| Сторінки (1/51): | « | 1 | » |
Три сестриці на полиці,
Три свічечки білі,
Шепочуться між собою,
Діляться про мрії.
Перша каже: “Я б світила
На шлюбі у панни,
Коли в церкві з своїм милим
На рушничок стане”.
Друга каже: “Сестриченьки,
А я би світила
На христинах того сина,
Що панна б вродила”.
Третя сестра промовчала,
Бо вона вже знала,
Що суджений її панни
Згинув на Майданіі.
Дві сестриці на полиці
Лежать пожовтілі,
Третя на “фату” черниці
Лиє сльози білі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
У верблюжі шкарпетки закутав би душу від холоду
Та верблюд, він не наш,не зігріюсь чужою молитвою,
Я піду по стерні,до крові,мов по правді,що зморена голодом,
Відрізаючи світ разом з брудом небесною бритвою.
І у тиші сльози, я завию до Бога спокутою,
Бо оголений нерв не сприймає від Неба -*Не вбий*
І мізкі розривають брехнею,наче отрутою,
На шматки вітража ще дитячих,загублених мрій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502054
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2014
* * *
Тарасе,
Совість наша й гріх,
Як “Отче наш” тебе читаю,
Де ти все долю проклинаєш,
Устами правнуків своїх.
“І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краю”.
А скільки правнуків твоїх,
Тарасе, по світах гуляють,
В чужі церкви несуть паски,
А по ночах пісні співають,
Які співали ще батьки,
Що біля верби виглядають
Своїх онуків, хоча ті
Вже по-чужому розмовляють,
Та і тебе вже не читають,
Лиш з соромом колись згадають,
Якої крові є сини.
Скажи, Тарасе, може знаєш,
Чому найкращая земля,
Де колосом налилися поля,
Ліси защебетали, грає море,
Приносить нам одне лиш горе
І викидає по весні,
Мов те каміння. В чужині
Палаци збудували з нього,
Бо більше не дано нікому
Такої дивної краси,
Як Роксоляни наші мають.
Хоча тепер не заганяють
У ті невольницькі краї,
Та мусять їхати самі,
Шукати долю в чужині.
За жалюгідні копійки,
Де старих турків доглядають,
А їх синкам не відмовляють,
Бо викинуть на смітники.
Та як повернеться вона додому
З копійкою, що не несе нікому
У домі радості, лиш плач,
Немов засохлий той калач,
Хоча він є, та вже не лізе,
Бо скам’янілий, мов залізо,
Сп’янілий погляд козака
На тії долари криваві,
Що поховали його славу.
І сильна, як колись, рука
По столу б’є. Та у безсиллі
Горілку ллє в страшнім похміллі.
Зробили з нього “дурака”
Нові царі несамовиті,
Що розгулялися по світу,
Хоч смокчуть кров своїх людей,
Мов п’явки, з ломових коней.
Та не бояться вже нікого,
Забули про народ, про Бога
І глумляться з малих дітей,
Бо тільки діточки малі
З тавром раба вже на чолі
В принцеси бавляться, не знають,
Що хтось вже руки потирає
І доля матері чекає
Їх у далекій стороні.
Ось так, Тарасе, помолись
Та тільки, прошу, не дивись
На тую “вольную” країну,
Де раб ти є, лиш народивсь.
Земля, що віддає данину,
Із покоління в покоління
У чужоземнії країни
За гріх, що в неї був колись.
То ж попроси у Бога, брате,
Щоб тую чорную, розп’яту
Землю гріховну покропив,
Щоб змити те гріхів закляття,
А якщо ні, ми винуваті –
То з нас рабів вже не робив,
А як кошат сліпих втопив.
Та нових мудрих породив,
Щоб були горді тої долі,
І щоб раба не знали “волі”,
І щоб їх Отче полюбив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2014
Ти не весна,і я не квітень
Свіча у склі,стид ніде діти
Втікали в біль,зимою грітись
Сльоза об лід,сивини в вітер
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
- Не покидай мене прошу я.
- Не можу, завтра відлітаю.
- Я цілий рік тепла чекала.
- Тепло моє холодним стало.
- Молодшу маєш, я це чула.
- Не знаю кого з вас кохаю.
- Вона ж поїхала, забула.
- Так, зараз я її шукаю.
- Невже тебе я не побачу?
- Можливо вернуся до тебе.
- То пам’ятай, що я пробачу.
- Прощай, та плакати не треба.
Так Літо з Осінню прощалось.
Вона все плакала в печалі,
Він відлітав у дальні далі,
Де молода Весна блукала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
* * *
У пасмах снігу стомлену землю
З полону холоду зима не відпускає,
Земля благає, та її голос тає
У льодяних обіймах кришталю.
Та крізь пітьму зими, Суддя, а не Палач
З грудей знімав тісну сорочку білу,
В проміннях оголялось тіло,
Від ладану тепла зірвався крапель плач.
Це плакали дахи, стривожені від сну,
А місяць в вівтарі, свічки на небі ставив,
Дощ на світанку ранішню відправив,
Останній день зими благословляв Весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013
Я на верху, я головна,
В борщі кричала всім Піна.
