| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Мене торкнувся подих самоти,
Моя душа пом’якла і зомліла,
Померлі душі звали вже іти,
Свіча стояла і вогнем тремтіла.
Одягнені у траур образ́и
Скорботно так і болісно дивились,
І тугою прощальної сльози,
У вічності понурено губились.
Знайомі люди, тихо, похапцем,
Підходили торкалися до скроні,
Холодним і божественим вінцем
Горіли їх прощаючі долоні.
Стояли квіти з м’ятою навпіл,
Молитва лилась під бубніння старця
І тишою стривожився довкіл,
Побачивши з косою ординарця.
Мене торкнувся подих самоти,
Моя душа тягнулась в потойбіччя.
Я глянув вниз з безмежжя висоти
Й побачив раптом там своє обличчя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Вмирає день художнім візерунком,
Бринить дощем у шибку самоти,
Горить свічою в дріблі сліпоти
Як згадка про минулі поцілунки.
Малює вітер стомлені малюнки,
Кружляє листям в танці без мети,
Знімає пил в безмежжя висоти,
Зриваючи образливі лаштунки.
Стихаючи у вирвах порятунку,
Блукає грім, бажаючи втекти.
І хочу я безболісно піти
Без тяжкості несплачених рахунків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
Я не знаю де та путь,
Де веде мене стежина.
Я б не зміг тебе забуть,
Ні на мить, ні на хвилину?
Там, де тішиться струмок,
І щебече як пташина
І тікає у лісок
Мальовничої долини.
Там, де зверху вороння
Верещить впродовж години,
Б'є у очі комашня,
Атакуючи невпинно.
Де сміється немовля,
Все завмерло на хвилину.
І лежать поля, поля,
В намальованій картині
Де під вербами ставок,
Під хатиною ожина,
Де вода біжить в пісок,
Де кущем цвіте калина.
Як мені знайти слова,
Не заплакать як дитина,
Як сказати, щоб була
Ти навІки, Батьківщина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190855
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Спи, мій маленький, утомлений, зморений,
Радість, надія, мій син -
Вічності втілення, заздрість дозволена,
Миті блукаючий плин.
Спи, моя радість, роками омріяна,
Спи у тремтінні свічі.
Через роки злом дорога засіяна
В ноги ударить тобі.
Спи, обійнявши пухкою долонею,
Шию старого мишка -
Кіс ворушіння під лівою скронею,
В лагіднім блиску пушка.
Ким же ти виростеш - вільною пташкою?
Диким бур'яном в степу?
Світ завоюєш жертовною ласкою?
Станеш опорою злу?
Спи, поки ночі безмежна хвилиночка,
Радість осяє твою,
Ти не хитайся як вітром стеблиночка,
Будь непохитним в бою.
Будуть у тебе ще ночі недоспані
Й гіркістю сповнені дні.
В путь мою вічну з останньою прощею
Очі закриєш мені.
Подихом вічності дихає молодість,
В шибці дзюрчання свічі.
В дзеркалі мудрості, в совісті надголодь
Став я безсмертний в тобі.
Спи, мій маленький, стомлений, зморений,
Радість,надія, мій син...
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190774
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Не бійся сорому пера,
Не має правил вічних.
Від зла до вічного добра
Три міліметри відстань.
Тремнить над аркушем рука,
Словами ллє розлуку
Мої слова, твої слова -
Пусті в повітрі звуки.
У серці моторошна нить,
Скуцьовджена, без тями.
І тінню манить і мигтить,
І бавиться словами.
Схились над аркушем пустим,
Улий у руку звуки,
Пером торкнись міцним, твердим.
Відчуй у серці стукіт.
Не бійся сорому пера,
Не має правил вічних.
Мої слова, твої слова -
Та тінню манить відстань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189995
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2010
Твої губи духмяно солодкі
І сп'янілі - їх тільки кохати.
У хвилини кохання короткі
Не мені їх, на жаль, цілувати.
Не мені, а комусь доторкатись
До гарячих, напругих і ніжних.
Хтось же мусить тебе обійняти
І торкнутись до вічно покірних
Хтось же мусить в цілунках втопити
І зігріти любов'ю своєю -
Я не хочу для тебе горіти,
Бо не бути тобі вже моєю.
Твої губи духмяно солодкі
І сп'янілі - їх тільки кохати.
У хвилини кохання короткі
Не мені їх, на жаль, цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113128
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2009
Я знаю, кохана, я знаю
Як в серці тремтить жовтизна,
Як ниє і плаче, волає
Відірвана з деки струна.
Як плачуть сніжинки невинно,
Як тягне нездолана мить,
Як вітер пірнув в павутиння,
Сховався і дрібно тремтить.
Я згадую ночі назовні-
Згорілі жертовні вогні,
У сірому темному ч́овні
Ми різали воду одні.
Горіла, стікала донизу
Оплавлена воску лоза,
В простору одягнута ризу
В напрузі блищала сльоза.
Я знаю, кохана, я знаю
Як в серці тремтить жовтизна,
Як смішно відбитком тікає
Запущена сміхом луна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113127
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2009