Альбіна Кузів

Сторінки (3/249):  « 1 2 3 »

Не бий мене по серцю…

Не  бий  мене  по  серцю.  Там  біда,
Там  кровоточать  ще  колишні  рани.
Таке  воно  вже,  бач.  Не  зажива,
І  не  лікують  чарок  філіграни.

І  не  лікують  сказані  слова.
І  так  буває  –  світ  навколо  стихне,
Тоді  душа  в  обіймах  ожива,
А  серце  –  ні.  Лише  болить  і  стигне.

Не  бий  по  серцю.  Розіб’єш  ущент.
З  холодним  серцем  краще,  ніж  без  нього.
Не  бий  помалу.  Краще  –  кулемет,
І  в  голову  –  без  шоку  больового.

Не  хочеш  так?  Тоді  бери,  тримай.
Таке,  як  маю,  іншого  не  буде.
І  або  бережи,  або  вбивай.
Вирішуй  вже.  Достатньо  цих  прелюдій.

26.08.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2014


Я все ж боюся, що мене забудуть

Я  все  ж  боюся,  що  мене  забудуть
Лише  сьогодні  чи  уже  навік.
Хай  мої  вірші  повінню  прибудуть,
Від  повені,  мабуть,  ніхто  не  втік.

Хай  мої  вірші  проростуть  травою,
Деревами  подалі  від  землі.
Хай  корені  нап’ються  глибиною,
Бо  найчастіше  істина  –  на  дні.

Хай  мої  вірші  спалахнуть  вогнями,
Увесь  непотріб  спалюють  до  тла.
І  хай  приводять  всіх  людей  до  тями,
Свідомість  хай  очищують  сповна.

Хай  мої  вірші  буревієм  линуть,
Із  року  в  рік,  від  міста  до  села.
Рятуйте  їх,  нехай  вони  не  гинуть,
Бо  я  у  вірші  душу  заплела.

Нехай  живуть.  Нехай  мене  почують.
Нехай  слова  згарають  на  устах.
Я  житиму,  доки  мене  цитують.
Я  житиму  віршами  у  серцях.

14.08.2014  р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517498
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2014


«Він мене береже»

Він  мене  береже.  Ніжно-ніжно.
Так,  як  досі  ніхто  не  беріг.
Якось  так  методично,  неспішно
Він  кордони  мої  переміг.

Якось  тихо  і  геть  непомітно
Він  у  моє  життя  увійшов.
Чим  я  стала  для  нього  примітна?
Як  він  стежку  до  мене  знайшов?

Як  я  маю  віддячити  Богу,
Що  він  наші  долоні  з’єднав?
Він  мені  прокладає  дорогу
Навіть  там,  де  ніхто  не  ступав.

Він  для  мене  –  щоденна  потреба.
Доза  щастя  –  це  зустріч  на  мить.
Він  для  мене  дарований  з  неба.
Чим  могла  я  таке  заслужить?

А  яка  з  ним  безцінна  хвилина!
І  як  гріє  рука  на  плечі...
Він  для  мене  не  просто  людина  –
Клаптик  неба  отут,  на  землі.

13.08.2014  р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2014


Я померла тоді

Я  померла  тоді.  Не  дивуйся,
Зараз  ходять  ще  й  більш  не  живі,
Топчуть  землю.  Від  них  ти  рятуйся,
В  них  немає  ні  крихти  душі.

В  них  немає  ні  думки,  ні  волі,
Тільки  серце  ще  ритм  відбива.
Моє,  знаєш,  теж  билось  поволі,
Ледве-ледве  я  була  жива.

Я  померла  тоді.  Поховала
Всю  себе  на  мільйонах  доріг.
Я  від  всіх  (чи  від  себе)  тікала.
Хтось  ловити  старався.  Не  зміг.

Я  себе  серед  них  загубила.
Сліпнуть  очі,  стихають  слова.
Я  у  Долі  притулку  просила,
А  вона  мене  в  терни  вела.

05.08.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516347
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2014


Я відчулася непотрібною…

Я  відчулася  непотрібною,
Навіть  більше  скажу,  ніякою.
Не  чужою,  але  й  не  рідною,
Наче  з  різних  боків  прим’ятою.

Я  відчула  себе  незнаною,
В  безкінечних  питаннях,  прочерках.
Наче  моє  життя  –  не  планове,
Непізнаване  в  різних  почерках.

Я  відчула  себе  забутою,
І  нічого  уже  не  вартою…
Нехай  стане  мені  покутою
Ця  самотність  між  міліардами.

03.08.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516342
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2014


Тут гніздяться лелеки…

Тут  гніздяться  лелеки.  Так  тихо.
Навіть  чути,  як  стогне  земля,
Як  крізь  неї,  немов  через  сито,
Проростають  дерева  й  трава.

Тут  росою  вкривається  листя,
Тут  живі,  не  зачахлі  поля.
Срібні  зорі,  неначе  намисто,
Одягає  вечірня  зоря.

Тут  гаї  уквітчалися  співом
Голосистих  дзвінких  солов’їв.
Веселковим  тонким  переливом
Ранок  косу  дівчині  заплів.

Тут  протоптана  стежка  у  лісі
Поколіннями  диких  тварин.
Тут  задарма  на  полі  й  узліссі
І  ромашка  росте,  й  розмарин.

Ту  небесні  складають  етюди,
Тут  легенда  в  траві  пророста.
Тут  гніздяться  лелеки,  не  люди.
Там,  де  люди  –  земля  не  жива.

17.07.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512173
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.07.2014


Не зупиняйся. Падаєш – вставай.

Не  зупиняйся.  Падаєш  –  вставай,
З  останніх  сил,  з  останнього  «не  можу».
Жалітися  собі  не  дозволяй,
Не  уповай  лише  на  ласку  Божу.

Ти  на  ногах  тепер  міцніше  стій,
Дивись  на  світ  відкритими  очима.
Болить  душа?  Мовчи.  Перехворій.
В  нас  вічності  немає  за  плечима.

Роки  летять.  Такий  короткий  день,
А  встигнути  ще  треба  так  багато.
Нам  світ  дає  щодня  десятки  ймень,
Та  треба  серед  них  своє  впізнати.

Назви  себе.  Носи  своє  ім’я.
Не  гордо,  ні.  Гординя  лиш  погубить.
Зрости  себе,  як  зрощують  поля.
Люби  себе,  ніхто  так  не  полюбить.

І  час  від  часу  ти  себе  питай,
З  якою  ціллю  так  тобі  живеться?
Лиш  не  спиняйся.  Падаєш  –  вставай.
Хай  ця  хвилина  кроком  відіб’ється.

14.07.2014  р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511353
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2014


Я біля тебе стала м’якою…

Я  біля  тебе  стала  м’якою,
Свічкою  з  воску.
Де  ще  до  цього  була  такою,
Зіткана  з  ворсу?

Чом  твоє  слово  так  проходи́ло
Струмом  по  тілу?
Зіркою  впала,  серце  застило,
Ледь  не  зімліла.

Я  біля  тебе  надто  топилась
Маслом  по  венах.
Я  біля  тебе  навіть  молилась,
Благословенна.

Душу  зкроїла,  косу  заплела,
Переродилась.
В  твоїх  долонях  теплі  джерела,
Я  в  них  напилась.

Я  біля  тебе  стала  м’якою.
Боязно,  чуєш?
Ти  ж  аквареллю  легко  рукою
Долю  малюєш.

06.07.2014  р.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014


Мої теплі зірки…

Мої  теплі  зірки,  я  так  хочу  до  вас  у  обійми,
Милуватися  сотнями  ваших  яскравих  дзеркал,
Загубитися  в  просторі,  наче  сьогодні  я  вільна,
І  заснути  на  хмарах,  на  сотнях  м’яких  покривал.

Моє  небо  безкрає,  я  хочу  у  тобі  тонути,
Пеленати  дощі  і  веселку  в'язати  у  бант,
Потім  разом  із  громом  людей  на  землі  трясонути:
Хай  прокинуться  врешті  від  бою  небесних  курант.

Моя  дика  гроза,  я  так  вірю  у  твою  стихію,
У  цілющу  ту  силу,  що  душу  очищує  всю.
Моє  серце  від  цього  польоту  потрохи  німіє.
Мої  теплі  зірки,  я  до  вас  невагомо  лечу.

28.06.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508001
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2014


Я у віршах жива

Я  живу  ненадовго.  До  першого  свого  століття,
До  незнаних  зірок,  до  розвіяних  попелом  слів.
А  коли  мене  в  землю  сховає  якесь  лихоліття,
Ви  шукайте  мене  у  якомусь  із  моїх  віршів.

Я  сьогодні  жива.  Я  вже  навіть  пустила  коріння
У  мінливих  людей,  що  навколо  неначе  живуть.
А  мені  б  тільки  знати,  що  ще  не  одне  покоління
В  моїх  віршах  знайде  необхідну  для  кожного  суть.

Я  ще  словом  жива.  Безкінечною  низкою  літер,
Монотонністю  світу  в  мурашниках  різних  людей.
А  колись  наді  мною  спочине  тихесенько  вітер,
І  не  буде  для  мене  ніяких  нових  панацей.

Я  у  віршах  жива.  Я  себе  виливаю  у  вірші,
До  останнього  спалаху  моїх  душевних  багать.
А  як  згасне  іскра,  нехай  люди  прийдуть,  і  у  тиші
Вже  моїми  словами  зі  мною  разом  помовчать.

24.06.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507403
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2014


Ти поглянь, як цей ліс тебе манить…

Ти  поглянь,  як  цей  ліс  тебе  манить  величними  кронами,
І  похитує  в  такт  твому  серцю  своїми  гілками,
А  на  обрії  сонце  з  землею  торкаються  скронями,
І  малюють  навколо  в  багряних  тонах  панорами.

Ти  послухай,  як  вітер  нашіптує  в  вуха  мелодію,
Наче  пісню-молитву,  створену  древніми  предками.
Відкривайся  душею,  єднайся  думками  з  природою,
Нехай  ангели  вишиють  долю  зірками  й  паєтками.
 
Ти  вдихай  це  повітря,  неначе  не  дихав  ніколи,
Нехай  пташкою  б’ється  у  грудях,  п’янке,  як  вино.
Нехай  ліс  обійме.  Хай  заповнить  душевні  розколи.
Зовсім  скоро  ти  будеш  як  чисте  нове  полотно.

Ти  відчуй,  як  трава  вистилається  ніжно  під  п’ятами,
А  під  нею  нестримно  пульсує  гаряча  земля.
Вона  плаче  за  нас  і  годує  скарбами  багатими.
Бережи  й  пам’ятай,  ти  для  неї  –  лише  немовля.

22.06.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507317
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.06.2014


Невпинний час…

З  тобою  місяці  летять,  як  миті,
Невпинний  час  з  тобою  –  метеор,
А  наші  душі,  сонцем  оповиті,
Танцюють  танго.  Хто  нам  ревізор?

Хто  може  безосудно  оцінити,
Де  досі  я,  а  де  вже  зовсім  ти?
Та  і  кому  дозволено  судити
Дарунок  Долі  з  щедрої  руки?

Якби  ж  могла  я  щастя  наловити,
Оці  хвилини,  зібрані  в  пучок,
Хоч  половину  в  банки  закрутити,
Нехай  там  творять  вічності  виток.

Нехай  живуть.  Це  все  таке  не  вічне.
З  нас  світ  черпає  сотні  тисяч  жмень,
Бо  ми  є  світло.  Чисте,  віковічне.
Смієшся,  мабуть.  Швидко  тане  день.

Нестримний  час.  Та  й  як  його  тримати,
Як  дні  летять  зі  швидкістю  ріки́.
Якби  ж  могли  ми  так  закарбувати
Цю  мить  на  скроні  дотиком  руки.

08.06.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014


Я надто до тебе хочу

Я  хочу  до  тебе,  чуєш?
Під  шкіру,  у  кров,  по  венах.
Відчути,  як  ти  лютуєш
Самотністю  днів  шалених.

Я  хочу  до  тебе,  глибше,
У  мрії  твої,  у  душу.
Не  стримуй  мене.  Тсс…тихше,
Я  спокій  твій  не  порушу.

Я  хочу  до  тебе  в  серце,
У  твій  божевільний  ранок.
У  вухах  лиш  кілогерци,
І  я  тобі  на  сніданок.

Я  хочу  до  тебе  в  мозок,
У  думку,  у  слово,  в  дію.
Ти  віриш,  я  без  підказок
Цю  пристрасть  твою  розділю.