Черпак провідав Казана,
І в смітнику, на дні, вона.
* * *
Ніс запитує Хвоста;
– А у тебе є мета?
Хвіст на весь свій зад оре;
– Є, йти задом наперед!
* * *
Мальвіни їдуть на Мальдіни,
Щоб відшукати Буратіно
А що П’єро? П’єро залив нутро,
Бо Карабас забрав усе його добро.
* * *
Коса “зелень” косила,
Косила щосили,
На дорозі Камінь,
І тут Косі “амінь”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2013
Напевно кожному із нас
Потрібно в руку цвях забити,
Щоби Ісусом зрозуміти,
Чужого болю парастас.
* * *
Коли біда, мов плаха над тобою,
Життя на роздоріжжі - йти куди?
Віддайся долі, сядь і пережди,
Можливо слід біди, час кине стороною.
* * *
Своєї тіні не виношу я:
Лиш сонце в небі, то вона моя,
А чорні хмари тут вона зникає,
Частенько серед друзів так буває.
* * *
Не клич біду, не думай про погане,
Пусті слова заправ за свій язик,
Бо тільки перший промінь віри зник,
Як вже біда непрохана спішить, мов біда звана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013
А правду вділи у красиві шати,
Клейноди та корону їй віддали,
Ликують всі – На троні правда стала,
Хоча брехня, як компроміс, для неї була плата.
* * *
Якщо зі шкоди всім ти пестився в меду,
Згадай про хробака фруктового сáду,
Упаде його рай, і з яблуком зігнилим
Душа його згорить в пекельному аду.
* * *
О скільки солі з’їсти треба,
Щоб землю бачити крізь небо,
Крізь пелену очей дитячих,
Де бачив все, та став незрячий.
* * *
Якщо свідомо став в *багно*,
Зійшовши з Божої дороги,
То знай, смердітиме воно,
Скільки б не мив свої ти ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2013
Якщо собі ти пожалів, то ти згрішив,
На річ, яку ти не придбав, Бог гроші дав,
Крізь сито гроші відійдуть, про них забудь,
І серед старих ти речей, та без грошей.
* * *
Будь першим, коли інші вже не можуть,
Та будь останнім в черзі на уклін,
Будь першим на колінах перед Богом
Щоб першим встати з зігнутих колін.
* * *
Якщо у запалі все вирішив, поставити крапку ти
То гак над крапкою постав, як знак питання,
Чи справиш крапку знаком оклику, і це буде останнє,
Чи в кому зможеш крапку провести.
* * *
Прийми того хто каже Ти та прямо в очі,
Гони, хто Ви за спиною шепоче,
Бо час з поклонів до прокльонів
Злетить як день посеред ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
В особистість одиниці
Нуль не виросте ніколи,
Як би він не розкрутився,
Його доля лиш по колу.
* * *
Якщо вже витягла Душа
Гроші з кишені – капелюху,
То очі мали би оглухнуть
На те, що покладе рука.
* * *
Осипаємся ми, як по осені дуб жолудьми
Опадають плоди, розбиваючи лоба у глину.
Чи вони проростуть? Чи пролізе коріння в щілину?
Чи вони відійдуть у байдужі обійми пітьми?
* * *
Буває так, що розум розуміє,
А серце ну ніяк це не сприймає.
Який там розум, коли серце в позі
І де мізки, як кров по жилах грає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013
Якщо плаценту скинув в бруд
І чисту пригорнув дитину,
То вже не смієш пуповину
Занести над дитям, мов кнут.
* * *
У цім житті до всього я вже звик,
Та іноді чиясь рука рве розуміння:
То ворога – що зніме міх з камінням
То друга – що зі заду дасть під дих.
* * *
Буває в Бога просиш, та не помічаєш
Того, що все це він послав тобі сповна,
Тож, коли хліба на колінах молиш,
Вважай, щоб лобом не сколов зерна.
* * *
Чому від дзвонів вечір встав?
Чому завмерли очі з страху?
Чому хтось кинувся із даху,
А шмат вини на мене впав?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013
Хто більше виклав у святу корзину?
Той сотню кинув, а той гривню дав,
Той з тисячі лиш десятину зняв,
А той з двох гривень вкраяв половину.
* * *
Якщо ти не любив – то знай,
Що завше в долі є кишеня,
Де жбурне хтось кохання жменю,
Щоб завести тебе у рай.
* * *
Як хочем бути ми Ісусом,
Але тоді – коли воскрес.
Розп’ятим бути і нести той хрест
За гріх людей – себе ми не примусим.
* * *
На президентських виборах у слові,
Обрали Кореня за головного.
Сміявся Префікс з Суфіксів дурних,
Бо знав, хто є на правду головним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013
Важке минуле юності лихої
Іде по пятах горбом за спиною,
Відтак, мов битий пес, будéш ти полохливий,
Бо сором показать і скинуть неможливо.
* * *
Мізкам все ясно, так не можна Зась.
Та біс над вухом, шия крутить очі,
Тут раптом, по рукам згори щось Лясь,
І серце в пятах “Отче наш” шепоче.
