| Сторінки (1/46): | « | 1 | » |
Ти приходиш завжи невчасно.
Завжди пізно і часто п"яний.
Відкриваєш замащене вікно
і дістаєш з кишені сигарети.
Сидиш...Мовчиш...Чекаєш.
"Вставай",- кажу,
"Тебе я більше не кохаю.
Йди геть!"- щораз
тебе я проганяю,
а ти вертаєшся завжди невчасно!
Бо ж я тебе давно не жду,
а ти вертаєшся щораз
з смердючими своїми цигарками
і кожен раз сидиш в кутку.
Я за тобою двері зачиняю
і кожен раз я думаю:
"востаннє".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014
Будь тут, не йди.
Куди тобі іти?
- залишся...
Залиш свій теплий
подих
і свою присутність.
Залишся полотнами
білими.
Прероджуйся барвами
олійними,
направляючи мою руку,
перетворюючись в пензлик.
Не йди.
Перед самотністю
не дай мені
затамувати подих.
А як ідеш, то йди...
Не треба повертатись
в мої самотні, тихі вечори.
Хтось інший стане
тимчасовим полотном.
Я хаотично розтечусь
багряно-чорним
ніжніш,
ніж будь коли раніше.
Допоки піде дощ,
мене змиваючи
нещадно.
Тобі кричатиму я в слід:
"Не йди шукати інших
кольорів,
стікаючи сльозами
по щоках,
лишаючи навколо світ
безбарвним"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2014
Коли він пішов, не грюкнули двері,
не загавкав пес, не пройшла тінь.
Ніхто цього не помітив.
Коли він пішов, світ не затих,
нічого не вибухнуло, планета
продовжувала свій рух і перехожі
йшли далі. Коли він пішов,
його дружина пила чай в кафе
з подругою і гучно сміялась.
Ні тривоги, ні болю в серці.
Сміх...
Глибокий, дзвінкий, всеохоплюючий
сміх.
Коли він пішов, все жило своїм
життям, всі жили своїм життям
крім нього.
Жодна річ не порушила плину.
Його пальто продовжувало
висіти в шафі, його старі стоптані
черевики продовжували чекати
біля дверей.
Лише за півгодини стало зрозуміло,
що він не повернеться,
коли дзвінкий сміх його дружини
був перерваний телефонним дзвінком
і пронизливим вереском, що
сколихнув на мить і вулицю,
і перехожих, і пальто... І на мить
все затихло і зупинилось, адже
він пішов, щоб більше не повернутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450745
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 24.09.2013
Скільки б ти не тікав і не боявся тої гіркої правди,
коте, що розгулює сам по собі, такий травневий,
боятися не варто- в тобі я не шукатиму розради,
тобі й собі псуючи кілометри невідновлюваних нервів.
Бо в мене, як і в тебе своя печаль, свої турботи, кліті.
І ми на різних берегах одного не збудованого мосту.
Хоч дихаємо ми одним повітрям, одним туманом оповиті,
та ти тремтиш! Продовжуєш всього боятись, коте!
Та ти тремтиш... Ти забуваєш, що ми одної крові:
ти- чорний кіт, я- березнева чорна кішка незалежна...
Можливо десь перетнемось як вийде місяць в повні,
тепер, мій хлопчику, наші шляхи навіки протилежні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445555
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.08.2013
Загинай пальці.
Один.Зв"яжи мене, мої руки і ноги.
Два. Заклей скотчем мої очі і рот.
Три. Вимкни світло. Зачини двері.
П"ять. Візьми леза. Ріж!
Шість. Напиши слово страх на стіні.
Сім. Вилижи кров з моїх ран.
Вісім. Змусь мене заплакати.
Дев"ять. Ляж поруч зі мною.
Десять. Обійми мене і відпочинь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281519
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.09.2011
Вчора було вчора. Сьогодні є сьогодні.
Завтра буде завтра.
Вчора було вчора. Сьогодні було вчора.
Завтра не буде.
Завтра вона не прокинеться.
Вона це знає, тому ніколи не спить.
Живе в одному дні, і наступний
ніколи не приходить. Сьогодні
заспокоюю її. Веду до ванної.
