| Сторінки (1/34): | « | 1 | » |
Она стала его жизнью.
Мысли все на ней слились.
Она была главным смыслом,
Что его заставил жить.
Он во всём был с ней согласен
и ни в чём не отказал.
Был ему весь мир прекрасен,
когда рядом шла она.
Он любил её так сильно,
что не хватит слов сказать.
Она была всех красивей
и умней в его глазах.
Он мечтал о ней всё время,
видел лишь её лицо.
Он бы мог для неё сделать
абсолютно вовсе всё.
Он готов был умирать,
разбиваться, резать вени.
Если нужно – вечно ждать
и прощать ей все измены.
Он согласен был молчать
и смириться с тишиною.
Ну а ей было плевать
на его эту любовь...
18.І.2009
22:29
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113907
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.01.2009
Блідий місяць. Літня ніч.
Лава спогадів обняла.
Наше щастя така річ,
що завжди буде замало.
От і в пам’яті з’явились
миті щастя і тепла,
мрії щастя і тепла,
мрії, що ущент розбились...
Мрії, що розбила я.
Вже немає вороття...
Та й від долі не втекти.
Отаке воно, життя...
Твоє – біль, а моє – ти...
12.І.2009
23:00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113828
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2009
Вітер щоки пошматує,
а мені на це плювати.
Того болю я не чую.
Лиш в душі він стогне клятий.
Одяг мокрий від дощу.
Але байдуже на це.
Я на лавочці сиджу.
Сльози скапують лицем.
Розтеклась дешева туш.
Я кусаю сині губи.
Знаю сльози не з дощу.
З болю я стиснула зуби.
Серце в грудях гірко стогне.
Я в гарячці. Зимний піт.
І обнявши свої ноги,
вкотре подзвоню тобі.
Та цей голос в телефоні
знов буде мені брехати.
Добре знаємо обоє –
ти не вмієш вибачати.
Так просиджу я до ранку.
сльози виплачу усі.
Вирву серце, вставлю в рамку
і віддам його тобі...
2.І.2009
22:16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113050
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2009
Останній раз без тебе плачу,
останній вірш тобі пишу.
Тебе я більше не пробачу
і в своє серце не пущу.
Я доведу сама для себе,
що ти не зміст мого життя,
що я без тебе зможу жити
і в мене мертві почуття.
І я сама у це повірю.
У щастя, вірність і любов,
що не усе на світі сіре
і не усе на світі кров.
Якщо ти, навіть, повернешся,
пекучий біль не забувай,
бо я ніколи не забуду
і скажу твердо: «Прощавай!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109171
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2008
Я тихо-тихо помираю без тебе.
Без тебе не можу, мені тебе треба.
Та щось не пускає у прірву упасти,
упасти в безодню холодного щастя.
Можливо, це ти стоїш на шляху,
на дорозі до болю, обману, страху.
Перешкодою всьому є моє кохання,
бо моє кохання – помилка остання.
Щоночі стараюсь забути ту мить,
та серце від цього ще гірше болить.
Напевне, любов ця нічого не варта.
Не можу без тебе. Твоя Марта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109167
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2008
Прикосновение весны…
Глоток неописуемой свободы.
Её закаты так нежны!
Нежнее их только её восходы.
Весна по-ангельськи прекрасна,
мила, невинна и чиста.
Она, наверно, символ счастья,
любовь с ней рядом навсегда.
Весна нам всем необходима,
как воздух, солнце и вода.
Она всегда неповторима.
Чертовски ангельска весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109008
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.12.2008
Я необратимо погибаю…
Иду. Бегу. И спотыкаюсь…
Лежу и кровью истекаю…
Морально просто умираю…
И ничего не изменить…
Мою болезнь не излечить…
Мою судьбу не облегчить…
Мой рай и ад не воскресить…
Я ухожу. Я исчезаю.
Я не вернусь. Я испаряюсь.
Я навсегда. Я улетаю.