* * *
А правда в нас за спинами гуляє:
Ми слухаєм, вслухаємось не чуєм
Ми дивимось, вдивляємось не бачим
Кричим, говорим та не вимовляєм.
* * *
Як в тебе на очах лежить завіса,
І думаєш, що долю взяв в уздечку ти,
То голову на ноги опусти,
Чи не знайдеш на них велику руку біса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013
О, скільки міг би вилити язик,
Про чорні справи голови та тіла,
Якби над ним зубаста плаха не висіла,
Що в п’яти заганяла серця крик.
* * *
Послухай мудреця, та не бери усе
У міх життя, що спакував в дорогу,
Почуй дитя, бо кожен з нас несе,
Частинку істини, отриману від Бога.
* * *
Свята неправда, та що для добра,
Хто має право спраглому бідою
Піднести склянку з брудною водою,
Що зникне міражем в страшній пустелі зла?
* * *
Дві супротивниці Тінь і Душа,
На білий танець Розум запросили,
Чи буде це криваве танго Зла,
Чи в вальсі Мудрості зійдуться світлі сили?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013
Подяка і хабар - що гоже? Що не гоже,
Різницю в них лиш серцем відчуваєш,
Подяка це, коли б дав більше, та не маєш,
Хабар - коли б не дав, але не можеш.
* * *
Хто дивиться в своє віконце,
Та бачить там лиш плями в сонці,
Нехай відкриє навстіж рами,
Можливо на шибках ті плями.
* * *
А що життя – це мить,
Чим більше ти живеш,
То більше розумієш,
Що кожен рік хвилиною летить.
* * *
В калейдоскопі добрих юних літ,
Стільки вбачаємо помилок і гріха,
Що підстелити сіно проситься рука,
Та чи від цього не марудний стане світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
СпокуСа і спокуТа, лиш літера одна
В різниці слів, та прірва в тому,
Що в слові першому печать поставив (С) Сатана,
Та в другому (Т) Творець всіх застеріг в Письмі Святому.
* * *
Правиця знала що лівиця брала
Правиця хрест на грішне тіло клала,
Лівиця під хрестом спокійно спала,
Доки правицю в корчі не відняло
* * *
Багно у носі всіх нас має,
Для нього головне, щоб ми його дусили,
А слід, щоб п’яти розносили,
Тоді воно смердить щосили.
* * *
Тіло можна все навчити,
Якщо в нього є бажання,
Але годі сподівання,
Вчити душу безталання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2013
* * *
Свобода слова соловя соната,
Лиш в небі вольнім пісня чиста лине.
В кишені ката її голос гине,
Ріка німіє в крижаних лещатах.
* * *
Прощення в матері просіть ще за життя.
Спішіть. За що? Пізнаєш через роки:
Як на могилі хрест стоїть високий,
А долі вже немає вороття.
* * *
Не осуди людину за гріхи.
Це не твоє, це Боже право.
Не перетягуй ці гріхи собі,
Щоб потім не питать: “Чому так сталось?”
* * *
Подяки за добро не жди.
Жаліти, що зробив, й хвалитись тим не треба.
Це дар, що став по долі саме ти,
Рукою Того, що вершить добро на небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
А сміх і плач: лиця близькі дві втіхи,
Між оком і вустами – це щока,
Тішусь, як сміх сльозою лиє з ока,
Боюсь, як плач кінчає корчем сміху.
* * *
Спектр звуків у гармонії – це тиші красота,
Спектр запахів – це неймовірна свіжість,
Спектр кольорів – це колір білосніжний,
Спектр спектрів всіх земних – це чистота.
* * *
На поминках котилось дві Сльози,
Одна – другій: Ну як я виглядаю.
Що смішно? Та бачив я не раз,
Як на біді робили вернісаж.
* * *
Якщо ти дивишся на жили,
І бачиш кров там голубу,
То закатай назад губу,
Бо там пливуть прості чорнила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Лиш той Великий, хто згорів,
Та попіл втоптаний до болю,
Вогнем піднявся над юрбою
І душі мертві запалив.
* * *
О скільки бачив я слонів,
Які від Мосьок повтікали,
Бо тільки силу м’язів мали,
Та в серці дух гнилий сидів.
* * *
Десь розірвалася планета,
Летить, кометою горить,
А ми для себе загадали
Щасливу долю в страшну мить.
* * *
Мужчина – складова із мужа й чина
Біда, як муж, а виліплений з глини.
Біда, як чин, а лиже нище спини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391905
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2013
Гроза зігнала з смітників,
З гнилою кісткою у пащі,
Напівоблізлий пес влетів
В підвал, від сирості пропахший.
В кутку зіжате щось лежало,
Від несподіванки пес встав,
Так ніби – Хто там – запитав.
Те ніби в відповідь сказало;
– Ну що мій друг чотириногий,
Ні, ти напевно вже трьохногий,
Бо перебив тобі двоногий
Передню лапу, бідний пес,
Іди сюди, лягай у ноги,
Не бійся, я, як ти убогий,
Чекати ніде допомоги
Ні від людей, ні від небес.