Роздягаю і мию її тіло молоком.
Очі налякані. Тремтить нервово.
Кажу їй, що завтра- не буде.
Флакон медичного спирту на двох.
Вона постійно називає його ім"я.
Кажу, що він прийде завтра.
Але вона завжди живе сьогодні,
тому більше ніколи його не побачить.
Пригортаю її до себе, вдихаю запах
її волосся. Заплющую очі. Плачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2010
Твої шрами розплавляють мене.
Я розтікаюсь під тобою як віск
гарячий і утворюю на тобі опіки,
що стають новими шрамами.
І зупинитись неможливо.
Мої зіниці всотують твоє тіло.
Ще трохи і тебе не лишиться.
Ми перерізаємо один одного навпіл
і пришиваємо шовком частину
іншого до частини себе.
Ми даємо життя двом новим людям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230167
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.12.2010
Не бути покірним, не бути покірним, не бути...
На іншому березі значно краще існувати. Жити.
Не бути пустим. Hе задавати зайвих запитань,
На які ніхто ніколи не відповість і, тим паче, ти.
Не відкриватись. На цьому березі тисячі шаф,
Мільйони коробок в які ще можна заховатись
Кожному! От-от щось станеться,- а ти в безпеці.
Не дивитись на годинник. Не рахувати днів.
Зашторюватись. Убиватись. Тішитись собою.
Як бути? Жити далі, не прикриваючись вуаллю?
Не відкриватись. Не відчувати... Сморід страху.
Лише на тому березі небо сииніше, а страх пахне.
Квітами сексом тобою тобою тобою!!! Але ти тут...
Не покорятись. Не шукати схованок. Тобою тобою
Закутуватись від холоду. І не дивитись снів.
І боятись належати. Жити в футлярі з оксамиту,сука!
На тому, іншому, нудистському березі все не так...
Тобою тобою тобою дихати можна тільки там...Бо.
Не бути слабким. Не відчиняти. Не будувати мостів.
Не відповідати на питання, що не потребують слів:
Ми ж не вміємо жити інакше…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191883
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2010
Непотрібність сповільнює пульс.
Щомиті я готова опускати руки
Й втрачати волю до життя свого
через цю прокляту непотрібність.
Світ байдуже поглядає на мене
з-під важких і стомлених повік...
Я непотрібна ні йому, ні тим, що
зваблюють зраджують натхненно
так! Я не маю нікого крім себе,
самої собі непотрібної, потвори
ницої серед прекрасної величі,
поринувши в яку я зможу стати
необхідною, важливою, потрібною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185367
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Вона летіла в чорну діру ногами вперед.
Закутувалась веселкою,фарбувала губи
червоним. Як шльондра сьогоднішнього
дня. Як вчора і сьогодні така однакова сука,
що носила на два розміри більше взуття,
щоб рости, голими грудьми ловлячи дощ.
Ходячи зустрічною назустріч світлу смерті,
падаючи в чорну діру ногами вперед,тихо
Шукаючи кольори веселки, всотуючи їх
від розпуки, ненависті і болю розбитого носа...
Посміхалась закривавленим обличчям німфи,
шльондри сьогоднішнього дня, нікому ніколи
не належачи. Позбавлена кольорів світу сука,
хапаючи розбещеними губами тютюнове
повітря, розчинялась в ньому, тішилась ним,
собою... медовими очима манила глибину
І відштовхувалась від неї в намаганнях
мізерно-марних виринути на поверхню мороку
безнадії... Зафарбовувала приреченість свою
червоною помадою, а потім топила в калюжах,
де ніхто не знайде, перетворюючись в чорноту.
Цикл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185365
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.04.2010
Законсервована чутливість в посудині
Норм. Нервові закінчення порубані
Зрубані під корінь мною ж для тебе
Лиш. Облиш. Законсервуй залишене
Від мене собі на згадку, а я полечу
Нечутлива до магнітних бур бездумна
З кількома ножами в спині і серцем
Голим.