Я повторю: я умираю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109007
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.12.2008
Горел прекраснейший закат
и красным пламенем пылал.
Гудел вдали цветущий сад
и в том саду кто-то гулял.
Садилось солнце всё быстрее
и сад немного умолкал,
но становилось лишь больнее
тому, кто в том саду гулял.
Исчезло солнце. Потемнело.
Молчал вдали цветущий сад.
Тому, кто в том саду гулял
был мил приятный аромат.
Обняла ночь уснувший сад.
И тишина в саду скучала.
Луна царила без преград,
только зоря ей помешала.
Ведь тот, кто в том саду гулял
мечтал об искренней любви,
а свет зори напоминал
огонь, что не погас в груди.
Луна, обидевшись, сбежала.
Меж туч упряталась она.
Она звезды той испугалась.
Большая, странная луна.
А та зоря и впрямь красивей:
манит и тянет лишь к себе,
какой-то дивной странной силой
горит она в любой судьбе.
Горит она и в сердце том,
владелец, чей в саду гуляет.
И зажигает в теле кровь,
и никогда не умирает.
Быть может, прячется на день.
Надежду без неё теряют.
И только ночью, дню на смену
звезда-любовь вновь восхождает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108978
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.12.2008
Как без тебя пусто!
Горько, одиноко.
Сердцу очень грустно,
что завою волком.
Закричу от боли,
разобью все стёкла
и из капли крови
вновь восстану с пепла.
Я сотру всю память
и сожгу стихи,
ведь они так ранят
мир моей души.
Мне не хватит силы
одолеть печаль.
Лучше б я спросила.
Для чего молчать.
Лучше б я сказала,
что люблю тебя.
Но я всё ж молчала
и себе врала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108905
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.12.2008
Хтось моє серце розстріляв
тим, що сказав: «його нема».
Земля спинилась, сонце згасло.
Вмерло моє єдине щастя…
У снах своїх тебе я кличу
і бачу лиш твоє обличчя.
В холоднім поті прокидаюсь,
вмираю знов і знов вертаюсь.
В мені панує біль і смуток.
Розпач кричить, а звук не чути.
Як бути далі? Далі жити?
Чи звідкись скочити? Розбитись?
Лиш тільки так буду з тобою.
І доведу свою любов я.
Та ні, не вийде… Бо ти янгол.
А я до неба не дістану…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108899
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Я без тебе не пропала,
може, навіть, краще стало.
Все хороше повернулось,
життя трішки посміхнулось.
А ти думав, що помру я,
що моїм життям керуєш,
що для тебе – зірка з неба,
хоч тобі її не треба.
Та, коханий, помилився –
сам з собою залишився.
Сам собі лікуй ти рани,
сам себе кохай без тями!
Сам собі живи з собою.
Так що, думай головою!
Я не хочу щось казати,
твою дою обирати,
та не дам тобі забути –
те, що було не вернути,
те, що було не змінити,
хоч і треба далі жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108240
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008
Час летить… Пливе невпинно.
І знову щастя забирає.
І знову я боюсь, винна,
що знову я тебе втрачаю.
Час відбирає наші мрії,
він не дає їм просто збутись.
А я так щиро все надіюсь,
що він ще зможе повернутись.
Час не дає життю радіти,
бо ти і оком не змигнеш,
якщо не будеш жити вміти,
не народившись вже помреш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108238
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008
Цвіте весна пахучим цвітом.
Цвіте і пахне, наче в сні.
А я сумую за тим літом,
коли наснилося мені
кохання вірне, чисте, щире.
Безмежне, вічне і просте…
А ти із мене серце вирвав
і мої сни тоді ти стер.
Чогось весна мені не мила.
Якась дешева і… холодна.
А її колись просила
з тобою бути як завгодно.
Я до самотності звикаю,
бо твої очі бачу рідко.
Але я їх не забуваю!!!
Кохаю… Лиш твоя сусідка…
Присвячую своєму сусіду,
якого колись дуже кохала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108214
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008
Ты рядом с ней ложился спать,
а в мыслях был со мною рядом.
