| Сторінки (4/361): | « | 1 2 3 4 | » |
В.Грозаку, кинооператору,
туристу, чудаку и американцу.
Где ты, товарищ, отзовись!
Нам нужно спеть «про эту жизнь».
Уже седая голова.
Мы растеряли те слова,
что ободряли нас:
« Держись! Такая жизнь!»
Такая жизнь?
Сейчас не спеть.
Кто виноват?
Не знаем мы, конечно, брат.
А был поход и был костёр,
был волейбол, шулявский двор.
Нам Визбор пел,
Высоцкий пел,
Луи Армстронг для нас хрипел.
Сейчас ты в Штатах.
Отзовись!
Какая там, товарищ, жизнь?
Кто зажигает там костёр?
А помнят там шулявский двор?
Мне жизнь - не жизнь здесь без тебя.
Скучаю.
В памяти храня дни дружбы,
с грустью говорю:
« Тебя, как прежде, я люблю!»
Нет, я совсем не голубой.
Я просто брошенный тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109674
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.12.2008
Сегодня день Любви! И только.
Моя любовь к тебе - как мир.
Что долго говорить, поскольку
ты знаешь, что ты мой кумир.
Да! Ты красива. Понимаю.
Ты - лучшее, что Бог создал.
И, красотою восторгаясь,
тебя совсем не ревновал.
Как можно ревновать к иконе?
Её ласкают сотни глаз.
Но только моему поклону
она доступна каждый раз.
Как можно ревновать к алмазу?
Его в коллекциях держи.
Но под моей огранкой сразу
он стал бриллиантом для души.
Да! Должен Бог, творивший чудо,
тебя всем людям показать.
Париж, Берлин, Москва... Ты всюду.
Ко мне вернёшься ты опять.
И как иконы и алмазы
ты вся моя, как прежде, вновь.
Так, сколько не было хозяев,
алмаз по-прежнему «Орлов».
Сегодня день Любви! И только.
Моя любовь к тебе - вся жизнь.
Моя алмазинка, иконка,
моя надежда, мой каприз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109593
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.12.2008
Авто репортаж боксёра.
Достать не сложно.
Трудней попасть.
Но вдруг он первым, -
как не упасть?
Я стиснул зубы,
чтоб устоять
и на слабинке
его поймать.
Удар, что молот,
крушит скулу.
Но я ведь молод
и всё прийму.
Мой сквозь защиту
прошёл удар.
Он будет битым -
он всё же стар.
И пусть он трижды
был чемпион –
оставь надежды!
Да кто мне он?
Я был быстрее,
я был сильней.
Он был мудрее
и бил больней.
Сказался опыт,
его инстинкт…
С трибуны ропот:
мне счёт открыт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109589
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.12.2008
Посвящается Российской кинопремии.
Нам премию дали
ужасно смешную:
богиню большую,
но не золотую.
Рукой приз я взвесил:
из бронзы наверно,
но весит прилично -
полпуда примерно.
С поклоном острил
о капризах погоды,
просил для нацменов
побольше свободы
и вызвав улыбки
и возгласы дам ,
им торс показал свой,
как делал Ван Дамм.
Потом мы с друзьями
нырнули в буфет,
где водки напились,
наелись конфет.
А утром вовсю
обнимая парашу
не вспомню название
премии нашей.
Но всё же приятно,
что премию дали.
Работали ведь,
напрягались, не спали.
И жаль только мне,
что от этой награды
фальшивкою пахнет,
как от маскарада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109325
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.12.2008
Их было десять.
Припоминаю.
Не меньше. Точно.
Я - как скала.
Со мной такая
моя дурная
натура злая.
И все дела.
Я парень ловкий,
я парень вёрткий.
Увидел: двое
хотят догнать.
Притормозил я.
Да! Прибежали.
Послал я каждого
отдыхать.
Уже их восемь.
Прощенья просим!
Да и задор их,
смотрю, не тот.
Я с разворота
тому, кто ближе,
послал по челюсти
апперкот.
Уже их семь.
Но и те, кто дальше,
втихую правят,
смотрю, в кусты...
Тут я воспрянул...
Ну и напрасно.
Как раз
подкатывают
менты.
Тюрьма мне светит.
Не в этом дело.
Как выйду, всех их
найти хочу.
Должны ответить.
Мне надоело.
Один на десять
им по плечу?
Когда вас десять,
не надо спеси,
ума достанет
бить одного.
Всё надо взвесить.
Не то не взвесив,
глядишь - догонишь,
да не того.
Их было десять.
Пересчитаю.
И это помнить
они должны.
Ведь я, как правило,
догоняю.
Пока! Прощаемся,
пацаны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109322
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.12.2008
Гей ! У полі , в Придніпров’ї
вітер в хмари дме .
Сунуть хмари - чорні сови ,
як життя моє .
Кучугури , як потвори ,
сонце закрива ,
вітер лупить з неба в поле ,
аж тремтить трава .
То ж кидає нас скажена
доля залюбки :
пригорне , як наречена ,
й переб’є кістки .
Вітер в полі трави будить ,
піднімає пил .
Гей ! Живіть на повні груди
поки стане сил .
Нашу долю я зрівняю
з обрієм хіба .
Всі за щастям подаються ,
а його нема .
Поле й вітер України !
Вам земний уклін !
Пісня разом з горем лине
всюди , де ваш син .
Гей ! Співаю в повні груди .
Голос вітер збив .
Підхопіть но пісню , люди !
Голосніше спів .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109111
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2008
А взимку ліс, як сажа, чорний.
Є сніг на гілках - то дарма.
Як ялинкові ті прикраси,
що для Різдва, а так нема.
Ліс і людина дуже схожі:
в теплі шумить красою чар.
А в холоді, при лютій стужі
такі, як там пройшов пожар.
Пожежа ця в душі, як в лісі,
усе на гар понищить в мить.
А сонце тепленьким колише -
все заквітує, заблищить…
До урядовців! Нагадаю:
для українців, то не зле,
як їм ніхто не заважає,
будують хай життя своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109110
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2008
Я знаю жінку: може слухати
мої вірші, як сповідання,
і посмішкою не порушити
уважного свого мовчання.
Її душа завжди відкрита
для радощів моїх чи горя.
Так хлібороб кидає жито
в відкритий чорний простір поля.
Неспішно ходить, як цариця,
і кожен величавий крок
відкриє людству таємниці
незнаніші за світ зірок.
Хтось може скаже: «Невродлива».
Даремно. Бога я хвалю,
за неї так: сам шанобливо,
як лицар, голову схилю.
Коли бажаю я свавілля
і сили стриматись немає,
то вчитись мудрості й всесилля
іду до неї. Так буває.
Вона, як світло, без умовно
так вміє легко пробачати,
як стане скрутно, то готова
зі мною вкупі помовчати.
Хвалю доладний витвір Бога!
Цю жінку він сотворив мені…
Та все ж до неї засторога:
ти може витвір Сатани?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108896
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Оковитої не хочу,
І вина я не бажаю,
пиво питиму до ночі -
з пивом швидше час минає.
Кухоль піна накриває
Пиво гарне є на смак.
А хто ще тараню має -
той справжнісінький козак.
Пиво мстить прохолоду.
Як казав один дивак:
«Пиво - ліки для народу!»
То воно і мабуть так.
Кухоль з пивом я тримаю.
Буду завжди пиво пити!
П’ємо, браття! Думку маю:
жити з пивом - справді жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108894
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Вітаймось! Вітаймося, браття!
Збираймось усі за столом,
на дворі розпалим багаття.
Вже їду і б'ю Вам чолом!
Карпати я в згадці колишу.
Гарнішого краю не є.
Тут серед весняної тиші
залишив я серце своє.
В Карпатах чарівні дівчата
і легіні файні живуть.
Тут раді тебе зустрічати.
Карпати довік не забуть!
Тому повернусь неодмінно,
до друзів на зустріч прийду.
хай час все стирає сумлинно,
до Вас стежку завжди знайду.
Вітаймось! Вітаймося, друзі!
Збираймось усі за столом.
Міркую: по нашій окрузі
згадають про мене добром.
Вина я в бокал наливаю.
Карпати! Вам слово моє!
І хто Вас ніяк не згадає,
той, мабуть, уже не жиє.
Тісніше здвигаймо бокали
за славу чарівних Карпат!
За пісню, що з Вами співали!