Кінчиками пальців новонародженого
Безволосою головою його стану певно
Коли ти вирішиш відкрити чутливість
Законсервовану колись. Хтось вальс
Затанцює. Зашелестить волосся тої,
Що захотіла змін. Зародиться життя,
Коли згадає випадковий перехожий
Моє ім»я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176567
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.03.2010
Памятаєш час, коли народилась я?
Памятаю час,коли помер ти...
Відійшов, залишив мене, забув мене.
І змусив памятати навіть те,
Що ти забув про мене,
І так і не зявився сонячним променем,
Уквітчаними косами весни,
Співом німих птахів...
Хто навчив тебе іти непрощаючись?
Хто навчив тебе ставити крапки?..
Я памятаю ми мали помінятись.
Ше в утробі нашої матері.
Ти мав бути великим знаком оклику,
А я- крапкою. А не навпаки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157421
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2009
О, ну будь-ласка!!!(хахаха...)Ну досить, досить...Які квіти!-дякую.Та ну що Ви, не така я вже й неперевершена!Так, ну хіба що красуня (хахаха!) Ой, перепрошую, маю йти... Так, так, так: наступного тижня, прем`єра.Бачу, Ви взяли програму? Спасибі- спасибі. І Вам всього найкращого, бувайте...
Беру квіти. Йду в гримерку. Біля гримерної декілька осіб. Посміхаються.
Посміхаюсь. Афтограф:"З любов`ю Ваша...". Заходжу в гримерку. Дзеркало-вона-товстий шар гриму-Я. Бажання постукати головою об стіну не зникає. Доза(чотири пігулки антидепрессантів). Бажання постукати головою об стіну загострюється. Цигарка. Ще одна цигарка. Де ж моя асистентка?
Тепер я- це я.
Знову дощ, трамвай, зупинка...додому. З вітринного скла на мене дивиться 50-ти літня жінка. Цигарка і самотність.
Музика? Так! Музика з авто! Це ж Шопен!!! Улюблений...Годинник. До весни 65 днів 11 годин і 3 хвилини... Ой, та ну його все!!! Я ж ще комусь потрібна.
На наступному тижні п`єса. Маю грати роль. Свою роль...Посміхаюсь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149543
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009
Поводжуся, як чоловік
і ні сльозинки з-під повік
не пророню...
Тебе не полоню
ні поглядом, ні жестом
тому, що вже воскресла.
Бо народилась жінкою,
хоч почуваюсь чоловіком
й живу, наче каліка,-
чоловіками покалічена,
пригнічена,
та все ж, як чоловік!
Тому, що я кажу,не вір,
бо завтра я жорстокий звір,
сьогодні вовк в овечій шкурі...
Скажу:"Люблю!Ненавиджу!"
Проте, насправді байдуже...
Не вір, бо я тобою граю!
Я лицемірно посміхаюсь,
повторюючи всоте,
що я таки, сволота.
Проте, як жінка, я кохаю,
народжуюсь, живу і помираю
в цих почуттях.
Та є ще страх,
і це найбільш трагічно!
Боюсь, що стан шизофренічний-
моя біда навіки:
як в істинного чоловіка
єство моє дволике...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149218
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.10.2009
Я кличу Вас
вітрами химерними
Віршами безсмертними
(Василю...Василю...)
Ночами безсонними
Очами бездонними
(Помер? Помер...)
Думками печальними
устами благальними
(Василю...Василю...)
Хрестами камінними
тілами нетлінними
голосами за стінами
Ви тут?
Туманами димними
янголами за спинами?
Ви тут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122960
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2009
Чорна тiнь. Спорiднене
лезами розпорото,
озiрвано, шматками
розкидано.
Бiла тiнь. Розрушене
голкою заштопано
на все свiй час-
доказано, домовлено...
Сiра тiнь. Подвоєно.
Танець тiней роззброєно
рефлексами безумовними
вбивство скоєно.
Тiнь тiней, душами
наповнену, випито
людьми iнкогніто
розтоптано,
розтрощено. Нібито.
Але живе над головами
людей зв"язаних.
На все свій час-
домовлено, доказано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122875
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2009
Джгутом обмотані вени
і я не знаю достеменно,
хто розмазаний на колії метро,
але стікає чорна кров.
