maxaon

Сторінки (1/22):  « 1»

Дивакуватий пастух

Я  пас  корів,  в  плащі  на  голе  тіло,
А  дощ  періщив,  йОму  не  до  нас.
Над  головою  знов  загуркотіло,  -  
А  я  знайшов  дорогу  на  Парнас.

Навколо  дощ  оточує  стіною,
Я  взяв  батіг  і  як  пером  змахнув.
Лилися  рими  вниз  рікою,
Я  дощ  не  бачив,  і  я  грім  не  чув.

І  я  читав  написане  коровам,
Вони  були  прекрасні  слухачі,
Ніхто  не  кинув  ні  яйцем,  ні  помідором.
Мабуть  їм  снились  мої  образи  вночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2015


Лісовий pick up

Я  тебе  привіз,  
на  галявину  в  ліс,
Щоб  не  бачили  злі  язики.
Ти  хотіла  пригод,  
ми  на  місці  і  от,
Тепер  слухай  моі  вказівки.
Он  сузір'я  Піон,  
а  там  Оріон,  
А  це,  глянь,  ведмедиці  дві.
Обережно  сучок,  
подивись,  -  світлячок,
Заховавсь  у  високвй  траві.
Заморилась  -  сідай,  
стало  жарко  -  знімай.
Лісову  прохолоду  вдихни.
Ти  боішся-облиш,  
і  сумління  залиш,
Ситуацію  просто  збагни.
Подивися  хутчіш,  
краще  ляж,  так  зручніш
Там  вгорі  промайнула  зоря...
Десь  комарик  дзвенить,  
повний  місяць  висить,
Грає  відблиском  нага  твоя.
Ти  щаслива?  Я  теж.  
Ти  позвониш?  Авжеш.
І  на  свій  мотоцикол  заліз.
Час  швидко  пливе,  
ти  забула  мене.
Але  більше  не  ходиш  у  ліс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619599
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.11.2015


Лікером сочиться між пальцями ніч

Лікером  сочиться  між  пальцями  ніч,
Настояна  в  балці  на  травах.
Сюди  я  тікав  від  пиляки  узбіч
Упиватись  цілющим  нектаром.

Припаду  до  роси,  наберу  у  долоні
Абсент  з  нетолочених  трав.
Аромат  чабрецю,  васильків  і  полині
Розправивши  ніздрі  вдихав.

Я  потроху  п*янів,  аж  рябіло  в  очах,
Аземля  піднімала  дурман.
Цілу  ніч  я  блукав,  як  сновида  в  лугах,
А  на  ранок  ішов  у  туман.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618008
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2015


Я себе питаю

Як  можу  тебе  я  любити?
Ти  мою  зруйнувала  сім*ю.
Тебе  за  це  мало  убити,
А  я  тебе,  с_т_е_р_в_о,  люблю.

Я  вип*ю  тебе  аж  до  денця,
А  решту  на  кОстрі  спалю,
І  кину  туди  своє  серце,
НАВІЩО  тебе  я  люблю?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2012


Занепала мрія

Від  подруг  твоїх  давно  вихолов  слід,
Та  в  тебе  не  гасне  надія,
Хоч  голосно  кажуть  в  обличчя  "привіт"
Та  в  спину  шепочуть  -  "повія".

Йдеш  в  ранці  з  одним,  повертаєшся  з  іншим,
Це  звично,  це  вже  не  подія.
Та  осуд  людський  стає  щоразу  злішим
І  в  спину  кричать  вже  -  "ПОВІЯ"!

Я  б  носив  тобі  квіти  із  райських  садів,
Бо  ти  ж  бо  була  моя  мрія.
Я  ладен  був  пити  із  твОїх  слідів
А  ти,  з*ясувалось,  повія.
́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2012


Не уберег

Вчера  смотрела  на  меня
Красивая.  Несмелая.
Сегодня  смотрит  на  тебя
Стена  палаты  белая.

Еще  вчера  тебя  ласкал
Настойчивый.  Чуть  пьяный.
Теперь  меня  повсюду  ждал
Взгляд  глаз  полустекляный.

Еще  с  утра  постель  хранит
Твой  запах.  И  тепло.
А  у  меня  в  ушах  звенит
Осколок  стона  твоего.

Я  сам  себе  не  раз  шептал
"Не  уберег".  "Не  уберег".
Но  ради  Бога,  я  ж  не  знал,
Что  ты  сгоришь  как  мотылек.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325107
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2012


Персистенція кохання

Я  вирвав  тебе  як  пухлину,
І  рану  залізом  припік.
Хотілося  дертись  на  стіну,-
Терпів  і  тримався  як  міг.

Біль  вщух.  Відійшов  на  задвірки,
Залишивши  осад  в  душі,
Що  вийшов  піском  через  нирки.
Ми  стали  навіки  чужі.