На дні трухлявої “хрущовки”,
Тулились бомж і блудний пес,
Квартирами мінялись блохи,
Рука лизала мокру шерсть,
Розмазуючи бруд засохлий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2013
* * *
А небо ніч на землю опускало,
А тиша колискову заспівала,
Життя заснуло. Виходила зграя,
Маленька зграя диких вовченят.
Нічна дорога по подвір’ях в’ється,
Лиш серденько в маленьких грудях б’ється,
І очка, мов ліхтарики, горять.
Вони ішли на дачу, добре знали,
(Бо старші вже давно прослідкували):
Господарі поїхали кудись.
Мов з досвідом, повільно речі брали,
Бо навіть програвач перевіряли.
Лиш Петрик, меньшенький, неначе загубивсь,
Втупився в шафу, де стояли,
“Солдатики” із олова. Та взяла
Його рука не їх, бо очі закохались
У білого ведмедика в куті,
А поруч з ним покинуто лежала
Відкушена кимсь плитка шоколаду,
Що з рота слину в нього видирала,
Із самих кишок, що були пусті.
А сонце нічку темну підмітало,
Птахи, мов дзвоники, день встати заставляли,
Світало. Похапцем верталась зграя
Із здобиччю у латаних мішках.
Вони по норах темних розбрідались,
Як діти всі, у снах казкових посміхались,
Лиш не заснула крайня хата при свічках;
Де п’яная матусенька лежала,
А ручка ніжно їй шоколадку клала,
Ласкаючи медведика в щоках.
То хто ж Вовки ?!!
Оці маленькі діти?
Неситі, неодіті, незігріті,
Що збилися у зграї, щоб прожити?
Чи ці царі,
Що їх женуть по світу,
Вбиваючи їх долі у норі?
То хто ж Вовки?!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012
На граблі став
В чоло дістав,
Язик вкусив,
Щоку сховав.
На граблі став,
В чоло дістав,
Язик сховав,
В щоку попав.
На граблі став,...
Древко зламав!!!
Дурним граблям
Язик дістав!!!
На граблі став,
На спину впав,...
Язик в граблів
Прощення брав.
. . . . . . . . . . . . . . . .
Легенько взяв,
Поцілував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2012
На Мишу Ящірка печерна в суд подала
Що та Її – саму порадницю Слона,
Ропухою безхвостою прозвала,
Чим зачепила честь хвоста
І імідж цноти зіпсувала.
Поважний суд, де було три Крота,
Безжально засудив маленьку сіромаху,
Щоби повчити всіх; від зайця до комахи
Підсудну кинули на плаху,
У клітку до Кота.
Зі страху весь маленький звір заледенів,
Хто втік в нору, хто в шпари залетів.
Замовкли всі, бо бачили біда.
Лиш на фуршеті в честь суда,
Сп’янілий Вуж всім за столом свистів;
– Направду в Ящірки лише спина,
– Я бачив сам, як віддала вона,
– Свого хвоста під лапу до Слона.
– Але ж він був – кричала Сарана.
Шипіла Гадина: Він був і може відросте.
Баран бебехнув: Це пусте,
Кіт позавчора Мишу з’їв.
Біда, як у суді сидять Кроти,
Біда, як суд вершать безжалісні Коти,
Біда, як все під лапою Слона,
Та горе, як для правди лиш нора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376681
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2012
- Так що таке початок?
- Це нова зоря.
- А де кінець?
- Свіча у вівтарі.
- А в чому суть життя?
- Це блискавиці мить,
Щоб запалити свічку від зорі,
Та кинути це полум’я в серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012
Стояли двоє за вікном,
Одним вікном одної хати,
Два старця, близнюка, два брата,
Кружляв надворі сніг лапатий,
Камін тріщав сухим теплом.
Стояли двоє за вікном.
Одним вікном земної хати,
Стояли бідний і багатий.
Той все життя зі зла лив злато,
А той біду латав добром.
Стояли двоє за вікном.
Одним вікном по різні боки,
Їх серце відчувало оком;
Той на морозі грівся Богом,
А той в теплі холов гріхом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2012
А правда високо під небеса злетіла
Та крила обпалила, в клітку впала.
“Король є голий”, – з відчаю кричала.
Брехня їй в очі нагло реготала,
Бо публіка це чути не хотіла.
Вона все знала, тільки промовчала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
В глухих Карпатах, посеред ялин,
На зрубаній галявині, у травах,
Мов той чабан, стояв великий хрест,
І випасав хмаринки кучеряві.
Невже могила це, де хрест, мов вартовий,
Розповідає подвиги героя?
Чи хрест цей, як маяк посеред моря,
Поводирем стоїть у хащі лісовій.
Та промінь сонця, що пробив ялини,
Мов Божий Перст, вказав мені на Хрест,
І я від подиву зім′яв свої коліна,...
Злякався, мов малесенька дитина,
Яка потрапила уперше на христини.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Я був у Церкві і та Церква – Хрест.