Роздягнутий  літній  вечір
Щось  тихо  мені  шепоче…
У  своїй  бездумній  втечі
Я  надто  до  тебе  хочу.

05.06.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503485
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.06.2014


Мені сьогодні снилася війна

Мені  сьогодні  снилася  війна,
Нещадна,  безконтрольна  і  стихійна.
Садок  вишневий  спалений  до  тла,
Навік  затихла  пісня  солов’їна.

Чиясь  бабуся  плаче  під  вікном,
Її  хатинка  –  це  уже  руїна.
Куди  їй  йти  зажуреним  селом?
Зосталася  одна  тепер,  без  сина.

Так  гірко  плаче.  У  руках  листи,
Залиті  материнськими  сльоза́ми.
«Я  скоро  буду,  матінко,  прости…
Якщо  не  поховають  між  полями.

Ти  там  за  мене  діток  пригорни,
Ти  їм  скажи,  що  татко  їх  так  любить...»
Нема  села.  Лише  гудуть  вітри.
Нема  дітей.  Ніхто  не  приголубить.

А  десь  так  близько  постріли  нові́
Ще  сотні  душ  візьмуть  собі  до  раю.
Отямтесь,  люди!  Ви  в  своїй  крові́!
Своїх  братів  не  бийте,  я  благаю!

…Прокинулась  в  холодному  поту́.
За  що  людей  калічити,  навіщо?
Храни  країну,  Боже,  я  прошу́...
І  помолю́ся,  що  цей  сон  –  не  віщий.

23.05.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500885
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2014


Не тобою створений ранок

Не  тобою  створений  ранок,
Не  тобою  зварена  кава.
Мабуть,  вийшла  із  твоїх  рамок
Й  стала  цим  тобі  не  цікава.

Не  тобою  відкриті  двері,
Не  цитуєш  думки  крилаті,
Кілька  слів  лише  на  папері,
Але  й  ті  у  онлайн-форматі.

Не  з  тобою  стою  у  черзі,
Так  буденно  і  так  важливо.
Наші  душі  чомусь  промерзли,
Хоч  би  сонце  їх  відігріло.

Хоч  старайся  мене  тримати
Біля  себе  за  руку  міцно.  
Не  з  тобою  мій  день  початий,
Та  і  твій  не  зі  мною,  звісно.

Квітнуть  гілочки  черешень,
Посміхнуся  зорі  туманній…
Не  тобою  завершений  день,
Вже  не  перший  і  не  останній.

18.05.2014  р.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014


Обійми мене, батьку…

Обійми  мене  батьку,  міцніше,
Пригорни  до  твердого  плеча,
І  мені  стане  вмить  спокійніше.
Пам’ятаєш,  якою  була?

Як  маленькою  ще  засинала
На  надійних  і  теплих  руках,
Як  тебе  перед  сном  цілувала
У  щетину  на  твоїх  щоках.

Як  усього  боялась  на  світі,
А  ти  вчив  побороти  страхи.
Як  одного  чудового  літа
Я  до  тебе  змогла  допливти.

Як  ти  ввечері  грав  на  гітарі,
А  я  вчила  акорди  й  слова,
Майже  все  ми  співали  у  парі,
«Про  дельфіна»  я  все  ж  не  могла.

Як  я  знов  розбивала  коліна,
І  в  сльозах  прибігала  у  дім.
Я  для  тебе  –  навічно  дитина,
Я  продовженням  стала  твоїм.

Моє  чорне  хвилясте  волосся
Відтіняє  твою  сивину.
Пам’ятай,  як  би  нам  не  жилося  –  
Я  тебе  все  ж  навічно  люблю.

14.05.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014


Мені з тобою – так, як ні з ким

До  біса  дружбу!  І  будь,  що  буде.
Мені  з  тобою  –  так,  як  ні  з  ким.
І  хай  нас  знову  засудять  люди,
Я  лиш  благаю:  побудь  таким.

Побудь  собою,  таким,  як  завжди,
І  знаєш,  досі  я  в  тебе  є.
У  запитаннях  немає  правди,
Тож  не  питай.  Просто  будь,  і  все.

Мені  з  тобою  досяжне  небо.
Згадай,  як  разом  -  за  горизонт…
Я  відчуваю  в  тобі  потребу.
Їм  не  збагнути  таких  висот.

Я  розчинюся  в  тобі  поволі,
В  твоїх  долонях  палає  світ.
Хай  нам  з  тобою  немає  долі,
Та  нам  судився  оцей  політ.

Тому  не  бійся  момент  ловити,
Бо  ця  реальність  хитка,  як  дим.
Не  маю  права  тебе  любити,
Але  з  тобою  –  так,  як  ні  з  ким.

25.04.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014


Я тебе почекаю (Кава з корицею)

Я  тебе  почекаю.  Знову  вип’ю  кави  з  корицею
В  напівтемній  кав’ярні,  за  улюбленим  столиком,  в  тиші.
Може,  ця  моя  вірність  ще  віддасться  мені  сторицею.
Я  цьо́го  не  знаю.  Та  буду  писати  до  тебе  ві́рші.

Може,  нас  із  тобою  досі  небо  тримало  по́різно,
Щоб  зустрітись  могли  вже  дорослими,  зрілими  душами.
Віддаватись  морально  для  мене  не  так  уже  й  бо́язно,
Тільки  шрами  на  серці  болять  під  чужими  укусами.

А  по  венах  течуть  уже  з  кров’ю  замішані  спогади,
Може,  ставлюсь  до  тебе  занадто  уже  упереджено.
Я  відкриюсь  тобі,  ти  лиш  викинь  усі  зайві  здо́гади,
І  старайся  любити  мене  ніжно,  трепетно,  бе́режно.

Я  тебе  почекаю.  І  вже  вкотре  каву  з  корицею
Буду  пити  сама.  Може,  іще  один  вірш  напишеться.
Доки  моє  мовчання  ще  не  стало  мені  в’язницею
Ти  приходь,  але  лиш  обіцяй,  що  наза́вжди  залишишся.

21.04.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014


Обійми мене словом

Обійми  мене  словом  гарячим.
Через  відстань  нехай  пролетить,
І  частково  у  то́бі  нестачу
Воно  зможе  заповнить  за  мить.

Пригорни  мене  низкою  літер,
Хай  вплітають  у  мене  життя.
У  волоссі  заплутався  вітер
Ніжно  так,  наче  твоя  рука.

Приголуб  мене  ласкою  слова,
Передай  у  звучанні  всю  суть.
Як  на  відстані  цінна  розмова:
Замість  тебе  слова  обіймуть.

14.04.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2014


Бережи мене…

Бережи  мене,  чуєш?  Отямся,
Бережи  мене,  доки  жива.
Ти  душею  зі  мною  єднайся,
Не  жалій  мені  свого  тепла.

Пригорни  мене.  Бачиш,  я  плачу.
Не  губи  мої  сльози  дарма,
Бо,  можливо,  оцю  не  пробачу:
Гіркотою  щоку  обпекла.

Поклянися:  сьогодні  й  довіку
Кожну  мрію  мою  берегти.
Я  шукаю  в  тобі  чоловіка,
Щоб  життя  не  даремно  пройти.

Я  шукаю  у  то́́бі  безпеки,
І  міцне  непохитне  плече,
Щоб  в  пустелі  життєвої  спеки
Ти  зумів  напоїти  мене.

І  щоб  більше  уже  не  шукати,
І  з  тобою  –  у  щасті  й  біді…
Постарайся  мене  не  втрачати,
Бо  не  знайдеш  заміну  мені.

13.04.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014


Хто я для тебе?

Хто  я  для  тебе?  Бажана?  Жадана?
Хто  ми  з  тобою?  Друзі?  Вороги?
Чи  досі  не  загоїлася  рана,
А  чиїсь  руки  схожі  на  мої?

Чи  моє  сонце  вабить  надто  сильно,
Чи  мої  мрії  вплетені  в  твої?
Хто  я,  признайся,  може  надто  вільна,
Щоб  так  мене  присвоїти  собі?

У  моїх  венах  є  твоя  нірвана,
А  на  зап’ястях  –  вервечка  бажань.
Хто  я  для  тебе?  Дівчина?  Кохана?
Відповідай  на  безліч  запитань.

Подумай  добре,  чи  скажи  спонтанно,
Хоч  сам  від  себе  правду  не  ховай.
А  час  тікає  надто  невблаганно.
Назви  мене  й  ніколи  не  втрачай.

04.04.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2014


Дякую, Боже…

Дякую,  Боже,  за  віру,  що  тільки  міцніє,
Віру  нена́звану,  дивну,  та  все  ще  земну.
Дякую  я  за  надію,  що  в  серці  жевріє,
За  ненаситність  душевного  мого  вогню.

Дякую,  Боже,  за  вітер,  що  сумнів  розвіє,
І  за  бажання  рости,  я  і  досі  росту,
За  непохитність  ідей,  за  сформовану  мрію.
Дякую,  Боже,  за  ціль  –  я  не  марно  живу.

Дякую  я  за  натхнення,  що  душу  годує,
За  безкінечність  написаних  мною  рядків,
Недосконалих  і  щирих.  Мене  це  рятує:
Сила  і  зна́чимість  вміло  поєднаних  слів.

Дякую,  Боже.  Хоч  інколи  зовсім  непросто
Віршами  вмити  замурзані  душі  людей.
Доля  поета  –  вести  по  тонкому  помосту
Ближче  до  вічності  надто  дорослих  дітей.

02.04.2014  р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489895
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2014


Мовчи тепер. Учись любити мовчки…

Мовчи  тепер.  Учись  любити  мовчки.
Нехай  тебе  почую  тільки  я.
Нехай  усі  дізнаються  лиш  трошки.
У  тиші  є  безпечна  глибина.

Ти  вір  мені.  Беззаперечно  тихо.
І  я  тебе  довік  не  підведу.
Віддайся  почуттям  і  мною  дихай,
І  я  тебе  до  неба  піднесу.

Так  тихо-тихо  серце  твоє…  чуєш?
Так  тихо  б’ється  у  моїх  руках.
А  десь  гадалка  долею  віщує,
І  ми  з  тобою  вплетені  в  віках.

Сплетіння  рук,  і  дихати  простіше.
За  що  тепер  цінуються  слова?
Для  мене  твої  вчинки  важливіші.
Хай  знають  інші.  Я  в  тобі  жива.

20.04.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2014


Не засуджуй мене. Не суди.

Не  засуджуй  мене.  Не  суди.
Не  кажи,  куди  рухатись  далі.
Ти  не  знаєш  моєї  біди,
Ти  не  бачиш  моєї  печалі.

І  в  моїх  безкінечних  ночах
Ти  не  зн́а́йдеш  причину  безсоння.
Що  за  ноша  на  моїх  плечах?
Що  за  очі  зелено  –  бездонні?

Ти  у  душу  так  дико  не  рвись,
Можеш  легко  втопитись  в  безодні.
Ти  у  пам'ять  мені  не  дивись,
Там  є  звірі,  і  часто  –  голодні.

Ти  по  моїх  слідах  не  ходи,
Там  бувають  відкриті  капкани.
Краще  поруч  зі  мною  іди,
І  даруй  мені  свіжі  тюльпани.

Краще  міцно  за  руку  візьми,
І  дозволь  мені  жінкою  бути.
Не  засуджуй  мене.  Не  суди.
Перед  нами  є  тільки  майбутнє.

01.03.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014


Привіт, Весна!

Привіт,  Весна!  Я  так  тебе  чекала
У  цих  морозних  подихах  зими.
Я  зледенілі  пальці  зігрівала
У  дотиках  гарячої  руки.

Моя  Весна!  Я  так  тебе  хотіла,
Я  так  гукала  пошепки:  «Прийди!»
Занадто  тихо?  Мабуть,  не  посміла,
Чи  налякалась  грізної  зими.

Чи  я  у  заметілі  заблукала,
І  загубила  голос  у  вітрах?
Ти  знаєш,  я  повільно  замерзала,
Забута  і  захована  в  снігах.

Привіт,  Весна!  Я  так  тебе  шукала.
Та  врешті  він  прийшов  і  допоміг.
Я  не  сама  цю  стежку  протоптала.
Заходь,  Весна,  переступай  поріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482664
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2014


Борися, Україно, ще борись!

І  знову  сонце  запалило  схід.
Дарунок  долі  і  можливість  жити.
Сьогодні  ми  піднялися  в  похід,
Щоб  нашу  Україну  боронити.

Дивись  на  сонце,  поки  ти  живеш,
Дивись  на  небо,  там  немає  крові.
Бо  це  вже  лиш  протестом  не  назвеш,
Бо  це  війна,  бо  люди  прагнуть  волі.

