| Сторінки (1/27): | « | 1 | » |
Очі чорні, карі чи навіть блакитні,
Очі ніжні, відриті, чи навіть непомітні.
Очі вічні, закриті, чи навіть щасливі.
Очі щирі, привітні, чи навіть мрійливі.
Очі як зорі блискучі у темную ніч,
Очі як добра привітна, ласкавая річ.
Очі що в них я бачу малого себе,
Очі, в яких моя душа тихо реве.
Очі налиті безмежним добром,
Очі, що п’янять як заморський ром.
Очі у світ мрійливо закохані,
Очі від життя жорстоко сполохані.
Очі що рвуть душу казками,
Очі моєї рідної мами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012
Спливають роки. Втікають години невпинно.
В очах то короткі хвилини, то секунди — що мить.
В метро всі кудись поспішають і час так шалено летить,
І мрія ковзне крізь промені дня так бурштинно.
І зима, і весна у нас вже давно за плечами.
Тихий гуркіт і гучний шепіт думок залишає там слід.
І всіх мені цінних людей я тепер називаю «речами»,
Наче я — закам’янів, задубів, і серце як лід…
І стидно признатись про думок цих спів.
Я ж лише надцятий рік на цій прекрасній планеті,
А думка наче на вісімдесятирічному злеті,
Мого крилатого аеродрому віків…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012
Кохання – сплетена тканина,
Така ніжна, наче мала дитина.
Кохання – все що є найкраще,
Проте стає все важче й важче.
І хто придумав жіночу ласку?
В її обіймах я попадаю в казку.
Так, і це кохання,
В обіймах – мовчання.
Як кристалічно-білий сніг,
Кохання падає до ніг.
Нестримно хрумкотить, лякає,
Під ноги стелиться, лягає.
Та коли нагнешся і піймати хочеш,
Все тане, і ти тільки руки намочиш.
Я зустрів одну безмежну радість в цьому житті,
І чомусь поринув і вічному нитті.
Я вважав та й вважаю, що не гідний для серця її,
Не вірю в себе, закопую почуття свої.
Я знаю, що це кохання,
Що це лише мої бажання.
Та що з того, якщо це не доля,
І це не моя навіть така воля.
Кохання – білий сніг, що падає до долу,
Інколи, навіть, лікує душу кволу.
Та все ж, буває таким зрадливим,
А я буваю таким мрійливим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2011
Ти є, тебе немає, але я тебе кохаю.
Все тут і все щезає, в житті таке буває.
І милість, і любов, і все, що попадає в кров.
Нещадно нас вбиває, ломить, забуває.
І в цю місячну ніч, ти заставляєш про тебе думать,
Не поклавши до ліжка пліч, я починаю сумувать.
І ти мені снишся щоночі, і твої голубі очі…
Я бачу посмішку широку, і твою постать високу.
Ти літаєш в небі, над журавлями...
Літаєш плавно, великими ключами…
Я так сумую за тобою, і все затягнуте журбою.
Як жаль, що поряд бути ти не можеш,
І мені ні в чому вже не допоможеш.
Я так вірив, я так надіявся,
Я так мріяв, вже думав, що здійснилося….
Але, це грубе протиставне «Але»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2011
На дні океану теплий пісок,
Живої душі там шматок.
Наспівує пісню старенький дідок,
І сльози, і жаль, і нестриманий шок.
Невже так холодно в серці людей,
І навіть в найменших серед дітей.
Не сприйняли пісню старого,
Ніхто навіть не зрозумів цього.
А дід то співав ті слова незнані,
Щоб зрозуміли люди кохані.
Співав він про мирну любов,
Через яку закипає кров.
Про те як кохав він колись,
І мрії його не збулись.
Він думав про це довгий час,
Тепер повідає для нас.
А ми не звертаємо уваги,
Як дід придає нам наснаги.
Він радить нам бути щирими,
Своїм – бути вірними.
І хай гілка верби,
Прикрасить життя без краси.
Він оспівує день той нещасний,
Коли закохався, негласний.
Співає про вічне кохання,
Про майбутнє бажання.
Я коротко розкажу історію ту,
Поділите зі мною журбу.
Я чув, як говорить дідок,
Що було це десь тому років сорок.
Ішов по схилах Дніпра,
На зустріч йому йшла вона.
Вся така пишна, кучерява,
Весна на ній буяла.
Дідок той був молодиком,
Партизанським стрілком.
