він покотився за хмари і на́взнак не падає,
Висить собі в небі велика циганська сережка,
Пророцтвом своїм не лякає нікого й не радує.
Лягають сузір’я на темну нічну скатертину,
Беззвучно шепочуть згори, що пророцтва збуваються,
І кожному душу колишуть, неначе дитину,
І зірка на щастя з високого неба зривається
А далі, а далі - прощання і знову в дорогу,
У першу, в наступну, а може комусь і в останнюю,
Був місяць уповні, а нині уже круторогий,
Він просто мінливий і жодного з нас не обманює….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142179
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2009
Міняє літо перестиглі шати,
Без опору здається у полон,
Вже треба жати, друже, треба жати…
Та сіяти ще часу не було…
То не твої у полі переве́сла,
Зажи́нок, першим снопиком в руках.
Твої лиш сльози, певне крига скресла…
І річечка з-під криги витіка…
Насправді, друже, це наступне коло,
Ти встигнеш, переплач, не метушись.
Нехай вже краще пізно, ніж ніколи,
Нехай вже краще нині, ніж колись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142096
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.08.2009
Переступлю поріг свого безсоння,
Босо́ніж вийду на Чумацький шлях,
Праворуч – коні, і ліворуч – коні,
Від батогів – аж небо у рубцях.
А я босо́ніж, тихо, неквапливо,
Іду Чумацьким шляхом слід у слід,
І зорі усміхаються сяйливо,
І плід спокуси – усього лиш плід…
Іду повз чорну ніч, і білий ранок,
Іду на Ви, а потім і на Ти
Бери коня, і не роз’ятрюй рани,
Кричать комет підпалені хвости.
А я коня прибережу для свята,
Крилатий кінь – не знає батогів,
Крилатих тут не так уже й багато –
Цілунок долі, жереб від богів…
Шлях подолавши, підніму вітрила
І кину в безмір пригорщу монет,
Щоб повернутись вже на білих крилах,
В сузір’я Долі, у парад планет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141983
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.08.2009
Треба бути рікою-Синюхою,
Щоб завжди розмовляти шепотом,
Влітку, спекою та задухою,
Поспішати до Бугу трепетно.
Треба бути такою ж мудрою
і такою росяно-чистою,
небо кликати на заутреню,
І човни гойдати на пристані.
Треба бути Синюхою-річкою,
Щоб не дихати й жити праведно,
Уночі світитися свічкою,
Сльози з неба збирати краплями.
І голубити хвилі-віхтики,
Й берегти себе повноводою
Щоб віддати усе до крихітки,
Ставши Бугові - нагородою...
Синюха* - притока Південного Бугу в Миколаївській області
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139191
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.07.2009
Мені це літо ще не раз насниться,
У надвечір’ї зливи щільна тінь,
Всеношна - спів закоханої птиці,
Світанок і… крайнеба у фаті.
А потім сонця гамівна́ навала,
Примхлива зграйка праведних осик,
Ночей зухвалих синє покривало,
Що вдень яскрить троїстістю музик.
Насниться ще не раз шалена тиша,
І те, як світ у барвах паленів,
А ти мені вже не наснишся більше,
Я видалила образ твій зі снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132340
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2009
***
Я тримаю в долонях
травнево- смарагдовий степ,
Цю колиску вітрів,
цю обитель настоїв та зілля,
Він пригадує сни
і наспівує думу про те,
Як пішли в небуття
гордовиті сарматські весілля.
За верстою верста-
Тут ішли каравани купців
І просили богів,
Вберегти їх у холод і спеку,
Щоб здолати цей шлях,
Серед трав і пахких чебреців,
Під сузір’ям Стожар -
доріже́ньку з варягів у греки.
Дмуть безжальні вітри:
суховій, степовик і борвій;
обпікає вуста
їхнє дихання спрагле й гаряче,
а на ранок впаде
росяниста сльозинка з-під вій,
волелюбство степів – то і є, попри все,
наша вдача.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132105
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2009
На стовпах і дротах електричних тримається небо,
А на обріях літа гойдаються сонячні дзвони,
Цю ріку в летаргії давно вже оплакують верби,
Ця білява калина викохує кетяг червоний.
А до моря біжать, як додому стурбовані ріки,
І у берега море прощення навколішках просить
І шукає душа безупину неспо́кою й ліків,
А якщо пощастить, то знаходить омріяну россип...
Це не час і не простір - це безмір, порослий травою
Нас від перших початків гала́світа - вабить і кличе,
Ніч у повні, і місяць чатує у латах, як воїн.
Розкриває обійми настрічу розчулена вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131349
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2009
Чого ти насправді хочеш?
Просто стрічати ранок,
Кланятись дню: панотче!
Кланятись ночі: панно!
Зорі збирати в кошик,
Серед бузкових марень,
Вечору тихе: « Прошу!»
Сонцю голосно: «Гарне!»
Стрінеться дощ: накрапуй!
Стрінеться сніг: закутуй!
Лютому стисну лапу,
Березень- мов спокута!
Червень вуста черленить,
витче серпанок серпень
море - таке зелене,
ніч мов блискуча нерпа!
А смоляне волосся-
стало вже - сіль із перцем,
в губи цілує осінь,
аж затерпає серце!
Меншає перцю згодом
Більшає згодом солі,
Просто, така угода...
Наздоганяє доля...
Смішно, чи може сумно,
Сміх чи сльоза на очі -
Думати вічну думу,
Що ти насправді хочеш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130037
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2009
Весна вже медоносить першим цвітом,
Гудуть в садах розбуджені джмелі,
Конвалії надзвонюють про літо,
І первоцвітом пахне від землі...
У чашах днів і солодко, і винно,
травнево- терпко в амфорах ночей...
Рік не прожив ще навіть половини,
Йому б любові й сонця ще і ще...
Усе бринить спокусою надії
На рясність китиць і на щільність грон,
Що врешті вузол скориться Гордіїв,
Жар- птиця зронить золоте перо...
На ріг достатку і на дружність сходів,
На трубку миру, й рятівний ковчег...
................................................................
Аж доки осінь шурхотливим «годі»
Спокусу на зневіру прирече...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126262
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2009
Йшов босо́ніж лісом. Ноги збив
А кругом- чагарники та груддя…
Зрозумів - не вистачить доби,
Вибратися з нетрів та з відлюддя.
А на пні - зміючка лісова,
Лихом коронована царівна,
Заспівала солодко слова
Голосом облудливим і дивним:
«Несумісність посмішок і сліз,
щастя й болю, сили та безсилля.
Світло сонця – гірше, аніж ліс!
Стережися, тролю, випий зілля!
Ось ВОНО - рятунок у руці.
Випий, тролю, ні́де поспішати,
Цей настій - із диво-корінців,
не з любистка, полину, чи м’яти.
Зілля це солодке - з німоти
В інший вимір, в інший часопростір,
У ніким не хожені світи
Що давно зовуть тебе у гості.