Бо  ми  сьогодні  піднял́ись  з  колін,
І  кожен  день  готові  ми  до  бою.
Нехай  війна  призводить  до  руїн,
Нехай  цей  сніг  замішаний  із  кров’ю.

Борися,  Україно,  ще  борись!
Це  судний  час  «хрестового»  походу.
Ми  вийшли  на  Майдан  і  поклялись:
«За  честь,  за  славу  нашого  народу!»

04.02.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477304
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2014


А тиша ця на мене так мовчить…

***

А  тиша  ця  на  мене  так  мовчить,
І  дивиться  із  докором  сумління,
І  жоден  звук  крізь  неї  не  промчить,
І  кожна  мить  -  це  крок  до  божевілля.

А  тиша  плаче.  Й  від  її  сльози
Мені  помалу  роздирає  груди.
Я  вирву  своє  серце.  На,  візьми,
Без  нього,  мабуть,  й  спогадів  не  буде.

10.01.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014


Я їду знов дорогами вокзалів…

Я  їду  знов  дорогами  вокзалів
На  пробу  щастя  у  чужих  містах.
Шукати  долі.  Рухатися  далі.
І  залишати  пам'ять  у  серця́х.

Кудись  біжу.  Шукати  і  питати,
І  куштувати  від  життя  урок.
Знов  на  порозі  я  чужої  хати,
Закутана  мереживом  пліток.

Та  скільки  ще  ганятись  за  зайця́ми,
Якщо  життя  –  не  тир,  а  полігон?
Пора  зірвати  голими  руками
Оцей  стоп-кран  і  зупинить  вагон.

13.12.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468790
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.12.2013


Вставай, Україно, пора!

Вставай,  Україно,  не  спи,
Вже  вдосталь  чекали  на  Долю.
Хай  бачать  прокляті  кати́,
Що  маєм  неско́рену  волю.

Що  віра  і  досі  жива,
Що  кров  наша  досі  гаряча.
Вставай,  Україно,  пора,
Бо  скільки  ж  чекала,  незряча.

Та  скільки  ж  терпіти  могла
Розтоптану  гідність  і  волю?
Та  знаєте,  честь  не  вмира́,
Ми  будем  боротись  до  скону.

Вставай,  Україно,  пора,
Єднайтесь,  козацькії  діти,
Ще  наша  держава  жива,
Ми  вирвем  її  у  бандитів!

Хай  пісня  вкраїнська  луна
І  вуха  мозолить  тирану.
Вставай,  Україно,  пора!
Єднаймось  в  підтримку  Майдану!

26.12.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468616
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.12.2013


Ти не звикай, ніщо тепер не вічне…

Ти  не  звикай,  ніщо  тепер  не  вічне,
Усе  псується  часом  чи  людьми.
І  навіть  це  натхнення  поетичне
Забудеться,  коли  пройдуть  віки.

Усі  шукають  затишку  і  віри,
Та  потім  не  уміють  берегти.
Та,  зрештою,  усі  ми  пасажири,
Лише  б  на  вірній  станції  зійти.

Якби  ж  навіки  серце  напоїти,
Щоб  та  любов  постійно  там  жила.
Та  бач,  у  двадцять  першому  столітті
Нічого  вже  стабільного  нема.

Та  кожна  зміна  нас  кудись  готує,
І  крок  за  кроком  до  мети  веде.
Лови  момент,  і  хай  життя  вирує,
Бо  ми  ж  не  знаєм,  доки  ми  живем.

14.10.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454432
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2013


Незавершеність має значення

Незавершені  рими  стомлено
Зачекались  своєї  вже  черги.  
Може,  їм  так  судилось,  сховано
Недописаним  віршем  померти?  

Може,  зовсім  не  все,  що  сказано,  
Розвиватиме  нашу  націю?  
Промовчати  буває  бажано,  
Незавершеність  має  рацію.  

Кажуть,  ранок  мудріший  вечора.  
О,  ця  мудрість,  яка  ти  бажана!  
Та  чи  істина  не  приречена,  
Якщо  тісно  у  рамки  загнана?  

Знаєш,  часто  буває  корисно
Подивитись  чужими  очима,  
І  тоді  всі  проблеми  -  порізно,  
Наче  більше  життя  за  плечима.  

Неприхований  зміст  чужих  думок
Нам  відкриє  незнане  бачення.  
Незавершеність  має  розвиток,  
Незавершеність  має  значення.  

05.10.2013  р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452919
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.10.2013


Настане час…

Колись  настане  час  писати  вірші
Без  відголосків  суму  і  туги,
І  навіть  зорі  стануть  дещо  інші,
Я  їх  в  собі  зумію  віднайти.

Настане  час  для  радості  і  сміху.
Я  заховаюсь  тихо  за  плече,
Яке  мене  від  хуртовин  і  снігу
У  будь-яку  негоду  вбереже.

І  будуть  теплі  руки  обіймати,
І  поселяти  затишок  в  мені.
Я  буду  до  безтями  цінувати,
Я  подарую  відданість  тобі.

І  буде  там  так  тихо  і  просторо,
Там,  біля  тебе,  у  твоїх  світах.
Мій  прихисток,  моя  міцна  опора,
Мої  цілунки  на  твоїх  устах…

А  поки-що  я  можу  лиш  плекати
Цю  дивну  мрію,  серцю  дорогу.
Я  вірю,  ти  продовжуєш  шукати,
А  я,  на  разі,  все  кудись  біжу…

03.10.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2013


Охолонув чай…

Чомусь  раптово  охолонув  чай,
Усе  тепло  разом  кудись  поділось.
А  ти,  мій  любий  друже,  просто  знай,
Що  так  буває  не  лише  із  чимось.

Що  так  буває  часто  у  людей:
Вони  горять,  палають  і  жевріють,
Запалюються  іскрами  ідей,
А  потім  раз  –  і  мов  перехворіють.

І  мовби  вже  нічого  не  було,
І  наче  спільно  душі  не  п’яніли.
Бо  так  буває:  комусь  перейшло,
А  в  іншого  –  життя  перегоріло.

Хтось  поховає  з  попелом  себе.
А  кажуть,  ним  іще  лікують  рани.
А  ти  посип  ним  серце,  заживе,
Лиш  обережно,  щоб  не  було  грані.

Такий  холодний  чай…  Налийте  ще!
Я  розігрію  чашкою  долоні.
Я  сподіваюсь,  чай  не  обпече
Отак  як  душі,  що  уже  холодні.

26.09.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451042
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2013


Коли мені самотньо – плаче небо

А  я  сумую  більше,  ніж  завжди,
Так  віддано,  нестримно  і  безмежно.
А  осінь  вже  прийшла  зібрать  плоди,
А  в  мене  на  душі  чомусь  бентежно.

Я  не  віддам  їй,  чуєш,  не  віддам
Ці  миті  щастя,  дотики  руками,
Я  не  готова  кинути  вітрам
На  розтерзання  наші  панорами.

У  пам’яті,  як  фото,  збереглись
Всі  зустрічі  і  всі  щасливі  дати.
А  ти  про  мене  думай  і  молись,
А  я  про  тебе  буду  пам’ятати.

А  наша  вічність  загубила  нас
У  перегонах  з  літніми  вітрами.
Надворі  осінь.  І  мені  вже  час
Нарешті  розібратися  з  думками.

І  кілька  днів  вже  падають  дощі,
Вони  відчули  цю  мою  потребу.
Природа  чує  поклики  душі,
Коли  мені  самотньо  –  плаче  небо.

14.09.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013


Ти впізнаєш себе, моя любове?

Ти  впізнаєш  себе  в  моїх  рядках,
У  передзвонах  нот  моєї  рими?
А  я  в  твоїх  дурманних  міражах
Вже  стільки  раз  нестримно  відболіла.

Вже  стільки  я  випробувань  пройшла,
Вогнем,  водою  душу  гартувала,
А  ти  лиш  посміхнулась  і  пішла,
А  я  твої  долоні  цілувала.

А  я  тобі  кричала  навздогін,
А  я  до  тебе  в  височінь  тягнулась,
А  ти  пішла.  І  навіть  твоя  тінь
Від  мене  так  манірно  відвернулась.

Тебе  я  не  триматиму  тепер.
Іди.  Тобі  потрібно  відпочити.
І  від  людського  бруду  і  манер
У  хмарах  свої  крила  відбілити.

Ти  поблукала  вдосталь,  приходи,
Я  наче  пів  життя  тебе  чекаю.
На  березі  Дніпра,  біля  води
Тебе  я  сходом  сонця  зустрічаю.

Тепер  пора.  Будуй  свої  мости.
Моя  любове,  зачаруйся  мною,
І  розбавляй  мої  сумні  рядки
Блаженною  чарівністю  п’янкою.

09.09.2013  р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013


Хто ти сьогодні: жертва чи тиран?

Хто  ти  сьогодні:  жертва  чи  тиран?
Усі  ми  хижаки,  не  забувай  це.
У  кожної  лисиці  є  свій  план,
Як  вполювати  стомленого  зайця.

У  кожної  гадюки  є  кубло,
Яке  вона  завжди  оберігає,
Але  прийде  момент,  і  все  одно
Орлиний  зір  її  там  відшукає.

У  кожного  є  козир  в  рукаві,
Своя  можливість,  вміння  і  отрута.
І  хтось  ще  босий  ходить  по  землі,
А  в  іншого  й  машина  перевзута.

Бо  кожен  зараз  йде  по  головах,
Закопуючи  людяність  подалі.
А  ти  подумай:  у  чиїх  зубах
Ти  можеш  опинитися  надалі?

А  чию  кров  збираєшся  пролить,
Аби  наступний  трон  завоювати?
Навколо  сотні  озвірілих  лиць,
І  навіть  важко  їх  людьми  назвати.

Тож  хто  ти  зараз:  жертва  чи  тиран?
Йдеш  по  землі  чи  полетиш  у  небо?
Старайся  лиш  не  втрапити  в  капкан,
Бо  він  давно  зготований  для  тебе.

04.09.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447354
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2013


А осінь неминуча

А  завтра  осінь  за  календарем,
І  хтось  ще  просить  потримати  літо,
Та  вулиці  вже  сповнені  дощем,
І  вітер  завива  несамовито.

Так  швидко  нас  покинуло  тепло,
Серпневе  сонце  попрощалось  рано.
А  осінь  неминуча.  Ось  воно:
Це  твоє  перше  дощове  сопрано.

Це  перші  твої  кроки  так  звучать
Нестримною  вечірньою  грозою.
На  вулицях  усі  кудись  летять,
А  я  стою  й  милуюся  тобою.

Ти  прикрашаєш  кожен  закуток
Своєю  золотавою  ходою.
Дозволь  мені  зробити  цей  ковток
І  впитися  твоєю  глибиною.

Впусти  мене  на  мить  в  своє  шатро,
І  сповни  мене  мудрістю  своєю.
Я  одягну  тепер  нове  пальто
І  вийду  в  світ  осінньою  зорею.

31.08.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446666
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.09.2013


Так сумно-сумно…

Так  сумно-сумно…  Боже,  я  прошу,
Не  дай  мені  затишшя  після  бурі
Знов  обернути  краплями  дощу
І  повторяти  помилки  минулі.

Не  дай  мені  у  відчай  утекти,
Бо  спогади  так  глибоко  затягнуть,
Не  дай  підняти  спалені  мости,
Вони,  як  фенікс,  з  попелу  не  встануть.

Бо  в  тих  краях  уже  самі  піски,
І  там  для  мене  ні  води,  ні  волі.
Прошу  Тебе,  скажи,  куди  іти?
Куди  ведуть  стежки  моєї  долі?

А  я  б  уже  прокинулась.  Нехай
Мене  Твоє  проміння  огортає.
Я  зустрічаю  сонце.  Неба  край
Водночас  ніжно  й  гаряче  палає.

Нехай  цей  день  буде  знаменням  змін,
А  я  затишшя  розвінчаю  словом.
Моя  Фортуно,  мій  тобі  уклін,
Я  йтиму  далі  під  твоїм  покровом.

18.08.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2013


Пригорнувшись душею до рідного слова…

Пригорнувшись  душею  до  рідного  слова,
Обійму  я  руками  старезну  вербу,
І  у  мене  в  думках  зазвучить  колискова,
Та,  що  мати  співала,  допоки  засну.

Задзвенять  у  вухах  передзвони  церковні,
Затремтить  ледве  чутно  незрима  струна,
Так  єднають  на  відстані  узи  духовні,
Так  я  знаю,  що  я  тут  уже  не  одна.