І у прозрінні, що це Церква Божа,
Молився тихо, бо серед небес,
Маленьке тіло увібрало в себе
Усі церкви – в один карпатський Хрест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012
6. Не роби перелюбу.
... всякий, хто дивиться на жінку
з похіттю, вже вчинив перелюб
з нею у серці своєму.
(гл.5 від Матфея)
Мій боже,
Розкажи мені
Як можна тут, в Галичинні,
Ту шосту заповідь держати,
(Якщо число вже біснувате),
Бо можем всі інфаркта мати,
Коли погожим, літнім днем
Стільки гріха навколо ходить,
А ніс за вухо тебе водить,
Губа відвисла кисилем,
Зірвались очі, мов ті мухи,
До тої свіжої медухи,
Хоча лизнуть вже не дадуть,
Та можна трішечки нюхнуть.
І як зупинить лисий стовп,
Той ніс, зворожений ногами,
Тоді кричу собі я – Амен
Та хрещу зачманілий лоб,
Щоб виліз з мізків клятий біс.
То я благаю тебе, Боже,
Бо вже ніхто не допоможе,
І назбираємо гріхи,
В свої заплатані міхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2012
Два інваліда, два Івана, два свати
Один не ходить, а другий не бачить
Сидять при пляшці, щось своє торочать
Зливають гріх горівкою до ночі
Вони не друзі ще, та вже не вороги.
Один в “бандерах” був, ховався у криївці,
Сибір, важке заслання у “глибинці”,
Женився, син Вадим, вернув додому,
В пусту батьківську хату, де нікому
Не був потрібен, лиш “москальці” жінці.
А другий з під Полтави, комсомольцем,
На захід, “визволитель України”,
В НКВД, зачистки, вибух пляшки,
Поранення, шпиталь, сестричка Ганна,
Дочка Оксана, і життя в колясці.
П′ють мовчки, бо одні питання:
Чому, навіщо, і чому вони?
Хто ворог в братовбивчій цій різні?
Чи смерті тисяч досягли мети?
Де правда у кривавому завданні?
І так сидять на п′яному дивані
Дві долі, що самі не знають,
У чому суть життя їх полягає...
Та біль у серці враз пересихає
Коли Іванко – внук між них сідає
І ручками, мов ланцюгом, єднає
Ноги Івана і обрубки Вані.
Мовчіть діди, лишіть свого онука
Не ворошіть старе і не гартуйте сталь
Бо поруч з вами ще з чистими руками,
Іде невпевнено до молодої Мами
Син України – напівбандерівець і напівмоскаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2012
* * *
Заснули коси на покосі,
В траві ховались ноги босі,
І дивний спів різноголосся
Клином відходив до небес.
Гроза повітря розпирала
І хмари нависали жалом,
І крила ластівок дрижали
Перед дощем, що вив, мов пес,...
Зірвався,... кинувся лизати
Своїм тепленьким язиком
Кохання, що в траві зім′ятій,
Лягло туманом сіножаті
Та пахло свіжим молоком.
Все відлетіло дивним сном.
А ми лежали, мов розп′яті,
Між Раєм, Пеклом і Хрестом.
* * *
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012
Клаптик я паперу взяв,
Букву “еС” намалював.
Напівмісяцем лягла,
ПроСичала мов змія:
Сталін, Склеп, КПСС,
Смерть, Сибір, Сльоза, СС.
В Страсі очі я закрив
І полинув дивний Спів:
Скрипка, Соловей, Струна,
Соль, Симфонія, веСна.
Погляд кинув до вікна,
І заСяяла вона:
Сонце, Світло, Світ, Сім’я.
Сіль не в “еС”, а в свому “Я”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
* * *
Ніхто нікого не питає,
Нас посилаючи на світ,
З раю в безодню посилає,
Чиясь рука лишити слід.
Запакували нову душу
У нову торбу із костей,
Мов рибу, кинули на сушу,
У вирій зла людських страстей.
На лобі долю написали,
Батьків найшли межи людьми,
Та зрозуміти нам не дали,
На що це ми? За що це ми?
І місимо земне болото,
Та топчем один одного.
Не розуміючи на що то?
Не розуміючи чого?
Ніхто нікого не питає,
Нас забираючи з тюрми,
Лиш десь твоя душа зітхає
У путах нової суми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012
Заплакала природа по весні
Дощем прощальним, що відходив в далі.
Застигли сльози у квітках конвалій,
Розкидані, мов ноти, на стеблі.
Високі сльози щастя та баси печалі
Переливались в нашому житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2011
* * *
Чому це Я – це... Я?
І хто такий є ... Я?
Хочу – побіг, хочу – стою убого.
Від кого перейшло, кому передаси,
Це моє грішне Я? –
Спитав би я у Бога.
Чи в тіло хробака,
Щоб покарать мене?
Можливо, в плоть орла,
Щоб вільним був у всьому?
Собака підійшла,
Не насварю тебе,
Чиєсь далеке Я, можливо, Я знайоме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2011
* * *
Смик – Лялька ніжку підняла,
Смик – Лялька на коліна впала,
Смик – Лялька президентом стала,
Смик – І вистава почалась.