Попрощайся, тролю, назавжди
із собою. Ось, тобі люстерко!
Випий, тролю, зілля від біди,
І душа безболісно затерпне…»
Взяв люстерко. Глянув на дурне:
Очі – з болю, а вуста – з печалі:
«Я не троль. Це втома. Це мине.
Я піду собі. По тернах. Далі...»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124936
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2009
Загаявся березень примхами сірих дощів,
Фарбується небо, лютневими тінями скуте.
Лютуй- не лютуй, відлітає у спомини лютий,
він січнем посічений, люттю себе розтрощив.
Не навчена дихати сірим повітрям брехні,
Не навчена пити коктейль пересудів та змови,
Не навчена, хоч і навчали в публічних промовах,
Нездатна вживати, випльовую їх, як хінін.
Не вмію брехати: така примітивно-проста,
В кар'єрному зрості та справах не вельми успішна,
Не маю багатства, і дати святкую не пишно,
Отрути чи меду не ллють принагідно вуста.
Не кличу до бунту ображений електорат,
Не втрапила ні до еліти , ані до бомонду,
Богемі не кланяюсь і не сповідую моду,
Живу як живеться, без хитрощів чи наздогад.
Якщо не навчилася досі, то час не навчить,
Хто вічності заздрить - сягнути безсилий у вічність.
Хай лютий летить, безнадійно посічений січнем,
Березовий березень котиком гучно нявчить,
А вірш видається банальним римованим спітчем...
Та може його ошляхетнять скрипичні ключі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120355
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2009
Світ потоне в сльозах,
врятуєься аж на ранок,
Бо подумає він,
Чому я, дурненький, плакав?
Все прекрасно: кругом
Джерельно -стерільна прана,
І парує обід
З поживно- добірних злаків.
Все прекрасно кругом
доречні звуки і в тему,
І пахучі до сліз
Розмелені зерна мокко.
І подумає світ
про те, що плакав даремно.
Тільки й горя, що хтось
комусь викльовуює око...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118775
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009
Я прощатись не буду навіть якщо цей потяг
допікатиме нам зіницями світлофорів
і сакральна країна древніх магів- таротів
нам жбурне у обличчя фатум кінця лавсторі
я не буду шукати зустрічей випадкових
замовляти солодкі сни у лоні безглуздя
і писати листи до раю щоб достроково
нам дозволив відпити з чаші наших ілюзій.
я не буду просити прощення чи научіння,
як не видасть диявол - може й Бог не осудить
все непросто і просто причинно і безпричинно,
що було- вже не зникне я тобі просто буду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118371
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2009
Упадеш не заплачеш - і буде тобі не боляче.
А пройдеш крізь вогонь - і буде тобі не страшно.
Не здригнешся від тіні на вулиці темній, поночі,
І побореш себе і ворога врукопашну...
У якій площині ти з первІсних часів прописана?
На котрій із орбіт з’єдналися плоть із тінню?
Чом тобі допікали щовіку - гострими списами?
І від вроди лишали згадку та мерехтіння?
У вселенській пустелі від променів не захищена,
На заклання красою, ніжністю - у тороси.
Таємниця твоя, що бежально віками нищена,
Знову й знову тобі вертається ніби пОсаг.
Ти була на землі Магдаленою, й Роксоланою
Ти на небі донині мучениця й мадонна,
Хоч ніколи не сипало небо на тебе манною,
А палило тебе на вогнищах забобонних.
Шаленіють минулі віки прокляттями- стратами,
І новітній час обирає бранок- царівен,
щоб утримати їх поза мурами, поза гратами
Перепроданих за динарії, драхми, гривні.
Упадеш- не заплачеш і буде тобі не боляче,
Обпечешся – а вітер вигоїть, на порозі...
Ти лиш віруй, що станеш мамою, станеш сонечком,
Ти тримайся, хоч би й билинкою при дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117106
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.02.2009
Щастя їм дісталося вро́здріб,
Юність - на́різно*, інше - ра́зом,
Ось і тчуть килимок на кро́сні*
І нікому ніби не заздрять...
Кольори підбирати ні́як,
Час - в обличчя, вітер - у спину,
Сухозлітка* – і та тьмяніє,
Доля в часі - тонка билина...
Увсебі́ч бажання зухвалі
На цілком аскетичні звички
Пересіє час- розсівальник
Через сито з маленьким вічком.
Килимок усмі́шкою блимне -
Хтось щасливий і тим, що має...
А комусь насниться килимник,
Що квітчає килим розмаєм...
сухозлітка * Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини
Кросно* Ручний ткацький верстат.
нарізно* Неодночасно, у різний час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116502
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2009
Ну пробач мені, осене, що обманула тебе,
Ну прости мені, зимо, що криги не хочеться вічно,
Що на правому березі - тиха дрімо́та вербен,
А на лівому - серце й без нього до біса незвично.
І палають берези у пам’яті сонцями див,
І бруньки набираються свіжоосвяченим соком,
Ми йдемо́ по стежині, якою ніхто не ходив,
А над нами лиш бе́змір всміхається блакитнооко.
Ще не травень, поглянь, ще у небі немає Плеяд,
Не дивися у вічі так пильно, неначе востаннє...
Доторкнися вустами до вуст поцілунком наяд,
Тих наяд, що давно уже перевели́ся в Йордані,
Ну нади́хайся мною, на вік, чи на рік наперед,
Я надовго зали́шусь Іридою в сірих зіницях,
А сліди від сльози незабаром той дощ відпере́,
Що на нас , поглядаючи, тихо й собі просльозиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115470
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2009
О, дівчинко моя, повір,
Душа - не при́стань для печалі.
Роман, зачитаний до дір
Не конче снитиметься далі.
На щастя, має інший бік
Медаль, монета і Селена
Тримірний простір, Божий лик.
І пристрасть, позаяк шалена.
Печаль – не гавань назавжди,
Лиш мить – і далі, далі, далі….
Знайомий запах резеди
Помнож на сонце трьох Анталій,
додай мускату, полуниць...
поглянь – це зовсім інший ракурс.
́Хто ледь не виплакав зіниць
забуде про уявну мряку.
Печаль- то лиш дорожній знак,
Флюоресцентні фарби й вії.
Накресли крайдекрайс* – відтак
За нього не ступити Вію.
Kreidekreis* (нім.)- крейдове коло
пристань (в значенні притулок)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115125
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2009
У забутім парку́ загубився самотній ліхтар.
Він горить тьмянооко і світить надривно і хрипко,
Він ще мріє про квіти на свій спопелілий олтар,
Він ще мріє про звуки тендітної першої скрипки.
Він ще хоче горіти й своє віддавати тепло,
Що краплинами йде із його зашкарублого тіла,
Він ще прагне метеликів брати до себе в полон,
Щоб до нього з пітьми як на свято летіли, летіли…
Він ще мріє, і кличе, й шепоче гарячі слова,
І на чорному тлі колихається жовто – плямисто.