Він очима зразу закохався,
До неї на зустріч подався.
І їй він до душі припав,
Гармонії серцю придав.
Довго гуляли по дебрах,
Ходили по закинутих верфях.
Настав той день, що страшний для нас,
Війна, вбивала всіх за раз.
І дід на фронт пішов,
Форма, штани… шов.
А дівчина та чекала його до кінця,
Хотіла з ним здійняти вінця.
Та життя таке противне,
Негативне і наївне.
Дівчина не дочекалась весни,
Під час війни, пішла у вічні сни.
А дід вернувся із фронтів небезпечних,
Бо вірив безліч відчуттів доречних.
Прийшов у дім руки просити,
Натомість почав печально грустити.
І до сьогодні він вірно чекає,
Зустрічі з коханою бажає.
Борода вже сивіє,
А дід не втрачає надію.
І співає в останнє нам всім,
Щоб кохали серцем усім.
Щоб віру не втрачали,
І щастя один одному бажали.
Тож нехай слова дідуся,
Нам всім пам’ятаються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2011
Люблю встречать рассвет с туманом,
Люблю сидеть я у окна,
Люблю смотреть на прошлое с обманом,
И в глазах горит она.
И старые порвутся раны,
Когда печаль наступит вновь.
И вновь наступит утро рано,
И вспомнится забытая любовь.
Твои глаза среди тумана
Отпустят мысли погулять.
Любовь – прекрасная нирвана,
Прейдет ко мне опять.
И воют волки в серой мгле,
И просят волки у тумана,
Чтоб он вернул меня к тебе.
Но я не вытерпел обмана,
Уйду навеки в одиночество.
Забить тебя я не смогу,
Сбилось цыганки пророчество,
Но все равно я от тебя уйду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236399
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2011
Я іду по Києву сумний,
А на зустріч посміхаються дівчата,
В мене день такий простий,
І я можу все наново почати.
Я скажу їм просто привіт,
Посміхнусь у відповідь.
Відкриється передімною новий світ,
Я посміхнусь їм у відповідь...
Зачарована прогулянка по парку,
Навіює старі думки,
Я згадую тебе з самого ранку,
І знову старі думки.
Київ, вітер шелестить.
Десь у небі сонце світить.
В моєму серці щось шумить,
Бо я згадую тебе в цю мить.
Осінь, листя спід каштанів,
Барвистий колір в Києві стоїть.
Я згадую своїх батьків,
І в серці кров ще більше струменить.
Я вдячний їм за все, що маю:
За долю і удачу,
За всі думки, що ведуть до раю,
І за просту життєву задачу.
Я іду по Києву сумний,
А на зустріч посміхаються дівчата,
В мене день такий простий,
І я можу все наново почати.́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2010
Щасливий той, хто має батьківщину,
Щасливий той, хто має своє життя.
А ті хто втратили її?
А ті, що загубились у вогні?
Де тепер їм крила розправляти?
Звідки сили й мужності узяти?
Таке важке життя безбарвних,
Так важко їм прожити,
Стільки спогадів у них негарних,
А вони все ж мають що цінити!
Життя навчило їх поваги,
Закопало навік усі розваги.
Де ті, що так грозились їм допомогти,
Вони вміють тільки волів запрягти…
Ех… сюди б Тараса чи Богдана,
Була б тим…. Година погана…
Вони б провчили всіх ледацюг,
Заставили зняти з ярма нашого ланцюг…
А з історією що роблять?
Палять привселюдно, гноблять!
Хіба Мазепа заслужив?
Хіба для цього він служив?
Чи Чорновіл, а Шевченко?
Кобзар і патріот єдиний,
Він вірний син України!
Настане й наш час для слави,
Займуть вершину патріотичні лави.
Згадаємо ще їм ті недуги,
Ще побачимо хто з нас «слуги».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177957
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Як тяжко серцю моєму непокірному,
Заставляє вибір зробити великий,
А я так довіряю йому, вірному.
Я вже тим всім по горло ситий.
Я так радий був бачити очі гарячі,
Тримати біля серця твої руки дитячі..
Так, це лиш мрія мого минулого,
Це лиш думки. Не контролюю серця свого…
Я причиняю біль тій, іншій,
До тебе ж я ставлюсь з повагою,
Я вірю їй, вірі… сильнішій,
Вона завжди веде правильною дорогою…
Запам’ятав я ці дні надовго,
І радий згадувати щодня,
Не було нічого дитячого, легкого,
Але здоров’я собі трішки відняв.
