Serg

Сторінки (8/775):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

Прощай, «прем'єре невмирущий»!

Прощай,  «прем'єре  невмирущий»!
Давно  вже  треба  було  йти,
Чи  ти  гадав,  що  всюдисущий?
Не  сняться  по  ночам  чорти?
Примарно,  мабуть,  сподіватись
Хоча  б  на  каплю  каяття,  
Одна  утіха  лиш  -  сміятись,
Як  підеш  ти  у  забуття...
Однак,  історія  глузливо
Залишить  запис  в  словнику:
«...засновник  стилю  «new-азіров»...»
(це  я  про  мову,  ще  й  яку!)
Для  науковців  всього  світу  
Досліджень  стане  феномен,  -
Як  з  певних  літер  алфавіту
Членороздільно  скласти  «член»...
«Член»  мафіозної  структури,
Що,  наче  шостий  легіон*
У  складі  «супер-праффєсури»,
Загнала  волю  в  регіон...
«Член»  і  очільник  кабінету,
Що  зруйнував  надію  мас
Відчути  рівність  на  планеті
Й  продався  за  дешевий  газ...
На  «членські»  неймовірні  статки
Надрукували  для  дітей
Й  роздали  «Казку  про  податки»**  -
Оплот  покірності  людей...
Двоногі  та  дволикі  «члени»,
Мов  ненажерливості  спрут,
Утратив  людяностi  гени,
Країну  зятягнули  в  кут...
Прощай,  негіднику.  
Що  далі?
Важливий,  але  перший  крок,
У  влади  вже  нема  моралі,
То  ж  владу  геть!  Тяжкий  урок
Для  нас  усіх...  Жива  надія,
Членистоногі  не  пройдуть,
Мороз  і  «беркут»,  як  стихія,
Весна  настане,  оберуть
Нових  достойників  свідомо,
Відкриють  до  Європи  шлях...
Та  не  повернуться  додому
Всі  ті,  
Хто  вже  на  небесах...

30.01.2014

*  Легион  VI  «Виктрикс»  
(Legio  VI  Victrix  Hispanesis  Pia  Fidelis  Constans  Britannica)  —  
римский  легион,  сформированный  Октавианом  в  41  году  до  н.э.
получил  титул  Britannica  («Британский»)  за  завоевание  
северной  Британии  (Шотландии),  в  III  —  IV  веках  легион  
базировался  в  Эбораке  (совр.  Йорке,  Шотландия),  
выполняя,  в  основном,  полицейские  и  карательные  функции
http://ru.wikipedia.org/wiki/VI_Победоносный_легион

**  В  2001  году  Николай  Азаров  продемонстрировал  интереснейшее  ноу-хау.  
Украинским  детям  в  школах  подарили  профинансированную  
Государственной  налоговой  администрацией  Украины  книжицу  –  
«Сказку  о  налогах».  
«Мы  ориентировались  на  то,  что  книгу  прочитают  те  люди,  
которые  будут  платить  налоги  через  14–15  лет»,  –  объяснял  Азаров.
http://lb.ua/news/2010/03/11/31320_nikolay_azarov_politicheskaya_bio.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476213
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2014


к 19 января…

Заболтали,
Совсем  заболтали!
Как  всегда...  Как  у  нас...  Каки-как...
Сколько  дней  и  ночей  мы  не  спали?
Все  напрасно?
Чтоб  этот  м*дак
Вновь  поехал  за  вшивой  подачкой
И  продал  нашу  Веру  и  Честь...
А  народ,  как  немая  конячка,
Пашет  дальше  и  «хавает»  лесть,
Что  опричники  царские  всюду
Разбросали...
Не  будет  добра,
Я  уж  точно  мириться  не  буду,
Жизнь  -  не  просто  тупая  игра,
За  нее  нужно  честно  бороться,
И  не  менее  страстно  любить,
А  не  дозой  из  лжи  уколоться
И  тихонечко  водочку  пить...
Не  получится!
Что,  неприятно?
Фразы  режут  потерянный  слух?
Я  сказал  бы  намного  понятней,
Да  цензура  учуяла  дух
И  так  лестно  уже  намекнула
«Удалить  политический  вкус»...
Что  же  дальше,  страна?
Диктатура!?
Ты  готова  нести  этот  груз?
Вы  хоть  знаете,  чем  это  пахнет?
Вашим  личным  дерьмом  каждый  день,
Боль  от  страха  уже  не  угаснет,
Превращая  в  бездушную  тень...
В  тень  раба  и  ментовских  порядков,
В  тень  налогов  на  воздух  и  свет,
В  тень  дуристики  царских  припадков,
Просто  в  серость  десятками  лет...
Это  было  ведь  с  нами  однажды,
Неужели  забыли?
О,  да!
Эти  грабли  так  любят,  чтоб  дважды,
Эти  лбы  не  пробить  никогда...
Расстреляли,
Вас  всех  расстреляли!
Как  всегда...  Как  у  нас...  Каки-как...
И  пока  Вы  в  тепле  дома  спали
Ваше  счастье  съел  главный  м*дак...

20.01.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473968
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 21.01.2014


на Майдані…

                   Вам  історію  розповідаю,
                   Може  бачив,  чи  чув,  наче  дзвін...  
                   Та  цю  владу  я  вже  зневажаю,
                   І,  нарешті,  бажаю  я  змін!

в  ніч  на  30.11.2013р.

-  Скажи  мені,  любий  Андрійко,
Навіщо  прийшли  ми  сюди?
Цей  голос  з  трибуни  так  дзвінко
Лунає...  Накличе  біди...
Ті  лідери  чубляться  завжди,
Бо  мають  бажання  і  хист,
Всієї  ж  не  скажуть  нам  правди
І  то  є  політики  зміст!
Я  хочу  тебе  лиш  кохати,
Без  зайвих  життєвих  проблем,
Щодня  повертатись  до  хати,
Неначе  в  гніздо  журавлем,
І  в  наших  з  тобою  стосунках
Не  було  щоб  кривди  й  валіз,
А  тільки  духмяні  цілунки
Й  натхнення  до  радості  сліз...

-  Ах,  люба  моя  Катеринко,
Ось  тут,  на  Майдані,  при  всіх
Зізнаюсь:  неначе  іскринка
Палає  у  грудях  моїх,
Кохаю  тебе  неймовірно,
Й  бажаю  не  менше  твого
Нам  жити  достойно  і  мирно!..
Ми  тут  захищаєм  кого?
Повір,  не  політиків-блазнів,
І  навіть  не  вибір  ЄС,
А  власну  надію  і  гідність,
І  то  не  сценарій  для  п'єс...
Он  бачиш,  йдуть  слуги  знущання,
Тримайся  за  мене  й  співай,
Бо  разом  ми  -  сила  Кохання!
Вставай  Україно,  вставай!

То  була  остання  промова...
З  кривавим  й  розбитим  чолом
Андрійко  сказав  лише  слово:
-  Кохаю!..
А  беркут  зі  злом
Продовжував  їх  лупцювати,
Лежачих!  ногами  в  живіт...
Що  скаже  він  дома,  де  мати
Чекає  його  у  воріт?..
Весь  світ  те  побачив  наразі,
Весь  світ  те  ураз  засудив,
Лише  «папєрєднік»  в  екстазі
Сховав  «под  ухмылочкой»  гнів...
Не  буде  їм  прощення!  Крові
Дітей  їм  народ  не  простить,
Бо  глузд  усілякий  здоровий
Ця  влада  вже  втратила.  
Геть!!!
І  кожен  з  нас  мусить  свідомо
Цей  вибір  сьогодні  зробить:
Або  ми  на  кухні  удома,
Чи  йдемо  життя  боронить?!.


12.12.2013
Фото:  
http://news.bigmir.net/ukraine/779345-Poslednie-minuty-pered-razgonom-Majdana--FOTO-#6/88/c358c0f5ea0f3e280e89c9e250fda886.jpg


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465547
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.12.2013


Ах, доле моя…

Ах,  доле  моя,  наче  річечка  спритна,
То  дзвінко  шумить,  то  втекла  з  берегів,
Позаду  каміння  лежить  непохитне,
Попереду  крига  і  холод  снігів...
Можливо,  колись  хтось  запустить  камінчик
Побачити  щоб  коливання  душі,
І  скаче  поверхнею  сонячний  зайчик,
Та  я  не  печалюсь,  бо  справжні  вірші
Так  схожі  на  хвилі,  маленькі  й  великі,
До  берега  линуть...  Бажаєш?  Пірнай!
А  думи  мої,  як  струмочки  і  ріки,  -  
Куди  б  не  пливли,  все  одно  водограй...
 
Ах,  доле  моя,  наче  поле  широке,
То  снігом  укрите,  то  буйно  цвіте,
Позаду  вже  юності  й  зрілості  роки,
Попереду  спіле  колосся  росте...
Можливо,  колись  хтось  проїде  узбіччям
Й  помітить  ті  хвилі  моєї  душі,
Нехай  промайнуть  за  для  того  сторіччя,
Та  я  не  сумую  й  складаю  вірші,
Що,  ніби  пожовкле  від  роздумів  листя,
Спадає  на  землю...  Бажаєш?  Збирай!
А  в  серці  моєму  вселились  навічно
Віра,  Надія  й  Кохання,  -  то  рай?!.

Ах,  доле  моя,  наче  хмари  небесні,
То  білі  й  пухнасті,  то  чорні  й  сумні,
Позаду  розвіяні  дощиком  чесним,
Попереду  зливи  життєві  рясні...
Можливо,  колись  хтось  чарівного  змія
Побачить  у  небі  моєї  душі,
Та  я  сподіватись  про  те  і  не  смію,
А  рими  сердечні  лягають  в  вірші
Й  так  схожі  на  краплі  роси  на  пелюстках,
Ось  вигляне  сонце...  Бажаєш?  Стрічай!
Життя  -  тимчасова  в  цей  світ  перепустка,
Все  інше  -  безмежних  думок  небокрай...


09.12.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464942
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2013


Європейська сутність!

(переклад  вірша  «Глупость»
 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227569
 з  оптимістичною  кінцівкою)


Сліпими  давно  ми  є
За  власним  своїм  бажанням
І  кожен  з  нас  спину  гне,
Мов  раб,  задля  виживання,
Зливаємо  нишком  страх
Дешевим  вином  в  стакани,
Ні  думки,  ні  мови  -  крах,
Бо  здали  все  вуркаганам...

Глухими  давно  ми  є
І  взяли  вже  те  за  звичку,
Коріння  в  лайні  гниє
А  паростки,  мов  травичка,
Багаття  нема,  лиш  дим
З  гнилих  і  сирих  обрізків,
Не  чуємо  власних  рим
В  буденності  сірих  мізків...

Німі  -  то  для  влади  суть,
Мовчання  -  властивість  слабих,
Про  м'язи  щелеп  забудь,
Коли  замість  м'яса  жаби,
Дитинство  в  мені  болить
Казковим  геройським  співом,
Щоб  душі  людей  зігріть,
Що  вкриті  холодним  снігом...

Печаль  та  гріхів  озноб
Щодня  віднімають  сили,
Потрібен  майдан  нам!?,  щоб
Кохання  сердечні  хвилі
Почули  усі  навкруг
І  разом  прогнали  тупість!
Бо  поруч  стоїть  мій  друг...
І  це  європейська  сутність!

02.12.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463624
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.12.2013


Душа твоя не бачить грат… (Юліі Тимошенко присвячується)

до  дня  народження  і  в  честь
Юлії  Тимошенко


Життя  -  то  нива  колосків,
Зеленим  житом  взимку  сходить,
А  на  весні  коханням  слів
Бурлить  і  серденько  заводить,
Улітку  полум'ям  горить
Від  сонця  доброї  усмішки,
Росою  сліз  людських  біжить
Колоссям  спілої  доріжки...
Вже  скоро  осінь  -  час  журби,
Вона  коханням  колихає
Та  зерна  мудрості  в  торби
З  тієї  ниви  поглинає...

Глибока  осінь,  листопад,
Ночами  перші  вже  морози...
Душа  твоя  не  бачить  грат
Два  роки...
Й  не  побачать  сльози
Твої  кати-чоловіки,
Хоча,  політика  -  це  пастка,
В  якій  живуть  одні  круки,
А  ти...
Мов  біла  ніжна  ласка,
Що  снігом  вкрила  всі  поля
І  так  незвично  і  приємно
Та  досить  сильно  промовля:
-  Є  справедливість!
Достеменно
Народ  все  бачить,  кожну  мить,
Хто  вкрав  насправді  й  де  та  шапка,
Яка  на  злодії  горить!..
Майдан  ще  не  поставив  крапку,
Бо  трутнів  пасічник  розвів,
Забув,  мабуть,  що  то  не  бджоли!
Немає  гірше  ворогів,
Ніж  ті,  що  закривають  школи
Й  лікарні  для  простих  людей,
Гуляє  панство  і  жирує  
А  власних  пасинків  й  дітей  -  
В  Європу  вчитись!?.
Затамую
На  мить  я  думку-подих  свій,
Бо  також  вірю  в  справедливість,
І  серед  справжніх,  людських  мрій
Лише  одну,  як  особливість,
Прошу  у  Бога:  розум  дай!
Вклади  отім  царям  у  вуха,
Що  гнів  людський  -  як  водограй
Змете  усе!!!
А  ти...
Послухай,  
Відчуй  душею,  не  спіши,
Твій  історичний  час  настане,
Гнів  особистий  заглуши,
І  він  народними  вустами
Знов  заспіває  рідний  гімн
А  поруч  прапор  із  зірками
І  серце  -  чистоти  рубін,
Іде  в  Європу  поруч  з  нами!!!


27.11.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462778
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.11.2013


Це «ЄвроМайдан»?

Навколо  щось  коїться  знову,
Чи,  може,  то  я  застарів?
Та  чую  виразні  промови
І  рідний  пронизливий  спів...
Це  «ЄвроМайдан»?
Чи  здалося?
Як  довго  народе  мій  спав!
Аж  9  років    безголосих,
Останніх  три  марно  блукав
У  пошуках  істин  Кохання
У  Вірі  зловити  момент,
Коли  вже  Надія  остання
Хіба  що  на  той  монумент
Тараса  з  похмурим  обличчям
Скептично  покинула  нас...
Невже  так  і  далі  узбіччям
Шукати  свій  вектор?
Чи  газ?
Чи  доляри  в  інших  кишенях?
Свідомість  не  можна  знайти
І  гордість!
По  власних  мішенях
Стріляє  ця  влада.  Кати!
Безжальні  кати  і  «тітушки»,
Про  Бога  він  щось  там  сказав?
Нічого,  залишилось  трішки,
Терпець  вже  урвався!
А  вам,  -
Всім  тим,  хто  зневірився  зовсім,
Простими  словами  скажу:
Вставайте  й  боріться,  бо  потім  
Вже  буде  запізно!  Межу
Ці  гади  здолали  останню
І  втратили  все  водночас...
Повірте  в  країну  Кохання
Як  вірив  у  неї  Тарас!


27.11.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462681
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2013


Таємний лист

Відповідь  на  вірш
Любов  Ігнатова:  Останній  лист
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458972


Я  б  не  наважився  писати,
Так  важко  йти  в  ліричний  світ
Де  білий  лист  в  клітинку  -  грати,
А  вірш  на  ньому  -  сльози  й  піт...

За  ним  душа  моя  -  воронка,
А  радше  -  вирій  гучних  лір,
Буває  -  просто  ополонка,
Що  має  форму  білих  дір...

Вона  затягує  навічно,
Відверто  грає  вітражем
І  скельцем  ревності  гранично
По  тілу  крає,  мов  ножем...

З  очей  моїх  яскравим  світлом
Палають  рими  навздогін,
Бо  серце  -  полум'я,  що  вітром
Думок  розвіяв  пілігрим...

Візьми  той  жар,  ходи  по  ньому,
Смакуй  усе  що  я  відчув,
Лялькар  -  Поезія  до  втоми,
Я  вже  давно  її  збагнув...

Не  хоронися  в  саркофазі,
Спалахкуй  вогником  свічі,
Розкрийся  квіткою  наразі  
І  вдень  виблискуй  і  вночі!..

А  я...  наважився  писати,
То  дуже  зболений  привіт...
Та  зміг  Поезію  кохати,
Щоб  не  натиснути  «Деліт»...

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187613

08.11.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013


Ах, вечный спор…

ОНА  прекрасна!  
И  всегда
Немного  чувственна,  строптива,
Ведь  потому  Она  и  Дива?!
Что  все  домашние  дела
На  НЕЙ...    А  что  ж  работа?
Порой  мне  кажется,  что  квота
Вселенской  масти  высших  дел
Так  изначально  несравнима
С  известной  логикой  речей  
Мол,  женщина  -  ОНА  ж  ранима,
Зачем  ей  суть  мужских  вещей?
Пускай  же  место  свое  знает
И,  безусловно,  не  мешает
Творить  историю  веков...
Таков  вердикт  от  мужиков?..

Вот  ОН!  
Конечно,  просто  сила!
Красавец,  лидер  и  водила,
(Ведь  даже  пьяный  за  рулем
Намного  твёрже...)  
Все  при  НЁМ:
Ответственность  взвалив  на  плечи,
ОН  прёт  вперед,
Ни  боль  увечий,
Ни  даже  мелкие  напасти
Ничто  не  значат,  только  страсти
Должны  кипеть,  не  испаряться
И  этой  ролью  наслаждаться
Готов  ОН  вечно,  без  тоски...
Вердикт  от  женщин  -  мужики!!!

Ах,  вечный  спор  и  вечный  ужас,
Зачем  лицом  друг  друга  в  лужу?
Исправить  мир  земной  возможно,
Идея  может  быть  и  ложна,
Но  суть  заманчиво  пьянит
И  всех  обидчиков  роднит,  -
Прогресс  развития  силен,
Неважно  пол  какой  умен,
Толкаем  новую  доктрину:
Скрестим  мы  женщину  с  мужчиной!
ОНО  не  будет  хныкать,  нет,
И  станет  общим  туалет,
Стальной  характер  в  ОНЕ  будет,
Огромный  нос,  большие  груди,
С  себе  подобными  -  на  ты,
Зачем  Любовь?  В  пробирке  дети...
Стихи,  пейзажи  и  цветы
Исчезнут  в  этом  ОНОм  свете!


06.11.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458804
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.11.2013


ВІН не залишив нас!

Версия  на  русском  языке:  «Он  не  покинул  нас!»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140290


Свідомість  власну  заховати  мушу,  -
Кипить  в  мені  питаннячко  сумне,
Щоночі  вивертає  з  тіла  душу
А  вдень  постійно  думками  про  те:
Навіщо  нам    величні  храми?
Сусальним  золотом  виблискують  хрести,
Щоб  власного  життя  гріховні  драми
Під  звуки  дзвонів  праведних  нести?
Пізнавши  тайну  хрещення  святого,
З  дитинства  ми  довірились  ЙОМУ,
Дорога  та  прямісінько  до  Бога,
Щодня  ходи  замилити  вину...
І  так  роки  проходять  непомітно,
Гріхи  нові?  До  сповіді  спішіть
Щоб  знов  покаятись...  А  ВІН  привітно
Нас  споглядає  і  не  може  зрозуміть!