Её мог крепко обнимать,
но лишь меня касаться взглядом.
Ты говорил, что любишь ей,
но обо мне мечтал всегда.
Забыв о гордости своей,
твой ум срывался иногда.
Ты забывал о ней в дурмане
безумных сладостей любви.
И телефон твой из кармана
считал неприняты звонки.
Она опять тебя вернула.
Держала крепко. Через страх.
Но если б я «люблю» шепнула –
опять ты весь в моих руках!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108212
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.12.2008
Пробач за те, що у душі
кохання щире не погасло.
Пробач за всі мої вірші.
Пробач за всі слова невчасно.
Пробач за те, шо я сумую,
що голос твій завжди ловлю.
Пробач, що знов чогось чекаю.
Пробач, що так тебе люблю.
Пробач, що так тебе кохаю
і з думкою про тебе сплю.
Пробач, що щастя не шукаю,
а лиш надією живу,
що ти мене все ж покохаєш
не у вісні, а наяву.
Пробач, що щось не так зробила.
Пробач за всі безглузді жарти.
Пробач, що так тебе любила…
І не розлюблю!!! Твоя Марта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108143
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008
Я утаила свою нежность,
свой трепет и любовь к тебе.
Но я люблю тебя, как прежде.
Не буду врать сама себе.
Как в прошлом, я сейчас готова
хоть мир к ногам твоим стелить.
Не знаю я, хочу ли снова
себя с тобою хоронить.
Мой ум ответит тебе: «нет»,
а сердце хочет «да» кричать.
Какой же выбрать мне ответ,
чтоб не пришлось опять страдать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108139
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.12.2008
А ты уйдёшь и не вернёшься…
И я забуду о тебе.
Рассыпятся на небе звёзды
и потеряются во тьме.
И я забуду, как любила…
И я забуду, как ждала…
И я забуду, как хранила,
любовь твою как берегла…
Я вспоминаю, мой родной,
я вспоминаю наши встречи.
И так хотелось бы порой
обнять твои большие плечи.
Обнять тебя так сильно-сильно!!!
И никогда не отпускать…
Расправить бы большие крылья
и научится бы летать!
Мне очень жаль, что я предала.
Что изменила я судьбе.
С тобою быть я отказалась,
делая боль сама себе.
Но мы не пара. Ты – не мой…
И я с другим могла бы быть,
и бы забыла голос твой,
но разучилась бы любить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108090
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.12.2008
Весна сміється цвітом запашним,
а вітер ніжно коси розвіває.
Говорить вона, граючись із ним,
бо почуття свої завжди ховає.
Говорить, що їй, наче, все одно;
що просто так вона завжди радіє,
коли його побачить у вікно,
та серце так брехати і не вміє.
Поруч з ним завжди така щаслива,
хоч тихо-тихо сльози витирає,
хоч біль гіркий придушує щосили,
та, все одно, вона його втрачає.
Сумно сиплеться під ноги цвіт…
І вітер в голові його гуляє.
Не бачить він, що тане мовчки слід –
кохання їхнє вірне помирає.
Вона завжди готова повернутись,
та він її давно вже не чекає…
Так хочеться, щоб губи доторкнулись
і шепотіти: «Я тебе кохаю…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108089
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008
За обрій сонце закотилось.
Стемніло. Стихло. Оніміло.
Блакитні очі в ніч дивились
і разом з сонцем потемніли.
Пропав з очей промінчик щастя.
І зник вогонь. Життя в них згасло.
Лиш тільки смуток залишився,
та ще, крім того, біль з’явився.
І цілу ніч, ні на хвилину
не закривались очі ті.
Яка ж така у них причина?
Любов? Чи дружба? Може гріх?
Не знаю я. Й ніхто не знає.
Та, коли сонце вийшло з ночі –
усе навколо прокидалось,
лише навік закрились очі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108048
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008
Капли слёз на душе.
Мысли режут ножом.