Та ніхто не озветься, лиш вітер пустун- головань
Тут руйнує і мостить замети з опалого листу…
Лиш самотні берези і той посивілий платан,
Що чатує вві сні на свою недоспівану мрію,
І тьмяніє ліхтар, і шепочуть безжальні літа,
Що неоновий, він вже нікого в парку́ не зігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113692
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.01.2009
Відпусти мені всі гріхи,
Якщо можеш. На Водохре́стя.
Миті слабкостей, чи пихи́:
Невигу́бно- зухвалих бестій!
В цю сакральну ранкову мить
Перст Господен лікує воду,
Світ мов ластівка тріпотить,
Здичавіло- грішно- голодний.
Всепростіться гріхи йому,
Освятіться брудні водойми!
Пий, сердешний, спрагу- тамуй,
Умивайся, рани- загоюй!
Поринай у цю благодать-
Молито́вну і благовонну!
----------------------------------
Та проще́нний, в пітьмі, мов тать*
Зникне з першим вечірнім дзвоном...
Тать*- злодій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112499
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2009
Вже ущух зорепад. Залиши́лися тільки сліди
На плеча́х, що обпе́чені, й снігом заметених травах,
І пригу́блює ніч, ніби мрій відкорко́ваних дим
Тихе марево снів із молитвою Céasare áve.
Срібногри́ві кентаври вертаються на небеса
Золотаві русалки – у хвилі свої білопінні,
І Тільців табуни залишають спустошений сад,
І отари Овні́в кучеряво пливуть височі́нню.
Вже ущух зорепад, і заснула утомлена ніч,
У безсонному сні розметала жаркі простирадла,
Лише місяць у по́вні - і Цезар, і Брут, і панич,
Він у небі один зорепадам нічним непідвладний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112118
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2009
Ну що мені тепер твій звіт,
Що ти кохав усі ці ро́ки?
І виявляється, що світ
Насправді зовсім не широкий...
Звіт про змарновані літа́,
Про серце, від чекань зотліле,
Що кожна із жінок- не та...
Що все поблякло й обміліло.
Ну що тепер твої слова?
Ти - не моє бентежне щастя.
В душі - жаринка ще жива,
І ми живі іще, поча́сти...
А сни іще такі п'янкі,
І погляди такі відверті,
І з квітів польових вінки
Лоскочуть пам'ять так уперто...
Та що тепер твої жалі?
Твій недолугий "кре́діт- де́біт"...
Ми розминулись на землі,
Ми розминулися на небі.
Як бачиш, зовсім не твої
У донечки моєї очі,
Й нічого спільного з моїм
В характері твого синочка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111986
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2009
Я сьогодні до себе покличу знекровлений січень,
Ту тендітну черешню, що мерзне у мене в саду,
Наїжачений кущик жасміну – суцільне паліччя,
І доріжку затоптаних трав - сірувато- руду,
Я сьогодні до себе покличу налякане птаство,
Тих сумних голубів, що марнують у пошуках день,
Нагодую- зігрію свою несподівану паству,
Заховаю від вітру, що вовну із криги пряде.
Оживе і задихає все запашним білоцвітом,
Заспіває-залюбиться в небо хрумке і хмільне
Це так просто й блаженно, та треба лише поспішити
.................................................................
Може хтось обігріє у січні колись і мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110942
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.01.2009
Незбудованих нами мостів
Запорошені скроні,
Недописаних нами листів
Гамівна́ безборонність.
На обличчях безбрів’я наліт -
Бо чому дивуватись?
Може й скресне на озері лід,
Та воно мілкувате.
Несумісність - чаї трав’яні
І з корицею кава...
Ще минуле у скронях дзвенить
Вітруганно- лукаво.
А майбутнє – спустошений рай
Невідомої масті.
На долонях- несхожений край
оступитись – не впасти б!
Долелінії всі нічиї,
Не сумісні, не наші,
То чому ж так дурманять чаї
З гіркуватої чаші?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110665
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.01.2009
Ти мене не чекаєш, а я знахабнію й приїду,
Хоч у серці твоєму куточка для мене нема.
Ми з тобою наліпимо сніговиків - гомінідів,
І в каміні горітиме наш віртуальний роман,
Ти мені докорятимеш за недоречне свавілля,
І за те, що без тебе я дихати й жити могла,
А коли вже у душах вгамуються збурені хвилі,
Ми серця напуватимем з росного грей-джерела.
Досхочу наковтаємось віршів, озону й любові,
Я вживу закохаюсь у твій божевільний шансон,
А на небі мов смайлики зорі зійдуть кольорові,
.......................................................................
Жаль, що вимкне світанок з мере́жі улюблений сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110419
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.01.2009
Вони жили́ у повній згоді,
Без Неї Він був як без рук
І Він казав Їй при нагоді,
Що вдячний за майстерний друк.
Він часто й довго сповідався,
Слова лягали на папір,
Складався вірш, роман писався,
В есе переплавлявся спір.
Вона була маленька й тиха,
Тримала безліч таємниць,
І не помітила, що лихо
Вповзло підступно до світлиць.
Те лихо- звалося Комп’ютер:
(процесор, клава і екран)....
Він швидко зміг Її забути,
Без болю і душевних ран.
Відживша річ – як порошинка,
І в цю сумну для неї мить,
Його Друкарочка- Машинка
Самотня у кладовці спить.
............................................
Таких друкарочок чимало
У діловодстві поміняли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110261
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.01.2009
На спільній тризні їхнього кохання
Замовить він по келишку мартіні,
І небо виглядатиме погано:
Ні сонця, ні промінчика, ні тіні.
А потім дні покотяться клубками -
З них не зв’язати й шалика на душу.
Хирляві зорі з впалими боками
Не упадуть, хоч як їх не обтрушуй.
І міжсезоння перейде у вічність,
А вічність перейде у міжсезоння,
Між ними відстань стане межиріччям,
Далеким, як від Бугу до Гудзону.
І їхні душі поступово згуснуть,
Від нескінченних переохолоджень,
Ліхтар навпроти дому - просто лусне,
Й жбурне впітьму човни самотніх лоджій.
Анабіоз триватиме, аж доки
Їм не всміхнеться зустріч - благовістя.
Із келишком вина іскристооким
Й морозивом в суничному намисті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110012
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2008
Розверзлося небо - зима не шкодує сили.
Нуртує тигрицею ху́га - шаліє в хащах,
Нехай собі віє, нехай зітхає і квилить.
Для нас і віхола втіха, й зима - найкраща.
Розкутаю серце й зігрію твої долоні,
А потім розтану повільно - у ритмі блюзу,
І нас понесе кавалькада зірча́стих ко́ней,
Пелюсткодощами троянд заголублять музи.
Розквітне медами п’янлива наша оаза,
Арома –свіча розтопить небо з торосів.