Можливо,  ВІН  залишив  нас,  невтомних?
В  країну  іншу  тихо  полетів
Іще  тоді,  як  ірод  від  червоних
Всі  храми  Божі  знищити  хотів?
Нам  прощення  нема  навіки,
Небесну  манну  навіть  не  проси,
Не  буде,  бо  із  крові  ріки,
Хоч  що  завгодно  ти  ЙОМУ  неси...
Роки  минули,  вже  нові  нащадки
З  додатком  «new»  й  старим  девізом  «сгинь!»
Дотепно  й  швидко  відновили  кладку
Зруйнованих  й  розтрощених  святинь...
Дивись,  new-мода  народилась  -
На  джипі  враз  до  Бога  підскочить,
Хреститися  рука  їх  не  втомилась,
Між  іншим,  не  втомилася  й  платить...

ВІН  не  залишив  нас!  Небесна  манна
Ще  є,  щоб  прощення  приймати,
Та  недостатньо  відновити  храми,  -
Нам  Віру  в  душі  треба  повертати!
Розкрасив  яйця,  руки,  губи
Ми  йдемо  в  храм,  о  Боженько,  прости,
З  бажанням  відкупитись  щоби,
У  світ  брехні  залишивши  мости...
Молитись  можна  просто  неба,
Десь  в  полі  у  нічній  тиші,
Без  газу,  нафти,  доларів  ганебних,
Покаятися,  друже  мій,  спіши!
ВІН  не  залишив  нас!  Я  знаю...  
З  додатком  «new»  Надія  не  помре,
ВІН  в  кожного  з  нас  вірить  і  чекає
І  кожного  до  себе  забере!

01.09.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457853
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.11.2013


Порою мне кажется странным…

Порою  мне  кажется  странным
Все  наше  житье-бытие,
Что  строго  расходам  карманным
Проходит  под  оклики  «Вьё!»

Нельзя  в  нём  ни  влево,  ни  вправо,
Желаешь  быстрее?  -  плати,
И  только  для  избранных  «браво!»,
И  нету  конца  в  том  пути
Окроме  известной  печали,
Да  рюмка  тоски  на  столе...
А,  может,  мы  в  чем-то  отстали?
Иль  где-то  поддались  молве,
Что  холодом  фраз  дышит  в  спину
И  чувства  желает  отнять...
Хотел  бы  иную  картину
Из  окон  судьбы  наблюдать!
Не  слишком  ли  дерзко?
Не  слишком!
Порой,  эта  правда  -  до  слез
И  я,  как  наивный  мальчишка
Из  мира  желаний  и  грез,
Где  чудные  лошади  скачут
Полями  из  вереска  душ
И  синие  птицы  удачи
Поют  поэтический  туш,
Там  можно  забыться  немного,
О  жизни  и  счастье  мечтать
И  вдаль  по  отличной  дороге
На  мыслях  своих  улетать...
Нельзя  в  этом  солнечном  мире  
И  капелькой  зло  проявить
И  даже  в  «хрущевской  квартире»
Стихи  под  луною  творить!
Короче,  идея  понятна,  -
Кто  счастлив,  а  кто  просто  сыт...
Я  точно  не  смог  бы  обратно,
Слезой  откровений  умыт...

Пошарил  рукой  по  карманам:
Червончик,  мобила,  ключи,
Порою  все  кажется  странным,
Хоть  смейся,  хоть  плачь,  хоть  кричи...


22.10.2013


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456063
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.10.2013


из мира душевных грез…

крики...  
 я  их  не  слышу!
 шепот  стихов  оглушил...
 лезу  опять  на  крышу
 саван  из  звезд  мне  мил,
 слезы  смочили  радость,
 праздник  в  душе,  как  грусть,
 ну-ка  плесну  я  малость
 рифмы  по  граням...  
 пусть
 свежесть  эмоций  будет
 шуткой  моей  всерьез...
 видно  поэты  любят
 спелость  душевных  грез!

тексты...
 я  их  не  вижу!
 столбиком  рифм  прозрел...
 вновь  из  чернильной  жижи
 выжать  куплет  присел,
 строчки  бумагу  гложут,
 мысли  ложатся  в  ряд,
 как-то  наивно,  может,
 просто  
 и  невпопад,
 видно  эмоций  свежесть
 жаждет  словесных  слез...
 стих  -  это  неизбежность
 света  душевных  грез!

комменты...
 словно  дети!
 смайлики  вновь  пестрят...
 хочется  солнца,  лета,
 встретить  приятный  взгляд,
 может,  заметят  даже
 фраз  необычных  штрих,  
 кто-то  похвально  скажет:
 это  же  классно!
 миг
 свежих  эмоций  -  смелость,
 что  не  приемлет  роз...
 но,  безусловно,  прелесть
 из  мира  душевных  грез!


11.10.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453808
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2013


Ти знайшла мене!

Відповідь  на  вірш
Любов  Ігнатова:    Я  тебе  віднайшла…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453611



Я  ховався  у  сотнях  пробачень
Серед  тисяч  несказаних  слів
Поміж  мрій  моїх  дивних  означень...
Ти  знайшла  мене?
Я  і  не  смів...

Я  зростав  в  розмаїтті  осіннім
Заховавшись  у  колір-печаль
Десь  у  дивному  світі  інтимнім...
Ти  знайшла  мене?
Свічка  й  мораль...

Я  наївно  ховався  у  зливах
В  піднебессях  веселки-краси
Й  розчинявся  росою  в  краплинах...
Ти  знайшла  мене!
Маєш?  Проси!

Все  що  хочеш  й  бажаєш  у  світі,
Навіть  більше,  -  усього  мене...
Тільки  знай,
Моє  серце  в  зеніті,
А  Кохання  святе  й  неземне!


10.10.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013


Когда-то давно…

Когда-то  давно  я  большим  был  и  старым,
И  многое  знал  и  умел,
Шутил  от  души,  «чудаком»  все  прозвали,
Ведь  я  про  слона  песни  пел...

На  цвет  и  на  вкус  жизнь  мечту  примеряла,
На  ощупь  -  меня  и  всерьез,
И  так  однозначно  понять  мне  давала:
Парниша,  вернись  с  мира  грез!

Я,  глупый,  не  верил  и  песни,  как  прежде,
Все  пел  про  добро  и  про  долг,
А  проще  -  о  Вере,  Любви  и    Надежде...
Увы,  я  не  вызвал  восторг?!

Наверное,  в  мире,  где  власть  -  это  смысл,
Работа  -  лишь  способ  урвать,
Я  планку  мечтаний  немного  завысил,
С  тех  пор  не  могу  ночью  спать...

А  жизнь  ежедневно  подносит  проблемы
Но  хочет,  чтоб  выбор  за  ней,
И  тело  с  душой  разрывает  дилеммой,    -
Какая  из  двух  зол  страшней?

Смириться  и  стать  миллионной  частичкой
В  потоке  направленной  лжи,
Иль  вроде  бы  первым,  но  все  ж  единичкой
В  строю  президента-ханжи?

А,  может,  и  дальше  петь  песни  наивно
И  верить  в  большого  слона?
Любить  и  надеяться  интуитивно:
Подымится  наша  страна!

На  цвет  и  на  вкус  обретут  все  достаток,
На  ощупь  -  желание  жить,
И  в  каждом  из  нас,  как  души  отпечаток,  -
Друг  друга  ценить  и  любить!


10.10.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453627
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.10.2013


Ключи от счастья…

Ключи?  От  счастья?
Словно  дымка...
Открыты  двери  храма,
Свет  
Огня  мечты,  как  невидимка,
Укроет  тайной!..
Вовсе  нет,
Я  не  владыка  там,  
Всего  лишь
Я  странник,  жаждущий  любви,
И  сострадание  стихами
Бурлит  во  мне,
Пиши,  живи…
Средь  мира  муз  
Я  на  колени  встану,
Молиться  буду  за  тебя,
В  глаза  смотреть  я  не  устану,
В  них  образ  вечного  огня!
Сними  вуаль  мирской  одежды,
Молчи,  
Душою  говори,
Почувствуй  трепетность  Надежды,
Мир  грез  наивных  отвори!..
Ключи?  
Ах,  человеческое,  
Дверца  -
Для  тех,  кто  силой  рвет  во  власть...
А  вечная  Любовь  -  
Для  сердца,  
Что  душу  обнажает  в  страсть!


27.09.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451140
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.09.2013


Я молюся за тебе

Я  молюся  за  тебе,    бажаю
Зчарувати  звичайні  слова,
Щоб  признатися  вкотре:
-  Кохаю!
І  забути  буденне...  Дива?
Серце,  наче  роздерта  тканина,
Не  витримує  ритму  думок:
-  Дай  терпіння,  о  Боже!
Хвилина
Й  знову  б'є  життєдайний  струмок...
-  Не  позбав  відчуття!
Він  все  чує,
Це  Кохання  підносить  мене
І  думками  моїми  керує,
А  натхнення  -  цвітіння  рясне!
Перед  Богом  тобі  я  зізнаюсь,
Що  молюся  за  тебе
І  знай,  -
Я  давно  вже  з  тобою  кохаюсь,
Наче  тіло  потрапило  в  рай...

Я  молюся  за  тебе,    шукаю
Неймовірної  сили  слова,
Щоб  сказати  просте:  
-  Я  кохаю!
І  розвіяти  сумнів...  Дива?
А  душа,  мов  відлуння  уперте,
Зачарованим  колом  крізь  біль:
-  Бережи  її  Боже!  
Відверто
Під  очима  не  сльози,  а  сіль...
-  Не  залиш  в  самоті!
Він  почує,
Це  Кохання  рятує  мене,
Нові  сили  й  надію  дарує,
А  натхнення  -  то  щось  неземне!
Перед  Богом  сьогодні  зізнаюсь,
Що  молюся  за  тебе
І  знай,  -
Я  давно  в  твоїх  римах  кохаюсь,
Наче  думка  потрапила  в  рай...


28.09.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2013


Кохання - мій життєвий рок!

У  зливу  йду,
Та  ні,  -  біжу!
Хай  пробирає  до  кісток,
Тихенько  сам  собі  кажу:
-  Кохання  -  мій  життєвий  рок!

Самотньо  падаю,
Лечу!
З  отих  вершин  на  небесах,
І  голосно  усім  кричу:
-  Любов  жива!  Не  в  словесах!

Відкинь  пусте,
Вставай  з  колін,
Душевна  спрага  рими  в'є...
Цей  світ  сумний  -  самотній  він,
З  тобою  -  в  нім  майбутнє  Є!

Крізь  зливу  йду,
Та  ні,  -  біжу!
Вже  пробирає  до  кісток,
Кохання  наше  бережу
І  вірю  в    праведність  думок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013


Я верю только в то, что верю…

Я  верю  только  в  то,  что  верю:
В  Любви  росток  и  даже  в  Смерть,
На  перекрестках  вижу  двери,  
За  ними  жизни  круговерть...

Да,  я  смешной  хороший  мальчик,
Любитель  сладкого,  конфет,
И  не  саднит  меня  загарчик,
Он  от  труда  за  много  лет...

Я  никому  здесь    не  обуза,
Давно  привык  все  делать  сам,
Не  возникало  чтоб  конфуза
Во  искушенье  словесам

Наоборот,  -    не  прекословлю,
Но  не  желаю  «кем-то»  стать,
Ах,  эти  принципы  сословья:
Живу,  пока  могу  мечтать!

Я  верю  только  в  то,  что  верю:
В  Любви  росток  и  даже  в  Смерть,
И,  невзирая  на  потери,
Рифмую  жизни  круговерть...        


17.09.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449769
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.09.2013


Рушійна сила

Рушійна  сила  -  це  бажання!
В  нім  «Я»  і  «Ти»  -  один  візок,
Що  мчить  шляхами  сподівання
У  неймовірний  світ-зразок,
У  нескінченну  пристрасть  долі,
Коли  і  Совість  -  не  твоя,
Бо  вже  немає  краще  волі,
Ніж  воля  разом  «Ти  і  Я»!

Рушійна  сила  -  це  змагання!
В  нім  «Я»  і  «Ти»  -  одна  мета
Земного  поруч  існування,
Коли  лелеками  літа
Летять  у  вирій  так  нестримно,
А  Совість  -  зрошена  земля,
Така  приємна  та  гостинна
Й  інтимна,  наче  «Ти  і  Я»!
 
Рушійна  сила  -  це  Кохання!
В  нім  «Я»  і  «Ти»  -  один  зв'язок
Заради  вічності  пізнання,
Самопожертва  і  стрибок,
Де  навіть  Совість  непотрібна,
Лише  взаємні  почуття,
Дорожчі  золота  і  срібла,
В  однім  єдинім  «Ти  і  Я»!

Рушійна  сила  -  це  світання!
В  нім  «Я»  і  «Ти»  -  новий  струмок
Дитячих  мрій  і  щебетання,
Неначе  радісний  танок,
Де  Совість  -  незрадливі  очі,
А  думка  -  свіжа  течія,
Що  спить  в  колисочці    щоночі,
Навік  з'єднавшись  в  «Ти  і  Я»!


17.09.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2013


Моя ілюзія…

Моя  ілюзія  -  це  світ  Кохання,
Хай  навіть  замок  мій  -  пісок  думок,
Лягаю  з  ним  і  прокидаюсь  зрання
Й  щодня  долаю  неймовірний  шок
Від  труднощів  безглуздих  і  безбарвних,
Від  сірого  й  фатального  життя
З  помилками  правителів  бездарних
Без  шансу  на  реальне  каяття...
Та  я  живу!  І  я  кохаю!
Ось  мій  попутний  вітерець,
За  ним  іду,  хоча  давно  вже  знаю:
Реальність  -  цвинтар...
Та  не  думка  -  мрець,
А  та  фатальна  й  бісова  ідея
Про  золоту  синицю  у  руках,
Їх  світ  -  ілюзія,
А  мій  -  Кохання!!!
Вже  звик  блукати  мріями  в  пісках...

Моя  ілюзія  -  це  містика  чи  диво?
Та  ні,  я  відчуваю  подих  твій,
Цей  образ  неймовірний  і  красивий
Зриває  краплі  радості  з  під  вій...
А  слово!  
Так  незвично  і  раптово
Усі  мої  бажання  оголив,
Віднесло  давні  спогади,  щоб  знову
Твій  погляд  я  у  віршах  відтворив...
Оце  моя  душевна  злива,
У  ній  змочив  думки  і  тіло  я,
Коли  ти  поруч,  зовсім  неважливо,
Що  фініш  -  цвинтар...
Сильна  течія,
Ота  фатальна  й  бісова  ідея
Про  журавля,  як  дзеркало  чудес,
Крізь  світ  ілюзій,
Наче  одіссея,
Несе  у  світ  Кохання  до  небес...


13.09.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013


Скажу в…

Скажу  в  устаревшем  стиле,
Терзает  он  душу  мне,
Читайте,  
Мы  все  в  нём  жили
В  большущей  одной  стране...
И  было  бы  странно  даже
Пытаться  сорвать  звезду,
Ну  да,  кто-то  скажет:  
-  Кража!
А  я  улыбнусь,  пройду
Сквозь  годы  забытой  славы,
Где  каждое  слово  -  боль,
И,  вроде,  сказал  немало
И  славу  сточила  моль...

Скажу  в  современном  стиле,
Цепляет  меня  порой,
Читайте,
Мы  ж  не  дебилы,
Какой  же  мы  строим  строй?..
И  было  бы  странно  даже
Пытаться  найти  ответ,
Ведь  сразу  понятно:
-  Лажа!
И  славы  былой  уж  нет,
Где  каждое  слово  -  чести
Средь  списка  великих  дел,
И,  вроде,  шагаем  вместе,
А  шаг  вопреки  -  расстрел...

Скажу  в  необычном  стиле,
Такой  он  немного  мой,
Читайте,
Чтоб  не  забыли
Про  лето  души  зимой...
И  было  бы  странно  даже
Пытаться  менять  наш  мир,
Огонь  догорает:
-  Сажа!
Покроет  чумою  пир,
Где  каждое  слово  -  лести,
А  сахар  -  гнилая  соль,
Законы  покруче  жести
И  лидер  -  тупая  роль...

Скажу  в  уникальном  стиле,
Пронзает  он  душу  мне,
Читайте,
Чтоб  волком  выли,
Не  гас  чтобы  свет  в  окне!
Хоть  малость  наивно  даже
Играть  своей  жизнью  впрок...
Любимые  грабли:
-  Дважды!
Быть  может  все  это  рок?
В  нем  каждый  из  нас  помалу
Сплетает  судьбу  в  куплет,
И,  вроде,  держал  за  славу,
Да  счастья  без  воли  нет...


05.09.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447273
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.09.2013


Правда, що має право жити…

Таке  далеке  й  миле  із  спогадів  дитинство,
Неначе  світ  казковий  крізь  полум'я  свічі,
Щоразу  зазирає  думками  в  королівство
Де  люди  вдень  щасливі  і  мирно  сплять  вночі...

Це  дивовижна  правда,  що  має  право  жити,
Напевно  романтична  така  моя  душа,
І  не  існує  міри,  щоб  все  це  оцінити,
Лиш  тільки  цінувати,  Надію  потіша...

Я  уявив  цю  казку,  чарівну  й  синьооку,
Та  й  вирішив  податись  у  мандри  навпрошки
Хоча  б  на  один  місяць,  можливо,  на  півроку
В  країну,  де  зірками  усипані  стежки...

А  ще  там  чудернацькі  великі  й  білі  квіти
Зростають  біля  вікон  у  вигляді  думок,
Чудові  брами  й  двері  постійно  всі  відкриті
Й  тече  посеред  міста  прозорих  мрій  струмок...    

Там  весело  й  цікаво,  все  неймовірно  біле,
А  почуття  і  вчинки  -  то  чисті  кришталі...
Я  дякую  натхненню,  таке  ти  щире  й  миле,
Бажаю  всім  Вам  щастя  й  Кохання  на  землі!


29.08.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013


Листик, тетрадным кусочечком…

Набело  болью  закрашенный,
Листик,  тетрадным  кусочечком
Смотрит  в  меня...  
Ошарашенный!
Как  написать  эти  строчечки?

Чтоб  изложить  все  терзания,
Лезут  червями  неистово,
Как-то  на  грани  признания,
Где-то  по  краешку  истины...
Может  не  надо,  расслабился?  
Жаркое  лето  и  прочее?
Дух  бунтаря  не  убавился,
Жизнь  пролетает  воочию...
Сразу  -  в  косую  линеечку,
После  -  прямые  полосочки,
В  клеточку  множил  копеечки,
Складывал  точечку  к  точечке,
Зрело  раскрашивал  зеленью
Чувств  и  стремлений  неистовых,
Чтоб  благородством  намерений
Все  изложения  чистые!
Эх,  разогнался  нешуточно,
Только  бы  стержни  надежные,
Маркером  выделил  точечно
Все  загогулинки  сложные,
Ориентиры  прекрасного
Вынес  на  поле  признания...
Грязно-чернильными  кляксами
Жизнь  весь  листочек  изранила…

Набело  болью  закрашенный,
Листик,  душевным  комочечком
Смотрит  в  меня...
Но  не  страшно  мне,  -
Я  написал  эти  строчечки!


26.08.2013


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445582
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.08.2013


Мелодия сердца…

Ах,  дивные  звуки!  Откуда  опять
Мелодию  сердца  я  слышу?
Бумагу  и  ручку,  быстрей  записать
Стараюсь…  И  строчек  не  вижу...
На  струнах  из  нервов  поющей  души
По  памяти  нежно  сыграю
Я  музыку  жизни!  
И  снова  в  тиши
От  счастья  тихонько  рыдаю...