За гарних карпатських дівчат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108847
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Аж через усю Україну
я їхав в самий Ізмаіл.
Туди Бог закинув дівчину.
яку років двадцять любив.
Звичайно, літа молодії
згубились, в безодню летять.
Та я не втрачаю надії,
що ми зберегли почуття.
Я їхв. А дух забиває
близького побачення час.
Я їхав. Невже не згадає
кохана про школу, про клас,
про те, як за партой сиділи,
як твори завжди їй писав,
як разом на танці ходили,
як в річку для неї пірнав.
Я хочу безмовно дивитись
на ту, що я завжди любив,
і з нею очами зустрітись.
Приїхав. Це вже Ізмаїл.
Дзвінок телефона. Ми хутко
домовились: місце та час.
Чекання – наркотик солодкий.
А голос засип вже на бас.
Приходить година зустрітись.
Не видно красуню мою.
Тож я, як той стовп, ніде дітись,
на розі стою та й стою.
Минуло уже півгодини
і час утікає, як плин.
Чекати не маю причини.
Жінок ждуть п'ятнадцять хвилин.
Не вийшла. Даремно приїхав,
п'ятсот километрів здолав.
Тужу та не маю утіхи.
А може Бог все-таки прав:
нас знову на зустріч не зводить,
минуле життя не псує?
Ми ніби ті скіфи, чи готти,-
нема їх, а в пам'яті є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108845
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Темно. В хмари місяць зник раптово.
Заблукала внучка королеви.
Легень серед хащів випадково
стрінув. Там рубав собі дерева.
Він відвів її в свою хатинку.
Дав поїсти хліб, прогіркле сало,
постелив за простиню хустинку,
а за ковдру стало простирало.
Сам заснув в кутку він мимоволі.
Затишна хатинка випадкова.
Каганець мерегкотів поволі -
не затемна давнішня будова
.
Та невже то тілечки ганчір’я,
жалюгідний, непотрібний бруд,
лапки від кролів і всяке пір’я
та недокурки залишені їм тут?
Відчувала внука королеви,
що кімната болісно знайома.
Їй в віконце шепотять дерева,
що вона тепер насправді вдома.
…Ранком ще з недосипу хлопчина
сам провів її на полонину,
та не раз за тим не без причини
проливала сльози про хатину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108733
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Я довго йшов по коридорах,
в кутках, як тать, ховалась тиша.
На чужака ворожим зором
дивилась статуєю ніша.
В похмурім сні застигли речі,
був полу морок - майже шок,
і, наче відгук недоречний,
звучав мій одинокий крок.
І там у сутінках похмурих,
мій погляд вперся в перепони:
ледь-ледь помітними фігурами
в ту тінь юрмилися колони.
Я підійшов, і невід’ємно,
як звір, в мене вчепився жах:
зустрів я голову гієни
на статних дівчини плечах.
На гострій морді кров налипла,
в очах ховалась порожнеча,
і страшно крався шепіт хриплий:
«Ти сам прийшов! Знав - небезпечно!»
Миттєвості страшні летіли,
і тиша в темряві лягла,
і жах блідий там повторили
неісчисленні дзеркала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108732
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
На Різдво збуваються
усілякі дива.
Мрії відбуваються.
Житимо щасливо!
На Різдво трапляється
гарне на очах:
пролетить по вулиці
жаровидний птах,
в ранішньому поїзді
стрінемо гуртом:
к нам прибув з Німеччини
чудернацький гном,
в санках прямо з півночі
олень нам привіз
чарівну Снігуроньку
й подарунків віз.
Всім роздали порівну.
Все нам до смаку…
Господи! Даруй нам казочку таку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108679
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2008
Які солодкі груші,
коли в чужім саду!?
Юрбою хлопці до ладу
збирають серед тиші.
Проте господар вийшов
на ґанок покурити,
та сад посторожити,
прислухався до тиші…
Що там в саду шумить?
Немов комиш колише?
Господаря блищить
цигарка. Ніде діти.
І хлопці вмить чкурнули
і полем дременули…
Не корисно палити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108676
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2008
Дивлюсь їй в очі - очі не відводить,
або свята, або нещастя в неї.
Красуня - не обділена на вроду,
так нагадала водяну лілею.
Говорить. А вуста медоточиві,
мов пошепки, а чути гарно всюди.
Великі очі, як ті чорносливи
І не здіймуться й ледь диханням груди.
На мене щось находить полохливе,
як спогади про прожиті літа.
Трапляються дівчата нам вродливі.
Ця дівчина, упевнений свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108613
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2008
Не хочеться скандала,
не хочеться страдать,
и ты переживала:
муж будет ревновать.
Восторженно читали
стихи тебе друзья,
и ты их обнимала –
ведь устоять нельзя.
Нельзя ведь, потому что
не действует запрет,
и даже в целом мире
стихов прекрасней нет.
Поэзия сильне,
поэзия – экстрим...
Но здесь мы умолкаем
и скромно промолчим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108611
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.12.2008
Тревожное время, но мы неустанно
С надеждой твердим твоё имя, Татьяна!
Поднялись тарифы и будто экспресс
Проносится доллар, летит до небес.
Невесело жить! Ну а мы неустанно
С надеждой твердим твоё имя, Татьяна!
Я выскажу мнение многих друзей:
С твоею улыбкой и жить веселей!
Безумно уже вздорожала картошка,
Бананы – и те вздорожали немножко,
Орехи – они не для наших зубов…
Но я повторять беспрерывно готов,
С надеждой твержу, повторяю я рьяно
Святое и нежное имя Татьяна!
Я выскажу мнение наших друзей:
С твоею улыбкой и жить веселей!
Невзгоды пугают, но скажем опять:
С улыбкою Тани беды не бывать!
Тебя ожидаем, тебя обнимаем,
Тебя мы прекрасно всегда понимаем
И любим, гордимся мы дружбой твоей!
С твоею улыбкой и жить веселей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108556
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.12.2008
Мне хочется, чтоб ты в меня влюбилась
И чтобы ты в далёкой стороне
Вдруг ощутила: моё сердце билось
И билось оно только о тебе!
Мне хочется, чтоб часто вспоминала
Меня. И чтобы именем моим
Ты по ошибке мужа называла,
Потом не извинялась перед ним.
Мне хочется, чтоб ты меня встречала
С работы у порога моего,
Чтоб говорила или промолчала,
А больше мне не надо ничего!
Мне нравилось, что ты в меня влюбилась!
Я так жалел, когда всё прекратилось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108548
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.12.2008
Не сильно багато
у самої хати
упало сніжку.
Кохану шукати,
її обнімати
стежок не знайду.
Ріка вирувала,
ще крига не стала –
ну, як подолати?
На березі стану
чекати кохану -
пісень їй співати
я голосно буду.
Нехай чують люди,
як вміють кохати.
Вода собі лине,
летить без зупину.
Що ж, мушу співати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108394
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2008
Вчера был день.
Прекрасный день.
Как сказка.
Тебя я звал,
тебя я ждал.
И ласки
хотелось сильно мне тогда.
Со мною
была ты очень холодна,
не скрою.
Сегодня дождь,
сегодня лень
встречаться.
Я знаю, будешь ты теперь
смеяться.
Но как хотелось мне вчера
ласкаться.
Должно у сердца чуть тепла
остаться.
Во имя счастья и любви
любите!
Мир от таких, как ты вчера,
спасите!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108393
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.12.2008
Відомо: є жінки багаті дуже.
Грошей у них бери, як взимку сніг.
Відверто Вам скажу - мені байдуже!
Моя кохана краща від усіх.
Я бачив: є красуні топ – моделі.
Нічого в них нема, окрім грудей і ніг,
статура, посмішка, як та вода в пустелі…
Моя кохана краща і від них.
Українки – доладні господині.
Співають гарно, в них чарівний сміх.
Відвіку так було, і є у нас понині.
Моя ж кохана краща від усіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108128
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008
Дивуюсь я: як і чому
жінок гарненьких не знаходять?
Вони на зустріч нам виходять
і гордо мимо нас проходять…
А я дивуюсь—це чому?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108126
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008
Масто первое, конечно,
альфа всех наук,
тема мысли бесконечной
есть одна вокруг -
математика святая -
ангельски чиста,
труд и игры - вот такая
истина пока.
Кропотливость и старанье -
алгоритм всего познанья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108041
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.12.2008
Абисинські пісні.