Минуло кілька років, а ти все ж така красуня,
Залишився тільки клопіт, і спогади щодня.
Я іду по чистому тротуарі,
І згадую минулі, хороші ті часи…
Зови мене як хочеш, і я прийду…
Зови мене як хочеш, я до тебе припливу,
А боляче то як, а боляче…
Загнаний я в темний кут.
Я б покинув навік ту забаву,
І забув про думку лукаву,
Та не дають ті спогади старі,
Вони зостануться зі мною на всі дні.
Я бачу фото чи тебе і злюсь…
Ще раз я хочу… на тебе подивлюсь…
Запам’ятають очі, на тебе я не злюсь,
Я розумію, ти цього хочеш, тепер про тебе я молюсь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177956
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Думки в голову не лізуть,
Вибиваюсь з сну,
Мене кудись сунуть,
Наче в темну й холодну пітьму,
Я не розумію нічого,
Болить мене голова,
Не треба казати того,
Не хочу чути слова,
Хочу спокійно заснути,
Щоб зранку новою була,
Чиста і світла голова.
Хай думки розкумаряться там,
А то я неначе на одинці, сам.
Слова до купи не можу зв’язати,
Нічого толкового сказати,
Такі в голові відчуття,
Неначе чую вовче виття.
Достала та головна біль,
Достало безсоння,
Моя лиш одна ціль,
Не мати потрясіння,
Я спати іду, і не хочу мороки,
Я ще сиджу, але надоїли ваші уроки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167301
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2010
В сучасній Україні відбувається «бумеранг» історії. Міжусобиці за найвище звання лідера держави. Першими ознаками битви за владу в державі можна назвати витиснення обманом з київського престолу Олегом Аскольда та Діра. Найкращим прикладом тих подій в сучасному русі в Україні є Руїна 17ст. Руїна – період історії України протягом 17 століття, що відзначається глибокою боротьбою за престол, розкол держави на Правобережну та Лівобережну Україну. Вона пов’язується з правлінням трьох гетьманів на території нашої Батьківщини, а саме: Д.Многогрішного, І.Брюховецького, І.Самойловича. Ці особи настільки ослабили країну, що сусідні держави могли повноцінно маніпулювати нашими землями, використовувати її силу, цінність та поживність. Україна (а тоді Гетьманщина) розділилась на дві частини. ЇЇ розділяла велика річка Дніпро.
Згадавши історію, ми маємо змогу порівняти з сучасною політикою, і дійти до висновків, що з нашою політикою ми доходимо до тієї ж руїни. Уявляючи боротьбу за один політичний трон, ми бачимо розвал великої могутньої держави з великою історією. Як кажуть в народі, «людина вчиться на своїх помилках», а в історії багато помилок, які ми, нажаль повторюємо. Невже їх не можна аналізувати і використовувати в правильному руслі?!
Навряд чи це вдасться нашим кандидатам, які промовляють такі красномовні речі та обіцянки. Це просто піарство наших політиків заради рейтингу! А скільки бруду було пролито в сторону кожного з кандидатів в президенти! Невже такі люди ще в нашій політиці? Чи з ними можна дійти до вершини політичної арени світу?
Я, автор цієї статті, не є повнолітній, але хочу висловити свою думку на рахунок дії наших політиків, та взагалі того, що відбувається в нашій країні.
Серед молоді до 18 років (осіб, які не мають право виборчого голосу) ми можемо почути багато висловів щодо популярної нині тематики – виборів. Вони, так, як і я, вважають, що гідних кандидатів нема. Кожен бореться за своє місце, а відповідних дій для покращення стану в державі не робить. Все, що в силі їхніх слів – обливання брудом своїх опонентів і боротьба за владу. Невже український народ, такий сильний і мудрий, не може патріотично протистояти цьому безглуздю? Напевне, може. Я вважаю, що потрібно щось міняти на сьогоднішній день, а не повторювати історію України 17 століття. Нам потрібен справжній лідер, та чи існує він? Ще з проголошення в 1991 році про незалежність України розпочалась боротьба за владу, а з нею і корупція, розподіл Батьківщини на дві частини. Давайте будемо разом, цінуватимемо нашу державу, будемо будувати справжнього гіганта з великою цінною історією. Пам’ятаймо, що Україна живе в серці кожного з нас, і кожен повинен докладати зусилля для покращення. І тільки в такому випадку ми зможемо досягнути вершин, які варті нагород вищого ґатунку. Зміниться наше ставлення до України, тоді й зміниться наше становище. Досить нам обговорювати негативні сторони наших політиків, вони це без нас добре вміють. Давайте разом зробимо нашу державу такою, яка не буде коритись владі, а влада коритиметься їй. Все залежить від наших дій. Закликаю вас, шановні читачі, зробити правильний вибір, щоб в новому, 2010 році ми змогли бути повноцінними громадянами своєї країни, і з гордістю назвати себе українцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165922
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2010
Ось холод і зима прийшла
Хуртовина всю радість замела
Сердечко перестало стукатись,
Тіло не буде більше рухатись.