Эта  сердца  огромная  рана
Поджидает  порой  у  дороги,
Она,  словно  антинирвана,
Все  слова  разрывает  на  слоги,
Соль  разлуки  в  крови  изначально
Будто  вирус,  пульсирует  мерно
И  становится  очень  печально
Разъедает  когда  она  вены…
Но  Любовь  не  погибла,  наверно
То  лишь  чувства  застыли,  как  звезды,
Светят  светом  далеким  и  мерным,
Через  время  жалеешь,  но  поздно…
Все,  отрезал,  порвал,  отказался,
Нет  кипящих  и  пламенных  чувств,
Так  зачем  в  моем  сне  проявился
Облик  нежный  с  дрожанием  уст?
То  Любовь  продолжает  теплиться
В  каждой  клеточке  нашей  души,
С  новой  силой  она  разразится,
Дать  ей  силы  на  это  спеши!
Без  пустых  обещаний,  обмана,
Без  сомнений  и  боли  в  груди…
Заживает    сердечная  рана,
А  Надежда  опять  впереди!

Ах,  дивные  звуки!  Наверно  опять
Мелодию  сердца  я  слышу,
Бумагу  и  ручку,  спешу  записать,
Тональность  все  выше  и  выше...
А  струны  из  нервов  так  больно  дрожат,
Я  музыку  жизни  играю,
Аккорды  Любви,    
Словно  вещий  набат,
Все  глубже  в  меня  проникают…

24.08.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445056
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.08.2013


ЛІТЕРАТУРНИЙ САЛЮТ: На злобу дня…

До  Дня  Незалежності  України

Німа  й  безслівна  ніч  довкола,
Усе  давно  покірно  спить,
Душа  ж  моя,  печаллю  квола,
Несамовито  знов  кричить...
Чому  цей  світ  такий  жорстокий,
Такий  безглуздий  і  кривий?
Які  Вам,  люди,  ще  уроки
Піднести  треба?
Щоб  живий
Могутній  розум  нескінченний
Не  залишав  на  часі  нас,
Це  що?  Розруха  поіменно,
Чи  досконалий  вірус  мас?..

Среди  безмолвия  ночи,
Когда  вокруг  все  спит  покорно,
Моя  душа  во  мне  кричит
И  мысли  завывают  вздорно...
Ну,  почему  наш  мир  жесток
И  все  в  нем  глупо  так,  неровно?
Какой  преподнести  урок
Вам  нужно,  люди!
Безусловно,
В  погоне  за  достатком  фраз
И  мелких  камушков  блаженства
Наш  разум  покидает  нас,  -
Процесс  разрухи  совершенства?!.

Але  ж  існує  світла  мрія,
Будь-хто  ягням  прийшов  в  цей  світ,
Дитячі  очі  -  мов  Надія...
Дорослий  звідки  пустоцвіт?
Всі  ці  бажання  обдурити                                                                  
Сусіда,  друга,  власну  совість,
На  мить  під  небеса  злетіти,
А  потім  що?  
Лиш  невагомість?
Живемо  в  ній,  думки  відсутні,
А  здатен  хто,  -  той  недоречний,
Життя  іде,  роки  відчутні,
Фінал  один,  беззаперечно!..

Но  есть  же  светлые  мечты,
Любой  рождается  ягненком,
Глаза  из  детства  так  чисты...
Откуда  ж  взрослые  подонки?!
Все  эти  страсти  поиметь
Соседа,  друга,  свою  совесть,
На  миг  за  облака  взлететь,
А  что  там  дальше?  
Невесомость?
Живем  в  ней,  словно  мысли  нет,
А  кто  способен,  -  неуместен,
И  жизнь  проходит  бегом  лет,
Увы,  итог  её  известен!..

Миттєві  блазні  і  кати
Заполонили  вільний  простір,
Бажаєш  мріяти  -  плати,
І  навіть  за  останній  постріл,
Розкрали  все  за  20  літ,    
Закони  тільки  для  багатих,
«Зелений  цар»  -  їх  дивосвіт,
Що  далі?  Чи  війна,  чи  свято?..
Артист-політик?  Маячня,
А  депутат  поліз  на  сцену,
В  Верховній  Раді  лиш  брехня,
Від  покидьків  здуває  вени...  

Сиюминутные  шуты  
Заполонили  все  пространство,
На  детства  чистые  мечты
Одели  подлости  убранства
И  рвут  бесценный  этот  мир,
Все  узаконено,  отлично,
«Зеленый  царь»  -  вот  их  кумир,
Что  будет  дальше  -  безразлично...
Артист-политик?  Просто  чушь,
А  депутат  поет  на  сцене,
В  Верховной  Раде  муть  и  глушь,
От  отморозков  дует  вены!

Куди,  країно,  ти  ідеш?
Хто  дав  хабар  за  неспроможність?
Ніколи  вже  не  повернеш
Мільйони  душ...
Яка  безбожність!
Без  віри  в  кут  нас  завели
Монументальності  старої,
Чи  гідні  взагалі  хвали
Самопризначені  герої,
Під  гімни  землю  розкрада?
Оце  так  історичний  гребінь!
Та  найсильніша  в  тім  біда,
Що  потім  в  церкву,  -  на  молебень...

Куда  бредешь  моя  страна?
Кто  взятку  дал  тебе  за  скромность?
Ты  безвозвратно  отдала
Пять  миллионов  душ!  
Опомнись!  
Где  вера  в  добрые  дела?
Лишь  в  монументов  новостроях?
Уместна  ль  вообще  хвала
Самоназначенным  героям,
Под  гимны  рвущих  пядь  земли,
Продавшим  душу  за  зеленый?..
Куда  народ  вы  завели?
В  мир,  нигилизмом  окрыленный?  

Листочок  чистий  знов  беру
І  біль  душі  в  печальній  римі
Йому  одному  віддаю
У  сподіваннях  одержимий...
Катрени  рівно  підганя,
Нехай  вони  не  безумовні,
Сльоза,  словам  давно  рідня,
Сплітає  думку  невгамовну,
Лише  сім  нот,  сім  кольорів,
Сім  раз  тебе  я  прочитаю,
Ти  згусток  слів  і  почуттів,
Що  жити  далі  підганяє...

Бумаги  чистый  лист  возьму
И  боль  свою  сквозь  рифму  грусти
Ему,  родному,  подарю
Он  стерпит  все  мои  напасти...
Слова  ложатся  ровно  в  ряд,
Они  и  спорны  и  бесспорны,
Слеза  на  строчках,  словно  град,
Сплетает  дивные  аккорды,
Семь  нот  и  семь  цветов  моих,
Семь  раз  тебя  я  прочитаю,
Ты  всей  печали  моей  стих,
Я  по  тебе  давно  скучаю...

Візьми  сердечний  смуток  й  біль
І  відтвори  мої  страждання,
Нехай  захмарна  наша  ціль,
Та  варта  чесного  зізнання...
Благаю  Вас,  не  грайте  в  гру
На  весь  непотріб  обіцянок,
І  не  ховайтеся  в  нору,
А  обирайте  світлий  ранок
Щоб  помолитись  за  всіх  нас!
Щось  біля  серця  защеміло...
Відвертість  -  то  душі  окрас,
Що  надає  Кохання  силу!

Возьми  всю  боль  и  сердца  грусть,
Запечатлей  мои  страдания
И  будь,  что  будет  дальше,  пусть,
Тебе  последнее  отчаяние...
Я  Вас  прошу,  не  поддавайтесь
На  обещаний  мнимых  хлам,
С  душой  своей  не  расставайтесь,
Сходите  утром  в  Божий  храм
И  помолитесь  за  спасение
Всех  нас!  
Щемит  у  сердца  боль...
Не  бойтесь  силы  откровений,
И  верьте  в  вечную  Любовь!

Зі  святом  Вас!
С  праздником  Вас!
23.08.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445033
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2013


Одиночество - злюка?

Ответ  на:
Емма  Листопадна:  …ОДИНОЧЕСТВО!!!С…А?!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429680


Одиночество  -  злюка?
Кому  Вы  вторите?
Молчание  -  суть  тишины,
Не  страх  и  не  смерть
И  Вы  даже  не  спите....
Все  это  реальные  сны!
Мечтами  о  принце
И  чувствах  прекрасных,
Что  рифма  запишет  рукой,
С  кем  дружит  Она
Или  Он  одночасно,
И  даже  Любовник-покой!..
Не  праздники  шумом
И  звоном  бокалов,
Не  музыка  и  не  кино,  
Одно  Одиночество
В  душу  запало
И  бродит  там,  словно  вино...
Какая  нелепость!
Приятная  мука!
Кипящие  мысли-смола!
Ну  нет,  не  скажи,
Ты  шикарная  злюка,  -
С  ума  меня  просто  свела!

06.06.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429711
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.06.2013


Налей-ка соточку, бармен…

Уйти  хочу  от  жизни  звона,
Налей-ка  соточку,  бармен,
Чтоб  заглушить  печали  стоны
В  надеждах  свежих  перемен
И  до  утра  вдвоем  с  любимой
Я  буду  весело  гулять,
Любовью  искренней  ранимый
Начну  стихи  писать,  писать...
Мне  нужно  так  сказать  кому  то
Про  боль  в  груди  и  крик  души,
А  сердце  бьется  в  такт  минутам,
Как  будто  говорит:  
Спеши...
Зачем  нам  жизнь  дана  такая?
Мы  ночью  боремся  и  днем,
Свой  путь  достатком  устилая,
К  победе  ль  мы  вообще  идем?
И  каждый  раз  на  год  лишь  старше,
В  чем  жизни  истинный  секрет?
Чтоб  ценник  не  висел  на  нашей
Груди?    Нулей  в  нем  точно  нет!
Ведь  не  купюрами  теплится,
А  только  чувствами  душа...
Хотя  б  на  миг  остановиться,
Осмыслить  суть  
И  не  спеша
Держать  свой  путь  уже  без  фальши,
Ах,  зашушукала  толпа,
Сквозь  паутину  сплетен  дальше,
Чтоб  жизни  вечная  тропа
Вела  за  истинность  стараний,
Да  ты  и  сам  уже  не  тот,
В  потоке  обретенных  знаний
Не  страшен  даже  эшафот...
А  как  цветут  опять  прекрасно
Ромашки  зеленью  полей!
Ты  видел?  
Вовсе  не  напрасно
Все  это  в  жизни...  Эх,  налей
Мне  сотку  чистого  озона,
В  надеждах  свежих  перемен
Я  заглушу  печали  стоны,  
Налей-ка  соточку,  бармен...

05.06.2013

*  Картинка:  
Заречнова  Юлия,    холодный  батик  "Ветер  перемен"
http://www.livemaster.ru/161977


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429533
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.06.2013


Я не хочу…

Я  не  хочу  быть  равным  в  «стае»
И  громко  петь  под  дудку  гимн,
И  каждый  раз  на  «них»  взирая,
Мечтать  про  день  «хоть  так»  один...
Я  ненавижу  власть,  как  средство,
Ведь  я  не  раб    и  не  злодей,
Там,  «на  верху»,  хотят  в  наследство
Иметь  мой  выбор  и  людей...
Еще  не  умер  я,  не  злитесь,
Быть  может,  я  и  не  один,
Прошу  одно  –  объединитесь!
Устал  от  вида  Ваших  спин,
О,  да!..  Полезли  мысли-фразы,
Съедая  хищником  живца,
И  эту  боль  не  снимут  стразы
Красивой  лирики  певца...  

Я  не  хочу  кредитом  рая
И  выть  больною  головой
И  каждый  день  ходить  по  краю
Залипшей  в  подлости  ногой...
Я  ненавижу  слово  «тише»,
Как  будто  гость  в  своей  стране,
Там,  «на  верху»,  давно  «рвет  крышу»,
Свобода  только  лишь  во  сне...
Еще  не  умер  я,  возможно,
Быть  может,  я  и  не  один,
И  гвоздь  сатиры  осторожно,
Но  лезет  в  тупость  «ихних»  спин?
О,  да!..  В  душе  скребутся  мыши
Надеждой  красного  словца,
И  эта  боль  все  выше,  выше,
Сжигая  пламенем  певца...


31.05.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428439
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 31.05.2013


Не влюбляйся в меня!

Ответ  на
Емма  Листопадна:
…ЧЕМ  ДАЛЬШЕ,  ТЕМ  БОЛЬШЕ….
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428008



Не  влюбляйся  в  меня!  
И  чем  дольше
Ты  не  в  силах  белеть,  как  листы,
Я  готов  целовать  тебя  больше
Нежной  рифмой...
Сирени  кусты
Разорвали  цветением  силы
Эти  атомы  силы  сердец...
Только  «Да»
И  до  самой  могилы
И  не  нужно  каких  там  колец!
Властелинам  рыдать  не  пристало,
В  каждой  ране
Мой  слышится  след,
Не  влюбляйся  в  меня!
Слишком  мало...
Я  -  не  идол,
А  просто  поэт!


29.05.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428016
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.05.2013


Узелки…

Ты  помнишь,  как  старательно
В  палатке  у  реки
Мы  жизнь  свою  сознательно
Вязали  в  узелки?
Так  искренно,  так  дружески
И  позже  каждый  раз
С  любовью,  по  супружески...
А  жизнь  бросала  нас
В  пучину  испытания,
Где  рвались  узелки,
А  мы  без  угрызения
Вновь  в  руки  взяв  мелки
В  асфальт  втирали  истины
Рисунками  про  мир,
Не  замечая  трещины
И  звук  печальных  лир,
А  главное  -  мы  верили
В  единый  узелок,
И  никогда  не  мерили
Какой  остался  срок...

Мы  снова  обязательно
Палатку  разобьем,
Остаток  лет  внимательно
Там  дружно  проживем,
Ведь  узелки  недаром  мы
Вязали  много  лет,
Чтоб  солнышко  над  липами
И  на  костре  обед...
А  жизнь-река  неистово
Течением  у  ног,
А  мы  у  нашей  пристани
Свой  подведем  итог,
Хорошего  что  сделано,  
Жалеем  мы  о  чем
Написано  и  сказано
И  сплетни  не  почем,
А  главное,  что  дружно,
В  едином  узелке,
Чтоб  дети  могли  верно
Плыть  дальше  по  реке!


07.05.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423506
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.05.2013


Я – просто людина…

Я  -  просто  людина,
Звичайна  у  всьому,
Хоч  кажуть,  що  маю  
Аби  який  хист
Складати  печаль  свою
В  думку  єдину
І  римою  серця
Бентежити  зміст

Я  -  цінна  людина,
Ніким  незамінна,
Хоч  кажуть,  що  нині
Такі  не  в  ціні,
А  я  у  те  вірю
І  подумки  плину
В  країну  щасливу
На  власнім  човні

Я  -  сильна  людина,
Нічим  нездоланна,
Хоч  тілом  фізично
Простий  чоловік,
Та  вибрики  долі  
Сприймаю  класично:
Добробут  крізь  працю,
Все  інше  -  убік

Я  -  дивна  людина,
Ніде  незрадлива,
Хоч  бачу  щодня
Розмаїття  спокус,
Та  лиш  у  Коханні
Єдинім  щасливий
Й  прилюдно  зізнатись
У  тім  не  боюсь

Я  -  кращий  за  всіх,
Надзвичайна  людина!
Хоч  кажуть,  що  в  дзеркалі
Вади  видніш,
Сприймаю  на  сміх
Особисту  гординю
І  в  вирій  життя
Поринаю  стрімкіш

От  бачиш,  яка
Непроста  я  людина,
Така,  як  мільйони
Звичайних  людей...
І  в  кожнім  душа  -
Унікальна  картина,
А  серце  -  то  факел,
Що  дав  Прометей!

06.05.2013


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423207
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.05.2013


О родинке…

Откуда  о  родинке  знаешь?
Ах,  точно,
Давно  говорят  все  про  нас,
Что  в  нашей  любви  ты  меня  обрекаешь
На  силу  божественных  фраз,
В  них  рифмой  душевной
Звучит  твое  имя,
Как  солнечный  лучик  весной,
Он  нежным  теплом  согревает  все  время
Мой  жизненный  смысл  земной!  
И  только  с  тобой  обо  всем  забываю,
Привык,  что  мы  вместе,
О,  да!
Зачем  эти  тайны...
От  края  до  края
Открыт  для  тебя
Навсегда!


Давно  ты  о  родинке  знаешь,
Ах,  глупый,
Ведь  нету  секретов  у  нас,
Так  нежно  меня  ты  к  себе  прижимаешь,
Я  чувствую  блеск  твоих  глаз,
В  них  рифмой  сердечной  
Играет  строптиво
Луч  счастья,  как  будто  рассвет
Все  знает,  но  молча  и  очень  учтиво
Нам  шлет  свой  весенний  привет!
И  кот,    тот  что  рядом  разлегся,  зевает,  
Привык,  что  мы  вместе,  
О,  да!
Все  это  не  тайна...
Вода  закипает,  -
Твой  кофе...  
И  я  навсегда!

06.05.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423042
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.05.2013


Парнас

Парнас,  Парнас*!  Висока  гірка,
Можливо,  декому  -  мета,
Комусь  -  на  груди  орден-зірка,
Чи  тільки  з  бублика  лиш  дірка,
А  де  поезія  свята?
Така  тендітна,  не  політик,
І  миру  хоче  на  землі,
А  думка  тягне,  як  магнітик,
Угору!  Наче  журавлі
Махнули  крилами  і  вільні...
Реальність  гірша  і  сумна,
Бо  звинувачення  всім  спільні:
Раби!  І  наша  в  тім  вина,
Бо  поки  хата  буде  скраю
А  хист  лиш  в  ліриці  стрункий,
Не  мати  щастя  в  ріднім  краю
І  смак  життя  -  полин  гіркий...  

Парнас,  Парнас!  Відома  гірка,
Зломила  декому  хребта,
Бо  слави  хтів,  як  кінозірка,
Не  цінність  мати,  а  оцінку,
Де  вірші  я  Вас  запита?
Такі  чудові,  не  злочинні,
Аж  млію  враженням  одним,
А  погляд  променем  первинним
Біліє!  Наче  поруч  з  ним
Прекрасне,  вічне  і  знайоме...
А,  може,  це  трагічний  сон?
І  все,  що  є  в  нас  -  невагоме
Й  пусте,  як  холостий  патрон?
Бо  поки  влада  -  то  розбійник,
А  хист  -  здобуток  для  руки,
Не  йде  вперед  життя  годинник
І  під  вікном  -  одні  круки...

Парнас,  Парнас!  Звичайна  гірка,
То  Аполлону  дивина,
Напевно  втратили  ми  мірку,
А,  може,  відчинить  кватирку?
Щоб  мудрих  віршів  сивина,
Така  приємна,  незрадлива,
У  серце  з  подихом  ввійшла,
Як  те  повітря  після  зливи
Надій!  І  знову  віднайшла
Правдиву  риму  сьогодення...
То,  кажеш,  лірика  лишень?
Чому  ж  усе  моє  натхнення
Сумних  навіяло  пісень?
Коли  ж  людина  зрозуміє,
Що  хист  -  святий  і  божий  дар,
Який  коханням  в  нас  жевріє?
А  тіло  -  просто  інвентар...
 
27.04.2013

Парнас  (грец.)  —  
гірський  масив  у  середній  частині  Греції.  За  міфами,  
одне  з  місць  перебування  Аполлона  та  муз,  святилище  поезії.  
У  переносному  значенні  Парнас  —  світ  поезії.