Барабанні перетинки зламані
музикою чужої гавані,
навушниками "KOSS".
Нехай врятує інший хтось(?)
А пульт не допоможе,
й ніхто не ляже в моє ложе,
і хтось мене врятує інший...
А поки кров і дика тиша...
А поки кров і психоделіка...
Стіни в крові і пульт від телека.
І швидкі імпульси думок
проймають болем до кісток.
Втомилась.
Все.
Я ставлю крапку.
...Поставиш моє фото в рамку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122873
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2009
Британцi зводять з розуму!́
Вони спiвають про хорошi
та поганi днi.
А димок тiшить,тiшить
i я живу!
Ох вже цi британцi!
Вони розфарбували мiй свiт.
I допоки є олiвець-папiрець
i британцi- я живу!
Я живу в чорних
i бiлих днях.
Музика не потребує слiв,
але слова доповнюють її...
Отак i британцi:
доповнюють собою
моє життя-буття
i зводять мене з розуму.
Yesterday i clocks...
Присутнiсть Музи
i ефект плацебо.
Стокгольмський синром
i "ла-ла-ла" вiд BLUR...
Ox вже цi британцi!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122845
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2009
Зачиняй вiкна
i дверi на замок.
Опускай жалюзi.
Забивайся в куток.
Розчиняйся
в суспiльному галасi
i сиди,допоки морок
не озвучить чужi кроки
того, хто вiдчинить
дверний замок
i вiкна,забравши неспокiй
думок.
I, взявши тебе за руку,
цей "хтось" змусить розбити
шибку й стрибнути.
Анi звуку,
не випустивши з уст. Летiти.
...Забувай себе
забувай себе
забувай себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122838
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2009
Шторм шаленства
вiдносить вiд берега
свiдомостi.
А я- чайка.I ти- чайка.
А вони над берегом.
Але в мене крила.
I в тебе крила.
Шторм шаленства
вiдносить дельфiнiв
на мiлину.
А менi байдуже.
Бо я- чайка.
i ти- чайка.
З нами сонце i вiтер.
Я лiтаю i менi все одно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122810
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2009
Падай,падай вниз...
Крила за спиною
не дадуть вiдчути дна-
тiльки повiр!
Падай,падай вниз,
i плач, розухлими
вiд слiз очима,
i пiдiймайся вгору.
Падай,падай вниз...
Вiдчуй грiшну любов
невинними устами
i помолись за людей.
Падай,падай вниз!
Поглянь в чорноту
його слiпих очей...
Вiдчуваеш в грудях?
Падай,падай вниз.
Тiльки, пiднiмаючись,
не забудь забрати
з собою його,його бIль.
Падай,падай вниз,
несися стрiмкiше,
стрибай ще вище,
тримай його за руку,
а iншою лови сонце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122807
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2009
Мій Чорний Янгол.Фотоплівка,
що здавлює мою горлянку.
Він чорний.Він зникне на світанку.
Цих снів я вже набачилась безліку.
Цих снів.Цих чорно-білих слайдів.
Його очима.Крізь тоненьке скло.
Жага.Нестримність.Ницість.Зло!
Краса готичності і авангарду.
Я надивилася вже!Досить!Досить!
Та марно я.Він,гад,все знає!!!
Що я від нього вже ніде не заховаюсь.
Як знає:я зроблю УСЕ,про що попросить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102748
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2008
Сто снів привиділось мені,
навіяних вчорашнім болем...
Чи я прокинулась, чи ні?
Чи я скорилася вже долі?
Чи вже настигнула біда
мене?Моїх ночей і ранків?
Бо ж снилася брудна вода,
і темна ніч замість світанків...
І снився храм.І були свічі.
Періщив дощ й була гроза.
І прорізалася крізь вічі
скупа,ненависна сльоза...
І голоси,і шум навколо-
І крик,і радість,і печаль...
І закріпилось все це болем,
а замість крові в жилах сталь.
Прокинулась.Та важче стало...
Снують ще тисячі питань!
Себе питаю:мало?Мало?
Невже ще мало всіх страждань?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102618
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2008
Розкажи мені свою мрію,
подаруй другий шанс,
дай надію...Дай надію
один тільки раз!