Боляче стало в душі моїй.
І ти мене образити не смій.
Я в тебе вірю, це не обман,
В тебе до любові чудовий талан.
Я теж так хочу, як в тебе,
Тебе повернути до себе.
Закрити очі, зігріти серце,
І навік забути про все це.
Але цього не буде ніколи,
І наберусь я великої сили.
Забуду про тебе навік,
Забуду про сірих днів лік,
Змиритися мушу з холодною зимою,
Я розумію, що не буду з тобою.
Я забув тебе на одну мить,
Серцю голосно сказав «цить»
Але це всього лиш на одну мить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161083
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2009
Наснився мені дивний сон,
В ньому відчувався важкий тон,
Неначе хтось тобі грубить довкола,
Неначе все це історія замкнутого кола.
Та враз тут ромашки появились,
Вони так чітко мені наснились.
За ними стояла красива людина,
Але спочатку подумав, що це дитина,
Приглянувся все ближче і ближче,
І зрозумів, що це повнолітня людина.
Та час так для неї летить,
А доля, нажаль, на місці сидить.
Кружляють дивні і сірі птахи,
Забрати красуню хочуть далеко,
Там не видно будинків дахи,
Спаси її ніжна лелеко.
Стільки сліз і крові проливала,
За неї своє щастя віддавала,
А зараз ти спокійно спиш,
На одному місці сидиш.
Встань, здійми свої крила,
Покажи в чому твоя сила,
Не дай занедбати дівчину,
Бережи як свою дитину.
Ти стільки охороняла її,
Охороняй і всі роки свої.
Я молюсь за неї в цей час,
Молись і ти за ради нас!
Хай ці птахи сіруваті,
Застинуть на білій високій хаті.
Хай неодмінно ромашки цвітуть,
Хай бджоли навколо гудуть.
Не дай їм в обіду дівчину,
Бережи як свою дитину!
І в цей момент я проснувся
До вікна я повернувся,
Подивився на Україну,
І згадав цю дівчину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158472
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.11.2009
Чуточку щастя навік подарила мені,
І які ж стали прекрасні ці дні.
Серце поцілила Амура стріла,
Незабутня мить це була,
Святий Валентин зачарував моє серце,
І воно стало пекуче, неначе з перцем.
Я так люблю її, а вона?
Забулась і втекла як весна.
В серці знову воює війна,
Це все винувата вона.
Такі бурхливі зриви в нім,
Це продовжується в тиждень днів сім!
Але понад усе своє життя,
Люблю я такі почуття.
Хоч і біль вони приносять,
Інколи з ніг нас косять,
Але все одно це наше кохання,
І в ньому все наше бажання.
Так хочеться мені завжди,
Щоб ангел пари оберігав,
Щоб в сльозах не було нужди,
Щоб Валентин в них частіше бував!
Закохуйтесь пари, це ж так чудово,
Саме ж кохання – прекрасне слово.
Кохайте ти хто на це заслуговує,
Зелене світло тим, хто це пробує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154645
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2009
Як надоїло життя те доросле,
Так хочеться в дитинство назад,
Як би ви знали, як тут мені зле,
Я хочу в дитячий квітучий сад.
Мене ніхто не зупинить,
Ви навіть не старайтесь,
Тільки мої мрії припинять,
І ви мене вбийте, не вагайтесь.
А мені весь світ кольоровий,
Я до всього завжди готовий,
Не відбирайте дитинства,
Не робіть такого свинства!
Я хочу ще помріяти трішечки,
Поганяти маленькі кішечки,
Хочу яблука зривати,
І без турбот «мамо» кричати!
А що я зараз зможу?
Невже складне життя переможу?
Кому я що докажу,
Я ж дитинства нікому не покажу!