Рафаэль  Санти  –  
Фреска  *Станца  делла  Сеньятура*  -  *Парнас*




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421177
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2013


Тамиле Синеевой (Ко Дню вареньки)

Душевной  и  лирической
Тамиле  Синеевой
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=6355
посвящается

Любви  все  возрасты  покорны,
Богач  и  нищий,  раб  и  вождь,
Не  верьте  утвержденьям  вздорным,
Что  нет  Любви...
И  в  снег  и  в  дождь
За  ней  идти  я  буду  смело,
Ей  только  жизнь  свою  отдам,
Ведь  есть  Любовь!
Душа  и  тело  
В  стихах  открыли  сердце  Вам...
«Прогулкой  в  ночь»  я  наслаждаюсь,
Порхаю  «Бабочкой»  в  цвету,
«А,  может,  я  сама»  скитаюсь
И  лицедею  на  лету  
Cвоим  талантом...
«Эфемерно»  
Холодный  призрак  на  окне,
Мальчишка  он,  но  как  отменно
В  «Ладошке  детской»  тянет  мне
Коровку  божью,  что  в  горошки...
«Вот  счастье»!
Что  там  я  варю?
Признаюсь,  -  рифмой  понарошку
«Преддождевое»  я  творю,
Чтоб  как  бабахнуло  всей  силой
Прекрасных  строк  (тут  суть  лови)
И  вдаль  над  рожью  уносило
«В  нирвану»  всей  моей  Любви!..
«Дождись...»  прошу,
Или  не  в  силах
За  «Неотвеченный  привет»?..
Все  это  я,  твоя  Тамила,
Как  неба  светло-синий  цвет!


25.04.2013





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420768
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 25.04.2013


Анатольевичу (ко Дню Вареньки!)

Замечательному  Человеку
Анатольевичу
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10165
В  День  Вареньки  посвящается


Говорят,  что  Весна  запоздала,
Горы  снега  по  пояс  зимой
Многим  души  морозом  сковали,
Но  не  нам...
Ах,  мой  друг  дорогой!
Потому,  что  Поэзией  светел
И  согрет  был  твой  внутренний  мир,
Я  давно  здесь  на  сайте  заметил  -
Раз  мой  тезка,
Так  сразу  кумир!
В  этот  День  разреши  поклониться
Низко  в  ноги
И  слово  сказать,
От  души  твоей  музой  упиться
И,  естественно,  вновь  пожелать:
Нескончаемой  рифмы  сердечной,
Задушевной  мелодии  лет,
И  побольше  здоровья,  конечно,
Чтоб  улыбка,  как  солнышка  свет!
Мы  с  тобою  давно  все  имеем:
Уважение,  славу,  почет,
А  теперь  -  с  каждым  годом...
Мудрее!
Вот  он  -  истинный  сердца  полет!
Пусть  сегодня  и  дети  и  внуки
Принесут  тебе  праздничный  торт,
Ну  а  внучка  запрыгнет  на  руки
И  споет  задушевный  аккорд:

«А  игаю  а  ма  моське
а  пахози  а  миду...»

С  Днем  Вареньки,  Анатольевич!


23.04.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420417
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 23.04.2013


Любовь к Поэзии…

Любовь  к  Поэзии  -  святая,
Её  Поэзией  зову,
Бывает  просто  -  Дорогая,
Любого  за  Неё  порву!

Талант,  быть  может,  не  случайно,
Её  Талантливой  зову,
Бывает  очень  просто  -  Тайна,
У  нас  ночное  рандеву!

Так  стыдно  малость  откровенно,
Её  я  Скромницей  зову,
Бывает  просто  и  забвенно  -
Моя  Любовница,  не  вру!

А  жалость  в  сердце  бьется  болью,
Её  Виновницей  зову,
Бывает  просто  -  Главной  ролью,
Сам  за  кулисами  реву!

Какие  тонкие  манеры,
Её  Священною  зову,
Бывает  просто  -  моя  Вера,
И  это  честно,  наяву!

Не  буду  больше,  извините...
Любовь  любить  велела  Вас,
А  на  дуэли  приходите,  -
Она  стреляет  прямо  в  глаз!

 
19.04.2013


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419562
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2013


Я Пешка!

Я  Пешка!
Да  чего  уж  там,
Привыкший  с  юности  сражаться
Не  слыша  суетливый  гам,
Вперед,  и  болью  наслаждаться!
Пусть  на  косую  ходит  Слон,
Ладья  на  фланге  греет  тело,
Я  не  могу,  какой  там  сон,
Ведь  нет  важнее  в  мире  дела,
Чем  миг  победы!..  Друг  упал,
А  слева  прёт  врага  пехота,
Молись,  чтоб  в  спину  не  предал
Свой,  королевскою  щедротой...

Я  пешка!
Да  чего  уж  там,
Привык  давно  судьбой  скитаться
По  рваным  взрывами  полям
И  никогда  не  обижаться
На  тайный  смысл  секретных  карт,
Там  нет  души,  одни  фигуры,
А  у  меня  -  привычный  старт  
И  финиш...  Только  пуля-дура
Не  знает  золота  погон
И  жизнь  по  клеткам  так  умело
Играет  смерти  в  унисон,  -
То  черный  шаг,  то  снова  белый...

Я  Пешка!  
Да  чего  уж  там,
Привычно  даже  огрызаться,
Ходить  как  Конь?  Уволь,  но  нам  
Есть  тоже  шанс  с  колен  подняться!
Я  снова  в  бой,  таков  симптом  -
Внезапность  юности  эмоций,
Не  думать  даже  про  потом
И  верить  -  битва  обернется
Мечтой  великою  у  ног,  -
Видать  дошел  до  клетки  смелой...
Зачем  мне  сверженный  Король?
Теперь  я  сам  -  как  Королева!


19.04.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419542
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.04.2013


На дереве жизни…

На  стрелке  спидометра
Вся  моя  жизнь,
А  компас  -  Любовь  неземная,
И,  можешь  -  не  можешь,
Над  миром  кружись
На  стрелки  весов  не  взирая...

На  звездах  небесных
В  души  облаках
Ночами  строкой  разрываюсь,
И,  хочешь  -  не  хочешь,
Но  в  этих  стихах
Пред  Вами  я  искренне  каюсь...

На  дереве  жизни
Священный  сундук,
А  может  -  кусок  мешковины?
И,  будешь  -  не  будешь,
Но  пилишь  тот  сук,
Что  станет  твоей  домовиной...

Конечно  же  -  
Дерево  каждый  свое
Имеет,  но  важно  не  это,
Кому-то  -  живое,
Кому-то  -  гнилье...
Мне  кажется,  дуб  -  у  поэта!


16.04.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418875
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.04.2013


Ох, и жизнь… (или баллада о сволочи)

Ох,  и  жизнь  -  дрянная  штука,
Подпирает  раз  на  раз,
То  ль  зажралась,  
То  ли  скука,  
Может  зависть  или  сглаз,
Но  своим  колючим  взглядом
В  спину  впялила  клыки
И  желает  снять  награды
Мановением  руки...

Я,  привыкший  еще  с  детства
К  этим  разным  «чудесам»,
Знаю  истинное  средство,
Расскажу  его  и  Вам,
Посему,  как  не  обучен
Подчиняться  дураку,
Спор  заведомо  с  ним  скучен,  -
Не  рифмуется  в  строку...

Для  прохвоста  и  «Иуды»
Тоже  давний  есть  рецепт:
Будут  маяться  повсюду,
В  каждой  жизни,  сотни  лет,
Дабы  знали,  что  творили,
Подлость,  жадность  и  разврат,
Всем,  кто  в  жизни  согрешили,
Путь  указан  -  прямо  в  Ад...

На  особом  месте  -  сволочь,
Ох  и  каверзный  типок,
Разъедает  все,  как  щёлочь,
Нет  души,  сплошной  жирок,
А  когда  добьется  власти,
То  пощады  не  проси,
Все  известные  напасти
Будь  готов  приобрести...

Повстречал  и  я,  ребята,
Эту  «сволочь»  на  пути,
Видно  жизнь  с  меня  расплату
В  долг  решила  обрести,
И  наехала  прилично,  говорит:
-  Ну,  что,  Поэт?
   Я  ж  тебя  предупреждала
   Не  дерзить  со  мной  в  ответ!..

Вижу,  светит  мне  немного,
С  виду  даже  оробел,
Сам  люблю,  чтоб  было  строго,
Но  не  полный  беспредел!?
И  с  наивностью  героя
Ей  в  ответ  и  говорю:
-  Ты  присядь,  не  надо  стоя,
   А  то  слышится  «хрю-хрю»...

Произнес  и  сдрейфил  малость,
Правда,  виду  не  подал,
Изнутри  попёрла  жалость,
А  снаружи  -  стоп-сигнал!
Что  же  делать?  Откровенно  
Нету  смысла  говорить,
Сволочь  знает  непременно,
Чем  мою  наивность  крыть...
Эх,  бывало  и  сложнее,
От  судьбы  не  убежать:
-  Сволочь  ты,  давай  скорее
   Говори,  что  хочешь  знать?

Сволочь  взгляд  скосила  вправо
И  в  ответ  мне  говорит:
-  Ты  чего  желаешь,  славы?
   Ведь  не  сможешь  победить,
   Потому,  что  слава  -  это
   Не  присущий  элемент
   Для  душевного  поэта,
   Если  б  прокурор  иль  мент,
   Вот  тогда  б  мы  сговорились,
   Был  бы  славненький  базар,
   Ишь,  поэты!  Расплодились,  
   Нет  на  Вас  железных  нар!
   Хочешь  быть  со  мною  в  доле?
   Ты  же  честный,  так  сказать,
   Лучше  я  тебя  уволю,
   Будешь  прозой  выживать...

Проза  жизни  -  не  обнова,
С  ней  работать  нам  не  лень,
Прозой  мой  Пегас  подкован
Так,  что  меркнет  гада  тень!
Лист  бумаги,  ручка,  дата,
Заявление  пишу:
-  Принимаю  как  расплату
   И  избавиться  спешу
   От  бредовой  мысли  напрочь
   Дальше  с  вами  пребывать,
   Я  -  Поэт,  найдите  сволочь
   Ту,  что  будет  вам  лизать!..

Дата,  подпись  непременно,
Словно  рифма,  -  от  руки...
Все,  избавился  мгновенно
Я  от  жизненной  трухи!


15.04.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418790
рубрика: Поезія, Баллада
дата поступления 16.04.2013


В кімнаті із квітками…

   Версия  на  русском  языке:
   «В  той  комнате  с  цветами»
   http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112684


Приємний  звук
Знайомих  нот
Клітинно  наближає
А  навкруги  -  переворот
Все  ніби  оживає

Твої  улюблені
Квітки
І  вир  очей  чарівних
Умить  відкинули  чутки
У  тінь  думок  настирних

Ковток  вина
Горить  свіча
Приємним  ароматом
А  пристрасть  швидкістю  м'яча
Загонить  душу  в  п'яти

Пізнати  вже
Відчути  мить
З  обриву  прямо  в  воду
Кайдани  страху  розчинить
Й  поринути  в  свободу

Крізь  дотик  губ
І  ніжність  рук
У  диханні  тремтінні
Передчуття  спокуси  мук
В  найвищому  стремлінні

Горить  свіча
Приємний  звук
Все  наяву  і  з  нами
Переплетіння  ніг  і  рук
В  кімнаті  із  квітками  


13.04.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2013


не такой…

Я  давно  не  такой...
Не  напрасно
Горы  книг  -  моей  юности  срок,
И  под  окнами  пели  мы  классно
Не  попсу,  а  пронзительный  рок
Своих  мыслей,
Хандрить  не  пристало,
Ничего  ведь  не  надо  взамен,
Не  мешайте  хотя  бы!
Мечтали
Мы  в  Любви  подниматься  с  колен,
Покорить  все  земные  вершины,
Обязательно  в  космос  слетать,
Не  купить,  а  построить  машины,  
И  не  дай  Бог  друг  другу  солгать!

Я  совсем  не  такой...
Вот  напрасно
Вы  в  ответ  лишь  махнули  рукой,
Очень  нежно  и  чуточку  страстно
Прикоснуться  хочу  я  строкой
Своих  мыслей,
Наверное,  странных,
И  в  ответ  ничего  не  прошу,
Не  гоните  лишь  их!
Постоянно
Сам  терзаюсь,  но  не  выношу
Когда  в  спину  смеются  ехидно
А  в  глазах  ледяные  нули,  -
Испарилось  понятие  «стыдно»…
Ах,  куда  же  мы  все  забрели?

Я  уже  не  такой...
И  напрасно
Вспоминать  молодые  года,
Вроде  есть  человек,  но  ужасно  
Изменилась  общенья  среда,
Даже  в  мыслях
Не  мог  я  представить
Толщину  безразличности  стен,
Жалкий  лепет
Прошу  Вас  оставить
Для  дешевых  проплаченных  сцен,
Очень  страшно  вдруг  стало,  -
А  дети!  
Что  же  им  рассказать  о  мечте?
Как  же  дальше  им  жить  в  этом  свете?
Где  мы  все  абсолютно  не  те...

13.04.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418012
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.04.2013


Життя неодмінно чудове!

         версія  на  російській  мові:  
         «Жизнь  прекрасна»
         http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144604


Життя  неодмінно  чудове,
Коли  є  Надія  свята,
І  доля  -  не  ворог,
Готовий
Я  шлях  повторити  Христа...
А  Віра  давно  повінчала
Два  серця  в  свідомість  одну
І  разом  навіки  пізнала
Кохання  свого  глибину!

Життя  неодмінно  чудове,
Коли  забуваєш  про  день
Розлуки  із  нею,
Щоб  знову
Бажати  ліричних  пісень...
У  ніжності  слів  забагато,
Бо  пристрасть  палає  в  мені,
Це  щастя  -  до  ранку  кохати,
Відкинувши  рамки  земні!

Життя  неодмінно  чудове,
Коли  так  тихенько  вночі
Гойдаєш  колиску,
Й  казкові
Летять  журавлині  ключі...
А  очки,  найкращі  у  світі,
В  дитячі  поринувши  сни,
Дають  сенс  життя  зрозуміти
Й  пробуджують  рими  Весни!

Життя  неодмінно  чудове,
Бо  знаєш  для  чого  живеш,
Без  сумніву
І  принципово
В  намічені  цілі  ідеш...
Хай  погляд  холодний  у  спину,
Мов  вітер  пронизливий  дме,
Не  втратити  навіть  краплини
Кохання,  що  в  серці  живе!

Життя  неодмінно  чудове,
Коли  повз  тяжіння  зірок
У  мудрості  висновків
Тоне
Незайманість  юних  думок...
Щоб  далі  іти  з  розумінням:
Який  же  короткий  цей  вік!
Й  допити  свій  келих  сумлінно,
Ніде  не  звернувши  убік!


08.04.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416631
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2013


Талант…

Я  боюсь  видатного  таланту,
Бо  талант  -  то  пропаща  душа,
Що  тяжіє,  як  ноша  атланту,
Власне  его  краси  потіша,
І  аж  пре  через  нього  назовні...
А  звичайним  простіше  за  все:
Бо  думки  наперед  послідовні,
Ми  гадаємо,  що  піднесе
Нас  щоденне  життя  над  болотом,
Наче  мрії  у  роздріб  придбав,
А  воно  -  пролітає  в  роботі
І  спокусах  розваг  і  забав…
Вищий  сенс  апелює  до  Віри,
Хоче  мовити  слово  святе,
Та  у  відповідь  зяють  лиш  діри
Чорнотою  безглуздя...
Просте
І  магічне  водночас  триває,
Бо  талант  -  то  є  власна  душа,
Вона  справжнє  життя  вимагає,
Тіло  й  розум  свої  прикраша.

Не  потрібно  боятись  таланту,
Бо  талант  -  то  співоча  душа,
У  дитинстві  ми  всі  музиканти
І  поети,  що  пишуть  вірша,
І  художники  -  кращі  на  світі...
А  дорослими  стали  і  все:
Вже  не  бачимо  сонця  у  літі,
Ми  гадаємо,  що  пронесе
Нас  життя  безтурботно,  мрійливо,
Наче  взяли  щасливий  квиток,
А  воно  -  дме  у  спину  грайливо
І  співає  пронизливий  рок...
Вищий  сенс  у  попсі  розгубили,
В  забаганках  дешевих  утіх,
Світ  навколишній  нищимо  вміло
І  шукаємо  рай...
Просто  сміх!
Сміх  крізь  сльози  мене  роздирає,
Бо  талант  -  то  є  власна  душа,
Вона  плаче,  сміється,  страждає,
Добрих  вчинків  сліди  залиша.


03.04.2013


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415209
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2013


Поезія… (до всесвітнього Дня Поезії)

Закохався  в  Поезію  змалку,
Юнаком  лиш  за  нею  ходив
До  великої  зали  в  “читалку",
А  підріс  -  то  життя  присвятив
Дивовижній  красі  тих  емоцій,
Що  у  серці  вирують  моїм,
Я  до  неї  приходжу  щоночі,
Ми  кохаємось...
Ніжно  й  без  слів,
Тільки  римами  пестим  натхнення,
До  зірок  заблукавши  в  думках,
Це,  неначе  подвійне  знамення,  -
Я  -  людина  і  разом  я  -  птах!
А  Вона,  
Неодмінно  чекає,
І  бажає  сповити  мене,
Мою  душу  очима  читає,
Між  рядками  у  серце  снує
Щоби  вирвати  з  нього  найкраще,
Найсильніше  за  все  почуття...
Так  приємно!
Я,  мабуть,  пропащий,
Бо  не  можу  скоритися  я!
Сам  бажаю  володарем  бути,
Розсипаючи  ласки  в  тиші,
У  осінньому  листі  відчути
Потаємні  відтінки  душі,
І  довівши  процес  до  вершини,
Десь  під  ранок  в  розкрите  вікно
Я  зникаю  у  кавову  днину,
Заховавши  думки  під  сукно...
Прийде  час,  неодмінно  стемніє,
Я  повернусь,
Крізь  терни  вінець,
Бо  в  мені  нова  рима  жевріє,
Йди  до  мене!
Урвався  терпець...

21.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013


Дзеркало душі

Півжиття  я  одним  переймався,  -
Працював  від  зорі  до  зорі,
А  коли  над  усе  закохався,
Світлим  місяцем  сяяв  вгорі
Для  єдиної  зіроньки  в  небі,
Що  у  серце  запала  мені,
Й  відчував  неймовірну  потребу
Поетичної  долі...
У  сні
Я  не  раз  і  не  два  прокидався,
Бачив  мрію  солодку  свою,
І  під  ранок  щораз  зізнавався
У  коханні!..
На  відсіч  даю
Всі  роки  свої  прозою  плинні,
Бо  життя  і  натхнення  моє  -
То  єдине  й  таке  незамінне
Почуття,  що  підносить,
Дає
Вищу  силу  й  момент  розуміння,
Як  безглуздо  ми  палимо  вік
У  ганебному  жадності  тлінні,
В  бездуховності  сірій,
Убік  
Ми  скотилися  в  прагненні  раю
На  землі,  та  забули  про  суть  -
Тільки  тіло  людське  помирає,
Ну  а  душі  -  
У  вчинках  живуть...
І  що  більше  на  світі  кохаєш,
Прагнеш  добрих  і  світлих  подій,
Світ  навколишній  серцем  сприймаєш
І  не  коришся  думці  гнилій,
Крізь  зневіру  крокуєш  настирно,
Хай  не  зможеш  писати  вірші,
Та  усе,  що  робив,  неодмінно
Буде  дзеркалом  щастя  душі!