А хто є Режисер?!!
О, Боже Справедливий,
Чом передав дроти
У руки лиходіїв?
Чом у полон життя
Ти кинув нам надію
І тут-же відібрав
Вогонь із темноти?
Маріонетки долі,
Не бачити вам волі,
Доки за дроти смикають кати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2011
... у чому щастя?
Біля галявини струнка цвіла Береза молода,
Не переймалась.
Побачила якось Вогонь, і зник її дівочий сон,
Бо закохалась.
Та як почула Вітру свист, то передала мокрий лист
І попросила:
- В травневу нічку навесні, коли дрімає ліс у сні,
Прийди, мій милий.
І він, мов злодій у пітьмі, крадучись по старій листві,
Засяяв сміло.
Сорочку білу розірвав та палко язиком кохав
Листву і тіло.
Вона стогнала, мов у сні, ломала віти молоді
З тепла і болю.
То обливалась соком в піт, то віддавала жаги плід
В його неволю.
Відлуння розносило гул, і крик хрещеної почув
Дощ-воєвода,
Меча холодного дістав та в землю чорну поховав
Любов і вроду.
А рано-вранці в лісі тім Зозуля кукувала всім –
“Порядна” стала –
Облила з ніг до голови, і покотилися чутки,
Листва шептала …
Сміялась груба Осока, спершись на Дуба-дурака,
Мов за стіною,
А діва старая Сосна, від заздрощів плила смола,
Кляла ганьбою.
Лиш тільки тихая Верба в Болоті плакала сама,
З яким побралась.
Колись любила дивний Став, і він її з собою звав,
Та побоялась.
Пройшла зима, а навесні з’явився паросток на пні,
Донька родилась.
І покотилася сльоза, як вісточка для татуся,
Йому в могилу.
У старім лісі, біля пня, сумна Берізка молода –
За Грабом стала:
Не хоче з Вітром утекти, та долю матері нести,
Хоча кохала.
Так це є правильно, чи ні? Блукають душі у пітьмі –
Святе причастя.
Чи треба в мить одну згоріть чи, може, довго тепло тліть?
У чому щастя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2011
* * *
По перехрестю шуму, між коліс,
У бруді і чадному газі,
Візок з потворним тілом ледь пролазив,
Зібрати крихти від шоферських сліз.
В обрубках ніг лежав берет десанта,
В бушлаті “За відвагу” дві медалі,
В скляних очах байдужої печалі
Тюрма життя, де став він арештантом.
Та раптом гальма свист із криком –“Тато!”
Ввірвались, немов постріл серед ночі,
І плечі, голос і ці рідні очі,
Мов струмом, серце вразили солдата.
І сльози жалили обрубки струпів,
Від подиву колеса замовчали.
- Це батько мій- без сорому кричав він
І пригортав безноге і безруке
Це рідне тіло, що вже не чекало
Нічого від життя, лиш смерті в муках.
Син батька ніс, мов прапор перемоги.
- О, скільки я шукав, якби Ви знали!
.......................і загрубілі руки шоферів,
Не змовившись сигналом проводжали,
Свій талісман щасливої дороги
Рідня... .А скільки серед вас... .
Чужих… , озлоблених по крові,
З колиски гнаних, зібраних на гробі,
З стиду забутих, проклятих за гріх.
Невже, коли не маєш, тільки ціниш,
Невже все розумієш лиш з роками,
Що пуповину розірвав руками –
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2011
* * *
Буденну мить життя –
Годує мати сина,
Торкнувся погляд мій,
Очей не відпускає.
Душа від дива впала на коліна,
Бо відчувала – всесвіт оживає.
Не пропустіть благословенну мить…, держіть,
Любуйтеся…, схопіть, коли приходить.
І бійтеся, що мить повз вас летить,
Життя вчорашнє в небуття відходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2011
* * *
У голоді любові ти летиш,
А я назустріч розпинаю крила.
В провалля кинем своє тіло,
Щоби до тла воно згоріло
У божевіллі висоти.
* * *
* * *
Ти не весна,
І я не квітень.
Свіча у склі –
Стид ніде діти.
Втікали в біль
Зимою грітись.
Сльоза об лід –
Сивини в вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2011
* * *
Чому завмер, мій дзвін, чому мовчиш?
Мовчу, бо говорити надоїло.
Але ж в середині напевно ти кричиш?
Відстань, яке до цього в тебе діло.
Ти прокричи, так легше, прокричи.
Що зміниться? Стіна не впаде з крику.
Можливо крик твій кинутий вночі,
Вдень зірве маски із земного лику.
Куди біжиш, мій кінь, куди біжиш?
Біжу кудись туди, там де біда.
Ти зупинись мій кінь, ти оглянись.
Не маю часу, бо біжать літа.
Тоді хоть вузда скинь, відкинь свій страх
Не можу, вузда в плечі в’їлись.
Ти сам собі придумуєш кнута
Ні, це життя останні тягне жили.
Та раптом крикнув дзвін, і кінь застиг.
Встав на диби і землю бив копитом,
І заіржав, якось несамовито.
