| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Я віддаю тобі і серце своє й тіло…
Тобі клонюся… і молюсь тобі...
Цілую ніжно і гартую…
Любов свою.
Давно до ніг твоїх фортеця моя пала
І до душі я обеззброєна стою
Бери ж мене, бери в полон благаю
Бо я у радості тобі здаюсь!
Я ніч, яка вуста цілує
Й повіки твої, й груди знову й знов...
Й нехай мій подих тебе не пробудить
З далеких снів і лагідних думок.
Я пригорнусь до тебе міцно-міцно
І прошепчу, що я тебе люблю.
Тримай мене, тримай мене міцніше,
Бо я тобі душею віддаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Вони летять туди, де я вже була,
Вони летять туди, де інша я.
Задумлива, замріяна спокуса
Дивитись вслід весняним журавлям.
Вони летять високо, попід хмари,
Не чути навіть їхніх голосів,
Мабуть, земля шукає свої чари
І миє тіло струменем дощів.
Вони летять у край у той прекрасний,
Де розлилися ріки з берегів,
Де влітку сонце заливає трави
Й буяє колос на безмежжі нив.
Вони летять, замріяно співають
Минаючи позаду сірість міст.
Летіть журавлики, летіть, бо вас чекають,
Цей рік без мене, любії, летіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107629
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Якою силою наділений ти був,
Що знову томиш мої очі?
Якій істоті душу ти віддав,
Щоб чарувати серденька дівочі?
Твоя хода, і тіло твоє й очі,
Ці карі очі сповнені краси!
Навіщо ти з’явився тої ночі
В моїх думках і в снах моїх?
Тебе давно я вже й не знаю,
А образ твій преслідує мене.
Хоч зустрічей ретельно уникаю,
Та погляд мій шукає скрізь тебе.
Це хворобливий стан чи існування –
Бажання бачити тебе,
Щоб ти не поспішаючи, буденно
Пройшов біля вікна мого … І все.
Ти не дивись на мене й слів не треба,
Пройди, як теплий дощ вночі.
Мені достатньо лише сліду,
Який лишив ти у моїй душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107568
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008
Не шукай дорогу в вічний сад –
Він для вічних теж колись та в’яне.
Золото багряних ніжних хмар
В темну ніч також зникає
Не дивись в МАЙБУТНЮ зелень трав,
В найчистіші озера і ріки.
Вони поруч, зупинися і поглянь –
Світ пекельний та в ньому є і місце райським квітам.
Не співай мені про кращий час,
Про печальні мої будні.
В кожного із нас є свій життєвий шлях,
І, здається, ми його будуєм.
Наша мить чи вічність на Землі –
Це вже як хто розуміє,
Дає змогу нам знайти себе,
Щоб прожити, а не відбути термін на планеті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107565
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008