А віхола стукає в шибку – то просто заздрість,
У неї хоч комір із ху́тра, а ноги ж босі…
Їй хочеться за́тишку в світі, я знаю точно,
Про ніжність і затишок мріється кожній жінці,
Нехай стугонить до ранку, нехай туркоче,
А ми їй наллємо кохання свого по вінця…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109639
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2008
Ці примхливі сніжинки не знають своєї долі,
Що чекатиме їх на жорстоких долонях вітру.
Рукавом їх негода з небесних полотен витре,
Черевиком розтопче швидко або поволі.
Ці пір*їнки крила́ посивілої в ніч – Жар птиці,
Безпорадним цілунком торкаються до обличчя.
Щоб востаннє Святому Духові помолиться -
Опускаються білі ангели на оплічок,
А на ранок іни́сте сіяння втомлених сосен,
Нагадає про це неупинне снігопадіння,
І дерева, які роздягла збанкрутіла осінь,
Преплутають в часі реальність і сновидіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109382
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2008
Танцюй, Міньон, танцюй своє фанданго,
Нехай пульсують жилки кастан’єт,
Нехай шаліє вже давно не ангел
Цей вечір - виночерпій Ганімед.
Гітара стогне, зваблена, мов жінка,
І тіло рветься, як тонка струна,
Смагляві перса- яблук половинки,
Вино спокуси випите до дна.
Ні, не тобою, діво-невакханко,
А тими, хто в полоні танцю - сну
Очима п’є в тобі сою коханку,
Їх так багато п’ють тебе одну.
У вирі танцю, веремія звуків,
Плоть почуттів, цнотлива кров душі,
Гірке спасіння і солодка мука,
На чистій, ще не стоптаній межі.
Танцюй, Міньон, свою жагу і долю,
Тремтливим станом відганяй жалі,
Богиня танцю у земній юдолі,
І босі ніжки на жорсткій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108477
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2008
З планет далеких прилетіли
На Землю їх представники.
Звичайно ж, інше мали тіло,
Ментальність, техніку, зв’язки.
Уже давно у них наука
Зробила семимильний крок,
Для них була буденна штука
Долати відстань до зірок.
Земля зустріла їх привітно,
(Бо ж варіантів не було),
Та й гості мирні, не бандити,
Свої відкрили НЛО.
Усе докладно показали:
Системи руху і життя,
А потім у землян спитали:
«Яке ж воно, земне буття?
У вас легені кожен має,
Є серце, мозок, мозолі…
Чи ж вам усього вистачає?
Чи їжі досить на Землі?»
- Та звісно ж, в певних регіонах
І їжі обмаль, і води,
В ресурсах теж проблемні зони,
Пального мало і руди....
Негайно інопланетяни
«Бика за роги узяли»:
Відкрили повну базу даних,
Всю інформацію злили,
І технології новітні
Дали землянам ПРОСТО ТАК,
Щоб на Землі у цілім світі
Настала ера золота.
Коли ж прибульці, з хеппі ендом,
Курс узяли на Оріон,
Земляни всі новітні бренди
Послали на аукціон,
І фірмам продали відомим
Проблеми залишивши вдома.
………………………………….
Не дивина, що певні клани,
Не прагнуть дати рай землянам!
Загальне благо? Та ні за́ що!
Що гірше всім, то кланам краще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107601
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Що нас чекає, ти не думав, милий?
Коли оці солоно- сірі хмари
Вже виплачуть, нарешті, до останку,
Свої потоки чорно- білих сліз?
І горизонт, скалічено- похилий,
Просяде тінню як імла –примара,
В один з холодних мряковитих ранків
На перетлілий думкою карниз?
Що нас чекає, ти не думав, милий,
Коли порветься та тоненька нитка,
Де щастя ми нанизували спільно
З тобою рік у рік, і день у день?
Коли не стане вже у неба сили,
Триматися так високо й зенітно,
Коли воно утомлено і щільно
Нам на серця і голови впаде?
Ні ти не думав. То тобі й не страшно.
Не думати- не боляче й не жаско,
Не придивлятись- то біди й не видно,
І взагалі, ти не клаустрофоб...
А я збираю вогкість неба в чашу,
А я міняю ниточку на ле́ску,
А я тримаю мов каріатида
Високе небо, не упало щоб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107538
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Загубилось у веснах, було- відбуло́.
Перебродять і пі́нисті вина.
Захотілося серцю до серця в полон,
Щоб латаття вишневе світи замело́,
Понесла́ся гаряча лавина.
Висихає крапли́ста роса на щоці,
І сльоза на зеленім листочку.
Серце б*ється у серці. Рука у руці,
Очі тонуть в очах, як в полях чебреці,
Точка дотику- опіку точка.
І у амфорах тих недомріяних див
Зріють вина солодкі ще й досі,
Бо ковток недопитого щастя лишив
Ти у кубку своєму на спомин в душі
Про моє золотаве волосся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107308
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
́́́Ки́дає небо в очі колючі дротики
Жаско воро́ни каркають на світанні,
Шпилі дерев- не антика, і не готика,
Сірий цілунок вітру- холодним дотиком
В сивому міжсезонні кордон останній.
Розчарувань і марних надій – не бавити,
Передивитися спогади - де найкращий
Кисле вино солодким як мед розбавити,
Це ж бо не перший і не останній раути,
А по- інакшому і спокушатись на́що?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107008
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2008
Відсміялись дощі, відболіли сніги,
І відплакали роси пречисті.
Ці похилені стіни - не мають снаги,
А хатинки як зсунуті вниз береги,
Ничиї, мов обтрушене листя.
Відгоріли для них золотаві зірки,
В небесами освяченій кузні,
Їх, сліпих і німих, доглядають круки́,
Їх навідує спомин, давки́й і гіркий,
З блекото́ю насіння, у лузі.
Від*яріло вже й сонце для мертвих осель,
де провіяні долі крізь сито:
Ні хрестин, ні весіль, ні сльози, ні пісень
І процесія навіть труни не несе
На забутий, знеболений цвинтар.
Лиш буяє у хащах гірка бузина,
Де змагалися ластівок хо́ри.
Де кохання несла вишиванка- весна,
Там ячить над руїнами чорна стіна,
Як летючий голандець над морем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106636
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Дозволь мені тебе не розлюбити.
На перехресті чотирьох доріг
Обрати шлях у найсолодше літо,
Де щастя не вважається за гріх.
Дозволь мені прийняти оберемок
Твоїх признань – імпрезу наших снів,
Де ми єдину хвилю оберемо
Між інших нескінченних бурунів.
Дозволь мені забути всі ознаки
Минулих переплавлених життів,
Сліди звабливих афродизіаків
Та не твої, не мріяні, не ті...
Не слухати ворожок і пророків,
Не заблудити серед інших доль,
І до чужих не дослухатись кроків
Дозволь мені мій суджений, дозволь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105830
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2008
МОЄ МІСТО
МОЄ МІСТО
Загубився у часі колишній козацький Орлик-
Це гніздечко, що звите в зеленому межиріччі,
Це обійстя, узимку- з вічно простуженим горлом,
І з ялинкою-привидом в центрі, на новоріччя.