Про що мрієш?
Що ховаєш за поглядом цим?
Ти таки вмієш
на відвертість бути скупим...
Ну чому ти себе ховаєш,
і приховуєш власні думки?
Ти втрачаєш мене,засипаєш,
мов пустельні сухі піски.
Я тону в своїм запитанні.
Ти мовчиш-і я мовчу теж.
Ти скупий,-в почуттях!У бажаннях!
Все,що дав,назавжди забереш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102209
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2008
Неконтрольованi бажання-
моiх грудей нестримний шал,
що вiдбивається в мовчаннi,
як промiнь сонця вiд дзеркал.
Це тягне вниз мене щосили!
Це пiдiймає мене ввись!
Протистояти я безсила-
цей шал пройма мене наскрiзь.
I боротьба з собою марна,-
хоч буду я на самiм днi...
Чи радicна,а чи печальна,
я все ж горiтиму в вогнi!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102175
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.11.2008
Пiсля дощу так cвiжо стало...
i свiжiсть ця не має меж!
Вона з тобою нас зв"язала,
не врятувала вiд пожеж.
I знову ллється дощ.Послухай,
дощу акорди чарiвнi!
З ним твоє серце б"ється глухо,
i вiдбивається в менi.
Та знаю я,що це омана,
бо й хоч зi мною-ти чужий...
На мить я вiд дощу розтану,
нехай лиш мить ти будеш мiй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102174
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2008
Не спить вечірній Київ...
Під його небом чарівним
збуваються всі мрії,
поривом вітру весняним.
Не сплять ще київські вогні,
що на небеснім чорнім тлі,
як зоряні дощі рясні,
що впали з неба до землі...
І я не сплю.
У цю годину
я відчуваю, я ловлю
цю мить прекрасно-тлінну.
А що столиці?
Вона вже знає,що і вночі
впізнає наші лиця.
Та промовчить...
Та промовчить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102115
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2008
Небо чорне засипане зорями,
місячні промені стали прозорими,
крони дерев омиваються хвилями
срібного світла за небосхилами...
Там вітерець щось тихенько наспівує,
грає травою,як струнною гривою.
Там чорний морок,окутаний чарами,
і сивий туман гуля тротуарами,
і диво-мавки бігають босими
по вкритим лугам травами й росами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102109
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2008
Небо запускає срібні стріли,
що розтинають тротуар.
Вони все б"ють і б"ють щосили
по душам закоханих пар...
А,може,небо просто плаче?
Байдуже,чи весна,чи осінь...
Земля все небові прoбачить,
так само,як прощала досі.
А,може,то амурів стріли,
що стікають дощами з лиця?
Любов і дощі,що рясніли,-
їх всотують наші серця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102091
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2008
Я запитую в батька-дуба:
-Батьку,хто ж моя мати?
-Маєш ти неодмінно знати:
мати всіх революцій-Куба...
Я запитую тихо в калини:
-Де мій звилистий шлях?
Де,омріяна мною,родина?
-Все написано в твоїх очах...
-Хто ж бо я?-
прихиляюся до сосни-
-Там,де Куба твоя Земля,
а вірші-то твої сини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102090
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2008
Я покохала тебе одразу
після десяти хвилин очі в очі,
після десяти хвилин спільної ночі,
після десяти хвилин блюзу і джазу...
Моє життя тепер нічого не варте
без тебе!Я-інша,
і буде,безперечно,гірше,
мій янголе,мій Джонні Бардо,
якщо я матиму лише чотири стіни
через вічних десять хвилин...
То ж благаю,-не лягай один:
спи зі мною,живи мною,мною сни.
Десять хвилин під дощем з рукою в руці!
Все не сказане тобою за ці
десять хвилин
я народилась і знов померла-
знаю-
це кохання,це твоє віддзеркалення
на моєму лиці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102055
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2008
Хай твої не дописані повісті
на моїй не лишаються совісті...
Мені й так важко знову і знову,
вислухаючи довгу промову,
Винуватить себе в всіх погрішностях
і клястись в вічній дружбі і вірності...