Верніть мене на років п’ять назад,
Я вернусь в дитячий квітучий сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154339
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2009
Наснилось одного разу мені передчуття,
Мабуть це було моє минуле життя!
Я так і толком не зрозумів нічого,
Но я не відчував там серця свого.
Снилась ти мені велична дама,
І я кохав тебе до безтями,
В очах переливалась чарівна гама,
І ми перекинули почуттями.
І тут я серце різко відчув,
Від тебе три слова почув.
Невже це сон, чому не реальність?
Чому це все просто банальність?
Скільки дивних слів питальних,
До почуттів моїх ментальних.
Я так хочу проснутись в цей тон,
І повірити що це справді не сон!
Просинаюсь я зранку в ліжку,
І згадую тебе рідну і ніжну.
Я так хочу, щоб разом ми були,
Щоб, як в сні вітри в обличчя нам дули.
Твої барви волосся побачити хочу,
Я ще раз кажу тобі,
Я люблю тебе аж муркочу,
І сам не вірю собі!
P.S Віканя, тобі, хоч ти це не побачиш тут=)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153931
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2009
Україна – матінка моя єдина!
Пам’ятай – я завжди твоя дитина.
Я не забуду рідний край,
Цвітучий вишневий гай –
Бабусин щедрий рай,
Україно-матінка всім помагай!
Я люблю твої ніжнії руки,
Що захищають від страшної муки!
Я люблю тебе Україно!
Не втечу я ніколи країно!
В серці мому навіки зостанешся ти,
Зостануться й кусочки твоєї красоти!
А скільки ти добрих людей
На світ білий нам подарувала,
Скільки подала нам ідей,
І як нас від рабства врятувала!
Згадай но сина свого!
Так! Тараса, саме його!
Який же він правильний був,
Він кожного в серці тихо чув.
Зумів показати красу твою
І погубити долю свою.
Ми дякуєм щиро тобі,
За великі перлини ці.
За найкращих людей сьогодення,
Дякую за українця ймення!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153930
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2009
Запалилися свічки навколо нас,
Що робиться в цей тихий час,
Коли на світі правда втекла,
Коли українця запрягли як вола.
А думку нашу цінуватиме хтось?
Невже ми для вас неоцінене «щось»?
Змилуйтесь над нами і пощадіть,
Міжусобиці свої ви припиніть.
Як важко дивитись навколо себе,
Коли за спиною стріляють в тебе,
Як важко чути милий спів,
Коли в ньому немає слів.
Забули ви, хто ми насправді,
Здобули ж ми титул вольних держав,
А ви плюнули в очі правді,
І сказали голосно «На вас я …»
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153406
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2009
До кінця своїх мрій,
Я ще не зміг дійти,
Не контролюю своїх дій,
Не можу цього я змогти.
Але так просто закохатись,
Ще раз на тебе подивитись,
Так ніжно серце скаче,
Немов воно дитяче,
Що відчуло світ навколо.
Я заспіваю одиноке соло,
Якщо захочеш цього ти.
Давай запалим іскорку кохання,
Я доб’юсь своєї мети,
А в тебе буде велике бажання,
Забути про всіх навіки,
І полюбити тільки,
Мене і моє серце,
І мій характер в моєму тілі,
Навік запама’ятаєш все це,
Якщо іскорка не загине в темноті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116334
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.02.2009
Як взнати хочеться майбутнє.
Як взнати хочеться що буде…
Так важко це вгадати,
Наворожити чи просто намалювати.
Так хочеться час кінця свого дізнатись,
Так хочеться з всіма в кінці попрощатись.
Невже не можна, я не повірю.
Життя приносить нам довіру.
А світ приносить чудасія,
Так може прийде той месія,
Що скаже нам що буде далі.
Коли прийде час нашої печалі,
Хто в пекло піде, а хто до раю.
Що буде після слів: «Я вмираю»?
Як взнати хочеться до болю,
Що буде і з тобою,
Як взнати хочеться, палаю,
Коли я скажу – вмираю !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113699
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.01.2009
Попробуйте цінувати дружбу справжню,
Попробуйте найти себе серед них,
Попробуйте загубитись в глибокому коханні,
І поринути у славу друзів тих.
А ось питання на засипку,
А чи багато справжніх друзів є в житті,
Відповідь дам я швидку,
Їх має бути стільки, щоб хватило в майбутті.
Навіщо сотня вся для тебе, не подолаєш ти,
Потрібен друг лиш той один,
Що допоможе добитись твоєї мети,
Лиш той один, що стане тобі як рідний син.