Я  окріп.  Знову  звівся  на  ноги,
І  сильнішим  ставав  не  по  днях.
Лиш  зрідка  свербить  на  погоду
Спотворений  шрам  на  грудях.
   
                   -//-//-//-

Ти  стоїш,  поглядаєш  з-під  лоба,
І  дереш  іще  свіжий  рубець.
Рецидив.  Повернулась  хвороба,
Невже  це  іще  не  кінець?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2012


Зимова казка

Напередодні  вихідних  випав  глибокий  сніг.  То  густий  і  лапатий,  то  дрібний  як  крупа,  він  все  ховав  під  собою,  як  під  величезною  білою  ковдрою.  Він  ішов  увесь  день,  всю  ніч,  і  наступного  дня  теж  не  припиняло  мести.  
В  суботу  зранку  вирішив  піти  на  полювання  по  свіжому  снігу,  та  коли  вийшов  надвір  у  мене  перехопило  подих.  Замело  все  село,  всі  дороги,  дерева,  садки,  кущі...  -  все  було  білим-білим!  І  небо  і  земля  злилися  в  одну  білосніжну  масу,  яка  постійно  рухалась,  кружляла  і  закручувала  в  шаленому  вихорі  вітру  та  снігу.  
Мало  хто  в  цей  час  виходив  з  дому.  Та  майже  всі,  кого  винесла  з  хати  нелегка,  з  подивом  оглядали  одиноку  постать  з  собакою  та  рушницею  за  плечима,  і  потай  терли  пальцем  біля  скроні.  Їм  ніколи  не  відчути,  не  зрозуміти  того  почуття,  яке  змушує  в  любу  негоду  іти  в  ліс,  прочісувати  степи  чи  сидіти  біля  річки.  Того  давнього,  первісного  почуття,  яке  охоплює  з  ніг  до  голови,  коли  всередині  все  напружується  і  тремтить,  коли  не  помічаєш  нічого,  крім  заповітної  мети  любого  мисливця.  
Та  не  тільки  це  для  мене  головне.  Не  заради  здобичі  мене  понесло  по  негоді.  Не  тільки  рушниця  висить  на  плечі.  Під  кожухом,  на  грудях,  в  теплі  та  затишку,  чекає  свого  виходу...  фотоапарат.
***
Поле...  несписаний  аркуш  паперу.  Зазвичай  на  іншому  його  боці  видно  зарослі  терену,  далі  круча,  річка,  а  за  нею  -  неосяжна  безкрайня  низина.  Та  сьогодні  тут  немає  горизонту.  Наче  хтось  невідомий  простелив  прямо  під  ноги  ту  саму  низину,  якій  не  видно  ні  кінця  ні  краю,  перетворивши  і  кручу  і  річку  в  сизо-білу  пелену,  яка  оповила  все  навколо.  Тут  є  де  розгулятись  вітру.  Сніг  січе  то  в  обличчя  то  в  спину,  залазить  за  комір,  забивається  в  кишені,  лізе  в  кожну  складку  одягу.  Натягнувши  по  самі  очі  капюшон  і  взявши  до  рук  рушницю,  що  аж  обпікає  пальці  холодом  металу,  повільно  пробиваюсь  через  поле  по  коліна  в  снігу,  іноді  пірнаючи  до  пояса  в  заметену  ріллю.  
Нарешті!  Ось  воно!  Білий,  ледь  помітний  горбик  із  проталиною!  То  -  лежка  зайця.  Він  лежить  ще  з  учора,  заметений  і  непомітний.  
Цікаво,  чи  бачить  він  сни?
 ***
В  лісі  все  по  іншому.  Немов  відкрив  іншу  книгу.  Нема  ні  вітру,  ні  снігу.  Незчути  ані  шелесту  древ,  ані  голосів  птахів.  Навколо  не  повітря,  а  вата,  яка  приглушує  усе.  Тут  господарює  Тиша,  вона  тисне  і  приголомшує.  І  тільки  власні  кроки,  та  зрідка  шум  поваленого  дерева  порушують  спокій  її  Величності.  І  сніг,  сніг,  сніг...
Навколо  все  завмерло.  Спить.  І  вкриті,  пригнуті  до  землі  ковдрою  снігу  дерева,  і  скована  кригою  річка,  і  витягнутий  на  зиму  човен  біля  берегу,  -  все  заціпеніло.  Неначе  зупинився  час.
Та  це  омана.  Ліс  живе.  Ось  хоча  б  струмок,  -  як  і  в  літню  спеку  несе  він  до  річки  чисту  паруючу  воду,  підтоплюючи  прибережний  лід.  Чи  он  болото  -  під  товстим  шаром  льоду  та  снігу  воно  продовжує  жити  своїм  життям,  поширюючи  навколо  цей  особливий,  терпкий  запах.  
Оглядаюсь  назад  -  там  тільки  мої  сліди.  Дивне  відчуття,  наче  ти  сам  на  світі,  і  вперше  відкрив  це  місце.  А  може  й  справді  я  першовідкривач?  Адже  таким  ліс  уже  не  буде,  хтось  другий  побачить  його  іншим.  
Зима  все  змінює,  щось  приховує,  щось  відкриває,  від  чогось  відволікає,  а  на  щось  звертає  увагу.  А  нам  залишається  лише  спостерігати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318337
рубрика: Проза, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2012