Хай твої всі слова не доказані,
будуть мною забуті й наказані,
і нехай всі ті клятви в вірності
не підтвердять моєї покірності!
Хай пориви злості й ненависті
будуть знаком душевної слабкості.
Що мені до твоєї байдужості?
Я ж слабка,і не маю мужності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102052
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2008
Я полегшую біль
ніжним доторком леза.
Я пірнаю між хвиль
наче п"яна,-а я ж твереза!
Я хворію.Я хвора давно,
і хвороба ця,мабуть,навічно.
Я щодня викидаюсь в вікно,
потім просто сміюсь істерично.
Я запитую в себе:"що знов?"
Довго думаю і відповідаю:
"То горить моя в жилах кров-
це одне,що я точно знаю."
Я чужа,я для себе чужа!
Але ж як хочу бути собою...
Та розколота навпіл душа,
інь і янь не припинять двобою.
Я отруєна сірим буттям.
Вже вмираю,щезаю поволі.
Відрікаюсь від свого життя,
хоч і маю щастя доволі.
Де ж подітись?Хай буде так,-
буду й далі себе труїти.
Стане милим отрути смак...
Просто треба ще якось дожити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101643
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2008
Гей,ви!Сучасні денді!
Сучасні красені й піжони!
Такі обізнані й відверті-
вам не страшні ніякі перепони.
Ваше життя сіяє від удач,
від успіху в гламурненьких дівчаток...
Одразу все.Без жодних перездач.
Ви впевнені,що це лише початок!
Та хто ж ви є?
У чому ж,власне,ваші переваги?
Життя всього нам порівну дає,
а як же щодо мужності й відваги?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101640
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2008
Я стомилась від завчених фраз,
крадькома мені кинутих вслід.
Я не маю на вас образ!
Я холодна й байдужа,як лід.
Не торкає мене ваша злість,
промінь сорому в скутих думках.
Вороги,я вас бачу наскрізь:
вашу заздрість,зневагу і страх!
Ваше жало не жалить мене,
бо воно лиш мене міцнить,
і жалкую я про одне-
слабкість...
Слабкість не можу простить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101612
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2008
О,мій Вальмон!
Душі моєї непокірність...
Прекрасний ти,мов Аполон...
Ти все:краса і ніжність.
Твої вуста прекрасні й соковиті,
і ніжна чуйна посмішка твоя...
Тону в твоїх очей морській блакиті,
й моя душа вже більше не моя.
О,мій Вальмон!
На тебе лиш поглянути я смію,
боюся дотиком сполохати тебе,
і лиш про тебе,мій Себастьяне,
я мрію,
в цих почуттях гублю сама себе.
Вальмоне мій,
мене ти губиш
і моє серце в кулаці тримаєш!
Та вірю,що мене колись відпустиш,
бо з кожним днем мене все більше
ти вбиваєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101605
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2008
У самотності безліч сторін,
безліч незвіданих граней.
ти сумуєш,бо ти один,
ти лікуєш самотністю рани.
У самотності сльози і біль,
у самотності-щастя миті!
Докладаєш чимало зусиль,
щоб самотність свою убити.
Та не знаєш ти про одне,
що самотність тебе робить зрячим!
Біль і сльози-це все мине,
серце ж стане ще більш гарячим...
Ти відкриєш очі свої,
ти побачиш весь світ по-новому:
нові далі,нові краї...
Ти забудеш,що таке втома.
Та самотність колись піде,
бо уже не потрібно страждати.
Ти їй будеш вдячний за те,
що навчила тебе чекати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101585
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2008
Ось вона,-прекрасна Осінь!
Розпустила свої коси,
знову закидала листям
задурманене місто...
І дощу холодний душ
нам дарує озера калюж...
Скажи,прекрасна Осінь,
чому мене ніхто не просить
носити квіти у волоссі,
стелитись листям по дорозі.
бути подібною тобі,
щоб тонути в тумані журби?
Скажи прекрасна Осінь,
чому на віях теплі роси,
чому в самотності німій
тобі лишатися одній?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101579
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2008
О! як же я ненавиджу себе!!!
Я ж божевільна! Я нестерпна!
Така ж як всі,я проста смертна.