Так заіржав, що навідь дзвін затих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2011
Тарасе,
Совість наша й гріх,
Як “Отче наш” тебе читаю,
Де ти все долю проклинаєш,
Устами правнуків своїх.
“І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краю”.
А скільки правнуків твоїх,
Тарасе, по світах гуляють,
В чужі церкви несуть паски,
А по ночах пісні співають,
Які співали ще батьки,
Що біля верби виглядають
Своїх онуків, хоча ті
Вже по-чужому розмовляють,
Та і тебе вже не читають,
Лиш з соромом колись згадають,
Якої крові є сини.
Скажи, Тарасе, може знаєш,
Чому найкращая земля,
Де колосом налилися поля,
Ліси защебетали, грає море,
Приносить нам одне лиш горе
І викидає по весні,
Мов те каміння. В чужині
Палаци збудували з нього,
Бо більше не дано нікому
Такої дивної краси,
Як Роксоляни наші мають.
Хоча тепер не заганяють
У ті невольницькі краї,
Та мусять їхати самі,
Шукати долю в чужині.
За жалюгідні копійки,
Де старих турків доглядають,
А їх синкам не відмовляють,
Бо викинуть на смітники.
Та як повернеться вона додому
З копійкою, що не несе нікому
У домі радості, лиш плач,
Немов засохлий той калач,
Хоча він є, та вже не лізе,
Бо скам’янілий, мов залізо,
Сп’янілий погляд козака
На тії долари криваві,
Що поховали його славу.
І сильна, як колись, рука
По столу б’є. Та у безсиллі
Горілку ллє в страшнім похміллі.
Зробили з нього “дурака”
Нові царі несамовиті,
Що розгулялися по світу,
Хоч смокчуть кров своїх людей,
Мов п’явки, з ломових коней.
Та не бояться вже нікого,
Забули про народ, про Бога
І глумляться з малих дітей,
Бо тільки діточки малі
З тавром раба вже на чолі
В принцеси бавляться, не знають,
Що хтось вже руки потирає
І доля матері чекає
Їх у далекій стороні.
Ось так, Тарасе, помолись
Та тільки, прошу, не дивись
На тую “вольную” країну,
Де раб ти є, лиш народивсь.
Земля, що віддає данину,
Із покоління в покоління
У чужоземнії країни
За гріх, що в неї був колись.
То ж попроси у Бога, брате,
Щоб тую чорную, розп’яту
Землю гріховну покропив,
Щоб змити те гріхів закляття,
А якщо ні, ми винуваті –
То з нас рабів вже не робив,
А як кошат сліпих втопив.
Та нових мудрих породив,
Щоб були горді тої долі,
І щоб раба не знали “волі”,
І щоб їх Отче полюбив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2011
* * *
... у чому щастя?
Біля галявини струнка цвіла Береза молода,
Не переймалась.
Побачила якось Вогонь, і зник її дівочий сон,
Бо закохалась.
Та як почула Вітру свист, то передала мокрий лист
І попросила:
- В травневу нічку навесні, коли дрімає ліс у сні,
Прийди, мій милий.
І він, мов злодій у пітьмі, крадучись по старій листві,
Засяяв сміло.
Сорочку білу розірвав та палко язиком кохав
Листву і тіло.
Вона стогнала, мов у сні, ломала віти молоді
З тепла і болю.
То обливалась соком в піт, то віддавала жаги плід
В його неволю.
Відлуння розносило гул, і крик хрещеної почув
Дощ-воєвода,
Меча холодного дістав та в землю чорну поховав
Любов і вроду.
А рано-вранці в лісі тім Зозуля кукувала всім –
“Порядна” стала –
Облила з ніг до голови, і покотилися чутки,
Листва шептала …
Сміялась груба Осока, спершись на Дуба-дурака,
Мов за стіною,
А діва старая Сосна, від заздрощів плила смола,
Кляла ганьбою.
Лиш тільки тихая Верба в Болоті плакала сама,
З яким побралась.
Колись любила дивний Став, і він її з собою звав,
Та побоялась.
Пройшла зима, а навесні з’явився паросток на пні,
Донька родилась.
І покотилася сльоза, як вісточка для татуся,
Йому в могилу.
У старім лісі, біля пня, сумна Берізка молода –
За Грабом стала:
Не хоче з Вітром утекти, та долю матері нести,
Хоча кохала.
Так це є правильно, чи ні? Блукають душі у пітьмі –
Святе причастя.
Чи треба в мить одну згоріть чи, може, довго тепло тліть?
У чому щастя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2010
… так що таке кохання?
Висока музика, знайома і нова,
Зірвалася струна, мелодія зникає.
Два тіла стрімко падають до дна.
Та, поєднавшись в небесах, ...злітають
І пальці рук переплітають
Два тіла.
А душа одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2010
Прощення в матері просіть ще за життя.
Спішіть. За що? Пізнаєш через роки:
Як на могилі хрест стоїть високий,
А долі вже немає вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129445
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.05.2009
* * *
…мамі
Не заспіваєш, Мамо, колискову,
Тебе нема і я вже не малий,
Лиш тільки букшпан – вітами казково
Малює тінню образ дорогий.