Візьми мене

Я  щастя  твоє  запізніле
Букет  хризантем  восени.
Ти  боялася,  ти  не  хотіла,
Аби  я  увійшов  в  твої  сни.

Я  беру  твої  теплі  долоні
І  тремчу,  хоча  вже  не  юнак,-
Сивина  цілувала  у  скроні,
На  чолі  проявляється  знак.

Я  поруч  з  тобою  -  далекий,
Належу  тобі  та  не  твій,
Над  нами  кружляли  лелеки
Примари  не  здійснених  мрій.

Ти  кажеш  нічого  не  брала,
Ти  кажеш  це  всюди  і  всім.
Ти  звабила.  Ти  мене  вкрала,
Але  не  зробила  своїм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2011


Солов*ї

Давно  весняні  квіти  облітали,
Коротке  літо,  як  і  не  було,
І  солов*ї  вже  наші  відспівали
Не  звивши  в  терені  колючому  гніздо.

Вони  не  встигли.  Може  не  схотіли.
Коротке  щастя,  півжиття  за  мить.
Він  їй  співав,  вона  тихенько  мліла...
Сьогодні  любить.  Завтра  хай  щемить.

І  плаче  осінь,  сльози  витирає
пожовклим  листям  із  колючого  куща:
Тут  вчора  щастя  билось,  вирувало,
Сьогодні  сліду  жодного  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2011


Дещо з патріотичного. Пора.

Пора  розплющити  нам  очі,
Пора  вже  виплюнуть  вудила,
І  зрозумій  народ  робочий,
Ти  не  запряжена  кобила!
Доволі  мовчки  працювати
За  жменю  прілого  зерна.
Пора,  панове,  вимагати,  
Пора  вилазити  з  ярма!
Ми  пам'ятаємо  промови,
І  на  майдан  ішли  стояти.
Пора  дотримувати  слова!
Пора  обіцяне  давати!
Ми  не  сліпі!  Нас  не  здолати!
Ми  станемо  до  боротьби!
Пора,  шановні,  працювати,  
Пора  ставати  вже  людьми!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129303
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2009


Чужий пасажир на моєму маршруті

Навіщо  грубістю  сказала?
Ти  знаєш,  -  я  це  не  люблю.
Забрав  автобус  свій  з  автовокзала
І  став  на  рейкову,  стабільну  колію.

А  ти  ходи  з  своїм  абонементом,  
Не  діє  в  мене  проїзний  квиток.
А  хочеш  -  скористайсь  моментом,
проїдеш  зайцем,  і  чеши  в  куток!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129163
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2009


Моменти нереальності

Ось  ти  лежиш,  вся  спітніла  й  гаряча,
Очі  закривши  стогнЕш  в  забутті.
Я  -  поводир,  а  ти  будеш  незряча,
Не  відставай,ми  не  в  цьому  житті!

Схлипнувши  тихенько  розслабила  руки,
Злетівши  розсипався  бісером  я.
Тремтячи  удвох  із  солодкої  муки
Приходимо  знову  в  реальне  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111161
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2009


Ностальгія

Так  холодно,  так  сумно,  одиноко,
Не  тішить  свіжий,  глянцевий  журнал.
А  на  вікні  -  пародія  барокко,-
Мережива  старих,  дірявих  покривал.

Ні,  не  захистять  від  холоду  вони.
Тут  неживими  стали  навіть  стіни.
Колись  на  них  висіли  килими,
А  зараз  лиш  шпалери,  брудно  посірілі.

О!  Знову  чую  шепіт  ностальгії,
Присіла  поруч,  ніжно  обійма.
А  ми  ж  були  колись  такі  бурхливі!
Ми  мали  все!  Та  де  воно?  -  нема...

Нема  тих  днів,  годин,  хвилин
Та  хто  тоді  їх  рахував!
Ми  жили  днем  сьогоднішнім,  одним,
А  час  для  завтра  лиш  тепер  настав.

Старий  паркет.  Мозаїка  із  плям,  -  
Слідів  колишніх  радостей,  печалей.
Я  викладав  її  тоді  не  сам,  
Співавторів  мені  не  бракувало.