2. П’ять биків.
Процював я п’ять років у пана,
випасав у степах його коней,
і за це я отримав у нього
п’ять волів, до ярма вже привченних.
Одного з них зарізано левом.
Я знайшов на траві левів послід,-
треба краще крааль боронити,
треба з ночі палити багаття.
Другий раптом побіг, бо сказився,
дзвінкою ужалений осою.
Я блукав п’ять діб в диких хащах
та ні де вола не побачив.
Двом волам підсипав сусіда
прямо в їжу отруйного зілля,
і воли валилися долу,
а язик ставав у них синім.
Тож останнього взяв й сам зарізав,
щоб було мені чим святкувати
у годину, як дім запалав у сусіда,
там горланив господар, він зв’язаний був.
3. Невільницька.
Зранку прокидаються пташки,
вибігають у поле газелі,
європеєць виходить з намету,
розмахуючи довжелезною пугою.
Він сідає в тіньочку від пальми,
загорнувши обличчя в зелену вуаль,
ставить поруч з собою пляшку віскі
та лупцює ленивих рабів.
Ми повинні чистити його речі,
ми повинні охороняти його мулів,
а на вечір їсти солонину,
котра ще вдень зіпсувалась.
Слава нашому господарю-європейцю!
Рушниці його далеко поцілять,
у нього така гостра шабля
і так боляче лупцюється пуга!
Слава нашому господарю-європейцю!
Він хоробрий, та він недотепа:
у нього таке ніжне тіло,
що так гарно різати ножем.
4. Занзібарські дівчата.
Раз довідався бідний абисинець,
що далеко, на північ, в Каірі,
занзібарські дівчата танцюють
і любов продають за гроші.
А йому давно вже набридли
розтовстілі жінки із Ґабешу,
хитруваті та злі сомалійки
і брудні батрачки із Кафи.
Тож поїхав собі абисинець
на своїм однісінькім мулі
через гори, ліси та пустепі
далеко-далеко на північ.
На нього напали бандити,
він убив чотирьох й заховався,
а в густих хащах Сенаара
Слон-самітник розчавив його мула.
Двадцять раз поновився місяць,
поки він дістався Каіру
і згадав, що якраз він без грошей,
і пішов назад тим же шляхом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107973
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2008
Не хочу я сказать: "Не хочу!"
Но пропеть это вовсе не сложно.
И,похлопав меня по плечу,
Вы уйдёте. А сердцу тревожно!
Словно старый языческий гимн
отбивают его перестуки.
Вас тревожу я сердцем своим?
Это всё от тоски, от разлуки.
"Уходите!" - и сжалось в груди.
Неужели же всё повторилось?
Не жалейте меня. Поглядим,
что напрасно сказал, что разбилось?
Что не склеить во веки веков?
Почему невозможно вернуться?
Вот вам песня без смысла, без слов.
На прощанье такие поются.
Я прощаюсь! И этот мотив
откровенно меня добивает.
Нет! Пока, слава Богу, я жив,
но терпенье меня покидает.
Не любили меня никогда.
Вместо встреч получаю разлуки.
А хотел полюбить навсегда
до последней безжалостной муки.
Не хочу Вам сказать: "Не хочу!"
Мой безжалостный поезд отходит.
Я пою. Нет, я просто ворчу,
а гитара разлуку выводит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107972
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.12.2008
Зо копища змієва,
зі самого Києва,
за жінку дістав чарівницю,
мав думку - забавницю,
гадав - своєнравницю,
пташинку собі витівницю.
Покличеш - наморщиться,
обнімеш - топорщиться,
Як місяць - то й чине журитись,
і зойкіт - стогнання,
як при похованні
когось там, - і хоче топитись.
Кажу їй: «Хрещеному,
тобою привченому
неможна прийтись не до двору.
Візьми лють, не стій,
знеси в Чорторий,
на грішну неси Лису гору.
Мовчить - тільки щулиться,
моя ти розумниця.
В усім її шкода, затятую,
як пташку підбиту,
березу підриту
над прірвою, Богом заклятую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107791
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008
Мчаться мавпи, наче п’яні,
з диким криком по ліані,
що звисає низько, низько,
чуєш стукіт - тупіт ніг?
Значить це, що близько, близько
від тебе тобі не знаний
та жахливий носоріг.
Бачиш це усіх хвилює,
чуєш тупіт? Безумовно,
якщо буйвіл й той лягає,
відступає глибше в бруд.
Нетутешнє полюбляєш?
не чекай на порятунок!
Заховатись ніде тут.
Підніми у гору руки,
з гімном щасття і розлуки,
погляд в матових туманах
думки в далечінь зведуть,
та з країн давно вже знаних
нам невидимі фелуки
за тобою припливуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107788
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008
Коханці.
Любов їх душ народжено у моря,
в священних, ще незайманих дібровах,
пісні наяд звучать, як дивний сполох,
з приспівом струн, що в щасті, що без горя.
Великий жрець…Химерний та суворий.
Ні! У людей бува краса не та,
спокійний погляд, зімкнені вуста,
на кучерях повязка - колір крові.
Ставав туман. І в тім тумані чистім
Великий жрец творив святий обряд,
й танок гнучких тендітненьких наяд
звивався берегом перлиновим намистом.
Між них одній, чарівнішій, ніж казка,
Великий жрець виказував увагу.
Він позабув, що врода - то, як спрага,
що зводить з розуму червона перевязка.
Зірки на небі ранком затухали,
коли забув Великий жрець чини,
її вуста не говорили «ні»
і очі теж йому не відмовляли.
Проте круг них розмови кривослові,
вони пішли з незайманого гаю
туди, де може сили їх немає,
та їх серця там житимуть з любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107653
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Я та ви.
Так, знаю, я вам не до пари,
Я прийшов із чужих країв,
До вподоби не шепіт гітари,
А зурни відчайдушний спів.
Не по залах та не для салонів,
Модним сукням і піджакам –
Я читаю вірші для драконів,
Розбишакам і простакам.
Я люблю - як араб в пустелі,
До води в спрагу так припав,
А не лицар на фресках стелі,
Що на зірку свою чекав.
І помру не в своєму ліжку
При нотаріусах й лікарях,
А у мандрах, пройшовши пішки
Нескінченний той битий шлях,
Щоб зайти не для всіх відкритий
В протестантський, чистенький рай,
А туди, де злодій і митар,
І блудниця крикнуть: „Вставай!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107652
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Заветный час - он раз в году,
один раз в жизни может быть.
А тут мне шепчешь: "Не прийду!"
Что извинятся, говорить?
О чём жалеть и тосковать?
Что не случилось - не сбылось.
И зря расстелена кровать,
так, не для дела, на авось.
И зря закручены стихи,
и рифмы в слог ложились зря...
Всё, как рыбалка без ухи,
всё, как охота без зверья.
Родная! Наступил, поверь,
заветный час, и он для нас!
Никто пусть не стучится в дверь!
У нас с тобой заветный час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107461
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.12.2008
Какой ты стала неухоженной?
Фигура - колобок на вид,
А там, где талия положена,
всё беспорядочно висит.
Была ты с талией-тростиночкой.
Беда парням, гроза мужьям.
Друг от любви по фазе сдвинутый
нагим гонял по этажам.
Не обращала ты внимание
на любящих тебя ребят.
Сейчас, когда исчезла талия,
в любви признатся не спешат.
Да! Поутихли страсти, кажется.
Не унывай и не грусти!
А если друг опять покажется,
Смотри: сейчас не упусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107456
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.12.2008
Напьюсь! До чёртиков напьюсь!
Какая женщина явилась?
И, если вдруг война случилась
из-за неё, не удивлюсь!
С троянских, помнится, времён
из-за красавиц воевали,
стрелялись, дрались, умирали...
Но им, красавицам, поклон
за то, что есть они на свете.
Молюсь и вовсе не стыжусь.
Ведь мы за них всегда в ответе.
Мы не достойны пониманья,
вы наша радость, гнев и грусть,
из сказок чудные созданья!
Я обязательно влюблюсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107423
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.12.2008
Ночь с тёрпким запахом дурмана
ложилась на речной причал.
Я бросил всё. Я уезжал -
бежал от сплетен и обмана.
Вначале верил, счастьем пьяный,
а пьяному всё невдомёк:
не любят - чистят кошелёк.
Мне бестолку, мой взгляд туманный.