Навесні - у віночку з бузків і вишневоцвіту,
Восени - з гомінким листопадом – кризопадінням...
Я милуюсь його світанковим серпанком влітку,
Співчуваю скаліченим вулицям карантинним...
Я люблю своє місто з некультовим Бугом – Богом,
Що колись необачно потрапив у пастку- ринву.
І стискається серце від вигляду тих убогих,
Що на звалищах бруду змагаються за їстивне...
Тут бабусі торгують насінням на перехрестях,
Їм холодні протяги боляче лижуть спини.
Сигарети по-штучно. Вітрів степових фієсти
Так завзято беруть тупі бігборди на кпини.
Я люблю своє місто, так щемно і безпросвітно,
Хоч його вже піввіку усі називають мертвим,
Хай крім нього я так небагато бачила світу,
Саме тут над могилами предків сумують верби.
І з очима богинь, зневажаючи кризи й біди,
Так багато дівчат - жінок тут ходять вагітні...
Я люблю своє місто. До щему й до болю рідне.
Хай простить мені те, що так довго воно не квітне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105575
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.11.2008
В надвечір*ї сонного Бугу,
Паленіє небо осіннє,
На далекому видноколі
Вистигає пахкий кальян.
У багряній предтечі хуги,
Первоснігу зріє насіння,
Безпорадне сонце у долі,
Зачепилося у гіллЯх.
Чом притих, тьмяноводний Буже?
За козацьким нудьгуєш степом?
За крислатими вітряками,
За водою ясних джерел?
Чи ж такий тобі осоружний
Став по осені плавнів шепіт?
Занімів, ніби чорний камінь,
Клекітливий колись орел.
Завмирає й холоне місто,
Заринає в пітьму по груди,
І клоновані очі вікон
Не розказують про дива.
І, покинуту падолистом,
Булаву піднімає грудень,
Вже укотре з початку віку
До Святого веде Різдва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105226
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2008
́́
Холодний вечір випускає па́зурі,
Шматує вітер хмари нашоро́шені,
І зорі з неба підглядають на́зирці,
Такі поодинокі і непрошені,
У далечінь холодну запроторені,
І у сузір*ях назавжди прописані,
Свою стежину в небесах виорюють,
Провидиці зі списами первісними...
Хто заздрить зорям у повстині -матриці?
З бездушними лабетами- орбітами?
Холодним дивом можна милуватися
Та хто його у всесвіті любитиме?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104753
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2008
(колишній господар – коту)
Добридень, Коцький, як ти там?
Чи здогадався, хто це пише?
То Гліб, господар твій колишній,
Прощення просить у кота.
Скажу тобі цілком відверто,
Що я зробив жорстокий крок,
і мав ти з голоду померти
У лісі за короткий строк…
Але, дійшли чутки́ до мене,
Що дивом вижив ти тоді,
Живеш, як у вершках вареник,
Кругом - лисички молоді.
Усі в тобі вбачають звіра,
Ведме́ді, кабани, вовки́,
Ти там у них за рекетира…
З моєї легкої руки!
То я хотів тебе просити,
Щоб ти й мене у ліс забрав,
Ти ж там доглянутий і ситий,
А я вже з голоду охляв…
Мов у в’язниці Монте Крісто -
Самотній тут, один як перст,
Нащадки виїхали в місто,
Пішов від мене навіть пес…
Мізе́рна пенсія, до всьо́го,
Чи ліки обирай - чи хліб!
Живу я, Коцю, дуже вбого…
На тебе жду. Твій вірний Гліб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104740
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2008
Час випито. Суцільна анемія,
Все зупинилось. Малокрів*я часу.
Оціпеніння, шок - усе німіє,
Та упирям не стя́гувати па́ски*.
Вони не криють ні кликів, ні кігтів,
«Герудотерапія» на останках...
А далі що? Спливуть останні миті,
Та нескінче́нні їхні забаганки...
Час випито. Попереду безодня,
Там не спрацює вже й закон тяжіння,
І завтра буде гірше,ніж сьогодні.
Лиш прірва, упирі і зубожіння.
*стягувати паски - обмежувати себе у чомусь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104401
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2008
Час випито. Суцільна анемія,
Все зупинилось. Малокрів*я часу.
Оціпеніння, шок - усе німіє,
Та упирям не стя́гувати па́ски*.
Вони не криють ні кликів, ні кігтів,
«Герудотерапія» на останках...
А далі що? Спливуть останні миті,
Та нескінче́нні їхні забаганки...
Час випито. Попереду безодня,
Там не спрацює вже й закон тяжіння,
І завтра буде гірше,ніж сьогодні.
Лиш прірва, упирі і зубожіння.
*стягувати паски - обмежувати себе у чомусь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104400
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2008
Там де сонце тішиться з річкою,
Залишає лілеї білі,
Там де місяць тішиться з нічкою,
залишає чарі́вне зілля.
Де нещире серце потішиться,
Залишаються пустодзвони,
Осінь -пастка, дерева- милиці,
В почуттях- відчужені зони.
І душі ні жарко, ні холодно,
Серцю не просторо, не тісно,
Не лишається а ні спогаду,
А ні на́співу, а ні пісні...
....................................
Із повітря за́мки порушені,
Розвальцо́вані діаде́ми,
Бумерангом летять надкушені
Кислі яблука до Едему.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103983
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2008
Привітик, Гердо! Як там на Гаваях?
Чи на Карібах, де осіла ти?
Чи відігріла потихеньку Кая?
Я чула ви тепер серед крутих…
Ти вийшла заміж за міліонера,
Він з Еміратів і немолодий?
І кажуть, що співаєш під фанеру,
Відома зірка- поп а ля верди?
Як я живу? Піарюся, як можу,
Хоч і набрид цей вічний епатаж,
Та тільки так і виживає кожен,
В містерії «Забійний репортаж».
Пішла вести гниленьку передачу:
«Кохання в домі крижаних сердець»
І знаєш, маю успіх і удачу,
Я на каналі - визнаний митець.
Уся гутірка косить під кохання,
А я їх виморожую щодня -
Ото потіха, справжня калаба́ня,
Народ чманіє – отака дурня!
Я знаю, Гердо, ти панянка ніжна,
Як маєш час - пиши мені, курча,
Мій «нік» лишився Королева Сніжна,
Нове лиш «мило» : ксюха-пес-собчак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103701
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2008
Я ковтаю образу - образа ковтає мене,
Ми єднаємось в темних і несповідимих сполуках,
Ця дошкульна алхімія має свій власний тунель,
Де у нетрях безглуздя із глуздом намацує злуку,
І вив*ялює душу що рветься з важкої ропи,
І пульсує у скронях, очима виходить назовні,
Росомахою кра́деться, сумніву в*яже снопи,
Виростає зі скиби у кулю як місяць у повні.
Я ковтаю образу - образа ковтає мене,
Ми тепер живемо тет а тет, я забула вже де я,
Я її проклинаю, не хочу, нена́виджу, не…
Ми лишились удвох. Я й образа - Ясон і Медея.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103576
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2008
Оживили гетьмана Богдана
В клініці сучасних перевтілень.