Що пом’яне тебе в лиху тобі годину,
Прийде на допомогу, приголубить як дитину.
Цей друг, це справжнісінька любов.
Любов до себе і до ближнього свого,
Тепле й добре слово це – любов.
Шануйте і любіть ви друга свого!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113696
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.01.2009
Що за сміх, і що за радість,
Це все жіноча милість.
Що за погляди глибокі,
Що за роздуми високі,
Це все жіноча милість.
Це та їхня привабливість.
Так любо з жінкою дружити,
Так добре поряд з нею жити.
Кохати, і її любити.
Їм честь велику віддавати,
Вони приносять щастя в дім,
Як кішка, крутяться у нім.
Усмішка веселкою горить,
А ми радіємо в цю мить.
Я радий що не сам в житті,
Що жіночу ласку дарують мені.
Хай щира правда буде це,
Хай торкнеться це й тебе.
Хай світ радіє з всіма жінками,
Хай зберуться всі з думками,
І подякують за їх роботу,
За невтомиму їх турботу.
Хай сонце світить їм стежки,
Хай ясними стануть їх думки.
Я щиро вас вітаю
Щастя й радості бажаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113496
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.01.2009
Ми залежні від кохання,
Як птахи до волі бажання,
В серцях палає страх,
А в очах таїться жах.
І це все таке кохання,
Що приносить нам страждання.
Чому воно таке солодке,
Якщо насправді гидке?
Чому хвилина без кохання,
Це просто смерті бажання?
Кохання в наших серцях,
Це просто сміття,
Але воно наче цвях,
Вкручується в життя!
І не втекти від нього,
Як би ми не хотіли цього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113327
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2009
О, вірний друг,
Тебе віки не забуду я!
Як ти рятував мене від недуг,
І тримав моє «Я»!
З тобою ми долали перешкоди,
Вірили в майбутнє і не завдавали шкоди …
Надіялись на краще,
Трималися в житті все важче і важче……
І через десять літ по тому,
Доріжки наші розійшлись,
І не вернулись ми додому,
В житті самі лишились ми…
О, вірний друг,
Тебе віки не забуду я!
Як ти рятував мене від недуг,
І тримав моє «Я»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113264
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2009
Ми зустрілися в школі,
Я ще був малим,
Але піддався кохання волі,
І зацікавився я тим.
В серці радості багато,
В голові думки літають,
В середині наче свято
І очі мої тануть.
Час летів, минали дні,
А почуття мої зоставалися одні.
Я стільки пакостей тобі робив,
А з того не виходило ніяких див.
Так соромно перед тобою,
Так хочеться знехтувати собою.
Надіюсь що ти мені все пробачиш,
І кохання в очах моїх побачиш.
Но це лиш та одна надія лишилась,
А віра вже давно від мене вшилась.
Я тримаю це в собі вже довгий час,
Але це не тримає разом нас.
Пробач мені за все,
Пробач, якщо зможеш це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113262
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2009
Ніч, це відтінки тьми,
Ніч це любові вогні,
Ніч, це серйозніші ми,
Ніч, романтичні часи,
Ніч не зрівняється з днем,
Ніч наповнить душу вогнем,
Ніч переконує мене,
Ніч пам’ятає все,
Ніч спогади дивних подій,
Ніч, наче темний бій,
Ніч, романтична доба,
Ніч інтенсивна війна,
Ніч це гармонія снів,
Ніч не заведе мене в рів,
Ніч це царство казок,
Ніч королева сну,
Ніч це моє щастя,
Ніч не залишить мене…́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113188
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2009
Чи не було у вас такого бажання,
Закинути все, і навіть навчання,
Забути про всіх, і поринути в кохання?
Що це таке, хто мені скаже,
Чому в руках моїх таке дрижання?
Чому так приємно стало вже?
Чому я пішов шляхом тим,
І в очах закурився дим?
Адже кохання є сильне і зрадливе,
А саме головне, воно брехливе!
Кохання нікому ніколи не дасть волю,
І заставить серце піти до бою!
На ніякі поступи не піде,
Принесе тільки страждання,
І все спочатку добре буде,
Але потім велике прощання!
Чому всі люди піддались йому?
Чого в мене виникло це питання?
Невже в моєму серці теж кохання?
Так добре було самому,
А тут знову воно рветься,
І відчуваю, що це не минеться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113187
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2009