Я не верю в запрет,
но не вижу свой дом.
Я теперь вдалеке
и уже не вернусь,
а мечты о тебе
разворошили грусть.
Как же больно терять
и опять находить.
Невозможно молчать
и пытаться забыть.
Я наверно осталась
в твоём сердце зимой.
Как мы плохо расстались,
как мне трудно одной.
Вспоминай обо мне
или вовсе забудь,
ведь меня больше нет
и назад не вернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108047
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.12.2008
А помнишь, ты когда-то говорил,
что никогда и никого так не любил?
А помнишь, я тебе сказала,
что для тебя бы жизнь отдала?
И помнишь, ты сказал, что я –
твой ангел и твоя зоря?
И вспомни: я ответила тебе,
что ты дороже всех мне на Земле.
Ты говорил, что я твой воздух, кислород,
но оказалось всё наоборот:
ведь помнишь, я «люблю» сказала?
Зачем ты врал, я же не врала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107915
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.12.2008
Від чого тікаємо?
Чого боїмося?
Куди поспішаємо?
З чого сміємося?
Чому ми не вертаємось
назад, до любові?
Лише обіцяємо,
та зраджуєм знову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107914
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2008
Зачем мы обещания даем?
Ведь никогда верны им не бываем.
Зачем клянемся быть вдвоём,
и, изменив, об этом вспоминаем?
Зачем мы лезем людям в сердце?
Зачем его мы вырываем?
Зачем хотим мы чей-то смерти,
Зачем мы боль лишь причиняем?
Зачем нужны нам чьи-то слёзы?
Зачем мы сами себе врём?
Зачем стихи, где можно прозу?
Никто и так их не поймёт.
Пусть остается всё, как есть.
Мне жалость не нужна ничья.
Словить бы только свою честь.
Понять бы только, кто же я.
Я не пытаюсь быть святой
и дьявол мною не владеет.
Хотелось бы остаться той,
кем быть совсем я не умею.
Ведь я внутри совсем другая.
Моя душа ещё не лёд.
И я тебя не забываю,
а только вру на этот счёт.
Ну, да, мне больно, но поймы:
Я не могу открыть всё сразу.
И лучше я умру внутри,
чем я скажу тебе ту фразу.
Мне, как ребёнку, страшно ночью.
Боюсь я жутко эти слов,
и моё сердце очень хочет,
а я боюсь признать любовь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107826
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.12.2008
Я помню нежный голос твой.
Я помню взгляд твой и слова.
Я помню, как ждала домой.
Какая ж глупая была!
Помню, как плакала в подушку.
Себя винила я во всём,
жалелась на себя подружкам,
но не жалела я о том,
что я тебя когда-то полюбила,
что сердце отдала своё,
что Бога я благодарила
за нежность ту и то тепло.
Я так хочу назад вернуться
и подарить любовь свою,
к твоим губам хочу коснуться,
сказать, что я тебя люблю…
Я вновь хочу забыть о всём
и подарить себя мечте.
Хочу, чтоб были мы вдвоём
и подарить себя тебе.
Как жаль, что это всё слова,
назад ведь время не вернуть.
Как жаль, что сейчас права
и не смогу опять взглянуть
в твой огонёк холодных глаз.
И не смогу к рукам коснуться!
И не услышу нежных фраз!!!
И не смогу никак проснуться…
Спасибо я скажу за то,
что ты позволил мне любить.
И пожалею лишь о том,…
что я хочу…тебя…забыть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107825
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.12.2008
Одинокая тиша. Бездонная ночь.
Её мёртвому сердцу уже не помочь.
Вспоминает она всё, что было тогда -
его нежные руки, влюблённы глаза.
Истерически курит, кусая от боли
солёные губы до выступов крови.
Смеётся и плачет, всем телом дрожа,
забыв, что недавно болела душа.
Вспоминает глаза, что когда-то клялись
любить и быть верными целую жизнь.
Затушив сигарету об вялые розы,
слегка улыбнулась и вытерла слёзы.