Что деньги!? Жизнь так многогранна,
счастливый миг наш недалёк!
Не ощущал совсем подвох.
Тебе поверил, как ни странно.
Но тут же сплетники нашлись.
О, пересудов нам хватало,
а если пахнет вдруг скандалом,
они ворвутся в нашу жизнь.
Ты ничего не отрицала -
меня во всём винила ты.
мне не хотелось суеты
и я мечтал, чтоб ты молчала...
Всё!
У реки среди дурмана
дождусь последний теплоход.
Теперь запомнил наперёд:
предательство зовут Оксана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107421
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.12.2008
Дзеркала висять по залі.
Мода ця була й раніше,
певно, люди пізнавали
світ тіней, там найсильніше
від реалій, як в принадах.
Тіні вік живуть в свічадах,
кожен на своє сприймає
у подобах, при нарядах,
може, сам себе впізнає.
Це огидно чоловіку,
бо живого там довіку
не побачиш вже ніколи.
Мабуть, страшно, як від крику
у пустелі. Ми готові
чути кепської поради.
Перехрест тіней дзеркальних
бачив я. То символ влади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107323
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
Як квітка ранкова
всміхнись. Цим дарунком
мене привітаєш,
немов поцілунком.
Мені нагадаєш,
що в серці тримаєш:
мене ти кохаєш!
Як квітка ранкова,
промінням ти сяєш
і поглядом ніжним
мене зігріваєш.
Чарівна, та й годі!
Барвистих мелодій
краса твоя грає,
а серце палає.
Як квітка ранкова,
ти справді чудова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107322
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
Я нагадаю небагатим,
Що до політики охочі,
Що голову туди сувати
Не дуже треба!
Бачать очі,
Що тільки з капіталом люди
З політики і мають зиск:
Своє отримають усюди.
А ми відчуємо там тиск
Податків на свої кишені.
Якісь дурні ми, навіжені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107216
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.12.2008
Ты прячешь глаза
От бесстыжего взгляда.
Кто это сказал,
Что глядеть, мол, не надо?
Кто смел приказать:
Прячь прекрасные очи?
Довольно скрывать!
Полюбуйся, кто хочет!
А если мужчина
Вдруг сам похотливо
Посмотрит в глаза
Так бесстыдно игриво,
Его осудить
мы должны всей громадой.
Спасать красоту
Мы обязаны! Надо!
За масленый взгляд
Наказаньем жестоким
Положим конец
Беспардонным порокам!
Не прячьте глаза
Вы от встречного взгляда!
Не прячьте глаза!
Вы прекрасны, не надо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107214
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.12.2008
Да! Отчего же Дон Жуан – герой?
Он юбки ловко задирал матронам,
Девицам ветреным, достойным женам
И в общем всё без риска головой.
Да! Это был жестокий дуэлянт.
Коварными приёмами блистая,
Сомнения и жалости не зная,
Губить людей имел большой талант.
Нет! Дон Жуан был гением измен,
Кумир предателей и подлости учитель,
Пример неверности и чести расхититель,
Я до сих пор не вижу перемен.
Не думаю, что Дон Жуан иной.
Он мне представится, конечно: не герой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107036
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.12.2008
Седой учитель – признак старины!
Приоритетом стала только женщин
Профессия, где мужество должны
Дать молодым без пряников, затрещин,
Где слово твердое рождает доброту
Без слёз, улыбочек, предельно, по-мужскому,
Где обаянье силы, как мечту,
Мужчина вносит в сердце молодому.
Характер открывателя, бойца
Куют сегодня только женщин руки.
И будущую славу мудреца
В жизнь вызывают с женских слов науки.
И женщина наверно может быть
Учительницей. Как сразить врага,
Как защитить? не сможет научить
Хозяйка дома, жрица очага.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107035
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.12.2008
Право на бунт.
Слово на Майдані.
Тих щиро вітаю,
Хто вірить, що маєм
Ми право на бунт, непокору.
Всю правду сказати,
Свободу співати
Це матимуть люди вже скоро.
Невже не настане
Щаслива година
Заможно в добробуті жити
І впевненість мати,
Що краще від мати
І батька всі житимуть діти.
Тому проголошу,
Що справді приношу
Вам право на бунт, заколот,
І правду сказати,
Про волю співати -
Тобі - український народ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106980
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2008
Сьогодні – передсвятковий час
І згадую хороше.
Про Галю! Є вона у нас!
У бога я попрошу,
Щоб дав їй радісне життя!
Відколи так буває,
Щоб все робилось до пуття:
Хай нас не забуває,
Хай їй Весна в очах блищить
Красивим, ніжним співом!
Благословенна та є мить!
І я роблюсь щасливим.
Вітаю Галю! Ангел мій!
Я в Бога листоноша:
Учи дітей, розумне сій,
Бо ти така хороша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106973
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2008
Дождь пошёл. Ну, прямо ливень!
Не к дождю было с утра.
У тебя был зонтик синий.
Думаю, что нам пора
Вместе под зонтом спасаться,
В океане ливня плыть
И легонько прикасаться
К твоему плечу. Открыть,
Что бывает так уютно,
Если сверху синий зонт,
И шептать ежеминутно
«Не надолго дождь. Пройдёт!»
Дождь пошёл. Ну, прямо ливень!
Не к дождю было совсем.
У тебя был зонтик синий.
Это к счастью. Ясно всем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106879
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.12.2008
Надзвичайною красою
Кожен день мене дивуєш.
Знаю я, чого це стоїть:
Всіх приваблюєш, чаруєш.
Можеш кожен день змінитись:
Новий вигляд вже готовий.
Богу треба помолитись
За красу ще кращу знову.
Як це робиш? Що за диво?
Так за кожний час мінятись,
Все, як завжди, так красиво.
Годі з мене вже знущатись!
Врода вся твоя, як море,
Не побачиш край навколо.
Може хтось й співає хором,
Ти ж завжди виводиш соло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106878
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2008
Вошла еврейская царица:
Упругий ком шальных страстей.
Пора, ей-богу, удивится
И должное отдать лишь ей:
Не только почести, поклоны,
Но всенародную хвалу,
Колоколов церковных звоны,
И очень тихое: «Люблю!»…
Ещё одна вошла царица:
Евреи мастера плодиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106846
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.12.2008
Ах, как красиво я живу!?
Жена уходит в монастырь.
Я, как во сне, нет – наяву
Свобода – это мой кумир:
Я не зависим, не в долгах!
Гуляю в поле благородно
И счастье в песнях и стихах
Я распеваю беззаботно…
Ах, как красиво я живу!?
Жены мамаша уезжает
На ПМЖ за океан!
Её весь город провожает…
Ах, как красиво я живу!?
Уедет тёща лет на десять.
А я ей песенку спою:
Там жизнь, конечно, интересней…
Ах, как красиво я живу!?
Мой шеф на пенсию уходит.
Нет! Не во сне, а наяву
В круизах время он проводит.
Ему желаю долго жить
И храбро плыть в сороковые,
Опять Америку открыть,
Чтоб удивилась вся Россия…
Ах, как красиво я живу!?
Не надо даже напрягаться:
Хочу «Хрустальную сову» -
Её приносят раз пятнадцать.
Мне руку жмёт старик Бурда
И даже хочет обниматься…
Я – ничего, не устаю,
Не утомляюсь… Что стараться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106845
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.12.2008
Редкий снег тихо падает белыми мухами,
Залетает под шапку на лоб и в глаза.
А деревья опять нарядились старухами –
Снег их в белых платках обрядил, повязал.
Повязал он на ели лохматые бороды,
Не щадя никого он дорогу замёл,
Чтоб никто не пробился из дальнего города,
А по белой пустыне шёл прямо в костёл.
Рождество там горит величавою музыкой,
На коленях стоят, там поются псалмы.
Там веселье твоё людям будет обузою,
Там задорно запеть невозможно. Увы!
Торжество величаво! Орган в бесконечности
Рассыпается звуками в небо усталость.
И стою ошарашенный музыкой вечности.
Понимаю: сейчас Рождество состоялось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106723
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.12.2008
Редкий снег тихо падает белыми мухами,
Залетает под шапку на лоб и в глаза.
А деревья опять нарядились старухами –
Снег их в белых платках обрядил, повязал.
Повязал он на ели лохматые бороды,
Не щадя никого он дорогу замёл,
Чтоб никто не пробился из дальнего города,
А по белой пустыне шёл прямо в костёл.