Я  віршами  порушу  цю  тишу  безмовну,
Поскладаю  рядками  цілющі  слова,
Бо  вони  мають  силу  –  безцінну,  бездонну,
Бо  у  них  наша  мова  насправді  жива.

Бо  у  мові  є  пам'ять  усього  народу,
Вся  історія,  віра  і  сила  людей,
Навіть  мрії.  А  знаєш  оту  насолоду,
Як  у  слово  вкладаєш  значущість  ідей?

Слово  вічне.  Воно  у  собі  зберігає
Сотні  граней,  загорнутих  у  простоту.
І  так  шкода,  що  вірші  ніхто  не  читає.
А  я  знову  рядками  слова  заплету.

14.08.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2013


Нема нічого кращого за джаз

Не  зупиняйся  більше  ні  на  мить,
Прошу  тебе,  зіграй  мені  ще  раз,
І  світ  нехай  навколо  помовчить,
А  ми  з  тобою  виконаєм  джаз.

Ця  легкість  нот  затягує  у  вир,
І  так  чарує  ніжність  ля-мінор,
А  я  в  твоїх  піснях  лиш  пасажир,
Та  я    вслухаюсь  в  кожен  твій  акорд.

На  цей  період  світ  для  мене  зник,
І  хай  там  буде  хоч  переворот,
Усе  одно.  Бо  ти  мій  провідник
До  музикально  зваблених  висот.

В  твоїх  руках  вібрує  саксофон,
А  мої  вуха  ловлять  цей  екстаз,
Моя  душа  танцює  в  унісон…
Нема  нічого  кращого  за  джаз.

А  в  тебе  раптом  ноти  ожили,
І  не  потрібна  навіть  пара  фраз.
А  я  слова  не  можу  віднайти,
Щоб  хоч  приблизно  описати  джаз.

09.08.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013


Як зірка впаде…

Як  зірка  впаде  –  ти  заплющуй  очі,
Та  загадай  бажання  лиш  одне,
І  хай  ця  мить  безвітряної  ночі
Тебе  в  думках  до  нього  приведе.

І  хай  твоя  фантазія  малює
Все  так,  як  має  статися  колись.
Довірся  ночі,  хай  тебе  рятує,
А  ти  в  майбутнє  з  вірою  дивись.

Ти  просто  знай,  оце  твоє  мовчання
Сильніше  нездоланної  біди…
Як  зірка  впаде  –  загадай  бажання,
Лиш  ти  його  нікому  не  кажи.

07.08.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442120
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2013


Не треба сумніватись у собі

Не  треба  сумніватись  у  собі.
Яка  б  не  була  вибрана  дорога,
Вона  уже  веде  тебе  до  Бога
Небесними  стежками  по  землі.

Не  треба  опускатись  у  очах,
У  рідних  чи  чужих  –  це  неважливо,
Треба  щоденно  вірити  у  диво,
Але  тримати  все  в  своїх  руках.

Треба  хотіти,  знати  і  могти.
І  врешті  віднайти  в  собі  дилеми,
Адже  самі  ми  створюєм  проблеми,
А  рішення  насправді  всі  прості.

Треба  щомиті  рухатись  вперед.
І  залишати  за  собою  втіху,
Адже  навколо  так  бракує  сміху,
А  в  кожній  шафі  сховано  скелет.

Треба  дозволити  собі  рости.
Відкрийте  двері,  наберіться  сили,
Але  прошу  Вас,  що  б  Ви  не  робили,
Не  дозволяйте  сумнівам  прийти.

01.08.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2013


Чому тепер мовчиш, душа моя?

Чому  тепер  мовчиш,  душа  моя?
Чому  уже  віршами  не  говориш?
«Замучена,  покинута,  одна…»,
Ти  вкотре  ці  слова  мені  повториш.

А  ми  з  тобою  подолали  всіх,
Ламаючи  старі  стереотипи,
Стирали  ноги  сотнями  доріг,
Та  досі  ми  нескорені,  не  вбиті.

А  нас  вітрами  гнули  до  землі,
А  в  нас  словами  боляче  кидали,
А  ми  з  тобою,  мов  на  кораблі,
На  гребінь  хвилі  знову  виринали.

Ти  наберись  терпіння,  не  спіши,
Бо  ми  з  тобою  бурі  проламаєм.
Не  метушися  і  не  бий  крильми,
Розправ  їх  краще,  ми  уже  злітаєм.

26.07.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013


Допоки я жива, я буду йти

Я  сотні  раз  буваю  неправа,
І,  може,  виправляюсь  не  завжди,
Та  я  якраз  настільки  молода,
Щоб  добиватись,  вірити  й  рости.

У  моїх  венах  кров  уже  кипить,
А  тіло  хоче  ритму  від  життя,
Моя  свідомість,  бачите,  не  спить,
Не  притупляє  мозок  мережа.

І  хай  говорять  -  буде  важко  там,
Та  моє  серце  так  жадає  змін.
Я  вперто  не  здаватимусь  вітрам,
Я  вкотре  підійматимусь  з  колін.

Я  буду  віру  в  серці  берегти,
І  досягати  бажаних  висот,
Бо  той,  хто  хоче  -  той  знайде  шляхи,
А  хто  не  хоче  -  безліч  перешкод.

Допоки  я  жива,  я  буду  йти,
І  буду  намагатись  в  кожну  мить
Залишити  у  вічності  сліди,
А  ви,  тепличні  люди,  й  далі  спіть.

14.07.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2013


Бувай, моя любове

Бувай,  моя  любове.  Я  з  тобою
Пережила  вже  більше  сотні  літ.
Так  окрилялись  почуття  весною,
І  підіймались  високо  в  політ.

Так  візерунки  стрімко  малювались
На  наших  долях  пристрасті  пером.
Ми  кожним  поцілунком  упивались,
І  кожен  дотик  спалював  теплом.

А  ми  з  тобою  швидко  розчинились.
І  вже  самі  затоптуємо  грань.
Лиш  тільки  грань.  Усе,  що  залишилось
Від  наших  спільних  планів  і  бажань.

Я  в  наших  почуттях  перегоріла
Неначе  сталь,  гартована  в  вогні.
І,  може,  ще  не  зовсім  відболіла,
Та  я  вже  вкотре  дякую  тобі.

Мені  пора.  Я  скоро  вирушаю
На  зустріч  до  щасливого  життя.
Бувай,  моя  любове.  Відпускаю.
Назад  уже  немає  вороття.

11.07.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013


Я так люблю тебе… до божевілля

Я  так  люблю  тебе…  до  божевілля,
До  сотень  слів,  записаних  пером.
І  знай,  моя  душа,  немов  з  похмілля,
Тебе  щоночі  кличе  перед  сном.

А  мої  руки  досі  ще  шукають
Тих  особливих  дотиків  твоїх.
Таку  любов,  мабуть,  не  забувають.
А  ти  любити  так,  як  я,  не  зміг.

А  я  з  тобою  була  щира  й  вірна.
Що  саме  не  знайшов  ти  у  мені?
І  вже,  нарешті,  лиш  тобі  покірна,
Я  втоплена  й  загублена  в  тобі.

І  уже  вкотре  я  покличу…  де  ти?
Та  ти  б  уже  прийшов,  якби  хотів.
А  так  любити  вміють  лиш  поети,
До  божевільно  зболених  віршів.

І  вже  ніхто,  мабуть,  не  допоможе,
Бо  інший  шлях  обрав  для  себе  ти.
А  я  крізь  сльози  прошепочу:  «Боже,
Прошу,  оберігай  його  завжди».

26.06.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2013


… забери собі

Добий  мене  цим  поглядом  безпечним,
Руйнуй  мене  і  моїх  сім  життів.
Ти  не  жалій,  не  будь  настільки  ґречним,
Це  ж  я  хотіла  спалених  мостів.

Я  не  зробила,  бачиш,  ані  кроку
Тобі  назустріч.  Все  чогось  ждала.
А  знаєш,  милий,  вже  пройшло  пів  року,
А  я  тебе  забути  не  змогла.

Я  не  зуміла  втратити  надію,
І  море  смутку  випити  з  вином.
І,  може,  марно,  але  досі  вірю,
Що  наші  душі  з’єднані  теплом.

І  якось,  знаєш,  порожньо  без  тебе,
І  друзі  кажуть,  що  завжди  сумна.
А  я  з  тобою  була  вище  неба,
А  вже  без  тебе  й  неба  не  знайшла.

А  ти  мене  цим  поглядом  вбиваєш,
Ти  дивишся  так  ніжно,  як  тоді.
Я  вже  здаюсь,  та  ти  не  помічаєш.
Добий  мене  і  забери  собі.

23.06.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013


Мені тебе нестерпно так бракує

Мене  колись  ці  спогади  доб’ють,
А  час  із  нами  зовсім  не  жартує.
Мені  всі  кажуть:  «Перейде,  забудь»,
Та  як,  якщо  мені  тебе  бракує?

Саме  тебе,  твоїх  мінорних  нот,
Твоїх  бездумних,  інколи,  мелодій.
Мені  бракує  втрачених  висот,
І  посмішок  при  будь-якій  погоді.

А  твої  руки,  сповнені  теплом,
І  тихий  спокій,  що  завжди  рятує,
Моя  молитва  над  твоїм  чолом.
Мені  тебе  нестерпно  так  бракує.

А  ти  пробач,  що  я  оце  кажу,
Тобі  це  зараз,  мабуть,  недоречно,
Та  я  тебе  ще  до  цих  пір  люблю,
Мені  з  тобою  більше,  ніж  безпечно.

І  знаю,  звісно,  винна  я  сама.
Ні  час,  ні  відстань  рани  не  лікує.
Ти  зрозумій,  що  я  уже  не  та,
Але  мені  до  сліз  тебе  бракує.

11.  06.  2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2013


Ми з тобою ще більше чужі

Ми  з  тобою,  здається,  чужі,
Зовсім-зовсім,  як  тільки  буває.
Кажуть,  вічність  не  має  межі,
І  що  з  часом  усе  забуваєш.

Кажуть,  відстань  усе  забере,
І  що  можна  у  комусь  втопити
Своє  серце,  що  знає  тебе,
Що  зуміло  тебе  полюбити.

Кажуть,  віра  врятує  усіх.
Досить,  люди,  доволі  брехати!
Що  за  демон  тобі  допоміг
Мою  душу  отак  розтерзати?

Що  за  ангел  тоді  поєднав
Нас  з  тобою  отак  необачно?
Як  тоді  ти  мене  цілував!...
Я  не  знала,  що  ти  –  це  палач  мій.

Знаєш,  зараз  я  зовсім  не  та.
А  побачу  тебе  й  відчуваю,
Як  у  грудях,  десь  біля  хребта,
Серце  ребра  тихенько  ламає.

Скільки  часу  пройшло  від  тоді,
А  при  зустрічі  кисню  бракує.
Ми  з  тобою  ще  більше  чужі,
«Нас»,  напевно,  уже  не  існує.

27.05.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013


Знаєш, мамо, а я живу

Знаєш,  мамо,  мені  «щастить»
На  бездомних  чужих  тиранів,
На  людей,  що  лише  за  мить
Все  хороше  в  мені  стирають.

На  людей,  що  вбивають  суть,
Кожен  паросток  мого  росту.
Як  на  світі  вони  живуть,
Як  ці  вбивці  живуть  так  просто?

Чи  це  я  вибираю  їх?
Допомоги  вони  благають,
Пригорнуться  до  ніг  моїх,
І  кусають  мене,  кусають.

Випивають  всю  мою  кров,
Без  упину,  до  дна,  до  краплі.
Знаєш,  мамо,  я  знов  і  знов
Наступаю  на  перші  граблі.

Подивися,  я  ще  жива,
А  на  серці  вже  латок  море.
Така  щира  моя  душа,
Роздирають  її  вже  вкотре.

Знаєш,  мамо,  а  я  живу,
І  шукаю  у  собі  силу.
І  колись  я  Його  знайду.
Ти  побачиш  мене  щасливу.

08.05.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2013


Я навчуся інакше жити

Я  навчуся  інакше  жити,
І  частіше  вже  посміхатись,
Я  навчуся  когось  хвалити,
І  ще  менше  чогось  бояться.

Я  старатимусь  бути  вільна
Від  обмежень  і  звинувачень,
І  я  стану  ще  більше  сильна,
Хоча  іноді  і  заплачу.

А  я  стану  ще  більш  жіночна,
Я  почну  одягати  плаття,
Буду  ніжна  і  більш  терпляча,
І  комусь  подарую  щастя.