21.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2013


До безтями грішний…

Мов  слава,  
До  безтями  грішний,
Лечу  до  тебе  подихом  крилатим,
А  подумки  читаю  свіжі  вірші,
Що  ранок  написав  нам  у  кімнаті,
Як  сильна  кава,  
Присмак  між  рядками
Сторінку  цю  у  руки  мої  горне,
А  губи...
Вже  торкаються  з  губами,
Солодка  мить,  
П'янка  і  неповторна,
Нарешті!  
Всі  думки  в  коханні  вмились
Й  розправив  крила,  
Піднялись  над  містом,
А  тіні,  став  одною,  
Загубились,
У  напівтоні  
Розсипаючись  
Намистом...


16.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2013


Хто розумніший? (байка)

Зібрались  у  полі  Барани  обдерті,  
І  мову  таку  повели:
-  Чому  лиш  Барана  вважають  упертим?
Для  цього  ж  існують  Козли,
І  роги  у  них,  наче  палиці,  рівні,
І  куций,  мов  віничок,  хвіст,
До  їжі  Козел,  безумовно,  настирний,
Та  все  ж  -  не  баранячий  хист!
Барани  гуртуються    пастися  в  стадо,
Їх  хутро  іде  високо,
А  що  ті  Козли?  Безкорисна  бравада,
І  де  ж  те  з  Козла  молоко?
А  вперті  які!  
Нам,  Баранам,  ще  вчитись,
Немає  ні  сил  а  ні  слів,
Бо  тільки    Козли  не  могли  розійтися
На  тому  місточку  крізь  рів!

Тим  часом  усю  цю  розмову  підслухав
Тимошка,    -  господарський  пес:
-  Давно  я  вже  вивчив  усі  Ваші  рухи,
Немає  ніяких  чудес,  
Якщо  хтось  вважає  себе  розумнішим
За  мудрість  народних  джерел,
Звичайно,  рогами  він  буде  сильніший,
А  розумом  -  тільки  козел!
Та  дехто  вважає,  що  він  самостійний,
І  геть  не  потрібен  чабан,
Він  також  у  полі  життя  безнадійний,
Як  кажуть,  упертий  баран!


15.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409196
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2013


Когда «Мне нравится»…

Я  не  люблю,  когда  «промеждупрочий»,
Я  не  терплю  знамения  судьбы,
И  нравится-не  нравится  порочно,
Когда  «Мне  нравится»  с  Цветаевской  мольбы...

Я  не  хочу  быть  Рыцарем-изгоем,
Я  не  могу  принять  шипящую  любовь,
И  сети  те  расставлены  не  мною,
Когда  «Мне  нравится»  звучит,  как  сердца  боль...

Я  улетаю  в  ливень  рам  оконных,
Стекаю  рифмой  живородной  сквозь  года,
Быть  не  собою  вовсе  не  резонно,
Когда  «Мне  нравится»  собою  быть  всегда!


15.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409135
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.03.2013


Засудити…

Засудити!
Усіх  засудити!
Всім  довічний  призначити  строк,
Кожен  дім  -  як  тюрма,    навіть  діти,
Щоб  платили  сльозами  оброк,
А  ту  сіль  продавали  нащадкам,
Мов  покори  дияволу  ген,
І  у  паспорті  круглу  печатку:
«Власний  раб»,  без  фото  та  імен...

Посадити!
Всіх  тих  посадити,
Хто  не  хоче  «стабільне  життя»,
А  іуді-судді  –  ноги  вмити
Й  начепити  на  шию  хреста,
Щоб  те  дійство  душі  не  спалило,
Є  ще  сумнів?  Скоріш  обирай,
Бо  інакше  -  мотузка  і  мило,
Кожен  вирок  -  то  сходинка  в  рай...

Розтрубити!
Усім  розтрубити,  -
«Надлюдський»  відродився  в  нас  клас,
Хай  знедолені  в  цілому  світі
Все  кидають  і  їдуть  до  нас,
Бо  лиш  тут  вони  зможуть  відчути
Неймовірну  звитягу  ідей,  -
Одночасно  щасливими  бути
Й  найбіднішими  серед  людей...

Окропити!
Усе  окропити!
Та  чи  вдосталь  святої  води?
Навіть  віра,  під  рясами  скрита,
Вже  забула,  навіщо  й  куди
Своє  паство  веде...  Чи  жирує?
І  прощає  гріхи  лиш  царям...
Може  Він  мене  бачить  і  чує?
І  тому  я  не  сплю  по  ночам?

Засудити?
Все  це  засудити?
Та  чи  маю  сам  право  на  те?
Працювати  і  вільно  тут  жити,  -
Ось  бажання  людське  і  просте...
Доки  будем  терпіти  цих  гадів
Біля  власної  долі  керма,
Доти  й  будем  рабами  у  влади,
А  в  них  міри  і  віри  нема!

12.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408315
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2013


Мій злочин…

Я  не  мушу  казати  красиве
Лиш  заради  красивих  ідей,
Навпаки...
Може  станеться  диво?
Бог  помилує  грішних  людей
І  до  світлої  мрії  одразу
Нам  залишиться  крок...  
Але  я
Мабуть  зможу  забути  образу,
Бо  мій  злочин  -  то  віра  моя!  

Розірвати,  розбити,  розкрити
Смутку  сірого  шибки  скляні,
Щоби  вільним  у  світі  цім  жити!
Я  -  не  я,
То  ж  признайся  собі,
За  вікном  розцвіли  знову  проліски,
Поступайся  і  плинь  у  життя...
Так,  я  зможу,  
Хоча  трохи  й  болісно,
Бо  мій  злочин  -  надія  моя!  

Хай  стікає  до  долу  все  темне,
Бачу  знак,  що  палає  в  горі,
Боже  милий,  
Все  це  не  даремно!
То  вогонь  мого  серця  зорі?
Ще  не  все  не  написано  й  змовчано,
В  жилах  рима  вирує  не  гірш,
Я  ж  -  молюся,  
Неначе  наврочено,  
Бо  мій  злочин  -  то  лірики  вірш?

Певно  мушу  сказати  несказане,
Мов  останній  і  дивний  мій  крок,
Що  свідомо
Коханням  був  вражений
І  щоночі  літав  до  зірок,
Неймовірної  сили  духовності
Має  вигляд  планета  Земля...
Я  пробачив,
Все  інше  умовності,
Бо  мій  злочин  -  це  тільки  сам  я...


11.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2013


Вот, если б Цеткин, та, что Клара…

Повторно,  но  прикольно
в  качестве  отклика  на
Kulagina    ::    8    МАРТА!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175531


Вот,  если  б  Цеткин,  та,  что  Клара,
Могла  бы  это  прочитать
И  вместе  с  Вами,  так  на  пару,
Подарки  от  мужчин  принять!

То:  все  цветы,  белье,  металлы
И  для  хозяйства  причиндалы,
Духи,  косметику,  колготки,
Ножей  нельзя!  Не  надо  водки!
Для  люстры  новый  абажур,
Постельное  белье  «Ажур»,
Сапожки,  юбки,  бусы,  стразы,
Заколки,  разные  помады,
Под  шляпку  зимнее  пальто,
Меха  и  теплое  манто,
Комплект  для  чудо  маникюра,
В  придачу  стрелы  от  Амура...
Могла  бы  Золушкой  вновь  стать,
И  соблазнять  мужскую  стать!

А  наша  Клара,  та,  что  Цеткин,
Гвоздику  прищепив  прищепкой,
С  историей  решила  спорить,  -
Хотела  новый  мир  построить!

В  итоге:  пашет  вновь  на  грядке,
Стирает,  гладит,  варит  сладко,
Детей  растит,  хозяйство  знает,
По  дому  чисто  убирает,
Базар,  покупки,  магазины,
Авоськи  не  сгибая  спины,
Уроки,  школа,  в  переходе
С  подружкой  поболтать  о  моде,
Подклеить  стрелы  на  колготках,
Ножей  нельзя!  Давай  без  водки!
При  этом  все  ж  красивой  быть
И  мужа  вечером  любить,
Нести  свой  крест,  прощать  грехи,
И...  ночью  нам  писать  стихи!

Ну,  что  ж  сказать  Вам,  наша  Клара,
8  Марта  -  это  класс,
Хотя,  немного  и  запара...
Но,  мы  ведь  любим  сильно  Вас!

12.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407181
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.03.2013


Просто чуть-чуть это все захотеть! (К 8 Марта)

Могу  cто  грамм  водочки  в  праздник  испить,
Ах,  нету  закуски?  Так  что    же,  не  жить?
К  тому  же,  -  не  повод  испортить  банкет…
Потратил  все  деньги  на  милой  букет!

Могу  я  к  друзьям  в  этот  день  закатиться
Но,  дома  ведь  лучше,  и  можно  напиться,
К  тому  же,  -  такси    среди  ночи  не  ловишь
Опять  сэкономил,  ты  может  поспоришь?

Могу  я  к  себе  всех  друзей  пригласить,
Устроить  гулянку,  посуду  побить,
К  тому  же,  -  для  друга,  скажу  только  Вам,
Последний  червонец  на  такси  я  отдам!

Могу  только  с  милой  остаться  вдвоем,
Не  веришь?  Так  это  же  в  стиле  моем!
К  тому  же,  проблемы  совсем  не  в  шише,
С  любимой  я  рай  найду  в  шалаше!

Могу  и  хочу  я  Весну  для  души,
Весны  очень  мало  и  жить  ты  спеши,    
К  тому  же,  не  нужно  так  сильно  потеть,
А  просто  -  чуть-чуть  это  всё  захотеть!

С  8  Марта,  мои  любимые!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407176
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.03.2013


Навіки Ваш…

У  сутінках  нічного  гриму
Небесним  зіронькам,  мов  страж,
Лечу  самотнім  Пілігримом,
Та,  певно,  трішечки  я  Ваш...

Вже  не  ховаю  власний  сумнів,
У  чорнім  кольорі  купаж,
А  поміж  рим,  неначе  струмінь:
-  Я  дивний,  але  трішки  й  Ваш...

Невже  оспівану  мрійливість
В  думках  не  можна  у  тираж?
Та  краще  впасти  вже  в  немилість,
Бо  я  кохаю,  й  трішки  Ваш...

А  вітер  подихом  завзятим
Шепоче:  -  До  землі  приляж!..
Не  може  серце  моє  спати,
Душі  метелик  трішки  й  Ваш

Тріпоче  крилами-словами,
Нічного  сяйва  вірний  паж,
Бажає  бути  тільки  з  Вами,
Хоча,  він  трішечки  й  не  Ваш...

Самотність  -  розуму  сестриця,
А  усмішку  на  мудрість  маж...
Ця  темна  ніч  -  неначе  киця,
В  ній  Пілігрим  -  навіки  Ваш!


03.03.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013


Разговор с эмигрантом

Ты,  Василий,  я  вижу,  зазнался,
При  деньгах,  на  машине,  одет,
И  зачем  ты  вообще  возвращался
После  стольких  отсутствия  лет?
По  Америке  ездил?  И  что  же?
Много  наших  там?  Клёво  живут?
Эх,  хотел  бы  я  быть  помоложе!..
Впрочем,  Вася,  я  счастлив  и  тут,
Дом  построил  и  яблоня  родит,
Детский  смех  вечерами,  как  звон,
Вон,  старшой,  уж  по  барышням  ходит,
Ну  а  младшенький  -  в  садике  он,
Я  с  работы  когда  возвращаюсь,
Взгляд  любимой  увижу  в  окне,
Словно  мячиком  в  сердце  сжимаюсь...
Не  искал  я  ответов  в  вине,
А  пахал  каждый  день  неустанно,
Слишком  много  болтать  -  не  с  руки,
Вот  бы  все  так...  
Наверно  я  странный...
А  во  власти...  Одни  дураки!
Здесь  воруют  а  там  веселятся,
Что  им  бедность  народа  вокруг,
Ты  ж  уехал  по  свету  скитаться
Не  от  счастья  и  роскоши  вдруг?
За  бугор  я,  увы,  не  катался,
Во  Флориде  ваще  не  бывал...
Вот  где,  Вася,  ты  фраз  нахватался,
Пока  «жуйку-буржуйку»  жевал!?
Эти  «неймы»  мне  очень  знакомы,
Половиной  тамтешных  бичей
В  90-тых  набил  я  оскому,
Под  прикрытием  темных  ночей
Они  общее  всё  разокрали,
Поделили  земельку,  леса,
И  тихонько  в  Майами  удрали...
Вот  такие,  Василь,  чудеса!
Впрочем,  разницы  сильной  не  вижу,  -
Что  партийный  господствовал  класс,
Что  буржуи...  Я  их  ненавижу...
Равноправие  -  блеф  и  отмаз!
Коммунизма  во  Швеции  больше,
Чем  сам  Ленин  мог  видеть  во  снах,
И  живут  эти  гады  подольше,
Получая  от  жизни  экстаз!
А  вот  мы  только  вслух  рассуждаем,
Критикуем,  да  водочку  жрем...
И  над  нами  весь  мир  угорает,
Ну,  когда  же  мы  это  поймем???
Можно  матом  их  крыть,  можно  палец,
Скоро  «попа»  наступит  всем  нам,  -
Украину  заселит  китаец
И  не  будет  на  свете  славян!
Что  за  сущность  такая  людская?
Жить  красиво  хотят  почти  все,
Чтоб  бесплатные  блага  сжигая,
Кануть  в  лету  мозгами  в  попсе?
Ладно,  что  ж  мы  стоим  у  порога?
Заходи,  это  наша  страна,
Не  суди  её  взглядами  строго,
И  твоя  в  том  немного  вина...
Если  б  все,  кто  уехал,  вернулись,
Весь  народ  -  не  урод,  а  мудрец,
У  правителей  вены  бы  вздулись,
Беспределу  настал  бы  конец!


27.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404604
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 27.02.2013


Удержи лишь в руках этот жар…

Я  на  100-том  стихе  мог  зазнаться,
На  300-том  взлететь  в  облака,
А  на  n-ном  хочу  Вам  признаться,
Что...
Душа  моя  чувством  крепка!
Рифмоплётство  -  простая  наука,
Очень  скромно  откроюсь  я  Вам:
Восхищения  -  дикая  скука,
Я  вошел  в  поэтический  храм
Не  для  праздной  дешевой  рекламы,
И  не  ради  тщеславия  слов...
Не  приемлю  букетов  и  славы,
Принимаю  лишь  слово  Любовь
Безусловно,  бесспорно!..
Построчно
Забирай,  как  немыслимый  дар,
Мое  сердце!
(а  в  скобках,  заочно):
Удержи  лишь  в  руках  этот  жар...


24.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403732
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.02.2013


Сто *…

Навеянное  одноименным  стихом
Евгения  Вермута
«Сто  дорог,  сто  плетей»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396754


Сто  дорог,  сто  плетей,
Сто  друзей  и  не  только,
Но  один  только  раз
По  сто  грамм  всем  налей
У  гранитной  плиты,
Чтоб  во  рту  было  горько...

Сто  надежд,  сто  преград,
Сто  прости  и  не  только,
Но  один  только  раз
Мы  вернемся  назад,
Где  росою  душа
Испаряется  в  зорьку...

Сто  секунд,  сто  минут,
Сто  идей  и  не  только,
Но  одним  лишь  стихом
И  меня  помянут,
Разрешаю  сплясать
Даже  резвую  польку...

Сто  свечей,  сто  огней,
Сто  слезинок  и  только,
Но  из  сердца  Любовь
Цветом  белых  полей
Разнесет  мою  пыль
И  осядет  в  потомках...


24.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403723
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.02.2013


Не пишу ни писем, ни посланий…

Не  пишу  ни  писем,  ни  посланий,
Не  грешу  перстнями,  гол,  как  лист,
Я  -  романтик  и  живу  на  грани
И  частенько  слышу  в  спину  свист...

Подчинившись  лишь  немому  слогу,
Отправляюсь  в  путь  я  перед  сном,
Ангел  освещает  мне  дорогу,
Вдохновляя  мысленно  стихом...

Только  так  хочу  тобой  быть  понят,
И  под  утро,  грустью  закипев,
Вновь  вернусь,    надеюсь  не  прогонят,
Прочитать  лирический  напев...

А  взамен  заветной  поллитровки
Я  упьюсь  осеннею  красой,
Выпив  кофе  и  одев  ветровку,
За  грибами  в  лес  уйду  босой...

Не  за  ради,  вопреки  и  только!
Рассмеяться  только  не  спеши,
Не  пишу,  кричу!  Скажите  сколько
Нужно  слов  для  раненой  души?


12.02.1013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400365
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2013


Ось такі думки, мов зорі…

Тиха  ніч  давно  надворі,  
Спить  у  ліжечку  малюк,
І  кохана  спить…  А  зорі!
Я  беру  листок  до  рук  
І  в  нестримному  бажанні
Змалювати  дивний  світ
Трохи  звично  та  старанно
Починаю  свій  політ...

Поруч  спить  у  кріслі  котик,
Вушка  лапкою  прикрив,
Ніжний  й  лагідний  на  дотик,
Розуміє  все  без  слів...
В  ці  хвилини  неймовірно
Думка  риму  віднайшла
І  слова  рядками  вільно
Пишуть  нового  вірша...

Тепло  й  затишно  у  домі,
Вогник  в  грубці  догорів,
Все  життя  своє  свідоме
Певно  я  того  й  хотів,
Щоб  оцей  душевний  спокій,
Мов  довершеність  думок,
Надихав  на  щось  високе
Й  чисте,  як  гірський  струмок!?.

Я  багато  й  різне  бачив,
Праця  –  кращий  мій  девіз,
Та  не  скиглю  і  не  плачу,
А  тягну  життєвий  віз,
Щоб  лише  коханий  погляд,
Наче  ствердження  всіх  мрій,
Зустрічав  мене  на  сходах
Радісним  дощем  з  під  вій!..

Щоб  дитячий  сміх  повсюди
Лоскотав  сердечний  стук,
І  усі  навколо  люди
Не  пізнали  біль  розлук...
Тиха  ніч  давно  надворі,
Сплять  дорослі  й  дітвора,
Ось  такі  думки,  мов  зорі,
Впали  віршем  з  під  пера...


09.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2013


Внешность поэта…

Внешность  поэта  -  ничто,
Нечто  другое  -  мысли...
Глянь,  -  
У  него  пальто
Старенькое,  обвисло,
В  каждом  кармане  срок,
В  каждой  заплатке  вечность,
Где-то  у  сердца  -  рок,
За  воротом  дышит  млечность,
Подкладка  -  сплошная  боль,
Бирка  -  сценарий  боя,
Левый  рукав,  как  роль,
Правый  -  пошив  героя,
В  целом  -  одна  душа
Вечности  мирозданий,
Критики,  тише,  ша!!!
Вам  не  понять  страданий...

Внешность  поэта  -  мрак,
Внутренность  -  свет  изгоя,
Глянь,  -
В  каждом  взгляде  знак
Миру  людского  зноя,
Просит  он  о  Любви,
Верит  в  свою  наивность,
Лучше  б  не  знал,  увы,
Даже  и  он  здесь  -  живность...
Вдох  -  углекислый  газ,
Выдох  -  из  кислорода,
Он  же  спасет  Нас,
Племя  больных  уродов!
В  общем  -  одна  душа,  
Словно  комочек  боли,
С  видом  на  небеса
Катится    жизни  полем...


07.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398926
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.02.2013


У полоні своїх почуттів…

Почуттями  Кохання  я  ситий,
Почуттями  доВіри  -  сповна,
Почуттями  Надії  увитий,
Почуттями  страждання  -  до  дна...
Оцінити  їх  силу  можливо,
Всім  життям  своїм  грішним  довів:
Значно  гірше  і  навіть  брехливо,  
Як  немає  в  душі  почуттів!