Тепер  у  кожного  є  свій  мольберт.
Вони  життя  малюють  поодинці.
І  я,  з  палітрою  буденних  днів,
Шедевр  творю  свій  по  краплинці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110715
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.01.2009


З циклу Адамове ребро.

А  Він  її  привів  на  дискотеку,
Цигарка,  пиво...  блимають  вогні...
Вона  не  знає  шлях  в  бібліотеку,
Вона  давно  забула  слово  "ні".

І  Він  сидить,  забутий,  не  цікавий,
Та  цілий  вечір  дивиться  в  куток.
Вона  пішла.  У  Неї  свої  справи.
Для  Неї  Він  -  тролейбусний  квиток.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109779
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2008


З циклу Адамове ребро.

Жінко!  Ти  яблуко  роздору!
Ходяча  скриня  радості  і  сліз.
У  кожного  із  нас  є  Ватерлоо,
У  кожної  із  вас  є  свій  Паріс.

Така  підступність  -  невід'ємна  риса.
А  скажеж  "стерво"  -  майже  комплімент.
В  одній  особі  цинік  і  актриса,
Хто  з  вас  мене  читає  в  цей  момент?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109777
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2008


То жінка!

Жінко!  Ти  звабила  мене!
Поставила  зумисне  на  коліна.
Поглянь,  -  на  дворі  сніг  мете,
А  я  уже  цілую  твою  спину.

Мене  ударив  наче  струм,  
у  тебе  заборон  немає,
І  в  котре  знову  йду  на  штурм,
О  Жінко!  Я  тебе  кохаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109739
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2008


*

Цветы  умрут,  вода  протухнет,
Исчезнет  запах  через  день.
Уйдем  и  мы,  но  будет  пахнуть  
в  букете  новая  сирень.

А  нам,  разбросанным  по  миру,
Для  встречи  места  больше  нет.
Но  год  прожит,  порою  через  силу,  
Оставив  в  памяти  глубокий  след.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109736
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2008


Выпускной

Ты  ложишь  руку  мне  на  плечи
И  смотришь  с  нежностью  в  глаза.
Продлись,  продлись  же  этот  вечер!
Как  горяча  твоя  слеза!

И  мы  кружимся  в  вихре  вальса,
Исчезла  скромности  стена.
Целуй  меня,  моя  принцесса,
Чужая  ты  теперь  жена.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109184
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.12.2008


Встреча из прошлого

Зачем  Вас  целовать?  к  чему?
Пусть  пили  вместе  мы  вино,
Ведь  Вы  верны  теперь  ему,
А  наше  кончилось  давно.

Но  вижу  Ваши  я  глаза  -
В  них  восхищение  и  грусть,
А  там,  на  улице,  гроза,
И  время  позднее.  Но  пусть!

Пусть  дома  ждут  меня  и  Вас,
У  нас  есть  прошлого  чуть-чуть.
И  жизнь  свела  в  который  раз,
А  Вы  мне  шепчете  -  забудь.

Но  как  забыть  души  полет,
Когда  не  спать  мог  до  утра!
А  Вы  холодные  как  лед...
Она  и  вправду  очень  зла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109182
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.12.2008


Така як всі

Жорстока,  вульгарна  і  груба
Ти  кинула  виклик  мені.
Невже  ти  подумала,  люба,
Що  виграєш  в  нашій  війні?

Ти  гралася  довго  зі  мною,
І  кинула  все  на  вівтар,-
Хотіла  так  просто,  рукою,
Схопити  розпечений  жар.

Обпеклась?  Ти  не  звикла  до  цього,
Всі  виконують  примхи  твої.
Ти  ненавидиш  думку  про  того
Хто  цілує  тебе  увісні.

Ти  не  краща  за  інших  нічим,
В  тебе  номер  серійний,  дитя,
А  я  Гулівер,я  один,  
І  фабричні  топчу  почуття!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106274
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.12.2008


Гра

Я  знав  цю  пастку.  Й  місце  знав,
І  бачив  зведену  пружину,
Я  сам  не  раз  приманку  клав
У  схожу  пекельну  машину.

Та  пер  як  вепр,  земля  двигтіла,
А  пристрасть  очі  залила...
Можливо,  ти  і  не  хотіла,
Сама  ж  приманкою  була.

І  от  попавсь,  дурний  кабан!
Зійшлися  на  мені  лещата.
Та  знаю  я,  хто  звів  капкан,
Кохання  муза  ти  проклята!

Твоя  взяла,хай  тобі  грець!
Ти  завжди  поруч,  капостиш,  регочеш.
Та  не  забудь,  я  теж  ловець,  -  
колись  і  ти  в  мої  тенета  вскочиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106157
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2008