Повели по вулицях, майданах
Легендарне українське тіло.
Все, що очі бачили довкола,
Все, що час явив, і що порушив,
Оточило ніби частоколом
Легендарну українську душу.
Маревом вбачалися споруди-
Велети окаті та незвичні,
І якісь дивакуваті люди,
Певне, час їх трохи покалічив.
Де ж козацтво ділося, у біса?
Думав, потерпаючи, Хмельницький-
Ні коня, ні булави, ні списа,
Де ж вкраїнську славу роздивитись?
Бігає по вулицях залізо,
Хоч воно й до чортиків блискуче,
Дивні прапори у очі лізуть,
Все якесь турецьке закаблуччя.
Може перекинутися словом
з першим- ліпшим на шляху нащадком?
І на щирій українській мові
Каже: «Я вітаю тебе, брате!»
Той же, не шануючи старшо́го,
(краще вже від сорому згоріти)
відповів: Вы, верно, с телешоу
Камерой орудуете скрытой?
У Богдана шок- оціпеніння,
Аж пришерх розкішний оселедець,
По –московськи торохти́ть створіння,
Що нащадком гетьманським зоветься!
Повернувся гнівний небожитель,
В клініку з невдалого параду,
Наказав негайно оживити
Членів Переяславської ради:
-Будемо процес коригувати,
Знадобиться мікрохірургія...
Цей Петро повівся наглувато,
Рік Богдан. І впав у летаргію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102953
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2008
Консультант від «Bourgjais»
Проводить заняття,
Про сучасний макіяж
Складає поняття.
Спершу, каже, пілінг- скраб
Оновлює шкіру,
Потім тоніком пора б
Поверхню знежирить,
Крем- зволоження нехай
Живить її знову,
А вже потім, зазвичай,
Іде крем- основа.
Поклади тональний крем
На фактуру личка,
І рум*яна підбери
Для свіжості щічок.
А тепер на весь респект
Пудру розпиляй-но.
І отримаєш ефект...
«колір натуральний»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102678
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2008
Жив був король.На диво
В душі він був естет
Любив усе красиве
Величнісь – маєстет*.
Любив свою корону,
І крісло, й унітаз,
Доріжечку до трону,
І навіть свій маразм.
Мов рима для поета,
Так царський стиль життя,
Викохував естету
Високі почуття.
Та якось випадково
Простий і бідний люд
Потрапив, нелакований,
На очі королю:
«Який народ невтесаний!
Цей жалюгідний вид!
І цей кричущий несмак!
Вже так мені обрид!
О, жалюгідні ла́нці!
Наважилися як -
Уразити уранці
Мій естетичний смак?
Це ж негігієнічно,
Носити секонд генд,
І антиестетичний
Сповідувати бренд!»
І... гострота моменту
Народжує указ:
«Закрити секонд генди
Навіки і нараз!»
З високою метою
наказ пішов у люд:
«Вдягатися пристойно
На радість королю!»
-Король наш- просто диво!
Співав народ в той день
-Який король дбайливий,
І вартий цих пісень!
-Король гидливий трохи,
казали тет а тет,
у чомусь може й рохля,
але ж який естет!
Який високий приклад
Народу показав!
Дарма, що дрантя зникло!
Народ не комиза*!
Ходитиме і голим
І босим по ріллі,
Щоб тільки задоволені
Лишались королі!
................................
Комиза* - вередун
ланець* - обірванець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101991
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2008
Жив був король.На диво
В душі він був естет
Любив усе красиве
Величнісь – маєстет*.
Любив свою корону,
І крісло, й унітаз,
Доріжечку до трону,
І навіть свій маразм.
Мов рима для поета,
Так царський стиль життя,
Викохував естету
Високі почуття.
Та якось випадково
Простий і бідний люд
Потрапив, нелакований,
На очі королю:
«Який народ невтесаний!
Цей жалюгідний вид!
І цей кричущий несмак!
Вже так мені обрид!
О, жалюгідні ла́нці*!
Наважилися як -
Уразити уранці
Мій естетичний смак?
Це ж негігієнічно,
Носити секонд генд,
І антиестетичний
Сповідувати бренд!»
І... гострота моменту
Народжує указ:
«Закрити секонд генди
Навіки і нараз!»
З високою метою
наказ пішов у люд:
«Вдягатися пристойно
На радість королю!»
-Король наш- просто диво!
Співав народ в той день
-Який король дбайливий,
І вартий цих пісень!
-Король гидливий трохи,
казали тет а тет,
у чомусь може й рохля,
але ж який естет!
Який високий приклад
Народу показав!
Дарма, що дрантя зникло!
Народ не комиза́*!
Він буде навіть голим
Ходити по ріллі,
Щоб тільки задоволені
Лишались королі!
................................
Комиза* - вередун
Ланець*-обірванець маєстет*-величність
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101984
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2008
Розкішний кіт лежав на підвіконні,
Ангорське "няв " у всій своїй красі.
Права свої законні, й незаконні
Він гарно усвідомлював усі.
Обовязки? Це, просто неможливо.
Не дозволяють, хоч би й захотів.
Отож надмінно й трішечки гидливо
Він на бездомних поглядав котів.
Що за життя, у пошуках скоринки,
В погоні за хвостами від мишей?
Ні віскасу, ні килимка й перинки,
Єдиний позитив – ля фам шерше...,
Ця штука Вам не дольче & габана
Бездомні кішки- то такий ля муррр,
Не те що ті пухнасті ікебани,
Котрі звели жіночність на гламур...
Кошак зітхнув, задумливо й нервово,
Почухав щось в ангорському паху,
Й почав складати плани Казанови,
На кішечку, що грілась на даху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101588
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2008
Я уже не питаю: « Де ж ти?»
Не озвешся. Знаю напевне.
Одягаю старенькі мешти,
Йду на пошуки. Вперто. Ревно.
Обережно, ніби по трапу,
По місцині іду знайомій...
У гущавину кличе запах,
Вабить свіжий, солодкий спомин...
То пусте, що втомились ноги...
Ти, я знаю, більшого вартий.
Я заради спітка́ння, їй Богу,
Зранку тут стояла б на варті..
Під ногами торішнє листя,
У літаври серце забило...
Ну, привіт! Ходімо в обійстя!
Мій грибочок.Улюблений. Білий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101509
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2008
Впусти мене! Хай серце стане птахом!
Розвій мій сум, стринож мою печаль!
Розкрийся небом чи зімкнися дахом,
Пригнись до мене, підійди, причаль.
Зігрій мене терпким настоєм сосен,
Солодким вітерцем торкнися губ,
Залоскочи у травах ноги босі,
І над озерцем синім приголуб.