Я  старатимусь  так  прощати,
Щоб  в  душі  не  було  печалі,
Весь  непотріб  вже  викидати,
І,  очищена,  жити  далі.

Я  навчуся  дивитись  наскрізь
Через  стіни  і  заборони,
Посміхатись  на  вашу  заздрість,
І  не  вірити  в  забобони.

А  колись  я  навчуся  жити
Повноцінно,  не  так,  як  зараз.
І,  можливо,  навчусь  любити.
Я  навчуся  любити  ще  раз.

07.05.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013


Іди до мети

Давай  постараємся  жити  без  слова  «якби»,
І  трішечки  менше  всього  ми  почнем  вимагати,
Давай  відфільтруєм  бажання,  в  них  стільки  води,
І  буде  простіше  майбутнє  тоді  будувати.

Давай  відберемо  бажання  одне  з  десяти,
І  кожного  дня  будем  кроки  до  нього  робити.
Це  іноді  важко,  я  знаю.  Але  без  мети,
Напевно,  не  варто  щасливої  долі  просити.

Бо  ми  із  тобою  до  того  моменту  живі,
Допоки  ми  прагнемо  нові  вершини  долати.
Збери  усі  сили  і  ще  раз  глибоко  вдихни,
Іди  до  мети,  залишилось  уже  небагато.

30.04.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422261
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2013


Якби ти тільки знав

Якби  ти  тільки  знав,  скільки  всього
Я  у  твоїх  руках  вже  загубила.
Цей  ніжний  дотик  і  твоє  тепло…
Я  перед  ними  вже  давно  безсила.

А  ця  безцінна,  безкінечна  мить:
Обійми,  поцілунок,  мова  тіла,
І  пристрасть,  у  якій  усе  горить…
Ми  одне  одним,  мабуть,  захворіли.

А  я  для  тебе,  мабуть,  ще  одна
Із  багатьох.  І,  може,  не  повинна
Я  так  п’яніти  від  твого  вина,
Та  ти  для  мене  більше,  ніж  людина.

А  я  з  тобою  наче  ожила,
А  я  з  тобою  тягнуся  до  неба…
В  твоїх  очах  тепер  моя  душа.
Вона  твоя.  Залиш  її  для  себе.

20.04.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2013


Історія про нас

А  вірші  зараз  пишуться  незвично,
Я  всю  себе  вкладаю  в  пару  фраз.
Я  знову  уві  сні  тебе  покличу,
І  задихнусь  тобою  ще  не  раз.

Це  милозвуччя  стомленої  ночі
Під  унісон  розпалених  сердець.
Є  я  і  ти.  Твої  бездонні  очі.
І  ми  по  полю  йдемо  навпростець.

А  наші  руки  сплетені  так  міцно,
Що  у  мені  твоє  серцебиття.
А  знаєш,  засторогам  вже  не  місце,
І  я  їх  відпускаю  навмання.

І  навіть  небеса  стають  світліші,
Коли  мене  до  себе  пригорнеш.
Ми  знову  заховаємось  у  тиші
Від  соціально  стомлених  мереж.

Ти  щось  мені  замріяно  шепочеш,
А  під  зірками  дихає  земля.
Такі  просторі,  незабутні  ночі,
І  нами  лиш  наповнені  поля.

Я  все  життя  віршами  перепишу,
Себе  вкладу  у  пару  сотень  фраз.
А  ти  через  роки  відкриєш  книжку
І  там  знайдеш:  «Історія  про  нас».

02.04.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013


Мені так мало треба від життя

Мені  так  мало  треба  від  життя.
Лише  щоб  всі  близькі  були  здорові,
Лише  щоб  не  здавалися  хворобі,
Й  не  віддавали  їй  свої  серця.

Лише  щоб  сонце  сходило  щодня,
І  променями  зігрівало  душі,
І  розчиняло  темряву  у  тиші,
І  прокидалась  заспана  земля.

І  щоби  діти  виросли  в  сім’ї,
І  щоб  дитинства  їх  не  позбавляли,
І  кожну  мрію  й  крила  не  ламали,
Бо  не  бувають  діти  нам  чужі.

Лише  щоб  люди  вірити  могли
У  те,  що  вірно  вибрана  дорога,
І  що  молитви  всі  дійшли  до  Бога,
І  скоро  прийдуть  кращі  вже  часи.

Лише  щоб  мамі  вірило  дитя,
І  кожен  з  нас  дожив  би  до  світанку,
Лише  щоб  були  сили  встати  зранку.
Мені  так  мало  треба  від  життя…

29.03.2013  р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2013


Я вже з тобою

Я  вже  з  тобою.  У  твоїй  душі
Я  прочитала  сховані  скрижалі,
І,  ніби  ненароком,  у  мені
Твої  слова  тихенько  зазвучали.

Я  розчинилась.  І  уже  нема
В  мені  ні  краплі  тихої  печалі.
Я  зараз  чиста.  Чиста  і  жива.
І  знову  буде  пошук  ідеалів.

Я  дочекалась.  Розбудила  те,
Що  лише  ти  зумів  в  мені  відкрити.
Я  знову  вільна.  Поцілуй  мене,
Не  відпускай,  дай  крові  закипіти.

Я  вже  слухняна.  Покажи  мені
Все  те,  що  інші  вміло  приховали,
І  те,  від  чого  ніби  «берегли»,
І  те,  на  що  всі  очі  закривали.

Візьми  за  руку.  Притулися  ще,
Ще  раз  на  трошки  дотиком  безпечним.
Як  каже  Ліна  –  руку  на  плече
Не  треба  класти,  буде  недоречно.

Лети  зі  мною.  Піднімайся  ввись,
Повір  мені,  ми  там  ще  не  бували.
А  наші  вже  світи  переплелись,
Чи  ми  вже  інший  світ  намалювали?

28.03.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013


Я так хочу щирості в словах…

Я  так  хочу  щирості  в  словах,
І  банально:  глибини  мовчання.
На  розбитих,  спалених  мостах
Чи  реальне  це  моє  бажання?

Так  багато  пройдено  шляхів
На  мої  недавно  «надцять»  років,
Та  ніхто,  ніхто  ще  не  зумів
Забезпечити  для  мене  спокій.

Ще  не  було  іскри  у  мені,
І  взаємно  душі  не  тремтіли.
Вже  були,  але  були  не  ті,
Не  для  мене  полум’ям  горіли.

Так  багато  латок  на  душі,
Та  ще  вмію  посміхатись  щиро,
І  за  це  я  дякую  тобі,
Бо  для  мене  це  маленьке  диво.

Ти  зумів  розплутати  мене,
Підштовхнув  і  допоміг  злетіти.
Але,  знаєш,  я  боюсь  тебе,
Я  боюсь  тобою  захворіти.

25.03.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013


Розпали мій вогонь у собі…

Розпали  мій  вогонь  у  собі,
Хай  палає  у  полум’ї  віра,
Хай  згарає  у  цьому  вогні
Те,  чого  так  раніше  хотіла.

Хай  згарають  до  щенту,  до  тла
Мої  спогади,  дотики,  вірші.
Як  раніше  так  жити  могла?
Та  нічого,  з  весною  простіше.

Ми  у  тобі  розпалим  мене,
Я,  колишня,  собі  не  потрібна.
Ти  вкидай,  не  жалій,  хай  мине,
Хай  на  себе  вже  я  не  подібна.

Буде  завтра  по-іншому  все,
Я  у  собі  вже  всесвіт  руйную.
Хай  палає,  палає  й  пече,
Я  себе  у  вогні  загартую.

22.03.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2013


Я хочу пам’ятати свої сни

Ти  у  моїх  думках  вже  оселився,
А  я  тебе  приховую  від  всіх.
Ти  лиш  мені,  лише  мені  наснився
У  ніч,  коли  упав  нежданий  сніг.

Ти  лиш  до  мене  тихо  посміхався,
І  у  волосся  спокій  заплітав.
І  як  тривожно  –  поруч  ти  з’являвся,
І  наче  ніжно-ніжно  обіймав.

І  так  душа  співала  мелодійно,
Коли  рука  торкалася  руки.
Я  хочу  бачити  тебе  постійно,
Я  хочу  пам’ятати  свої  сни.

Я  хочу  знати  те,  що  є  надія,
Що  ти  прийдеш  до  мене  на  поріг.
Я  тихо-тихо  виглядаю  мрію
На  небосхилах  далечі  доріг.

21.03.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013


Ця мить – твоя

Не  відпускай…  затримайся  на  трошки
На  цьому  місці  дотиком  руки.
Ти  помічаєш,  як  мої  «мурашки»
Дуріють  від  твоєї  теплоти?

Ти  відійди,  як  бачиш,  не  привикла
До  поглядів  і  дотиків  таких,
І  в  голові  ще  досі  не  затихла
Мелодія  від  слів…  уже  чужих.

Ти  помовчи,  і  не  питай  нічого,
Я  розкажу  тоді,  як  прийде  час.
А  може  й  ні.  А  може,  ця  дорога
Без  посторонніх,  а  лише  для  нас.

Ти  не  питай,  послухай,  що  говорять
Тобі  про  мене  твої  відчуття.
Віддайся  їм,  і  з  розуму  хай  зводять,
І  розбавляють  іскрами  життя.

Вдихай  мій  запах,  і  нехай  з  тобою
Він  буде  поруч,  пам’ятай  його.
Так  пахнуть  наші  почуття  весною,
І  ти  для  мене,  як  п’янке  вино.

І  я  для  тебе,  наче  свіжа  пісня,
Якою  ти  впиваєшся  до  дна.
А  ти  не  думай,  що  там  буде  «після»,
Ця  мить  –  прекрасна,  і  вона  твоя.

18.03.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013


А я пам’ятаю деталі

А  я  пам’ятаю  деталі,
Хоч  дуже  хотіла  б  забути.
В  мені  зараз  стільки  печалі,
І  стільки  твоєї  отрути.

І  кожен  твій  дотик  до  мене
Як  спогад…  Мурашки  по  тілу.
Я,  мабуть,  вже  марю  без  тебе.
Я  маю  не  те,  що  хотіла.

І  кожен  цілунок  на  шкірі
Відбився  мереживом  вічним.
Ще  ті,  хто  живуть  у  довірі,
Кохання  назвуть  платонічним.

Ще,  мабуть,  не  всі  обпеклися,
А  я  й  не  бажаю  нікому.
Ти  знаєш,  у  тобі  сплелися
Любов  і  бажання,  і  втома.

Ти  знаєш,  мені  забагато
На  мої  роки  стільки  болю.
Так  важко  тебе  пам’ятати…
Чи,  може,  себе  із  тобою?

Я  була  з  тобою  незвична,
Я  була  щаслива  і  вільна.
Так  душать  мене  протиріччя.
Я  мушу  забути.  Я  сильна.

19.02.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013


Як можна жити без душі?

Як  можна  жити  без  душі,  ти  знаєш?
Коли  тебе  вже  більше  не  пече,
Коли  в  собі  нічого  не  шукаєш,
Бо  ти,  мабуть,  уже  знайшов  себе.

Бо  у  твоїй  оманливій  безодні
Втопилось,  мабуть,  не  одне  життя.
Ти  зупинись,  подумай  хоч  сьогодні,
Чи  у  тобі  ще  є  хоч  відчуття?

Бо  у  твоїх  тенетах  загубилась
Вже  і  моя  довірлива  душа.
А  я,  напевно,  вперше  помилилась,
Коли  для  тебе  серце  віддала.

А  у  мені  тепер  лиш  порожнеча,
І  я  себе  відроджую  з  нуля.
Єдиний  вихід  –  це  для  мене  втеча.
Ти  вмієш  без  душі,  але  не  я.

14.02.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013


Весняний вальс

Як  сьогодні  пахне  весною!
Свіже  й  чисте  уже  повітря.
І  десь  там,  під  землі  корою,
Прокидаються  перші  квіти.

Вже  тепліше  на  краю  міста,
І  вже  сонце  раніше  сходить.
Довший  день,  наче  більше  місця
І  для  радості,  і  на  сповідь.

Новий  день  і  нова  можливість
Щось  нове  у  собі  відкрити.
Ти  зберися,  знайди  сміливість,
І  дозволь  вже  собі  творити.

Ніжний  вальс  у  тобі  заграє,
А  весна  ж  так  хотіла  вальсу!
Повернись,  бо  вона  шукає
Компаньйона  собі  для  танцю.

Ти  не  бійся,  танцюй  із  нею,
Віддавайся  душею  й  тілом.
А  проміння  вже  гріє  землю,
Я  цього  так  давно  хотіла.