Рождество там горит величавою музыкой,
На коленях стоят, там поются псалмы.
Там веселье твоё людям будет обузою,
Там задорно запеть невозможно. Увы!
Торжество величаво! Орган в бесконечности
Рассыпается звуками в небо усталость.
И стою ошарашенный музыкой вечности.
Понимаю: сейчас Рождество состоялось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106722
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.12.2008
Аметист.
К.М.С.
Було повітря так зігріте
тобою й добрим, це згадаю,
незвичним і холодним світлом
прозорий камінь твій палає.
Гаси, крилата мить, охоче
холодний блиск його проміння,
щоб він сприйняв чарівні очі
і поглядів порозуміння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106700
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Ти – злюча чаклунка. Мій вечір палає –
багрянець коштовний горить.
І в день і в ночі ти до мене злітаєш,
та я зневажаю цю мить.
Я цар в цим житті, - я твоїх багряни'ць
дзвінких не страшусь, як ночей.
здіймусь в ріднім краї, та падаю ниць,
не зможу відвести очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106697
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Кричить афіша, зойк строкатий,
і стогнуть вивісок слова,
з крамниць проміння ллє кудлате,
нас жалить смутком торжества.
Там сплять за склом тканин рулони,
ллють діаманти світло зрад,
і зорями червонців громи,
як сяйво півночі горять.
Прошито місто коридорами,
вогонь реклами все залив,
кишить каліками, потворами,
святковий ввечері приплив.
Закриє з неба зірок зливами,
проміння: кожний шле ліхтар –
над клерками і над повіями
крізь брижі танцювальних пар.
Кадрилей всі порушив лінії,
між танцюристами дзвенять
трамваї, сиплють іскри синії,
автомобілі в ніч летять.
І сором музики колісної
підняв смичка, як диригент,
з’єднав загал, як ноти різнії,
співає натовп цей фрагмент:
„Хвала містам, це - тлінь, з еклектики
там все - довічний хоровод,
і твій олтар, це суть - електрики,
вітає гомоном народ!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106663
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Танок смерті.
Німецька гравюра ХVI cторіччя.
Селянин.
Гей, старий! чого це з плугом
ти стоїш, про що ти мріяв?
Буду я для тебе другом:
я також пахав і сіяв!
Все дооремо можливо
в полі при такій спекоті.
Затанцюємо грайливо -
Ай – люлі! ми при роботі!
Дай но руку! Ти потроху
розійшовся! Ще є час!
Все життя пахав, їй Богу!
Шлях наш в ад! Тримайте нас!
Коханець.
Здравствуй, друг! В вбрання вдягайся,
шляпи підгинай краї.
Йти з тобою? Зізнавайся.
Так, як я кохав її?
Щастя в пестощах? Вважаєш?
Щастя є, як обнімався?
Ось танок, який ти знаєш,
тож танцюй, хоч намагайся.
Як з коханою у ліжку,
так і тут – танцюй за звичай.
Дух тебе захопить трішки,
і пірнеш ти в ад обличчям.
Черниця.
В плаття чорне чисто вдіта,
Богу тільки присвятилась…
Гей, не вір словам! Відкрито:
склав їх чорт, як ти молилась.
Я також у чорне вбраний:
ти – черниця, я – чернець.
Що ж! Танцюй, наш танець гарний:
йдеш зі смертю під венець!
Дзвони! Дзвонять на весілля!
Обніми мене, це – треба!
В такт завертимось, - в могилі
підготовленій для тебе!
Немовля.
Малий хлопчик в люльці малій!
Серце зачепив моє!
Матір де? Немов не стало.
Я за неї. Спи, мале!
Казку не розповідаю,
хай шепоче матір в тиші.
Танців вчу і закружляю,
Так тебе я заколишу!
Загойдаю, заколишу,
від життя тебе спасу:
обійму, в раю залишу,
в рай легенько віднесу!
Король.
За столом, під балдахіном,
бенкетуєш, мій король.
Пана привітав уклоном,
Преклонитися дозволь!
На тонесенькій сопілці
заклик в танець проспіваю.
По очах і по ухмильці
ти впізнав рідню, я знаю!
Встань, король! по троннім залі
закружляй щонайшвидчише.
Так! Ось ми дотанцювали:
з трону в гроб – крок сміливіше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106662
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Заповіт.
Загартований в спокій життя,
я не хочу розтануть в імлі,
не бажаю прийти в майбуття
в сні забувшийся мертвій землі.
Високо на гірському бур’яні
у вечірніх озер, як закляті,
молоді і суворі шамани
кипарисове палять багаття
і покірно з поклоном положать
до нього мій загорнутий труп,
щоб дивився з останнього ложа
іронічно, з усмішкою губ.
А коли вже заграва торкнеться
темним золотом з мармуру молу,
хай задумливий факел проллється
благовонним пахучу смолу.
І сопілка нам тишу повалить,
срібний гонг навкруги задзвенить
у годину, як зовсім відчалить
вогнем займаний траурний пліт.
Наче демон у лісі волховім,
спалахне знов моє житіє,
від нестерпних вогню поцілунків
заворушиться тіло моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106603
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Він іде шляхом перлинним
по садах берегових,
люди в праці неодмінно,
люди у ділах земних.
«Здравствуй, пастир!
Рибач, здравствуй!
Кличу вас я назавжди,
щоб складати нову паству,
інші взяти неводи.
Краще риба або вівці
чоловічої душі?
Піднебесні ви торгівці,
не рахуйте бариші!
Не будинок в Галілеї
розрахунок за роботу
світлий рай, що над землею,
плата за святу турботу.
Сонце сходить без зупинку,
чути голоси святих,
тож відрадно буде Сину
з Батьком всіх людей земних.»
Не млоїть, не мучить вибір,
що чарівніший з чудес?!
Разом йдуть пастух і рибач
в слід за шукачем з небес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106602
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Я впевнений, що Бог завжди дарує
Життя поету стільки,скільки треба,
Щоб написати головні вірші.
Щоб думку про людей і волю, про братерство,
Любов і зраду, славу і безслав’я
Зумів поет покласти в звучні рими.
А щоб не зміг поет той схибити випадком
Душею в ласковім звучнім красивім слові,
Поету не дається вдосталь грошей,
Щоб жити легко і байдикувати.
Як тільки з’являться сякі – такі там гроші,
В цей час Господь лишає глузду
Того поета, думок славетних
І палких ідей.
Або пришле Дантеса
Чи Єжова з НКВД.
Буває просто поет потоне,
Як Віннівітінов на прибережжі Балтики раптово
Або кроваві пише строки в Англетері…
Могутній Боже!
Мені ти може скажеш,
Які такі думки повинен людям
Для їх душі віршами розказати?
Бо хочеться мені нашуткуватись й набавитись
Словами гарними, що в римі, чи без рими,
Але награтись в волю.
Тоді думки твої усім я розкажу відверто.
А далі згоден жити Прометеєм,
Та хай не на Кавказі, на Говерлі канати мушу.
Оце і всі бажання.
Слався, Боже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106572
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.12.2008
Упав туман. Упав на місто.
Дерева, й ті не шелестять.
А ліхтарі, немов намисто,
в повітрі просто так висять.
Казковим став сьогодні город,
блищить калюжами асфальт,
і за життя нам звичний сморід
вже не бентежить. Всі мовчать,
неначе трапилось нам свято.
Для цього треба небагато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106571
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.12.2008
Мы пилили, мы строгали,
мы возились целый день.
Очень, очень мы устали,
но работать нам не лень.
Мы для мамы нашей завтра
с братом сделаем сюрприз.
Это на 8-ое Марта,
а не просто наш каприз.
Если очень потрудиться,
можно многого добиться.
Так из маминой кровати
выйдет полка для тетрадей,
а из шкафа и кушетки
могут выйти табуретки.
Мы пилили, мы строгали.
Мама будет нас хвалить!
Ничего, что мы устали,
надо маме угодить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106527
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.12.2008
Столиця палала,
вогнем вирувала.
Диктатор дивився
на це з по під вій.
Згоріло чимало,
чимало пропало,
та вже не цікавився
Римом палій.
Йому закортіло,
щоб гарно світило,
і щоб відчуття
небезпеки було.
А скільки пропало,
людей постраждало –
йому по душі
вже тоді не скребло.