Я вся твоя сьогодні без останку,
До німоти найменшої з клітин,
Щоб ти мене сповідував до ранку,
Сказавши потім : «Пташечко, лети!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100992
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2008
Холодні вітри вистужують в серці віру,
Виймають надію - несуть в часову безодню,
Складають мов здобич усе на краєчку прірви,
Та не повертають ні завтра, а ні сьогодні.
І серце позичило панцир у черепахи,
Щоб вижити і захистити рештки оази,
За вітром – тороси і все полетіло прахом,
І що там було? Забулася навіть назва...
Спасибі, хоч осінь дала свою пятерицю,
Хоч звісно, вона від каліцтва не порятунок...
Застужене серце клякне. Камінь чи криця?
І хтось вже питає, який у нього гатунок,
Щоб взяти його як бут для своєї справи,
Зацементувати розчином із бетону,
Зробити собі місточок для переправи,
А решта усе – непотреб, нехай потоне...
Зав*яжу на шворку свою наболілу душу,
І стану німою, незрячою і глухою,
І серце стане байдуже і невидюще,
Та це все одно ніяк його не загоїть...
Обвітрені думи і шерхіт торішніх істин,
Підрізані крила, кольору теракоти
Зруйновані замки, десь у повітрі виснуть,
........................................................
Гарячка країни, хворої на сухоти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100460
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.10.2008
По телебаченню о шостій
Транслюється боксерський бій
Іван, уболівальник з боксу,
До бою моститься й собі.
Купив пивка, суху тараню,
Помився в душі, в крісло сів,
Ну що там, нині на екрані?
Шматок тарані відкусив,
Бійці на рингу, в залі преса.
Гонг прозвучав, почався бій...
І раптом все. Секунд за десять-
Нокдаун. Що ж це розбій?!
У Вані шок. А як же пиво?
Тараня, цимус, ритуал?
А тут дружина, жартівливо:
Уже кінець? Ото скандал!
Хоч раз відчуєш, милий Ваню,
Яке воно, розчарування!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100379
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2008
Півострів бажання – для серця не досить,
Потрібні рожеві півонії,
І зовсім безлюдний смарагдовий острів,
Де лю́бки* у серці видзвонюють...
Розбурхане море, спокушені хвилі,
Стихія – то річ некерована,
Вітрила несуть обережно- повільно,
А острів уже намальований.
Сплітаються тісно оголені віти,
О, тач мі, шансоном озвучене...
І море гаряче нашіптує міти,
У сонця і манго – заручини.
Кохання натще́- невгамовне, нестямне,
Солодке, солоне, з гірчинкою.
І кава холоне, й морозиво тане,
І губиться острів – піщинкою....
*лю́бки- нічні фіалки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100147
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2008
Одягнись у слова
у високі, у ніжні, у гарні,
Ну влаштуй мені цей
Новорічно- нічний маскарад.
Розкажи мені, друже,
яка ми божествена пара,
Як нам світять зірки,
Що злетілись на космо- парад!
Ти правий, я сама
відучила тебе говорити
ці красиві слова,
що здавалися зайві мені...
Та сумує в душі
Ця самотня струна незігріта
За багаттям признань,
Як за казкою сонячних снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=100060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2008
В «сувенірах» я куплю підкову,
На цвяшку повішаю на двері,
(Кажуть, що колись обовязково,
Щастя в дім вона мені приверне).
Я скупаюсь в щасті білопіннім,
Вийду з нього, ніби з океану,
Ніби Афродита по перлинам-
Гарна, пишнокоса, первозданна.
Щастям усміхатимуться губи,
(Справжнє щастя завжди усміхає...)
Спробуй, не скажи мені, що любиш,
Що шалено- пристрасно кохаєш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99520
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2008
Улаштую week-end у суботу,
Заварю собі чай з бергамотом,
І його смакуватиму з медом
Обійнявшись з улюбленим пледом.
Буду слухати сповідь дивану,
І подушечку жовто –шафранну.
Відімкну телефон неодмінно-
Розряджу уповільнену міну.
А на заангажований "телек"
Кину щільну туніку- метелик.
Заблокую нахабну мобілу-
Цю гарячку, хіба що не білу.
Ноут бук вже закля́млений зранку
Геть спокуси й чиїсь забаганки!
Жоден з месиджів, смайликів, ніків
У фортецю мою не проникне
Я тепер недосяжна й невинна,
Як народжена щойно дитина...
.................................................
Як там справи із "внутрішнім світом",
що зробився на мить еремітом*?
Не нудьгує? Чи все таки нишком
Увімкнути йому «дівідішку»...(?)
*Ереміт- самітник
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99347
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2008
Лечу над містом, дах за дахом.
Заглух двигунчик, вниз несе.
І хоч пропелером на плаху…
Де приземлюсь? Приватне все…
Кругом металочерепиця,
басейни, вежі, вартові,
та де ж це в біса приземлиться?
Чи на даху, чи на траві?
Та ось балкон; і зручно, й тиша,
За склом, здається, є Малюк…
Ну, слава Богу, сів успішно.
Відкрив кватирку, ніби люк.
Малюк за компом, нуль на масу,
Когось розстрілює в упор,
Привіт, кажу, Малюк, я Карлсон!
????????????????????????
- Ти гоніш,ти Волондеморт!
Не прикидайся ідіотом!
Ти Хвост, Лохматий чи Люпін??
Куди подівся Гарі Потер?
Де Герміона, Рон і Фін?
Де взяв пропелер? В лавці Фреда?
Шо за прикид? Із Рівінкло?
А хто у справі посередник?
Калісь, бродяга, рот звело?
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Позадкував я до балкона,
Малюк на мене йде з мечем,
Кричить «Мочи скоріш Грифона!»
Я й вистрибнув, куди втечеш?
Тепер лежу в міській лікарні,
Двигун і ногу поламав
до справи взявся розшук карний
але ж… і винних тут нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98902
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.10.2008
Зорі зорями, місяць місяцем,
Вистачає наразі всім,
Все одно колись перебіситься
Найлютіша із наших зим.
Небо небом, і сонце сонечком,
Свій окраєць кожен – тримай!
Поглинайте, купайтесь, ондечки!
Ні кінця, ні краю нема!
Дні за днями, літа за веснами,
Хто у схиму, а хто в бомонд,
Видноколо комусь окреслене,
а комусь – тісний горизонт.
Хтось горілкою, хтось текілою
В світі бавиться у свята́,
І колись літами похилими
Стануть юні наші літа.
Люди обрані, й люди парії,
terra- їх богоданний край,
В межах космосу- лиш тераріум,
terra- пекло і terra – рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98464
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.10.2008
Ну от, братва, сьогодні ми вже сила!
Нам не страшний, насправді, жоден Вовк.
Ми в 90-х свій «Свинбуд» створили:
Це фірма справ, а не пустих розмов.
Будуємо хатинки у столиці,
Солома то давно вчорашній день,
Замовлення бувають, як годиться,
Із цегли чи, із каменю, лишень.
Ми вже забули навіть нормативи,
Бо ж нині всі тікають із лісів.
Якийсь пішов процес, доволі дивний,
Бо до столиці тягнуться усі.