Тихі  нотки  і  ніжні  струни,
Вальс  стихає  у  стоголоссі.
Так  самотньо  блукають  думи,
І  вплітають  вірші  в  волосся.

А  надворі  вже  новий  ранок,
І  так  пахне  уже  весною.
Прокидайся,  бо  вже  світанок,
Світ  чекає  на  нас  з  тобою.

30.01.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2013


А мені б просто дихати…

А  мені  б  просто  дихати  глибше,
Щоб  наповнював  кисень  легені.
А  мені  б  посміхатись  частіше,
А  мені  б  трохи  щастя  у  жмені.

А  мені  б  трохи  тиші  у  буднях,
Трохи  спину  рівніше  і  плечі.
А  мені  б  не  зостатись  у  дурнях,
А  мені  б  не  згубитись  у  втечі.

А  мені  б  лише  краплю  натхнення,
Лише  слід  у  історії  вічній.
Може,  вісточку,  може,  знамення,
Чи  діагноз  у  карті  клінічній?

Може,  дивна  і  не  актуальна,
Та  давно  я  хотіла  спитати:
Може,  це  уже  я  ненормальна,
Чи  сьогодні  не  модно  бажати?

Бо  довкола  вже  пусто  в  обличчях,
Все  так  просто  і  навіть  занадто.
А  у  мене  душа  в  протиріччях,
А  у  мене  думок  забагато.

А  мені  б  лише  дихати  й  знати,
Що  ще  трохи  –  і  стане  простіше.
Треба  вірити.  Вміти  чекати.
І  себе  залишати  у  віршах.

25.01.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013


Ще так багато запитань в мені

Ще  так  багато  запитань  в  мені,
І  щось  так  мало  відповідей  знаю.
Я  так  чекаю  спраглої  весни,
Я  так  її  безпам’ятно  чекаю.

Бо  в  цих  снігах  і  кров  моя  не  та,
І  в  цих  морозах  серце  ледве  б’ється.
Це  не  моє.  Це  не  моя  пора.
Я  вже  замерзла.  Чи  мені  здається?

А  може,  і  не  винна  ця  зима?
А  може,  хтось  забув  закрити  двері?
Моя  душа,  знедолена  душа,
Ти  заразилась  сотнями  бактерій.

Ти  простудилась  у  чужій  брехні,
А  твої  струни  зірвані  від  болю.
Чекай,  я  відігрію  у  теплі,
І  врешті  випущу  тебе  на  волю.

Моя  душа  хмеліє  у  вині,
Я  трохи  сенсу  у  собі  шукаю.
Ще  так  багато  запитань  в  мені.
А  я  ще  досі  на  весну  чекаю.

19.01.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2013


А можна сьогодні мовчати?

А  можна  сьогодні  мовчати?
Бо  деколи  слів  не  бракує,
І  нібито  є  що  сказати,
Але  лише  тиша  лікує.

Бо  іноді  слів  забагато,
І  наша  розмова  вже  зайва.
Дозволь  собі  лиш  зачекати,
І  ти  дочекаєшся,  правда.

Дозволь  мені  мовчки  побути,
Дозволь  зазирнути  у  себе.
Я  хочу  нарешті  відчути
Хоч  краплю  спокійного  неба.

Мені  так  заплутали  душу,
Що  я  загубила  дорогу.
Я  хочу  послухати  тишу.
Лиш  тишу,  і  більше  нікого.

17.01.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013


Давай погадаєм на каві?

Давай  погадаєм  на  каві?
Давай  запитаємо  в  Долі,
Які  в  неї  плани  лукаві
Для  нас  із  тобою  готові?

Давай  запитаємо  в  неї,
Чи  варто  приносити  жертви?
Чи  зможу  я  свої  пастелі
На  твої  полотна  нанести?

Чи  зможу,  або  чи  зумію
Твої  розділити  печалі?
Чи  Доля  нас  просто  розвіє,
Чи,  може,  колись  повінчає?

Давай  запитаємо  в  Долі,
Бо  я  вже  нічого  не  знаю.
Я  ще  раз  зігрію  долоні,
І  в  каві  себе  пошукаю.

16.01.2013  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013


Я ж була такою щасливою…

Я  ж  була  такою  щасливою...
Замерзають  скроні  в  долонях.
Моя  тиша  здається  прірвою
У  сплетінні  чужої  долі.

І  таким  веселковим  спокоєм
Розквітає  фальшива  радість.
Може  досить  сплітати  в  кокони
Те,  що  більше  уже  не  даність?

Може  досить  моєю  долею
Забавлятись  в  чужому  світі?
Ми  з  тобою  тепер  –  історія,
Це  не  важко  вже  зрозуміти.

Спільне  серце  уже  розірване.
Та  й  чи  було  там  що  ламати?
Ми  з  тобою  уже  розділені,
І  для  кожного  –  своя  хата.

Я  ж  була  такою  щасливою...
Що  ви  бачите,  люди,  збоку?
Мої  спогади  плачуть  зливою,
А  лікує  –  безцінний  спокій.

25.12.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012


Я не боюсь

Я  не  боюсь  любити,  я  не  хочу
Себе  згубити  у  твоїх  думках,
І  кожної  безпам'ятної  ночі
Переминати  серце  у  руках.

Я  не  боюся  сказаної  правди,
Навіть  якщо  вона  мене  пече
І  дикими,  нестримними  сльозами
По  краплі  виливається  з  очей.

Я  не  боюся  бути  лиш  собою,
Мене  дратують  копії  людей.
Я  не  боюсь  втопитись  глибиною
Своїх  бездонних,  "не  таких"  ідей.

Мене  уже  нічим  не  налякаєш,
Я  вже  усі  страхи́  пережила.
Я  не  боюся  смерті,  але,  знаєш,
Не  хочу  залишатися  сама.

24.12.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012


Нова зима

Надворі  завірюха  біла-біла,
Всі  вулиці  вже  снігом  замела.
Я  у  зими  сьогодні  попросила
Усе  почати  з  чистого  листа.

Я  у  зими  сьогодні  попросила
Заплутати  усі  мої  сліди,
Щоб  ті,  хто  мене  кинули,  безсилу,
Ніколи  мене  більше  не  знайшли.

І  я  під  снігом  врешті  заховаю
Усе,  що  не  потрібно  більш  мені.
Я  попрощаюсь,  бо  мене  чекають
Нескорені  вершини  впереді.

Бо  ця  зима  очищує  сьогодні
Усю  мене:  із  ніг  до  голови.
Вона  мені  відкриє  горизонти,
А  я  лиш  запитаю,  куди  йти.

Я  у  зими  спитаю:  де  дорога,
Та,  що  мене  до  долі  доведе?
А  серце  тихо  молиться  до  Бога,
І  чую  шепіт:  «Скоро  все  прийде».

06.12.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2012


Дивися серцем, не очима

Так  тихо  тліє  вечір  у  зірках,
Так  тихо  у  траві  зітхає  вітер.
Ти  придивись  уважно:  у  гілках
Порозпускались  незвичайні  квіти.

Ти  подивись  на  світ,  адже  тепер
Уже  ніхто  не  помічає  цього.
Бо  люди  вже  сьогодні  без  манер,
Бо  люди  вже  не  дивляться  навколо.

Бо  кожен  із  прохожих  –  сам-один,
Бо  всі  уже  зациклились  на  собі.
Ти  відірвись  від  них,  не  будь  таким,
Відкрий  для  себе  краєвиди  нові.

Відкрий  для  себе  тишу  у  лісах,
Відчуй  в  озерах  безкінечний  спокій.
Сядь  і  послухай  –  у  твоїх  думках
Уже  відсутні  істини  глибокі.

Віддайся  в  руки  матінці-землі,
Дозволь  себе  нарешті  розбудити.
Нехай  засяють  у  твоїй  душі
Вже  світанковим  променем  софіти.

Нехай  в  тобі  зародиться  іскра,
Ти  віднайдеш  нарешті  новий  стимул.
Ти  закохаєшся  в  своє  життя,
Просто  дивися  серцем,  не  очима.

28.11.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381147
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2012


Люби мене

Люби  мене,  люби  мене  сильніше,
Так,  як  нікого  більше  не  любив.
І  хай  тобі  говорять:  «Як?  Навіщо?
Поглянь:  у  ній  себе  ти  загубив».

Нехай  собі  говорять,  що  не  зможеш
Моїх  очей  сягнути  глибини.
Ти  не  зважай,  адже  вони  не  можуть
Відчути  те,  що  відчуваєш  ти.

А  ти  не  слухай,  бо  твоя  дорога  –  
Це  неповторний  шлях  твоїх  бажань.
Люби  мене  без  страху  і  тривоги,
Без  непотрібних  скарг  і  нарікань.

Люби  мене  без  пам’яті,  безмежно,
Так,  щоб  світи  навхрест  переплелись.
Тільки  прошу,  будь  ласка,  обережно,
Ти  в  мої  очі  довго  не  дивись.

Я  не  така,  яких  ти  знав  раніше.
Але  живемо  лише  раз  –  живи,
Бо  я  тебе  захоплюю  все  більше,
Тому  не  думай.  Відчувай.  Люби.

24.11.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2012


Я дякую тобі

Я  дякую  тобі  за  кожен  день,
За  кожен  новий  день  старого  міста,
І  за  звучання  деяких  пісень,
Які  вже  набули  нового  змісту.

Я  дякую  тобі  за  кожен  сон,
І  за  безсонні  ночі,  чисте  небо,
І  за  обійми,  сповнені  теплом,
За  те,  що  сумувала  я  без  тебе.

За  почуттями  сповнені  роки,
За  безкінечність  спогадів  і  віршів,
За  суперечки,  сльози  і  думки,
За  те,  що  я  з  тобою  стала  інша.

Я  дякую  тобі  за  кожну  мить,
За  те,  що  тут  не  передаш  словами.
А  знаєш,  серце  знову  защемить,
Коли  згадаю,  що  було  між  нами.

Але  я  рада,  що  все  саме  так.
Як  кажуть:  все,  що  робиться  -  на  краще.
Я  зрозуміла  –  я,  мабуть,  не  та,
Яка  тобі  зготована  для  щастя.

І  знаєш,  я  повірила  у  те,
Що  моя  доля  ще  мене  чекає.
Я  ще  раз  дякую  тобі  за  все,
Та  я  тебе  нарешті  відпускаю.

20.11.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012


Відпусти

Відпусти  моє  тіло  і  душу,
Нехай  буде  моїм  хоч  одне.
Адже  твоя  присутність  так  душить,
І  щоразу  вбиває  мене.

Відпусти  мої  зв’язані  крила,
І  не  дай  опуститись  на  дно.
Я  тебе  до  безтями  любила.
І  люблю…  Та  тобі  все  одно.

Відірви  моє  серце  від  себе,
І  зітри  моє  фото  в  собі,
Бо  для  тебе  вже  я  –  не  потреба,
А  у  мене  немає  межі.

Відштовхни  мене  ще  раз  подалі,
Нехай  впаде  остання  сльоза.
Нехай  буде  усе,  як  у  драмі,
Тоді  стане  на  місце  душа.

Тоді  зможу  заклеїти  рани,
І  нарешті  зібрати  думки.
І  тоді  буду  рухатись  далі.
Я  зумію.  Лиш  ти  відпусти.

03.11.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2012


Злови мій подих на собі…

Злови  мій  подих  на  собі,
На  шиї,  далі,  до  плеча…
Дивись  –  мурашки  на  руці,
Не  приховаєш  почуття.

Мій  ніжний  дотик  до  спини,
І  нижче,  нижче…  хочеш  так?
В  моїх  фантазіях  лиш  ти,
Давай  їх  втілимо  в  життя.

Ці  губи  з  присмаком  вина
І  тіні  в  полум’ї  свічок…
Давай,  допий  мене  до  дна,
Ти  знаєш  хід  моїх  думок.

Сплетіння  рук  під  тихий  блюз,
І  почуття  вже  через  край.
Ти  знаєш,  я  тобі  здаюсь,
Тільки  прошу,  не  відпускай…

23.10.2012  р.
́́́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372946
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.10.2012


Я з тобою поділюсь натхненням…

Я  з  тобою  поділюсь  натхненням,
Доторкнись  до  моєї  руки.
Ти  не  бійся  мого  одкровення,
Лиш  до  себе  мене  підпусти.

Не  дивися  на  мене  спідлоба,
Я  тобі  не  бажатиму  зла,
Бо  у  нас  уже  спільна  дорога,
І  нас  доля  вже  міцно  сплела.

Я  тобі  подарую  підтримку,
Обіприся  на  моє  плече,
Бо  у  кожну  нелегку  хвилину
Я  з  тобою,  ти  знаєш  про  це.