Приходжу я до нього, як до Тебе,
Кажу все те, що Ти лиш можеш знати,
Тут легше, ніж на цвинтарі міському,
Заплакати мені, Тебе обняти.
Та тільки раз у році, на Великдень,
Маленьким відчуваюсь біля Мами,
Як з букшпану Ти гілочки вкладаєш
У теплі паски, теплими руками.
І в чисті хати, на Велике Свято,
Оце зело, освячене церквами,
Пасхальні кошички несуть шматочок щастя,
Що букшпан віддає з долоні Мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127023
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2009
Безкрилий птах, хто ж це обрізав крила?
Чому ти дав? Чому не полетів?
Чому я дав,мабуть що клітка мила.
Чому я дав, мабуть того хотів.
Але ж там воля, брате, чуєш Воля,
Там пісня,брате, в синіх небесах.
Яка там пісня, коли хочеш їсти.
А воля - це цукерка з солі,
Солодка зверху,та в очах сльоза.
Два птаха – приручений і дикий,
Вели свій спів через віконце хати.
Той щебетав, що волею багатий,
А той сміявся з нього в клітці ситій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126107
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.04.2009
На званному обіді, на бенкеті,
У поцілунках ручок “цьомчик-цьомчик”,
У білому жакеті йшов мужчина,
Хоч з вигляду, ще був безвусий хлопчик.
Юнак русявий із очима моря,
В незграбних рухах проявлялась сила.
А незнайомка, що з ним була поруч,
Немов промінням свічі погасила.
І заздрісні свічки-придворні дами,
Розплавилися воском у гримасах,
І собиралась ненависті маса,
І виривалась лють, що їх дусила.
Бомонд здригався в брудній поведінці,
В очах і в рухах ненависть кричала,
А злість накинулась шампанським із бокала,
Одним “шакалом” на волосся “львиці”.
Молекули повітря затремтіли,
Мовчання миті наштовхнулось в грань,
Наігранність цікавістю зникала,
Чекаючи розгублених ридань.
Та зуби тіла показали жало
Оголеного образа богині,
Так ніби перл хтось кинув межи свині,
Перед лампадою зникали чорні тіні.
Стояла заворожена злоба,
Роздавлена, розчавлена, розмита,
І всі криві, брехливі дзеркала,
Мов конфетті посипались на плити.
Краса жіноча – частка неземного,
Хто кинув на Землю печать твою -
Щматочок раю в пеклі Цьому,
Шматочок пекла в Тім раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125400
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2009
Свобода слова - солов'я соната,
Лиш в небі вольнім пісня чиста лине.
В кишені ката її голос гине,
Ріка німіє в крижаних лещатах.
Сміття горіло.
Бруд з димом, кинутий з ефіру,
Влітав в екран очей, на перепонки впав.
Ковток повітря марно рот шукав,
Отрута впилася, мов кліщ, під шкіру.
А кров брехню нахабну підхопила,
По тілу чорна пляма розповзалась,
Вже й мудру голову вона заполонила.
Лиш тільки серце відчайдушно відбивалось,
Мов риба в лід. Бо не сприймало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=123217
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2009
* * *
Рибалка молодий спитав
Старого рибака Івана:
– Дядьку, а що таке кохання? Це просто секс?
Старий подумавши сказав:
– Кохання, це як випивка душі.
– Ось зараз на Дністрі сидим,
Тебе охоплює той дим,
Оця незаймана природа,
Той спів, та музика тепла,
Та річка, ранішня роса,
Той перший промінь Воєводи,
Той перший плескіт карася,
І то повітря..., чудеса!
На тебе кинулась краса,
І ти береш пекельну воду,
Вливаєш в себе гріх життя,
Щоби заплакала душа
Від тої висі перед Богом,
Кохання це... це... ці небеса!
– А секс?
– Не знаю, може секс,
То як замучений біфштекс
В “пивнушці”, що воняє потом,
А нам так випити охота
Від того дикого життя,
Від того бруду, від сміття,
І ти дістанеш карася:
Оцю засушену рибину,
І ми з тобою в чарці гинем
Без каяття, без вороття,
І забуваєм на годину
Своє буття – тісне взуття.
Ось так я розумію сину
Різницю в цих двох поняттях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122532
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2009
На карті світу ти лягла
хрестом
І на хресті розп'ята,
Україно
* * *
Розп’ята на хресті, прикована бур’яном,
А кров сочить із ран у макових полях …
Я плащаницю дам із чистого туману,
Вдихну прозору ніч цілющого дурману.
Жива роса квіток залиже твої рани,
По жилах потече вода джерел свята.
І в Воскресіння мить у віковічній тиші,
Щоб дихати могла, розкрию небо я,
І тисячі свічок запалять блискавиці,
́́Під “Отче наш” громів прокинешся, Земля.
І під орган дощу з високим звуком болю
Сорочку одягну, вишивану Творцем,
Безсило упаду, притулюся щокою
І розтворюсь в тобі, похований живцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122528
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2009