Помітив проте
в Україні і нині
у Раді сидять,
а також у Кабміні
такі, що леліють
кишені свої,
нащадки Нерона –
самі палії.
Народ! Схаменися!
Навіщо те зло?
Навіщо Неронів
тримати кубло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106526
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.12.2008
Ноктюрн № 1. Не поспішай.
Не поспішай! У нас остання
сьогодні ніч. Прощальна ніч.
І не плюндруй мого кохання,
поганих спогадів не клич!
У «Круглій башті», в ресторані,
як свічка, затишок горить.
Тут зустрічаються кохані…
До нас летить остання мить.
Не поспішай сказати слово.
Сьогодні вже остання ніч.
Було і гірко, і чудово…
Поганих спогадів не клич.
Ти слушно так мені сказала:
тобі для щастя не такий
потрібен. Вчасно нагадала:
я не пройдоха, не крутий.
Я можу дарувати ночі,
зірки, поезії, пісні…
Тобі весь рік зробити хочу,
щоб був такий, як по весні,
щоб заспівали солов’ями,
щоб був розцвічений в серцях!
Не поспішай! Сьогодні з нами
моя любов, як синій птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106494
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.12.2008
Эпитафия
на смерть моей соседки,
которая очень любила водку,
вино и шумную компанию.
Какая смерть нелепая: соседка
заснула – не проснулась! Всё спьяна!
С вареньем перевёрнута розетка
и стопка опрокинута вина.
А на лице я вижу отраженье
её обеспокоенности в том,
что завтра надо сделать продолженье,
ведь что-то недопито за столом.
Но суеты не видно. Лик спокоен.
Нет чувства приближения конца.
Заснула – не проснулась!
Вот такое
решение внезапное Творца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106491
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.12.2008
Остання мить з життя сірника.
Щоб щось присвітити,
дізнатись за мить,
замка відшукати, віконце
у жертву приносять,
бо треба палить,
сірник, що є родичем сонця.
На вигляд звичайний,
нікчемний сірник.
Таких мають полк, батарею.
Дивись: без вагань
він у полум’ї зник.
Він, мабуть, рідня Прометею.
У Прометеїв трагічне життя.
Візьміть справжню долю поета:
згорає за мить,
та несе відчуття:
на світ народилась планета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106438
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2008
Прикинь своим умишком,
признай, кто я такой?
Мой пистолет под мышкой
совсем не наградной.
И наш народ серьёзный
зовёт себя братвой.
Мы за ошибки платим
Не слабо - головой.
Когда мы веселимся,
гудит крутой кабак,
чтоб город убедился –
братва ведь не пустяк.
А, как придем на стрелку, -
Работай кулаком.
Здесь вам не посиделки,
Чтоб обсуждать потом,
Как кто кого ударил
Кастетом и ножом.
Здесь вам не посиделки,
Здесь вам не ипподром.
Тогда я и достану
Свой чёрный пистолет.
Не плачь о сыне мама!
Пошлю ему привет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106436
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.12.2008
Красные листья цвета безумья –
дикий и яркий цветной водопад.
Лето уходит, лето уходит,
жар и сомненья отходят назад.
Лето уходит. Желтые листья
цвета отваги, цвета любви.
Осень приходит. Осень приходит
Нам раскрывает объятья свои.
Красные листья скользят водопадом…
Их провожаю рассеянным взглядом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106282
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.12.2008
Ондатровую шапку –
советской моды крик –
сейчас для сбора милости
к нам протянул старик.
Не очень много падает
копеек, пятаков,
что старика не радует.
Я сам бросать готов
от каждого прохожего.
Не виноват старик,
что он здесь просит милости
в потёртый модный крик.
И я стою, досадую,
что видеть я привык
несчастья и убожество.
Вот, например, старик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106281
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.12.2008
Бывали ли Вы хоть однажды в нирване?
Тонули ли Вы хоть бы раз в океане?
Летали ли Вы на обычной доске
над гребнем волны, чтоб сойти на песке?
Быть может, Вы прыгали вниз головою
с перила моста, что висит над рекою?
Случалось стоять на тропе к водопою
с ружьём, к Вам несутся бизоны гурьбою?
Бывали ли Вы хоть бы раз на войне?
Вам хватит экстрима, считаю, вполне.
Любителям нервы пощекотать
желаем такое хоть раз испытать,
чтоб больше экстрима совсем не желать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106135
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.12.2008
Всю жизнь, всегда их я любил –
простые денежные знаки
и как фетиш боготворил,
и верил в них с избытком сил,
как будто в знаки Зодиака.
Всю жизнь, всегда я жадно пил
любовь из женских уст, как счастье.
Всё время Бога я просил,
пусть даст как можно больше сил
напиться вдоволь этой страсти.
Вдыхаю дыма горький вкус
дотла сгорающей надежды.
Но непременно я вернусь!
Внезапной встречи не боюсь
с обманщиком или невеждой.
Да! Деньги не идут ко мне,
в разлуке долгой я с любимой,
надежда в этой кутерьме
обходит стороной, извне,
не предаёт мне больше силы.
Господь! Спаситель! Только ты
поможешь! Всё ко мне верни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106134
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.12.2008
Зорі, зорі! На тополі
Опустили павутиння
З чорних ниток сутінкових
І сплітають, і сплітають.
Зірочок коштовним блиском
По краях сітки скрепляють,
І сплітають, і сплітають…
По середині намистом
Шлях Чумацький сам розлігся
Нас вітає, нас вітає!
Зорі, зорі! Ви доволі
Посвітили серед ночі.
Ви мої ласкали очі
В чорнім небі на просторі.
Зорі, зорі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106036
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2008
Я – хищник. Понятно?
Надежды не строй:
Живым отпущу,
Раз весёлый.
Я – хищник. И это
Мой кодекс земной
Отточенный жизненной школой.
Здесь смысл моего поведенья. Поверь.
Не в силах его изменить я.
Гляжу я на мир,
Как затравленный зверь
С оскалом улыбки приличья.
Да! Внешне я добр
И могу пожалеть,
Но что – то внутри всё меняет.
Раз хищник – не сможешь
Обиды стерпеть.
Обиду кто как понимает.
Обидным быть может
Твой ласковый взгляд,
Обидна улыбка простая,
И мне безразлично,
Кто там виноват?
Я – хищник. И это все знают.
Я – хищник. Но всё же
Томлюсь я тоской
О ласке, любви, о доверии,
И буду, как демон
Летать под луной
И выть одичавший, как звери,
Что в клетках ютятся,
На волю глядят,
Но воля для них
Не заказана, брат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106035
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.12.2008
Налейте, пожалуйста, водки, вина!
Мы встретились снова с Весною!
В глазах наших женщин бушует она…
Чего это, знаете, стоит?
А стоит Весна бесконечной любви!
А стоят глаза дорогого!
Для сердца как зеркало будут они
светится нам снова и снова.
Я пью за улыбки прекраснейших дам,
которые снова со мною!
Мои дорогие! Я много отдам
за счастье прийти к вам с Весною!
Все встаньте мужчины! И стоя сейчас
поднимем бокалы за блеск женских глаз!
И Вы поддержать нас, конечно, должны:
мужчины бывают нередко нужны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106013
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.12.2008
Навіщо вірити словам,
які злітають мимоволі?
Не можна Вам своєї долі
словам довірити. Ділам
і вчинкам довіряйте
надії, мрії та думки.
Слова гучні в звичай такі,
як у бою оті гармати,
їм байдуже, кого стріляти,
чужих, своїх, чи непричетних,
чи простий люд, а чи шляхетних.
Аби живе все подолати.
Не можна вірити словам,
та можна вірити віршам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106011
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.12.2008
Я стою и не понимаю,
что, о чём и зачем говоришь?
Так бывает от скрипа трамвая,
когда сердце сожмётся, как мышь,
что увидела страшную кошку
и не знает, куда убежать?
Подари доброты мне немножко
и не надо, не надо кричать!
И не надо, родимая, плакать!
Не гони меня! Сам я уйду.
Развели, понимаешь, мы слякоть
возле носа и, словно в бреду,
как безумные, наговорили,
накричали сполна грубых слов.
Мы забыли: друг друга любили.
Или может позвать докторов
и поехать напару в психушку,
подлечить там больные мозги…
Поступаем мы глупо, подружка!
Вот такие у нас пироги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105846
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.12.2008
Как тебя любил азербайджанец?!
Невозможно это передать!