А на місцях розвалюються нірки,
Барлоги вже пустують у землі
Руйнуються і дупла, і комірки,
Середні, і великі, і малі.
А тут усе змішалося, докупи:
Вовки, ведмеді, зайці, їжаки,
Житло в столиці рідко хто з них купить,
Бо іпотека це не піддавки!
Отож і фірма наша процвітає.
Ніф-ніф, Нуф -нуф, і звісно ж я, Наф- наф,
Будівників наймаємо, звичайно,
У нас і Лось працює, і Жираф.
Ведмідь- прораб, а Лис товар збуває,
Та й Вовк майстерно кахлі в нас кладе...
Але й минуле ми не забуваєм,
Вистава наша у театрі йде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98393
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.10.2008
Не спокушай мене майбутнім-
Майбутнє, друже, річ зрадлива,
Якщо в минулім обмаль дива,
Йому в майбутньому не бути...
Не спокушай мене словами,
В кохання вічне мало віри,
Є хутро, та не вбито звіра,
Слова - озе́рце у савані.
Не спокушай мене букетом,
Бо квіти –лиш відлуння літа,
Чи атрибути для спокути,
Що продаються за монету...
Не спокушай дзвінким цілунком,
Бо він буває й від Іуди,
А за цілунками огуда
Наздожене, мов ляпас лунко...
Ти захисти мене від мене
Жаским цілунком неквапливим,
Очима, кольору оливи,
І серцем щирим і шаленим.
Якщо у серці маєш квіти,
То спокушай, мій полонений.
Слова? Хай навіть будуть міти...
Вони здійсненні. Так, здійсненні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98253
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.10.2008
Постукав у шибку вечір, осінній плач.
Жбурляється вітер листям, що «від кутюр»,
та я не сумую, він мій не зачепить плащ,
у вітрі сьогодні для мене звучить ноктюрн.
За хмари зірки сховалися, що ж, нехай!
Окалина місяця дивиться на бордюр.
Та проза життя, проте, не така й лиха,
У вітрі сьогодні для мене звучить ноктюрн.
Сьогодні не пишеться щось, не лежить душа,
Думки неслухняні, не хочуть іти в алюр...
Притисну палець до губ і скажу їм « ша!»
Помовчте! Сьогодні, я слухаю лиш ноктюрн...
Вечері не буде. Нічого не говори.
Бо я не збираюся слухати твій сумбур...
Ну щось розігрій. Ну чай собі завари.
А хочеш, навчу тебе слухати мій ноктюрн?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97986
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.10.2008
Щось замислило хлоп"ятко,
Аж лобика морщить:
-А скажи но мені, татку,
Де беруться гроші?
На дитячі інтереси!
Відгукнувся тато:
-Їх друкують, як і пресу,
На різних верстатах.
Хлоп"я ж далі митикує,
Й ну, тата сварити...
-Чому ж гроші не друкуєш,
Ми ж маємо принтер?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97821
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.10.2008
До крутого ресторану завітали хлопці.
Узли собі закуску, випили по стопці,
Трохи ніби осміліли, дивляться довкола,
Бачать гарні дві блондинки сідають за столик.
Один каже, дивись, Ромо які тут блондинки
І чому б нам їх не зняти, ну чисто картинки.
Другий каже, вірно, друже, ідея хороша,
Почекаймо, щоб поїли й заплатили гроші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97691
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.10.2008
( довільна форма)
Колись я був собі звичайним крокодилом,
Без жодного жалю́ усе живе ковтав,
Але з писак котресь щось там нагородило
І справжній крокодил у них мультяшним став.
А хтось хоча б спитав тоді моєї згоди?
А хтось мої права законні врахував?
Морально – правові моменти хтось узгодив?
І де мій гонорар, та інші де права?
Незграбний капелюх на голову надітий,
В руках пищить стара гармошка чи баян,
Тріщить мій сюртучок, благесенько пошитий,
(Хай цей прикид простить мені Табачник Ян).
І надодачу ще, нав*язаний у друзі-
Якийсь вухастий гном, чи невідомий звір,
Я мушу з Вуханем ходити по окрузі
Й співати з ним пісень на весь громадський двір.
Ще й робить западло якась нудна особа,
Підступна, як змія, худюща як скелет,
оця її тусня мені не до вподоби,
Цей тип жінок не мій, я не люблю галет.
І все ж я крокодил, хоча і звуся Гена,
Спроможний грати ще жорстоке й хиже Щось,
І кутні ще сверблять, і щось шепочуть гени,
Якщо візьмеш на роль, не пожалкуєш, Бос!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97591
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.10.2008
Надзвонює однокурсник
На мобільний другу,
Каже: « Льова, ти не в курсі,
Що вже тиждень другий
Прагну зустрічі з тобою,
У справах нагальних?
Бачу, Льово, що без бою
Не пройду в приймальню!
Ти ж на керівній посаді,
Клопочеш у справах...
то ти, кажуть, на нараді,
То в органах права.»
Льова каже: « Хай призначить
термін секретарка,
Вона час мій передбачить,
І пройдеш без сварки.»
- Та у тім то й справа, друже,
Що я записався,
З секретаркою вже дуже
близько зустрічався…
Секретарка суперова,
Нікуди не дітись,
Тільки ж я з ТОБОЮ, Льово,
Хотів би зустрітись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97339
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2008
́(у постановці Спілберга)
Берімо курс на Оскара , панове!
Хто там у нас особи дійові?
Всього лиш Вовк??? Та не смішіть! Ну що ви,
Для фільму жахів, друзі, це не звір!
Бабуся? Не типово й не цікаво.
Дівчатко? Ну, хіба що в епізод…
А що поробиш? Хочеш мати славу,
Вмій зазирнути аж за горизонт.
Тож замість вовка створимо прибульця,
Перевертня з паще́кою кита!
Мадонна в нас піде на роль бабульці,
Де Ніро на дівчиська.. Красота!
Мисливці - Шварценегер і Сталоне.
Для них замовлю мезозойський ліс,
За папороттю хай гніздяться клони,
І птеродактиль щоби жертву ніс.
Забули про Червоний капелюшок?
Так, це важливо. Це окрема роль…
Напевне сам зіграю, не спаплюжу.
Все ж, як не як, у жахах я король.
Одне хвилює. Щоби Шарль Перро
Не встав… і нам гарячки не впоров
́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97292
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2008
Звернувся до ворожки один солідний пан,
Вона йому всю правду розказала
Пройшлася по долоні мов грядкою сапа,
І долею, мов гід - музейним залом!
-В одному лише, пані,( сказав солідний пан),
Ви все-ж таки жорстоко помилились:
У мене троє діток. А що сказали Ви?
Що двох мені послала Божа милісь!
О ні, поважний пане, тут помилки нема,
Бо лінії читаю я прекрасно!
Тому, поважний пане, Ви сердитесь дарма,
Із трьох дітей лиш двійко ваші власні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97205
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2008