Решила она, что от этой минуты
его и её разминулись маршруты…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107765
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.12.2008
Здавалося, ти маєш все:
машина, гроші, визнання...
Та не таке воно просте,
оте наше людське життя.
Колись його ти так любила!
Цвіла, як квітка навесні.
Скажи, ну що тепер змінилось?
Чому холодна, наче сніг?
Чому життя ненавидиш тепер?
Чому клянеш усі його години?
Твій голос стих, погляд завмер.
Скажи мені - хто в цьому винен?
Чому боїшся ти високих вікон?
Ножів? Шнурків? І, вешті-решт, води?
Чому свою печаль долаєш криком?
Чому так вабить слово "суїцид"?
Чому тебе в холодний піт кидає
від думки, що настане смерть?
Її ж так хочеш, так бажаєш,
але ж боїшся ти померти.
В тебе немає сили волі.
Та ще ікона дивиться з стіни.
Ти думаєш: "Вона ж не чує болю",
але повір: Вони - не ми.
І не тобі про Них судити,
а Їм карати лише нас.
І хоч твоє серце розбите,
задумайся в останній раз:
відкинь всі гроші і багатство,
воно не важить навіть грама,
покинь сигари і пияцтво.
Згадай, що ти є чиясь мама...
І уяви, що буде далі
без тебе тут, на цьому світі:
твій син у болі і печалі,
хоч і в грошах, повинен жити.
То ти не йди! Спинись. Вернися!
Із попелу воскресни знов.
І витри сльози. Усміхнися!
Впусти в своє серце любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107764
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008
Привет… Ну, как ты? Я – скучаю…
С теплом и болью вспоминаю
тот трепет наших летних дней,
когда была только твоей.
Весь мир забыл о нас с тобою.
И я была сама собою.
И вот теперь должна вернуться.
Я не хочу, пойми, проснуться!
Это не сон… Как жаль…
И вновь одна… И вновь печаль…
Прости за эту игру слов…
Прости за боль и за… любовь…
Прошу всі, хто читає, коментувати.
Мені дуже важливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107700
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.12.2008
Вона питала неба: «Жити?!!» -
воно німе чогось мовчало…
Вона хотіла себе вбити…
Її душа щосил кричала…
І сльози, сльози… Знов те саме…
А в голові дзвенить одне:
навіщо він брехав ночами,
що він без неї не засне?
Навіщо він казав, що любить… ,
а потім йшов кудись. Зникав…
Невже не знав, що її згубить?
Звичайно, знав, та, все ж, брехав.
І вона знала, хто він є…
І знала добре, що так буде,
і бачила, що скоро вб’є,
та не змогла нічого чути…
І от тепер стоїть зі смертю
пліч-о-пліч. За свою любов.
І їй так хочеться померти!..
Ступила крок. І скрегіт. Кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107691
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008
Вона сиділа на вікні.
Котились сльози по щоці.
І їй було так гірко-гірко,
вона, як та самотня зірка.
В її очах ховався смуток
і не хотілося нікого чути.
Боліло все тремтяче тіло,
найбільше – серденько боліло.
Їй не хотілось більше жити,
а лиш гіркими слізьми вмитись,
поміж зірок дрібних пропасти
і не шукати більше щастя.
Так, щоб ніхто її не бачив,
не чув ніхто, як вона плаче,
так, щоб ніхто не ліз у серце
і не мішали йому вмерти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107680
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008
Скажи, будь ласочка, чому
твоя душа невпинно плаче?
Чому ти молишся йому,
а він тебе зовсім не бачить.
Чого ти бігаєш за ним,
не відірвеш очей ніколи?
Чому кричиш йому: «Прости!..»
жагучим поглядом безмовним.
Ти ж знаєш, він чужий тобі,
у нього інша, ну, а ти –
якісь маленькі літери прості
й для нього – повні пустоти.