Розкажи  мені  свої  тривоги,
Хай  полегшає  біль  на  душі.
Ти  не  думай,  я  наші  розмови
Залишаю  завжди  при  собі.

Я  тобі  подарую  надію,
Буду  поруч,  ти  лиш  пам’ятай,
Що  ти  зможеш,  бо  я  в  тебе  вірю.
А  ти  просто  мені  довіряй.

07.09.2012  р.
́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012


«Твоє життя згарає, подивись…»

Твоє  життя  згарає,  подивись,
Як  кожна  мить  тікає  в  нікуди.
Ти  на  своє  минуле  озирнись:
А  що  залишиш  після  себе  ти?

Чого  добився  на  свої  роки?
Які  у  тебе  цінності  в  житті?
А  час-пісок  тікає  із  руки,
Не  повернути  вже  вчорашні  дні.

Не  пропускай  даремно  жодну  мить,
І  кожен  новий  день  живи  сповна.
Нехай  життя  вирує  і  кипить,
А  ти  всі  почуття  допий  до  дна.

Ти  сам  себе  обмежуєш,  звільнись,
Відкрий  для  себе  новий  горизонт.
Злови  пустунку-долю.  Посміхнись.
Ти  досягнеш  тепер  нових  висот.

Будуй  своє  життя  як  хочеш  ти,
І  пам’ятай  свою  мету  щодня.
Її  реально  втілити.  Іди.
Не  зупиняйся.  В  русі  є  життя.

07.08.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355954
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2012


«Уже не ангел»

Я  народжена  жити  на  небі,
Тихим  шелестом  крила  згортати,
І  лиш  іноді,  лиш  по  потребі,
До  людей  із  небес  опускатись.

Я  народжена  жити  у  тіні,
І  чиюсь  чисту  душу  плекати,
І  від  помислів  злих  і  мотивів
Чистоту  її  оберігати.

А  я  ж  маю  літати  у  хмарах,
Я  ж  баланс  дарувати  повинна.
Бачиш,  ангели  –  всі  вже  по  парах,
А  у  мене  –  обламані  крила.

Бачиш,  я  уже  смертна  між  вами,
Мені  пити  і  дихати  треба…
Десь  далеко  там,  поміж  зірками
Посміхаються  ангели  з  неба.

Тихо  падає  пір’я  додолу,
І  болять  переламані  крила.
Може  хтось  мені  скаже:  у  чому
Я  отак  перед  Ним  провинилась?

11.07.2012  р.  
́́́́́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012


«Так хочеться…» («Хто ти?»)

Так  хочеться  відчути  твої  руки,
І  закохатись  до  безтями  в  них,
Гарячий  погляд  на  собі  відчути,
І  розділити  пристрасть  на  двоїх.

Так  хочеться  в  твоїх  очах  тонути,
І  загорнутись  у  твоє  тепло,
І  все,  що  відболіло  –  вже  забути,
І  викинути  все,  що  вже  було.

Так  хочеться  твою  відчути  силу,
І  віднайти  в  собі  жіночність  знов,
Щоб  ти  побачив  ту  мене  –  красиву,
Слабку  і  ніжну  під  твоїм  крилом.

Щоб  віднайти  в  тобі  нарешті  спокій,
І  відчувати:  я  для  тебе  –  все.
І  розуміти:  почуття  –  глибокі,
І  їх  уже  ніхто  не  забере.

Так  хочеться  відчути  теплий  дотик,
І  ніжності  напитися  сповна.
Та  хто  мені  підкаже:  Де  ти?  Хто  ти?
Я  ще  тебе,  напевно,  не  знайшла.

29.06.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012


«В твоїх руках уже не я…»

В  твоїх  очах  уже  мене  нема…
Від  тебе  чути  вже  чужим  теплом.
І  тихо  так  сумують  дзеркала,
Вони  ще  пам’ятають  нас  разом.

В  твоїх  руках  тепер  уже  не  я…
Твоїм  промовам  вже  не  довіряю.
Бо  все,  що  ти  говориш  –  маячня,
Мені  не  треба  слів,  я  відчуваю.

Я  бачу  холод  у  твоїх  очах,
Я  бачу  відстань  в  сотні  кілометрів.
Мені  ти  не  потрібен  «на  словах»,
Мені  потрібні  почуття  відверті.

В  твоїх  обіймах  вже  нема  мене…
Нема  для  мене  часу  і  життя.
Пробач,  я  заберу  назад  себе,
Як  непотрібна,  значить,  не  твоя.

В  твоїх  піснях  уже  не  мій  вокал,
А  в  моїх  віршах  ще  твої  сліди.
І  буде  тиха  ніч.  Перон.  Вокзал.
І  я  колись  поїду.  Назавжди.

28.06.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012


Мрії ще одної ночі

Таємні  мрії  ще  одної  ночі.
Що  подаруєш  ти  тепер  мені?
Чи  то  насняться  знову  сни  пророчі,
Чи  загоряться  пристрасті  вогні?

Чи  відірвуся  від  реалій  денних,
І  полечу  фантазією  в  даль?
Чи  подаруєш  ти  мені  натхнення?
Припідніми  на  мить  свою  вуаль.

А  може,  у  тобі  знайду  я  спокій,
І  врешті  у  житті  настане  штиль.
А  може,  навпаки,  в  тобі,  глибокій,
Я  віднайду  бажання  для  зусиль?

А  може,  в  тебе  конфіскую  тишу,
Щоб  заглушити  крик  душевних  ран.
Я  не  засну,  я  ще  тебе  потішу,
І  нашепчу  мотив  твоїм  вітрам.

Що  ти  мені  покажеш  цього  разу?
Надію?  Біль?  Фантазію?  Мету?
Чи  ти  сьогодні  щедра,  і  одразу
Мені  відкриєш  істину  нову?

Ти  чарівниця  вітряно-мінлива.
У  тобі  пристрасть  безлічі  бажань.
Якби  могла,  я  б  у  тобі  втопила
Від  спалених  мостів  пекучу  грань.

Ти  подаруєш  мені  нові  вірші,
І  зовсім  трохи  часу  для  душі.
А  знаєш,  я  щоразу  більше  й  більше
Чаруюсь  і  закохуюсь  в  тобі.

12.05.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2012


Хто знав… (Час не лікує)

Хто  знав,  що  все  так  обернеться?
Якби  мені  хоч  підказали,
Що  так  бездушно  обірветься
Те,  що  ми  тільки  починали.

Все  те,  що  ми  лише  створили,
Те,  що  хотіли,  відчували.
Нехай  би  краще  вже  убили,
Ніж  мою  душу  розтерзали.

Всю  мою  душу,  всі  надії,
Все  на  уламки  розірвали.
Коли  нарешті  потепліє,
І  зникнуть  льодяні  кайдани?

Коли  своє  розбите  серце
Я  зможу  заново  зібрати?
Воно  вже  ледве-ледве  б’ється,
Та  все  ще  може  відчувати.

Хто  знав,  що  буде  так  боліти?
І  хто  навчить  боротись  з  горем?
Час  не  лікує,  ні,  не  вірте,
Час  просто  вчить  нас  жити  з  болем.  

06.05.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335561
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2012


Наш світ - ілюзія

Наш  світ  –  ілюзія,  звикайте,
А  наші  замки  –  із  піску.
Чому?  Мене  ви  не  питайте,
Я  теж  в  ілюзії  живу.

Все  те,  що  бачимо  –  безглузде,
Безбарвне,  сіре,  неживе,
І  кожен  крок  в  болото  грузне,
А  кожна  думка  –  пропаде.

Наступна  мрія  –  нереальна,
А  попередня  –  не  збулась,
І  кожна  помилка  –  фатальна,
Бо  не  дається  другий  шанс.

І  кожен  твій  попутний  вітер  –  
Це  результат  твоїх  зусиль.
Немає  дива  в  цьому  світі.
Реальність  –  цвинтар  для  надій.

Ти  зрозумієш  це  запізно,
Така  природа  у  людей.
Чи  будеш  вірити?  Ну,  звісно.
І  буде  ще  мільйон  ідей.

І  будеш  знову  планувати
Те,  що  вирішуєш  не  ти.
Звикай,  бо  будеш  ще  страждати.
Наш  світ  –  ілюзія  мети.

01.05.2012  р.
́́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2012


Вона тепер уже навік твоя…

Вона  тепер  уже  навік  твоя,
Її  думки  заповнені  тобою.
Невже  це  не  взаємне  почуття?
Невже  усе  закінчилось  війною?

Невже  вона  для  тебе  вже  не  та,
З  якою  твоє  серце  завмирало?
А  знаєш,  ти  для  неї  –  все  життя,
І  в  неї  почуття  це  не  зникало.

Для  неї  кожен  ранок  –  на  двоїх,
Вона  готує  каву  і  для  тебе.
І  відчуває  дотик  рук  твоїх,
Та  це  не  мрія,  а  уже  потреба.

І  кожен  сон  –  щасливий,  бо  тоді
Ти  поруч,  і  між  вами  лиш  мовчання.
Вона  живе  у  вічній  боротьбі,
Адже  так  важко  берегти  кохання.

Адже  так  важко  берегти  момент,
Коли  не  знаєш,  що  тебе  чекає.
Її  життя  умить  розбилось  вщент,
Та  знай,  вона  тебе  не  відпускає.

І  хай  розлука  –  це  її  вина,
І  їй  цього  ніколи  не  забути.
Я  хочу,  щоб  ти  знав,  вона  –  це  я,
А  я  так  хочу  щастя  повернути.

Пробач,  я  так  боялася  за  нас,
Що  не  помітила  твого  прощання.
Давай  нам  подаруєм  другий  шанс,
Повір,  ми  побудуємо  кохання.

14.03.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2012


Не відривай мене від почуттів…

Не  відривай  мене  від  почуттів,
Я  хочу  з  головою  в  них  тонути.
Я  говорила  все,  та  ти  не  вмів,
Чи  не  хотів  мої  слова  почути.

Я  так  хотіла  зупинити  час
У  той  момент,  коли  була  щаслива.
Я  до  кінця  боролася  за  нас,
Та  вибач,  милий,  я  уже  безсила.

Де  результати  всіх  моїх  зусиль?
Не  вистачає  теплоти  між  нами.
І  віє  вітер.  Виє  заметіль.
Ми  віддалились  не  лише  тілами.

І,  звісно,  в  цьому  є  й  моя  вина.
Але  я  рада,  що  була  з  тобою.
Давай  доп’єм  ці  почуття  до  дна,
І  на  прощання  поцілуєм  Долю.

Нехай  востаннє  спалахне  вогонь.
Залиш  собі  на  пам'ять  щось  про  мене.
Я  заберу  тепло  твоїх  долонь.
Прощай,  я  сумуватиму  без  тебе.


22.01.2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2012


Я так сумую…

Я  так  сумую  знову...Обернись,
Коли  ітимеш  поруч  біля  мене,
І  непомітно  тихо  доторкнись,
Не  зрозуміє  це  ніхто,  крім  тебе.

Коли  мене  побачиш  -  посміхнись,
Ці  почуття  не  передаш  словами,
На  мить  затримай  погляд,  зупинись,
Та  пригадай  усе,  що  є  між  нами.

Я  так  сумую...  Подзвони  мені,
І  хай  зв'язок  лише  по  телефону,
Бо  так  повільно  проминають  дні,
Коли  не  поруч,  а  далеко  знову.

Я  засинаю  з  думкою  про  те,
Щоб  прокидатись  у  твоїх  обіймах.
І  кажуть:  “Все  в  твоїх  руках”,  але
Вже  руки  зв'язані,  і  я  невільна.

Не  пропадай  надовго,  подивись:
Коли  ти  поруч  —  серце  завмирає.
Повір,  я  так  сумую...  Повернись,
І  нехай  світ  навколо  зачекає...

23.11.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2011


Вже не лягають на папір слова…

Вже  не  лягають  на  папір  слова,
І  не  складаються  рядки  в  куплети,
Лиш  одиноко  падає  сльоза,
І  вже  нема  людей,  лиш  силуети.

Лиш  світла  тінь  залишилась  від  тих,
Хто  обіцяв  про  тебе  піклуватись,
Оберігати  й  дарувати  сміх,
Коли  немає  сили  вже  сміятись.

Усі  пішли.  Покинули  тебе
На  самоті  з  тривожними  думками.
І  лише  вітер  тихо  обійме,
А  ця  печаль  залишиться  між  вами.

І  по  щоці  покотиться  сльоза,
А  на  душі  лише  холодна  стужа.
Людей  –  мільярди,  але  ти  –  сама.
Невже  для  всіх  ти  вже  така  байдужа?