Вечером на кухне умывальник
принялся слезами поливать,
бился он беспомощно от горя,
что ты замуж вышла, но не с ним.
Муж твой понимал, ни с кем не споря,
сострадал несчастием чужим.
Годы пролетели, словно в стае
серые шальные воробьи.
Забываем многое. Но знаю:
вспоминаем часто о любви,
о словах, ведь их кавказец плакал…
Кто-то из друзей нам рассказал,
что азербайджанец часто в драке
вместо слов употреблял кинжал.
Он жену красавицу - татарку
в беспричинной ревности убил.
Самое смешное, как ни жалко,
местный суд его не осудил.
Как тебя любил азербайджанец?!
Бился он о стены головой…
Безусловно, позже тот маланец
был женат, но к счастью на другой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105843
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.12.2008
Машини живляться вогнем:
в моторах в них бензин згорає.
П'ємо горілку день за днем.
Тому і з нами так буває.
Похмілля згадую як раз
і шкода ті мені машини –
вогонь ковтають через нас,
страждають мовчки, без причини.
Так! Я, звичайно, кину пити.
Та солідарність заважає.
Ну, як, скажіть, я зможу жити,
коли машина так страждає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105696
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2008
Я здесь у вас, вернулся из далёка.
Пришёлся снова я не ко двору.
Отец погиб от происков жестоких,
и всё смешалось в ночь. Потом к утру
я вижу лживые, предательские лица…
Да! Что-то страшное должно опять случится.
Но, я пришел! И силою ума,
характера, натуры страстной
туман развеял. Жизнь должна сама
расставить точки. Значит не напрасно
среди врагов свой поднимаю стяг:
решение для шпаг, не на словах.
Зачем, скажите, жизнь моя темна?
Искать и потерять. Влюбится – не жениться…
И мне предательство является, не снится…
Такая страшная у принца, знать, судьба!
Но справедливость может возродиться!
Да! Что-то страшное должно опять случится
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105695
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.12.2008
Я зовсім це не розумію:
навіщо треба нам гармати
щось в Україні з’ясувати?
Усюди бачимо Росію.
Вона втручатись завжди сміє,
ніс в наші справи потикає.
Ніхто її не поважає
тому. Отак я розумію
і нелюблю за це Росію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105624
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.11.2008
Я зовсім це не розумію:
навіщо треба нам гармати
щось в Україні з’ясувати?
Усюди бачимо Росію.
Вона втручатись завжди сміє,
ніс в наші справи потикає.
Ніхто її не поважає
тому. Отак я розумію
і нелюблю за це Росію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105623
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.11.2008
Любов – життя!
Її пізнати мушу.
Ці відчуття
мою хвилюють душу.
Любов – кришталь,
що легко розіб'ється.
І це на жаль
за всіх віків ведеться.
Любов – це скарб,
не кожен це знаходить.
І це не жарт –
скарб багатьох обходить.
Любов для нас
найвища таємниця.
Це журавель,
а не в руці синиця.
Любов – життя!
До неї гнув я спину.
Проте не знав:
через любов загину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105591
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.11.2008
Какие губы нежно-алые
строптиво выгнулись дугой?
Мне что -то шепчут,
словом, балуют
надеждой, прелестью, тоской.
Вот чуть капризно надуваются,
обида так на них видна!
Из - за чего же обижаются
и в чём, скажи, моя вина?
Мне шлют улыбки, шепот ласковый.
От них я поцелуев ждал.
Беспечно балуют, как сказкою.
Они мой вечный идеал.
Какие губки нежно-алые
строптиво выгнулись дугой!?
Меня они так часто балуют
надеждой, ласковой мечтой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105590
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.11.2008
Мабуть ти знаєш, що чарівна!
Від тебе кращої нема.
Серед жінок ти королівна.
Змагатись в красоті дарма.
Хай спробують. Однак поразки
зазнають всі, з ким є парі.
Очей твоїх підступні ласки
в шаленість заведе журі.
А ще: ти знаєш, що чарівна.
Це вирішальний аргумент.
Кохаю я тебе безмірно:
це твій звичайний інструмент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105563
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.11.2008
Ну, ты и стерва! Так сказать
сейчас могу. А ведь не верят.
Ты не успеешь отказать
всем, кто к тебе стучится в двери.
Как можно стольких полюбить?
Ты не однажды говорила,
что в сердце всех не поместить.
Сказала так, но дверь открыла.
Опять, опять стучатся в дверь,
твои распахнуты объятья.
Скажи: зачем тебе теперь
обманывать, и ждать проклятья?
Не верю я в любовь теперь.
Смотрю я на тебя – не верю!
Запомни, что скажу: поверь,
не буду под твоей я дверью.
Тех, кто влюблён, я всех призвал
от нежных чувств освободится.
Всмотритесь: нежный идеал -
вполне доступная девица.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105562
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.11.2008
Фигура её, как у феи из сказки,
блестят огоньками зелёные глазки,
и блеск милых глазок довольно весёлый…
Но вот подбородок, скажу вам, тяжелый.
И носик, и губки – одно загляденье!
А плечики, шея – Авроры явленье.
Походка модели – прекрасная школа!
Но вот подбородок довольно тяжелый.
А ножки такие, что можно порой
расстаться с несчастной своей головой.
А бёдра какие!? (Увидеть бы голой!).
Но вот подбородок, представьте, тяжелый.
Да! Часто Господь лишь одну выделяет.
Она очень ярко бриллиантом блистает.
Но вы присмотритесь: ей должен быть дан
невероятно обидный изъян.
Одну Он создал нам совсем без изъяна –
Что? Имя назвать? Нет. Пожалуй не стану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105543
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.11.2008
Лицаський виклик правителям
теперешнім та майбутнім.
До зброї стань!
Прийшов мій час!
Виходь до праведного бою!
Бажаю зустрічі з тобою.
Є справедливість! Я якраз
звитяжець, тож і не загину.
Я обіцяю, що ніколи
не буду бити тих, хто долу,
недужих чи слабких і кволих
не буду бити також в спину.
До зброї стань і виступай,
як чоловік, ставай в двобої!
Я буду битися з тобою:
перемагай чи програвай!
Нехай тепер нас Бог розсудить!
Невже ти битися злякався?
Чи може думав: я зламався?
Так не міркують справжні люди.
До зброї стань!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105542
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.11.2008
Судьба кривляется несчастьем
противным, как прокисший квас.
И пики в прикупе не к масти
в который раз? В который раз?
Должны, наверно, покориться
судьбе неласковой. Но пас!
Разумней в дребезги напиться.
Но не сейчас, не в этот раз.
Мы города и церкви строим,
детей растим. И мир без нас
утратит всех своих героев
в который раз. В который раз?
Бывало, нас судьба ломала.
Отпустит чуточку на час -
мы начинали всё сначала
в который раз, как в первый раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105501
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.11.2008
Які солодкі груші,
коли в чужім саду!?
Юрбою хлопці до ладу
збирають серед тиші.
Проте господар вийшов
на ґанок покурити,
та сад посторожити,
прислухався до тиші…
Що там в саду шумить?
Немов комиш колише?
Господаря блищить
цигарка. Ніде діти.
І хлопці вмить чкурнули
і полем дременули…
Не корисно палити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105499
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2008
Туманом кришталевим
закуті перехожі.
Світанок металевий
на дзвін, на сполох схожий.
І крадучись над містом
крізь дими з труб фабричних
металом променистим
виходить сонце в вічне.
В калюжах на асфальті
застигли мов казкові,
як велетні на варті,
хмариночки шовкові.
І, як юрба, виходить
к нам день із прохолоди.
Ранкове сонце входить
в туман, мов вийшло з моди.
Розлились всюди чисто
сім кольорів чудових.
Ті барви, як намисто,
як пісня на півслові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105469
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2008
Напьюсь! До чёртиков напьюсь!
Какая женщина явилась?!
И, если вдруг война случилась
из-за неё, не удивлюсь.
С троянских, помнится, времён
из-за красавиц воевали,
стрелялись, дрались, умирали...
Но им, красавицам, поклон
за то, что есть они на свете.
Молюсь и вовсе не стыжусь.
Ведь мы за них всегда в ответе.
Мы не достойны пониманья.
Вы наша радость, гнев и грусть,
из сказок нежные созданья.
Я обязательно влюблюсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105466
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.11.2008
Что-то видеть тебя очень хочется.