Дуже  гарно  і  трохи  бунтарно,
Кращих  слів  і  думок  не  знайти,
Але  посмішка  ранку  янтарно
Заборону  знімає...  Лети!
У  краї,  небесами  безхмарні,
У  моря,  де  натхнення  бурлить,
У  світи,  де  життя  різнобарвне,
Там,  де  серце  Коханням  болить!

Ось  такі  почуття  незбагненні
Крають  тіло  пекучим  вогнем,
А  в  душі  моїй  рима  щоденно,
Наче  ниточка,  в'ється  віршем
І  бажає  усім  розказати,
Мов  довершеність  мрії  і  слів,
Про  можливість  безмежно  кохати
У  полоні  своїх  почуттів!


06.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2013


Аутентичность…

В  потребности  идентичности*
Народ  отдает  права
Порою  отдельной  личности
(а  проще  звучит  -  глава),
И  это  -  уже,  как  данное,
Не  гложут  совсем  сомнения,
Что  эти  герои  званные
И  вовсе  никак  не  гении...

Да,  были  в  истории  личности!
Они  возглавляли  расы,
А  нынче,  -  одни  «опричности»
(читай  -  главари  у  массы),
И  масса  отнюдь  не  волчья,
Бараны  да  овцы  в  стае,
Днем  травку  съедают  молча,
А  ночью  сидят  в  сарае...

За  гранью  границ  приличности,
И  даже  дойдя  до  драки,
Избрали  мы  псевдоличности
И  лижем  их,  как  собаки
В  надежде  на  кость-подачку,
Смирились  с  душевной  фальшью,
А  жизнь  пробегает  в  спячке,
Ведь  цепь  не  пускает  дальше...

Для  полной  аутентичности**
И  мыслей  таких  развития  
Убить  в  себе  приступ  личности?
(звучит,  как  души  сокрытие)...
Когда  же  поймет  вся  стая  -
Не  будет  с  барана  толку!
И,  лидера  выбирая,
Отдаст  предпочтенье  волку...

29.01.2013

*Идентичность  (англ.  Identity)  —  свойство  психики  человека  в  концентрированном  виде  выражать  для  него  то,  как  он  представляет  себе  свою  принадлежность  к  различным  социальным,  национальным,  профессиональным,  языковым,  политическим,  религиозным,  расовым  и  другим  группам  или  иным  общностям,  или  отождествление  себя  с  тем  или  иным  человеком,  как  воплощением  присущих  этим  группам  или  общностям  свойств.

**Authenticus  (лат.)  —  подлинный,  достоверный,  соответствующий  самому  себе.  В  связи  с  последним  значением  слова  мы  и  стали  использовать  термин  аутентичность  для  обозначения  принципа  соответствия  самому  себе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397026
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 31.01.2013


Пролісок… (Корозлику)

Присвячується    
Прекрасній    поетесі
Оксані        Халаган        (Корозлик)
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=5559    
До    Дня    народження



Я  маю  серце  й  маю  душу,
І,  мабуть,  трохи  дивний  хист,
Бо  вкотре  знов  сказати  мушу,
Віршем  пронизуючи  лист,
Про  надзвичайне  й  неповторне
Таке  чудове  почуття,
Яке  здіймає  в  мені  шторми,
Заводить  в  мить  до  забуття...
Земні  здобутки  відлітають,
Ніщо  у  порівнянні  з  ним,
Невже  усі,  як  я  кохають!?
Крізь  кригу  відстаней  і  зим?!.
Напевно  відповідь  скептична,
А  я  -  простий  собі  дивак,
Занадто  квітка  та  лірична,
Хоча...  я  маю  гарний  смак,
Бо,  як  вона,  також  нестерпно
Плекаю  до  життя  жагу,
І  крізь  сніги  іду  уперто,
Думки  поклавши  на  вагу,
Не  переймаючись  плітками,
У  римах  серця,  навмання,
Лише  співочими  рядками
Красу  її  наздоганя...
Мій  милий  пролісок  чарівний,
Незламний  символ  боротьби,
Твоє  кохання  так  нестримно
Біліє  ніжністю!  
Якби  
Я  міг  з  тобою  поряд  стати,
Зігріти  пелюстки  теплом,
Й  цвітінням  всім  своїм  сказати:
-  Кохаю!
Та  це,  певно,  -  сон...


17.01.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393193
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.01.2013


Так мало вони кохали…

Так  ніжно  вони  кохали,
Весна  ж  бо  була  надворі,
І  мрію  в  однім  вбачали:
Життя  -  наче  риби  в  морі,
Плескатися  в  хвилях  щастя,
Блукати  в  глибинах  волі,
І  перлами  слів  зап'ястя
Сповити  в  єдину  долю...

Так  палко  вони  кохали,
Тілами  спалили  Літо,
І,  певно,  близькими  стали:
Життя  -  наче  сон  розкритий,
Птахами  злітати  в  небо,
До  сонця  все  вище  й  вище,
Земного  зовсім  не  треба,
Лиш  вітер  у  скроні  свище...

Так  дивно  вони  кохали,
Сховавшись  в  Осіннє  листя,
І  в  римах  душі  пізнали:
Життя  -  наче  днів  намисто,    
Блискучі  й  великі  перли
Не  гріють  а  тільки  сяють
У  мріях,  що  ще  не  вмерли,
І  час  так  невпинно  крають...

Так  мало  вони  кохали,
Земля  білим  пухом  вкрита,
Неначе  сніжинки  знали:
Життя  -  то  не  тільки  втіха,
І  полум'я  мрій  безмежних
Потрібно  в  руках  тримати,
Щоб  серце  беззастережно
Й  одвічно  могло  кохати...


03.01.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2013


2013… Новый!

К  нам  Новый  Год
Опять  спешит
Своею  важной  датой,
Огнями  улица  першит,
Одев  из  снега  латы...
Уходит  вежливо  Дракон,
Молчит,
Хотя  и  знает,  -
Не  оправдал  надежды  он,
Пусть  с  миром  улетает,
А  так  серьезно  начинал:
-  Не  потерплю  я  фальши!
Где  хеппи-энд?
Сплошной  аврал,
Премьер-министром  ставши?!.
Вослед  ему  уже  ползет
И  радость  предвкушая,  Змея!
Ах,  Новый  Год,
Хочу,  не  выбирая,
Причину  нищенства  страны
В  Верховные  палаты,
Жить  гражданином!..
Без  вины  
Не  быть  чтоб  виноватым
За  правды  жизненный  глоток,
(Мечты  наивных  гложут)
Где  справедливость?
Это  рок?
Змея,  Ты  это  сможешь?..
Улыбка  мудрости  в  ответ
Шипением  обдала,
Ну,  сколько  нужно  еще  лет,
Чтоб  жизнь  счастливой  стала?
И  раз  собравшись  в  Новый  Год,
Мы,  на  одной  планете  -
Земли  своей  один  народ  -
Встречали,  словно  дети!!!
Как  жаль,
Судьбой  своей,
Увы,  не  наигрались...
Ах,  мысли-мысли,  -
Над  землей
Салютом  разорвались!

29.12.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388535
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 29.12.2012


Кому потрібні мої вірші…

Кому  потрібні  мої  вірші?
Мені  самому  самперед...
Бо  ми  не  кращі  і  не  гірші,
Мій  олівець  -  ось  мій  багнет,
І  аргументи  самі  кращі:
Це  звук  розбуджених  сердець...
Були  часи  помітно  важчі,
Та  вижив  наш  народ-мудрець!

Кому  потрібна  моя  думка?
Мені  самому  самперед...
Бо  не  бажаю  тільки  «струнко!»
Й  не  хочу  їх  дешевий  мед,
І  аргументи  самі  сильні:
Це  подих  правди  і  Весни...
Настане  час  -  ми  будем  вільні,
Чудові  бачу  й  віщі  сни!

Кому  потрібна  моя  воля?
Мені  самому  самперед...
Хоч  і  тяжка  вкраїнська  доля,
У  римах  я  вбачаю  злет,
І  аргументи  -  мої  вірші,
Думки  гуляють  навпростець...
Сьогодні  я,  а  завтра  -  інші,
А  хто  не  згоден,  -  хай  їм  грець!

28.12.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388314
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 28.12.2012


Холодно…

Холодно!
Як  же  душі  моїй  холодно!
Наче  зима,  що  скувала  поля,
Розум  правителів  зменшила  в  сторону
Дикої  позначки  нижче  нуля...
Боже  мій  праведний!
Дай  трохи  літа!
Цих  «папєрєдников»    підлі  слова
Просто  не  можу  й  не  хочу  терпіти,
Та  й  не  давав  їм  свої  я  права,
Щоб  розкрадати  мою  незалежність
В  митному  раю  дешевих  утіх...
Знову  велика  й  єдина  тотожність?
Прапор  із  крові?  
Європі  на  сміх...
Що  там  Європа,  
Китайською  гречкою
Встелені  густо  народні  поля,
Там  випасаються  дурні  овечкою
Й  обраних  вовків  своїх  вихваля...
Голодно!
Як  же  душі  моїй  голодно!
Наче  й  живий  ще  отой  патріот,
Що  не  поділить  усе  на  всіх  порівну,
Та  не  мовчи!
Подивись  на  народ!
Може  в  останнє...  
Бо  злодій  -  то  влада,
Газом  дешевим  запухли  мізки,
Знову  продали  свій  вибір  у  зРаду,
Будете  слухати  гарні  казки!
Що  там  казки...
Холуям  недоречно...
Кажуть,  що  світу  настане  кінець?
Я  відповім,
І  то  беззаперечно:
-  Скоро,  для  них,  
Бо  урвався  терпець!


18.12.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385780
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.12.2012


Вовк і Ягня (байка)

Обдерте  й  голодне  Ягня  білокуре
До  Вовка  у  ліс  забрело:
-  Скажи  мені,  Вовче,  чому  ти  похмурий
 Й  не  ходиш  у  наше  село?
 Зібрав  біля  себе  лиш  обраних  звірів,
 Лисиці,    Куниці,  т.д.,
 Й  гадаєш,  вони  тобі  вірнії  друзі?
 Ах,  сірий,
 То  з  рук  не  зійде!
 Я  знаю,  це  ти  заправляєш  у  стаді,
 Козли  і  Барани  за  вас,
 Немає  ні  сил  а  ні  кворуму  в  Раді,
 Звучить  тільки  дике  «Атас»...
 Що  будете  їсти,
 Коли  все  скінчиться?
 Невже  лиш  сьогоднішній  день?

-  Замовкни,  нещасний,
 Бо  буду  я  злиться  
 Від  слізних  таких  теревень!
 Нічого  не  знає  твій  розум  ягнячий,
 Бажаєш  на  місце  моє?
 Скажу  тобі  зразу  -  ця  справа  невдячна,
 Система  давно  вже  гниє...
 Я  й  сам  -  лише  гвинтик,  все  дуже  серйозно,  
 Замовники  вище  сидять,
 Та  їх  імена  нам  казати  не  можна,
 Бо  навіть  і  Вовка  з'їдять!..
 Бажаєш  у  вибори  чесно  пограти?
 Іди  на  майдан  і  кричи,
 Подружка  твоя  вже  попала  за  грати,
 То  ж  краще  -  тікай  і  мовчи!

Ось  так,  мої  друзі,  ця  казочка  дивна
Нагадує  дещо  мені,
Живемо  ми  всі  в  незалежній  країні,
Та  єдність  лиш  бачимо  в  сні!
Бо  поки  Козли  і  Барани,  мов  тушки,
Гуляють,  а  Вовк  їх  не  їсть,
То,  як  не  гостри  на  Європу  ти  вушка,
А  будеш  там  тільки  мов  гість...


10.02.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379811
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.11.2012


Потому, что я верю…

Как  устал  я  от  вежливой  жалости
И  от  взглядов,  сверлящих  затылок,
От  безжально-назойливой  подлости,
Равнодушия  пошлых  ухмылок

От  советов  принять  одиночество,
От  настойчивых  рук,  раздевающих
Мою  душу,  как  будто  пророчество
В  черных  дырах  их  глаз  обвиняющих

Я  устал  петь  им  песни,  смеяться
И  грустить  над  бумагою  мыслями,
Не  могу  каждый  раз  обнажаться
И  шуршать  облетевшими  листьями

Посижу  у  костра,  потоскую  -
Иногда  так  расслабиться  хочется...
В  декабре  снова  встречу  весну  я,
Опрокинув  сознанье  в  отрочество

Пусть  горят  -  не  сгорят  мои  мысли,
Верю  только  безумной  Любви,
Что  навеки  у  сердца  зависла,
Рвется  птицей  подняться  с  земли

Все  неровные  строчки  я  выправлю
Белым  голубем  клеток  тетрадным,
А  сомнения  выброшу,  вытравлю,
Убегу  от  инстинктиков  стадных

Потому,  что  я  верю  -  получится,
Не  бывает  двух  бед  в  жизни  дважды,
Потерпи,  я  ведь  тоже  соскучился,
Каждым  словом  и  клеточкой  каждой!

16.11.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378377
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.11.2012


Серьезные стихи…

Серьезные  стихи  даются,
Охотно  верю  -  нелегко,
Поэт,  -  он  лирикой  куется,
Стук  сердца  слышно  далеко…
Ты  можешь,  но  совсем  не  хочешь,
Бывает,  даже  не  с  руки,
И  долго  над  собой  хохочешь
До  боли,  лупящей  в  виски...
А  иногда,  совсем  уставший,
Десятый  сон  кому-то  всласть,
К  сиянью  звездному  припавши,
Готов  излить  в  чернилах  страсть
Своих  эмоций,  откровений,
Быть  может,  тайну  или  звон
Души  загадочных  стремлений,
И,  тихо  погрузившись  в  сон
На  строчках  высохших  наречий,
Увидеть  это  наяву...
Ах,  сколько  там  противоречий!
Жизнь  отдыхает,
Я  не  вру!
Ни  капельки  не  сомневаюсь
С  тех  пор,  
Давно  я  стал  другим,
И  в  комментах  не  разрываюсь,
Хотя,  так  хочется...  
Но,  им,  -
Тем,  кто  в  тепло  души  не  верит,
Кто  ради  лишней  запятой
Размерность  строчек  своих  мерит
И  думает,  что  он  святой...  
Однажды  ночью,  Боже  правый,
И  я  лиричностью  прозрел,
Толпа  кричала:  -  Браво,  браво!,
А  я  -  вдруг  плакать  захотел,
Не  потому,  что  ударений
Судьба  расставить  не  дала,
А  потому,  что  в  то  мгновение
Я  понял  -  жизнь  всего  одна...
Подвохов,  недоразумений
Хватает  в  ней,  тернистый  путь,
Я  лишь  прошу  немного  верить
В  наивных  слов  простую  суть!


16.10.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371213
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.10.2012


Леді Осінь

Знов  блукаю  в  незвіданих  далях
І  шукаю  таємну  красу,
Повсякденне  у  мить  відлітає
Й  десь  у  кольорі  жовтім  зникає,
Наче  сонце  в  руках  я  несу...

Потаємна  мелодія  кличе
І  лоскоче  незвичністю  слух,
І  таке  все  навколо  ліричне,
Навіть  трошечки  штучне  й  незвичне,
Аж  захоплює  барвами  дух...

Повернулась  пора  для  натхнення,
В  римах  плаче  й  радіє  душа
Цій  величній  красі,  як  знаменню,  
А,  можливо,  то  вже  одкровення
Неодмінним  бажанням  вірша...

Леді  Осінь!  Тобі  ця  присвята,
Самі  кращі  і  теплі  рядки,
Хочу  в  очі  твої  заглядати,
Усім  серцем  і  тілом  кохати!
Й  божевільні  казати  думки...

Знов  блукаю  в  незвіданих  далях
І  шукаю  таємну  красу,
Забуваю  життєві  печалі
Десь  у  кольорі  жовтім  вуалі,
Й  свою  душу  до  тебе  несу...


12.10.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2012


Красоту не испортишь Любовью…

Красоту  не  испортишь  Любовью,
Ведь  Любовь  -  наших  душ  красота
И  своей  поэтической  новью
Словно  звонкая  рифма  чиста...

Доброту  не  испортишь  стихами,
Ведь  стихи  -  наших  душ  доброта
И  по  жизни  идут  вместе  с  нами,
Распахнувши  искусства  врата...

Высоту  не  испортишь  стремлением,
Ведь  стремление  -  душ  высота,
Пусть  полет  в  небеса  на  мгновение,
Каждый  взмах  -  неземная  мечта...

Глубину  не  испортишь  глазами,
Ведь  глаза  -  наших  душ  глубина,
Изливаясь  наружу  слезами,
Словно  мудрости  плещет  волна...

Смысл  фраз  не  испортишь  делами,
Если  дело  -  души  твоей  боль,
Из  глубин  воспарив  небесами,
Красотой  возвращает  Любовь...


11.10.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370215
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2012


Выборы, ядрена мать…

Ах,  какой  чудесный  случай
Ждет  нас  в  этом  октябре…
«Будет  жизнь  еще  покруче»  -
Щит  рекламный  во  дворе,
Что  Вам  стоит?  Очень  мало  -
Вновь  за  них  голосовать...
Как  же  все  это  достало!
Выборы,  ядрена  мать!

Извините  за  словечко,
Просто  к  тексту  в  самый  раз,
Избиратель  -  не  овечка,
И  не  надо  вновь  про  газ,
Про  дешевые  тарифы
Да  про  пенсии  нам  врать...
Это  «Греческие  мифы»?
Ой,  опять  ядрена  мать!

Вермишелью  сыт  по  горло,
От  «лапши»  уже  тошнит,
Но,  упрямо  и  бесс+порно
Нам  реклама  говорит:
-  Голосуй  за  рай  при  жизни,
Всех,  кто  против  -  расстрелять!
Эх,  поставить  бы  им  клизму...
Как  тут  без  ядрена  мать?

«Отдадим  страну  народу!»,
«Деньги  вкладчикам  вернем!»,
«В  каждый  дом  нагреем  воду!»,
«В  Украине  нефть  найдем!»,
«Жизнь  прекрасней  с  каждым  часом!»
А  вот  «...еев  -  палкой  гнать!»
Отвечаю  нежным  басом:
-  Врешь  опять,  ядрена  мать!

Будьте  бдительными,  люди!
Не  впадать  в  рекламный  транс
Трудно  и  непросто  будет,
Но,  быть  может,  это  шанс?
И,  проснувшись  утром  рано,
Где-то  у  себя  в  дворе
Жить  начнете  без  обмана
Уже  в  этом  октябре!


08.10.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369424
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 08.10.2012


Хай буде так…

Хай  буде  так,  як  є!
Повсюди!
Навколо  квіти  хай  цвітуть,
Радіють  тому  цвіту  люди
І  пізнають  в  Коханні  суть
Свого  життя...
А  час  невпинно
Щоранку  каву  розчиня
І  кожен  день  старанно  й  чинно
Роками  в  спину  підганя

Хай  буде  так,  як  є?
Забуду!
Усі  печалі  відійдуть,
Вдихну  повітря  повні  груди
І  вижену  назавжди  лють
З  свого  життя...
А  місяць  дивно
З  під  хмари  знову  видгляда
І  кожна  ніч,  коханням  винна,
Все  розчиняє,  як  вода

Хай  буде  так,  як  є...
Нікуди
З  цього  нам  світу  не  втекти,
Бо  навіть  те  біблейське  чудо
Дає  лиш  змогу  віднайти
Нове  життя...
А  так  нестримно
Із  грудей  йде  серцебиття,
Хай  буде...  Може  я  наївний...
Бо  вірю  в  чудо,  як  дитя!