Ти хоч кричи, ридай в ногах –
він не помітить ані звуку;
поріжеш вени на руках,
а він погляне на ті руки
і скаже: «Гарні…» й не помітить,
що ти хотіла все згубити
і, що тобі так важко жити,
що ти, «мала», вмієш любити!
А ти, «мала»,також не вічна:
твій світ тихенько помирає,
і ти, як та самотня свічка,
в холодній тиші догораєш…
Та ти ніколи не згориш!
Бо ти його весь час чекаєш,
Бо я його завжди… бо ти
його одного лиш кохаєш.
Ти, як той цвіт німої вишні:
розцвіла лиш для свого неба.
І ти пробач, але так вийшло,
що тому «небу» цвіт не треба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107673
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008
Я не біжу. Я не тікаю.
Я не боюсь і не страждаю.
Я зовсім вільна і сама я…
Я все забула. Все згубила.
Тобі твою зраду простила.
Й тебе до завтра розлюбила…
А завтра буде новий день.
І другий хтось в двері зайде.
І я побачу у комусь
тільки тебе, лише тебе…
Його я буду цілувати.
Його торкатись, обіймати.
І твої руки уявляти…
Назву його твоїм ім’ям.
Нап’юсь вина і буду п’яна.
І не відчую сіль на рані…
І крик у серці заглушу.
Скажу, що сльози від дощу.
І шо люблю його скажу!
Збрешу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107592
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Так важко, боляче і сумно.
Крик із душі на волю рветься.
Та я мовчу. Плачу безшумно.
Змирилась з смертю свого серця.
І тільки спогади про тебе,
про твої, очі твої руки
вертають сонце в моє небо,
хоча між нами й даль розлуки.
Я б абсолютно все віддала,
щоб бачити лише секунду
тебе, котрого …покохала,..
і без якого серцю сумно…
І зараз я цілком серйозна
та впевнена в своїх словах.
Я стану сильна, витру сльози
й доведу всім, що я жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107591
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Переклад
з російської
вірша «Я не люблю»
Володимира Висоцького
Я не люблю фатального кінця
і від життя ніколи не стомлюся.
Я не люблю ту пору, коли я
мовчу без пісні, не сміюся.
Я не люблю холодного цинізму,
в захоплення не вірю. Ну і ще,
коли чужий в мої листи полізе,
заглянувши мені через плече.
Я не люблю, коли наполовину
чи зовсім роблять перегони.
Я не люблю, коли стріляють в спину,
а також проти вистрілів у скроні.
Ненавиджу плітки у ролі версій,
вагання, привілеїв шило,
або – коли постійно проти шерсті,
або – коли на склі залізо слід лишило.
І впевненості ситої не люблю –
хай краще гальма працювать не схочуть.
І гірко так, що слово «честь» загублять,
і з честю наклепи розсіють поза очі.
Коли я бачу поламані крила –
нема мені жалю не просто так:
я не люблю насильство і безсилу, -
ось тільки жаль розп’ятого Христа.
Я не люблю себе, коли боюся,
і гірко так, коли невинних б’ють.
Я не люблю, коли залазять в душу,
тим більше – як туди плюють.
Я не люблю манежі і арени,
бо там мільйон міняють за гроша, -
нехай в майбутньому великі зміни –
не змириться із цим моя душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107534
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Сумна картина роздоріжжя…
Та, що була чарівно ніжна
в малих руках тримала зброю
й панічно плакала від болю.
Вона не знала, що робити.
Померти вже чи далі жити.
Не знала… Думала. Вагалась.
І кадри в пам’яті мотались.
Життя. Любов. Квітуча юність…
А той, до кого так горнулась
у щире серце витер ноги,
направив на оцю дорогу.
…Вже чорне дуло біля скроні,
прощальний лист в іншій долоні.
Там не багато, пару слів:
«Себе ні в чому не вини»…
Такий важкий останній крок,
та все ж натиснула курок…
…В крові лежало мертве тіло
і осінь листям шепотіла…
Дощем дрібним небо ридало:
одного ангела не стало…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107514
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008