19.11.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011


Вона йде поруч тихою ходою…

Вона  йде  поруч  тихою  ходою,
І  підставляє  стомлене  плече.
І  кожну  ніч,  і  кожен  день  з  тобою,
Вона  не  спить  і  береже  тебе.

Вона  твої  охороняє  мрії
Від  сірої  буденності  життя.
Вона  твою  любов  так  ніжно  гріє
Й  оберігає  твої  почуття.

Вона  єдина,  хто  тебе  не  зрадить,
Й  не  проміняє  ні  на  що  тебе.
Вона  завжди  підтримає  й  розрадить.
Вона  –  твій  Ангел,  пам’ятай  про  це.

19.11.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011


Багато я моментів пережила…

Багато  я  моментів  пережила,
Багато  зрозуміла  за  роки.
Приходив  час  –  і  падала  без  сил  я,
І  були  люди,  що  мене  несли.

Бували  миті  –  виростали  крила,
І  серце  підривалось  у  політ,
А  потім  знову  падала  й  просила,
Щоб  хтось  заклеїв  мій  розбитий  світ.

І  так  постійно.  Так  щодня,  щоночі.
На  серці  –  шви,  а  у  душі  –  вогонь.
А  порятунок  мій  –  це  твої  очі,
Тепло  і  ніжність  від  твоїх  долонь.

Навчи  мене  любити  так  спокійно,
Щоб  сумнівів  не  було  у  думках,
Щоб  можна  було  дихати  вже  вільно,
І  засинати  в  тебе  на  руках.

Навчи  мене  загоювати  рани,
І  вкотре  підніматися  з  колін.
Прошу  тебе,  навчи  мене,  коханий,
Бо  моє  серце  так  жадає  змін.

І  знову  впала.  Знову  я  безсила.
І  знову  порожнеча  у  душі.
Я  вірю,  правда,  буду  я  щаслива.
Та  в  цьому  чи  наступному  житті?

26.10.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2011


Живи сьогодні

Живи  сьогодні,  не  живи  минулим,
Не  озирайся  на  прожиті  дні,
Бо  не  згадати  те,  про  що  забули,
Й  не  народитись  ще  раз  на  Землі.

Не  відвернути  пережиті  війни,
Не  повернути  втрачені  життя.
Тож  не  шкодуй,адже  ти  зараз  -  вільний,
І  можеш  кожен  день  прожить  сповна.

Минуле  завжди  житиме  з  тобою,
Але  майбутнє  створюєш  ти  сам.
Живи  і  сповнюй  кожну  мить  любов’ю,
Живи  сьогодні,  бо  твій  день  настав.

26.09.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2011


Засинай

Засинай  і  цей  день  залишай  за  вікном,
Забувай  вже  відлуння  образливих  слів.
Засинай,  нехай  ніч  тебе  вкриє  крилом,
І  насниться  все  те,  чого  ти  так  хотів.

Засинай  і  не  думай  про  те,  що  було,
Не  старайся  прожити  знов  ці  почуття,
Бо  живем  лише  раз,  те,  що  було  –  пройшло,
Завтра  знов  новий  день  і  нові  відчуття.

Посміхнись  перед  сном  і  подумай  про  те,
Що  цей  день  не  повториться  більше  в  житті,
Тож  згадай  з  нього  тільки  хороше  й  нове,
Те,  що  все-таки  ще  пригодиться  тобі.

Засинай,  нехай  радісним  буде  твій  сон,
Нехай  він  додає  тобі  мудрості  й  знань,
Нехай  вітер  і  тиша  звучать  в  унісон,
І  хай  світ  почекає,  а  ти  –  засинай.

21.09.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2011


Залишайся чи іди. Назавжди

Мені  набридло  жити  у  вогні,
Коли  ти  поруч,  але  знов  зникаєш.
Я  більш  не  буду  вірити  брехні.
І  ти  дарма  на  мене  ще  чекаєш.

Твоя  любов  мені  уже  чужа.
Я  від  сьогодні  не  живу  в  напрузі.
Іди,  і  забирай  свої  слова,
Мені  достатньо  вже  твоїх  ілюзій.

Я  вже  не  вірю  в  твої  почуття,
Та  їх,  напевно,  й  не  було  ніколи.
Іди,  і  не  ламай  моє  життя,
Мені  так  тісно  у  твоїй  неволі.

Я  не  твоя  уже.  Але  не  плач,
Адже  це  зараз  зовсім  недоречно.
А  гратися  зі  мною?  Ні,  пробач,
Зі  мною  це  і  справді  небезпечно.

Я  не  проста.  Я  не  пробачу  все.
Я  не  забуду  те,  що  обіцяв  ти.
Зі  мною  важко.  Пам’ятай  про  це.
Тож  залишайся  чи  іди.  Назавжди.


18.09.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2011


Йде день за днем…

Йде  день  за  днем,  і  знов  ти  на  порозі
Великих  звершень  і  нових  думок.
Чи  можна  так,  щоб  на  життя  дорозі
Не  наробити  безліч  помилок?

Здається,  ні.  Але  життя  триває,
І  знову  стежку  видно  вдалині.
І  кожен  новий  крок  вже  відкриває
Нову  сторінку  в  твоєму  житті.

Сьогодні  ти  на  роздоріжжі  знову,
Й  зробити  вибір  можеш  тільки  ти.
Не  бійся  так:  ти  обереш  дорогу
Ту,  по  якій  судилося  іти.

На  ній  все  буде:  радості  й  печалі,
І  знову  буде  безліч  помилок.
Але  ж  ти  знаєш  –  вибір  буде  вдалий,
Тож  посміхнися  і  зроби  цей  крок.


12.08.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011


Давай не будемо мовчати…

Давай  не  будемо  мовчати
Про  те,  що  душу  зачіпає,
Про  те,  що  хочеться  сказати,
Та  сил  уже  не  вистачає.

Давай  не  будемо  тримати
В  собі  усе  нерозуміння,
Адже  так  важко  ще  кохати,
Коли  іде  до  божевілля.

Ти  зупинись  хоча  б  на  мить,
І  забери  оці  кордони.
Мене  душа  давно  болить,
Давай  хвилинку  поговорим.

Не  ображайся  і  не  злись,
Не  вмію  я  інакше  жити.
Невже  нам  легше  розійтись,
Ніж  просто  так  поговорити?


20.02.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2011


Колись він прийде…

Колись  він  прийде  –  ти  заплачеш,
Та  відвернешся,  проженеш,
І  більш  ніколи  не  пробачиш,
І  більш  не  впустиш,  не  приймеш.

Колись  він  прийде  і  почує,
Про  що  були  твої  слова.
Колись  душа  його  відчує,
Чому  текла  з  очей  сльоза.

Колись  він  прийде  –  зрозуміє,
Як  ти  любити  так  могла,
І  як  плекала  його  мрії,
І  як  терпіла  і  ждала.

Колись  він  прийде  –  не  знайде
Твоїх  розкиданих  речей.
Колись  щасливий  час  прийде
Замість  заплаканих  ночей.

Колись,  можливо,  буде  все.
Та  зараз  ти  біля  вікна
І  виглядаєш:  «Ще  не  йде?»
Чекаєш  знов.  І  знов  одна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2011


Осіння справжність

Журлива  осінь,  сповнена  красою,
Запрошує  у  мальовничий  парк.
Туди,  де  всі  твої  думки  з  тобою,
Де  не  важливі  ні  брехня,  ні  фарс.

Туди,  де  справжність  ціниться  найбільше,
Туди,  де  ти  –  лише  така,  як  є.
І  вже  немає  всіх  обмежень  більше,
Зникає  поділ  на  «моє-твоє».

Тут  прокидається  твоя  мала  дитина,
Тут  розквітає  ніжністю  краса.
Яка  ж  чудова  осінь  журавлина,
Що  відкриває  справжність  у  серцях!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229846
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.12.2010


Життя – це мить

Тобі  дарують  шанс,  тому  живи,
Й  не  озирайся  на  прожиті  роки.
Життя  коротке,  отже,  поспіши,
Це  лише  перші  твої  вільні  кроки.

Життя  коротке.  Не  втрачай  його.
Повір,  не  все  ти  встигнеш  пережити.
Цінуй  стосунки  і  людське  тепло,
Умій  прощати,  вірити,  любити.

Життя  нестримно  й  швидко  пролетить,
Як  вільний  вітер  на  безкраїм  полі,
Тому  встигай  відчути  кожну  мить,
Яку  дарує  нова  примха  долі.

Життя  коротке.  Відчувай  його,
Лови  моменти  радості  й  печалі,
Бо  відіб’ється  результат  його
На  сторонах  всесвітньої  медалі.

Життя  коротке.  Тож  цінуй  його,
І  пам’ятай  яскраві  почуття.
Хай  зафіксує  все  твоє  перо
На  аркушах  прожитого  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2010


Весна

Душі  дифтонг  і  вітру  милозвуччя
Сплітаються  в  мелодію  весни.
Вона  щороку  інша,  незабутня,
Приносить  віру  і  мрійливі  сни.

У  ній  є  ніжність  і  ранкова  втіха,
У  ній  є  суть  мовчання  глибини.
У  ній  відлуння  радісного  сміху
Запалює  погашені  вогні.

Весна  –  це  вічність  і  миттєвий  спогад,
Це  наче  сон,  реальний  наяву.
Вона  зігріє  твій  холодний  погляд,
І  подарує  усмішку  святу.

Вона  розправить  твої  білі  крила,
Вдихне  у  серце  вічную  любов,
А  на  прощання  посміхнеться  щиро:
«Лети,  за  рік  зустрінемося  знов!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229621
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.12.2010


Моє життя - це твоїх снів палітра

Моє  життя  -  це  твоїх  снів  палітра.  
Згасає  день  у  сутінках  ночей.  
Твої  слова  звучать,  як  подих  вірту,  
Й  дають  відлуння  в  глибині  очей.  

Твої  слова  -  неначе  павутина,  
Заплутують  мереживом,  і  знов,  
Я  знову  вірю,  як  мала  дитина,  
У  чисту  і  таку  святу  любов.  

Так  свято  вірю.  Знаю,  обпечуся,  
Коли  розійдуться  дороги  назавжди.  
Тоді  зупинюсь,  знову  обернуся,  
Й  не  знатиму,  куди  ще  далі  йти.  

І  буде  біль,  і  будуть  сльози  й  ночі,  
Безсонні  ночі  втрачених  надій,  
І  знову  будуть  снитись  твої  очі,  
Що  дарували  світ  бездонних  мрій.  

Я  знаю,  буде.  Але  є  ще  трохи,  
Так  мало  часу  лиш  для  нас  обох.  
Так  мало  часу  чути  твої  кроки,  
І  відчувати  хід  твоїх  думок.  

Поглянь  на  мене,  подаруй  хвилину,  
Хвилину  щастя,  сповнену  життя,  
Своєї  ніжності  лише  одну  краплину.  
Давай  сповна  відчуєм  почуття.  

Цінуй  хвилини  й  миті  незабутні,  
Забудь  про  біль  і  невідомий  страх,  
Люби  мене,  не  думай  про  майбутнє,  
Й  дозволь  втонути  у  твоїх  очах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2010


"Українка!"

Українка!  Звучить  гордо,  незвичайне  слово.
А  що  воно  означає  у  твоїй  розмові?
Що  для  тебе  означає  твоя  Батьківщина?
Та  й  чи  можеш  так  назвати  рідну  Україну?

А  чи  можеш  пригадати  Шевченкові  твори
На  тій  рідній,  мелодійній,  українській  мові?
Ні,  не  можеш.  А  чи  хочеш  знову  пригадати?
Якщо  хочеш,  не  лінуйся,  ти  поїдь  в  Карпати.

Полюби  росу  ранкову,  світанкову  тишу,
І  гірську  красу  чарівну,  невимовно-свіжу,
Віднайди  свою  духовність  у  красі  глибокій,
І  такий  давно  жаданий  загублений  спокій.

Потім  вийди  серед  поля  і  відчуй  свободу,
Поверни  собі  вкраїнську  незвичайну  вроду,
І  відчуй,  що  ти  –  красива  і  чарівна  жінка,
Адже  знаєш,  що  найкраща  в  світі  –  українка!

Заспівай  народну  пісню,  нехай  лине  полем,
Нехай  бачать  –  Україна  не  помре  ніколи,
Нехай  чують  мелодійну,  рідну,  світанкову,
Таку  щиру  й  незабутню  Шевченкову  мову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228473
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.12.2010