05.09.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362125
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2012


ЛІТЕРАТУРНИЙ САЛЮТ: Хтось казав мені…

До  Дня  Незалежності  України

Хтось  казав  мені:  "Щастя  -  то  гроші,
Що  їх  більше,  вільнішим  ти  є"...
Покажіть  мені,  люди  хороші,
Тих  щасливців...
А  думка  снує
У  незвідані  райські  простори,
Наче  птахом  я  вільним  злетів
Трохи  вище  за  всі  в  світі  гори,
Де  єднання  усіх  кольорів...

Хтось  казав  мені:  "Щастя  -  то  влада,
І  чим  більша,  тим  дужчим  ти  є"...
Подивіться  на  рожі  цих  гадів,
Що  при  владі...
А  думка  пливе,
Наче  хвилі  могутні  й  здорові
Підхопили  її  і  несуть
Значно  вище  за  води  Дніпрові
Й  розчинять  у  розумі  лють...

Хтось  казав  мені:  "Щастя  -  то  зрада,
Що  сильніша,  тим  легше  життя"...
То  вже  совісті  й  гідності  вади
Тих,  хто  зрадив...
А  думка  моя,
Наче  полум'я  вічної  свічки,
Що  так  вірно  і  чисто  горить,
Жовтим  кольором  прапора  стрічки
Поєдналась  з  блакитним  у  мить...

Хтось  казав  мені:  "Щастя  -  то  слава,
Що  гучніша,  тим  менший  твій  страх"...
Скуштувати  хотів  би  ту  страву,
Та  не  лізе...
А  думка  повз  шлях,
Що  у  тернах  із  лаври  і  слави,
Зовсім  напрямок  інший  взяла,
Й  не  бажає  дешеві  забави,
Хоче  правди,  яка  б  не  була...

Хтось  казав  мені:  "Їдь  куди  бачиш,
На  землі  цій  не  буде  добра"...
А  я  вірю  в  щасливу  удачу
України...
Це  зовсім  не  гра,
Всі  ті  роздуми  й  сильне  бажання
Неодмінно  нас  всіх  приведуть
У  країну,  де  править  Кохання,
Як  людська  від  народження  суть!

23.08.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359412
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2012


Я вірю у тебе, моя Україно!

Привітне  обличчя  і  посмішка  мила,
Тендітна  фігура  й  коса,
Намисто  поверх  вишиванки  наділа,  -
Моя  Україна  -  краса...

Знівечені  долі  митарством  свободи,
В  обіцянках  стогне  Дніпро,
У  владі  бандити  й  моральні  уроди,  -
Твоє  сьогоденне  тавро...

Розкриті  коханням  і  щирістю  душі,
Співоча  мелодія  літ,
Квітучі  сади  там  де  вишні  і  груші,  -
Біліє  навколишній  світ...

Скалічене  право,  залежність  від  грошей,
Духовність  з-під  ряси  попів,
Тяжка  й  непідйомна  історії  ноша,  -
Ти  цього,  Богдане,  хотів?..

Поезія  й  проза,  живопис,  скульптура,
Наука  космічних  висот,
Таки  світова  й  європейська  культура,  -
Це  мій,  український  народ...

Корупція  всюди,  чиновницьке  лихо,
Податки  на  шиї  ярмом,
Прийняти  все  це  неможливо  без  сміху,  -
То  битва  довічна  зі  злом...

Надія  й  Любов  в  моїм  серці  єдині,
Летять  почуття  в  небеса,
Я  вірю  у  тебе,  неначе  в  дитину,  -
Моя  Україна  -  краса!



27.07.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353279
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2012


У кохання немає винності…

У  кохання  немає  винності,
У  розлуки  -  відсутня  істина,
У  брехні  -  язики  нестримності,  
Лиш  у  правди  -  душа  безгрішної...

Розірвались  слова  гарматами
І  нещирістю  серце  вразили,
Заховались  думки  за  гратами
Та  й  розсипались  мілко  пазлами

А  у  небі,  мов  часу  стрілочки,
Журавель  розпластався  крилами,
Й  до  землі  нахилились  гілочки
Від  роси,  що  сльозами  милої

Сам  літає  над  краєм  пропасти
Та  й  шукає  собі  загибелі,
А  із  серця  не  може  випасти
Те  кохання,  що  словом  схибили

Бо  чутки,  як  каміння  брилами,
Роблять  рани  на  серці  значущі,
Ось  махнув  він  в  останнє  крилами
Та  й  стрілою  упав  в  урочище...


20.06.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2012


В яркой радуге слов

Этот  мир  так  жесток,  
Он  от  края  до  края
Хочет  просто  подмять  
Наш  полет  на  двоих,
Видно,  это  -  урок,  
Не  печалься,  родная,
Все  равно  мы  летать  
Будем  в  рифмах  живых!

Непременно  возьмем  
Веру  в  жизнь  на  поруки,
А  Надежду  свою  
Без  приставочки  «бы»
И  с  Любовью  взмахнем,  -  
Бог  послал  крылья-руки,
Станет  слово  «люблю»  
Вновь  девизом  судьбы!

Не  смотрите  Вы  так  
(Я  для  тех,  кто  смеется),
Зависть  просто  сгорит  
Но,  останется  ритм,
Кто-то  скажет  «простак»,  
Кто-то  водкой  упьется,
Моё  ж  сердце  звенит  
Колокольчиком  рифм!

В  яркой  радуге  слов,
Что  сверкает  меж  строчек,
В  сотый  раз  для  тебя
Я  признаться  хочу,  -
Что  прекраснее  снов
Этот  белый  цветочек,
Вместе  с  ним  и  любя
Свое  сердце  несу!


19.06.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345039
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.06.2012


Про «Євро 2012»…

Що  то  за  «Євро»  спішить  в  Україну?
Латають  дороги  щоночі  і  в  днину,
Міліціянти  вивчають  англійську,
Щоправда,  не  знають  свою  -  українську!
Рекламу  барвисту  розглядують  люди,  -
Гарно  прикрила  недоліки  всюди...

Школи  закрили,  гуляйте  студенти,  -
Якісь  недолугі  про  це  аргументи!
Де  ж  тих  дітей  нам  на  місяць  подіти?
Може  в  наметах  по  100  євро  жити?
Та  ні,  то  для  фанів  зіркові  отелі,  -
Спиш  на  траві  і  зірки  замість  стелі,
Поруч  звели  з  ДСП  туалети,
Вхід  тільки  тим,  що  купили  білети...

Потяги  нові  корейські  придбали,
Кажуть,  для  них  замінили  всі  шпали,
Тільки  ось  рейки  старі  залишились,
Тому  на  годину  обидва  спізнились,
Коштує  диво  заморське  чимало,  -
100  Євро  з  кишені  за  раз  відмотало...

Бронюю  «дешеві»  місця  в  інтернеті,
Ціна  -  200  Євро  на  кожнім  білеті!
Оце  так  гуляємо!  Наче  в  останнє!
Хочу  ж  побачити  справжніх  я  фанів,  -
Півроку  робити,  не  їсти,  не  пити,
Але  хоч  день  на  тім  «Євро»  пожити...

Нарешті!  Збулися  мої  давні  мрії,
Потрапив  у  центр  самої  стихії!
Голосно,  як  тільки  міг  прокричав:
-  Давай  же,  Шевченко!  Андрій,  забивай!..
П'ять  років  «пахала»  країна  на  «Євро»,
Скільки  розкрало  чиновницьке  стЄрво?!.
Ось,  за  останні  купив  я  свистулю
І  в  ложу  правителям  складую  дулю!!!


04.01.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341717
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.06.2012


для Izis… (Ко Дню рождения)

Неподражаемой  Izis
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=6167
ко  Дню  вареньки


По  лезвиям  фатальных  рифм,
Сквозь  дождь  безумства  и  желаний
Под  танцы  утонченных  нимф
Идет  Она!
Полет  сознаний!
Так  смело,  будто  паруса
Титаны  дружно  надувают,
Взлетают  мысли  в  небеса
И  там  парят!
И  там  мечтают!
Любовь,  как  принцип  бытия,
Иначе  -  путь  земных  страданий,
А,  может,  милосердия?
О,  да!
Пример  для  подражаний!
Да  что  там  праведный  Самсон?
Он  силой  брал,
Тут  все  иначе,  -
Любовь,  как  неизбежный  сон,
А,  может,  суть?
Читатель  плачет!
Вот  это  сила  и  простор,
Переплетенье  нежной  страсти,
Любви  пылающий  костер,
А,  может,  совершенство?  
Мастер!..
В  народном  стиле,
Обожаю,
В  чудесный  мир  душевных  слов
В  твоих  стихах  я  улетаю
И  сердцем  точно  ощущаю
Весь  трепет  алых  парусов!


31.05.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340972
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.05.2012


Про мову….

Кажуть,  що  на  світі  мови  різні  є,
Кожен  розмовляє  й  світ  цей  пізнає,
Навіть  у  тваринки  звук  не  для  утіх,
Він  допомагає  віднайти  своїх...

Гавкає  собачка  і  мурличе  кіт,
Заспівала  пташка  й  лине  у  політ,
Грізно  розмовляє  лев  або  ведмідь,
Навіть  риба  знає,  як  що  говорить...

Люди  -  то  найвищі  і  розумні  статі
І  на  різних  мовах  вміють  розмовляти,
Пишуть  і  читають  грамотні  слова,
Ось  такі  у  світі  маються  дива!..

Хтось  на  рідній  мові  спілкуватись  звик,
Інший  -  постарався  й  вивчив  ще  й  «язик»,
Дехто  «ленгвіч»  знає    й  гарно  «спікерить»,
А  от  кум  мій  –  «шпрехен»  на  «зи  дойч»  у  мить...

Я  вже  й  не  беруся  «туркце  конусан»,
Скажуть,  що  зазнався,  мов  заморський  хан,
А  мені  цікаво  просто  говорити...
От  би  нашу  владу  людям  зрозуміти!

Що  не  скажуть  -  наче,  дав  їм  хтось  під  дих,
Ох  і  «праффесура»,  сльози  через  сміх!
А  закон  напишуть  -  світовий  фурор,
«Милавать  не  мона»,  -  «мовил»  прокурор...

От,  коли  з  дитинства  грамоти  не  вчив,
І  любов  до  мови  в  забаганки  злив,
То  яку  б  посаду  ти  не  обіймав,
Хай  пробачить  песик,  чути  «гав-гав-гав»...


29.05.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340547
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2012


Лідо…

присвячується  моїй  рідній  тьоті
                                                                   посмертно


квіти,  -
чудові,  весняні  і  ніжні
сьогодні  тобі  неодмінно  несуть,
хоч  би  на  мить
суть  життя  охопити,
сльозою  змочивши  останній  твій  путь...

діти,  -
тобою  ми  зрощені  діти,
ти  і  матуся,  і  лікар,  і  праведний  друг,
хоч  би  на  час
цей  візит  у  той  світ  зупинити,
смерть  замикає  земної  свідомості  круг...

жити,  -
хотіла  і  вміла  ти  жити,
доля  нелегка  кидала  у  прірву  не  раз,
хоч  би  ще  день
ти  могла  своїм  словом  зігріти,
саме  такою  ти  будеш  навіки  для  нас...

квіти,  -
чудові,  весняні  і  ніжні
так  незвичайно  донизу  схилили  свій  цвіт,
ніби  життям  
твоїм  встелена  тризна,
вічна  любов,  вічна  пам'ять  і  вічний  політ...


07.05.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338907
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.05.2012


Анатольевичу (ко Дню вареньки)

Замечательному  и  сердцем  юному
Анатольевичу
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10165
ко  Дню  вареньки


Скажи,  дружище,  ведь  не  даром
Мы  в  прошлом  веке,  нынче  старом,
Родились,  музыкой  дыша?
И  на  подмостки  не  спешили,
А  Лиру  честно  заслужили
Венки  лавровые  круша!..

Да,  было  время  золотое,
Пусть  нынче,  говорят,  -  иное,
Труба  играла  на  ура,
Мы  под  гитары  дружно  пели,
Звучали  искренние  трели
У  окон  нашего  двора...

Пусть  не  хватало  на  веселья
Но,  мы  не  знали  дурь  от  зелья,
Был  поскромнее  наш  народ,
Кто  инженером  стал  отличным,
Кто  на  базар,  а  кто  прилично
И  нынче  здорово  поет!..

А  дети  быстро  подрастали,
Гитару  в  руки  снова  взяли,
Их  новый  век  подвел  итог,
Ах  как  же  хочется  кружиться,
Под  звуки  вальса  насладиться...
-  Скажи,  дедуля,  в  небе  Бог?

Дедуля  с  мыслями  собрался,
Ночами  долгими  старался,
И  выдал  внукам  на  гора
Отменных  песенных  творений,
Из  сердца  пламенных  горений,
Чтоб  суть  познала  детвора...

А  жизнь  -  не  мед,  нам  не  впервое,
В  Любовь  мы  верим  и  не  ноем,
Сердечко  -  пламенный  мотор!
Давай,  Серега,  в  ля-миноре,
С  тональностью  давно  не  спорю,
Все  остальное  -  просто  вздор!


23.04.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332568
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 23.04.2012


Ты пробовал так заглянуть в свою душу…

Ты  пробовал  так  заглянуть  в  свою  душу,
Чтоб  стало  понятно  зачем
Стремится  взлететь  она  птицей  наружу
Сквозь  тела  пронзительный  щем?
И,  может,  покинув  земное  пространство,
Увидеть  себя  свысока,
Нужны  ль  берегам  золотые  убранства?
Куда  мчится  жизни  река?..

А  рядом  совсем,  где-то  под  небесами,
На  солнце  плывут  корабли
И  ветер  надежды  шумит  парусами,
Легко  унося  от  земли,
Там  в  радужном  блеске  приятной  улыбки
Любовь  твоя  рядом  плывет,
И  нежной  мелодией  маленькой  скрипки
Все  дальше  и  дальше  зовет...

Тяжелые  камни  богатства  земного
Не  в  силах  тебя  удержать,
Ты  выше,  сильнее  любого  иного
Готового  душу  продать,
И  только  лишь  стуки  сердечного  зноя
По-прежнему  болью  слышны,
И  ноет...  О,  да!  Непременно  накроет
Полночным  ковром  тишины...

Ты  пробовал  так  заглянуть,
Ведь  не  сложно,
Почувствуй  души  вечный  зов,
А,  главное,  -  верить!
Все  в  мире  возможно!
Любовь    -  это  мысли  из  слов!


10.04.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329324
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.04.2012


Ты пробовал так совершать все поступки…

Ты  пробовал  так  совершать  все  поступки,
Чтоб  было  не  стыдно  потом?
Как  будто  душа  твоя  -  маятник  хрупкий,
Что  между  реальным  и  сном,
Здесь  в  счет  не  берутся  бессонницы  гены,
Они  помогают  понять,
Куда  и  зачем  отклоняется  время
И  нужно  ль  его  догонять...

А  где-то  по  улицам  с  пошлой  простудой
Толпа  ежедневно  спешит,
В  ней  каждый  из  нас  забывает  о  чуде,
Ведь  проще  и  слаще  грешить,
Зависимость  денег  и  манию  славы
Отчаявшись,  топим  в  вине,
Тупик,  безысходность,  коварные  нравы,
Попытки  забыться  во  сне...

А  маятник  молча,  безропотно  ходит,
Душевную  тайну  храня,
И  мерными  стуками  сердца  наводит
На  странные  мысли  меня,
Так  много  и  мало  порою  нам  надо,
Чтоб  с  чистыми  мыслями  жить,
Всего  лишь...  О,  да!  Неземная  награда  -
Открыто  всем  сердцем  любить...

Ты  пробовал  так  поступать?
Ведь  не  сложно,
Сними  с  себя  тяжесть  оков,
А,  главное,  -  верить!
Все  в  мире  возможно!
Любовь  -  это  мысли  из  слов!


09.04.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328986
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.04.2012


Ночь луною упала на плечи…

Ночь  луною  упала  на  плечи,
Тихо  скрывши  неискренность  дня,
Ты  зажгла  ароматные  свечи
И,  прижавшись,  обняла  меня
 
Тишина  заблестела  глазами,
Будто  зная  о  всем  наперед,
И  волна  ощущений  меж  нами
Пробежала  по  телу,  как  лед

Всплеск  эмоций  пронзает  мгновенно,
Разрывается  стуком  в  груди
И  неистовой  силы  стремленье
Оставляет  весь  страх  позади

Поцелуй  отрешенности  в  губы
Превосходит  загадочность  снов,
Блеск  луны  осветил  твои  груди,
Обнажая  признания  слов

Мы  в  едином  движении  страсти
И  под  властью  желания  быть
Во  взаимном  познании  рабства
Не  устать  так  друг  друга  Любить!..

01.04.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326791
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 01.04.2012


Давай, улыбайся!

главной  улыбке  страны  посвящается...

Красиво  пытаешься  мне  улыбаться?
Тебе  не  поможет  суфлер
В  моих  неразборчивых  снах  разобраться,
Там  только  бессонницы  вздор
И  крах  всей  песочной  твоей  пирамиды,
Звучит  так  смешно  –  «вертикаль»!?.
В  ней  вместо  цемента  прислуги  Фемиды,
Поправши  закон  и  мораль

За  ними  с  улыбкой  в  прогнувшейся  позе
Чинуши  различных  мастей,
«Народні  обранці»,  продавшись  за  дозы,
Сынки  приближенных  семей,
Шуты,  кнопкодавы  и  просто  бандиты,
Ах,  славно  лепил  и  потел!
Дорвались  и  жрут  из  большого  корыта,
Предел  лишь  один  -  беспредел

Не  надо  улыбок  с  клыками  бульдога!
Ошейник  не  давит,  ответь?
Народные  слезы  судить  будут  строго,
Придется  фуфаечку  греть,
Ответишь  за  все,  даже  малые  шавки,  
Что  метили  каждый  твой  след,
Тихонько  забьются  под  жесткие  лавки,
Разнюхав  источник  всех  бед

Давай,  улыбайся!  Немного  осталось,
Вода  подмывает  песок,
Костру  правосудия  искорки  малость,
Майдан  –  только  первый  урок,
Всё  те  же  прислуги  Фемиды  отправят
С  улыбкой,  сам  знаешь  куда  ...
….
Вы  тоже  смеетесь?  Смех  Веру  вселяет,
Что  сны  мои  -  не  ерунда!


27.03.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325656
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 27.03.2012


Ты пробовал так изложить свои мысли…

Ты  пробовал  так  изложить  свои  мысли,
Чтоб  было  приятно  от  слов?
Как  будто  у  самого  уха  зависли
Мелодии  радужных  снов,
Они  овладели  тобою  навеки
Ромашковым  цветом  лугов
И  льются  ручьями  в  могучие  реки
Поэзии  прошлых  веков...

А  где-то  в  белеющей  дымке  полета
Душа  над  землею  парит
И  просто  у  сердца  дрожащею  нотой
Весенняя  лира  звучит,
Так  смело  и  чуточку  завороженно
Сражает  своей  простотой,
И  падает  рифма  на  лист  отрешенно,
Пленяя  своей  красотой...