О! Як же я ненавиджу себе!
Яка ж нікчемна моя хвора голова-
дурна,загублена й шалена;
талановита і нікчемна...
Яка ж нещасна моя хвора голова!
А як же ж я обожнюю себе!!!
Себе,ридаючи,жалію,
собою тішуся й хворію,
бо ж я таки обожнюю себе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101555
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2008
Нiч упала чорним полотном.
Тиха нiч...
Ми з тобою закутанi сном
Вiч-на-Вiч...
Промiнь мiсяця пада в вiкно.
Перелив...
Та до мiсяця нам все одно-
мить без слiв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101458
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2008
Ти йдеш...
Ти вiдходиш все далi i далi,
на обличчi нi cлiду печалi-
авжеж...
Ти йдеш...
I тебе вже не наздогнати!
Бiльш не чути тебе,бiльш не знати,
ти не вернеш...
Все було.
Це було вже в мому життi,
ти i я-ми такi не простi!
Все пройшло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101457
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.11.2008
Згадуй мене,коли іде сніг,
коли світ голий й похмурий.
І близький хтось іде за поріг,
збудувавши незрушні мури...
Згадуй,коли закохаєшся знову,
коли набриднуть геть всі!
Згадуй нас і наші розмови,
і мій голос поміж голосів.
Згадуй...Хоч вже не знаєш,
кого кохаю я і з ким дружу.
Згадуй,якщо пам"ятаєш,-
а я про тебе спогад збережу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101428
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2008
Iснує в світі так багато таємниць,
але мені немає,що ховати...
Бо я валяюсь долі ниць.
Я як обірваний шматок шпалер,
що відірвався і звисає вниз...
Чи ж то мене хтось так жорстоко здер?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101408
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2008
Простір поглинає нас всіх,
і ми занурюємось в нього,
як "Титанік" в темінь океану.
Але ж ми ще живі!
Так, наше життя проходить
повз нас підземними переходами,
просмердлими щурами.
наше життя катається
щодня в вагонах метро.
І ми його не помічаємо.Ба!
Навіть не підозрюємо,що
воно поруч нас.
І ми з ним об"єднані
однією божевільнею
дім-метро-робота-метро-дім...
Ми не можливі тепер
без слухових апаратів,з яких
лунає музика.Або попса.
І це вбиває,калічить
мою самосвідомість...
А я хочу співати.
Тут і зараз,та боюсь
бути не зрозумітою.Боюсь.
Бо не хочу в божевільню
під назвою "божевільня".
Не хочу бути зачинена
ще в одній клітці
сухим,безжалісним суспільством.
Послухай мене...
Ти не віриш,але я знаю-
ми всі діти Божі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101397
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2008
Всі ніжні теплі почуття
розтануть як і мить буття,
розтануть як останній сніг,
що на землі спочити ліг...
І все,що так в душі тріпоче,
мине,як наші довгі ночі,
усе замерзне,ніби крига,
відлунням відгукнеться стиха...
На серці буде слід кривавий,
забудуться пісень октави,
що довго так писали ми,
сховавшись в ліжку від зими.
Й годинник на стіні помре,
коли,узявшись за старе,
ми переглянемося нишком,
й зима нас знов знайде у ліжку.
Усе спочатку:німа печаль...
Вікно відкриє неба даль...
І вітер понесе листи,
що не змогли тебе знайти.
Всі почуття десь зникнуть враз,
як спогад радощів й образ...
Розтануть як останній сніг,
що на землі спочити ліг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101386
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2008
Ніхто на нього не чекав,
а він прийшов.
І на розпечений асфальт упав-
тебе знайшов...
Для всіх він був полегшенням,
для тебе-сном.
Чогось важливого завершенням,
терпким вином.
Він був тобі як музика,яу спів!
Для інших просто дощ,
що грав на струнах спеки днів,
співав на сцені площ.
А ти,занурена в потік думок,-
йому на зустріч!
тебе побачив він і вмить замовк.
ви йшли пліч-о-пліч...
Ти змокла від дощу собі на втіху:
таки ж знайшов!!!
А потім,зморена,сховалася під стріху,
і він пішов...́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=101385
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2008