Я, возможно, отвык
в абсолютном мужском одиночестве
безутешном, как крик.
Подарила ты нежность и знание:
что такое любовь?
Недоступность! Вернула в сознание:
нужно встретится вновь.
Что-то слышать твоих очень хочется
шорох слов на губах.
Ты слова преподносишь, как почести,
но что толку в словах?
Нужно только прикосновение
к твоей легкой руке,
что рождает стихотворение
о любви и тоске.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105442
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.11.2008
Рубаи,
які не ввійшли до збірки Омара Хайяма.
Ночью крик. Я окошко открыл, посмотрел.
Хулиган там кричал: «Выходи, если смел!»
Я не вышел. Мне лень, не хотел одеваться.
Но попасть по нему помидором успел.
***
Я вошёл и любимую стал целовать.
Улыбнулась она, расстелила кровать.
Я слегка возмутился её поведеньем:
я хочу песни петь, мне не хочется спать.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105441
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.11.2008
Бессонница ужасно всех изводит
И не щадит, пожалуй, никого.
Замучивает. Жертв немало, вроде.
А мне, представьте, вовсе ничего.
А я, признаюсь, рад, корда приходит
Ко мне такое нежеланье спать,
И я встаю, гляжу, как месяц всходит,
И принимаюсь сказки сочинять.
И оживают в нашем парке тени
И блики лунные пускаються играть…
Потом досадую, считаю это ленью:
Глаза слипаются, вновь хочется поспать.
И сказки милые внезапно исчезают,
Пленительны подушки и кровать,
И веки я тяжёлые смыкаю,
Сюжеты чудные стремятся убежать…
Божественне ночи проходили
С заката и до самого утра,
Когда ко мне внезапно приходила
Бессонница – капризная сестра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105402
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.11.2008
Колотила комина, колотила.
Золоту каблученьку упустила.
Чорнява циганочка ворожила -
каже: « Ти коханого загубила!»
Мені мого Петрика дуже шкода.
Нащо без коханого моя врода?
Петрик насміхається: «Якщо любиш,
обніми коханого - не загубиш!
В зелененькі очі я дивлюся,
мабуть з задоволенням утоплюся!
Я нову каблученьку подарую,
тим зв’яжу коханую, причарую.
Кажеш, що вірнесенько мене любиш?
Поцілуй-но, серденько не загубиш.»
Тож моєму Петрику все сміятись,
аби обніматися й цілуватись.
Слухала циганочку, добре чула,
з ворожіння плакала та й забула.
Про дівочі слізоньки хто не знає?
Без плачу кохатися не буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105401
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2008
Любила его проститутка -
за ночь не взяла и гроша.
Что ночь? Он мечтал бы и сутки…
Ах! Как же она хороша!?
Когда повстречал мастерицу
любовных постельных утех,
то в страсти готов утопится,
ведь любит она лучше всех.
Любила его, обожала,
сказала: «Всё брошу теперь
и жизнь начинаю сначала.
Ты только пойми и поверь».
Поверил. Всё было отлично:
порядок, красивый уют,
всё в жизни толково, прилично…
Соседи никак не поймут.
Как хочется людям скандалов,
копаться в исподнем белье,
а, если без склоки, бывало,
что ж бесит их это вдвойне.
Но тут напоролись на камень
своею молвой, как косой.
Совсем заколдован был парень
своею прелестной женой.
И чтобы ему ни сказали
и чтобы ему ни плели,
супругу искал он глазами
и думал о нежной любви.
Мораль этой сказки простая:
ни что не случится с тобой,
когда ты жену обожаешь,
когда очарован женой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105318
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.11.2008
Меня она по-прежнему любила,
но что-то было всё-таки не так.
Не может утешение в словах
найти в бою утраченная сила.
Поверить без конца она просила,
но что-то было всё-таки не так.
Иного не нашёл в её глазах –
гляжу: гнездо давно измена свила.
Она в постели шёпотом молилась:
«Не думай, что выходит всё не так…»
Готов ей верить. На её губах
ирония загадочно искрилась.
И вдруг пришёл какой-то жуткий страх:
после утех и нежностей, объятий,
как будто приближается проклятье.
Да! Что-то было всё-таки не так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105316
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.11.2008
Ти через мене плакати не будеш,
якщо випадком я колись загину,
або як скривдять враз ворожі люди,
або скалічу руку, ногу, спину.
Жіночі сльози тільки від любові!
Жіноче серце завжди за коханих
і в радощах і в прикрощах готове
сльозами вилитись. Це як бальзам на ранах
тому, що знаю - тож мене ти любиш
і бережеш сльозами від напасті.
Проте за мною плакати не будеш.
Не маю я собі такого щастя.
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105145
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2008
Машину яблук нагрузили.
В цей величезний грузовик
Неначе пахощів налили.
Я до такого, знаєш, звик,
Що зустрічаю запах поля,
Садів, укнаїнських ланів.
Я нехтую нещастя й горе.
Я вибираю сміх і спів!
Я вибираю випадково
Добро і чуйність. Як дитя
Я виберу собі доволі
Людського щирого життя.
Машину яблуком забито.
Я вибираю запах літа.
В машині яблук цих доволі.
Я обираю запах долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2008
У вас купую молодість, красу!
Жінки! Я вашу пристрасність купую!
Купую сам собі, як зірку, як росу.
Себе я молодим і свіжим знов відчую.
Яка різниця, дійсно, чим платити:
розпискою для чорта, чи грошима?
Коли вдається знову ухопити
розтрачене даремно. Молодими
ми губимо такий прекрасний вік,
не відчували на жінок ми спрагу.
Тож безтурботний кожен чоловік,
хто не звертає на красу увагу.
Я у жінок купую молодість, красу,
у них я пристрасть, ніжність – все купую!
Тому мені жінки завжди несуть
чарівні посмішки. За це жінок ціную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104947
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2008
Трошки вона була божевільна.
Боже мій! Як це красиво!
Посмішка легка і погляд не пильний,
І необачно спесива.
Може кому заважає цей клопіт,
Може здається брутальним.
Знаю напевне: як бігти – є тупіт,
Добре, як хтось є фатальним.
Свіжі думки – незвичайній людині,
А відкриття – ненормальним.
Може - це блеф, а може це нині
Стало законом загальним?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104943
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2008
Ворожила подруга, ворожила,
каже: я коханому дуже мила.
Маю я суперницю, котра шкодить
і мені коханого переводить.
Що його робити? Я не знаю.
Я немов над прірвою біля краю.
Голова морочиться, кругом йдеться.
Це моїй суперниці не минеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104900
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2008
На тебе чекав,
а ти не прийшла.
Зозулю спитав:
кого ж ти знайшла?
Зозуля кувала -
підказка одна:
перерахувала
всіх хлопців вона.
Вже місяць на небі.
І, мов по весні,
чарівні для тебе
співаю пісні,
щоб ти здогадалась
й сказала сама,
що краще за мене
для тебе нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104897
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2008
Чому поспішаєш?
Який ти прудкий?
Життя й без того
Швидкоплинне.
Сідай біля мене
Як скорий такий,
Послухаєш спів солов’їний.
Послухай, як в листях
Жужучать хрущі,
Як вітер дерева колише,
Як щось під вербою
Струмочок журчить,
Прислухайся
К гомону тиші.
Тебе зачарують
Казкові думки,
І місяць на блиск
Зачарує.
Думки розтікуться,
Як в повінь струмки,
Їх місяць у вірші
Згуртує.
Стривай! Зупинися!
Куди ти біжиш?
Життя й без того
Швидкоплинне.
Сідай біля мене
І поспіх облиш.
Послухай пісні солов’їні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104858
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2008
Прийшла до мене раз раненько,
Ще був тоді досвітний час,
Сусідочка, така гарненька,
І каже: «Сяду біля Вас!
У Вас так гарно і просторо.
Мені не спиться щось якраз.
Ви не хвилюйтесь! Дуже скоро
Піду. Посиджу певний час.»
Не можна тут не хвилюватись
Від близкості її краси.
Не треба навіть намагатись,
Бо серце, як оті часи
Гримить і стукає. Ніколи
Краса дівоча не творила
Нічого путнього. Довколо
Журба від неї. Божі крила
Несуть тебе аж в пекло аду…
Та кожен тим полоном радий.
Зайшла сусідка серед ночі.
Хай ще заходить. Я так хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104854
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2008