Зачем  эти  муки  небесного  цвета
Пронзают  так  больно  меня,
Ознобом  казнят  среди  знойного  Лета
И  жарят  морозностью  дня?
И  только  лишь  в  Осень  я  плавно  вплетаю
Печаль  своих  строчек  стихом
И  знаю...  О,  да!  Непременно  слетаю
На  грешную  землю  листом...

Ты  пробовал  так  изложить?
Ведь  не  сложно,
Чтоб  не  было  острых  углов,
А,  главное,  -  верить!  
Все  в  мире  возможно!  
Любовь  -  это  мысли  из  слов!


25.03.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325061
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.03.2012


Складати сів вірші?…

Складати  сів  вірші?
Чи  маєш  ти  гумку?
Вона  з  олівцем  має  рівні  права...
У  справжніх  поетів  римується  думка,
Все  інше  -  звичайні  й  відомі  слова

Ти  маєш  вдихати
Моменти  натхнення,
Воно  заховалось  у  ритмі  сердець...
У  справжніх  поетів  -  це  вірші  Кохання,
Все  інше  -  не  більше  аніж  «молодець!»

Ти  хочеш  створити
Душевну  картину?
Щоб  думку  змочити  в  ранковій  росі?..
У  справжніх  поетів  що  вірш  -  то  дитина,
Все  інше  -  лиш  тінь  від  нічної  краси

Бажаєш  впіймати
Дарунок  від  долі?
Красиві  до  болю  вже  вивчив  слова?..
У  справжніх  поетів  римується  «воля»,
Все  інше  -  дешева  солодка  халва

Готовий  до  бою
За  рідну  Вітчизну?
Гвинтівку  тримай,  наче  власне  перо...
У  справжніх  поетів  -  свідома  харизма,
Все  інше  –  неякісні  титри  з  кіно

Ось  бачиш,  
Як  гарно  виходять  куплети,
Чи,  може,  катрени?  Хай  буде  їм  грець...
А  справжній  поет  не  приймає  букети,
Бо  квіти  не  гострять  душі  олівець


16.03.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322359
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 16.03.2012


Соціальні мережі

Соціальні  мережі  повсюди,  -
Телефони,  нетбуки,  пк,
Там  живуть  звичайнісінькі  люди
І  провладні  частенько  зника,
Неупинно  спілкуються  й  пишуть
Про  проблеми  і  вади  життя,
Під  екранно-мрійливим  затишшям  
Зустрічаються  для  здобуття
Усіляких  достатків,  кохання,
Віртуальної  дружби  ковток,
Застраховане  розчарування
Й  прогнозований  зрадою  шок...

Соціальні  мережі  проникли
В  потаємні  й  не  тільки  місця,
Там  слухняно  й  давно  усі  звикли
Викладати  «інфу»  до  кінця,
Фотографії  власні  й  родини,
Телефони,  адреси,  святе,  
Де  були  і  з  якої  країни,
Все  про  друзів,  батьків  і  про  те,
Що  в  нас  є  і  що  хочемо  мати,
Де  працюєм  заради  гроша,
Головне  -  всім  про  все  розказати,
Що  це?  Щира  слов'янська  душа?

А  тим  часом,  й  подумати  млосно,
Поки  кожен  з  нас  соціум  в'є,
Всі  спецслужби  збагачують  досвід
Терабайтами  свіжих  досьє,
І  ходити  нікуди  не  треба,
Витрачати  бюджет  шпигунів,
Відкривай  і  читай  -  просто  неба
Власноручні  зізнання!  Без  слів...
Ось  такі  соціальні  мережі,
Ваші  фейси  в  контакті?  Невже!
Пам'ятайте,  за  Вами  вже  стежать,
Береженого  Бог  береже!


12.03.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321361
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 12.03.2012


Печальні слова…

Печальні  слова  і,  можливо,  невтішні
Хотів  би  сьогодні  сказати  я  Вам,
Бо  думки  мої,  невблаганні  і  грішні,
Крізь  звичку  судити  по  справжнім  ділам

Тарасе,  твоє  сьогодення  величне
Святкується  краще  за  сотню  років,
Чому  ж  те  минуле  і  комуністичне
Так  давить  на  серце  нещирістю  слів?

Дивись,  яка  свита  чепурних  обранців
До  тебе  прийшла,  навіть  квіти  в  руках,
Гарненько  припудрили  носики  вранці
І  брешуть  і  брешуть,  вже  втратили  страх!

Кому  Ви  життя  обіцяєте  гідне?
Промови  про  дух  український  облиш,
І  навіть  нітрохи  від  того  не  зблідне...
Похмурий  Тарасе,    чому  ж  ти  мовчиш?!.

А  проза  яка  у  Шевченка  -  відмінна,  
Точніше,  «на  уровне»,  -  так  він  сказав...
Ніколи  не  бачити  нам  переміни,
Народе  мій  милий,  кого  ти  обрав?

Пробач  нас,  Тарасе,  у  цьому  й  ми  винні,
Спокуту  думок,  якщо  можеш,  прийми...
Читаю  твій  «Сон»,  -  актуально  і  нині,
Ось  тільки  життя  у  онуків  в  займи!


09.03.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320367
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.03.2012


Под звуки сердечного стука…

Под  звуки  сердечного  стука  до  боли
В  висках
Я,  любимая,  тихо  спрошу:
Что  гложет  тебя?
Эти  странные  роли,
Что  призраком  в  спину,  я  не  выношу!
Открой  же  сердечко,  излей  свою  душу,
Всегда  мы  умели  найти  компромисс,
Хотя,  ты  же  знаешь,  я  слов  не  нарушу,
Сказав  их  однажды  под  крики  на  бис
И  сердце  свое  подарив  безусловно
Одной  лишь  тебе  навсегда,  
Я  взамен
Прошу  только  малость,
Наивно  и    скромно  -
Ответное  чувство  без  ревностных  сцен...
Так  быстро  мелькают  за  окнами  годы,
Уходит  зима  непробудностью  сна,
Опять  расцветут  белоснежные  всходы
У  нашего  дома,  и  только  Весна
Растопит  все  льдинки  душевной  напасти,
Подарит  нам  радость  от  каждого  дня,
Давай  же  беречь  эти  капельки  счастья!
Любимая,
Что  же  так  гложет  тебя?..
Сердечные  чувства  взрастили  мы  в  детях,
Смотри,
Как  прекрасен  и  молод  их  мир,
Глазища  сверкают  пронзительным  светом,
А  мысли  наполнены  свежестью  лир!
Дай  Бог,  чтоб  они  не  погрязли  в  рутине
Бездушной  и  пошлой  мирской  суеты,
А  путь  не  увит  чернотой  паутины
Стремлений  послаще  местечко  найти...
Нам  вместе  с  тобой  предстоит  все  увидеть,
Рождение  внуков,    прекрасный  рассвет
В  краю,  где  никто  никого  не  обидит
Страны,  процветающей  множество  лет!
Любимая,  
Тихо  тебе  отвечаю:
Такое  возможно,  надежда  жива...
Любовь  я  уж  точно  тебе  обещаю,
В  придачу  –  
Стихами  все  эти  слова!


06.03.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319615
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.03.2012


Лохи… (или к 5 марта*)

В  Москве  на  Манежной  концерт  и  веселье,
По  телику  дружно  политики  врут,
А  мне  что  с  того?
Кто-то  скажет:  -  Презренье!
Неважно  кого  и  куда  изберут?
Молча  поел,  
Чуть  разбросаны  крохи,
Движеньем  руки,  как  всегда,  соберу...
И  где-то  в  глухом  подсознании  -
Лохи!!!

По  нашим  каналам  засилие  жести,
И  здесь  выбирали,  и  врали  в  глаза,
А  нам  что  с  того?
Мы  привыкли:  -  Без  чести!
Стихи  не  читали  свои  тормоза?
Пиво  допил,
От  изжоги    -  аж  плохо,
Видно  не  так  я  воспитан  судьбой...
Ударами  пульса  в  висках  бьется  -
Лохи!!!

На  улицах  жизни  сплошь  бездорожье,
Дурак  дураком  погоняет  до  дыр,
А  Вам  что  с  того?
Сотня  лет,  как  безбожье!
Трубы  замерзли,  под  домом  сортир...
Телик  включил  -  
Голых  баб  одни  вздохи,
Может  не  в  той  я  родился  стране?
Страшно  смирится  с  диагнозом  -
Лохи!!!

Кто  там  ответил?:  -  Ты  гонишь,  парниша,
Глянь,  сколько  ездят  в  люксовых  авто!
Что  им  с  того?
Я  сердец  их  не  слышу,
Заложники  денег  в  китайском  пальто...
Замкнутый  круг,
В  каждом  слове  подвохи,
Мы  же  друг  друга  потопим  в  дерьме!
Новости...  Избранный  Вами  же:
-  Лохи!!!


*  4-5  марта  2012г.  -  выборы  Президента  России  В.Путина...

05.03.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319178
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.03.2012


Мысли мои…

Мысли  мои!
Бьетесь  о  мерзлую  стену,
Цветом  подснежника  белым
Тянетесь  ввысь,
В  рифмы  из  слов  вас  одену,
Вырву  из  холода  плена,  
Весна    выступает  на  бис…

Мысли  мои!
Не  обрывайтесь  стоп-краном,
Можно  поддаться  обману
Закрытых  кулис,
Утром  роса,  словно  прана,
Укроет  лесную  поляну,  
Лето  -  души  компромисс…

Мысли  мои!
Не  создавайте  дилемму,
Биением  сердца  на  смену
Прячьтесь  в  стихи,
Чтоб  без  тонального  крема
В  душу  пронзительно  смело,  
Осенью  вы  так  легки...

Мысли  мои!
Где  и  куда  я  вас  дену?
Листьями  желтыми  спелыми
Сброшу  в  траву,
В  нежные  сны  опрокину,
Снегом  укутаю  белым,  
Снова  Зима  наяву...


29.02.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319140
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.03.2012


Ах, кони жизни…

Ах,  кони  жизни,  снова  мчитесь,
Как  ветер  быстро  над  землей?
В  мою  вы  душу  окунитесь
Сполна!  А  уж  потом  рысцой
Через  январь  морозом  лютым,
А  в  феврале  лохматый  снег,
Я  в  март  хочу,  копытным  стуком
Весенний  услыхать  забег!
Там  светит  солнышко  поярче,
Играет  ласковым  лучом,
Приятнее  на  сердце,  жарче
И  рифма  из  души  ключом!

Следы  весеннего  ненастья
В  апрель  ведут  тропой  лесной...
Ах,  как  же  хочется  мне  счастья
До  одурения  весной!
Сугробы  снежные  пропали,
Печали  зимние  ушли,
Но,  словно  пледом,  согревали
Воспоминания  души!
Они  так  нежно,  неразрывно
В  груди  оставили  навек
Такой  приятный,  позитивный,
Немного  грустный  млечный  след...

Любить  смешно?  Да  в  наши  годы?
Любить  не  стыдно  никогда!
Пускай  белеют  её  всходы
Цветением  садов  всегда!
Блаженный  мир  пусть  познаётся
А  мысль  невинностью  чиста
И  сердце  трепетно  так  бьется
И  горячи  наши  уста
В  прекрасном  мысленном  полете,
В  объятиях  едином  тел…
В  сирени  мая,  это  что-то,
В  Любви  безумной  улететь!


22.02.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316000
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.02.2012


Работать!!!

Раскричались  тут  громко:  «Работать!!!»,
Слово  «Раб»  так  и  слышится  в  масть...
Кто  бы  мне  так  в  ладоши  захлопал,
Когда  молодость  тратил  я  в  страсть?!

В  страсть  работать!  А  ты  что  подумал?
Мол,  по  девкам  я  бегал  юнцом?..
Да  я  вкалывал,  счастье  чтоб  дуло,
Охлаждая  мой  пот  ветерком!

Ну  и  что  же?  Так  где  оно,  счастье?
Может  в  мраморных  плитах  друзей
Тех,  что  рвались  повыше  и  к  власти?
Дом  из  досок  и  ржавых  гвоздей...

Или  в  мнимом  несметном  достатке,
В  каждой  комнате  свой  туалет,
Просыпаться  от  ужаса  в  схватках,
Что  пришли  за  тобой…  Сколько  лет?

Нет  уж,  лучше  я  буду  свободным
От  богатства  и  жизненных  лепт,  -
Это  мой  и  такой  своеродный
Трудоголика  свежий  рецепт!

Разве  нищий  я?  Нет,  не  дождетесь,
Я  играю  прекрасную  роль!
Вижу,  вижу,  -  тихонько  смеетесь,
Сам  себя  же  возьми  и  уволь...

А  еще  есть  святая  Надежда,
Что  когда-нибудь  в  этой  стране
Вас  не  будут  встречать  по  одеждам,
Провожать  -  не  ножом  по  спине...

Ну,  а  больше  всего  я  хотел  бы,
Чтобы  вечная  Вера  в  Любовь
Поселилась  у  каждого  в  сердце
И  святою  была  эта  боль!


15.02.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314352
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.02.2012


Снег тихонечко падал…

Белоснежно-пушистая  ласка
Опустилась  на  землю  с  небес,
Словно  добрая  детская  сказка,
Выгоняя  из  душ  наших  стресс,
Одеялом  своим  застелила
Черноту  грешных  мыслей  и  слов
И  на  чай  дружно  всех  пригласила
Помирится  у  печек  домов...

Я  давно  уж  не  помню  такого,
Чтоб  сугробы  под  рост  высотой,
Видно  манны  небесной  у  Бога
Хватит  всем,  чтоб  душа  чистотой
Своих  помыслов  свято  резвилась
И  понять  наконец-то  могла
Для  чего  в  этот  свет  появилась,
Где  источник  Любви  и  тепла?..

Снег  тихонечко  падал,  кружился,
Засыпая  земли  наготу,
И,  проснувшись,  народ  удивился,  -
Он  увидел  страну,  но  не  ту,
Что  вчера  еще  рьяно  срывала
С  мрачных  улиц  печальный  порок,
А  белеющих  снов  покрывало
И  Надежду  на  правды  глоток...


08.02.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312251
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.02.2012


Упрямство…

Ох,  это  странное  упрямство!
В  умы  сумело  прорасти,
В  руках  законные  решенья
Но,  нет  логической  цепи!
Бумажка  в  куче  производства,
Патрон  немыслимой  войны,
Ген  первобытного  уродства...
А,  может,  жители  страны?!.
Что  так  наивно  и  с  упрямством
Сами  себе  желают  зла,
Биг-бордов  мрачное  убранство
С  улыбкой  царскою  хамла!

Ох,  это  дивное  упрямство!
Тут  хоть  лепи,  хоть  не  лепи,
В  руках  логические  звенья
Но,  нет  порядочной  цепи!
Иголка  в  сене  беспорядка,
Глоток  дешевого  вина,
Заброшенная  в  поле  грядка...
А,  может,  вся  наша  страна?!.
Как  часто  мы  в  плену  упрямства,
А  чаще  пошлой  суеты,
Всю  жизнь  свою  проводим  в  хамстве
И  лупим  в  грудь  до  хрипоты!

Ох,  это  дикое  упрямство!
Весна  желает  к  нам  прийти,
И  дарит  каждому  листочек
С  ключом  от  давящей  цепи!
Простая  галочка  иль  крестик
Из  миллиона  важных  фраз,
Сегодня  Ты  не  человечек,
Неважно  в  профиль  иль  в  анфас?!.
А,  может,  гражданин  народа
Счастливой  и  большой  страны,
Добившейся  своей  свободы,
В  которой  все  пред  всем  равны!

24.01.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308771
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 24.01.2012


Корозлик…

Присвячується  
Прекрасній    поетесі
Оксані    Халаган    (Корозлик)
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=5559  
До  Дня  народження



Неначе  Бог  почув  молитву
І  землю  снігом  притрусив
А  річечку,  журчанням  спритну,
Вдягнув  у  кригу...
Я  просив
Щоб  ця  краса  зимова  й  свіжість,
Що  так  милують  погляд  мій,
Перетворилися  на  ніжність
Людських  сердець...
Сльозинка  з  вій
Моїх  скотилася  і  впала
У  білий  та  пухнастий  сніг,
І  в  тому  місці,  Божа  сила,
Ожив  Корозлика  побіг!!!
Неначе  він  почув  звук  серця,
З  під  снігу  квітка  вигляда,
Ой,  як  же  їй  потрібно  сонця,
Тепла  і  ласки...
Не  біда,
Коли  гудуть  страшні  морози,
Не  вітер  гне  нас  до  землі,
А  та  страшна  буденна  проза
І  бездуховність  у  імлі...
Надію  має  той  хто  вірить,
Йде  у  життя  крізь  холод  тем,
Кохає  серцем,
Душу  гріє
Неперевершеним  віршем!
Як  той  Корозлик,
Невблаганний,
Бажає  справжнього  життя,
Мороз  -  ніщо,
Усе  -  Кохання!
У  римах  квітів  почуття!


17.01.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307215
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.01.2012


Счастье…

А  разве  есть  на  свете  счастье?
Как  сильно  нам  оно  нужно...
И  чтоб  не  крики  дикой  страсти,
Не  порошковое  вино,
Без  важных  тостов  и  наречий
Под  смех  дешевеньких  шутов
И  без  сплошных  противоречий...
А  просто,  без  излишних  слов,
Чтоб  было  тихо  и  спокойно,
Улыбки  радостных  детей,
И  каждый  верил  безусловно
В  себя  и  близких  всех  людей!

Ах,  если  б  знало  это  счастье,
Как  сильно  нам  оно  нужно...
Сильнее  самой  сильной  власти,
Нужнее  денег  и  кино,
Без  дорогих  машин  и  кожи,
Аксессуаров  и  колбас,
Без  кислой  от  удушья  рожи
И  золотых  цепей  на  нас...
Что  б  просто,  в  ощущеньях  лета
Обнял  любимый  человек,
В  лучах  его  лишь  сердца  света
Отдать  свое,  ему  навек!

Ведь  может  быть  на  свете  счастье!
Так  сильно  нам  оно  нужно…
Чтоб  тучи  разогнать  ненастья,
Увидеть  солнышко  в  окно,
Услышать  соловья    рассветом,
Промчаться  босиком  в  саду,
И  жить  в  Любви  на  свете  этом,
Любуясь  лилией  в  пруду,
Чтоб  наполняли  чувства  душу
И  не  хотелось  умирать...
Будильник...  
Кофе...  
Вид  с  маршрутки…
-  А  ну  на  выход,  хватит  спать!..


13.01.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306193
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.01.2012


не|про себе

я  трохи  вже  бачив  це  дивне  життя
і  маю  з  п'яток  гарних  віршів,
та  доки  в  душі  ти,
неначе  дитя,
ти  будеш  не  гірший  за  інших...

знов  аркуш  паперу  свідомо  беру,
косу  не  шукаю  лінійку,
ми  всі  підросли  
та  ще  граєм  у  гру:
постав-но  мені  тут  п'ятірку...

складаючи  риму  не  варто  спішить,
життя  не  таке  вже  й  шалене,
дитяче  (одвічне)  
завжди  буде  жить,
не  зміняться  очі  у  мене...

щоразу  за  вітром  своїх  почуттів
лечу  у  незвідані  далі,
донизу  не  можу,
там  леза  катів
й  обличчя  у  чорній  вуалі...

не  змінять  мене  ні  образа,  ні  лиск,
я  кольору  списків  не  маю,
і  тільки  в  Коханні
вбачаю  свій  зиск...
пишу  і  усіх  Вас  кохаю!


09.01.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305237
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 09.01.2012